КОМПАРАТИВНІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ: ШЛЯХИ УТВОРЕННЯ ТА ІДЕОГРАФІЯ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

МІЗІН Костянтин Іванович

УДК 811.112.’373.7

КОМПАРАТИВНІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ: ШЛЯХИ УТВОРЕННЯ ТА ІДЕОГРАФІЯ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
ГАВРИСЬ Володимир Іванович
канд. філол. наук, професор

Київ 2003

З М І С Т
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
РОЗДІЛ 1. КОМПАРАТИВНІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ
В СИСТЕМІ ФРАЗЕОЛОГІЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ . . . . . . . . . . . . 12
1.1. Теоретичні засади дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
1.2. Структурні та семантичні особливості компаративних
фразеологізмів у німецькій мові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
1.3.Тропеїчна основа фразеологічного порівняння та його
співвіднесення з метафорою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
1.4.Образ-еталон категоріальна ознака порівняльних
фразеологізмів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
1.5.Компаративні звороти як джерело експресивності й
інтенсивності вияву ознаки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
РОЗДІЛ2.ШЛЯХИУТВОРЕННЯФРАЗЕОЛОГІЧНИХ
ПОРІВНЯНЬ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
2.1.Актуалізація ознак в образах-еталонах компаративних
фразеологічних одиниць . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
2.1.1. Типи ознак за сенсорними механізмами . . . . . . . . . . . 43
2.1.2. Види ознак . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
2.1.2.1. Мотивовані ознаки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
2.1.2.2. Немотивовані ознаки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
2.2. Шляхи первинної фразеологізації порівняльних
фразеологізмів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
2.2.1. Лексико-семантичні шляхи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62
2.2.2. Структурно-синтаксичні шляхи . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
2.2.3. Лексико-граматичні шляхи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70
2.3. Вторинний фразотвір компаративних фразеологізмів . . . . . 76
2.3.1. Узусні видозміни фразеологічних порівнянь . . . . . . . . 76
2.3.1.1. Варіантність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
2.3.1.2. Синонімія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
2.3.1.3. Полісемія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
2.3.1.4. Антонімія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
2.3.1.5. Омонімія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99
2.3.2. Оказіональні видозміни компаративних
фразеологізмів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100
2.3.2.1. Семантико-контекстуальні модифікації . . . . . 104
2.3.2.2. Структурно-семантичні модифікації . . . . . . . 107
Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119
РОЗДІЛ3.ХАРАКТЕРИСТИКА ІДЕОГРАФІЧНОЇ ГРУПИ
ПОРІВНЯЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ПСИХІЧНА
ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ” В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ . . . . . . . . . . . . 123
3.1. Компаративне фразеотематичне поле Пізнавальна
діяльність людини” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131
3.1.1. Компаративна фразеотематична група Відчуття
людини” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131
3.1.2. Компаративна фразеотематична група Сприйняття
людини” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149
3.1.3. Компаративна фразеотематична група Пам’ять
людини” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165
3.1.4. Компаративна фразеотематична група Мисленнєва
діяльність людини” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168
3.1.5.Компаративна фразеотематична група Уява
людини” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 170
3.2. Компаративне фразеотематичне поле Емоційний стан
людини” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173
3.3. Компаративне фразеотематичне поле Мовлення
людини” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181
3.4. Компаративне фразеотематичне поле Воля людини” . . . . 186
Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 188
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 197
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СЛОВНИКІВ І ДОВІДНИКІВ . . . . . . . . . . . 234
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . 236

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ФО фразеологічна одиниця
КФО компаративна фразеологічна одиниця
СМС сенсорні механізми сприйняття
Д1 денотативні семи першого ступеня
Д2 денотативні семи другого ступеня
К1 конотативні семи першого ступеня
К2 конотативні семи другого ступеня
К3 конотативні семи третього ступеня
СР синонімічний ряд
КФСГ компаративна фразеосемантична група
КФСП компаративне фразеосемантичне поле
КФТГ компаративна фразеотематична група
КФТП компаративне фразеотематичне поле
ІГ ідеографічна група
МКС мовна картина світу

В С Т У П

Там де вичерпується межа порівняння [],
там межа науки про реальний світ.”
Іван СЕЧЄНОВ [226, с. 273]
Мова є формою існування знань, що накопичуються в людській пам’яті у вигляді відповідних структур. Знання, які акумулюються мовною системою, відображають ставлення людини до об’єктивного світу, опосередковуючись за допомогою психічних чуттів. Це є підґрунтям для формування в мові системних відношень зі своєрідною архітектонікою та складною ієрархією семантичних рівнів, тобто створення систем у системі”.
