КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

brief description

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

На правах рукопису

Венедіктов Сергій Валентинович

УДК 349.2 (477)

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора юридичних наук

Науковий консультант:
Прилипко Сергій Миколайович
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2012
ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………….…….……………………. 4
РОЗДІЛ 1. Соціально-правова характеристика передумов виникнення та існування трудових правовідносин
1.1. Історичні етапи розвитку людства та існування трудових відносин …….. 14
1.2. Потреби та інтереси людини як соціальні передумови існування трудових відносин ………………………………………………..…………………..……… 39
1.3. Юридичні передумови виникнення трудових правовідносин ………….… 47
Висновки за розділом 1 …………………………………………………………... 58
РОЗДІЛ 2. Методологічні засади правого регулювання трудових правовідносин
2.1. Наука трудового права про сутність трудових правовідносин ………….... 62
2.2. Теоретичні підходи до правового регулювання трудових правовідносин.. 81
2.3. Механізм правового регулювання трудових відносин ……..………..…... 107
Висновки за розділом 2 …………………………………………………………. 123
РОЗДІЛ 3. Підстави виникнення та класифікації трудових правовідносин
3.1. Юридичний факт як підстава виникнення трудових правовідносин …… 127
3.2. Теоретико-правовий аналіз змісту трудових правовідносин .…………… 138
3.3. Класифікація правовідносин у сфері праці …………….…………………. 160
Висновки за розділом 3 …………………………………...…………………….. 179
РОЗДІЛ 4. Загально-правова характеристика суб'єктів трудових правовідносин
4.1. Працівник як суб’єкт трудових правовідносин ……………….………….. 181
4.2. Роботодавець – юридична особа як суб’єкт трудових правовідносин ….. 204
4.3. Роботодавець – фізична особа як суб’єкт трудових правовідносин ….... 222
4.4. Правова природа представництва суб’єктів трудових правовідносин ….. 228
Висновки за розділом 4 ………………………………………………………..... 236
РОЗДІЛ 5. Міжнародний досвід правового регулювання трудових правовідносин
5.1. Міжнародні стандарти та трудові правовідносини ………………………. 238
5.2. Порівняльна характеристика правового регулювання трудових відносин у пострадянських республіках ……………………………………………………. 261
5.3. Порівняльна характеристика трудових правовідносин у країнах Європейського Союзу …………...……………………………………................ 275
Висновки за розділом 5 …………………………………………………………. 324
ВИСНОВКИ ..………………………………………………...…………….….... 326
Список використаних джерел ………………………………………………..… 334

ВСТУП

Актуальність теми. Закріплення в статті 3 Конституції України пріоритетів у відносинах між особою та державою, коли людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, зумовили необхідність дослідження трансформації змісту трудових правовідносин та забезпечення належного їх правового регулювання. Зараз держава вже не домінує в якості роботодавця, а більшість засобів виробництва перебувають в приватному секторі. Все це зумовлює необхідність зміни підходів до задоволення і забезпечення потреб та інтересів індивіда і суспільства в процесі праці на зовсім іншому законодавчому ґрунті.
Збереження трудового права як соціально-правового інституту держави, потребує залишення того категоріального апарату, який сформувався та діє протягом всього історичного існування зазначеної галузі. При цьому, важливо зараз не допускати впровадження в юридичну природу трудового права елементів інших галузей права, що негативно вплине на його своєрідність та індивідуальність. Сам метод правового регулювання трудових відносин не повинен змінюватися, мова може йти лише про зміну розподілу централізованого (державного) та локального (договірного) впливу на трудові відносини у зв’язку із специфікою окремих галузей господарства, розширенням приватного сектору економіки, перетворенням змісту трудового відношення на терені глобалізації, соціально-економічних процесів та розбудови громадянського суспільства.
В Україні розвиток трудового права і, відповідно, трудових правовідносин у нинішніх умовах вбачається дуже складним за своїм змістом і суперечливим у аспекті правового регулювання. Склалася ситуація, коли певна частина суспільних відносин, що виникають або тривалий час існують у сфері праці, практично не врегульовані нормами трудового права, а намагання їх урегулювати шляхом поширення на них аналогічних норм або норм, якими регламентувалися соціалістичні трудові правовідносини, вже не дають необхідного ефекту, тому вимагають розробки нового правового механізму їх регулювання в умовах розбудови громадянського суспільства та соціально-правової держави.
У дисертаційній роботі акцентується увага на концептуальних засадах змістовності трудових правовідносин як важливого чинника розвитку трудового права та науково-обґрунтованого їх існування в ринкових умовах, а також формування нових підходів щодо їх правового регулювання.
Трудові відносини та їх правове регулювання можуть бути зрозумілі й усвідомлені як сукупний результат усіх особливостей існуючого суспільства, з урахуванням економічних, юридичних, політичних, культурних, раціональних, ірраціональних та інших складових. В умовах ринкової економіки трудове право виступає не лише каталізатором соціальних відносин та могутнім рушієм виробничого процесу, а й аксіомою глобалізації ринку праці, регулятором економічних перетворень та перерозподілу робочої сили. Тому дослідження шляхів розвитку трудових правовідносин, їх змісту та своєчасного відображення в положеннях чинного законодавства є дуже важливим і актуальним у новітніх умовах. При цьому, методологічні проблеми і підходи до вивчення трансформацій та інтерпретацій трудових правовідносин не можна досліджувати без історичного та теоретичного аспектів їх розуміння.
Дослідження трудових правовідносин у науці трудового права було зроблено в монографіях провідних науковців трудового права: М. Г. Александрова, Л. Я. Гінцбурга, М. П. Карпушина, А. Р. Мацюка, П. Д. Пилипенка, В. М. Скобелкіна, Г. І. Чанишевої. Проблематика трудових правовідносин розглядалася в працях М. І. Іншина, Р. І. Кондратьєва, Л. І. Лазор, В. В. Лазор, К. Ю. Мельника, С. В. Попова, С. М. Прилипка, В. І. Прокопенка, О. І. Процевського, В. Г. Ротаня, А. М.Слюсара, І. І. Шамшиної, В. І. Щербини, О. М. Ярошенка та багатьох ін. Однак сучасні економічні, виробничі та соціальні реалії життя не стоять на місці, диктуючи потребу негайного впорядкування суспільних відносин у сфері праці.
Необхідно зазначити, що фактично всі самостійні етапи в історичному розвитку суспільства чи окремої країни пов’язані з появою нових концепцій і напрямів у правовій ідеології. Це дає підстави стверджувати, що в процесі дослідження такого теоретичного поняття, як трудові правовідносини, неминуче присутня соціально-історична складова, яка накладає історичний відбиток на їх поняття, змістовність та сутнісну характеристику.
Зазначене актуалізує необхідність дослідження концептуальних засад та процесів формування, розвитку та вдосконалення існуючої моделі трудових правовідносин в умовах ринкової економіки на сучасному етапі розвитку правової, демократичної та соціальної держави.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджена з цільовою комплексною програмою Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» на 2006–2010 рр. «Правове забезпечення розвитку соціально-економічних та екологічних відносин в Україні» (номер державної реєстрації 0186.0.070864), а також з цільовою комплексною програмою Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» на 2011–2015 рр. «Проблеми вдосконалення правового регулювання у сфері праці та соціального захисту» (номер державної реєстрації 0111U000960). Теоретичні та практичні проблеми дисертації досліджувались також у межах планів науково-дослідної роботи Української асоціації фахівців трудового права та юридичного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці концепції перспективного розвитку трудових правовідносин в Україні в умовах ринкової економіки.
