КОНТЕКСТУАЛЬНА СИНОНІМІЯ: СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНИЙ ТА ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ (на матеріалі іменників сучасної німецької мови)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БАСОК Вероніка Андріївна

УДК 811.112.2’ 373.421

КОНТЕКСТУАЛЬНА СИНОНІМІЯ:
СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНИЙ ТА ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ
(на матеріалі іменників сучасної німецької мови)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних
наук, професор
ІЩЕНКО Ніна Григорівна

КИЇВ 2006

ЗМІСТ
ВСТУП ...................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ Й МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНТЕКСТУАЛЬНОЇ СИНОНІМІЇ
1.1. Основні підходи до поняття синонімія” у лінгвістиці та критерії визначення синонімічності номінативних одиниць ........................ 13
1.2. Синонімічні утворення як системно організовані угруповання ..... 30
1.3. Шляхи збагачення синонімічних ресурсів мови ............................. 34
1.4. Контекстуальна синонімія як явище мовленнєвого рівня ............... 36
1.4.1. Дефініція контекстуальної синонімії та її місце у загальній
теорії синонімії ................................................................................... 37
1.4.2. Інтегральний підхід до вивчення контекстуальної синонімії .. 39
1.4.3. Типи контекстуальних синонімів за способом створення ....... 47
1.4.4. Синтагматична реалізація контекстуальних синонімічних відношень ........................................................................................... 54
Висновки до 1 розділу ............................................................................ 60 РОЗДІЛ 2. СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ КОНТЕКСТУАЛЬНОЇ СИНОНІМІЇ ІМЕННИКІВ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
2.1. Макрокомпонентна структура значення контекстуального
синоніма-іменника .......................................................................... 62
2.2. Денотативний компонент ................................................................ 65
2.3. Мотиваційний компонент ................................................................ 66
2.4. Конотативне значення контекстуального синоніма-іменника ........ 69
2.4.1. Оцінний компонент .................................................................. 75
2.4.2. Емотивний компонент .............................................................. 87
2.4.3. Стилістичний компонент ......................................................... 99
2.5. Семантичні та парадигматичні відношення між контекстуальними
синонімами-іменниками ................................................................ 104
2.6. Семантичні типи контекстуальних синонімів-іменників .............. 108
Висновки до 2 розділу ........................................................................... 109
РОЗДІЛ 3. ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ КОНТЕКСТУАЛЬНОЇ СИНОНІМІЇ ІМЕННИКІВ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
3.1. Контекстуальні синоніми як засоби реалізації прагматичної
інтенції мовця ................................................................................ 113
3.2. Основні складники прагматичного значення контекстуальних синонімів-іменників ....................................................................... 122
3.2.1. Прагматично спрямоване оцінне значення ............................. 123
3.2.2. Прагматично спрямоване емотивне значення ........................ 127
3.2.3. Експресивне значення ............................................................ 129
3.3. Прагматичний потенціал контекстуальних
синонімів-іменників ...................................................................... 136
3.4. Прагматичні функції контекстуальних синонімів-іменників ........ 140
3.5. Залежність прагматичного значення контекстуальних синонімів-іменників від контексту ................................................ 150
Висновки до 3 розділу ........................................................................... 154
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ..................................................................... 159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................ 164
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ............................................ 181

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ................ 182

ВСТУП

Дане дисертаційне дослідження присвячено висвітленню семантико-стилістичних та прагматичних особливостей контекстуальних синонімів-іменників у сучасній німецькій мові на основі інтеграції системного, функціонального та комунікативно-прагматичного підходів до аналізу мовних даних.
Сучасні лінгвістичні студії спрямовані на розкриття прагматично обумовленої природи мовлення з урахуванням останніх наукових досягнень. Проблема синонімії, яка не втрачає своєї актуальності, була предметом досліджень, здійснених у 90-х роках ХХ століття та на початку ХХІ століття. В Україні окремі аспекти мовної синонімії вивчали, зокрема, А.А.Венгринович [27], Я.Є.Думашівський [40], Н.В.Єфремова [41], Н.Г.Іщенко [51], В.М.Кирилова [52], О.М.Мітіна [86], В.Ф.Прохоров [107]. Об’єктом ґрунтовного наукового аналізу були синонімічні відношення на парадигматичному рівні у межах номінативних частиномовних угруповань (іменників, прикметників, дієслів) [120]. Увага дослідників зосереджувалася на розгляді функціонально-стилістичних параметрів синонімів, що належать до окремих лексичних підсистем [40; 41; 86], на спрямованості оцінного змісту синонімів [52], джерелах їхнього етимологічного розвитку [107], на особливостях словотвірної синонімії [49], а також на залежності кількості синонімів слова від кількості його значень та частоти його вживання в тексті [27].