До однієї з таких систем належать компаративні фразеологічні одиниці (КФО), які функціонально спрямовані на пізнання людиною предметів/явищ об’єктивного світу завдяки зіставленню спільних ознак цих предметів/ явищ. Система фразеологічних порівнянь утворює складну продуктивну мікросистему мови, якій властива особлива структура та функції.
Порівняння одна з універсальних форм пізнання. Ця форма, з точки зору гносеології, вважається об’єктивним процесом людського мислення й будь-яке поняття є результатом того чи іншого порівняння (уподібнення). Саме універсальність вважається релевантною для категорії компаративності, оскільки порівняння характерне для всього навколишнього світу й усвідомлюється людиною незалежно від її належності до певного мовного соціуму. Порівняння є трансцендентним явищем.
Проблема дослідження КФО вичерпана недостатньою мірою, незважаючи на те, що вони існують як окрема мікросистема фразеології. Довгий час ці одиниці залишалися поза увагою вітчизняних і німецьких мовознавців. Головним чином вони згадувалися в загальному складі фразеологічних одиниць (ФО) як мовленнєві кліше. У дослідженнях зі стилістики їм приділялося значно більше уваги, оскільки фразеологічні порівняння є одним із виразових засобів мови.
Проблема виділення усталених порівнянь із загального фразеологічного складу німецької мови була вперше вирішена завдяки працям видатних вітчизняних [46; 131; 174 та ін.] та німецьких [285; 312; 327; 356; 361 та ін.] лінгвістів ХХ-го століття, які у своїх загальних концепціях відводять аналізованим одиницям окреме місце.
Дослідженню структурно-семантичних і стилістичних властивостей порівняльних ФО, а також їх функціонуванню в мовленні присвячено низку монографічних і дисертаційних розвідок в українській [1; 94; 145; 176], російській [135; 185], польській [78; 179], казахській [121], кабардино-черкеській [100], лакській [57], литовській [43], фінській [99], чеській [172], англійській [111; 207; 245] та німецькій [34; 130; 155] мовах. Частина робіт виконана на основі контрастивного аналізу, матеріалом для якого слугують споріднені [42; 82; 259] чи неспоріднені мови [72; 127; 171; 177].
Майже всі наукові розвідки були спрямовані на вивчення внутрішньоструктурних, семантичних та дистрибутивно-контекстуальних зв’язків КФО, що мало суттєве значення для висвітлення питання стійкості порівнянь і вмотивованості їх компонентів. Але проблеми ідеографічного представлення та розкриття семантичної і структурної організації порівняльних фразеологізмів у процесі їх утворення, які залишилися поза увагою науковців щодо цих одиниць у німецькій мові, зумовили вибір теми роботи.
Актуальність обраної теми дослідження визначається необхідністю висвітлення природи творення компаративних ФО в сучасній німецькій мові та повною відсутністю їхнього ідеографічного опрацювання. Вирішення цих проблем зумовлюється також підвищеним інтересом лінгвістів до аналізу глибинних зв’язків між фразеологією та національним менталітетом.
Зв’язок роботи з науковими темами, програмами, планами. Дисертацію виконано в межах комплексної науково-дослідної теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету Взаємодія одиниць різних рівнів мови та мовлення” (тему затверджено вченою радою КДЛУ, протокол № 6 від 30 січня 2000 року), яка є складовою частиною держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних і лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)”, що розробляється в КНЛУ (тему затверджено вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 24 січня 2000 року).
Метою дисертаційного дослідження є виявлення специфічних закономірностей внутрішньої будови та функціонування, притаманних фразеологічним порівнянням як мікросистемі сучасної німецької мови, встановлення лінгвального механізму творення компаративних ФО і висвітлення особливостей їхнього ідеографічного представлення.
Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких конкретних завдань:
1) уточнення поняття компаративна фразеологічна одиниця” на тлі сучасних досягнень вітчизняної та німецької фразеологій;
2 2) визначення семантичної структури КФО в німецькій мові й системи формальних засобів вираження категорії порівняння в цих одиницях;
3) встановлення механізму мотивації та номінації фразеологічних порінянь німецької мови завдяки виокремленню видів ознак аналізованих одиниць, які взаємопов’язані з сенсорними механізмами сприйняття людини, внаслідок актуалізації таких ознак у процесі фразотвору;
4) виявлення основних шляхів і механізмів утворення німецьких КФО;
5) визначення джерел виникнення німецьких фразеологічних порівнянь;
6) проведення ідеографічного опрацювання компаративних ФО німецької мови на позначення психічної діяльності людини.
Об’єктом дисертації є компаративні фразеологізми німецької мови з антропоцентричним компонентом семантики й оказіонально-авторські варіанти їхнього вживання в мовленні.
