КОМПЛЕКСНЕ ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Івано-Франківський державний медичний університет

На правах рукопису

ПОПОВИЧ Ярослав Олексійович

УДК 616-089+616.379-008+617.586

КОМПЛЕКСНЕ ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ
СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ

14.01.03 хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор ВАСИЛЮК Михайло Дмитрович

Івано-Франківськ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ПОЗНАЧЕНЬ

3

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1
СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПАТОГЕНЕЗУ КЛІНІКИ ТА ЛІ­КУ­ВАННЯ СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ (огляд літе­ратури)

12

1.1. Частота і патогенетичні зміни синдрому діабетичної стопи

12

1.2. Cучасні методи комплексного лікування ускладнень синдрому діабетичної стопи

28

РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА І МЕТОДИ ДОСЛІД­ЖЕНЬ ХВОРИХ НА СИНДРОМ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ

45

2.1. Клінічна характеристика хворих на синдром діабетичної стопи

45

2.2. Методи обстеження та комплекс використаних методик у вивченні патогенетичних змін і їх корекції у хворих на синдром діабетичної стопи

56

РОЗДІЛ 3
БІОХІМІЧНІ ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ ХВОРИХ НА СИНДРОМ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ

65

3.1. Показники вуглеводного обміну у хворих на синдром діабетичної стопи

65

3.2. Лейкоцитарний індекс інтоксикації, пептиди середньої молекуляр­ної маси та морфометричні характеристики еритроцитів у хворих на синдром діабетичної стопи

67

3.3. Перекисне окислення ліпідів, стан системи антиоксидантного за­хис­ту, органоспецифічних ферментів печінки і деяких мікроелементів у хворих на синдром діабетичної стопи

80

3.4. Клінічна оцінка спектру сироваткового білка та гострофазних білків у хворих на синдром діабетичної стопи

90

3.5. Стан гуморальної ланки імунітету у хворих синдромом діабетичної стопи

105

РОЗДІЛ 4
КОМПЛЕКСНЕ ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СИНДРОМ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ

116

4.1. Консервативна терапія хворих на синдром діабетич­ної стопи та передопера­ційна підготовка при нагнійно-запальних ускладненнях

116

4.2. Кріоцелл-кріокорд” у лікуванні хворих на синдром діабетичної стопи

118

4.3. Вплив Кріоцелл-кріокорду” на вміст глюкози і глікозильованого гемоглобіну в плазмі крові та показники інтоксикації

121

4.4. Кріоцелл-кріокорд” як регулятор ПОЛ та активності системи АОЗ з опосередкованою гепатопротекторною дією

128

4.5. Білки гострої фази при лікуванні Кріоцелл-кріокордом” у хворих на синдром діабетичної стопи

133

4.6. Імунокорегуюча дія Кріоцелл-кріокорду” у хворих на синдром діабетичної стопи

136

4.7. Операційне та післяопераційне лікування хворих на синдром діабетичної стопи

139

4.8. Безпосередні результати лікування хворих на синдром дібетичної стопи

141

РОЗДІЛ 5
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

154

ВИСНОВКИ

166

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВО-ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