Незважаючи на значні успіхи як вітчизняних [27; 51; 77; 92; 107], так і зарубіжних [148; 151; 161; 164; 177; 198] лінгвістів у вивченні синонімії як багатобічного мовного явища, помітно певне відставання в дослідженні контекстуальної синонімії у зв’язку з її прагматичною спрямованістю. У попередніх працях, що стосувалися зазначеної вище проблематики, на матеріалі німецької [100], англійської [99] та російської [96] мов робилися спроби визначити залежність системних синонімічних відношень від контексту та відокремити синонімічні відношення слів, що не потребують контекстуальної реалізації, від тих, що є контекстуально обумовленими; прослідкувати ієрархію синонімічних відношень у планах парадигматики та синтагматики; проаналізувати структурний аспект реалізації контекстуальної синонімії на синтагматичному рівні [99], визначити роль контекстуальної синонімії в семантичній та стилістичній організації художнього тексту [100]. Зазначені вище дослідження здійснювалися без урахування частиномовної номінативної специфіки контекстуальних синонімів. Питання їхньої функціональної значущості на матеріалі іменників німецької мови, їхнього прагматичного потенціалу та пов’язаності семантичних властивостей з прагматичними опинилися поза дослідницьким інтересом. Залежність прагматичного потенціалу контекстуальних синонімів від їх прагматичного змісту, визначення їхніх загальних та часткових прагматичних функцій дотепер є недослідженими аспектами явища контекстуальної синонімії іменників у сучасній німецькій мові.
Актуальність дослідження полягає у комплексному вирішенні проблеми контекстуальної синонімії, у цілому, та прагматичному аналізі синонімії на рівні контексту, зокрема.
Новий підхід до проблеми контекстуальної синонімії є логічним продовженням існуючих досліджень окремих аспектів даного мовного явища й зумовлений тим, що вивчення синонімії не може бути обмежене лише зверненням до її семантичного аспекту: необхідним є висвітлення цілого спектру властивостей контекстуальних синонімів, пов’язаних із їхнім уживанням у різних комунікативних ситуаціях, прагматична інтерпретація яких передбачає врахування інтенцій мовця, типу мовленнєвої дії, ступеня її ефективності, перлокутивного ефекту, а також різнопланової фонової інформації, що сприяє або перешкоджає вираженню смислу висловлення та його адекватному чи неадекватному розумінню.
З метою вивчення семантико-стилістичних та прагматичних особливостей контекстуальних синонімів-іменників сформульовано таку робочу гіпотезу: значення контекстуального синоніма-іменника має складну макрокомпонентну прагматично обумовлену структуру, яка залежить від його частиномовної номінативної специфіки, а також від контекстних параметрів, пов’язаних із адресантом.
Зв’язок роботи з науковими планами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри німецької філології. Проблематика дисертації входить до кола питань, досліджуваних у межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Когнітивні й комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс”, що розробляється КНЛУ (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол №6 від 1 січня 2003 року).
Мета дослідження полягає у встановленні семантико-стилістичних особливостей контекстуальних синонімів-іменників з урахуванням їхньої номінативної специфіки та прагматичної спрямованості, що потребує розв’язання таких основних завдань:
1) визначити основні складники значення контекстуального синоніма-іменника сучасної німецької мови;
2) розкрити оцінний та емотивний потенціал контекстуальних синонімів-іменників сучасної німецької мови;
3) окреслити семантичні відношення між досліджуваними одиницями та розробити їхню семантичну класифікацію;
4) з’ясувати зовнішні та внутрішні семантичні та прагматичні чинники, що спричиняють контекстуальну синонімію іменників у німецьких художніх творах;
5) встановити основні особливості функціонування контекстуальних синонімів-іменників у мовленні, визначити їхні прагматичні функції та роль у формуванні й реалізації мовленнєвих актів;
6) виявити залежність прагматичного змісту досліджуваних одиниць від дискурсивного, дейктичного та культурного контекстів.
Об’єктом дослідження є контекстуальні синоніми-іменники у художніх творах сучасних німецьких авторів.
Предметом дослідження у дисертації є семантико-стилістичні та прагматичні особливості значень контекстуальних синонімів-іменників.
