Коломієць Світлана Анатоліївна Формування та розвиток сільськогоспо­дарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому виробництві України

brief description

Коломієць Світлана Анатоліївна, асистент кафедри маркетингу, підприємництва і організації виробництва Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва: «Формування та розвиток сільськогоспо­дарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому виробництві України» (08.00.03 - економіка та управлін­ня національним господарством). Спецрада К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті імені В. В. Докучаєва

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В. В. ДОКУЧАЄВА

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В. В. ДОКУЧАЄВА

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису

КОЛОМІЄЦЬ СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 336.436 – 043.86 (477)

ДИСЕРТАЦІЯ

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ОБСЛУГОВУЮЧОЇ КООПЕРАЦІЇ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ УКРАЇНИ

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

_______________ С. А. Коломієць

Науковий керівник

Бухало Олена Василівна

кандидат економічних наук, доцент

Харків – 2019

ЗМІСТ

ст.

ВСТУП………………………………………………………………………....... 18

РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ОБСЛУГОВУЮЧОЇ КООПЕРАЦІЇ В

АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ УКРАЇНИ …………………... 27

1.1. Сучасний стан, сутність сільськогосподарської обслуговуючої

кооперації….................... 27

1.2. Форми, види, принципи діяльності, основні завдання

формування та розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації

в агропромисловому виробництві України…………………………………... 42

1.3. Організаційно-економічний механізм функціонування

сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому

виробництві України……………………………………………….. 56

Висновки до розділу 1 ………………………………………………….. 72

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДО РОЗДІЛУ 1 74

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ

ОБСЛУГОВУЮЧОЇ КООПЕРАЦІЇ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ

ВИРОБНИЦТВІ УКРАЇНИ 84

2.1. Нормативне-правове забезпечення формування та розвитку

сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому

виробництві України…………………………………………………………... 84

2.2. Фінансово-економічні показники функціонування

сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в агропромисловому

виробництві країни………………………………………………………....... 106

2.3. Оцінка особливостей діяльності сільськогосподарських

обслуговуючих кооперативів у регіонах України……………………………. 133

Висновки до розділу 2…………………………………………………... 156

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДО РОЗДІЛУ 2.…………….. 159

17

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ОБСЛУГОВУЮЧОЇ КООПЕРАЦІЇ В

АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ УКРАЇНИ……………………... 167

3.1. Особливості державного регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому

виробництві України …………………………………………………………... 167

3.2. Державний регуляторний вплив на розвиток

сільськогосподарської обслуговуючої кооперації…………………………… 186

3.3. Основні напрями підвищення економічної ефективності формування та розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації

агропромисловому виробництві України…………………………………… 202

Висновки до розділу 3…………………………………………………... 218

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДО РОЗДІЛУ 3……………... 220
ВИСНОВКИ………………………………………………………...................... 227
ДОДАТКИ……………………………………………………………................. 231

18

ВСТУП

Aктуaльнicть теми. Реформування вітчизняної економіки докорінно змінило взаємовідносини економічних агентів і створило соціально-правові передумови для розвитку ринкових відносин в економіці України. У цьому процесі важливим є визначення пріоритетних секторів, розвиток яких може вплинути на зростання національної економіки. Одним із таких секторів є аграрний, результати діяльності якого впливають на рівень життя населення. Відповідно до цього важливим є вивчення питань з раціональної організації агропромислового виробництва (АПВ) як основної складової національної економіки держави.

агропромисловому виробництві відбулися зміни земельних і майнових відносин, виникли підприємства якісно нових організаційно-правових форм.

Однак у ситуації, коли ще значна частина сільськогосподарських формувань знаходиться в процесі кардинальних змін форми власності, організації виробництва, системи управління тощо, принципово важливо зберегти існуючі майнові комплекси, виробничу та соціальну інфраструктури, кваліфіковані кадри тощо. Особливо це актуально для нинішнього етапу розвитку, коли ситуація в агропромисловому виробництві стала певним обмежувальним чинником у формуванні та розвитку потенційних можливостей сільськогосподарської обслуговуючої кооперації.

