КОРЕНЕВІ ДІЄСЛОВА ТА ЇХНІ ПОХІДНІ В АНГЛОМОВНІЙ МЕДИЧНІЙ ТЕРМІНОЛЕКСИЦІ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ

brief description

Вищий державний навчальний заклад України
"Українська медична стоматологічна академія"

На правах рукопису

Знаменська Іванна Владиславівна
УДК 811.111:81'373.611:81'367.625

КОРЕНЕВІ ДІЄСЛОВА ТА ЇХНІ ПОХІДНІ В АНГЛОМОВНІЙ МЕДИЧНІЙ ТЕРМІНОЛЕКСИЦІ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ

10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник
д. філол. н., проф. Зернова В.К.

ПОЛТАВА 2006

ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.......................................................
ВСТУП.........................................................................................................
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ АСПЕКТИ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА ТЕРМІНОТВОРЕННЯ
1.1. Терміни як одиниці наукового лексикону літературної мови.......................................................................................................
1.2. Системно-структурний підхід до вивчення медичної термінології:
1.2.1. Становлення і специфіка англомовної медичної термінології................................................................................
1.2.2. Проблеми словотворення та термінотворення........................................................................
1.3. Когнітивно-ономасіологічний підхід до вивчення медичної термінології................................................................................
1.4. Лінгвістичні особливості функцій медичного терміна........................................................................................
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1.....................................................................
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТВІРНИХ ОСНОВ КОРЕНЕВИХ НЕПРАВИЛЬНИХ ДІЄСЛІВ ГЕРМАНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ТА СПІВВІДНОСНИХ З НИМИ ТВІРНИХ ОСНОВ МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ
2.1. Структура та семантика твірних основ кореневих неправильних дієслів германського походження..
2.2. Словотворчі функції твірних основ кореневих неправильних дієслів при утворенні похідних основ конверсійних іменників та їхнє подальше словотворення...
2.3. Словотворчі функції твірних основ кореневих неправильних дієслів при утворенні похідних основ префіксальних іменників та їхнє подальше словотворення...
2.4. Словотвочі функції твірних основ кореневих неправильних дієслів при утворенні похідних основ суфіксальних іменників та їхнє подальше словотворення
2.5. Словотворчі функції твірних основ кореневих неправильних дієслів при утворенні похідних основ складних і складнопохідних іменників та їхнє подальше словотворення
2.6. Словотворчі функції твірних основ кореневих неправильних дієслів при утворенні похідних основ конверсійних прикметників та їхнє подальше словотворення...
2.7. Словотворчі функції твірних основ кореневих неправильних дієслів при утворенні похідних основ префіксальних прикметників та їхнє подальше словотворення...
2.8. Словотворчі функції твірних основ кореневих неправильних дієслів при утворенні похідних основ суфіксальних прикметників та їхнє подальше словотворення
2.9. Словотворчі функції твірних основ кореневих неправильних дієслів при утворенні похідних основ складних і складнопохідних прикметників та їхнє подальше словотворення..
2.10. Словотворчі функції твірних основ кореневих неправильних дієслів при утворенні похідних основ префіксальних дієслів та їхнє подальше словотворення...
2.11. Словотворчі функції твірних основ кореневих неправильних дієслів при утворенні похідних основ складних дієслів та їхнє подальше словотворення
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТВІРНИХ ОСНОВ КОРЕНЕВИХ ПРАВИЛЬНИХ ДІЄСЛІВ ГЕРМАНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ТА СПІВВІДНОСНИХ З НИМИ ПОХІДНИХ ОСНОВ МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ
3.1. Структура і семантика твірних основ кореневих правильних дієслів германського походження..
3.2. Словотворчі функції твірних основ кореневих правильних дієслів при утворенні похідних основ конверсійних іменників та їхнє подальше словотворення
3.3. Словотворчі функції твірних основ кореневих правильних дієслів при утворенні похідних основ суфіксальних іменників та їхнє подальше словотворення.....................................................
3.4. Словотворчі функції твірних основ кореневих правильних дієслів при утворенні похідних основ складних іменників та їхнє подальше словотворення..........................................................
3.5. Словотворчі функції твірних основ кореневих правильних дієслів при утворенні похідних основ конверсійних прикметників та їхнє подальше словотворення...................................................................................
3.6. Словотворчі функції твірних основ кореневих правильних дієслів при утворенні похідних основ префіксальних прикметників та їхнє подальше словотворення............................
3.7. Словотворчі функції твірних основ кореневих правильних дієслів при утворенні похідних основ суфіксальних прикметників та їхнє подальше словотворення............................