Мета дослідження зумовила постановку таких основних завдань:
– окреслити історичні, соціальні та юридичні передумови виникнення та існування трудових відносин;
– на підставі методологічних засад дослідити юридичний механізм виникнення та існування трудових правовідносин;
– визначити теоретичні підходи щодо сучасного правового регулювання трудових відносин;
– виявити характерні риси змісту трудових правовідносин та надати класифікацію відносин в сфері праці;
– надати сучасну загальноправову характеристику суб’єктів трудових правовідносин;
– опрацювати сучасний зарубіжний досвід правового регулювання трудових відносин, надати порівняльну характеристику цього процесу в Україні та в країнах Європейського Союзу;
– визначити шляхи вдосконалення національного правового регулювання трудових відносин, запропонувати відповідні пропозиції та рекомендації.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час реалізації в Україні права на працю.
Предметом дослідження є концептуальні засади правового регулювання трудових відносин в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, які використано з урахуванням поставленої мети, завдань дослідження, його об’єкта та предмета. Застосування діалектичного методу дало можливість дослідити історичні передумови та юридичну природу виникнення трудових правовідносин, визначити їх місце та роль у процесі реалізації права на працю (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3). Формально-логічний та системно-структурний методи сприяли виявленню правової природи та характерних ознак трудових правовідносин, встановлення особливостей їх змісту та суб’єктів, а також формуванню відповідного понятійного апарату (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Метод правового аналізу (догматичний метод) застосовано під час аналізу змісту правових норм, якими регламентуються трудові правовідносини, та під час опрацювання відповідних пропозицій до законодавства (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4). Порівняльно-правовий метод дав змогу здійснити узагальнення національного та зарубіжного досвіду правового регулювання трудових відносин. Він також надав можливість виявити специфіку сучасного стану міжнародних стандартів, а також сприяв виявленню основних напрямів удосконалення змісту та правового регулювання трудових відносин вітчизняним законодавством (підрозділи 5.1, 5.2, 5.3).
Дослідження базується на широкій джерельній базі. Так, поряд з літературою з трудового права використані джерела з теорії держави та права, конституційного, міжнародного, цивільного та господарського права, а також використана література з психології, соціології та філософії як вітчизняних, так і зарубіжних вчених.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що дисертація є першою науковою розробкою концептуальних засад регулювання трудових правовідносин у сучасних умовах розвитку економіки, держави та суспільства, ідентифікації трудових правовідносин через їх співвідношення з трудовим договором, їх відмінність від інших відносин, пов’язаних з працею.
Результатом проведеного дослідження стала розробка таких концептуальних положень, які вирізняються науковою новизною та мають теоретичне та практичне значення.
Уперше:
– розглянуто трудові відносини через призму соціально-історичної еволюції, яка накладає історично-правовий відбиток на поняття, змістовність та сутнісну характеристику сучасних трудових правовідносин;
– здійснено комплексний підхід щодо дослідження підстав виникнення та існування, а також першочергового значення децентралізованого правового регулювання трудових відносин у сучасних умовах розвитку економіки, суспільства та держави;
– розроблена сучасна концепція існування трудових відносин у трьох напрямах: економічному, соціальному, нормативному з аналізом відповідних передумов їх виникнення: 1) інтерес; 2) стійкі суспільні відносини; 3) правова норма; 4) трудова правосуб’єктність; 5) юридичний факт як підстава існування трудових правовідносин;
– досліджено концептуальні засади співвідношення змісту трудового договору (умов) і трудових правовідносин (прав і обов’язків) в аспекті їх соціального та виробничого значення для вдосконалення подальшого їх правового регулювання;
– розглянуто об’єкт трудових правовідносин як вольові дії суб’єкта, що спрямовані на задоволення його інтересу в процесі трудової діяльності, через концепцію «праця – суспільні відносини – правові норми – правовідносини»;
– визначено, що правове регулювання трудових відносин – це фактор виробничого процесу, каталізатор суспільних відносин, аксіома глобалізації економічних перетворень, регулятор ринку праці та перерозподілу робочої сили в умовах ринкової економіки;
– досліджено, що відносини окремого працівника з іншими членами трудового колективу є відносинами колективного співробітництва, взаємодопомоги та взаємної дії, які здійснюються з метою належного виконання трудових обов’язків кожним членом трудового колективу для досягнення кінцевого результату;
– аргументовано, що сучасний механізм регулювання трудових відносин потребує негайного вдосконалення шляхом прийняття нового Трудового кодексу України, бо існуючі прогалини в законодавстві заповнюються нормативними регуляторами інших галузей права: цивільного, господарського, адміністративного, податкового тощо;
– запропонована, з урахуванням європейських стандартів, послідовність правового регулювання трудових відносин: індивідуальне правове регулювання, колективне правове регулювання, відомче правове регулювання, державне правове регулювання;
– визначена необхідність формування змістовності трудових відносин «знизу» з метою наступного їх оформлення «згори» шляхом відповідної законодавчої регламентації;
– визначено, що в сучасних умовах економічних перетворень Трудовий кодекс України повинен стати централізованим гарантом забезпечення трудових прав суб’єктів трудових правовідносин, незалежно від громадянства, форм власності та видів господарської діяльності.
Удосконалено:
– теоретичні та правові підходи і відповідні нормативні засади індивідуалізації трудових правовідносин як інституту трудового права України;
– розуміння того, що трудові відносини як об’єкт правового регулювання є відособленим колом суспільних відносин, які мають єдину якість, і їх необхідно відмежовувати від інших суспільних відносин, пов’язаних з працею;
– визначення поняття трудових правовідносин як правового зв’язку, що склався між учасниками трудових відносин у результаті реалізації ними суб’єктивних прав та виконання юридичних обов’язків, встановлених державою за допомогою системи норм трудового права;
– позицію, що застосування поняття «особисті немайнові права» в трудовому праві є неприпустимим, бо це посягає на суверенітет зазначеної галузі, що близько ста років тому відокремилась від цивільного права;
– поняття трудової правосуб’єктності учасників трудового процесу в аспекті їх представництва в трудових правовідносинах при здійсненні соціального діалогу щодо встановлення умов праці та відповідних соціальних благ;
– поняття та зміст механізму правового регулювання трудових відносин з його елементами: 1) норма права; 2) правовідносини; 3) акти реалізації прав та обов’язків. Реалізація позитивних інтересів суб’єктів трудових правовідносин здійснюється в процесі їх правового регулювання. Правовий механізм за допомогою взаємодіючих правових засобів та способів переводить нормативність права в режим упорядкованості суспільних відносин;
– визначення підстав і наслідків визнання недійсним трудового договору в цілому, які не можуть мати зворотної сили на правовідносини, що виникли, та необхідність їх закріплення в чинному законодавстві;
– поняття правосуб’єктності фізичних осіб, яка залежить від того, до якої категорії роботодавців вони належать: 1) фізичних осіб, які використовують найману працю для задоволення особистих потреб; 2) фізичних осіб, які використовують найману працю в підприємницькій або професійній (непідприємницькій) діяльності.