169

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

170

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ПОЗНАЧЕНЬ

Hp

- гаптоглобіни

Rt

- електрофоретична рухомість за трансферином

АЛТ

- аланінтрансаміназа

АОЗ

- антиоксидантний захист

АсТ

- аспартатрансаміназа

ВАТРІ

- внутрішньоартеріальна тривала регіональна інфузія

ДЕФ

- диск-електрофорез

ДК

- дієнові кон’югати

ЛФ

- лужна фосфатаза

МА

- малоновий диальдегід

ПСММ

- пептиди середньої молекулярної маси

НЗУС

- некротично-запальні ускладнення стопи

НМГ

- низькомолекулярні гепарини

ПААГ

- поліакриламідний гель

ПКПК

- препарати кріоплацентарного комплексу

ПОЛ

- перекисне окислення ліпідів

ППГ

- постпрандіальна глікемія

СГ

- сульфідрильні групи

СДС

- синдром діабетичної стопи

СПОД

- синдром поліорганної дисфункції

SIRS

- синдром системної запальної відповіді

ЦД

- цукровий діабет

ВСТУП
Актуальність теми. Цукровий діабет (ЦД) через зростання захворюваності, поширеності та тяжкості його різноманітних ускладнень став однією з найактуальніших проблем сучасної медицини [1, 2, 3, 4, 5]. На сьогодні у світі зареєстровано 200 млн. хворих на цукровий діабет, а через 20 років кількість їх зросте до 350 млн. [6]. В Україні станом на 2006 рік зареєстровано 1006652 хворих. Щорічно у 4 тис. хворих на цукровий діабет виконують високу ампутацію нижніх кінцівок із післяопераційною летальністю 8,2 % [7]. За даними М.О.Ляпіса, П.О.Герасимчука, 2001; І.А.Mayfield et all., 2004 [8, 9] у половини хворих, що страждають на синдром діабетичної стопи (СДС), виконують високу ампутацію стегна, а в світовому масштабі кількість таких операцій складає 55 у годину [10, 11]. Цьому сприяють некротично-запальні ускладнення, які можуть виникнути на будь-якому етапі розвитку синдрому діабетичної стопи [12, 13, 14], та госпіталізація цих хворих на стадії незворотних морфологічних змін [15, 16]. Вважають, що головною причиною виникнення всіх ускладнень цукрового діабету, в тому числі і синдрому діабетичної стопи, є гіперглікемія [17, 18, 19], яка викликає тяжкі метаболічні зміни в організмі, що неповністю коригуються цукрознижувальними препаратами та введенням екзогенного інсуліну і не дозволяє обмежити виникнення та поширення гнійного процесу на стопі. Вказане вимагає пошуку нових середників та методів корекції метаболічних змін при хірургічному лікуванні хворих на синдром діабетичної стопи [20, 21]. Блокування лікарськими середниками усіх ланок патогенезу призводить до поліпрагмазії. Альтернативою лікарським середникам у попередженні некротично-запальних ускладнень стопи є застосування тканинної і клітинної трансплантації кріоконсервованих фетальних клітин [22, 23, 24], препаратів кріоплаценти та кордової крові [25].
Нові перспективи з’явилися в лікуванні синдрому діабетичної стопи у зв’язку з появою препаратів кріоплацентарного комплексу (фрагменти і гомогенат плаценти, амніотичної оболонки) та сироватки кордової крові - „Кріоцелл-кріокорд”, які роз­роб­лені Державним підприємством Міжвідомчий науковий центр кріобіології і кріо­медицини НАН, АМН та МОЗ України”. Сертифікат про їхню державну реєстрацію (№ 371/03-300200000 від 29.05.2003р.) підтверджено 04.07.2006р. Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення, Сертифікатом про державну реєстрацію медичного імунобіологічного препарату № 005342 допущено до застосування в клінічній практиці. Тепер ці препарати широко використовують у лікуванні неускладненого цукрового діабету [26], хронічного гепатиту [27], в гінекологічній практиці [28], при важкій гнійній хірургічній патології [29], ревматоїдному поліартриті [30], корекції постгеморагічних анемій [31]. Однак, у лікуванні синдрому діабетичної стопи ці препарати практично не використовуються.
На сьогодні стало очевидним, що лікування синдрому діабетичної стопи має бути комплексним на основі розробки нових тактичних принципів попередження виникнення некротично-запальних ускладнень, вибору нових технологій їх хірургічної санації в за­лежності від важкості ураження та корекції метаболічних змін організму, без чого неможливо зменшити кількість і частоту високих ампутацій нижніх кінцівок, знизити відсоток інвалідизації хворих на цукровий діабет.
Зв'язок роботи з науковими програмами і темами. Дисертація є фраг­ментом комплексної наукової роботи кафедри факультетської хірургії „Комп­лекс­не хірургічне лікування гнійно-септичних ускладнень в абдомі­нальній хі­рур­гії і при діабетичній стопі” (№ держреєстрації 01044 U 4005477), спів­­ви­ко­навцем якої є дисертант. Тема дисертації затверджена Республі­канською проб­лем­ною комісією „Хірургія” (5 травня 2005 р., прото­кол№6).
Мета дослідження: підвищити ефективність комплексного хірургічного лікування синдрому діабетичної стопи у хворих на цукровий діабет 2 типу за рахунок застосування препарату Кріоцелл-кріокорд” з урахуванням особливостей порушень вуглеводного обміну, показників імунного статусу організму та функціонального стану печінки.
Завдання дослідження:
1) встановити значення показників порушення вуглеводного обміну, стану перекисного окислення ліпідів, рівня антиоксидантного захисту для прогнозування можливості збереження кінцівки при комплексному хірургічному лікуванні гнійно-некротичного ураження стопи у хворих на цукровий діабет 2 типу;
2) простежити функціональний стан печінки (білковий обмін, активність органоспецифічних ферментів) та стан гуморального імунітету і встановити зв’язок глибини функціонального ураження печінки, імунологічного статусу організму з важкістю перебігу синдрому діабетичної стопи;
3) визначити показання до застосування препарату Кріоцелл-кріокорд” у комплексі хірургічного лікування гнійно-некротичного ураження стопи у хворих на цукровий діабет 2 типу залежно від показників вуглеводного обміну, змін метаболізму та гомеостазу, функціонального стану печінки;