3.8. Словотворчі функції твірних основ кореневих правильних дієслів при утворенні похідних основ складнопохідних прикметників та їхнє подальше словотворення.............................
3.9. Словотворчі функції твірних основ кореневих правильних дієслів при утворенні похідних основ префіксальних дієслів та їхнє подальше словотворення.........................................................
3.10. Словотворчі функції твірних основ кореневих правильних дієслів при утворенні похідних основ суфіксальних дієслів та їхнє подальше словотворення.........................................................
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3.....................................................................
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ............................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................
ДОДАТКИ....................................................................................................

СПИСОК
УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ТО твірна основа
ПО похідна основа
КНДГ кореневе неправильне дієслово германського походження
КПДГ кореневе правильне дієслово германського походження
М модель
МТ медичний термін
СК словотворчий компонент
SV основа дієслова
SN основа іменника
SAdj основа прикметника
SAdv. основа прислівника
conj. сполучник
prep. прийменник
pron. займенник
P.I дієприкметник теперішнього часу
P.II дієприкметник минулого часу
conv. конверсійний
suf. суфіксальний
pref. префіксальний
comp. складний
AF Anglo-French
A-S Anglo-Saxon
D Dutch
F French
G German
Gk Greek
Gmc Germanic
L Latin
ME Middle English
OE Old English
OF Old French
OIcel Old Icelandic
ON Old Norse
Pers Persian
Scand Scandinavian

ВСТУП

Сучасне життя суспільства характеризується стрімким зростанням темпів розвитку науки і техніки, що, в свою чергу, веде до подальшого удосконалення мови цих галузей, зокрема наукової та технічної термінології.
Визначення специфіки, механізмів утворення та словотворчих особливостей термінологічних одиниць у англомовній науковій галузі, і, зокрема, в медичній, є досить актуальним, оскільки саме англійська мова є міжнародною мовою наукового спілкування та технічного прогресу [48; 118; 182].
Важливість вивчення сучасної англомовної медичної термінології зумовлюється зростанням значення медицини для вирішення нагальних проблем, пов'язаних зі здоров'ям людини. Прогрес медичного знання та сучасний розвиток усіх галузей медицини, втілений у постійному впровадженні у клінічну практику різноманітного сучасного обладнання, матеріалів, препаратів та технологій, використанні нових інструментально-технічних методів діагностики та лікування захворювань, вимагають кооперації вчених різних країн. Ось чому англійська мова виступає одночасно мовою науково-технічних досягнень і нових технологій та мовою глобалізації й міжнародної співпраці. Зі збільшенням значимості спеціальної лексики в сучасній мові та внаслідок швидкого розвитку багатьох сфер людської діяльності актуальним стає комплексне вивчення терміносистем, у тому числі й медичної, з урахуванням структурно-семантичних і когнітивно-ономасіологічних особливостей термінів.
Наявні праці розглядають лише окремі проблеми, пов'язані з розвитком і функціонуванням англомовної медичної термінології. В лінгвістиці досить повно розкриті питання, що стосуються структури запозичених термінів, семантичних процесів термінологізації загальновживаних слів, питання, пов'язані з мовною специфікою окремих галузей медицини і медичної термінології англійської мови в цілому [52; 82; 93; 198; 219]. Однак існуючі дослідження з вивчення англомовної медичної термінології не вичерпують усієї тематики, пов'язаної з її формуванням і функціонуванням. Специфіка використання та функціонування дієслівних одиниць германського походження у сучасній англомовній медичній термінології дотепер не одержали глибокого висвітлення в сучасній лінгвістичній літературі, що й стимулює проведення такого аналізу.
Обрання дієслова у функції медичного терміна як об’єкта дослідження зумовлено тим, що ця частина мови є невід’ємним компонентом забезпечення повноцінного функціонування наукової медичної термінології.
Вибір теми продиктований необхідністю виявлення комплексу словотворчих і когнітивно-ономасіологічних чинників, що впливають на формування сучасної англомовної медичної термінології на основі дієслівної лексики германського походження, на її словотворчі потенції, продуктивні способи та засоби її реалізації.
Характер термінологічної номінації вимагає визначення оптимальних мовних способів для вираження спеціального поняття та такої структурно-семантичної організації термінів, яка б орієнтувала на адекватне сприйняття наукового об'єкта чи явища [101]. У той же час, вибір способу номінації, втілення нового знання в адекватну специфіці наукової чи технічної галузі форму відбувається на ґрунті діяльності когнітивних механізмів людської свідомості, відповідальних за породження мовлення. Розкриття когнітивної специфіки породження термінів, таким чином, виступає важливою логічною ланкою, здатною замкнути ланцюжок комплексного аналізу термінів і термінологічних систем, з'єднавши воєдино структурно-семантичний підхід до вивчення мови та мовлення з когнітивно-ономасіологічним.
