Колеснік Олексій Петрович. Клініко-морфологічні критерії прогресування раку прямої кишки

brief description

Колеснік Олексій Петрович. Клініко-морфологічні критерії прогресування раку прямої кишки. : Дис... канд. наук: 14.01.07 2007

Колеснік О.П. Клініко-морфологічні критерії прогресування раку прямої кишки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 онкологія. Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2007.
Дисертація присвячена вивченню факторів, пов’язаних із прогресуванням раку прямої кишки та ефективністю передопераційної променевої терапії і ад’ювантної хіміотерапії.
За допомогою клініко-морфологічних критеріїв прогресування побудована математична модель, що дозволяє на діагностичному етапі прогнозувати перебіг захворювання та виживання хворого. Чутливість побудованої моделі склала 84,2% (ВІ 70,6%94,2%), специфічність моделі 86,3% (ВІ 77,4%93,3%). На тестовій множині чутливість моделі склала 88,9% (ВІ 56,1%100%), специфічність 90,5% (ВІ 60,5%95,1%).
Виділені фактори, від яких залежить ефективність передопераційної променевої терапії та ад’ювантної хіміотерапії. У пацієнтів із низьким індексом проліферації та відсутністю експресії індукованої синтази оксиду азоту передопераційна променева терапія не покращує виживання. У хворих із високим індексом проліферації до початку лікування, при незначному зниженні індексу проліферації після передопераційної променевої терапії, необхідне проведення ад’ювантної хіміотерпії. Також, ад’ювантну хіміотерапію необхідно призначати хворим на рак прямої кишки з високим індексом проліферації та високою експресією індукованої синтази оксиду азоту.

Вивчені найбільш важливі клініко-морфологічні критерії прогресування раку прямої кишки, на основі яких розроблено тактику індивідуального призначення передопераційної променевої терапії та ад’ювантної хіміотерапії.
Індекс проліферації у хворих на РПК, що загинули від прогресування склав 1129,4Ч103±39,8Ч103/мм3, у хворих, що вижили індекс проліферації склав 740,4Ч103±23,1Ч103/мм3різниця між показниками статистично вірогідна (p<0,001).
Експресія індукованої синтази оксиду азоту у тих, які вижили, та загиблих від прогресування хворих склала, відповідно, 191,7Ч103±21,2Ч103і 791,9Ч103±71,5Ч103, різниця між показниками статистично вірогідна (p<0,001).
Побудовано математичну модель прогнозу віддалених результатів лікування, чутливість моделі 84,2% (ВІ 70,6%94,2%), специфічність 86,3% (ВІ 77,4%93,3%). До найбільш значущих у прогностичному відношенні ознак належать: локалізація пухлини у прямій кишці, стадія захворювання, індекс проліферації раку прямої кишки, кількість індукованої форми синтази оксиду азоту у карциномі прямої кишки.
Існує слабкий кореляційний зв’язок (r<0,3) між стадією раку прямої кишки, морфологічними диференціюванням пухлини, кількістю проліферуючих клітин та експресією індукованої синтази оксиду азоту.
Передопераційна променева терапія покращує виживання у тих хворих, які на момент початку лікування мають проліферативну активність пухлини >1000Ч103мкм-3, що після лікування знижується нижче 700Ч103мкм-3(p<0,05).

Показанням до проведення ад’ювантної хіміотерапії у хворих на рак прямої кишки є високий індекс проліферації (більш ніж 1000Ч103клітин у мкм-3) та наявність високої експресії індукованої синтази оксиду азоту (більш ніж 700Ч103клітин умкм-3).
Імуногістохімічне визначення показників проліферативної активності та експресії індукованої форми синтази оксиду азоту викорустовується для індивідуалізації призначення передопераційної променевої терапії та ад’ювантної хіміотерапії у хворих на рак прямої кишки в роботі абдомінальних відділень обласних, районних онкологічних центрів і диспансерів.