4) розробити методику комплексного хірургічного лікування синдрому діабетичної стопи із застосуванням препарату Кріоцелл-кріокорд” із врахуванням важкості інтоксикації і довести її ефективність на основі аналізу безпосередніх і прикінцевих результатів;
5) проаналізувати отримані результати і дати рекомендації з використання препарату Кріоцелл-кріокорд” у хірургічному лікуванні хворих на синдром діабетичної стопи.
Об’єкт дослідження особливості клінічного перебігу та засобів патогенетичного лікування синдрому діабетичної стопи у хворих на цукровий діабет 2 типу.
Предмет дослідження розробка нових методів комплексного хірургічного лікування хворих на синдром діабетичної стопи.
Методи дослідження фізикальні, лабораторні, біохімічні, іму­но­ло­гіч­ні, інструментальні (рентгенографія стоп, реовазографія, дуплексне ска­нування артерій, електрокардіографія, ультразвукове дослідження внутрішніх ор­ганів), кількісне визначення вмісту сироваткового білка в окремих диск-електро­фореграмах у поліакриламідному гелі, визначення продуктів перекисного окислення ліпідів ферментів антиоксидантного захисту та ферментів печінки, морфологічні дослідження цитоархітектоніки еритроцитів пери­ферійної крові, хірургічні методи ліквідації гнійно-некротичних вогнищ на стопі, застосування „Кріоцелл-кріокорду” (сертифікати про закінчення кур­сів базового навчання з питання Клітинна і тканинна трансплантація” в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Міжвідомчому науковому центрі кріобіології і кріомедицини НАН, АМН та МОЗ України в 2002, 2003, 2004 роках, курси підвищення кваліфікації з теми „Актуальні питання трансплантації органів, тканин та клітин” на базі Запорізької медичної академії післядипломної освіти в 2007 році).
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше запропоновано патогенетично обґрунтоване комплексне хірургічне лікування синдрому діабетичної стопи з некротично-запальним ускладненням, яке включає одночасно з радикальною санацією вогнища деструкції застосування Кріоцелл-кріокорду”, що сприяє зниженню інтоксикації, покращенню вуглеводного обміну, функціонального стану гепатоцитів, мікроциркуляції ураженої кінцівки і заживленню рани на стопі.
Вперше доведена дезінтоксикаційна, гепатопротек­тор­на, імуномодулююча та репаративна дія Кріоцелл-кріокорду” на перебіг гнійно-некротичного ускладнення синдрому діабетичної стопи різної важкості та оцінена її ефективність в комплексі хірургічного лікування, що сприяло збільшенню частоти загоєння ран первинним натягом, зменшенню кількості високих ампутацій нижньої кінцівки в дослідній групі на 16,5 %, середньої тривалості лікування на 10,5 днів у порівнянні з контролем. У передопераційному періоді досягнута компенсація перебігу цукрового діабету із зниженням добової дози інсуліну або цукрозни­жувальних препаратів на 35-40 % до 30 діб, а у більшості хворих впродовж 12 місяців. Опрацьовано нові способи адекватної корекції вуглевод­ного обміну, зниження показників глікозильованого гемоглобіну, покращення периферійної чутливості та обмеження некротично-запальних ускладнень.
Встановлено, що збільшення тяжкості некротично-запальних усклад­нень стопи спричиняє зростання лейкоцитарного індексу інтоксикації та кількісного вмісту пептидів середньої молекулярної маси, кількості білків гострої фази запалення (α1-антитрипсину, α2-макроглобуліну, церулоплазміну), а також зменшення їх при тяжкій інтоксикації.
Вперше досліджено морфометричні показники еритроцитів та їх архітектоніку, що відображають важкість перебігу синдрому діабетичної стопи. На підставі отриманих даних розроблені показання до хірургічного лікування або до застосування „Кріоцелл-кріокорду” у комплексному хірургічному лікуванні.
Отримані дані значно поглиблюють уявлення про патогенез порушень вуглеводного обміну, які проявляються значною постпрандіальною та постабсорбційною гіперглікемією, підвищенням показників глікозильованого гемоглобіну, активацією процесів перекисного окислення ліпідів, пригніченням антиоксидантного захисту, білоксинтезувальної функції печінки з дискординацією її специфічних ферментів. Встановлено кореляційні зв’язки з клінічними проявами і важкістю некротично-запальних ускладнень стопи.
Отримані результати сприяють подальшому розвитку уявлень про участь гуморального імунітету в патогенезі розвитку синдрому діабетичної стопи на підставі даних про якісні та кількісні зміни вмісту Ig G, Ig A, Ig M в окремих фрак­ціях диск-електрофореграм в поліакриламідному гелі, уточнюючи меха­нізми некротично-запальних уражень стопи при тяжких стадіях синдрому діабе­тичної стопи, а саме виявлено зменшення класу Ig G та Ig A, поряд із збіль­шенням Ig M та циркулюючих імунних комплексів аутоантигенів, ауто­антитіл із зменшенням їх кількості у зонах розміщення антитіл природного захисту.
Суттєво поглиблені уявлення про механізми позитивного впливу препарату Кріоцелл-кріокорд” на вуглеводний, білковий обмін, показники інтоксикації та імунний статус хворих на цукровий діабет 2 типу.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано і кількісно визначено комплекс показників вуглеводного обміну, метаболізму та гомеостазу, які є найбільш інформативними тестами для оцінки ефективності лікування хворих на синдром діабетичної стопи.
Опрацьована оригінальна тактика хірургічного лікування хворих на гнійно-некротичне ускладнення синдрому діабетичної стопи різного ступеня важкості, яка включає виконання за визначеними показаннями радикальної хірургічної санації гнійного вогнища, тривале внутрішньоартеріальне регіональне введення лікарських середників і внутрішньом’язове введення Кріоцелл-кріокорду”.