Предметом дослідження є первинний і вторинний процеси фразотвору порівняльних фразеологізмів в німецькій мові та їх внутрішньосистемні зв’язки.
Матеріалом роботи слугували 1543 КФО німецької мови, включаючи їх територіальні варіанти, вилучені шляхом суцільної вибірки з фразеографічних джерел, а також із творів художньої літератури німецькомовних авторів ХХ століття (обсяг 12923 сторінки).
Для досягнення поставленої в дослідженні мети використовувалися такі методи: описовий метод і його прийоми (категоріальний аналіз, прийоми класифікації і систематики) для характеристики німецьких КФО із синхронічного погляду; прийоми компонентного аналізу й синтезу сприяють диференціації сем значення фразеологічних порівнянь і дослідженню їхніх транспозицій у процесі фразеологізації.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше:
здійснено комплексний аналіз КФО сучасної німецької мови з урахуванням взаємодії різнорівневих мовних одиниць у процесі первинного фразотвору;
визначено мовленнєві модифікації порівняльних фразеологізмів для виявлення змінного характеру семантики образу-еталона;
встановлено джерела походження німецьких компаративних ФО;
здійснено ідеографічну категоризацію фразеологічних порівнянь німецької мови з компонентом психічна діяльність людини”.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в подальшій розробці й систематизації знань про компаративні фразеологізми та в подальшому розвитку дослідження впливу лінгвальних і екстралінгвальних чинників на формування образу-еталона. В дослідженні робляться висновки й узагальнення щодо зовнішньомовних і внутрішньосистемних зв’язків у сфері фразеології в цілому.
Практичне значення дисертаційного дослідження. Узагальнення й висновки сформульовані в роботі можуть бути використані в курсі лексикології (розділ Фразеологія”) та стилістики німецької мови (розділ Поетичні тропи й фігури мовлення”), а також курсі загального мовознавства (розділи Семасіологія” й Ономасіологія”); навчальному процесі на практичних заняттях із сучасної німецької мови у вищій школі; для написання курсових, дипломних і магістерських робіт. Ідеографічно систематизований фактичний матеріал дослідження може бути корисним у лексикографічній практиці при укладанні фразеологічних словників ідеографічного типу.
Апробація результатів роботи. Результати дослідження доповідалися й обговорювалися на V-ій Всеукраїнській науковій конференції Нові підходи до філології у вищій школі” (Запоріжжя, 2002 р.), 9-ій Всеукраїнській науковій філологічній конференції Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2002 р.), на конференції Наукова спадщина професора Євгенії Литвиненко та завдання сучасної романістики” (Київ, 2002 р.); на науковій конференції, присвяченій 50-річчю факультету німецької мови КНЛУ, Германістика в Україні: сьогодення і перспективи” (Київ, 2003 р.) та науково-практичних конференціях Київського національного лінгвістичного університету (Київ, 2001-2003 рр.),
Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 8 публікаціях (5 статтях і 3 тезах наукових конференцій).
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, словників і довідників та списку джерел використаної художньої літератури. Обсяг тексту дисертації 196 сторінок, загальний обсяг роботи 233 сторінки.
У вступі обґрунтовується вибір теми й актуальність обраної для дослідження проблеми, визначаються об’єкт і предмет, мета, завдання й методи роботи, розкриваються наукова новизна, теоретичне та практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі визначаються науково-теоретичні засади дослідження; розглядаються структурні й семантичні особливості фразеологічних порівнянь німецької мови, їх належність до системи тропів та розмежування з метафорою. Проводиться аналіз образу-еталона як образної основи КФО та досліджується вираження порівняльними фразеологізмами експресивності й інтенсивності вияву семантичної ознаки.
Другий розділ присвячений аналізу процесів первинного та вторинного фразотвору компаративних ФО та ролі актуалізації ознак образу-еталона в цих процесах. Досліджуються модифікації усталених порівнянь у мовленні для виявлення змінної семантики їх образів-еталонів.
У третьому розділі аналізується системність структурних і семантичних зв’язків фразеологічних порівнянь ідеографічної групи Психічна діяльність людини”. Така ідеографічна категоризація проводиться на основі взаємодії мови з чуттєво-матеріальною практичною діяльністю людини.
У загальних висновках підсумовуються основні результати проведеного дослідження й окреслюються його подальші перспективи.
Список використаної літератури містить 377 найменувань праць вітчизняних і зарубіжних дослідників. Список довідкових джерел містить 21 назву, а список ілюстративного матеріалу включає 23 назви.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Компаративні ФО є однією з мікросистем фразеології німецької мови, що наділена особливими функціями. Фразеологічні порівняння функціонально спрямовані на пізнання об’єктивного світу за допомогою зіставлення гомогенних ознак предметів/явищ.