Набули подальшого розвитку:
– усвідомлення того, що хоча забезпечення належної життєдіяльності трудових правовідносин супроводжується різними галузями права (конституційним, адміністративним, кримінальним тощо), трудові відносини повинні регулюватися виключно нормами трудового права;
– аргументація того, що трудові правовідносини – це відносини рівних можливостей між двома сторонами договору, а тому неможливо говорити про державний примус під час реалізації суб’єктивного права і виконання юридичного обов’язку в трудових правовідносинах;
– твердження, що суб’єктивне право ніколи не може реалізовуватися під впливом примусу, воно безпосередньо пов’язане з суб’єктом, його реалізація залежить від волі та бажання самого суб’єкта;
– обґрунтування того, що норма трудового права не може сама по собі породжувати правовідносини, для цього необхідні стійкі суспільні зв’язки, які потребують правової регламентації, і для їх виникнення необхідний відповідний юридичний факт;
– розуміння того, що правовий зв'язок працівника і роботодавця виникає з моменту правового регулювання трудових відносин і, як правило, з моменту виконання трудових обов’язків;
– пропозиція щодо прискорення прийняття нового Трудового кодексу України;
– парадигми трудового права як важливої складової соціальної інфраструктури держави, що повинні зумовлювати ступінь соціально орієнтованої економіки та бути важелем, що забезпечує соціальну захищеність працівника, гармонізацію соціальних відносин в умовах розбудови громадянського суспільства;
– теоретичні підходи до обґрунтування неможливості існування колективних трудових відносин, оскільки сам процес праці є невід’ємним від особистості її виконавця;
– процеси інтеграції європейського законодавства в національне трудове законодавство, проблеми, які пов’язані з впровадженням європейських стандартів у сфері праці, з правовим та соціальним захистом працівників в умовах ринкової економіки.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки, методологічні положення та практичні рекомендації, що містяться в дисертації, мають суттєве значення для теорії та практики трудового права, а також для законодавчої діяльності в аспекті реалізації конституційного права на працю:
– у науково-дослідній сфері – матеріали роботи можуть бути використані як основа для подальшої розробки теоретичних положень в окремих інститутах трудового права України;
– у законотворчому процесі – у результаті дослідження автором сформульовані пропозиції та рекомендації, які можуть бути використані під час підготовки нормативно-правових актів з метою вдосконалення чинного трудового законодавства;
– у правозастосовній діяльності – результати дослідження можуть бути використані безпосередньо суб’єктами трудових правовідносин, профспілками, у судовій та прокурорській практиці;
– у навчальному процесі – результати дисертаційної роботи можуть бути використані під час підготовки підручників та навчально-методичних посібників, а також викладання курсу лекцій та проведення семінарських занять з дисципліни «Трудове право» чи відповідних спецкурсів у юридичних навчальних закладах.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені у дисертації, оприлюднені та обговорені на засіданні кафедри державно-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна за участю відомих докторів наук м. Харкова в галузі трудового права. Додатково результати, що розкривають основні положення дослідження, оприлюднені дисертантом на конференціях, круглих столах, які проводилися Українською асоціацією фахівців трудового права та вищими юридичними навчальними закладами: «Трудове право України: сучасний стан та перспективи» (м. Сімферополь, 2008 р.), «Від громадянського суспільства – до правової держави» (Харків, 2009 р.), «Трудове право та проблеми соціального захисту населення в контексті правової держави» (м. Харків, 2010 р.), «Від громадянського суспільства – до правової держави» (м. Харків, 2010 р.), «Правові засади працевлаштування та зайнятості населення в умовах ринкової економіки» (м. Севастополь, 2011 р.), «Трудове право, право соціального забезпечення та сучасні проблеми проходження служби в органах внутрішніх справ» (м. Харків, 2011 р.) тощо.
Публікації. Автором опубліковано на тему дисертаційної роботи понад 40 наукових праць, які розкривають її основні положення. З-поміж них: 1 монографія, 1 навчальний посібник, 26 наукових статей, опублікованих у фахових виданнях з юридичних наук, а інші опубліковані в матеріалах наукових конференцій та юридичних виданнях науково-практичного спрямування.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 5 розділів, 16 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг дисертації становить 362 сторінки. Список використаних джерел складається з 334 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження, виконаного на основі методологічних засад, пов’язаних з аналізом чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення наукових праць, узагальнення міжнародного досвіду, сформульовано концепцію існування та правового регулювання трудових відносин, а також низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення змістовності трудових правовідносин в Україні. Найбільш вагомі результати дисертаційної роботи викладено в наведених нижче положеннях теоретичного і практичного характеру.
1. Враховуючи ті обставини, що право завжди історично зумовлене, а будь-які національно-правові системи є наслідком попередньої соціально-історичної еволюції, то розвиток трудових відносин та становлення трудових правовідносин досліджено через історичні етапи, що передували їх виникненню: римський (рабовласницький), феодальний (кріпосний) та індустріальний (капіталістичний) періоди, тобто до реального виникнення трудового права як окремої галузі.
Треба зазначити, що фактично всі самостійні етапи в історичному розвитку суспільства чи окремої країни пов’язані з появою нових концепцій і напрямів у правовій ідеології. Це дає підстави стверджувати, що в процесі дослідження такого феномена трудового права, як трудові правовідносини неминуче присутня соціально-історична компонента, яка становить історичний відбиток їх на поняття, змістовність та сутнісну характеристику.
2. Існують такі передумови виникнення та зміни трудових правовідносин: 1) інтерес; 2) стійкі суспільні відносини; 3) правова (юридична) норма як схема трудових правовідносин; 4) трудова правосуб’єктність; 5) юридичний факт. При цьому зазначені передумови існують не лише в тісному зв’язку, а ще й нерозривно пов’язані одна з одною: норма трудового права встановлює вимоги до обсягу правосуб’єктності й визначає юридичний факт; трудова правосуб’єктність, поєднуючись з нормою, зумовлює особу як суб’єкта правовідносин; юридичний факт (визначений нормою) своєю наявністю викликає виникнення, зміну або припинення трудових правовідносин між особами, які володіють необхідною правосуб’єктністю.
3. Трудові правовідносини на пострадянському просторі сформувалися з моменту регламентації їх правовими нормами, тобто коли вони були закріплені в певну правову оболонку, якою став перший Кодекс законів про працю 1918 р., оскільки з його ухваленням у трудовому праві виник самостійний предмет і метод правового регулювання як чинник формування окремої галузі права.
4. На цей час розвиток трудових правовідносин в Україні вбачається дуже складним за своїм змістом і суперечливим у аспекті належного правового регулювання. Сьогодні склалася ситуація, коли деякі суспільні відносини, що з’являються або вже досить тривало існують у сфері праці, фактично не врегульовані правовими нормами, а намагання їх упорядкувати шляхом поширення на них аналогічних норм або норм, якими регламентувалися соціалістичні трудові правовідносини, вже не дають належного ефекту. Зазначений вакуум у трудовому праві заповнюється нормативними регуляторами інших галузей права – цивільного, господарського, податкового, що аж ніяк не йде на користь розвитку та еволюції трудових правовідносин.
5. Трудові правовідносини як основний та важливий складовий елемент галузі трудового права не можуть формуватися самостійно, їх виникненню передують чимало чинників, які впливають не лише на зміст, а й насамперед на можливість їх існування в суспільних відносинах. Серед них слід виділити: 1) норму права, що регулює суспільні відносини, надає їм характер, тобто форму правовідносин; 2) правоздатність як ознаку суб’єкта правовідносин; 3) юридичний факт, наявність або відсутність якого відповідно до норми права викликає виникнення, зміну або припинення правовідносин; 4) фактичну здатність до праці, яка, з одного боку, не від’ємна від особистості, а з другого – не є однорідною, оскільки всі люди різні за своїми здібностями.
