КОНТЕКСТУАЛЬНІ ЗАСОБИ МОДЕЛЮВАННЯ ЛІМІТАТИВНОСТІ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

brief description

Міністерство освіти і науки України
Волинський національний університет імені Лесі Українки

На правах рукопису

Добжанська Наталія Іванівна

УДК 811.111’36

Контекстуальні засоби моделювання лімітативності
в англійській мові

10.02.04 - Германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

кандидат філологічних наук,
доцент
Білинський Михайло Емільович

Луцьк - 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СПЕЦЗНАКІВ............................................5
ВСТУП...............................................................................................................................7
РОЗДІЛ 1. Зміст і види лімітативних відношень в англійській мові.........................15
1.1. Понятійна категорія як об’єкт лінгвістичних досліджень...................................15
1.2. Поняття вид” та аспектуальність”.......................................................................16
1.3. Співвідношення понять лімітативність” і граничність”....................................21
1.4. Типи границь дії.24
1.5. Вираження лімітативних відношень................................27
1.5.1. Лімітативні відношення на рівні дієслова28
1.5.2. Лімітативні відношення на рівні способів дій.34
1.6. Типи контексту як фактори формування лімітативних відношень...40
1.7. Лімітативність у полі аспектуальності та мікрополя гравітації дієслова.48
Висновки до Розділу 1.......................................................................................................56
РОЗДІЛ 2. Особливості локальних (L), квантитативних (N) та квалітативного (Q) мікрополів..........................................................................................................................58
2.1. Семні параметри мікрополів та критерії їх визначення......................................... 58
2.2 Формалізація аспектуальних ознак мікрополів лімітативності............................. 60
2.3. Локальні мікрополя, або мікрополя руху (L)...........................................................63
2.3.1. Мікрополе L1 руху спрямованого до об’єкта.......................................................65
2.3.2. Мікрополе L2 руху від” об’єкта...........................................................................69
2.3.3. Мікрополе L3 руху вздовж об’єкта........................................................................74
2.3.4. Мікрополе L4 різноспрямованого руху.................................................................77
2.3.5. Мікрополе L5 спрямованого переміщення через” об’єкт..................................84
2.4. Квалітативне мікрополе Q швидкої одноразової граничної дії..........................89
2.5. Поле квантитативної аспектуальності......................................................................92
2.5.1. Мікрополе N1 неповноти дії...................................................................................93
2.5.2. Мікрополе N2 мінімального ступеня прояву дії...................................................94
2.5.3. Мікрополе N3 значної насиченості дії..........................................96
Висновки до Розділу 2.....................................................................................................100
РОЗДІЛ 3. Особливості темпоральних мікрополів лімітативності(Т).......................103
3.1. Поле контактності.....................................................................................................104
3.1.1. Мікрополе Т1 швидкої зміни................................................................................104
3.1.2. Мікрополе контактності Т2 відносно тривалого часу.......................................110
3.2. Поле тривалості....................................................................................................... 113
3.2.1. Мікрополе T3 миттєвої тривалості......................................................................113
3.2.2. Мікрополе Т4 відносно довгої обмеженої тривалості.......................................116
3.2.3. Мікрополе T5 необмеженої тривалості...............................................................124
3.3. Поле кратності..........................................................................................................133
3.3.1. Мікрополе T6 одноразовості................................................................................133
3.3.2. Темпоральне мікрополе Т7 означено-кількісної (або обмеженої) кратності..138
3.3.3. Мікрополе T8 неозначено кількісного повтору..................................................143
3.4. Поле поступовості....................................................................................................146
3.4.1. Мікрополе T9 поступової граничності................................................................146
3.4.2. Мікрополе Т10 послідовності...............................................................................151
3.4.3. Мікрополе Т11 поступового наростання ознаки................................................154
Висновки до розділу 3.....................................................................................................157
РОЗДІЛ 4. Взаємодія мікрополів лімітативності..........................159
4.1. Репрезентація дії як результат взаємодії двох та більше факторів......................159
4.2. Дія як результат накладання двох мікрополів.......................................................161
4.2.1. Накладання типу 1а (++)...................................................................................163
4.2.2. Поєднання типу --” (НГ + НГ)............................................................................166
4.2.3. Поєднання типу +-” (або НДГ + ДГ)..................................................................170
4.2.3.А. Нейтралізація граничності................................................................................170
4.2.3.Б. Нейтралізація неграничного мікрополя через домінування граничного. ....174
4.3. Аспектологічна омонімія маркерів мікрополів лімітативності...........................177
4.4. Аспектуальна ситуація як результат поєднання трьох і більше мікрополів......181
Висновки до розділу 4.....................................................................................................183
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................................................186
ДОДАТКИ........................................................................................................................191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................................219
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ..........................................................241
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ..251

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СПЕЦЗНАКІВ
$ існує”;
" всі”;
É включає”;
Þ рух;
! єдиний;
? невідомість, незаданість;
Λ і”;
V або”;
Î належить”;
┐ не”;
¥ нескінченність, необмеженість;
® знак спрямованості;
→ O спрямованість дії на об’єкт;
¬O спрямованість дії від об’єкта;
() потенційність, загальність, знак уточнення;
= дорівнює, є;
≠ не дорівнює, не є;
≈ приблизно дорівнює;
~ можливість, тенденція, знак подібності;
> знак більшості, переваги, домінування;
< знак слабшості КН;
>> знак слідування, причинності: зумовлює слідування”;
<< знак слідування, причинності: зумовлюється, слідує за”;
>>> знак тривалості;
Þô рух до”;
ôÞ рух від”;
Þ рух вздовж”;
Û різноспрямований рух;
AB час тривалості дії;
Act дія;
Act-1 попередня дія (за межами мікрополя);
Act+1 наступна дія (за межами мікрополя);
Act1, Act2 послідовні дії;
ActActAct розподіленість дії у часі;
Act1, Act2, Act3 множинність дії;
Ch change зміна;
cont continued продовження;
lim границя;
Loc location місцезнаходження у просторі;
М маркер;
N число, кількість;
n конкретна величина
O об’єкт;
S St subject суб’єкт;
t час дії;
tA час початку дії;
tB час завершення дії;
V дієслово;
Vk дієслово у мікрополі;
1*, 1** (2*, 2**)... приклад, змінений за допомогою методу трансформації, перифрази, елімінації, субституції і т. ін.;
Г граничний;
НГ неграничний;
ДГ досягнення границі;
НДГ недосягнення границі;
КН комунікативна надійність.