Комплексний аналіз КФО сучасної німецької мови дозволив виявити їх структурні елементи, які є ключем до розуміння фразеологічного порівняння як окремого мовного явища.
Порівняльні ФО мають своєрідну структуру та семантику. Вони мають яскраво виражені категоріальні ознаки: 1) когнітивними центрами в них виступають образи-еталони; 2) у мовленні компаративні звороти виконують емоційно-експресивну й інтенсифікувальну функції.
Вибір образу-еталона усталених порівнянь залежить від виду експлікації ознак цих одиниць, що доцільно розглядати на тлі сенсорної ознаки людської психіки. Аналіз фактичного матеріалу показав: найбільшою групою КФО є порівняння з актуалізацією характерних постійних (за СМС психологічних) ознак.
Домінування характерних і немотивованих ознак над визначальними пояснюється тим, що людина намагається надавати предметам об’єктивного світу більшої яскравості та виразності, тому часто стають суттєвими саме периферійні семи, завдяки їх актуальності в певний період розвитку соціуму.
Для компаративних фразеологізмів характерний первинний і вторинний фразотворчі процеси (також компаративація як видове поняття): первинний фразотворчий процес власне виникнення КФО, а вторинний їх структурний і семантичний розвиток у процесах функціонування в мовленні.
Первинний фразотворчий процес не- та компаративних словосполучень відрізняється відсутністю омонімів серед вільних словосполучень в останніх і становить собою складний процес, в якому задіяні гетерогенні мовні одиниці. Передумови до первинної фразеологізації порівняльних ФО виявляються на лексичному та синтаксичному рівнях, бо компаративна семантика вимагає відповідної синтаксичної конструкції.
Найважливішим механізмом процесу компаративації вважається перенесення значення, вихідними базовими моментами якого є метафоричне та метонімічне перенесення (метафора близько 95 %; метонімія ~ 4 %; компаративна синекдоха ~ 0,5 %; компаративний епітет ~ 0,5 %).
Для метафоричного й метонімічного переносів, як основних опосередкованих уявлень про явища дійсності, є характерним процес, коли категоріальна архісема та видова диференційна сема не реалізуються, а основою переносного значення виступає латентна. В основі порівняння відбувається фіксоване перегрупування: ознаки, на основі яких здійснюється уподібнення, виходять на перший план, а решта ознак згасають.
Серед лексико-семантичних шляхів первинного фразотвору порівняльних ФО особливою продуктивністю відзначається фразеологізація крилатих висловів і паремій. Базою їх утворення виступає дискурсивний простір, смисл якого вони передають стисло. Тому КФО, похідні від цих одиниць, являють собою згорнуті тексти”, в яких передається культурно-історичний досвід німецького етносоціуму. В змісті дискурсивних одиниць віддзеркалені комунікативно-прагматичні ситуації, які зумовлені мовленнєво-розумовою базою дискурсу.
КФО властиве утворення завдяки синтаксичній спеціалізації звороту, що є одним із структурно-синтаксичних шляхів. Це зумовлюється структурно-семантичною моделлю фразеологічних порівнянь, яка закріплюється двома типами зв’язку між компонентами. Такий зв’язок виникає внаслідок подвійного відношення предикативного означення.
Найпродуктивнішим лексико-граматичним шляхом для компаративних ФО вважається запозичення цих одиниць із інших мов, при якому відбувається повне перенесення усталеного порівняння з мови-донора в мову-реципієнт.
У ході вторинного фразотвору порівняльних ФО відбуваються зміни, які дозволяють виокремити семантичні, структурно-синтаксичні, структурно-семантичні шляхи.
Серед семантичних шляхів вторинної фразеологізації продуктивним для фразеологічних порівнянь є лише посилення узагальнено-метафоричного значення, що найбільш яскраво простежується на прикладі полісемії. А виникнення варіантів зумовлюють структурно-синтаксичні шляхи.
Наслідком структурно-семантичних шляхів є інтенсифікація емотивно-експресивного компонента значення КФО, що часто супроводжується зміною образності. Поміж типів структурно-семантичних видозмін (1) субституції фразеологічних конституентів, (2) розширення структури базової КФО (розширення конституентного складу фразеологізму, контамінація), (3) скорочення структури базового усталеного порівняння (фразеологічний еліпсис, перерозподіл структури базової ФО) слід виділити контамінацію та фразеологічний еліпсис як продуктивні перетворення саме для КФО.
Фразеологічна контамінація являє собою досить ефективне джерело поповнення складу КФО німецької мови. Передумовою цьому є їх структурно-семантичні особливості (фразеологічні серії) в аналізованій мові.