На основі матеріалів дисертаційних досліджень зроблені винаходи, на які було отримано патенти:
Пат. 7937 Україна, А61К35/16, А61В17/00. Спосіб лікування цукрового діабету, ускладненого діабетичною мікроангіопатією / Попович Я.О., Шевчук А.Г., Прокопюк О.С., Ліпіна О.В.. Мусатова І.Б., Прокопюк В.Ю.; заявник і патентовласник Інститут кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України. № 20041210470; заявл. 20.12.04; опубл. 15.07.05. Бюл.№7.
Пат. 25268 Україна МПК (2006), А61К35/16, A61B17/00. Спосіб комплексного лікування гнійно-некротичних стадій синдрому діабетичної стопи / Попович Я.О.; заявник і патентовласник Попович Я.О. - № 2006 01272; заявл. 09.02.06; опубл. 10.08.07, Бюл. № 12.
Запропоновані методи лікування синдрому діабетичної стопи впро­ваджено в клініці факультетської хірургії ІФДМУ (Івано-Франківська міська клінічна лікарня № 1) та нервових хвороб, ендокринології ІФДМУ (Івано-Франківська обласна клінічна лікарня), хірургічних відділеннях Тлумацької ЦРЛ, Городенківської ЦРЛ, Лисецької ЦРЛ Івано-Франківської області.
Особистий внесок здобувача. Автором сумісно із науковим керів­ни­ком визначені мета і завдання дослідження, розроблено і реалізовано план клі­ніч­них, лабораторних, мікробіологічних, імунологічних, морфо­мет­рич­них дос­ліджень. У процесі виконання дисертаційної роботи здобувач брав участь у всіх обстеженнях та лікуванні хворих на СДС; про­водив передопераційну підготовку, брав участь в опера­ціях хірур­гічної санації вогнищ НЗУС та проведенні внутрішньоартеріальної три­ва­лої регіональної інфузії лікарських середників та внутрішньом’язового введення препарату Кріоцелл-кріокорд”. Самостійно роз­ро­бив схе­ми введення препарату Кріоцелл-кріокорд” і реалізовував їх на практиці. Створив базу даних, провів статистичне об­чис­­лення результатів досліджень. Узагальнення отриманих результатів, обґрунтування висновків і прак­­тичних рекомендацій здобувач здійснив разом із науковим керівником.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації оприлюднені на міжнародних форумах: на науково-практичній конференції „Проблеми клітинної та канинної трансплантології” (Івано-Франківськ Яремча, 3-4 вересня 2003р.), міжнародній конференції „Актуальні проблеми і досягнення кріобіології і кріомедицини. Структурна і функціональна організація стовбурових клітин в умовах дії низьких температур” (Харків, 22-24 листопада 2005р.), на науково-практичній конференції з міжнародною участю „Рани, ранова інфекція, ранні післяопераційні ускладнення в абдомінальній та судинній хірургії” (Київ, 14-15 грудня 2006р.), на X Конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Чернівці Івано-Франківськ, 26-28 серпня 2004р.), на регіональній науково-практичній конференції „Антибіотикотерапія у внутрішній медицині і хірургії” (м. Івано-Франківськ, 11 жовтня 2006р.), на IX з'їзді Всеукраїнського лікарського товариства (м. Вінниця, 10-12 травня 2007р.), засіданнях асоціації хірургів (2004р., 2007р.), ендокринологів (2004р., 2005р., 2006р.), IV з’їзді трансплантологів України (м. Київ, 21-23 листопада 2007 р.).
Публікації. Проблематику та основні положення дисертації викладено в 11 наукових працях, із них 6 у фахових наукових виданнях, які рекомендовані ВАК України, 2 у патентах та 3 у матеріалах конференцій, конгресів.
Структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 213 сторінках комп’ютерного тексту. Робота складається зі вступу, п’яти розділів власних досліджень, висновків, рекомендацій щодо наукового і практичного використання здобутих результатів, списку літератури та додатків. Робота ілюстрована 32 таблицями і 31 рисунком. Бібліографічний опис містить 403 літературні джерела, з них 236 кирилицею і 167 латиною.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації викладено нові методи та підходи вирішення науково-практичного завдання сто­совно комплексного лікування хворих на цукровий діабет 2 типу, ускладненого синдромом діабетичної стопи, на основі вивчення динаміки змін основних показ­ників метаболізму та гомеостазу й патогенетично обґрунтованої нової ме­то­дології комплексного хірургічного лікування одночасно із застосуванням пре­па­рату Кріоцелл-кріокорд”, що спричинило зниження частоти високої ам­путації кінцівки, зменшення тривалості лікування і покращення якості життя хворих.
1. Тривала гіперглікемія у хворих на синдром діабетичної стопи маніфестується достовірним збільшенням постпрандіальної і постабсорбційної глікемії, що супроводжується зростанням глікозильованого гемоглобіну, функціональної недостатності печінки, що свідчить про важкість ураження, яка є загрозою для життя хворого, що є показанням до проведення комплексного хірургічного лікування гнійно-некротичного ураження стопи з одночасним застосуванням Кріоцелл-кріокорду”.
2.Синдром діабетичної стопи супроводжується дисфункцією печінки і розвитком гіпопротеїнемії до 54,26±2,02г/л, гіпоальбумінемії до 36,46±1,52%, збільшенням у 2-3 рази білків гострої фази при ІІІ ст.: церулоплазміну до 3,16±0,20 % у порівнянні з нормою, б1-антитрипсину до 4,54±0,52%, а при важкій інтоксикації зменшенням його до 1,8±0,22%, при ІV ст. зростанням вмісту б2-макроглобуліну, фібриногену та ферментів-маркерів цитолізу гепатоцитів (АСТ, АЛТ, сорбітолдегідрогенази, аргінази та зменшенням холінестерази). Тому застосування препарату Кріоцелл-кріокорд” у комплексі хірургічного лікування хворих на синдром діабетичної стопи дозволяє обмежитись виконанням ампутації пальців.
3. У хворих на синдром діабетичної стопи переважно у важких стадіях спостерігаються виражені кількісні і якісні зміни Ig G, Ig A, Ig M в фракціях сироваткового білка диск-електрофореграм в ПААГ, що пов’язано як з функціональним ураженням гепатоцитів, так і проявами автоімунної агресії з високим вмістом імунних комплексів та різким зниженням природного захисту організму.