Матеріалом дослідження є контекстуальні синоніми-іменники в німецькомовних художніх творах кінця ХХ початку ХХІ століття, виявлені методом суцільної вибірки з 32 романів та збірок оповідань загальним обсягом 8771 сторінка (1000 контекстів).
Для досягнення загальної мети та вирішення поставлених завдань було застосовано такі методи дослідження: метод дедуктивного аналізу, описовий метод, метод компонентного аналізу, метод контекстного аналізу, метод інтенційного аналізу. Головним методом дослідження є метод дедуктивного аналізу. Описовий метод застосовано для окреслення формальних, семантичних та функціональних властивостей досліджуваних мовних одиниць. Метод компонентного аналізу дозволив розподілити досліджувані одиниці на окремі семантичні групи. Метод контекстного аналізу використано для декодування прагматичної інформації, що міститься у значенні контекстуального синоніма, представленого іменником. Метод інтенційного аналізу залучено для встановлення залежності прагматичного значення контекстуальних синонімів-іменників від дискурсивного, дейктичного та культурного контекстів.
Наукова новизна проведеного дослідження полягає в підході до розгляду контекстуальних синонімів-іменників як засобів забезпечення комунікативної ефективності висловлення. Уперше обґрунтовано визначення контекстуальної синонімії з урахуванням її прагматичної спрямованості та здійснено системне дослідження особливостей компонентів значення контекстуального синоніма на основі вивчення контекстуальних синонімів-іменників у сучасних німецькомовних художніх творах. Уперше визначено залежність прагматичної маркованості контекстуальних синонімів-іменників від комунікативної інтенції мовця, інтерпретовано взаємозв’язок внутрішньо- та зовнішньопрагматичних чинників виникнення синонімів на контекстуальному рівні, окреслено основні прагматичні функції контекстуальних синонімів-іменників.
Теоретичне значення роботи визначається дослідженням ролі різноманітних чинників у формуванні та реалізації синонімічних відношень у контексті. Розробка та систематизація знань про функціонування контекстуальних синонімів у мовленні та їхній прагматичний потенціал сприяють вирішенню комплексу питань, пов’язаних із суб’єктом мовлення, адресатом, їхньою взаємодією в комунікації, з ситуацією спілкування. Всебічне розуміння проблеми контекстуальної синонімії забезпечується комплексним аналізом мовних та позамовних чинників її виникнення, а також взаємодії семантичного та прагматичного аспектів у слові. Теоретичні положення дисертації можуть служити базисом для вивчення інших семантичних відношень у системі мови та мовлення. Ця робота є певним внеском у теорію семасіології, взагалі, та теорію синонімії, зокрема.
Практична цінність дослідження випливає з можливості використання його основних положень і висновків, а також фактичного матеріалу у практиці викладання німецької мови, у теоретичних курсах лексикології (розділ Системні відношення у мові”), стилістики німецької мови (розділ Лексичні засоби створення художньої образності”) а також лінгвопрагматики (розділ Прагматика слова”), у науково-дослідній роботі студентів і магістрів з німецької філології.
Основні положення, що виносяться на захист:
1. Контекстуальна синонімія є прагматично спрямованим явищем мовленнєвого рівня. Значення контекстуального синоніма-іменника в сучасній німецькій мові є імплікативно організованою єдністю денотативного, мотиваційного, конотативного і прагматичного значень, яка реалізується в контексті. Тому осмислення його природи передбачає комунікативну та функціональну аспектуалізацію значення з урахуванням суб’єктивного чинника.
2. Контекстуальна синонімія іменників є ефективним засобом реалізації оцінки за рахунок повторного вираження позитивної або негативної оцінної інформації про об’єкт висловлення з різним ступенем інтенсивності в межах недискретної динамічної оцінної структури, представленої на синтаксичному рівні контекстуальним синонімічним рядом, який складається, щонайменш, із двох контекстуальних синонімів.
3. Позитивність / негативність емоційного значення контекстуальних синонімів-іменників обумовлена емоційним станом суб’єкта висловлення, їхньою власною конотативною структурою, яка може мати експліцитне або імпліцитне вираження, та явищем атракції емотивно односпрямованих номінативних одиниць у контексті, за рахунок чого інтенсифікується або деінтенсифікується емоційність висловлення.
4. Прагматичний потенціал контекстуальних синонімів-іменників у німецькій мові визначається взаємодією внутрішньомовних механізмів, які обумовлюють конотемні властивості досліджуваних одиниць і спрямовані на створення експресивного ефекту, із прагматичними чинниками, а саме: інтенцією мовця, його фоновими знаннями, емоційним станом, ситуацією спілкування, і спрямований на вираження ставлення адресанта до об’єкта висловлення та здійснення впливу на емоційний стан або поведінку адресата.