ВСТУП
Вивчення граматичної семантики на матеріалі різних мов викликає зацікавленість мовознавців ще з початку ХХ століття і не втратило актуальності.
Питання інтерпретації аспектологічної характеристики дії, як і передачі дії засобами різних мов, уже більше півстоліття привертають увагу лінгвістів усього світу. Про це свідчать роботи М.Я.Гловинської [22], О. В. Падучевої [94], Б.М.Баліна [3; 4], Т. В.Крилової [64], М. А. Шелякіна [122 124], Ю. С. Маслова [76; 77], О. Даля [163; 164], Х. Феркюля [248 250], А. Міттвох [212; 213], Д. Дауті [168 170], Л. Брінтона [146] та ін.
У процесі аспектологічних досліджень германських мов досить докладно розглянуто відношення і функціональні особливості мовних одиниць, які за спільністю семантичних функцій утворюють функціонально-семантичне поле. З’явилося чимало робіт, пов’язаних із дослідженням категорій аспектуальності й темпоральності [Є. А. Реферовська [99], Г. Ю. Зассе [234; 235], В. Абрахам [127 128], Дж. Байбі та К. Л. Модер [149; 150], Е. Косеріу [159], Е. Ляйс [209], Р. Штайніц [242], Дж. Майгіл [217], Дж. Франсуа [179], М. Егг [172], Х. Феркюль [248 250] та ін.]. Подається аспектологічна характеристика системи дієслова щодо його морфологічної семантики (Б. М. Балін [3; 4; 139], С. Г. Андерссон [132 134], Г.Ю.Зассе [234; 235], З. Вендлер [247], С. Якобсон [194], Х. Меліг [79], П. Петков [221], Х. Поллак [224; 225], А. Кенні [199]).
При вивченні аспектуальних явищ постає питання інтерпретації та прогнозування відношення дії до її границі (лімітативності). Із 60-х років минулого століття значну увагу аспектологів привертає явище граничності [103, 184]. В англійській мові, де контекстне оточення дієслова часто відіграє домінуючу роль у вираженні лімітативних відношень, важливо дослідити не лише аспектуальні потенції дієслова, а й вплив контексту на формування граничності/ неграничності дії. Необхідність розгляду граничності/ неграничності дії як універсального поняття визнається не лише германістами, а й славістами (О. В. Бондарко [9; 109; 110], О. В. Падучева [94], Ю.С.Маслов [76; 77], А. Залізняк, А.Шмельов [46], Дж. Форсайт [177; 178] та ін.).
Аспектологічний контекст ширше досліджено в німецькій мові (У. Закер [232], А.А. Кульбакін [66], О. Гакен [18], М. Даррел і Д Брі [171], М. Хервег [186; 187], Х.Грос [183], В. Кляйн [201], М. Вєржбіцка [253], С. Льобнер [210], А. Льотшер [211] та ін.). В англійській мові аспектологічні дослідження зосереджені здебільшого навколо різних типів предикатів, а також часових форм (А.Міттвох [212; 213], С.Енгельберг [173], А.Моурелятос [215], С.Мафвін [216], А.Санфіліппо [233], Х.Феркюль [248 - 250] та ін.). Навіть серед типів предикатів, запропонованих З.Вендлером [247], є низка таких, що при формуванні вимагають певного контекстного уточнення (зокрема, об’єктного). Однак спектр контекстних засобів, що впливають на характер лімітативних відношень (зокрема, граничності/ неграничності (Г/НГ) дії), не вивчено. Явище поєднуваності різних аспектуально релевантних контекстних засобів, а також вплив їх поєднання на аспектуальну Г/НГ характеристику дії, згадувались окремими лінгвістами, проте все ще залишаються недостатньо вивченими в аспектології.
Серед усієї сукупності елементів аспектологічного контексту увагу англістів привертають здебільшого прямий додаток та темпоральні адвербіальні елементи (Л.Брінтон [146], О. В. Вікторов [12], А. Міттвох [212; 213], Т. В. Крилова [64], Е.Каупер [160], М. Хервег [186; 187], А. тен Кейт [152] та ін.). Локальні маркери дії вивчались здебільшого на матеріалі німецької мови (В. Д. Нефьодов [90; 91], Н.А.Дебова [31], А. І. Фефілов [112], М. Бірвіш [143; 144], І. Кауфманн [197; 198], Г. Ю. Зассе [234; 235] та ін.). Аспектуальні показники кількості та якості в англійській мові ще потребують детального дослідження.
Триває дискусія про співвідношення понять "вид” і аспект”, аспект” і спосіб дії”, а також спосіб дії” і характеристика дії” (В. Абрахам [128], С. Чанг та А.Тімберлейк [154], С. Енгельберг [173], Д. Франсуа [179], Л. Брінтон [146] та ін.). Аналіз способів перебігу дієслівної дії проводився багатьма аспектологами (М.Кріфка [203], С. Сміт [240], М. Моенс та М. Стідман [214], В. Брой [145], В.Заурер [236], Л.Б.Гарифулін [19; 20] та ін.), проте однозначного розуміння не досягнуто. Це зумовлюється різноманітністю запропонованих класифікацій способів дії (Л.Б.Гарифулін [21], Д. Росс [230], Д. Дауті [168 170], М. Хервег [186 187], Л.Карлсон [151], Х. Реніке [226 227], Д. Лакофф [206], М. Кріфка [203 204] та ін.).
Хоча в дослідженнях засобів вираження аспектуальних відношень певна увага приділяється польовій структурі лексичних та граматичних засобів, та менше мікрополям аспектуальності, що формуються за ієрархією внаслідок валентності дієслова й аспектуально активних компонентів.