4. В умовах дисфункції печінки і виникнення синдрому септичного зворотного впливу зростає ендотоксикоз, що характеризується збільшенням в 3-6 разів лейкоцитарного індексу інтоксикації, кількості пептидів середньої молекулярної маси до 0,595±0,016 ум.од, значними змінами морфометричних та цитоархітектонічних показників еритроцитів із збільшенням кількості великої і малої їх величини за площею профілю, величиною периметру та коефіцієнтом форми з вираженим високим ступенем деформації, що на тлі збільшення в 2-2,3 рази МА і ДК та продуктів АОЗ призводить до порушення мікроциркуляції у тканинах стопи.
5. Застосування препарату Кріоцелл-кріокорд” у комплексі хірургічного лікування хворих на синдром діабетичної стопи як у ранньому післяопераційному періоді, так і у пізніші терміни спостереження (3-15 місяців) сприяє зменшенню на 30-40% показників препрандіальної, постпрандіальної глікемії та глікозильованого гемоглобіну, а також добової дози інсуліну на 30-35%; зменшенню (в 1,3-1,5 рази) лейкоцитарного індексу інтоксикації, пептидів середньої молекулярної маси, показників ПОЛ, ферментів-маркерів цитолізу гепатоцитів, покращенню білоксинтезувальної функції печінки, зменшенню кількості білків гострої фази. Імуномодулююча дія препарату призводить до збільшення кількості Ig G, Ig A, Ig M та зменшення (у 1,8-2,0 рази) циркулюючих імунних комплексів, а також суттєвої нормалізації морфометричних і цитоархітектонічних показників еритроцитів, що сприяє покращенню мікроциркуляції тканин та репаративних процесів в організмі хворих.
6. Для корекції важких метаболічних та гомеостатичних порушень при некротично-за­пальних ураженнях стопи доцільно одночасно з хірургічною санацією виразки та видаленням паравезикулярного кератозу застосовувати препарат Кріоцелл-кріокорд” внутрішньо­м’язово у дозі 2 мл, що прискорить на 10-12 діб загоєння рани, а при великих дефектах шкіри є важливою передумовою для виконання адекватної автодерматопластики, що дозволяє знизити частоту ампутацій на рівні стегна на 16,5 %.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Amos A.F., Mc.Carty., D.J. Zimmet f. The rising global burden of diabetes and its complications estimates and projections to the year 2010 // Diabet. Med.- 1997.- №14.-Р. 7-85.
2. Гурьева И.В. Профилактика, лечение, медико- социальная реабилитация и организация медико-социальной помощи больным с синдромом диабетической стопы: афтореф. дис. на соискание учен. степени доктора мед. наук: спец. 14.00.03 „Эндокринология” / И.В. Гурьева - Москва., 2001. - 24с.
3. Маньковський Б.М. Постпрандіальна гіперглікемія: патогенетичне значення та нові можливості медикаментозної корекції / Б.М. Маньковський // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія.- 2003.-№2(3).- С. 25-30.
4. Тронько М.Д. Епідеміологія цукрового діабету в Україні / М.Д. Тронько, А.Д. Чернобров // Здоров’я України. 2005. - №18 (127) - С.15.
5. Варіанти перебігу рани стопи у хворих на цукровий діабет / [Подпрятов С.Є., Гичка С.Г., Салата В.В., Дігтяр І.І., Рогачова В.П., Сімонова З.Є.] // Актуальні проблеми сучасної медицини: вісник Української медичної стоматологічної академії. 2007. Т: 7, вип. 1-2 (17-18). С.246-247.
6. Караченцев Ю.І. Стандарти діагностики та лікування хворих на цукровий діабет / Ю.І. Караченцев, Н.О. Кравчун, О.В. Казаков та ін.// Проблеми ендокринної патології. 2003.- №1. С. 85-115.
7. Ляпіс М.О. Синдром стопи діабетика. Чи можна виконати умови Сент-Вінсентської декларації в Україні? / М.О. Ляпіс, П.О. Герасимчук // Шпитальна хірургія. 2001. - № 3. С. 117-119.
8. Mayfield J.A., Reiber G.E., Maynard C., Czerniecki J., Sangeorzan B. The epidemiology of lower-extremity disease in veterans with diabetes // Diabetes Care. 2004. Vol. 27, N 2. P. 39-44.
9. The Foot in Diabetes, 3d. Ed. Boulton A.J.M., Connor H., Cavanagh P. (eds). J. Wiley & Sons. Inc. 2000. 364 p.
10. Jeffcoe W.J., Van Houtum W.H. Amputation as a marker of the quality of foot care in diabetes // Diabetologia. 2004. Vol. 47, N 12. P. 2051-2058.
11. Результати лікування ішемічно-гангренозної форми синдрому стопи діабетика / [Бурковський М.І., Желіба М.Д., Вільцанюк О.О., Жученко О.П.] // Шпитальна хірургія. 2001. - №3.- С. 13-16.
12. Стандарти хірургічного лікування гнійно-некротичних ускладнень синдрому діабетичної стопи / [Даценко Б.М., Белов С.Г., Гірка Є.І., Кравцов Є.А.] // Галицький лікарський вісник.- 2002.- Т. 9, №3. С.105-106.
13. Федоренко В.П. Тривалість стаціонарного лікування різних форм некротично-запального ураження стопи у хворих на цукровий діабет / В.П. Федоренко, М.П. Павловський // Acta medica Leopoliencia.- 2004.-T. X, №1. С. 40-47.
14. Федоренко В.П. Ефективність застосування берлітіону та вазопростану у комплексному хірургічному лікуванні некротично-запальних уражень стопи хворих на цукровий діабет / В.П. Федоренко, М.П. Павловський // Хірургія України. 2005.- №1 (13 ).- С. 58-61.
15. Нещерет О.П. Фундаментальні експериментальні дослідження участі нервових, гормональних та метаболічних чинників у патогенезі серцево-судинних ушкоджень при цукровому діабеті / О.П. Нещерет, І.В. Шепеленко, І.В. Гончар // Український кардіологічний журнал. 2006. Спец. випуск. С. 150-155.
16. Лупальцев В.І. Хірургічне лікування змішаної форми стопи діабетика з використанням високочастотної коагуляції / В.І. Лупальцев, А.І. Ягнюк, О.В. Мірошниченко // Український медичний альманах. - 2006. - Т. 9, №3. - С.214.
17. Яремкевич Р.В. Клініко- морфологічні характеристики та особливості діагностики гнійно-септичних уражень при синдромі діабетичної стопи ( ГСУ СДС) / Р.В. Яремкевич, І.Д. Герич // Український медичний альманах - 2006.- Т. 9, №3 С.231-232.
