Комлик Марина Олександрівна. Макроекономічні інвестиційно-інноваційні процеси в економіці України

brief description

Комлик Марина Олександрівна. Макроекономічні інвестиційно-інноваційні процеси в економіці України: дис... канд. екон. наук: 08.02.02 / Інститут аграрної економіки УААН. - К., 2004. , табл.

Комлик М.О. Макроекономічні інвестиційно-інноваційні процеси в економіці України. Рукопис.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 економіка та управління науково-технічним прогресом.
В роботі поглиблені теоретичні і методологічні засади інвестиційних та інноваційних процесів, встановлено їх тісний взаємозв’язок, який обумовлює необхідність одночасного розгляду цих процесів. Обгрунтовані методологічні підходи до оцінок макроекономічних інвестиційно-інноваційних процесів з метою їх регулювання в ринкових умовах. Встановлюється визначальна роль держави в управлінні цими процесами. На основі узагальнення особливостей і тенденцій сучасного стану розвитку макроекономічних інвестиційно-інноваційних процесів, визначені інвестиційно пріоритетні галузей, що сприятимуть прискореному переходу економіки України на інноваційну модель зростання. Обгрунтовані методичні положення прогнозу макроекономічних інвестиційно-інноваційних процесів в економіці та на їх основі розраховані основні показники на період 20042015 рр. Розроблені пропозиції з формування перспективної стратегії розвитку макроекономічних інвестиційних та інноваційних процесів щодо їх одночасної і узгодженої активізації.

У дисертації здійснено теоретико-методологічне узагальнення проблем цілісного і системного формування ефективної інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку економіки. Результатом дослідження є поглиблення теоретичних засад та наукове обгрунтування рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання макроекономічних інвестиційно-інноваційних процесів з метою їх активізації, що сприятиме швидкому переходу економіки на інноваційну модель зростання.
Найбільш істотні висновки дисертаційної роботи такі:

Макроекономічні інвестиційні та інноваційні процеси тісно пов’язані між собою, оскільки умовою інтенсивного розвитку економіки є інвестиції, ефективність яких у сучасних умовах можна забезпечити лише через впровадження інновацій. Саме такий тісний взаємозв’язок обумовлює необхідність одночасного розгляду цих процесів.
В оцінках макроекономічних інвестиційно-інноваційних процесів і умов накопичення і відтворення капіталу доцільно враховувати запропоновану автором макроекономічну класифікацію інвестицій, доповнену такими ознаками: об’єктами вкладень у підприємницьку діяльність, способами здійснення вкладень у виробничий капітал і напрямами розвитку інвестиційно-інноваційних процесів, що дозволяє врахувати вимоги нової системи національних рахунків.
У наукових дослідженнях і практиці інноваційний процес слід розглядати, як складову науково-технічного прогресу і застосовувати: класифікацію інновацій, доповнену автором такими видами, як сировинні, структурні, кадрові, культурні, політичні; систематизацію інновації за місцем їх впровадження; визначені у роботі додаткові основні умови і напрями інвестування макроекономічного інноваційного процесу виходячи з фаз його розвитку.
З метою регулювання макроекономічних інвестиційно-інноваційних процесів в ринкових умовах слід органічно поєднувати різноманітні підприємницькі і державні інструменти управління ними. На сучасному етапі трансформації економіки роль держави у формуванні системи економічних важелів регулювання інвестиційно-інноваційними процесами має бути провідною.
Позитивні зрушення, що відбулися за останні роки в економіці не забезпечили достатніх умов для подальшої активізації інвестиційно-інноваційних процесів. Основними причинами, які на сучасному етапі стримують розвиток цих процесів є: гострий дефіцит власних джерел інвестиційних ресурсів суб’єктів господарювання, слабо розвинений ринок капіталів, брак належних умов для довгострокового кредитування, недосконалі амортизаційна і податкова політики, низький рівень фінансування науки, недостатність проведених заходів щодо задіяння механізму інноваційної перебудови економіки, неповне виконання державою зобов’язань щодо фінансування інвестиційних пріоритетів та їх нечітке визначення.
Інвестиційно пріоритетними галузями слід вважати галузі економіки, які: швидко реагують на зростання споживчого попиту (виробництво товарів народного споживання), мають швидкий обіг капіталу (харчова і легка промисловість, внутрішня торгівля і громадське харчування, фінанси і кредит), традиційно мають високий експортний потенціал (металургійна і паливна промисловість), займають ключове місце в системі господарських зв’язків (сільське господарство, транспорт і зв’язок). Зазначені галузі в короткі строки спроможні накопичити інвестиційні ресурси, збільшити надходження до бюджету, тобто сприяти інвестиційному розвиткові базових галузей науково-технічного прогресу (машинобудування, електроенергетики, хімічної промисловості та ін.), які законодавчо визначені як інноваційно пріоритетні.

Інвестиційно-інноваційний розвиток економіки з використанням внутрішніх можливостей держави можна забезпечити у період до 2015 р. З цією метою, згідно з варіантом помірного інвестиційного техніко-технологічного інноваційного розвитку економіки, необхідно обсяги інвестицій в основний капітал у 2015 р. довести до 191 млрд грн, середньорічні прирости інвестицій до 13, а ВВП до 12 %.
З метою вдосконалення механізму державного регулювання інвестиційно-інноваційними процесами слід здійснити запропоновані автором першочергові заходи, які сприятимуть дієздатності циклу дослідженнярозробкавиробництвозбутспоживання” за такими напрямами, як планування, виробництво товарів і послуг, пільгове стимулювання, законодавче забезпечення, міжнародне співробітництво, керування наукою і освітою, кадрове забезпечення, фінансування і моніторинг.
Основним інструментом впливу держави на інвестиційно-інноваційні процеси мають бути інвестиційно-інноваційні національні та регіональні програми, при розробці яких рекомендується дотримуватися запропонованими критеріями програмно-цільового методу планування та логічною схемою реалізації цих програм.
Інноваційну перебудову економіки у перспективі доцільно здійснювати в два етапи. На першому етапі максимально сконцентрувати існуючі ресурси на інвестиційно пріоритетних галузях, розвиток яких дозволить реалізувати факторні переваги і використати інноваційну складову виробничого потенціалу, а на другому етапі забезпечити розвиток інноваційного процесу по всіх його складових, що можливо лише при накопиченні вільних фінансових ресурсів.
Важливим напрямом перспективного розвитку інвестиційно-інноваційного процесу є комерціалізація науково-технічної сфери на основі ринкових механізмів. З цією метою слід здійснити заходи щодо об’єднання промислового, банківського і торговельного капіталу в потужні структури, здатні фінансувати науку і високотехнологічні конкурентоспроможні товари та послуги. При цьому доцільно використовувати науково обгрунтовані автором пропозиції щодо вдосконалення організації інноваційної діяльності та орієнтовну схему макроекономічної організації такої структури.