Актуальність теми дисертації визначається важливістю проведення комплексного аналізу структурно-семантичних і когнітивно-ономасіологічних особливостей медичних термінів сучасної англійської мови. Комплексний аналіз у запропонованій роботі розглядається як дослідження медичних термінів у напрямі від твірних основ кореневих дієслів германського походження до співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних основ термінів різних тактів деривації на перетині системно-структурної та когнітивно-ономасіологічної парадигм сучасної лінгвістики, що передбачає вивчення структурно-семантичних і когнітивних (з позицій когнітивної ономасіології) особливостей твірних та похідних основ медичних термінів в їхній взаємодії. Такий підхід до проблеми дасть можливість представити сучасну англомовну медичну термінологію, що досліджується, як цілісну систему зі своїми закономірностями організації та розвитку.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в межах комплексної теми Дослідження процесів термінотворення у напрямі від твірних основ слів до співвідносних з ними основ похідних термінів” (номер держреєстрації 0199U002125) кафедри іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія", м. Полтави.
Метою роботи є виявлення структурно-семантичних особливостей медичних термінів, що функціонують у сучасній англійській мові, установлення словотворчих функцій та словотворчих потенцій (валентності, активності та продуктивності) твірних основ кореневих дієслів германського походження та співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних основ термінів, виділення когнітивно-ономасіологічних чинників породження медичного терміна.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
визначення специфіки медичного терміна як типу лексичної одиниці та встановлення його дефініції;
виділення когнітивно-ономасіологічних і мовних чинників термінотворення та побудова на їхній основі інтеграційної когнітивно-ономасіологічної моделі породження медичного терміна;
висвітлення основних функцій, властивих медичному терміну, з виділенням номінативної як домінуючої;
установлення словотвірної структури твірних основ кореневих дієслів германського походження (у синхронному зрізі з урахуванням етимологічних чинників) та співвідносних з ними похідних основ медичних термінів;
виявлення напрямів реалізації словотворчих потенцій твірних основ кореневих дієслів та співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних основ медичних термінів із визначенням словотворчих засобів і словотвірних моделей, за якими утворюються похідні основи медичних термінів різних тактів деривації;
вивчення семантичних особливостей кореневих дієслів германського походження у функції медичних термінів та їхніх похідних, розробка номенклатури лексико-семантичних груп, до яких належать досліджувані терміни, аналіз різних типів семантичних зрушень (метафоричних і метонімічних), що супроводжують словотворчі процеси;
здійснення порівняльного аналізу структурно-семантичних характеристик похідних основ медичних термінів, утворених від твірних основ кореневих правильних і неправильних дієслів германського походження.
Об'єктом дослідження виступають твірні основи кореневих дієслів германського походження та співвідносні з ними за структурою та семантикою похідні основи медичних термінів різних тактів деривації сучасної англійської мови.
Кореневі дієслова германського походження в запропонованій роботі розглядаються як дієслова, що не мотивовані іншими основами (наприклад, іменників, прикметників), складаються тільки з кореня та належать до групи германських мов: англійської, німецької (західна група германських мов); шведської, датської, норвезької, ісландської (скандинавська група германських мов). [271; 276].
Предметом дослідження є структурно-семантичні особливості твірних основ кореневих дієслів германського походження та співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних основ медичних термінів різних тактів деривації, когнітивно-ономасіологічні характеристики та функції, що властиві медичним термінам сучасної англійської мови.
Матеріалом дослідження слугують 133 твірні основи кореневих дієслів германського походження і 634 похідні основи медичних термінів, що одержані методом суцільної вибірки з періодичних англомовних фахових видань, монографій, медичних довідників і лексикографічних джерел англомовної медичної термінолексики [231-251; 253; 254; 256-261; 263-276], загальним обсягом 14463 сторінки.