18. Rai N.K., Ansari M., Shukla V.K., Thipathi K. Effect of glycaemic control on apoptosis in diabetic wounds // J. Wound Care.-2005. jun 14 (6) P. 277-281.
19. Василюк С.М. Роль трансплантації клітин підшлункової залози новонароджених поросят в корекції глікемії у хворих на синдром діабетичної стопи / С.М. Василюк // Матеріали ХХІ зїзду хірургів України. 2005. - №2.-С.199-201.
20. Bishara N.B., Dunlop M.E. Murphy T.V., Darby I.A., Sharmini Rajanayagam M.A., Hill M.A. Matrix protein glycation impairs agonist-induced intracellular Ca²+ signaling in endothelial cells // J.Cell. Physiol.- 2002 - № 193 P.80-82.
21. Babaei Jadidi R., Karachalias N., Ahmed N., Battan S., Thornalley P.J. Prevention of Incipient Diabetic Nephropathy by High-Dose Thiamine and Benfotiamine // Diabetes. 2003.- №52. P. 2110-2119.
22. Blumenstein M. et all. Differential Regulation in human amnion epithelial and fibroblast cells of prostaglandin E-2 production and prostaglandin H syntheses- 2m RNA expression by dexamethasone but not tumor necrosis factor / M. Blumenstein., W.R. Hansen., D. Deval., M.D. Mitchell // Placenta. 2000.-Vol.21, №2.-Р. 210-217.
23. Грищенко В.И. Трансплантация продуктов эмбриофетоплацентар­но­го комплекса от понимания механизма действия к повышению эффективности применения / В.И. Грищенко, А.Н. Гольцев // Проблемы криобиологии. -2002.- №1. С.54-84.
24. Грищенко В.И. Достижения и перспективы развития криобиологии в Украине / В.И. Грищенко // Проблемы криобиологии. - 2005.-Т. 15, №3.-С.231-244.
25. Смикодуб О.І. Лікування хворих на цукровий діабет 2 типу в дебюті захворювання ембріональними стовбуровими клітинами / О.І. Смикодуб, А.В. Новицька // Трансплатологія.-2007.-Т.9,№1.-С.278-282.
26. Застосування комбінованих органних культур ендокринних залоз для лікування ендокринопатії: досягнення та перспективи / [Турчин І.С.. Ларін О.С., Дроздович І.І., Сидоренко Л.М. Січинава В.М., Малишев В.О.] // Трансплантологія. 2007.- Т. 9, №1.-С.293-295.
27. Гольцев А.Н. Пуповинная кровь человека как источник гемопоэтических клеток для клинического применения. Часть I. Характеристика гемопоэтического потенциала / А.Н. Гольцев, Т.А. Калениченко // Проблемы криобиологии.-1998.-№2.-С.3-21.
28. Морозова Р.П. Плацента - источник биологически активных веществ / Р.П. Морозова., Е.П. Козулина., И.А. Николенко. и др. // Український біохімічний журнал. 1999.-Т.-71, №4-С. 21-29.
29. Ширшев С.В. Иммунобиологические особенности антигенов плаценты // Успехи современной биологии.- 2000. -Т.120, №3.-С279-290.
30. Shiroi A., Yoshikawa M., Yokota H. et all. Identification of insulin-produciny cells by zinc-chelating dithizone // stem. Cells.-2002. -Vol. 20, № 4.- P. 284-292.
31. Демчук М.П. Імунорегуляторний вплив стовбурових клітин в хворих на ревматоїдний артрит / М.П. Демчук, О.І. Смикодуб // Трансплатологія.-2007.-Т.9,№1.-С.69-71.
32. Застосування препарату „Гемокорд” у терапії хронічного гепатиту / [Ломакін І.І.. Бабійчук В.Г., Гайовий О.В., Сідоренко О.В.] // Трансплантологія.- 2004.- Т.7, №3.- С. 311-313.
33. Застосування трансплантації кріоконсервованої хоріальної тканини в лікуванні вагітних з материнсько-плодовою інфекцією / [Прокопюк О.С., Карпенко В.Г., Чижевський В.В., Прокопюк В.Ю.] // Трансплантологія.- 2004.- Т. 7, №3.- С.333-336.
34. Імунокорегуюча терапія в комплексному лікування хворих на важку гнійну патологію в хірургії / [Шідловський В.О., Дейкало І.М., Чепіль І.В.,Ліпіна О.В.,Мусатова І.Б.] // Проблемы криобиологии.-2005.-Т.15,№1.-С.79-84.
35. Фомін П. Д. Корекція постгеморагічних анемій при виразкових кровотечах гемопоетичними стовбуровими клітинами / П. Д. Фомін, Є.М. Шепетько, О.І. Смикодуб // Трансплантологія.- 2007.- Т.9, №1.- С. 299-301.
36. Старкова Н.Т. Клиническая ендокринология. / Н.Т. Старкова - М., 1996. - 540 с.
37. Дедов И.И. Введение в диабетологию. / И.И. Дедов, В.В. Фадеев -М.: Берег, 1998- 199 с.
38. King H., Aubert R., Herman W.H. Global burden of diabetes 1995-2025 prevalence, numerical estimates, and projections // Diabetes Care. -1998.-№ 21.- Р. 1414-1431.
39. Корпачев В.В. Инсулин и инсулинотерапия. / В.В. Корпачев К.: Триумф, 2001.- 454 с.
40. Thomas G.N., Lin J.W., Lam W.W.Tomingon B., Yeng V., Chan J.C., Wong K.S. Aebuminuria is a marker of increasing intracraniae et extracranial vascular involvement in Type 2 diabetic Chinese patients // Diabetologia.-2004. Sep. 47(9). P. 1528-1534.
41. Тронько Н.Д. По материалам 42-го конгресса Европейской ассоциации по изучению сахарного диабета / Копенгаген, 16-19 сентября 2006 / Н.Д. Тронько, В.Л. Орленко // Здоров’я України .- 2006.- №21 (154) С. !0-11.
42. Богданович В.Л. Сахарный диабет. / В.Л. Богданович - Нижний Новгород, 1997.-195с.
43. Diab. Care Group. Recommendations to facilitate the implementation of ST Vincent declaration initiate ves by national, regional and local diabetes task forces. WHO. - Copengagen, 1992.
44. Marbury T.C., Strange P. Multicenter, randomized comparison of the therapeutic effects of long term use of repaglinide with glyburide in type 2 diabetes // Diabetes.- 1998.- Vol.47, №1.Р.70-75.
45. Прудіус П.Г. Епідеміологія та економіка цукрового діабету ( мініогляд) / П.Г. Прудiус, О.В. Северин, Н.В. Письменна // Ендокринологія.- 2000.- Т. 5, №1.- С. 109-114.
46. Boulton A.J., Jude E.B.Therapeutic footwear in diabetes: the good, the bad,and the ugly ? // Diabetes Care.-2004- Jul, 27 (7). P. 1832-1833.
47. Dinh T.H., Veves A. Microcirculation in the diabetic foot //Curr. Pharm. Des.- 2005.-11 (18) P. 2301-2309.
48. Rubin R.T., Altman W.W., Mendelson D.N. Healt care expenditures for people with diabetes mellitus 1992 // J. Clin Endocrinol. Metad.- 1994.-78.4.-P.809A-809F