Вчені вказували на необхідність теоретичної оцінки інформаційної сили полісемічних членів при різних варіантах логіко-граматичного поділу речення. Відзначали і недостатню розробленість критеріїв структурування складного синтаксичного цілого (тексту) [83, 176]. Вищезгадані питання залишаються невивченими і в галузі аспектології. Спеціалісти наголошують на необхідності створити таку динамічну модель”, яка врахувала б чинники всіх мовних рівнів, що беруть участь у формуванні аспектуальних значень (А. Тімберлейк [154], О.В.Бондарко [9; 109 - 110], М. Ю. Черткова [119 - 120], Г. К. Меліг [79] та ін.)
Уже декілька десятиліть аспектологи спрямовують свої пошуки на досягнення передачі аспектуальних відношень формальними засобами. Для цього, зокрема, використовують авторські спецзнаки, математичні знаки і символи математичної логіки (А. А. Хадєєва Бикова [115], Н. І. Леонтьєва та С. Є. Нікітіна [71], Х. Кучера [205], М.Бірвіш [142 - 144], А. Галтон [180], В. Заурер [236], Дж. Балвег [140], М.Кресвел [161], К. Рорер [229] та ін.). В останні десятиліття вчені намагаються здійснити зчислення (calculus”) дії, при цьому зводять її до універсального набору параметрів і використовують різноманітні математичні формули, від словесних позначень і до складних інтегральнх рівнянь [205; 236; 180; 140; 161 та ін.] Проте це дослідження здебільшого окремих способів дій, і значна частина показників аспектологічного контексту залишається неохопленою. Це ж стосується результатів поєднання різних виразників. Окрім того, спрощеність модельованих прикладів обмежує застосування формул до лексично та змістовно наповненого художнього тексту.
Потребує дослідження і проблема комбінаторності різнотипних складових аспектологічного контексту, вивчення їх позиції та ступеня впливу один на одного, а звідси комунікативної надійності висловлювання. Недостатньо вивчене і питання визначення та розмежування зовні схожих контекстних елементів (дизамбігуація) з метою дослідження допустимості або недопустимості їх взаємозаміни, а також для запобігання комунікативним хибам.
Ці проблеми спонукали нас здійснювати пошук об’єктивних критеріїв виявлення аспектуального характеру дії у межах вузького контексту, яким є словосполучення (речення) з одним ядерним компонентом граничним або неграничним (Г- і НГ) дієсловом.
Отже, актуальність теми нашого дослідження викликано необхідністю: комплексного вивчення набору контекстних засобів, що сприяють формуванню різних типів дії; аналізу взаємозв’язку аспектуальних, темпоральних і локальних відношень у складі англійського словосполучення чи речення; розмежування подібних та омонімічних компонентів; забезпечити комунікативну надійність, що можливе лише за наявності комплексного моделювання семантики мікрополів різних аспектуальних типів, а також результатів взаємовпливу мікрополів.
Роботу виконано в межах наукової теми Моделювання комунікативних процесів на матеріалі аспектологічних контекстів германських мов”, що розробляється кафедрою прикладної лінгвістики. Тему затверджено вченою радою Волинського державного університету ім. Лесі Українки 4 квітня 1996 р., узгоджено з державними планами і програмами наукових досліджень у галузі граматики, лексикології і прикладної лінгвістики.
Метою дослідження є:
— аналіз темпоральних, локальних, якісного та кількісного спектрів мікрополів лімітативності, які локалізують певні аспектуальні значення;
— розгляд впливу складових мікрополів лімітативності на формування граничності/неграничності дії;
— формалізування семантики різних типів дії у мікрополях і в результаті їх поєднання, тобто реалізації значень досягнення границі або недосягнення її як у кожному мікрополі, так і в результаті їх поєднання;
— виявлення паралелізму вживання аспектуально активних одиниць та їх неоднозначності.
Враховуючи складність докладного аналізу всіх випадків поєднання дієслова та аспектуального специфікатора дієслівної дії, ми не аналізуватимемо валентних характеристик англійських дієслів, а також семантичної класифікації дієслів.
Мета роботи вимагає вирішення таких завдань:
1) визначення межі семантичної єдності, що називається аспектуальним мікрополем на рівні словосполучення (речення), а також умов її виникнення;
2) виявлення набору аспектуально активних недієслівних лексичних одиниць, що утворюють спільно з дієсловом мікрополя лімітативності;
3) визначення лімітативних загалом та певних семантичних зокрема особливостей різних мікрополів лімітативності;
4) дослідження впливу контекстного елемента на формування лімітативних відношень;
5) лінгвістичне та математичне моделювання аспектуально-семантичної структури кожного з визначених нами мікрополів лімітативності, а також дії (сукупності дій) у результаті накладання мікрополів за допомогою метамови ЕСВ, математичних операторів, знаків математичної логіки, спецзнаків та формул;
5) розмежування засобів, що сприяють оформленню лімітативних відношень, за належністю до різних мікрополів та здатністю впливати на граничність/неграничність дії;
6) аналіз результатів взаємодії різних типів мікрополів, узагальнення і систематизація результатів такої взаємодії.
Об’єктом дослідження є група аспектуально активних одиниць, що утворюють з дієсловами словосполучення чи речення, в яких реалізуються граничні або неграничні лімітативні відношення. На їх основі виділяються конструкції: мікрополя аспектуальної гравітації дієслова, що складаються з дієслова та аспектуально активного контекстного елемента (темпорального, локального, тощо), і утворюють певну семантичну єдність. Задля виявлення ролі контекстних елементів об’єктом дослідження є вузький контекст (на рівні словосполучення, в окремих випадках речення) нейтральної часової форми дієслова Past Indefinite та інфінітива.
Предметом дослідження є способи та форми репрезентації лімітативних значень в межах словосполучень, лімітативні відношення у цих межах: відношення дії до її границі, реалізація граничності/неграничності дії у кожному з мікрополів, а також тип границі та спосіб дії (в окремих випадках).
Матеріалом дослідження слугувала картотека мовних засобів вираження лімітативності загальним обсягом понад 4000 типових контекстів з англійської художньої літератури XIXXX ст. (понад 160 творів обсягом понад 23 тис. сторінок) для понад 800 дієслів.