5. Прагматична функція контекстуального синоніма-іменника це спрямованість його зовнішніх та внутрішніх прагматичних властивостей, пов’язаних з параметрами особистості, на досягнення бажаного перлокутивного ефекту. За рахунок вживання контекстуальних синонімів мовець надає висловленню суб’єктивності та орієнтує його на вираження потрібного значення. Тип прагматичної інформації, яку містять контекстуальні синоніми-іменники, кодується адресантом на рівнях дискурсивного, дейктичного та культурного контекстів.
Особистий внесок здобувача полягає у застосуванні прагматичного підходу до вивчення контекстуальної синонімії та інтерпретації отриманих результатів.
Апробацію результатів дисертаційного дослідження здійснено на восьми наукових конференціях, у тому числі на одній міжнародній: Германістика в Україні й за кордоном. Стан і перспективи” (Київський національний лінгвістичний університет, 13 травня 2005 р.); трьох всеукраїнських: Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаський державний технологічний університет, 31 травня 1 червня 2002 р.), Нові підходи до філології у вищій школі” (Запорізький державний університет, 913 вересня 2002 р.), 5-ті Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, 11 листопада 2005 р.); науково-практичних у Київському національному лінгвістичному університеті: Мова освіта культура: наукові парадигми і сучасний світ” (Київ, 2427 квітня 2001 р.), Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 912 квітня 2002 р.), Мови і культури у сучасному світі” (Київ, 811 квітня 2003 р.), Германістика в Україні: сьогодення і перспективи” (Київ, 26 листопада 2003 р.).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у 4 статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях ВАК України, і тезах трьох наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 1,2 друк. арк.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів з висновками, загальних висновків, списків використаних наукових джерел, що налічує 212 позицій, довідкових джерел та джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг тексту дисертації складає 183 сторінки, у тому числі основний зміст (вступ, три розділи, висновки) 160 сторінок.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, визначено об’єкт та предмет дослідження, окреслено мету і завдання представленої роботи, розкрито її наукову новизна та практичну цінність, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, наведено відомості про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі „Теоретичні й методологічні засади дослідження контекстуальної синонімії” вивчено основні теоретичні питання, пов’язані з дослідженням контекстуальної синонімії, а саме: основні підходи до визначення поняття синонімії та існуючі критерії синонімічності номінативних одиниць; розглянуто синонімічні утворення як системно організовані угруповання та осмислено джерела збагачення синонімічних ресурсів мови. Визначено місце контекстуальної синонімії у загальній теорії синонімії, подано дефініцію значення контекстуального синоніма.
У другому розділі „Семантико-стилістичний аспект контекстуальної синонімії іменників у сучасній німецькій мові” приділено увагу структурі значення контекстуальних синонімів, представлених іменниками, висвітлено їхні мотиваційні та конотативні особливості, зокрема, надано детальної характеристики оцінному, емотивному та стилістичному компонентам; визначено семантичні типи контекстуальних синонімів-іменників, встановлено типи семантичних та парадигматичних відношень між досліджуваними одиницями.
У третьому розділі „Прагматичний аспект контекстуальної синонімії іменників у сучасній німецькій мові” здійснено аналіз прагматичної спрямованості контекстуальної синонімії, визначено основні складники прагматичного значення контекстуальних синонімів-іменників, вивчено їхній прагматичний потенціал, досліджено загальні та часткові прагматичні функції. Приділено увагу співвіднесеності семантичних та прагматичних властивостей досліджуваних одиниць та їхній ідентифікуючій ролі в інтенсифікації оцінної й емоційної модальності художнього тексту та декодуванні прагматичної інформації, яку він містить.
У висновках узагальнено результати проведеного дослідження, сформульовано основні висновки та визначено перспективи подальших досліджень явища синонімії іменників у ракурсі його прагматичного функціонування в контексті.

bibliography

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агамджанова В.И. Семантическая итеративность как проецирование глобального смысла высказывания на лексико-семантический вариант слова // Контекстуальная семантика: Сборник научных трудов. Рига: ЛГУ, 1982. С. 3-9.
2. Азнаурова Э.С. Стилистический аспект номинации словом как единицей речи // Языковая номинация. Виды наименований. М.: Наука, 1977. С. 86-128.
3. Алексієвець О. Роль інтенсифікації у мовленнєвій комунікації // Мандрівець. 1999. №1. С. 76-71.