49. White J.C., Bell R.A., Langefeld C.D., Jacson S. A. Preventive foot-care practices among adults with diabetes in North Carolina, 1997 to 2001.- J. Am. Pediatr. Med. Assoc.-2004.Sep. Oct. 94(5).- P. 483-491.
50. Dillingham T.R., Pezzin L.E. Postaente care services use for dysvascular amputes: a population based study of Massachusetts // Am. J. Phys. Med. Rehabil.-2005.- mar. 84 (3). - P.147-152.
51. Никберг И.И. Сахарный диабет в Австралии / И.И. Никберг И.И. // Здоров’я України.- 2007.- №6 (163) С. 12-13.
52. Ефимов А.С. Некоторые итоги и перспективы развития диабетологии / А.С. Ефимов // Проблемы эндокринологии.- 1988.-Т.34, №3.- С. 8-14.
53. Hanefeld M., Schemechel H., Schwanebecr I. Predictors of coronary heart disease and death in NIDDM: The Diabetes intervention study experience // Diabetologia.- 1997.- Vol. 40, №2.-P. 123-124.
54. Pyorala K., Pedersen T.R., Kjekshus J. Cholesterol lowering with coronary heart disease. A subgroup analysis of the Scandiavion Simvastatin survival Study (45) // Diabetes Care 1997.- Vol.20, №4.- P. 614-620.
55. Alberti G.A. A dentop guide Diabetes Policy Group 1998-1999. International Diabetes Federation European Region // Exp. Clin Endocrinol. Diabetes.- 1999.- 107 (7) .- P.390-420.
56. Балаболкин М.И. Роль окислительного стресса в патогенезе сосудистых осложнений сахарного диабета / М.И. Балаболкин, Е.М. Клебанова // Проблемы эндокринологии.-2000.-Т.46, №6 С. 29-34.
57. Sanders L.I. Diabetes mellitus. Prevention of amputation // Journal of the Amer. Podiatr. Med. Association. 1994. Vol. 84, N 7. P. 322-328.
58. Берчун В.В. Диференційна терапія синдрому стопи діабетика / В.В. Берчун // Збірник праць КМАПО ім. П.Л.Шупика. К., 2001. Вип. 10, кн. 4. С. 813-815.
59. Sane S. Diabetic Foot Ulcers // J. Indian Med. Assoc. 2003. Vol. 101. P. 326.
60. Досвід лікування хворих з інфікованою діабетичною стопою / [Анципович Е.А., Пилипенко А.С., Грубник Ю.В., Фоменко В.А., Дехтяр А.Л., Гречкo В.І. , Зубків О.Б., Назаров Н.В.] // Шпитальна хірургія.- 2001.-№3.-С. 136.
61. Значення мікробіологічного моніторингу у виборі раціональної антибіотикотерапії у хворих з гнійною хірургічною інфекцією на фоні цукрового діабету / [Верхулецький І.Є., Медведенко А.Ф., Вороний О.Л., Лебощин А.Г., Чегодаєв М.В., Батехін В.В., Скубенко С.В.] // Шпитальна хірургія. 2001. - № 3. С. 137-138.
62. Синдром стопи діабетика (комплексний підхід до лікування) / [Верхулецький І.Є., Медведенко А.Ф., Вороний О.Л., Осіпов О.Г., Лебощин А.Г., Волков В.В., Беседін С.Е., Сабодаш А.В.] // Шпитальна хірургія. 2001. - № 3. С. 139-140.
63. Місцеве лікування гнійно-некротичних ускладнень синдрому діабетичної стопи / [Даценко Б.М., Белов С.Г., Сорокіна І.В., Гірка Е.І., Горголь Н.І.] // Шпитальна хірургія. 2001. - № 3. С. 25-27.
64. Федоренко В.П. Причини незадовільного результату лікування хворих на цукровий діабет ускладнений некротично запальним ураженням стопи / В.П. Федоренко // Шпитальна хірургія 2001.-№3.-С. 16-19.
65. Федоренко В.П. Діагностика і комплексне хірургічне лікування некротично-запальних уражень стопи у хворих на цукровий діабет: aвтореф.дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.03 „Хірургія” / В.П. Федоренко Львів; 2006. - 32 с.
66. Павловський М.П. Діагностика і комплексне лікування гнійно-некротичних уражень діабетичної стопи / М.П. Павловський, Ю.О. Маркевич // Шпитальна хірургія. 2001. - № 3. С. 168-170.
67. Тактичні варіанти лікування різних форм стопи діабетика / [Ляпіс М.О., Герасимчук П.О., Кушнір Р.Я., Коваль В.І.] // Матеріали ХХ зїзду хірургів України Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.- С. 429-431.
68. Leb IS., Les M., Lee VS. et al. Lower extremity amputation. Incidence, risk factors and mortality in the Oklahoma Indian Diabetes Study // Diabetes. 1993. Vol. 42. P. 876-882.
69. Aleem M.A. Factors that precipitate development of diabetic foot ulcers in rural India // Lancet. 2003. Nov. 29. P. 1858.
70. Malgrange D., Richard J., Leymarie F. Screening diabetic patients at risk for foot ulceration. A multi-centre hospital-based study in France // Diabetts Metab. 2003. Vol. 29, N 3. P. 261-268.
71. Liebl A., Neiss A., Spannheimer A., Reitberger U., Wagner T., Gortz A. Costs of type 2 diabetes in Germany. Results of the CODE-2 study // Dtsch. Med. Wochenschr. 2001. Vol. 18. P. 585-589.
72. Heller G., Gunster C., Swart E. The frequency of lower limb amputations in Germany // Dtsch. Med. Wochenschr. 2005. Vol. 28-29. P. 1689-1690.
73. Van Houtum W.H., Rauwerda J.A., Ruwaard D., Schaper N.C., Bakker K. Reduction in diabetes-related lower-extremity amputations in The Netherlands: 1991-2000 // Diabetes Care. 2004. Vol. 27, N 5. P. 1042-1046.
74. Дедов И.И. Эпидемиология инсулинзависимого сaхарного диабета / И.И. Дедов., Ю.И. Синцов., С.В. Кудрякова., С.Г Рыжкова // Проблемы эндокринологии. 1998.- №2.-С.47-51.
75. Иващенко В.В. О правомочности термина „диабетическая ангиопатия нижних конечностей.” Часть II. Возможности морфологической оценки стадии диабетической ангиопатии нижних конечностей и выбор тактики лечения / Иващенко В.В. // Клінічна хірургія.- 1998.- №12.- С. 18-21.
76. Ефимов А.С. Диабетические ангиопатии: этиология и патогенез / А.С. Ефимов, Н.А. Зуева, Н.А. Скробонская // Ліки України. - 2004.- Т.44, № 11- С.36-38.
77. Hasegawa G., Obayashi H., Kitamura A. et all. Increased levels of aldose reductase in peripheral mononuclear cells from type 2 diabetic patients with microangiopatthy // Diabetes Res. Clin. Pract. -1999.-Vol.15, №3.-P.9-14.
78. Bovering C.K. Diabetic foot ulcers.Pathophysiology assessment, and therapy // Can. Fom, Physician.-2001.- № 47.-P.1007-1016.
79. Miyajima S., Shirai A., Yamamoto S., Okada N., Matsushita T. Risv factors for major limb amputations in diabetic foot gangrene patients//Diabetes Res. Clin. Pract.-2005.-Aug.30.