6. Трудові відносини присутні там, де має місце двосторонній правовий зв’язок між власником засобів виробництва та особою, що наділена здатністю до праці. При цьому трудові відносини як об’єкт правового регулювання є відособленим видом суспільних відносин, що мають єдину якість, їх необхідно відмежовувати від інших суспільних відносин, пов’язаних з працею осіб. Незважаючи на те, що забезпечення належної «життєдіяльності» трудових правовідносин супроводжується різними галузями права (конституційне, цивільне, господарське, адміністративне, кримінальне тощо), трудові відносини регулюються виключно нормами трудового права.
7. Механізм правого регулювання трудових відносин слід визначити як систему взаємодіючих правових засобів, за допомогою яких задовольняються інтереси суб’єктів права, встановлюється і забезпечується правопорядок. У механізмі правового регулювання трудових відносин слід виділити такі елементи, як: 1) норма права; 2) правовідносини; 3) акти реалізації прав та обов’язків.
8. Нормативну основу механізму правового регулювання трудових відносин становлять норми трудового права України. Однією з особливостей трудового права України є значна кількість його джерел та їх різноманітність. Це зумовлено потребами практичного вирішення комплексних завдань забезпечення цілісного регулювання численних відносин у царині праці. У зв’язку з цим трудово-правові норми втілюються як у міжнародно-правових договорах, нормативно-правових актах компетентних органів, так і в актах соціального партнерства й локальних актах. У джерелах трудового права України присутні зобов’язуючі, дозвільні та заборонні норми права.
9. Сучасна концепція трудових правовідносин міститься в трьох аспектах – економічному; соціальному; нормативному та спрямована на реалізацію виробничого процесу, а також забезпечення захисту працівника в умовах ринкової економіки.
10. Розкриваючи юридичну природу трудових правовідносин, слід мати на увазі, по-перше, те, що норма права, у тому числі й трудового, не може сама по собі породжувати правовідносини, для цього необхідні найбільш стійкі суспільні зв’язки, які потребують правової регламентації і для виникнення яких необхідний відповідний юридичний факт. По-друге, трудові правовідносини є одним з різновидів суспільних відносин, однак це ще не свідчить про те, що вони виступають як відповідний правовий зв’язок. Досягнення зазначеного результату можливе лише шляхом врегулювання трудових відносин нормами права. По-третє, трудові правовідносини – це відносини рівних можливостей між двома сторонами трудового договору, а тому говорити про державний примус стосовно здійснення суб’єктивного права і виконання (дотримання) обов’язку в трудових правовідносинах є некоректним. Суб’єктивне право ніколи не може реалізовуватися під впливом примусу, воно безпосередньо пов’язане з суб’єктом, його реалізація залежить від волі та бажання самого суб’єкта. При цьому лише в процесі реалізації суб’єктивного права, тобто з виникненням правовідносин, породжується юридичний обов’язок – саме тут і може існувати передбачений чинним законодавством юридичний вплив, у разі його невиконання або неналежного виконання.
11. Якщо розглядати юридичний факт як підставу формування та реалізації трудових правовідносин, що полягає в їх виникненні, зміні та припиненні, то можна побачити, що чинний КЗпП України не містить розділу, який би давав визначення та класифікував юридичні факти в галузі трудового права. Не має подібного розділу і в перспективному законодавстві – проекті Трудового кодексу України. Традиційно законодавець йде шляхом простого переліку фактів, не розкриваючи при цьому їх загальних ознак і не надаючи їх визначення.
12. Для характеристики об’єкта трудових правовідносин прийнятною є концепція «праця – суспільні відносини – правові норми – правовідносини», оскільки саме діяльність учасників суспільних відносин з приводу реалізації права на працю піддається регулюванню юридичними нормами і здатна реагувати на правовий вплив.
13. Позиція щодо визначення суб’єктів трудових правовідносин, виходячи виключно з положень чинного законодавства про працю України, хоча й відповідає загальним принципам науки трудового права, однак при цьому не враховує двох основоположних чинників, які впливають на визначення суб’єктів трудових відносин, це: по-перше, постійна еволюція суспільних відносин; по-друге, невід’ємне співвідношення та взаємозв’язок трудового права з іншими, суміжними галузями права, цивільним, господарським та адміністративним тощо.
14. Зміст трудових правовідносин становлять взаємні права та обов’язки сторін трудових правовідносин, що встановлені трудовим договором, укладені між ними та в яких зазначені суб’єкти визначають умови праці. У свою чергу, зміст трудових правовідносин не є статичним – з моменту укладення трудового договору права та обов’язки сторін постійно змінюються під впливом відповідних соціальних, економічних, виробничих та інших факторів.
15. Трудові відносини, що виникають в результаті суспільної праці для виробництва матеріальних чи духовних благ та є впродовж певного періоду сталими, потребують певного нормативно-правового регулювання. Інакше кажучи, оформлена змістовність трудових відносин «знизу» потребує відповідного правового оформлення «згори».
16. Застосування поняття «особисті немайнові права» в трудовому праві України є неприпустимим та посягає на суверенітет зазначеної галузі, що майже сто років тому відокремилася від цивільного права. Не ставиться під сумнів і той факт, що особисті немайнові права є абсолютними. У свою чергу, предмет трудового права становлять трудові та тісно пов’язані з ними відносини, які за своєю суттю є відносними правовідносинами. Так, для трудових правовідносин характерна наявність двох зобов’язаних один щодо другого суб’єктів – працівника та роботодавця, уповноваженій особі роботодавця протистоїть конкретна зобов’язана особа – працівник, який повинен здійснити на користь роботодавця певні дії, і навпаки. При цьому, на відміну від абсолютних правовідносин, у яких право уповноваженої особи може бути порушено будь-ким, у відносних правовідносинах право уповноваженої особи може бути порушено лише конкретною особою, яка бере участь у цих правовідносинах. Таким чином, розглядати особисті немайнові права, які є абсолютними, крізь призму трудових правовідносин вбачається неможливим, оскільки не лише роботодавець, а й будь-який інший суб’єкт права зобов’язаний не порушувати особисті немайнові права особи – працівника.
17. На цей час такі соціальні права, як право на рівне звернення та захист від дискримінації в трудових відносинах, право на захист персональних даних та недоторканність особистого життя в трудових відносинах, право на повну та достовірну інформацію про учасника трудових правовідносин, право на захист честі, гідності та ділової репутації в період трудової діяльності, незважаючи на їх безперечну важливість та громадську зумовленість, у нормах трудового права достатньо не визначені. Формуючи концепцію дослідження зазначених прав, потрібно враховувати своєрідність і виключність відносин, що виникають на підставі трудового права України.
18. На цей час існування індивідуальних та колективних відносин у сфері праці є беззаперечним фактом. У свою чергу, безпосередньо трудовими правовідносинами виступають виключно індивідуальні трудові відносини, оскільки їх першоджерелом є трудовий договір як індивідуальна угода між працівником та роботодавцем та як юридичний факт для виникнення трудових правовідносин. Стосовно колективних відносин – оскільки вони пов’язані з умовами праці опосередковано, через певні правові інститути, – то їх слід відносити до сфери соціального партнерства (діалогу).
19. Відносини окремого працівника з іншими членами трудового колективу є відносинами колективного співробітництва, взаємодопомоги та взаємної дії з метою належного виконання трудових обов’язків кожним членом трудового колективу для досягнення кінцевого результату.
Відносини колективного співробітництва є дуже важливими, особливо в умовах розбудови громадянського суспільства. Вони мають впливовий виховний та психологічний характер, надають статусу змагальності та наслідування традиціям, виступають фактором згуртованості при захисті соціально-економічних прав.