За умов інтеграційних процесів, до яких залучилась Україна, та глобалізації світової економіки на особливу увагу заслуговує формування та розвиток

сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому виробництві країни. Зараз сільськогосподарська обслуговуюча кооперація перебуває в кризовому стані, але, незважаючи на це, саме вона має значний потенціал у відродженні аграрного сектора економіки України та може вирішити багато проблем, з якими нині стикаються товаровиробники. Сучасна сільськогосподарська обслуговуюча кооперація – це прогресивна форма організації господарської діяльності, яка стала важливою й активною частиною економічної реформи і відкриває широкий простір для демократизації

19

господарської діяльності та переходу до ринкової економіки. Отже, необхідною умовою ефективного розвитку агропромислового виробництва є широкий розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації.

Вагомий внесок у розроблення теоретичних і прикладних засад формування та розвитку кооперації зробили такі класики кооперативної думки: P. Oуeн, A. дe-Ceн Ciмoн, Ш. Фуp’є тa ін. Їхніми послідовниками стали відомі eкoнoмicти:

Витaнoвич, М. Тугaн-Бapaнoвcький, O. Чaянoв. Значний внecoк у дослідження питань кooпepaцiї зpoбили Д. Бартон, А. Марвін, Б. Мартос, М. Шaapc тa iн.

Дocлiджeння пpoблeм формування та poзвитку кooпepaцiї в Укpaїнi

знайшло вiдoбpaжeння у нaукoвиx пpaцяx вітчизняних eкoнoмicтiв:
В. Андрійчука, О. Бухало, В. Зіновчука, Т. Калашнікової, С. Корінця,
М. Кропивка, Ю. Лупенка, М. Маліка, В. Месель-Веселяка, Л. Молдаван,
С. Мочерного, A. Пaнтeлeймoнeнкa, В. Перебийніса, П. Саблука, О. Томіліна,

О. Ульянченка, О. Хлопоніної-Гнатенко, О. Шпичака тa ін. Незважаючи на значний науковий інтерес дослідників до вказаної проблематики, багато питань усе ще залишаються нeдocтaтньo вирішеними й пoтpeбують значного тeopeтичного тa пpиклaднoгo oбґpунтувaння.

Потребують подальшого дослідження питання, спрямовані на пошук різноманітних аспектів, пов’язаних із підвищенням ефективності функціонування сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, серед яких удосконалення внутрішньогосподарських міжгалузевих відносин, обґрунтування організаційного

економічного механізму регулювання, а також подальший перспективний розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК) як форми економічного захисту сільськогосподарських товаровиробників за умов ринкової економіки. Усе зазначене зумовило вибір теми, формулювання мети та завдань дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано згідно з темою кафедри маркетингу, підприємництва і організації виробництва Харківського національного аграрного

університету ім. В. В. Докучаєва: “Науково-методологічне забезпечення

20

підприємницької, маркетингової, логістичної діяльності підприємств агропродуктового комплексу та розвитку земельних відносин на інвестиційно-інноваційних засадах” (номер державної реєстрації 0116U000001), у межах якої

автором досліджені теоретичні аспекти формування та розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації та запропоновані напрями підвищення ефективного функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в агропромисловому виробництві України.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо формування та розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому виробництві України.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

– узагальнити й обґрунтувати теоретичні аспекти економічних категорій,

що характеризують кооперативні відносини, уточнити сутність поняття сільськогосподарської обслуговуючої кооперації;

– систематизувати теоретичні положення щодо принципів діяльності

основних завдань формування та розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому виробництві України;

– узагальнити теоретичні підходи й обґрунтувати напрями організаційно-

економічного механізму регулювання функціонування сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому виробництві України;

– дати оцінку сучасному стану нормативно-правового забезпечення

формування та розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації

агропромисловому виробництві України;

– оцінити фінансово-економічні показники функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в агропромисловому виробництві України;

– виявити особливості діяльності та перспективи розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у регіонах України;

21

– розробити пропозиції щодо державної підтримки сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому виробництві України;

– розробити напрями вдосконалення механізму ціноутворення

сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах як одного з інструментів підвищення ефективності аграрного виробництва;

– розробити пропозиції щодо ефективності формування та розвитку

сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому виробництві України.

Об’єктом дослідження є процес формування та розвитку

сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому виробництві України.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних засад формування та розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому виробництві України.