4. Анипкина Л.Н. Оценочные высказывания в прагматическом аспекте // Филологические науки. 2000. №2. С. 58-65.
5. Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография // Апресян Ю.Д. Избранные труды: В 2-х томах М.: Школа Языки русской культуры”, 1995. Т. 2 С. 157-162.
6. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 с.
7. Арнольд И.В. Исчисление коннотаций в контекстуальном значении слова // Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сб. науч. статей. СПб.: Изд-во Санкт-Петербургск. ун-та, 1999. С. 36-39.
8. Арнольд И.В. Эквивалентность как лингвистическое понятие // Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сб. науч. статей. СПб.: Изд-во Санкт-Петербургск. ун-та, 1999. С. 39-53.
9. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
10. Бархударов Л.С. Контекстуальное значение слова и перевод // Контекстная семантика и стилистика: Сб. науч. тр. М.: Московск. пед. ин-т иностр. языков, 1985. Вып. 251. С. 3-17.
11. Басок В.А. Контекстуальна синонімія та її місце в загальній теорії синонімії // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. К.: КНЛУ, 2002. Вип. 8. С. 21-25.
12. Басок В.А. Контекстуальне значення: актуалізація чи модифікація в контексті? // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Нац. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. К.: Логос, 2002. Т. 34. С. 136-141.
13. Басок В.А. Номінативний аспект контекстуальної синонімії. Нова філологія. №1 (12). Запоріжжя: ЗДУ, 2002. С. 201-202.
14. Басок В.А. Перспективи дослідження прагматичного аспекту контекстуальної синонімії // Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики: Тези 9-ої Всеукраїнськ. наук. конф. Черкаси: ЧДТУ, 2002. С. 60-61.
15. Басок В.А. Семантико-стилістичний аспект контекстуальних синонімів // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. К.: Логос, 2002. Т. 35. С. 216-223.
16. Басок В.А. Прагматична сутність контекстуальної синонімії // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. К.: Логос, 2003. Т. 37. С. 122-129.
17. Басок В.А. Прагматичний потенціал контекстуальних синонімів // Матеріали V Всеукраїнськ. наук. конф. Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”. Харків: Харківськ. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна, 2005. С. 10-11.
18. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Світ, 1997. 392 с.
19. Беличенко И.И. К истории изучения синтаксических синонимов в советском языкознани // Языковые единицы в парадигматике и синтагматике: Сб. науч. тр. Днепропетровск: ДГУ, 1990. С. 63-68.
20. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц. Кишинев: Штиинца, 1973. 372 с.
21. Брагина А.А. Синонимы в литературном языке. М.: Наука, 1986. 126 с.
22. Брагина А.А. Синонимы или quasi-синонимы? (Семантика отражения) // Вопросы языкознания. 1976. №1. С. 74-92.
23. Будагов Р.А. Язык реальность язык. М.: Наука, 1983. 260 с.
24. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. М.: Высшая школа, 1990. 176 с.
25. Венгринович А.А. Деякі проблеми синонімії в німецькій мові // Наук. вісник Чернівецьк. ун-ту. Германська філологія. Чернівці. 2002. Вип. 135. С. 92-98.
26. Венгринович А.А. Залежність між семантикою іменника і кількістю синонімів у німецькій мові // Наук. вісник Чернівецьк. ун-ту. Германська філологія. Чернівці. 2003. Вип. 168. С. 23-31.
27. Венгринович А.А. Кількісні характеристики синонімії іменника в сучасній німецькій мові: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Львів, 2005. 245 с.
28. Вилюман В.Г. Английская синонимика: Введение в теорию синонимии и методику изучения синонимов. М.: Высшая школа, 1980. 128 с.
29. Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. 312 с.
30. Витгенштейн Л. Философские исследования // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 16: Лингвистическая прагматика. М.: Прогресс”, 1985. С. 79-128.
31. Волек Б. Типология эмотивных знаков // Язык и эмоции: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 1995. С. 16-24.
32. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. 2-е изд. доп. М.: УРСС, 2002. 280 с.
33. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. 768 с.
34. Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (Досвід дослідження в синхронії та діахронії): Дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04. К., 2001. 420 с.
35. Говердовский В.И. Коннотемная структура слова. Харьков: Вища школа, 1991. 95 с.
36. Городникова М.Д. Эмоциональная оценочность и модальность текста // Прагмасемантические аспекты немецкой лексики: Межвуз. сб. науч. трудов. Калинин: Калининск. гос. ун-т, 1988. С. 48-53.