Використано комплексну методику дослідження, що включає: компонентний аналіз, трансформаційний метод (субституцію, елімінацію та перифразу), аналіз дистрибуції, математичне моделювання досліджуваних конструкцій, аналіз опозицій. Залежно від характеру проблематики, на кожному етапі використано різні методи і види аналізу:
1. Методи компонентного аналізу та аналізу словникових дефініцій застосовано для визначення семних параметрів у мікрополях, виявлення сем граничності/неграничності дії та інших аспектуальних значень в елементах контексту. Компонентний аналіз дає змогу встановити синонімію деяких засобів вираження аспектуальності та виділити з великої кількості аспектуально активних елементів темпоральні або локальні маркери обмежувачі дієслівної дії.
2. Заміщенням і підстановкою контекстуальних елементів, що оточують дієслово, встановлено їх причетність до аспектуальності та відмежовано аспектуально активні елементи від нейтральних.
3. Трансформаційний аналіз словосполучень (речень) з контекстуальним елементом темпоральності чи локальності дав змогу виявити якості фігур та інших засобів аспектологічного контексту і провести класифікацію мікрополів з урахуванням їх функції і відношення аспектуальності.
4. Метод контекстуального аналізу застосовано для розмежування значень багатозначних одиниць і встановлення частотності використання засобів контексту в актуалізації значення граничності/неграничності дії.
Якісний аналіз дав змогу виявити умови, що сприяють виникненню лімітативних відношень та реалізації граничності/неграничності дії, визначити й описати семантичні особливості та синтаксичну структуру темпоральних і локальних мікрополів, що досліджуються, розглянути їх комунікативні спроможності і роль у формуванні аспектологічного контексту.
Кількісний аналіз досліджуваних конструкцій допоміг у тому, що для кожного мікрополя з дієсловом аспектуальної характеристики проаналізовано в середньому 200 типових прикладів. Таким чином, при розгляді 20 мікрополів (одинадцяти темпоральних, п’яти локальних, трьох квантитативних і одного квалітативного) з граничними й неграничними дієсловами в англійській мові було використано понад 4000 типових прикладів (200 прикладів одного мікрополя бралися за 100 %). У роботі наведено десять таблиць, у яких подано результати дослідження мікрополів щодо формування значень граничності/неграничності дії у кожному з них, у результаті поєднання двох мікрополів, а також при поєднанні дієслова з певними синонімічними й омонімічними аспектуальними показниками.
Кількісний аналіз допоміг нам прослідкувати закономірності та тенденції виникнення типових лімітативних відношень у різноманітних мікрополях часової і просторової локалізованості, виявити залежність формування граничності та неграничності дії від типу темпорального, локального, квантитативного та квалітативного мікрополів, визначити комунікативну надійність (КН) дії, що зумовлюється характером мікрополя та його варіантом, а також результати поєднання мікрополів у плані граничності/неграничності дії, характеристики дії, у деяких випадках тип границі та спосіб дії.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у:
1) розробці критеріїв розмежування темпоральних, локальних та інших типів мікрополів аспектуальності;
2) удосконаленому описі залежності формування різних типів лімітативних відношень від характеру складових аспектуальних мікрополів;
3) уперше здійсненому аналізі квантитативних мікрополів та інших видів лімітативного контексту, що здатні виражати певні типи лімітативних відношень;
4) виявленні та вперше здійсненому аналізі аспектуальної омонімії, а також визначенні способів розмежування неоднозначних та подібних елементів;
5) аналізі лімітативної (граничної/неграничної) характеристики дії, що виникає у результаті накладання двох і більше мікрополів; визначення їх поєднуваності/ непоєднуваності;
6) визначенні порівняльної КН-градації мікрополів як сильніших та слабших в аспектологічному плані;
7) формальному записі аспектуальних та лімітативних характеристик дії за допомогою формул і спецзнаків.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що теоретичні напрацювання дослідження використовуватимуться для опису можливостей передачі лімітативних та аспектуальних значень засобами різних мов. Розробка низки положень, що стосуються виявлення закономірності розподілу певних типів відношення дії до її границі у темпоральних, локальних та інших мікрополях лімітативності, диференціація зовні подібних елементів аспектологічного кон

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У роботі здійснено аналіз категорії лімітативності та змісту лімітативних відношень в англійській мові. У нашому дослідженні лімітативність розглядається як функціонально-семантична, лексико-граматична категорія, одне з функціонально-семантичних полів у межах загального поля аспектуальності, що охоплює різні типи відношення дії до її границі. Лімітативність включає як граничність дії, так і її неграничність.
Виявлено, що увесь спектр лімітативних відношень зводиться до протиставлення граничності/ неграничності дії як результат впливу дієслівної форми, семантики дієслова або ж поєднання дієслова з іншими контекстними елементами, як дієслівними, так і недієслівними. З’ясовано, що вплив дієслова на реалізацію граничності/ неграничності дії залежить не лише від його лімітативної (граничної/ неграничної) потенції, а й слабкого/ сильного типу (у співставленні з класифікацією З. Вендлера, його стативи” та агентиви” є неграничними, відповідно сильного та слабкого типу, а термінативи” та моментативи” є граничними, слабкого та сильного типу відповідно). При поєднанні дієслова з контекстними елементами, найчастіше адвербіального характеру, відбувається семантичне узгодження дієслова з цими елементами. Таким чином утворюється поле аспектуальної гравітації дієслова та придієслівного елемента, в якому реалізується граничність або неграничність дії та певні характеристики дії, залежно від семантики аспектуально активного елемента, який називаємо маркером мікрополя, та аспектуального типу дієслова.
У поєднанні дієслова з різними аспектуально активними елементами контексту відбувається формування різних способів дій (СД). Попри різноманітність запропонованих класифікацій, усі способи дій зводяться нами до двох загальних типів: граничні та неграничні. Розглянуто також синтагматичні способи дій, що формуються у поєднанні дієслів з контекстними показниками, їх поділено на експліцитно лімітативні, з активними контекстними елементами, та імпліцитно лімітативні де контекстуальні елементи виявляють свою активність лише за обмежених умов.