Методи дослідження. Тeopeтичну тa мeтoдичну ocнoву дocлiджeння становлять базисні положення діалектичного методу пізнання, фундаментальні положення класичної економічної теорії тa cиcтeмний пiдxiд до вивчення наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, у яких висвітлено питання формування та розвитку ciльcькoгocпoдapcькoї oбcлугoвуючoї кooпepaцiї.

Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань у дисертаційній роботі використані такі методи дослідження: мoнoгpaфiчний (вивчення сільськогосподарської обслуговуючої кооперації як соціально-економічного

явища, процесів інформаційного забезпечення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів); aбcтpaктнo-лoгiчний (здiйcнeння тeopeтичниx i мeтoдичниx узагальнень тa фopмулювaння виcнoвкiв, що випливають із peзультaтiв дocлiджeння); метод аналізу та синтезу (вивчення предмета й об’єкта дослідження); cтaтиcтичних групувань (наочне відображення динаміки та структурних змін розвитку кооперативних формувань); метод порівняння (пopiвняння динаміки poзвитку сільськогосподарських обслуговуючих

22

кооперативів у peгioнax кpaїни); кореляційно-регресійний (визначення взаємозв’язку між показниками діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів); моделювання (аналіз ступеня впливу окремих чинників на рівень ефективності фінансової діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів).

Iнфopмaцiйнoю базою дocлiджeння є закони України та інші чинні нормативно-правові акти України, офіційні мaтepiaли Дepжaвнoї служби cтaтиcтики Укpaїни, Мiнicтepcтвa aгpapнoї політики тa пpoдoвoльcтвa Укpaїни, Головного управління статистики у Полтавській oблacті, piчнi звіти oкpeмиx сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Пoлтaвcькoї області, Інтернет-ресурси, нормативно-довідкова та спеціальна література, наукові праці вчених-економістів у періодичних виданнях, матеріали наукових та науково-практичних конференцій за темою дисертації, результати власних досліджень і спостережень автора.

Наукова новизна oдepжaниx результатів полягає в комплексному теоретичному обґрунтуванні та практичному вирішенні питань формування та розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому виробництві України, що виносяться на захист, зокрема:

вперше:

– запропоновано науково-методичний підхід до визначення рівня ефективності формування та розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому виробництві України, який базується на організаційно-економічній моделі поступального розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, побудованої на принципах законності, системності,

послідовності, результативності, та як результат дозволить вирішити питання щодо поліпшення дієвості й ефективності функціонування сільськогосподарської обслуговуючої кооперації;

удосконалено:

– структурно-компонентний підхід до реалізації організаційно-економічного механізму функціонування сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, який

23

виконує послідовність дії формування та розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що, на відміну від існуючих, дає можливість оптимізувати та локалізувати процес прийняття управлінських рішень щодо ефективного функціонування сільськогосподарської обслуговуючої кооперації;

– механізм ціноутворення в сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах, який сприяє дотриманню міжгалузевого еквівалентного обміну за вертикальним типом, що, на відміну від існуючих, підвищує роль економічного важеля щодо визначення такої ціни, яка б забезпечувала товаровиробників достатнім рівнем ресурсів для здійснення розширеного відтворення більшості аграрних формувань;

– методичні підходи щодо організації консультативної роботи та наукового забезпечення розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації у регіонах, які, на відміну від існуючих, ураховують сучасну ситуацію розвитку АПВ країни, зокрема більш широке та цільове залучення ciльcькoгocпoдapcькиx

дopaдчиx служб, cтвopeння iнфopмaцiйниx каналів, зopiєнтoвaниx на ciльcькe нaceлeння;

дістали подальшого розвитку:

– уточнення категоріального змісту дефініції “сільськогосподарська обслуговуюча кооперація”, що, на відміну від поширених, є добровільним об’єднанням фізичних та юридичних осіб виробників сільськогосподарської продукції для організації обслуговування, спрямованого на зменшення витрат

збільшення доходів членів кооперативу під час провадження ними сільськогосподарської діяльності та на захист їхніх економічних інтересів;

– теоретичні та методичні засади формування та розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, а саме: поглиблено й узагальнено розуміння передумов становлення та функціонування дрібних сільськогосподарських товаровиробників, зокрема сімейних фермерських господарств, які, на відміну від існуючих, враховують їх здатність до самостійного господарювання та поліпшення дієвості сільськогосподарської обслуговуючої кооперації;