80. Bruno G., Cavallo-Perin P., Bargero G., Borra M., D'Errico N., Pagano G. Glycaemic control and cardiovascular risk factors in type 2 diabetes: a population-based study // Diabet. Med. 1998. Vol. 15, N 4. P. 304-307.
81. Федоренко А.В. Клінічні, біохімічні та гематологічні показники хибного кола феномена взаємообтяження при некротично-запальному ураженні стопи у хворих на цукровий діабет / А.В. Федоренко // Шпитальна хірургія. 2001. - № 3. С. 80-82.
82. Beckman T.J. Regular screening in type 2 diabetes. A mnemonic approach for improving compliance, detecting complications // Postgrad. Med. 2004. Vol. 115, N 4. P. 19-20.
83. Schellhase K.G., Koepsell T.D., Weiss N.S. Glycemic control and the risk of multiple microvascular diabetic complications. // Fam. Med. 2005. Vol. 37, N 2. P. 125-130.
84. The Diabetes Control and Complications Trial Research Group. The effect of intensive treatment of diabetes on the development and progression of long-term complications in insulin-dependent diabetes mellitus // N.Engl. J. Med. 1993. Vol. 329, N 14. P. 977-986.
85. The Diabetes Control and Complications Trial Research Group // Ann. Intern. Med. 1995. Vol. 122, N 8. P. 561-568.
86. UK Prospective Diabetes Study (UKPDS) Group. Tight blood pressure control and risk of macrovascular and microvascular complications in type 2 diabetes: UKPDS 38 // B.M.J. 1998. Vol. 317. P. 703-713.
87. UKPDS Group. Intensive bllod-glucose control with sulphonylureas or insulin compared with convencional treatment and risk of complications in patients with type 2 diabetes // Lancet. 1998. Vol. 352. P. 837-853.
88. European Diabetes Policy group. A desktop guide to type 2 diabetes mellitus // Diabetes Med. 1999. Vol. 16. P. 716-730.
89. Koeing R.J., Peterson C.M., Jones R.L., et all. Correlation of glucose regulation and hemoglobin Aic in diabetes mellitus // N Engl. J. Med. 1976. Vol. 295, № 8. Р. 417-420.
90. Bunn H.F., Gabbay K.H., Gallop P.M. The glycosylation of hemoglobin : relevance to diabetes mellitus // Science. 1978. Vol.200, №4337. Р. 21-27.
91. Gonen B., Rubenstein A., Rochman H., Tanega S.P., Horwitz D.L. Haemoglobin A1: An indicator of the metabolic control of diabetic patiens // Lancet. 1977. Vol.2, № 804. Р.734-737.
92. Greci L.S., Kailasam M., Malkani S., Katz D.J., Hulinsky I., Ahmadi R., Nawaz H utility of Hb Aic levels for diabetes case finding in hospitalized patiens with hyperglycemia // Diabetes Care . 2003 Vol.26, № 4. P.1064-1068.
93. American Diabetes Association (2001) Clinical Practice Recomendations // Diabetes Care. 2001 Vol.24, № 1. P.1-133.
94. American Diabetes Association Standards of Medical Care in Diabetes // Diabetes Care. 2005 Vol.28, №1. Р.4-368.
95. Kaiser N., Sasson S., Fecner E.P. et all. Differential regulation of glucose transport and transporters by glucose in vascular endothelial and smooth muscle cells // Diabetes. 1993.- №42.- P. 80-89.
96. Heilig C.W., Conception L.A., Riser B. L., Freystag S.O., Zhu M., Cortes P. Overexpression of glucose transporters in rat mesangial cells cuetured in a normal glucose mileu mimics the diabetic phenotype // J. Clin. Invesb. 1995.- №96. P. 1802 1814.
97. Бобырева Л.Е. Свободнорадикальное окисление, антиоксиданты и диа­бетические ангиопатии / Л.Е. Бобырева // Проблемы эндокринологии. 1996. Т. 42, № 6. С. 14-20.
98. Anand P. Neurotrophic factors and their receptors in human sensory neuropathies // Prog. Brain Res. 2004. Vol. 46. P. 477-492.
99. Lee A.Y., Chung S.S. Contributions of polyol pathway to oxidative stress in diabetic cataract // FASEBJ.- 1999. - №3.- P.23-30.
100. Дeдов И.И. Сахарный диабет: ретинопатия, нефропатия. / И.И. Дeдов, М.В. Шестакова, Т.М. Миленькая М.: Медицина, 2001.- 176 с.
101. Posthauer M.E. Diet, diabetes, and wound management: how important is glycemic control? // Holist. Nurs. Pract. 2004. Vol. 18, N 6. P. 318-320.
102. Massing M.W., Foley K.A., Carter-Edwards L., Sueta C.A., Alexander C.M., Simpson R.J. Disparities in lipid management for African Americans and Caucasians with coronary artery disease: a national cross-sectional study // BMC Cardiovasc. Disord. 2004. Vol. 18. P. 4:15.
103. Pinzur M., Freeland R., Juknelis D. The association between body mass index and foot disorders in diabetic patients // Foot Ankle Int. 2005. Vol. 26, N 5. P. 375-377.
104. Василюк С.М. Роль процесів перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту та органоспецифічних ферментів печінки у хворих на синдром діабетичної стопи / С.М. Василюк // Клінічна та експериментальна патологія. 2005. - № 4. С. 8 11.
105. Шумков О.А. Аппликационно- лим­фо­корригирующая местная терапия гнойных ран на фоне сахарного диабета / О.А. Шумков, М.С. Любарский, А.И. Шевела // Материалы Международного симпозиума Проблемы экспе­ри­мен­­таль­ной, клинической и профилактической лимфологии”. Новосибирск, 2000. С. 188-189.
106. Морфологічні зміни тканин у хворих із синдромом стопи діабетика / [Герасимчук П.О., Боднар Я.Я., Ляпіс М.О., Герасимець Ю.М.] // Матеріали XX з’їзду хірургів України Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. С. 431-432.
107. Василюк С.М. Стан мікроциркуляторного кровотоку в ураженій кінцівці у хворих на гнійно-септичні ускладнення синдрому діабетичної стопи / С.М. Василюк // Збірник наукових праць ЗДІУЛ Запоріжжя. 2003. Книга 1. С. 377-381.
108. Василюк С.М. Поверхнева цитоархітектоніка еритроцитів у хворих на синдром діабетичної стопи / С.М. Василюк // Науковий вісник УжДУ. Серія Медицина Ужгород. 2003. Вип. 21. С. 186-188.
109. Василюк С.М. Морфоструктурна характеристика еритроцитів у хворих на цукровий діабет типу 2, ускладнений синдромом діабетичної стопи / С.М. Василюк // Тези доповідей Х Конгресу світової федер