Одним із типів лімітативних відношень є протиставлення граничності/ неграничності дії як результат взаємодії більше ніж двох факторів, тобто у контексті дієслово плюс більш ніж один контекстний елемент”. Таку взаємодію розглядаємо як накладання двох мікрополів лімітативності з центром у дієслові. Результатом такого накладання є, як правило, посилення комунікативної надійності (КН) у плані граничності/ неграничності або ж нейтралізація граничної/ неграничної тенденції одного з мікрополів. Доведено, що для правильності інтерпретації та передачі аспектуальних характеристик дії необхідним є урахування усіх елементів аспектологічного контексту в їх взаємодії.
У роботі виділено такі поля лімітативності: локальне, темпоральні, квалітативні (або якості) та квантитативні (або кількісної аспектуальності).
Локальне, квалітативне, квантитативне та темпоральні поля, у свою чергу, поділено на різні мікрополя, кожне з яких характеризується певним набором семних параметрів, що, відображаючи семантичне узгодження дієслова та придієслівного елемента (маркера мікрополя), задають певні аспектуальні характеристики дії, типової для мікрополя. Кожне мікрополе синтаксично знаходиться в межах одного речення, проте часто піддається впливу інших елементів, за межами мікрополя, але в межах речення, або ж за межами речення, найбільш типово в попередньому реченні.
Проведено також аналіз лімітативних відношень та їх моделювання в кожному з мікрополів. Семні параметри мікрополів, що базуються на спільних критеріях, представлено формально за допомогою метамови елементарно-смислових відношень, спецзнаків, математичних символів та символів математичної логіки. Такий запис є універсальним і дає змогу подавати формалізовані характеристики дії не лише в межах одного мікрополя, але й у результаті накладання мікрополів.
Встановлено, що поле локальності включає мікрополе руху від об’єкта, руху до об’єкта, руху вздовж об'єкта, різноспрямованого руху, спрямованого переміщення "через" об'єкт.
Рух у мікрополях локальності розглянуто в широкому значенні, тобто не лише як переміщення суб’єкта (чи суб’єктом об’єкта) у прямому значенні, а й рух у переносному значенні, тобто рух волі, думки, погляду, почуттів тощо, а також рух з імплікованим об’єктом.
Виявлено, що граничність дії у локальних мікрополях безпосередньо залежить від типу об’єкта: істота, неістота, обмеженість, об‘ємність, множинність, одиничність, розчленованість, нерозчленованість. У мікрополях руху виявлено додаткові елементи, які ми називаємо підсилювачами граничності, як-от: directly, up, out, etc.
Встановлено, що у квалітативному мікрополі реалізується швидка одноразова гранична дія, що має досить високу комунікативну надійність.
Для квантитативного мікрополя неповноти дії (з маркерами almost, scarcely), властивим є недосягнення (або неповнота реалізації) дії, проте в ньому реалізується граничність дії саме в такому властивому прояві. Для мікрополів мінімального ступеня прояву дії та великої насиченості дії характерною є неграничність дії зі ступенем прояву дії близьким до нуля та частим тривалим повтором відповідно.
Темпоральні мікрополя характеризуються маркерами, що відрізняються за семантичною структурою. Через це темпоральні мікрополя мають ряд варіантів, для кожного з яких характерне домінування певної семи, певних сем або ж певного типу контексту. В окремих варіантах позиція маркера є релевантною до його аспектуального впливу. Цей факт спричинює труднощі при аналізі результатів поєднання різних мікрополів.
Поле контактності з мікрополями швидкої зміни та відносно тривалого періоду має здатність до вираження граничності. Тип границі залежить від типу дієслова. У мікрополі миттєвої тривалості тривалість дії зменшується за наявності підсилювача just, і, навпаки, збільшується за наявності підсилювача long, що створює проміжний варіант мікрополів миттєвої та відносно довгої обмеженої тривалості. В останньому одним зі способів вираження НДГ є повтор дієслова (виражений не лише тією ж формою дієслова, а й синонімічною формою) у поєднанні з описовим” контекстом. Найчастіше перше з дієслів виражає зміну (граничну дію), а друге процес, що настає після цієї зміни (тобто неграничну дію). Найсильніший варіант мікрополя необмеженої тривалості є варіант цьогочасної тривалості (маркер: still). Це мікрополе має здатність виражати безперервну тривалість (НГ-дієслово) або нескінченну повторюваність дії (Г-дієслово).
У мікрополі поступової граничності виявлено реалізацію одиничності дії з особливим типом границі поступовою граничністю. Встановлено, що мікрополя послідовності та поступового наростання ознаки мають здатність до вираження не граничності дії, відповідно зі значеннями множинності та тривалості (з повторюваними елементами).
Досліджено також результати поєднання різних мікрополів, виявлено та розмежовано неоднозначні елементи. Аналіз результатів поєднання різних мікрополів виявив низку факторів, що спричинюють труднощі. Серед них велика кількість варіантів та маркерів та їх неоднакова комунікативна надійність; зміна положення маркера мікрополя; неоднорідна морфологічна та функціональна характеристика маркерів; вплив аспектуальної тенденції дієслова; вплив різнотипних суб’єктів та об’єктів; здатність окремих елементів до вираження різних дій у темпоральному та локальному плані; аспектуальна омонімія контекстних елементів.
Встановлено, що омоніми можуть розрізнятися за типом іменного показника, функцією в реченні та позицією в контексті. Паралелізм локального та темпорального плану визначено по-різному в кожному окремому випадку.
У процесі дослідження випадків накладання двох однополюсних мікрополів виявлено, що основним результатом є посилення комунікативної надійності контексту (у плані граничності/ неграничності дії), при цьому можливою є модифікація способу дії. При накладанні граничних мікрополів руху від- та до об’єкта (маркери: from, to) виявлено також протилежний результат, а саме реалізація НДГ. У результаті поєднання двох неграничних мікрополів тривалості та повтору спостерігається реалізація значення повторюваності дії, що свідчить про вищу КН останнього. Встановлено, що при накладанні різнополюсних мікрополів відбувається нейтралізація граничності/ неграничності аспектуально слабшого мікрополя. При цьому специфічні семи аспектуально слабшого мікрополя зберігаються, надаючи додаткової характеристики дії.