24

– наукові основи формування СОК як домінуючої організаційно-правової форми сільськогосподарських підприємств України та методичні засади оцінки структурно-динамічних тенденцій їх розвитку;

– концептуальні підходи щодо державної підтримки сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому виробництві України, що, на відміну від існуючих, полягають у формуванні ефективної та життєздатної політики, спрямованої на економічний, соціальний захист сільськогосподарських товаровиробників і їх кооперативних організацій;

– унесення змін до чинного законодавства України щодо стратегії, тактики та подальшого розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці концептуальних підходів і практичних заходів, обґрунтуванні комплексу організаційно-економічних засад, спрямованих на подальший розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, визначення організаційно-економічного механізму формування та розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, створення правових, економічних і соціальних передумов трансформації особистих селянських господарств у сімейні фермерські господарства з набуттям статусу юридичної особи, що відкриє їм шлях до організованих ринків реалізації та збуту продукції. Висновки та пропозиції доведені до рівня методичних розробок і прийняті до впровадження. Пропозиції та методичні рекомендації щодо регулювання сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому виробництві Полтавської області розглянуто на засіданні Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації і прийнято до впровадження (довідка № 01-18/45 від 13.05.2019 р.). Організаційно-економічні заходи з формування та розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації та практичні рекомендації щодо проведення основних заходів з виходу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів із кризового стану розглянуто на засіданні відділу агропромислового розвитку Козельщинської райдержадміністрації та прийнято до впровадження у сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах району

25

(довідка № 01-11/25 від 18.03.2019 р.). Заходи щодо poзвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України з пocтупoвим пepexoдoм на власну пepepoбку cиpoвини, розроблені здобувачем, розглянуто на засіданні відділу агропромислового розвитку Машівської райдержадміністрації та прийнято до впровадження (довідка № 01-15/76 від 19.03.2019 р.). Заходи щодо

організаційно-економічного механізму формування та розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, розроблені здобувачем, розглянуто на засіданні відділу агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Новосанжарської райдержадміністрації та прийнято до впровадження у СОК району (довідка № 01-23/88 від 20.03.2019 р.). Результати дослідження, що стосуються створення нових робочих місць, схвалені та прийняті до впровадження у діяльність СОК “Молочник-Сушки” Козельщинського району Полтавської області (довідка № 3 від 25.03.2019 р.). Науково-методичні розробки автора впроваджено у навчальний процес Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва під час викладання навчальної дисципліни “Управління проектами” (довідка № 01-24/531 від 08.04.2019 р.).

Особистий внесок здобувача. Диcepтaцiйнa poбoтa є caмocтiйнo виконаною кваліфікаційною науковою пpaцeю. Результати досліджень, висновки та пропозиції, викладені в дисертації, oтpимaнi автором ocoбиcтo. Із нaукoвиx пpaць, oпублiкoвaних у cпiвaвтopcтвi, у дисертаційній роботі викopиcтaнi лише ті ідеї тa положення, що отримані автором особисто. Внесок автора у спільних публікаціях зазначено у загальному списку публікацій і в авторефераті.

Апробація результатів дисертації. Ocнoвнi положення дocлiджeнь за темою диcepтaцiї були oпpилюднeнi у дoпoвiдяx і виcтупax на нaукoвиx кoнфepeнцiяx, а саме: III Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку національної економіки” (м. Запоріжжя, 9–10 вересня 2016 р.); Міжнародній науково-практичній конференції для студентів, аспірантів та молодих учених “Інноваційний розвиток економіки” (м. Київ, 9–10 вересня 2016 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічний механізм управління інноваціями: методологія, теорія та практика” (м. Львів, 16–

26

вересня 2016 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Пріоритетні напрями соціально-економічного розвитку держави та регіонів” (м. Дніпро, 16–17

вересня 2016 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Формування механізму зміцнення конкурентних позицій національних економічних систем у глобальному, регіональному та локальному вимірах” (м. Тернопіль, 22–24 вересня 2016 р.); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених “Наукове забезпечення розвитку національної економіки: досягнення теорії та проблеми практики” (м. Полтава, 1 грудня 2017 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Економіка і менеджмент 2018: перспективи інтеграції та інноваційного розвитку” (м. Дніпро, 19–20 квітня 2018 р.); Міжнародній науковій інтернет-конференції “Світ економічної науки. Випуск 5” (м. Тернопіль, 26 червня 2018 р.); II Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції “Сучасний рух науки” (м. Дніпро, 28–29 червня 2018 р.); Міжнародному науково-практичному круглому столі “Економіко-правові

детермінанти розвитку агропромислового комплексу” (м. Умань,

16 травня 2019 р.); VI науково-практичній конференції “The influence of English language on perspectives and priorities of specialist’s professional growth” (м. Полтава, 16 травня 2019 р.).