Скорочення кількісного складу конституентів (фразеологічний еліпсис) порівняльних ФО відображає загальну тенденцію розвитку німецької мови до економії мовних зусиль. Результатом таких структурних і семантичних змін усталених порівнянь є дефразеологізація, одним із механізмів якої виступає універбація. За допомогою останньої виникають нові номінативні одиниці з прозорою словотвірною структурою та зв’язаними мотивованими значеннями.
Аналіз фразотворчих процесів сприяв виявленню такої еволюційної моделі метафори: образ-еталон → КФО → метафора, й символу: образ-еталон → КФО → метафора → символ.
Наслідком вторинної фразеологізації КФО є варіативність. Система узусно зафіксованих семантичних змін є причиною виникнення полісемії, синонімії, антонімії й омонімії, а при подальшому абстрагуванні значення усталених порівнянь може спричиняти навіть утворення нових одиниць.
Аналіз фразеологічних варіантів порівняльних фразеологізмів німецької мови формальних і лексичних показав, що основними механізмами структурних видозмін фразеологічних порівнянь на базі цих же одиниць є варіювання означеного/неозначеного артиклів, однини й множини іменників, субституція прийменників і часових форм дієслова.
Синонімія компаративних ФО німецької мови є широко розповсюдженим явищем. Широкому розвитку синонімічних зв’язків сприяє сполучення компонента-основи з різними образами-еталонами, що визначають одну й ту ж якість, властивість або явище дійсності. Синонімія виражається в оновленні/зміні образу, утворенні відтінків значення, посиленні емотивно-експресивного компонента значення та покращенні зовнішньої форми похідного фразеологізму.
Полісемія відображає загальну тенденцію номінації КФО, що ґрунтується на вторинній метафоризації, до негативного позначення процесів (дій, предметів). Цей момент підтверджує виявлену фразеологами синхронічну специфічність фразеологічної семантики її пейоративну домінанту.
Порівняльні ФО-антоніми входять до синонімічних рядів, а полісемні усталені порівняння можуть входити до різних антонімічних рядів. Це підтверджує тісний зв’язок фразеологічної антонімії з синонімією та полісемією, а також унаочнює системність парадигматичних відношень у компаративній фразеології.
Особливою фразотворчою продуктивністю відзначаються усталені порівняння, що утворюють окрему групу іронічних КФО, які належать до емоційно-оцінних енантіосемів. Емоційно-оцінна енантіосемія відображає динамічний характер людського мислення, який виявляється в тому, що одне й те ж явище дійсності може по-різному оцінюватися і викликати різні почуття-відношення з боку того, хто говорить.
Омонімія вважається досить рідкісним явищем для КФО німецької мови. Актуальною є лише семантична дивергенція, яка виражається у відсутності семантичних відношень між семемами в омонімах. Такі одиниці мають різну співвіднесеність із лексико-граматичними розрядами й різну сполучуваність ФО, що розглядається як лінгвальні ознаки руйнування семантичної єдності та народження нової одиниці.
Мовленнєва актуалізація значення КФО сприяє виявленню найменш уловимих семантичних відтінків фразеологічних порівнянь, які реалізуються лише при їх вживанні в мовленні. Більшість усталених порівнянь вживається для іронічної, жартівливої чи різко негативної характеристики властивостей та якостей суб’єкта.
Актуалізація значення компаративних ФО це потенційне джерело їх утворення. Серед, виокремлених у дослідженні семантико-контекстуальних і структурно-семантичних модифікацій, найбільш продуктивними для усталених порівнянь є (1) подвійна актуалізація, що пояснюється незначним відсотком КФО-ідіом, і (2) субституція. Такі модифікації використовуються, перш за все, для підсилення емоційно-експресивної функції аналізованих одиниць.
Компаративні ФО мають розгалужену систему відношень, від якої залежать їх різноманітні компаративні значення. Вивчення таких відношень у порівняльних зворотах дає можливість отримати певну картину системних зв’язків у фразеології в цілому.
Аналіз одиниць нашого фактичного матеріалу, які належать до ідеографічної групи Психічна діяльність людини”, слід проводити з визначенням видів ознак (також сенсорної ознаки) їх образів-еталонів. Такий підхід дозволяє простежити транспозиції сем конституентів у процесі компаративації для більш повного виявлення значеннєвих відтінків КФО.
Структура фразеосемантичних (-тематичних) полів характеризується складною ієрархічною організацією. Остання є різновидом ідеографічної категоризації образу-еталона порівняльних ФО, яка орієнтується на з’ясування системних і структурних зв’язків цих одиниць.
КФО є продуктивною групою фразеології. Вони постійно поповнюються за рахунок нових одиниць, які позначають нові явища в житті людини. Характерною для них є їх антропоцентрична направленість. Антропоцентрична ж парадигма це переключення інтересів дослідника з об’єктів пізнання на суб’єкт пізнання як продукт культури, як чинник формування культурних кодів.