Нейтралізація граничності в досліджуваних мікрополях спричинена домінуванням семи тривалості або повторюваності; остання є активнішою в аспектуальному плані, і через це має, відповідно, вищий ступінь комунікативної надійності. Мікрополя локальності нейтралізуються частіше, ніж темпоральні. Серед темпоральних мікрополя контактності та одноразовості мають здатність до нейтралізації. Нейтралізаторами виступають неграничні мікрополя різноспрямованого руху, тривалості та повтору. Проте встановлено, що ці ж мікрополя втрачають свою неграничну тенденцію в контексті спряженості дій у послідовності, в результаті їх поєднання з мікрополями одноразовості, контактності та руху від- та до об’єкта в їх сильній формі (рух усередину та ізсередини), а також із підсилювачами граничності. Серед неграничних локальних мікрополів найслабшим є мікрополе руху вздовж об’єкта.
Досліджено, що накладання в контексті трьох і більше мікрополів приводить до результатів, аналогічних до поєднання двох мікрополів; при цьому мікрополя з вищою комунікативною надійністю домінують, а однополюсні підсилюють комунікативну надійність граничної або неграничної дії. Комунікативна надійність мікрополя прямо пропорційно залежить від аспектологічної активності його маркерів. У порядку спадання, зміна комунікативної надійності у мікрополях виглядатиме так: Т8; Т5, Т4; Т6, Т1, Т2; L4, L3, T10; L1, L2; L5, L3. До часто поєднуваних мікрополів ми відносимо (у порядку спадання) L1, L2, L5, T2, T6, T8, T4, T3, T5, L3, L4; до мало поєднуваних T11, N3, N2, N1; до таких, що найчастіше поєднуються з однополюсними мікрополя Т7, Т9, Т10.
Для забезпечення високої надійності інтерпретації та моделювання необхідним є урахування спектру факторів, що впливають на лімітативну характеристику дії.

Аналіз мікрополів лімітативності та їх моделювання спростить процедуру формального представлення аспектуальних відношень. Розробка низки положень, що стосуються виявлення закономірності розподілу лімітативних відношень дії в різних типах мікрополів лімітативності, а також диференціація зовні подібних елементів аспектологічного контексту сприятимуть комплексній систематизації різноманітних засобів аспектологічного контексту, а також стануть основою для створення алгоритмів для дизамбігуації. Результати дослідження можуть знайти використання при створенні бази даних для удосконалення автоматизованого перекладу тексту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абубакарова Б. М. Способы передачи аспектуального значения итеративности: на материале английского и чеченского языков: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филолог. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки", 10.02.09 / Б.М.Абубакарова. Ленинград: ЛГПУ, 1986. 16 с.
2. Агрелль С. О способах действия польского глагола / С. О. Агрелль // Вопросы глагольного вида. Москва: ИЛ, 1962. С. 35 38.
3. Балин Б.М. Немецкий аспектологический контекст в сопоставлении с английским / Балин Б. М. Калинин: Калининский госпединститут им. М.И. Калинина, 1969. 432 с.
4. Балин Б.М., Бурмистрова Л.А. и др. Сравнительная аспектология русского и немецкого языков / Б. М. Балин, Л. А. Бурмистрова. Калинин, КГУ, 1979. 88 с.
5. Барентсен А. А. Вид” и время” в предложениях, содержащих слово пока / А.А.Барентсен // Dutch Contributions to the Seventh International Congress of Slavists. The Hague; Paris, 1973. P. 33 94.
6. Бархударов Л.С. К вопросу о поверхностной и глубинной структуре предложения / Л.С.Бархударов // Вопросы языкознания. 1975. №3. С. 50 61.
7. Бархударов Л. С. Штеллинг Д. А. Грамматика английского языка / Л.С.Бархударов, Д. А. Штеллинг. М.: Просвещение, 1960. 422 с.
8. Богданов В.В. Семантико-синтаксическая организация предложения / БогдановВ. В. Л.: ЛГУ, 1977. 120 с.
9. Бондарко А. В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии / Бондарко А. В. М.: УРСС, 2003. 208 с.
10. Великова Л. М. Типологія взаємопов’язаних таксисних і аспектуальних відношень у висловлюваннях з темпоральною поліпредикативною конструкцією: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / Л. М. Великова. Київ, 1995. 16 с.
11. Веселкова О. Н. Темпоральная организация немецкого нарратива: дейктическая трактовка претерита. Дисканд. филол. наук. Архангельск: Поморский гос. университет имени М. В. Ломоносова, 2004. 258 с.
12. Викторов О. В. Объект одноактности как один из нейтрализаторов семы неопределенности английского глагола / О. В. Викторов // Некоторые вопросы английской филологии. 1972. Вып. 3. Челябинск: ЧГПУ. С. 56 80.
13. Викторова-Орлова Л.В. К вопросу о видовой функции” некоторых послелогов английского языка / Л. В. Вікторова-Орлова // Сравнительная типология русского и германских языков. Межвузовский тематический сборник. Калинин: КГУ, 1978. С. 31 40.
14. Виноградов В. В. Русский язык (грамматическое учение слова). Изд-е 2-е / Виноградов В. В. М.: ВШ, 1972. 614 с.
15. Воронкова О. Б., Россихина Г. Н. К вопросу о системе выражения пространственных отношений в немецком и литовском языках / О. Б. Воронкова, Г.Н. Россихина // Контрастивная и функциональная грамматика. Калинин: КГУ, 1985. С. 10 16.
16. Воронцова Г. Н. Очерки по грамматике английского языка / Воронцова Г. Н. М.: Изд-во литературы на иностранных языках, 1960. 399 с.
17. Воротнікова І. Г. Функціонально- семантичне поле починальності в німецькій мові у зіставленні з англійською мовою: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / І. Г. Воротнікова. Донецьк, 2000. 19 с.