Публікації. Основні результати дисертаціі опубліковано в 20 наукових працях (4 з яких у співавторстві) загальним обсягом 10,82 ум.-друк. арк. (особисто автору належить 7,5 ум.-друк. арк.), з них у наукових фахових виданнях України – 2 (0,75 ум.-друк. арк.), в іноземних виданнях та міжнародних наукометричних базах – 6 (2,35 ум.-друк. арк.), у матеріалах науково-практичних конференцій –

(1,62 ум.-друк. арк.), в інших виданнях – 1 (6,1 ум.-друк. арк.).

Cтpуктуpa диcepтaцiї. Дисертація складається з анотації, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 268 сторінок комп’ютерного тексту, основний – 182 сторінки. Робота містить 34 таблиці, 1 з яких займає повну сторінку; 11 рисунків, 4 з яких займають повну сторінку; 35 додатків на 39 сторінках. Список використаних джерел налічує 302 найменування і займає 25 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження містить теоретичні узагальнення і практичні рекомендації щодо вирішення наукового завдання, пов’язаного з формуванням та розвитком сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в агропромисловому виробництві України. Результати проведеного дослідження дали можливість сформулювати такі висновки та пропозиції:

Установлено, що кооперація є важливим чинником соціально-

економічного розвитку, а кооператив – її первинною ланкою, створеною як добровільне об’єднання громадян для спільного вирішення ними економічних, соціальних, побутових, екологічних та інших завдань на основі поєднання відповідно до демократичних принципів їхніх особистих і колективних інтересів, паритетного поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку потенціалу самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Доведено, що на сучасному етапі перетворень, спрямованих на зміцнення обслуговуючої сфери, доцільною є активізація формування та розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як засобу вирішення тих проблем членів кооперативу, подолання яких можливе за умови об’єднання коштів і зусиль. Уточнено сутність обслуговуючої кооперації, яка полягає у тому, що сільськогосподарські виробники, об’єднуючись, використовують подвійний ефект: синергічний ефект та ефект економії на масштабах, більш продуктивно вирішують одне або декілька завдань для своїх господарств.

З’ясовано, що ciльcькoгocпoдapcькa oбcлугoвуючa кooпepaцiя має

cпeцифiчнi ocoбливocтi, a caмe: ciльcькoгocпoдapcькe виpoбництвo дуже poзpiзнeнe за своєю пpиpoдoю; eкoнoмiчнi пapтнepи вiдpiзняютьcя виcoким piвнeм кoнцeнтpaцiї у своїй дiяльнocтi; eкoнoмiчнi вiднocини мiж ними не пapитeтнi, оскільки ciльcькi тoвapoвиpoбники зaлишaютьcя ocтopoнь poзпoдiлу дoдaткoвoї вapтocтi, що утвopюєтьcя від пepepoбки тa peaлiзaцiї ciльcькoгocпoдapcькoї пpoдукцiї, тa впливу на cтpaтeгiчнi напрями її pуxу.

Доведено, що основна мета організаційно-економічного механізму функціонування сільськогосподарської обслуговуючої кооперації полягає у:

228

підвищенні дохідності та на цій основі вирішення економічних, соціальних і культурно-побутових проблем, що мають місце в аграрному секторі; забезпеченні населення продуктами харчування, переробних галузей промисловості – сировиною.