20. Існуюча концепція вітчизняних трудових правовідносин зумовлює гостру необхідність зміни основного акценту сучасного трудового права. При цьому слід мати на увазі те, що тут є недопустимим дилетантизм, крайнощі, однобічний поверховий підхід. Трудове право України повинно посилити увагу до надійного захисту прав працівника, бути гарантом забезпечення їх реалізації. Тому, сьогодні вже не піддається сумніву необхідність приведення існуючих базових постулатів та аксіом у відповідність до демократичних та передусім ринково-економічних реалій шляхом застосування аналізу як наукового методу задля виключення ідеологічного соціалістичного підтексту чинних норм, а також норм, підготовлених до впровадження, зокрема проекту Трудового кодексу України.
21. Держава вже давно не виступає у нас єдиним роботодавцем, тому вона не повинна акумулювати та брати на себе всі існуючі нюанси правового регулювання праці. А отже, сьогодні вкрай необхідно переходити від централізації правового регулювання трудових відносин до їх децентралізації. Це є можливим шляхом надання безпосередньо роботодавцю та працівнику більшої можливості правового регулювання трудових відносин, забезпечивши їм у централізованому порядку правове поле дії шляхом визначення меж можливості здійснення своїх прав та обов’язків у галузі правового регулювання трудових відносин.
22. Сучасна кодифікація трудового законодавства України має проводитися з урахуванням змін, які проходять у суспільстві та економіці з використанням позитивного зарубіжного досвіду в цьому напрямі. Потрібно чітко визначитися в тому, що трудове законодавство є важливою складовою соціальної інфраструктури держави, і воно повинно зумовлювати ступінь соціально орієнтованої економіки, бути важелем, що забезпечує соціальну захищеність працівника, гармонізацію соціальних відносин. Тому, зроблена на цей час в проекті Трудового кодексу України спроба забезпечити більш детальне регулювання трудових відносин не дасть ефективного результату правового регулювання праці в умовах ринкової економіки.
23. Для того, щоб втілити конституційні норми та надати їм правової дії, на перше місце необхідно ставити індивідуальне правове регулювання трудових відносин. Під час регулювання трудових відносин шляхом індивідуальних угод необхідно використовувати колективне та централізоване правове регулювання трудових відносин.
Таким чином, на цей час проблема прийняття нового Трудового кодексу України як основного гаранта та захисника правомочних суб’єктів трудових правовідносин є першочерговою для галузі трудового права. Але для цього необхідно щоб зміст Трудового кодексу відповідав реаліям життя та працював на перспективу, що є можливим шляхом вироблення та затвердження єдиної Концепції державної політики у сфері праці.

Список використаних джерел:

1. Маркс К. Сочинения [Текст]. Т. 20. Анти-Дюринг / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М. : Государственное издательство политической литературы. – 1961.
2. Гетьманцева Н. До питання про метод правового регулювання трудових відносин // Право України. – 2011. – № 5. – С. 224–230.
3. Аннерс Э. История Европейского права. – М. – 1994. – 299 с.
4. Козловський А.А. Право як пізнання. – Чернівці. – 1999. – 295 с.
5. Трудовое право Республики Беларусь [Текст] : учеб.-метод. комплекс / И.В. Гущин, Л.Я. Абрамчик, А.Г. Авдей ; под ред. И.В. Гущина. – Гродно: ГрГУ. – 2004. – 333 с.
6. Трудовое право России [Текст] : учеб. / отв. ред. Ю.П. Орловский, А.Ф. Нуртдинова. – М.: Юридическая фирма «КОНТРАКТ», «ИНФРА-М». – 2008. – 608 с.
7. Советское трудовое право [Текст] : учеб. / под ред. А.С. Пашкова, О.В. Смирнова. – 2-е изд. – М.: Юрид. Лит. – 1982. – 504 с.
8. Гусов К.Н. Трудовое право России [Текст]: учеб. / К.Н. Гусов, В.Н. Толкунова. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект. – 2004. – 496 с.
9. Общая теория права и государства [Текст]: учеб. / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ. – 2001. – 520 с.
10. Теория государства и права [Текст] : учеб. / под. ред. С.С. Алексеева. – М.: Норма. – 2005. – 496 с.
11. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права [Текст] : підруч. / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин. – К.: Кондор. – 2006. – 477 с.
12. Советский энциклопедический словарь [Текст] / гл. ред. А.М. Прохоров. – 4-е изд. – М.: Сов. Энциклопедия. – 1989. – 1632 с.
13. Юридична енциклопедія [Текст] / редкол. : Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: «Укр. енцикл.». – 2003. – В 6 т. – Т. 5: П-С. – 736 с.
14. Сырых В.М. Логические основания общей теории права [Текст]: В 2 т. Т. 1. Элементный состав / В.М. Сырых. – М.: Юридический Дом «Юстицин форм». – 2000. – 528 с.
15. Курс российского трудового права [Текст] / под ред. Е.Б. Хохлова. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та. – 1996. – В 3-х т. – Т. 1 : Общая часть. – 573 с.
16. Таль Л.С. Трудовой договор: Цивилистическое исследование [Текст] / Л.С. Таль. – М.: Статут. – 2006. – 539 с.
17. Майданик Р. Договірні цивільно-трудові конструкції // Юридична Україна. – 2008. – № 9. – С. 33-37.
18. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение [Текст]: монография / Александров Н.Г. – М.: Проспект. – 2009. – 344 с.
19. Гинцбург Л.Я. Социалистическое правовое правоотношение [Текст] / Л.Я. Гинцбург. – М.: Наука. – 1977. – 312 с.
20. Миронов В.И. Трудовое право России [Текст]: учеб. / В.И. Миронов. – М.: Упр. Персоналом. – 2005. – 1149 с.
21. Пашуканис Е.Б. Общая теория права и марксизм [Текст] : учеб. / Е.Б. Пашуканис. – М.: Комакадемия. – 1929. – 135 с.
22. Таль Л.С. Новый опыт законодательной нормировки рабочего договора [Текст]/ Л.С. Таль // Право. – 1908. – № 34.
23. Трудове право України [Текст] : академ. курс : підруч. / П.Д. Пилипенко [та ін.] ; за ред. П.Д. Пилипенка. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: «Ін Юре». – 2006. – 544 с.
24. Киселев И.Я. Трудовое право стран Запада на рубеже XXI века [Текст] / И.Я. Киселев // Государство и право. – 1996. – № 1. – С. 123.
25. Микулин А.А. Фабричная инспекция в России 1882–1906 гг. [Текст] / А.А. Микулин. – К. : Тип. С.В. Кульженко. – 1906. – 225 с.
26. Завадский А.В. О девятой главе пятой книги проекта гражданского уложения (договор личного найма). Доклад Юридическому Обществу при Императорском Казанском Университете 23 марта 1900 года [Текст] / А.В. Завадский. – Казань. – 1900.
27. Войтинский И.С. Новое учение в гражданском законодательстве о найме труда [Текст] / И.С. Войтинский // Вопросы обществоведения. – 1908. – Т. 1.
28. Народная энциклопедия научных и прикладных знаний [Текст]: / предисл. А.Н. Фатеев. – М.: Тип. Т-ва И.Д. Сытина. – 1911. – Общественно-юридический. – Т. 11. : Полут. 1-2. – 754 c.
29. Хохлов Е.Б. К понятию трудового договора и договора найма труда [Текст] / Е.Б. Хохлов // Правоведение. – 1998. – № 3. – С. 122–127.