37. Дейк Т. ван. Вопросы прагматики текста // Новое в зарубежной лингвистике. Лингвистика текста. М.: Прогресс”, 1978. Вып. 8. С. 259-336.
38. Демин М.В. Природа деятельности. М.: Изд-во МГУ, 1984. 168 с.
39. Долинин К.А. Имплицитное содержание высказывания // Вопросы языкознания. 1983. №6. С. 37-47.
40. Думашівський Я.Є. Синонімія дієслів руху у мові французької спортивної преси: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05. К., 2002. 20 с.
41. Єфремова Н.В. Семантичні та функціональні особливості синонімічних опозицій англійських дієслів: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Луцьк, 2000. 220 с.
42. Заботкина В.И. Семантика и прагматика нового слова (на материале английского языка): Автореф. дисс. ... д-ра филол.наук: 10.02.04. М., 1991. 51 с.
43. Завадская Е.А. Структурно-семантический и прагматический потенциал оценочных высказываний во французском языке: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.05. Минск, 2001. 18 с.
44. Зайцева О.Е. Семантические факторы контекстной десинонимизации существительных // Контекстная семантизация лексических единиц: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ, 1984. Вып. 238. С. 56-77.
45. Залевская А.А. Семантика слова и контекст в психолингвистическом аспекте // Значение и его варьирование в тексте. Волгоград: ВГПИ, 1987. С. 88-89.
46. Залевская А.А. Некоторые проблемы понимания текста // Вопросы языкознания. 2002. №3. С. 62-73.
47. Зильбер Н.С. Функциональные характеристики семантических окказионализмов // Вестник Международного славянского университета. Харьков, 2001. Т. 4, №1. С. 25-29.
48. Изард К.И. Психология эмоций. СПб: Питер, 2000. 464 с.
49. Іщенко Н.Г. Словообразовательная синонимия в современном немецком языке: Монография. К.: Издательский центр КДЛУ, 2000. 351 с.
50. Іщенко Н.Г. До питання синонімії як універсального мовного явища // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. К.: КНЛУ, 2000. №4. С. 195-199.
51. Ищенко Н.Г. Синонимия однокоренных производных имен существительных современного немецкого языка: Дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.04. К: КГЛУ, 2001. 466 с.
52. Кириллова В.Н. Направленность оценки в синонимии (на материале прилагательных современного английского языка): Дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1996. 167 с.
53. Кириченко Л.А. Мысль о мысли” (концептуальный аспект полисемии и синонимии) // Вісник Черкаськ. ун-ту. Філологічні науки. Черкаси, 1998. Вип. 7. С. 36-46.
54. Кислицына Н.Н. Прилагательные со значением обобщенной положительной оценки как фрагмент языковой картины мира (на материале русского, украинского и английского языков): Автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.17. Симферополь, 2002. 20 с.
55. Кияк Т.Р. Мотивированность лексических единиц. Львов: Вища школа”, 1988. 161 с.
56. Кобозева И.М. Две ипостаси содержания речи: значение и смысл // Язык о языке / Под ред. Н.ДАрутюновой. М.: Языки русской культуры, 2000. С. 303-359.
57. Ковтунова И.И. Проблема несобственно прямой речи в трудах В.В. Виноградова (Из истории отечественной научной мысли) // Вопросы языкознания. 2002. №1. С. 65-71.
58. Колшанский Г.В. Контекстная семантика. М.: Наука, 1980. 149 с.
59. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании языка. М.: Наука, 1990. 108 с.
60. Комлев Н.Г. Компоненты содержательной структуры слова: Издание 2-е, стереотипное. М.: УРСС, 2003. 192 с.
61. Космеда Т. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: формування і розвиток категорії оцінки. Л.: ЛНУ ім. І.Франка, 2000. 350 с.
62. Коць Т.А. Функціонування синонімів у газетно-інформаційному стилі // Мовознавство. 2001. №4. С. 88-95.
63. Кочерган М.П. Слово і контекст: Лексична сполучуваність і значення слова. Львів: Вища школа”, 1980. 183 с.
64. Кронгауз М.А. Семантика. М.: Российский гуманитарный университет, 2001. 399 с.
65. Крот Л.Г. Мотивированность лексических единиц и структура лексического значения (на материале существительных современного английского языка): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Минск, 2002. 18 с.
66. Круз Д.Э. Значение в языке: Введение в семантику и прагматику // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Серия 6: Языкознание. 2003. №3. С. 127-132.
67. Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика, психология, когнитивная наука // Вопросы языкознания. 1994. №4. С. 34-47.
68. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. М.: Наука, 1986. 160 с.