Теоретико-методологічною базою дослідження є системний структурно-семантичний та когнітивно-ономасіологічний підходи до вивчення мови й мовних явищ у їхньому взаємозв’язку та взаємозалежності. Комплексний характер дослідження передбачає застосування таких методів і прийомів:
методу когнітивно-ономасіологічного аналізу з метою моделювання процесів породження медичних термінів в єдності комунікативних, ментальних і мовних механізмів;
методу лінгвістичного аналізу для виділення основних функцій, що властиві медичному терміну;
методу словотвірного аналізу, який здійснюється для репрезентації синхронної словотвірної структури твірних і похідних основ медичних термінів і полягає в ступеневому членуванні усіх похідних основ на максимальні словотворчі компоненти;
методу словотворчого моделювання для виявлення словотвірних моделей, за якими утворюються похідні основи медичних термінів різних тактів деривації;
прийому кількісного аналізу для визначення словотворчої активності та продуктивності твірних основ кореневих дієслів германського походження й співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних основ медичних термінів;
методу семантичного аналізу для виявлення семантичних зрушень (метафоричних і метонімічних) медичних термінів, а також визначення основних лексико-семантичних груп, до яких належать терміни, що досліджуються.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в дисертації вперше проводиться комплексне дослідження структурно-семантичних і когнітивно-ономасіологічних особливостей англомовних медичних термінів, що здійснене у напрямі від твірних основ кореневих дієслів германського походження; уперше виявляються напрями реалізації словотворчих потенцій твірних основ кореневих дієслів та співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних основ медичних термінів у сучасній англійській мові; розробляється інтеграційна когнітивно-ономасіологічна модель породження медичного терміна на основі аналізу моделей породження мовлення та моделей породження номінативних одиниць. Новаторським є сам підхід до аналізу медичних термінів на перетині системно-структурної та когнітивної парадигм як найбільш адекватний для сучасного етапу лінгвістичного дослідження термінологічних систем.
Наукова новизна одержаних результатів може бути узагальнена у наступних положеннях, що виносяться на захист:
1. Сучасна англомовна медична термінологія є системою медичних термінів мовних знаків у спеціальній функції носія інформації про систему наукових знань і практичних заходів, поєднаних метою діагностики, лікування і попередження хвороб, збереження і зміцнення здоров'я та працездатності людини, подовження життя.
2. Формування англомовної медичної терміносистеми відбувається як за рахунок відбору термінів з інтернаціонального фонду, так і за допомогою одиниць германського походження, включаючи кореневі дієслова, які здатні набувати термінологічних значень та брати участь у процесі творення медичних термінів різних тактів деривації.
3. Когнітивно-ономасіологічна модель породження медичного терміна має інтеграційний характер і складається з таких етапів: мотиваційного (апперцепції), значення-твірного (інтеріорації і внутрішнього програмування), вербального (селекції, парадигматизації, синтагматизації). На довербальних етапах специфіка породження медичного терміна визначається вихідною позицією продуцента, пов'язаною з вибором об'єкту номінації. На вербальному етапі ономасіологічний процес підпорядковується обмеженням, що накладаються з боку наукової галузі.
4. Медичному терміну сучасної англійської мови властивий ряд функцій, серед яких провідну роль відіграє номінативна функція та співвідносні з нею: когнітивна функція здатність представити реальну дійсність семіологізованим ланцюжком звуків; епістемічна відображення дійсності та збереження знань; евристична відкриття нового знання, комунікативна передача спеціалізованої інформації. За допомогою реалізації зазначених функцій термінологія бере активну участь у формуванні колективної мовної картини світу.
5. У досліджуваній медичній терміносистемі спостерігається тенденція до зменшення ролі запозичених словотворчих компонентів при утворенні похідних основ медичних термінів. Лише похідні основи складних іменників і прикметників, суфіксальних прикметників I такту деривації, префіксальних, складних іменників і складних прикметників II такту деривації демонструють кількісну перевагу використання словотворчих компонентів іншомовного походження. Твірні основи кореневих дієслів германського походження та співвідносні з ними похідні основи медичних термінів, що виконують функції твірних основ при подальшому термінотворенні, найчастіше проявляють низьку словотворчу активність і продуктивність. Максимальна довжина утворення похідних основ медичних термінів складає три дериваційні такти.
6. Серед похідних основ медичних термінів, котрі аналізуються, більше половини складають іменники, що свідчить про характерну для медичної термінології тенденцію до номіналізації. Однак медичні терміни можуть бути представлені усіма повнозначними частинами мови, оскільки будь-яка сучасна терміносистема повинна відповідати не тільки вимогам номінації специфічних об’єктів і понять, а й забезпечувати можливість вираження усього розмаїття взаємостосунків і зв'язків між ними, навколишньою дійсністю та мовним соціумом.
7. Вивчення семантичних характеристик медичних термінів дозволяє визначити ступінь значущості номінативних сфер для потреби функціонування медичної термінології. До найбільш поширених лексико-семантичних груп належать: терміни-іменники, що позначають найменування фізіологічного процесу або стану, найменування фізичного процесу або стану, найменування медичної процедури, найменування медичного приладу або пристрою; терміни-дієслова, що позначають дії медичної процедури, фізіологічного процесу або стану; терміни-прикметники, що позначають якість, властивість, ознаку медичного процесу або стану.