Порівняння з давніх часів служать різним народам засобом створення яскравих емоційних та експресивних характеристик людини, предметів і явищ. Вони, на відміну від загальних законів мислення, в різних етнічних колективах не тотожні, оскільки образи, витворенні у процесі мислення в етнічних групах, відбивають конкретні реалії, що оточують людей. Така національно-культурна інформативність компаративних ФО створюється завдяки образу-еталону, який лежить в їх основі.
Перспективними напрямками розвитку проведеного дослідження вбачаються аналіз актуалізації ознак образів-еталонів не лише КФО, а й інших мікросистем ФО, долучення до вивчення текстових модифікацій аналізованих одиниць текстів таких жанрів як епістолярія, публіцистика тощо, ідеографічна класифікація фразеологічних порівнянь із семантикою діяльності й індивідуально-психічних особливостей людини, що належать до ідеографічного поля Людина”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алефиренко Н.Ф. Структурно-семантический анализ компаративных фразеологизмов современного украинского языка: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.02 / Киевский гос. пед. ин-т им. М. Горького. К., 1978. 24 с.
2. Алефиренко Н.Ф. Спорные проблемы семантики. Волгоград: Перемена, 1999. 273 с.
3. Алефиренко Н.Ф. Поэтическая энергия слова. Синергетика языка, сознания и культуры. М.: Academia, 2002. 394 с.
4. Алефиренко Н.Ф., Золотых Л.Г. Проблема фразеологического значения и смысла (в аспекте межуровневого взаимодействия) Астрахань: Изд-во Астраханского гос. пед. ун-та, 2000. 220 с.
5. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків: Вища школа, 1987. 133 с.
6. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Л.: Изд-во Ленинградского гос. ун-та, 1963. 208 с.
7. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. К., 2003. 20 с.
8. Апресян Ю.Д. Избранные труды, том І. Лексическая семантика: 2-е изд., испр. и доп. М.: Школа Языки русской культуры”, Издательская фирма Восточная литература” РАН, 1995. 472 с.
9. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу / В.В. Левицький, О.Д. Огуй, С.В. Кійко, Ю.Є. Кійко / Під ред. В.В. Левицького. Чернівці: Рута, 2000. 136 с.
10. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка: Стилистика декодирования. 3-е изд. М.: Просвещение, 1990. 301 с.
11. Арутюнова Н.Д. Аномалии и язык: (К проблеме языковой” картины мира) // Вопросы языкознания. 1987. № 3. С. 310.
12. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 338 с.
13. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 533.
14. Арутюнова Н.Д. Время: модели и метафоры // Логический анализ языка. Язык и время / Отв. ред. Н.Д. Арутюнова, Т.Е. Янко. М.: Изд-во Индрик”, 1999. С. 5161.
15. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с.
16. Арутюнова Н.Д. Феномен молчания // Язык о языке: Сб. ст. М.: Языки русской культуры, 2000. С. 417436.
17. Архангельська А. Етнолінгвістичне світобачення чеського та українського народів на тлі фразеології споріднених мов // Слово. Фраза. Текст: Сб. науч. ст. к 60-летию проф. М.А. Алексеенко. М.: Азбуковник”, 2002. С. 3541.
18. Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. Основные теории устойчвых фраз и проблемы общей фразеологии. Ростов на Дону: Изд-во Ростовского гос. ун-та, 1964. 315 с.
19. Ашурова Д.И. Лингвистическая природа художественного сравнения (на материале английского языка): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10. 663 / Московский гос. пед. ин-т ин. яз. им. М. Тореза. М., 1970. 22 с.
20. Бабкин А.М. Русская фразеология, её развитие и лексикографическая разработка. Л.: Наука, 1968. 262 с.
21. Байрамова Л.К. Исследование и преподавание фразеологии в аспекте универсалий и уникалий // Лексикология и фразеология: Новый взгляд: Тез. 2-й межвуз. конф. М.: Московский гос. заочн. пед. ин-т, 1990. С. 78.
22. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во иностранной литературы, 1961. 394 с.
23. Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. Львів: Вища школа, 1980. 156 с.
24. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. Івано-Франківськ: Лілея НВ”, 1997. 176 с.
25. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Идиоматичность и идиомы // Вопросы языкознания. 1996. № 5. С. 5164.
26. Барменкова О.П. Метафоры в компаративной модели мира И. Бабеля // Вісник Черкаського ун-ту. Серія Філологічні науки. Черкаси: Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького, 2002. Вип. 42. С. 117125.
27. Бацевич Ф.С. Функционально-ономасиологическое изучение лексики: теоретические и практические аспекты (на материале русского глагола): Текст лекций. Львов: Ред. изд. отдел Львовского ун-та, 1993. 136 с.