69. Кузнецова Э.В. Лексикология русского языка. М.: Высшая школа, 1989. 218 с.
70. Кустова Г.И. Когнитивные модели в семантической деривации и система производных значений // Вопросы языкознания. М.: Наука, 2000. №4. С. 85-109.
71. Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику: Перевод с английского. М.: Прогресс, 1978. 543 с.
72. Лаптева О.А. Самоорганизация движения языка: внутренние источники преобразований // Вопросы языкознания. 2003. №6. С. 15-29.
73. Лебедев М.В. Стабильность языкового значения. М.: Эдиториал УРСС, 1998. 167 с.
74. Лебедева Н.М. Межстилевая и внутристилевая синонимия и её стилистическое использование: Дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1981. 184 с.
75. Лебедева С.В. Синонимы или проксонимы? // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Серия 6: Языкознание. 2003. №2. С. 171-175.
76. Левицький А.Е. Функціональні зміни в системі номінативних одиниць сучасної англійської мови: Дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04. К.: КДЛУ, 1999. 396 с.
77. Левицкий В.В. Типы лексических микросистем и критерии их различения // Филологические науки. 1988. №5. С. 66-73.
78. Литвинчук И.Н. Прагматика эмотивного текста: Дисс. ... канд. филол. наук. К., 2000. 231 с.
79. Малік Т.Г. Про типи лексичних мікросистем // Актуальні проблеми менталінгвістики: Зб. наук. пр. Черкаси, 2001. Ч. 2. С. 118-121.
80. Маркелова Т.В. Семантика и прагматика средств выражения оценки в русском языке // Филологические науки. 1995. №3. С. 67-79.
81. Мастилко Н.В. Комунікативно-прагматичний підхід до вивчення цілого тексту // Мовні і концептуальні картини світу. К., 2002. №6, Кн. 2. С. 16-22.
82. Мауро Т. де Введение в семантику / Пер. с итал. Б.Нарумова. М.: Дом интеллектуальной книги, 2000. 243 с.
83. Меркулова Е.М. Синонимические связи лексических единиц // Лексическая, категориальная и функциональная семантика. М., 1991. С. 62-68.
84. Мец В.Л. Повторно-перифрастическая номинация в связном тексте: Дисс. ... канд. филол. наук. К.: КГУ им. Т.Г.Шевченко, 1988. 187 с.
85. Мисишина Л.А. Синтагматический план языка и коннотативный компонент лексики // Языковые единицы в парадигматике и синтагматике: Сб. науч. тр. Днепропетровск, 1990. 135 с.
86. Мітіна О.М. Синонімія в пенітенціарній лексичній підсистемі сучасної англійської мови (функціонально-стилістичний аналіз): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Харків, 2002. 18 с.
87. Мурясов Р.З., Самигуллина А.С., Федорова А.Л. Опыт анализа оценочного высказывания // Вопросы языкознания. 2004. №5. С. 68-78.
88. Мойсієнко А.К. Динамічний аспект номінації. К.: ВПЦ Київський університет”, 2004. 100 с.
89. Моррис Ч.У. Основания теории знаков // Семиотика. М.: Радуга, 1983. С. 37-101.
90. Мягкова Е.Ю. Эмоциональная нагрузка слова. Опыт психолингвистического исследования. - Воронеж: Изд-во Воронежск. ун-та, 1990. 106 с.
91. Наер В.Л. Прагматика и её составляющие // Прагматика и стилистика: Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1985. С. 4-13.
92. Нечитайло О.І. Синоніми в лексикографії // АН УРСР. Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні. К.: Наукова думка, 1987. 132 с.
93. Нешко С.І. Стилістичний та конотативний аналіз синонімів // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. Романо-германська філологія. Харків: Константа, 2001. №536. С. 171-178.
94. Нешко С.І. Афіксальне вираження конотації в англійській мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Харків, 2002. 19 с.
95. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. М.: Высшая школа, 1988. 165 с.
96. Николаева О.М. Контекстуально-речевые лексические синонимы (на материале современного русского языка): Автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.02. Ростов-на-Дону, 1973. 22 с.
97. Ортони А., Клоур Дж., Коллинз А. Когнитивная структура эмоций // Язык и интеллект. М.: Прогресс, 1995. 416 с.
98. Островська О.М. Лінгвостилістичні засоби оцінки: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2001. 176 с.
99. Павлов В.В. Языковые средства выражения эквивалентных отношений в тексте: Дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04. К.: КНЛУ, 1983. 182 с.