8. Між похідними основами медичних термінів, що утворені від твірних основ кореневих правильних і неправильних дієслів германського походження, немає принципових відмінностей як у плані структури, так і в плані змісту.
Теоретичне значення вивчення структурно-семантичних і когнітивно-ономасіологічних особливостей медичних термінів сучасної англійської мови, здійсненого у напрямі від твірних основ кореневих дієслів германського походження до співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних основ, полягає у тому, що воно є внеском до сучасної теорії терміна. Розробка когнітивно-ономасіологічної моделі породження медичного терміна сприяє подальшому розвитку досліджень у галузі породження мовлення, ономасіології та когнітивної лінгвістики.
Практична цінність. Матеріали дослідження та одержані результати можуть бути використані у викладанні курсу лексикології сучасної англійської мови (розділи "Словотвір", "Термінотворення", "Лексикографія"), на практичних заняттях з англійської мови у вищих навчальних медичних закладах. Вивчення словотвірних моделей важливо як для лінгвістики, так і для методики викладан

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації здійснене комплексне дослідження структурно-семантичних і когнітивно-ономасіологічних особливостей медичних термінів в напряму від твірних основ кореневих правильних і неправильних дієслів германського походження до співвідносних з ними за структурою і семантикою похідних основ медичних термінів сучасної англійської мови. Всебічне вивчення медичних термінів, утворених від твірних основ кореневих дієслів германського походження, дає можливість установити структурно-семантичні і когнітивно-ономасіологічні особливості одиниць сучасної англомовної медичної термінології в їхній взаємодії.
Специфіка медичних термінів визначається сукупністю структурно-семантичних і когнітивно-ономасіологічних характеристик. Медичний термін ми розглядаємо як мовний знак у спеціальній функції носія інформації про систему наукових знань і практичних заходів, поєднаних метою діагностики, лікування і попередження хвороб, збереження і зміцнення здоров'я та працездатності людини, подовження життя. Розвиток і удосконалення медицини як науки, поява сучасних методів і способів лікування, профілактики і діагностики захворювань, винахід нових лікарських препаратів, медичних приладів і пристосувань є тими екстралінгвістичними чинниками, що визначають вихідну позицію продуцента термінологічних одиниць номінації і визначаються в сукупності як об'єктивна номінативна недостатність.
Необхідність номінації об'єктів, вичленовування яких відбулося в ході цілеспрямованого впливу на навколишню дійсність або ж з'явилося у наслідок наукової рефлексії, виступає головним мотивом ономасіологічної діяльності, "запускаючим" у дію когнітивні механізми термінотворення.
Запропонована в роботі когнітивно-ономасіологічна модель породження медичного терміна виконана в рамках психологічного напряму моделювання процесів мовотворення (на основі концепції Л.С. Виготського), і базується на розробках таких вчених, як О.С. Кубрякова, О.А. Селіванова, М.Ф. Алефіренко, І.С. Торопцев. Когнітивно-ономасіологічна модель носить інтеграційний характер, що припускає виділення в ній ряду послідовних етапів: мотиваційного (поява нового поняття в науковій галузі), значення-твірного (обробка нової інформації у свідомості людини) і вербального (відтворення нової термінологічної одиниці в системі мови).
Досліджувані терміни, що містять твірні основи кореневих дієслів германського походження, позначають спеціальні поняття в різних галузях медицини (кардіології, пульмонології, гастроентерології, гінекології, онкології, хірургії, стоматології й інших) і мають ряд функцій. Насамперед, необхідно виділити номінативну функцію (одержання назви, позначення понять), а також функцій, що співвідносні з нею: когнітивну (здатність представляти реальну дійсність семіологізованим ланцюжком звуків), епістемічну (відображення дійсності і збереження знань) і евристичну (відкриття нових знань). Важливу роль у лінгвістичній моделі функцій медичного терміна грає комунікативна функція, що трактується в цій роботі як функція передачі спеціалізованої інформації. У цьому ракурсі комунікативна функція медичних термінів набуває великого значення, оскільки вона властива певному класу одиниць, що виступають на лексичному рівні домінантою наукової та технічної галузі.
Твірні основи кореневих дієслів германського походження в медичній термінології не мають морфологічних показників частин мови, збігаються з коренем, однотипні за своєю структурою, в більшості складаються з одного, двох складів і структурно неподільні на рівні синхронії.
Досліджувані кореневі дієслова набули термінологічного значення в результаті семантичного розвитку дієслів загальновживаної лексики, трансформації побутових уявлень у наукові та в результаті метафоричних і метонімічних перенесень значень.