28. Белая Е.Н. Идиоматика и наивная картина мира // Язык. Человек. Картина мира: Матер. Всеросс. науч. конф. Омск: Изд-во Омского гос. ун-та, 2000. Ч. ІІ. С. 611.
29. Белозерова Ф.М. Прототипы фразеологических единиц в языковой картине мира // Фразеологизм: семантика и форма: Сб. ст., посвящ. юб. В.А. Лебединской. Курган: Изд-во Курганского гос. ун-та, 2001. С. 1415.
30. Берлизон С.Б. Компаративные фразеологические единицы средство выражения экспресии и эмоциональной оценки // Проблемы семасиологии и лингвостилистики. Рязань: Изд-во Рязанского гос. пед. ин-та, 1973. Вып. І. С. 372.
31. Бирих А. К диахроническому анализу фразеосемантических полей // Вопросы языкознания. 1995. № 4. С. 1424.
32. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. К.: Наукова думка, 1989. 155 с.
33. Богоявленская Е.В. Фразео-синонимический ряд и проблема доминанты // Фразеологическая семантика (германские и романские языки): Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М. Тореза. М: Московский гос. пед. ин-т ин. яз. им. М. Тореза, 1983. Вып. 211. С. 315.
34. Божеева З.А. Фразеологические единицы предикативного типа с семантикой сравнения в немецком языке: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Алма-Ата, 1986. 219 с.
35. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии. Л.: Наука: Ленинградское отделение, 1983. 153 с.
36. Борисова Т.С. Лингвостилистические средства создания образа стереотипного персонажа (на материале англоязычной приключенческой прозы ХІХ ХХ вв.): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Херсон, 2002. 208 с.
37. Боярова Л. Синонімія українських дієслівних фразеологізмів (граматичний аспект) // Слово. Фраза. Текст: Сб. науч. ст. к 60-летию проф. М.А. Алексеенко. М.: Азбуковник”, 2002. С. 7179.
38. Будагов Р.А. Человек и его язык. М.: Изд-во Московского гос. ун-та, 1974. 262 с.
39. Бурдина З.Г. О процессах фразеологизации в компаративных словосочетаниях (на материале современного немецкого языка) // Ученые записки МГПИИЯ им. М. Тореза. М: Московский гос. пед. ин-т ин. яз. им. М. Тореза, 1968. Т. 39. С. 6069.
40. Бурмистрович Ю.А. Некоторые вопросы фразеологии с точки зрения ономасиологии (К проблеме возникновения фразеологизмов) // Проблемы ономасиологии: Тр. Орловского гос. пед. ин-та. Т. 24/114. Орел: Орловский гос. пед. ин-т, 1974. С. 145164.
41. Быкова Л.А., Сукаленко Н.И. Базисные метафоры в межкультурной коммуникации // Актуальні проблеми вивчення мови та міжмовної міжкультурної комунікації: Міжвуз. зб. наук. пр. Харків: Константа, 1996. С. 3032.
42. Вальчук В.А. Аналіз компаративних фразеологізмів польської мови з компонентом-дієсловом руху (з залученням українського матеріалу): Дис. канд. філол. наук: 10.02.03. Львів, 1993 149 с.
43. Василите К.А. Сравнительные фразеологизмы литовского языка: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.03 / Вильнюсский гос. ун-т. Вильнюс, 1972. 22 с.
44. Вежбицкая А. Сравнение градация метафора // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 133153.
45. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. М.: Школа Языки русской культуры”, 1999. 778 с.
46. Виноградов В.В. Избранные труды: Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. 310 с.
47. Виноградова О.В. Функціонально-семантична категорія локативності в сучасній українській літературній мові: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т укр. мови НАН України. К., 2001. 19 с.
48. Волошина О.В. Сенсорна лексика як засіб створення художньої образності // Мови і концептуальні картини світу. К.: Вид-во Київського держ. ун-ту імені Тараса Шевченка, 1999. С. 103108.
49. Волченко И.Н. Архаизмы и историзмы в составе фразеологических единиц современного немецкого языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1995. 173 с.
50. Воробьев В.В., Татаринов В.А. О славянском менталитете в лингвокультурологии (к миропониманию русских и украинцев) // Мова і культура. Серія Філологія”. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2000. Вип. 1, Т. ІІІ. С. 8788.
51. Воробьева О.Л. К проблеме семантики и структуры фразеологических единиц компаративного типа (на материале английского, французского и украинского языков) // Вісник Харківського ун-ту. Серія Філологія. Харків: Константа, 2000. № 473. С. 1519.
52. Гаврись В.И. Крылатые выражения и их роль в обогащении фразеологического состава немецкого языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1971. 203 с.