30. Общая часть науки советского трудового права и вопросы её дальнейшего развития [Текст] // Советское государство и право. – 1975. – № 4.
31. Карпов А.В. Сравнительный анализ гражданских и трудовых правоотношений [Текст] / А.В. Карпов // Бухгалтер и закон. – 2003. – С. 2–11.
32. Трудовое право и научно-технический прогресс [Текст] / под ред. С.А. Иванова. – М.: Наука. – 1974. – 563 с.
33. Новый Завет. Второе Послание к Фессалоникийцам Святого Апостола Павла. Глава 3 стих 7 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://days.pravoslavie.ru/Bible/B_2_fes3.htm.
34. Монтескье Ш. О духе законов [Текст] / Ш. Монтескье. – М. – 1965. – С. 648.
35. Трудовое право России [Текст]: учеб. для студ. высш. учеб. завед. / Под ред. А.М. Куренного. – М.: Юристъ. – 2004. – 493 с.
36. Трудовое право России [Текст] : курс лекций / А.Я. Рыженков [и др.]. – М.: Юрайт-Издат. – 2007. – 524 с.
37. Иванов С.А. Российское трудовое право: история и современность [Текст] / С.А. Иванов // Государство и право. – 1999. – № 5. – С. 36–45.
38. Lyon-Caen G. Droit du travail / G. Lyon-Caen, J. Pelissier, A. Supiot. – Paris – 1996.
39. Zollner W. Arbeitsrecht. 5. Aufl / W. Zollner, K. G. Loritz. – Munchen: C.Н. Beck. – 1998.
40. Єрьоменко В.В. Деякі питання організаційно-правових форм залучення громадян до праці та форми реалізації громадянами права на працю / В.В. Єрьоменко // Правова держава: щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – Вип. 11. – К.: Юридична книга. – 2000. – 628 с.
41. Таль Л.С. Очерки промышленного права [Текст] / Л.С. Таль. – М.: Тип. Г. Лисснера, Д. Собко. – 1916. – 127 с.
42. Трахтенберг И.А. Коллективный договор [Текст] / И.А. Трахтенберг. – Х. : ПО Юга России. – 1918. – 80 с.
43. Войтинский И.С. Трудовое право СССР [Текст] / И.С. Войтинский. – М.-Л.: Госиздат. – 1925. – 264 с.
44. Карпушин М.П. Социалистическое трудовое правоотношение [Текст] / М.П. Карпушин. – М.: Госюриздат. – 1958. – 172 с.
45. Смирнов О.В. Концепция единого трудового правоотношения [Текст] / О.В. Смирнов // Вопросы теории государства и права и трудового права: Сб. науч. тр. ВЮЗИ. – М. – 1988. – С. 60–68.
46. Кодекс законів про працю України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=322-08.
47. Трудове право України [Текст] : підруч. / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання, КОО. – 2001. – 564 с.
48. Конституція України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0.
49. Прилипко С.М. Трудове право України [Текст] : підруч. / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – Х.: ФО-П Вапнярчук Н.М. – 2008. – 664 с.
50. Щербина В.І. Трудове право України [Текст] : підруч. / В.І. Щербина ; за ред. В.С. Венедіктова. – К.: Істина. – 2008. – 384 с.
51. Майданик Р. Цивільне і трудове право: порівняння методології і міжгалузевих відносин // Юридична Україна. – № 10 (106). – 2011. – С. 36–41.
52. Харитонов Є.О. Цивільні правовідносини: монографія. / Є.О. Харитонов, О.І. Харитонова. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Одеса: Фенікс. – 2011. – 456 с.
53. Філософія: навчальний посібник/ За ред. І.Ф. Надольного. – Л.: Вікар. – 1977. – 584 с.
54. Андріїв В.М. Юридичний механізм забезпечення трудових прав працівників [текст]: монографія/ Андріїв В.М. – Чернігів: Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці. – 2011. – 305 с.
55. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка [Текст] / В. Даль. – 2-е изд. – Т. II. – СПб.-М. – 1881. – 918 с.
56. Ожегов С.И. Словарь русского языка [Текст] / С.И. Ожегов ; под ред. Н.Ю. Шведовой. – Изд. 15–е. – М. – 1984. – 797 с.
57. Чечот Д.М. Субъективное право и формы его защиты [Текст] / Д.М. Чечот. – Л.: Изд-во Ленинградского университета. – 1968 – 72 с.
58. Кечекьян С.Ф. Правоотношение в социалистическом обществе [Текст] / С.Ф. Кечекьян. – М.: Изд-во АН СССР. – 1958. – 185 с.
59. Петражицкий Л.И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности [Текст] / Л.И. Петражицкий. – СПб. – 1907. – Т. I. – 308 с.
60. Плеханов Г.В. Избранные философские произведения / Г.В. Плеханов. – М. – 1956.
61. Малько А.В., Субочев В.В. Законные интересы как правовая характеристика / А.В. Малько, В.В. Субочев. – СПб: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс». – 2004. – 359 с.
62. Кучинский В.А. Законные интересы личности: от конституции к правореализующей деятельности / В.А. Кучинский// Теоретические вопросы реализации Конституции СССР. – М. – 1982.
63. Ремнев В.И. Право жалобы в СРСР/ В.И.Ремнев. – М. – 1964.
64. Малько А.В. Теория государства и права [Текст] : учеб. / А.В. Малько. – М.: Юристъ. – 2000. – 304 с.
65. Матузов Н.И. Правовая система и личность [Текст] / Н.И. Матузов. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та. – 1987. – 293 с.
66. Малеина М.Н. Защита личных неимущественных прав советских граждан [Текст] / М.Н. Малеина. – М.: Знание. – 1991. – 127 с.
67. Пашков А.С. Социальное партнерство в сфере трудовых отношений [Текст] / А.С. Пашков // Правоведение. – 1997. – № 2. – С. 7–15.
68. Панасюк О., Богдан І. Зловживання суб’єктивними трудовими правами: постановка проблеми // Право України. – 2010. – № 3. – С. 161–165.
69. Колодій А. Громадянське суспільство та правова держава: проблеми та шляхи розбудови // Право України. – 2010. – № 7. – С. 12-17.
70. Оніщенко Н.М. Сприйняття права в умовах демократичного розвитку: монографія/ Н.М. Оніщенко . – К.: Юрид. Думка. – 2008. – 320 с.
71. Прокопенко В.І. Трудове право України [Текст] : підруч. / В.І. Прокопенко. – Х.: Консум. – 1998. – 480 с.
72. Трудове право України: Академ. курс [Текст] : підруч. / А.Ю. Бабаскін [та ін.] ; за заг. ред. Н.М. Хуторян. – К.: А.С.К. – 2004. – 608 с.
73. Гойман-Червонюк В.И. Очерки теории государства и права [Текст] / В.И. Гойман-Червонюк. – М.: МЮИ МВД России. – 1996. – 326 с.
74. Пилипенко П.Д. Підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин [Текст] / П.Д. Пилипенко. – К.: Знання. – КОО. – 2003. – 146 с.
75. Солодовник Л. Юридичні факти – підстави виникнення трудових правовідносин [Текст] / Л. Солодовник // Право України. – 2000. – № 1. –С. 59–61.
76. Советское гражданское право [Текст] / под ред. О.А. Красавчикова. – М.: Высшая школа. – 1985. – 544 с.
77. Артонов М.А. Предмет и метод правового регулирования в связи с вопросом о системе советского права // Советское государство и право. – 1940. – № 8–9.