Твірні основи кореневих дієслів германського походження та співвідносні з ними похідні основи, що виконують функції твірних основ у подальшому термінотворенні, поєднуються як з германськими (after- [OE], in- [OE], on- [OE], out- [OE], over- [OE], un- [OE], up- [OE], -ing [OE], -th [OE], -er [OE], -le [OE], -ling [OE], -ness [OE], -y [OE]), так і з запозиченими (-able [L], -age [L], -ant [L], -(a)tion [L], de- [L], en- [Gk], non- [L], re- [L], sub- [L]) словотворчими компонентами при утворенні похідних основ медичних термінів. Однак у сучасній англомовній медичній терміносистемі спостерігається тенденція до зменшення ролі запозичених словотворчих компонентів при утворенні похідних термінів. Лише похідні основи складних іменників і прикметників (моделі 3.14 і 2.21), суфіксальних прикметників (модель 3.19) медичних термінів I такту деривації, префіксальних іменників II такту деривації і складних іменників II такту деривації (моделі 2.8, 2.9, 3.10), складних прикметників II такту деривації (модель 3.17) демонструють кількісну перевагу використання словотворчих компонентів іншомовного походження.
Твірні основи кореневих дієслів германського походження реалізують свої словотворчі можливості, беручи участь в утворенні таких віддієслівних похідних основ: конверсійних, префіксальних, суфіксальних, складних, складнопохідних іменників; конверсійних, префіксальних, суфіксальних, складних, складнопохідних прикметників; префіксальних, суфіксальних і складних дієслів та демонструють різні показники словотворчої активності та продуктивності. У середньому, твірні основи кореневих дієслів демонструють низьку словотворчу активність (середні показники 24%) і продуктивність (у середньому 1,3 рази) при утворенні похідних основ І такту деривації. Високі показники словотворчої активності зафіксовані при утворенні похідних основ конверсійних (у середньому 75%) і суфіксальних (у середньому 63%) іменників медичних термінів І такту деривації. Твірні основи кореневих дієслів германського походження у функції медичних термінів демонструють високі показники словотворчої продуктивності при утворенні похідних основ складних прикметників (3,5 рази).
В утворенні похідних основ медичних термінів ІІ такту деривації беруть участь твірні основи І такту деривації, представлені похідними основами конверсійних і суфіксальних іменників, конверсійних і суфіксальних прикметників, префіксальних дієслів. У подальшому словотворенні беруть участь твірні основи II такту деривації, представлені похідними основами складних іменників, суфіксальних і складних прикметників медичних термінів. Таким чином, досліджувані твірні основи кореневих дієслів германського походження у функції медичних термінів та їхні деривати демонструють в середньому низьку словотворчу активність (23%) і продуктивність (1,2 рази). Процес утворення віддієслівних похідних основ медичних термінів, що структурно та семантично мотивовані твірними основами кореневих дієслів германського походження, складає три дериваційні такти. У середньому, словотворення віддієслівних похідних основ медичних термінів продовжується один або два дериваційні такти.
У результаті дослідження виявлено, що похідні основи медичних термінів представлені усіма повнозначними частинами мови, оскільки медична терміносистема забезпечує можливість вираження різних зв'язків і взаємин між науковими поняттями. Однак велику частку похідних основ складають терміни-іменники (51%), що розглядаються нами як ще одне підтвердження тенденції до номіналізації, властивої термінологічному словотвору в цілому.
Кореневі дієслова германського походження у функції медичних термінів і співвідносні з ними терміни характеризуються семантичними явищами полісемії, яки зумовлені специфікою англомовної медичної терміносистеми і стиранням чіткої межі між загальнолітературною лексикою і лексикою спеціального вживання. Утворюючи певну семантичну єдність, значення багатозначного слова ґрунтуються на подібності реалії.
Словотворчі процеси термінотворення у сучасній англійській мові супроводжуються семантичними зрушеннями метафоричного і метонімічного характеру.
Номінативно-когнітивна метафора в рамках наукової медичної термінології створюється на основі асоціативно-образного мислення. Властива їй функція номінації, спрямована на відображення світу як об'єктивної реальності, не сполучається із суб'єктивно орієнтованим сприйняттям дійсності, у зв'язку з чим така метафора є експресивно нейтральною. Для похідних термінів-іменників нашої вибірки можна виділити такі типи метафоричних перенесень: метафоричне перенесення, що ґрунтується на подібності функцій; метафоричне перенесення, що ґрунтується на зовнішній подібності. Метафоричні значення термінів-дієслів базуються на подібності функцій. У сфері термінів-прикметників можна говорити про метафоричне перенесення, що ґрунтується на подібності ознак явищ і предметів, або на подібності їхньої внутрішньої будови.