18. Гакен О. Особенности передачи итеративности действия репрезентацией предиката в различных репрезентацией предиката в различных контекстуальных условиях (на материале немецкого языка) / О. Гакен // Грамматическое значение и контекст. Межвузовский сборник научных трудов. Иваново: ИГПИ, 1980. С. 85 94.
19. Гарифуллин Л.Б. Структура категории аспектуальности / Л. Б. Гарифуллин // Вопросы романо-германского языкознания. Вып. 3. Челябинск: ЧГПИ, 1969. С. 143 146.
20. Гарифуллин Л.Б. Сопоставление видо-временных систем романских, германских и славянских языков / Л. Б. Гарифуллин // Метод, теория и практика научно-технического перевода. Челябинск: ЧГПИ, 1969. С. 57 62.
21. Гарифуллин Л.Б. Акциональный уровень категории аспектуальности / Л.Б.Гарифуллин // Некоторые вопросы романо-германской филологии. Выпуск V. Челябинск: ЧГПИ, 1972. С. 69 77.
22. Гловинская М. Я. Семантические типы видовых противопоставлений русского глагола / Гловинская М. Я. М.: Наука, 1982. 155 с.
23. Голосова Т. М. Функціонально-семантична категорія локалізованості/ нелокалізованості в системі російського художнього тексту / Т. М. Голосова // Вісник Харківського нац.ун-ту. № 538. Серія Філологія. Вип.34. Актуальні питання сучасної філології. Харків, 2002. С. 3 7.
24. Городецкий Б. Ю. Функциональная грамматика и вычислительная семантика / Б.Ю. Городецкий // Проблемы функциональной грамматики. М: Наука, 1985. С. 142 155.
25. Грошева М. А. Номинативный потенциал глагольно-именных словосочетаний типа принять решение” и to give a smile”: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филолог. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки" / М. А. Грошева. Тюмень, 2004. 26 с.
26. Гулыга Е. В. К вопросу о взаимосвязи уровней (языковые макро- и микрополя) / Е. В. Гулыга // Лингвистика и методика в высшей школе. I МГПИИЯ. М., 1967. С. 13 22.
27. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке / Е. В. Гулыга, Е. И. Шендельс. М.: Издательство МГУ, 1976. 183 с.
28. Гурська А. І. Англійські дієслова руху та їх семантична структура / А. І. Гурська // Іноземна філологія. 1974. Вип.33. С. 17 22.
29. Гурська А. І. Інваріантне значення дієслова і варіації смислу дієслівних сполучень (на матеріалі англійського дієслова to get”) / А. І. Гурська // Іноземна філологія. 1972. Вип.29. С. 16 24.
30. Гурский С. Е. Глагольные сочетания типа go out, welt away в современном английском языке / Гурский С. Е. Львов: Выща школа, 1975. 183 с.
31. Дебова Н. А. Немецкие глаголы движения в контекстах рекциональной предельности / Н. А. Дебова // Контрастивная лингвистика (языки народов СССР немецкий язык). Межвузовский тематический сборник. Калинин: КГУ, 1983. С.23 31
32. Дешериева Т.И. Исследования видо-временной системы в нахских языках / Дешериева Т. И. Москва: Наука, - 1979. 271 с.
33. Добжанська Н. І. Лімітативні відношення у мікрозонах локальності (на матеріалі англійської та німецької мов) / Н. І. Добжанська // Науковий вісник ВДУ. 1998. №3. С.13-16.
34. Добжанська Н. І. Границя дії в англійській мові та види границь / Н.І.Добжанська // Науковий вісник ВДУ. 2000. №2. С.137-141.
35. Добжанська Н. І. Швидка одноразова гранична дія в англійській мові / Н. І. Добжанська // Науковий вісник ВДУ. 2002. №4. С.122-130.
36. Добжанська Н. І. Дієслівний повтор як спосіб вираження неграничності дії в англійському аспектологічному контексті / Н. І. Добжанська // Науковий вісник ВДУ. 2004. №3. С. 89-95.
37. Добжанська Н. І. Мікроконтекст типу дієслово + fromto та його роль у формуванні аспектуальних характеристик дії / Н. І. Добжанська // Система і структура східнослов’янських мов. Київ: Знання України, 2004. С. 301-308.
38. Добжанська Н. І. Проблема неоднозначності недієслівних показників аспектологічного контексту в англійській мові / Н. І. Добжанська // Філологічні студії. 2004. №2. Луцьк, 2004. С. 78-83.
39. Долинина И. Б. Функциональная граматика и содержательная классификация грамматических категорий / И. Б. Долинина // Проблемы функциональной грамматики. М: Наука, 1985. С. 132 142.
40. Домброван Т. И. Проблема грамматической классификации глагола в современном английском языке: дисканд. филол. наук: 10.02.04 / Домброван Татьяна Ивановна. Одесса, 1996. 288 с.
41. Дуброва А. С. Система средств выражения нереальности в современном языке: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филолог. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки" / А. С. Дуброва. М., 1978. 24 с.
42. Есперсен О. Философия грамматики. (Перевод с англ.) / Есперсен О. М.: ВШ, 1958. 404 с.
43. Ефименко И. Н. К вопросу о формально-структурной организации поля со значением недостигнутости действием предела в рамках фигуры синхронии или параллелизма действий / И. Н. Єфименко // Контрастивная и функциональная грамматика. Калинин: КГУ, 1985. С. 39 43.
44. Жигадло В. И., Иванова И. П., Иофик Л. Л. Современный английский язык / В. И. Жигало, И. П. Иванова, Л. Л. Иофик. М.: Изд-во литературы на иностранных языках, 1956. 349 с.
45. Жлуктенко Ю. А. Постпозитивные глагольные приставки в современном английском языке: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филолог. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки" / Ю. А. Жлуктенко. М., 1954. 18 с.
46. Зализняк А., Шмелёв А. Лекции по русской аспектологии / А. Зализняк, А. Шмелев. München : Verlag Otto Sagner, 1997. 151 с.
47. Золотова Г. А. Очерк функционального синтаксиса русского языка/ ЗолотоваГ.А. М.: Наука, 1983. 351 с.