78. Толстой Ю.К. К теории праоотношения [Текст] / Ю.К. Толстой. – Л.: ЛГУ. – 1959. – 87 с.
79. Венгеров А.Б. Теория государства и права [Текст] : учеб. для юрид. вузов / А.Б. Венгеров. – 3-е изд. – М.: Юриспруденция. – 2000. – 528 с.
80. Абдулаев М.И. Теория государства и права [Текст] : учеб. для высш. учеб. завед. / М.И. Абдулаев. – М.: Финансовый контроль. – 2004 – 410 с.
81. Вишновецька С.В. Понятійний апарат науки трудового права: методологічне значення // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2008. – № 2 (76). – С. 55–63.
82. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник / О.Ф. Скакун. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. Дел. – 2000. – 704 с.
83. Лушникова М.В. Очерки теории трудового права [Текст] / М.В. Лушникова, А.М. Лушников. – СПб.: Юридический центр Пресс. – 2006. – 940 с.
84. Курс российского трудового права [Текст]. Т.3. Трудовой договор / науч. ред. тома Е.Б. Хохлов. – СПб. : Юридический центр Пресс. – 2007. – 656 с.
85. Юридична енциклопедія: в 6 т. / ред. кол. Ю.С. Шемшученко (від. ред.) та ін. – К. – 1998. – Т.1, А-Г . – 672 с.
86. Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученко. – К. – 2007. – 992 с.
87. Тимошенко В.І. Суб`єктивний фактор громадянського суспільства / Держава і право: Зб. наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 47. – К.: Ін.-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2010. – 748 с.
88. Черданцев А.Д. Понятие и функции юридической науки // Методология советского правоведения. Межвузовский сборник научных трудов. – Вып. 70 / Под ред. Л.А. Гупало. – Свердловск: УрГУ. – 1978. – С. 3–22.
89. Скрипнюк О.В. Курс сучасного конституційного права України: академічне видання /О.В. Скрипнюк. – Х.: Право. – 2009. – 468 с.
90. Алексеев С.С. Социальная ценность права в советском обществе. – М.: Юрид. лит. – 1971. – 237 с.
91. Конституційне право України: Підручник / За ред. Ю.М. Тодики.- К.: Видавничий Дім «Ін Юре». – 2002. – 544 с.
92. Huek A., Lehrbuchdes Arbeitsrechts. Bd. I. / А. Huek, H.C. Nipperdey. – Berlin. – 1928.
93. Pic P. Trqitè èlementaire de legisletion industrielle / Р. Ріс. – Paris. – 1931–1933.
94. Durand P. Traitè de droit du travail. Т. I. / Р. Durand, R. Jassaud. – Paris. – 1947 ; Т. II. – 1955.
95. Fridman G. H. L. The Modern Law of Employment / G. H. L. Fridman. – London. – 1963. – Р. 1, 540–541.
96. Wedderborn K.W. Casesand Materials of Labour Law / K.W. Wedderborn. – London. – 1967. – Р. X.
97. Ollier P.D. Droit du travail / P.D. Ollier. – Paris. – 1972. – Р. 40.
98. Скобелкин В.Н. Трудовые правоотношения [Текст] / В.Н. Скобелкин. – М.: Вердикт. – 1999. – 372 с.
99. Яроцкий В.Г. Экономическая ответственность предпринимателей [Текст]. Ч. 1. Ответственность предпринимателя как основание законодательного регулирования отношений хозяев и рабочих / В.Г. Яроцкий. – СПб.: Тип. Сената. – 443 с.
100. Догадов В.М. Очерки трудового права [Текст] / В.М. Догадов. – Л.: Прибой. – 1927. – 163 с.
101. Кастель В. Новое трудовое право [Текст] / В. Кастель. – М.: Вопросы труда. – 1925. – 408 с.
102. Александров Н.Г. Основные вопросы трудового права работников искусств [Текст] / Н.Г. Александров. – М.-Л. – 1932.
103. Данилова Е.Н. Увольнение рабочих и служащих по действующему законодательству о труде [Текст] / Е.Н. Данилова [и др.]. – М. – 1930.
104. Москаленко Г.К. Переводы и командировки по советскому праву [Текст] / Г.К. Москаленко. – М. – 1952 .
105. Агарков М.М. Предмет и система советского гражданского права [Текст] / М.М. Агарков // Советское государство и право. – 1940. – № 8–9. – С. 56.
106. Генкин Д.М. Предмет и система советского трудового права [Текст] / Д.М. Генкин // Советское государство и право. – 1940. – № 2. – С. 51–72.
107. Пашерстник А.Е. Советское трудовое право [Текст] / А.Е. Пашерстник, В.П. Марченко. – М.: Юриздат. – 1940. – 208 с.
108. Явич Л.С. Сущность права [Текст] / Л.С. Явич. – Л.: ЛГУ. – 1985. – 207 с.
109. Александров Н.Г. Система оснований возниконовения правоотношений по советскому праву [Текст] / Н.Г. Александров // Известия АН СССР. Отд. экономики и права. – 1945. – № 5. – С. 37–55.
110. Александров Н.Г. Трудовые права демобилизованных из Красной Армии [Текст] / Н.Г. Александров // Советская законность. – 1945. – № 9. – С. 14–18.
111. Иоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву [Текст] / О.С. Иоффе. – Л.: Изд-во ЛГУ. – 1949. – 144 с.
112. Краснопольский А.С. Рецензия [Текст] / А.С. Краснопольский // Советская книга. – 1949. – № 3. – С. 96–98.
113. Пашерстник А.Е. К вопросу о роли советского трудового права в коммунистическом строительстве [Текст] / А.Е. Пашерстник // Советское государство и право. – 1953. – № 4. – С. 65–79.
114. Александров Н.Г. Советское трудовое право [Текст] / Н.Г. Александров. – М.: Госюриздат. – 1963. – 414 с.
115. Догадов В.М. Государственные организации как субъекты социалистического трудового правоотношения [Текст] / B.М. Догадов // Правоведение. – 1957. – № 1. – С. 77–86.
116. Канторович Я.А. Коллективный договор [Текст] / Я.А. Канторович. – Л.: Изд-во Ленсовпроф. – 1924. – 190 с.
117. Пашерстник А.Е. Правовое регулирование труда в капиталистических странах [Текст] / А.Е. Пашерстник. – М.: Госюриздат. – 1955. – 130 с.
118. Пашерстник А.Е. Правовые вопросы вознаграждения за труд рабочих и служащих [Текст] / А.Е. Пашерстник. – М.-Л.: АН СССР. – 1949. – 352 с.
119. Пашерстник А.Е. К вопросу о понятии вознаграждения за труд рабочих и служащих [Текст] / А.Е. Пашерстник // Вопросы трудового права. – М.-Л. – 1948. – Вып. 1. – С. 121–273.
120. Мацюк А.Р. Трудовое правоотношение развитого социалистического общества [Текст] / А.Р. Мацюк. – К.: Наукова думка. – 1984. – 280 с.
121. Попов В.И. Правовое регулирование социалистических трудовых отношений [Текст] / В.И. Попов. – Иркутск: ИГУ. – 1983. – 176 с.
122. Скобелкин В.Н. Обеспечение трудовых прав рабочих и служащих. (Нормы и правоотношения) [Текст] / В.Н. Скобелкин. – М.: Юрлит. – 1982. – 168 с.
123. Шебанова А.И. Социалистическое трудовое правоотношение [Текст] / А.И. Шебанова. – М.: ВЮЗИ. – 1957. – 30 с.