Не менш важливим способом семантичної деривації є метонімія, що виконує, насамперед, номінативну функцію, і, отже, є стилістично нейтральною, високономінативною і низькоекспресивною.
У результаті аналізу семантичних особливостей медичних термінів нами були встановлені найбільш розповсюджені лексико-семантичні групи, до яких належать: терміни-іменники, що позначають найменування фізіологічного процесу або стану (49,3% термінів), найменування фізичного процесу або стану (12,5% термінів), найменування медичної процедури (12% термінів), найменування медичного приладу або пристрою (11,5% термінів); терміни-дієслова, що позначають дії медичної процедури (58% термінів), фізіологічного процесу або стану (27% термінів); терміни-прикметники, що позначають якість, властивість або ознаку медичного процесу (32,8% термінів).
Проведений структурно-семантичний аналіз медичних термінів показав відсутність принципових відмінностей як у плані структури, так і в плані змісту між похідними основами термінів, що утворені від твірних основ кореневих правильних і неправильних дієслів германського походження.
Перспективне направлення подальших досліджень визначається комплексним вивченням медичних термінів у напрямі від твірних основ інших структурних типів до співвідносних з ними похідних основ термінів. Важливим компонентом подальшого дослідження повинне стати виявлення й аналіз когнітивних словотворчих механізмів на рівні вибору способу та моделі словотвору.
Актуальним також є подальший аналіз функціонування твірних основ кореневих дієслів германського походження і співвідносних з ними похідних основ термінів в організації мовних утворень різних жанрів наукового стилю та визначення ресурсів і способів комунікативно-текстових функцій твірних і похідних основ у наукових текстах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авербух К.Я. К определению основных понятий терминоведения // Теоретические проблемы научно-технической терминологии и практика перевода: Тезисы докладов зональной научной конференции (4-5 июня). Омск: ОмПИ, 1985. С. 3-4.
2. Аврорин В.А. Проблемы изучения функцио­нальной стороны языка (К вопросу о предмете социолингвисти­ки). Л.: Наука, 1975. 275 с.
3. Адаменко П.А. Из опыта терминологической работы // Теоретические проблемы научно-технической терминологии и практика перевода: Тезисы докладов зональной научной конференции (4-5 июня). Омск: ОмПИ, 1985. С. 7-8.
4. Азнаурова Э.С. Прагматика художествен­ного слова. Ташкент: Фан, 1988. 119 с.
5. Алефиренко Н.Ф. Протовербальное порождение культурных концептов и их фразеологическая репрезентация // Филологические науки. 2002. №5. С. 72 - 81.
6. Амосова Н.Н. Этимологические основы словарного состава современного английского языка. М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1956. 220 с.
7. Андренко Л.М. Терминологическое значение общеупотребительных слов (английский язык): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Московский государственный педагогический институт иностранных языков. М., 1980. 27 с.
8. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. М.: Высшая школа, 1986. 296 с.
9. Арутюнова Н.Д. К проблеме функциональных типов лексического значения // Аспекты семантических исследований.­ М.: Наука, 1980. С.156 - 250.
10. Архипов И.К. Словообразовательная валентность непроизводных основ прилагательных (на материале древне-среднеанглийского и современного английского языка): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Ленинградский государственный университет им. А.А. Жданова. Л., 1975. 24 с.
11. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1966. 607 с.
12. Беляева Т.М. Словообразовательная валентность глагольных основ в английском языке. М.: Высшая школа, 1979. 184с.
13. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М.: Прогресс, 1974. 447 с.
14. Березенко В.В. Відадвербіальне словотворче гніздо: структура, семантика, потенціал: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Запорізький державний університет. Запоріжжя, 1996. 26 с.
15. Блумфилд Л. Язык. М.: Прогресс, 1968. 607 с.
16. Бобровская Е.Н. Множественность словообразовательной структуры как источник полисемии отглагольного суффиксального существительного в английском языке // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. Владивосток: Дальневосточный государственный университет, 1986. С. 47-56.
17. Бондарчук Л.Й. Слова іншомовного походження в економічній терміносистемі англійської мови // Наукова спадщина проф. Ю.О. Жлуктенка та сучасне мовознавство. К.: Вища школа, 2000. С. 31-35.
18. Борисова Л.Т., Донской Я.Л. Омонимия и полисемия в отраслевом терминологическом словаре // Теоретические проблемы научно-технической терминологии и практика перевода: Тезисы докладов зональной научной конференции (4-5 июня). Омск: ОмПИ, 1985. С. 28-29.
19. Борисюк І. Явище синонімії в термінології // Дивослово. 2000. №4.