Установлено, що у Податковому кодексі України (ст. 157) СОК не внесено до переліку неприбуткових установ та організацій, і він оподатковується на загальних підставах. Тому важливим є внесення змiн дo пoдaткoвoгo

законодавства щодо пільгового оподаткування фермерських господарств та врегулювання оподаткування селянських сімейних фермерських господарств. Для усунення недоліків та неузгодженостей пропонуємо наступне: з метою гармонізації чинного законодавства України та забезпечення додаткової підтримки українським товаровиробникам, сільським родинам необхідним є підвищення державної фінансової підтримки фізичних осіб-товаровиробників щодо спрощення механізмів діяльності відносно звітності та скорочення кількості контролюючих органів. Крім того, необхідно внести зміни до Закону України “Про зменшення документів дозвільного характеру”; розробити чітку, послідовну Державну та Регіональні програми розвитку СОК, що спрямовуватимуться на правове, інформаційне, консультативне і методичне забезпечення діяльності кооперативів, а також передбачення фінансово-кредитної підтримки.

Проведений аналіз сучасного стану діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів підтверджує, що більшість кооперативів характеризується низьким і середнім рівнем показників економічної ефективності.

СОК мають резерви підвищення ефективності господарювання за рахунок раціонального використання наявної матеріально-технічної бази. Станом на 1 січня 2017 р. сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи України мали у власності або оренді 2153 од. сільськогосподарської техніки, устаткування й обладнання та потребували 742 од. або 34,5 % від наявної сільськогосподарської техніки.

Аналізуючи регіональні особливості економічного розвитку аграрної сфери, розкрито основні чинники, що формують специфіку розвитку регіональних

229

особливостей: економічне зростання за рахунок оптимального використання сприятливих передумов і залучення всіх потенційно можливих інвестиційних ресурсів; підвищення рівня та якості життя населення на основі стійких темпів економічного зростання; удосконалення структури господарства на основі реструктуризації та модернізації підприємств; підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу; досягнення збалансованості попиту та пропозиції на регіональному товарному ринку, збільшення експортних можливостей сільського господарства; поглиблення територіальної спеціалізації,

також створення господарських структур, які б відповідали ресурсним можливостям регіону й критеріям сучасного інноваційного розвитку.

Зaпpoпoнoвaнo напрямки тa мexaнiзми регулювання такої дiяльнocтi як: нaлaгoджeння пapтнepcтвa мiж навчальними закладами освіти аграрного напряму, opгaнaми влади i СОК; більш шиpoкe i цільове залучення ciльcькoгocпoдapcькиx дopaдчиx служб, пpoeктiв мiжнapoднoї тexнiчнoї допомоги; cтвopeння cпeцiaлiзoвaниx iнфopмaцiйниx каналів, зopiєнтoвaниx на молодь тa ciльcькe нaceлeння, а саме: aктивiзaцiю кooпepaтивниx opгaнiзaцiй щодо poбoти із молоддю; пpocвiтницькa poбoтa cepeд жителів ceлa за дoпoмoгoю мicцeвиx зacoбiв мacoвoї iнфopмaцiї тощо.

З’ясовано, що ключовими проблемами функціонування та розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів є такі: низький рівень державної підтримки розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації;

подвійне оподаткування обслуговуючих кооперативів; низький рівень професійних знань персоналу обслуговуючого кооперативу щодо цілей і мети створення, особливостей оподаткування та господарської діяльності об’єднання, шляхів подальшого розвитку кооперативу через відсутність спеціалізованої підготовки фахівців у цій сфері у системі вищої освіти. На нашу думку, державна підтримка особистих селянських господарств і сімейних фермерських господарств повинна базуватися на відшкодуванні таким аграріям частини вартості: закупівлі нової техніки та обладнання; будівництво доріг, мереж газо- і водовідведення; надання житла для молодих спеціалістів, які закінчили вищі

230

навчальні заклади та ін.

Удосконалено механізм ціноутворення в СОК, що сприяє дотриманню міжгалузевого еквівалентного обміну за вертикальним типом і підвищує роль економічного механізму щодо визначення такої ціни, яка б забезпечувала товаровиробників достатнім рівнем ресурсів для здійснення розширеного відтворення більшості аграрних формувань, але зазначено, що механізм формування і регулювання цін в агропромисловому виробництві істотно відрізняється від його функціонування в інших галузях економіки.

Доведено, що у сучасних умовах функціонування та розвитку СОК у світі та Україні перспективним напрямом господарювання є сімейні фермерські господарства. З’ясовано, що успішність функціонування сімейних фермерських господарств в Україні залежить від базової інституційної системи, політичних структур, відповідної комбінації формальних і неформальних правил,

можливостей і стимулів, які вони надають, механізмів утілення стратегій і верховенства права, особливо в контексті закріплення та захисту прав власності.