48. Зорьева В. М. Синтаксические средства выражения завершительности немецкого глагольного действия в сопоставлении с английским / В. М. Зорьева // Глагол. Существительное. Ученые записки, том 86. Калинин: КГУ, 1971. С. 57 72.
49. Иванова И.П. Вид и время в английском языке / Иванова И. П. Л.: Наука, 1961. 200 с.
50. Иртеньева Н. Ф. Грамматика современного английского языка / Иртеньева Н. Ф. М., 1956. 190с.
51. Исаченко А. В. Грамматический строй русского языка в сопоставлении с словацким. Ч. II / Исаченко А. В. Братислава, 1960. 577 с.
52. Калинин И. А. Категория вида в русских глаголах / И. А. Калинин // Литературный сборник Горьковского гос. пед. института. Вып. 8. Горький, 1940. С. 165 200.
53. Кацнельсон С. Д. Типология языка и речевое мышление / Кацнельсон С. Д. Л.: Наука, 1972. 289 с.
54. Кацнельсон С.Д. Общее и типологическое языкознание / Кацнельсон С. Д. Л.: ЛГУ, 1986. 298 с.
55. Кикец Н. И. Формирование аспектуальных ситуаций в микрозонах простого прошедшего времени в современном английском языке: дис... канд. филолог. наук: 10.02.04 / Кикец Николай Игоревич. Луцк, 1983. 205 с.
56. Козинцева Н. А. Временная локализованность действия и её связи с аспектуальными, модальными и таксисными значениями / Козинцева Н. А. Л.: Наука, 1991. 143 с.
57. Колосова Л. П. Роль дополнения в формировании значения совершенного вида у непредельных глаголов, не обозначающих движение, в современном немецком языке / Л. П. Колосова // Система глагола и фразеология современного немецкого языка. Челябинск: ЧГПИ, 1965. С. 91 117.
58. Корсаков А. К. Категория вида в современном английском языке: автореф. дисс. на соискание науч. степени докт. фил. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / А.К. Корсаков. Тбилиси, 1970. 67 с.
59. Кошевая И. Г. Принципы формирования грамматического значения в английском языке / Кошевая И. Г. М.: ВШ, 1976. 133 с.
60. Кравченко А. В. К когнитивной теории времени и вида (на материале англ. языка) / А. В. Кравченко // Филологические науки. 1990. № 6. С. 81 91.
61. Кравченко А. В. Глагольный вид и картина мира / А. В. Кравченко // Известия РАН. Серия литературы и языка. Том 5. 1995. № 1. С. 49 65.
62. Крашенникова Е. А. Новое в немецкой грамматике. Вып. 3 / Крашенникова Е. А. М.: ВШ, 1963. 160с.
63. Кривошеєв О. В. Про співвідношення спрямованості і граничності у сфері обмежувальних відношень / О. В. Кривошеєв // Іноземна філологія. 1974. Вип.33. С. 14 17.
64. Крилова Т. В. Роль часових адвербіалій у вираженні характеристики дієслівної дії / Т. В. Крилова // Мовознавство. 1993. № 4. С. 50 54.
65. Крушельницкая К. Г. Очерки по сопоставительной грамматике немецкого и русского языков / Крушельницкая К. Г. М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1961. 265с.
66. Кульбакин А. А. Семантические составляющие макрополя аспектуальности в немецком и русском языках (опыт сопоставительного анализа) / А. А. Кульбакин // Wissenschaftliche Zeitschrift der pädagogischen Hochschule Karl Liebknecht”. Potsdam, 1983. Bd. 27. S. 933 944.
67. Кубрякова Е. С., Соболева П. А. О понятии парадигмы в формообразовании и словообразовании / Е. С. Кубрякова, П. А. Соболева // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С. 5 24.
68. Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику / Лайонз Дж. М.: Прогресс, 1988. 543 с.
69. Левицкий А. Э., Славова Л. Л. Сравнительная типология русского и английского языков / А. Э. Левицкий, Л. Л. Славова. Житомир: Житомир. гос .ун-т, 2005. 204с.
70. Лейкина Б. М. Средства грамматического контекста / Б. М. Лейкина // Уч. зап. ЛГУ. 1961. Вып. 60. № 301. С. 111 135.
71. Леонтьева Н. И., Никитина С. Е. Контекстуальные значения русских предлогов / Н. И. Леонтьева, С. Е. Никитина // Научно- техническая информация. 1966. №12. С. 60 67.
72. Лингвистический энциклопедический словарь. Языкознание / [под ред. В. Н. Ярцевой] М.: Советская энциклопедия, 1990. 683 с.
73. Ложкина К. А. Семантическое содержание именных обстоятельственных конструкций (на материале немецкого и удмуртского языков) / К. А. Ложкина // Контрастивная и функциональная грамматика. Калинин: КГУ, 1985. С. 57 67.
74. Ложкина К. А. Структурные особенности именной группы обстоятельств времени в немецком и удмуртском языках / К. А. Ложкина // Сравнительная типология родного и германских языков: Межвузовский тематический сборник [под ред. проф. Б. М. Балина]. Калинин: КГУ, 1980. 166 с.
75. Ломов А. М. Типология русского предложения / Ломов А. М. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1994. 280 с.
76. Маслов Ю. С. К основаниям сопоставительной аспектологии / Ю. С. Маслов // Вопросы сопоставительной аспектологии. Л.: Наука, 1978. С. 4 44.
77. Маслов Ю.С. Очерки по аспектологии / Маслов Ю. С. Л.: Наука, 1984. 263 с.
78. Маслов Ю.С. Русский глагольный вид в зарубежном языкознании последних лет. II // Маслов Ю. С. Избранные труды по языкознании. М.: Языки славянской культуры, 2004. С. 590 615.
79. Мелиг Г. Р. Семантика предложения и семантика вида в русском языке (к классификации глаголов Зино Вендлера) / Г. Р. Мелиг // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XV. М.: Наука, 1985. С. 227 250.
80. Мещанинов И. И. Понятийные категории в языке / И. И. Мещанинов // Труды военного института иностранных языков. 1945. № 1. С. 14 39.
81.