53. Гаврись В.И. К вопросу о первичном и вторичном фразеобразовательных процессах // Вопросы словообразования и фразеобразования в германских языках: Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М. Тореза. М.: Московский гос. пед. ин-т ин. яз. им. М. Тореза. 1980. Вып. 164. С. 132140.
54. Гаврись В.І. Діахронічний аспект німецької фразеології // Гаврись В.І., Пророченко О.П. Німецько-український фразеологічний словник. К.: Радянська школа, 1981. Т. 2. С. 355366.
55. Гаврись В., Зикова Т. Розмежування первинного та вторинного процесів фразоутворення // Вісник Української Академії державного управління. 1996. № 3. С. 202207.
56. Гавриш М.М. Контаминация фразеологических единиц немецкого языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1988. 203 с.
57. Гаджиева С.Г. Структурно-семантические особенности компаративных фразеологических единиц лакского языка: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.09 / Ин-т яз., лит. и искусства им. Г. Цадасы Даг. науч. центра Рос. АН. Махачкала, 1995. 24 с.
58. Гайдаєнко І.В. Назви на позначення смаку: етимологія, семантика, функціонування: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Запорізький держ. ун-т. Запоріжжя, 2002. 16 с.
59. Гак В.Г. Грамматика и тип словаря // Слово в грамматике и словаре. М.: Изд-во МГПИИЯ им. М. Тореза, 1984. С. 4250.
60. Гак В.Г. Этимолого-семантические поля в лексике // Филологический сборник (к 100-летию со дня рождения академика В.В. Виноградова). М.: Ин-т русск. яз. им. В.В. Виноградова, 1995. С. 107117.
61. Гак В.Г. Особенности библейских фразеологизмов в русском языке (в сопоставлении с французскими библеизмами) // Вопросы языкознания. 1997. № 5. С. 5565.
62. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. 768 с.
63. Гамзюк М.В. Актуалізація стійких елементарних мікротекстів (на матеріалі німецької мови) // Мовознавство. 2000. № 1. С. 6369.
64. Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької мови). К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. 256 с.
65. Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (Досвід дослідження в синхронії та діахронії): Дис. д-ра філол. наук: 10.02.04. К., 2001. 424 с.
66. Гатауллин Р.Г. Универбация синтаксических структур // Теория поля в современном языкознании: Межвуз. науч. сб. Уфа: Изд-во Башкирского гос. ун-та, 2001. С. 3641.
67. Гвоздарев Ю.А. Основы русского фразообразования. Ростов на Дону: Изд-во Ростовского ун-та, 1977. 184 с.
68. Георгиева С. Познание культуры через фразеологию // Слово. Фраза. Текст: Сб. науч. ст. к 60-летию проф. М.А. Алексеенко. М.: Азбуковник”, 2002. С. 108-115.
69. Герасименко Н.А. Сравнение в бисубстантивных предложениях // Семантика. Функционирование. Текст: Межвуз. сб. науч. тр. Киров: Изд-во Вятского гос. пед. ун-та, 2001. С. 8184.
70. Герд А.С. Введение в этнолингвистику: Курс лекций и хрестоматия. СПб.: Изд-во С.-Петербургского гос. ун-та, 2001. 488 с.
71. Глазырин Г.А. О применении типологического сопоставительного метода при анализе КФЕ // Учёные записки МГПИИЯ им. М. Тореза. М.: Московский гос. пед. ин-т ин. яз. им. М. Тореза, 1971. Т. 61. С. 209220.
72. Гогисванидзе Л.Н. Научные основы компаративной фразеологии в двуязычном словаре учебного типа: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01 / НИИ преподавания рус. яз. в нац. шк. АПН СССР М., 1987. 17 с.
73. Гончарова Т.И. Общность и специфика языковых зооморфных картин мира: Дис. канд. филол. наук: 10.02.15. Харьков, 1996. 175 с.
74. Горды М. Человеческое тело: окультуренная телесность во фразеологии современного русского и польского языков // Слово. Фраза. Текст: Сб. науч. ст. к 60-летию проф. М.А. Алексеенко. М.: Азбуковник”, 2002. С. 115125.
75. Горецька Х.В. Функціонально-семантичні особливості фразеологічних дериватів-запозичень // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2003. С. 8185.
76. Грозян Н.Ф. Фразеологічна мікросистема Поведінка людини” в українській мові (ідеографічний і аксіологічний аспекти): Дис. канд філол. наук: 10.02.01. Дніпропетровськ, 2003. 228 с.
77. Гурко М.З. Интенсивность как лингвистическая категория // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. К.: Логос, 2001. Т. ХХVІІ. С. 189196.
78. Гюлумянц К.М. Структура, семантик