100. Панасенко Н.В. Контекстуальная синонимия в лексике современного немецкого языка: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Л: ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1981. 18 с.
101. Плотников Б.А. О форме и содержании в языке. Минск: Вышейшая школа, 1989. 254 с.
102. Плотникова Л.И. Новое слово: порождение, функционирование, узуализация. Белгород: Изд-во Белгородск. гос. ун-та, 2000. 208 с.
103. Почепцов Г.Г. (мл.) Коммуникативно-прагматические аспекты семантики // Филологические науки. 1984. №4. С. 29-36.
104. Почепцов Г.Г. (мл.) Коммуникативные аспекты семантики. К.: Вища школа, 1987. 131 с.
105. Почепцов О.Г. Основы прагматического описания предложения. К.: Вища школа, 1986. 116 с.
106. Потебня А.А. Мысль и язык. К.: СИНТО, 1993. 192 с.
107. Прохоров В.Ф. Глагольная синонимия в немецком и русском языках: Этимологический анализ: Монография. Запорожье: ЗГУ, 1997. 196 с.
108. Пустовойт Н.И. Некоторые особенности реализации значений синонимичных слов в контексте // Семантико-функциональный аспект изучения языковых единиц разных уровней: Сб. науч. тр. Днепропетровск: ДГУ,1987. С. 124-127.
109. Ракитина В.И. Критерии синонимичности в различных частях речи (существительных, глаголов, прилагательных) на материале английского языка: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1977. 15 с.
110. Ревзина О.Г. Поэтика окказионального слова // Язык как творчество. Сборник статей к 70-летию В.П. Григорьева. М.: ИРЯ РАН, 1996. С. 303-308.
111. Романова Н.П. Отличие синонимических пучков от родо-видовых групп // Синонимия в языке и речи: Доклады конференции. Новосибирск, 1970. С. 25-31.
112. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб.: Питер, 2001. 720 с.
113. Сакиева Р.С. К вопросу об эмоциональном фонде грамматики немецкого языка // Язык и эмоции: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 1995. С. 37-49.
114. Салькова В.Е. Некоторые проблемы синонимии в языке и речи. Саратов: Издательство Саратовского университета, 1971. 32 с.
115. Саплін Ю.Ю. Соціолінгвістичні аспекти лексичної синонімії // Мовознавство. 1992. №5. С. 40-44.
116. Семенцова І. Комунікативна стратегія як елемент теорії комунікації // Мовні і концептуальні картини світу. К., 2002. Кн. 2, №6. С. 161-167.
117. Серль Дж. Р. Классификация иллокутивных актов: Перевод с английского // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс”, 1986. Вып. 17. С. 170-194.
118. Силин В.Л. Аналогия, уподобление и сходство лексических единиц. Днепропетровск: ДГУ, 1986. 76 с.
119. Силин В.Л. К проблеме синонимии // Вопросы языкознания. №4. 1987. С. 95-101.
120. Скшидло А.Я. Синонимия в диалогической речи. Иркутск: Изд-во Иркутск. ун-та, 1987. 196 с.
121. Солнцев В.М. Язык как системно-структурное образование. М.: Наука, 1983. 300 с.
122. Соссюр Ф. де Курс загальної лінгвістики. К.: Основи, 1998. 324 с.
123. Стернин И.А. Лексическое значение слова в речи. Воронеж, 1985. 171 с.
124. Тараненко А.А. Языковая семантика в её динамических аспектах / Ответств. ред. Л.С.Паламарчук. К.: Наукова думка, 1989. 256 с.
125. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. М.: Наука, 1986. 144 с.
126. Телия В.Н. Когнитивные аспекты экспрессивности // Человеческий фактор в языке: Языковые механизмы экспрессивности / Ответств. ред. В.Н.Телия. М.: Наука, 1991. С. 53-66.
127. Телия В.Н. Механизмы экспрессивной окраски языковых единиц // Человеческий фактор в языке: Языковые механизмы экспрессивности / Ответственный редактор В.Н.Телия. М.: Наука, 1991. С. 36-53.
128. Телия В.Н. Русская фразеология: семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. М.: Школа Языки русской культуры”, 1996. 288 с.
129. Терентьева Л.П. Семантика и прагматика лексических окказионализмов: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук.: 10.02.04. М: МГПИИЯ им. М.Тореза, 1983. 26 с.
130. Тондл Л. Проблемы семантики. М.: Прогресс, 1972. 483 с.
131. Троилина И.А. Функционально-семантический подход в изучении проблемы языковой эмотивности // Язык и эмоции: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 1995.