124. Трудовое право. Энциклопедический справочник [Текст] / гл. ред. С.А. Иванов. – М.: Советская Энциклопедия. – 1979. – 528 с.
125. Мельник К.Ю. Проблеми правового регулювання трудових відносин службовців правоохоронних органів: монографія. – Х.: Харківський національний університет внутрішніх справ. – 2009. – 360 с.
126. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). – 2-е изд. – М.: Аванта. – 2001. – 560 с.
127. Андреев Д. Теория как форма организации научного знания. – М.: Наука. – 1979. – 304 с.
128. Майданик Р. Недоговірні цивільно-трудові конструкції // Юридична Україна – 2008. – № 7, С. 40–44.
129. Алексеев С.С. Теория права [Текст] / С.С. Алексеев. – М.: БЕК. – 1994. – 224 с.
130. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства [Текст] : учеб. для вузов / В.С. Нерсесянц. – М.: НОРМА – ИНФРА-М. – 1999. – 535 с.
131. Лебедев В.М. Современное трудовое право (Опыт компаративизма) / В.М. Лебедев, Е.Р. Воронкова, В.Г. Мельникова / под. ред. проф. В.М. Лебедева. – М. – 2007. – Кн. 1. – 301 с.
132. Міжнародна наукова конференція «Методологічні проблеми правової науки» // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 1(32).
133. Бєляєв О.О. Політична економія [Текст] : навч. посіб. / О.О. Бєляєв, А.С. Бебело. – К.: КНЕУ. – 2001. – 328 с.
134. Теория государства и права [Текст] : курс лекций / под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юристъ. – 2001. – 776 с.
135. Хропанюк В.Н. Теория государства и права [Текст] / В.Н. Хропанюк. – М.: Омега-Л. – 2008. – 384 с.
136. Теория государства и права [Текст] : учеб. / А.В. Мелехин. – М.: Маркет ДС. – 2007. – 640 с.
137. Алексеев С.С. Общая теория права [Текст]. В 2 т. Т. ІІ. / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит. – 1982. – 360 с.
138. Проблемы общей теории права и государства [Текст]: учеб. для вузов / под общ. ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Норма. – 2004. – 832 с.
139. Анисимов А.Л. Трудовые отношения и трудовые споры [Текст] / А.Л. Анисимов. – М.: Юстицинформ. – 2008. – 456 с.
140. Шиян В.И. Трудовое право [Текст] : учеб. пособ. / В.И. Шиян. – М.: МГИУ. – 2008. – 172 с.
141. Трудовое право России [Текст] / под ред. Р.З. Лившица, Ю.П. Орловского. – М.: ИНФРА-НОРМА. – 1998. – 480 с.
142. Трудовое право [Текст] / под ред. О.В. Смирнова. – М.: Проспект. – 2003. – 528 с.
143. Лебедев В.М. Трудовое право и акрибология (Особенная часть). – М.: Статут. – 2008. –133 с.
144. Курс российского трудового права [Текст]. В. 3 т. Т. 2. / под ред. С.П. Маврина, А.С. Пашкова, Е.Б. Хохлова. – М.: Юрист. – 2001. – 560 с.
145. Лушников А.М. Становление и развитие науки трудового права и науки права социального обеспечения в России (вторая половина ХІХ – начало ХХ вв.) [Текст] / А.М. Лушников. – Ярославль: ЯГПУ. – 2001. – 150 с.
146. Победоносцев К.П. Курс гражданского права [Текст]. Ч. 3. Договоры и обязательства / К.П. Победоносцев. – СПб.: Синод. тип.. – 1896. – 620 с.
147. Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами [Текст]. Вып. XVI. – М. – 1957. – С. 351–372.
148. Закон СРСР «Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями» // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v9500400-83.
149. Управление персоналом государственной службы: Уч.-метод. пос. / Под общ. ред. Е.В. Охотского. – М.: Изд-во РАГС. – 1997. – 536 с.
150. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: «Укр. енцикл.». – 2001. – Т. 3: К-М. – 2001. – 792 с.
151. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право [Текст] : учеб. для вузов / И.Я. Киселев. – М.: Дело. – 1999. – 728 с.
152. Загальна теорія держави і права [Текст] : підруч. для студ. юрид. спец. / Цвік М.В. [та ін.] ; за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х.: Право. – 2002. – 432 с.
153. Борисов Г.А. Теория государства и права [Текст] : учеб. / Г.А. Борисов. – Белгород : Изд-во БелГУ. – 2007. – 292 с.
154. Скакун О.Ф. Теорія держави і права [Текст] : підруч. – 2-ге вид.: Пер. з рос. – Х.: Консум. – 2005. – 650 с.
145. Маврин С.П. О роли метода правового регулирования в структурировании и развитии позитивного права [Текст] / С.П. Маврин // Правоведение. – 2003. – № 1. – С. 215–216.
156. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави [Текст] : навч. посіб. – 5-те вид. / П.М. Рабінович. – К.: Атіка. – 2001. – 176 с.
157. Петришин О. Верховенство права в системі правового регулювання суспільних відносин // Право України. – 2010. – № 3. – С. 24-35.
158. Римское право [Текст] : учеб. / под ред. И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. – М. – 1948. – 230 с.
159. Солодовник Л.В. Юридичні факти у трудовому праві України [Текст] : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05. «Трудове право; право соціального забезпечення» / Л.В. Солодовник. – Х. – 2004.
160. Баринов О.В. Юридические факты в советском трудовом праве [Текст] : дис. …канд. юрид. наук : спец. 12.00.05. «Трудовое право; право социального обеспечения» / О.В. Баринов. – Л. – 1980. – 189 с.
161. Процевский А.И. Метод правового регулирования трудовых отношений [Текст] / А.И. Процевский. – М.: Юрид. лит. – 1972. – 288 c.
162. Реутов С.И. Теория юридических актов по советскому праву [Текст] / С.И. Реутов // Теоретические вопросы государства и права развитого социализма. – Пермь. – 1980. – С. 144.
163. Александров Н.Г. Законность и правооотношения в советском обществе [Текст] / Н.Г. Александров. – М.: Госюриздат. – 1955. – 176 с.
164. Синюков В.Н. Юридические факты в системе общественных отношений [Текст] : автореф. дис. на соиск. научн. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01. «Теория и история государства и права; история политических и правовых учений» / В.Н. Синюков. – Саратов. – 1984. – 21 с.
165. Исаков В.Б. Проблемы теории юридических фактов [Текст] : автореф. дис. на соиск. научн. степ. д-ра юрид. наук : спец. 12.00.01. «Теория и история государства и права; история политических и правовых учений» / В.Б. Исаков. – Свердловск. – 1985. – 28 с.
166. Єрьоменко В.В. Підстави виникнення трудових правовідносин [Текст] : автореф. дис. на соиск. научн. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.05. «Трудове право; право соціального забезпечення» / В.В. Єрьоменко. – X. – 1998. – 195 с.
167. Пашков А.С. Правовые проблемы подготовки и распределения рабочей силы [Текст] : дис. … д-ра. юрид. наук : спец. 12.00.05. «Трудовое право; право социального обеспечення». – Л. – 1965. – 420 с.
168. Пашков А.С. Правовые основы научной организации труда [Текст] / А.С. Пашков. – М.: Юрид. лит. – 1967. – 247 с.
169. Бодерскова Г.С. Юридические факты в процессе развития трудового правоотношения [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05. «Трудовое право; право со