С. 27-28.
20. Бородина А.И. О некоторых структурно-семантических тенденциях в английском терминообразовании //Актуальні проблеми теорії комунікації та викладання іноземних мов. Вісник Харківського державного університету. 1997. № 390. С. 19-22.
21. Бортничук Е.Н., Василенко И.В., Пастушенко Л.П. Словообразование в современном английском языке / Под ред. Ю.А. Жлуктенко. К.: Вища школа, 1988. 262 с.
22. Боюн А. М. Ієрархія семантичної структури вершини словотвірного гнізда: (на матеріалі СГ зі словом-вершиною "вода"): Автореф... канд. філол. наук: 10.02.02 / Український державний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. К., 1996. 25 с.
23. Бялик В.Д. Структурно-семантические особенности и мотивированность научно-технических терминов в современном английском языке (на материале терминологии вычислительной техники): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / КГУ им. Т.Г. Шевченко. К., 1986. 25 с.
24. Ванівська О.С. Префіксальні дієслова та засоби вираження ними типових смислів в різноструктурних мовах (на матеріалі англійської та української мов): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.17 / Донецький національний університет. Донецьк, 2003. 20с.
25. Вендина Т.И. Словообразование как способ дискретизации универсума // Вопросы языкознания. 1999. № 2. С.27-49.
26. Вербовська І.Т. Словотвірна синонімія і словотвірна варіантність прикметників української мови: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Львівський національний університет ім. Івана Франка. Л., 2001. 20с.
27. Вилюман В.Г. Английская синонимика. М.: Высшая школа,1980. 167 с.
28. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Труды МИИФЛИ. М., 1939. Т. 5. С. 3-54.
29. Волкова І.В. Лексико-семантична характеристика сучасної української фізичної термінології (на матеріалі спеціалізованих видань 90-х рр. ХХ ст.): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. Х., 2002. 20 с.
30. Волкова Т.Я. Концептуальний апарат і структурно-семантичні та генетичні особливості термінології англійського літературознавства: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова. О., 2002. 19 с.
31. Володина М.Н. Информативная природа термина // Филологические науки. 1996. №1. С. 90-94.
32. Володина М.Н. Специфика терминологической номинации // Вестник Московского государственного университета. Серия 9: Филология. 1986. №5. С. 38-42.
33. Володина М.Н. Термин как средство специальной информации. М.: Издательство Московского государственного университета, 1996. 64 с.
34. Вострова С.В. Лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні особливості сучасного англомовного медичного дискурсу (на матеріалі медичних текстів з проблематики ВІЛ/СНІДу): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. К., 2003. 20 с.
35. Выготский Л.С. Мышление и речь // Собрание сочинений: В 8 т. М.: Наука, 1982. Т. 2. 504 с.
36. Гинзбург Е.Л. Компактные словообразовательные гнезда // Проблемы структурной лингвистики. М.: Наука, 1980. С. 175-198.
37. Гірняк С.П. Структурно-семантична організація словотворчих гнізд з базовими дієсловами мовлення в українській мові ХІХ-ХХ ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Донецький держ. університет. Донецьк, 1999. 23 с.
38. Головин В.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. М.: Высшая школа, 1987. 104 с.
39. Гордон Е.М., Крылова И.П. Грамматика современного английского языка. М.: Высшая школа, 1980. 335 с.
40. Городенська К.Г., Кравченко М.В. Словотвірна структура слова. К.: Наукова думка, 1981. 197 с.
41. Городилов В.В. О многозначности термина в рамках функционального стиля научной и технической литературы // Теоретические проблемы научно-технической терминологии и практика перевода: Тезисы докладов зональной научной конференции (4-5 июня). Омск: ОмПИ, 1985. С. 42-43.
42. Городилов В.В. Структурно-семантическая характеристика английской терминосистемы фитопатологии и защиты растений: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Калининский государственный университет. Калинин., 1986. 16 с.
43. Гурська А.І., Чернівська Л.О. Медичний термін і його семантична структура // Системне вивчення лексики іноземної мови у підмові медицини та фармації. Харків: Константа, 1993. С. 19-20.
44. Грещук В.В. Український відприкметниковий словотвір. Івано-Франківськ: Плай, 1995. 206 с.
45. Грещук О.Б. Текстотворчі функції словотвірної пари твірне-похідне” // Мовознавство 1997. №1. С. 48-53.
46. Гумовська І.М. Англійська юридична термінологія в економічних текстах: генезис, дериваційні та семантико-функціональні аспекти: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський національний університет ім. Івана Франка. Львів, 2000. 19 с.
47. Гутиряк О.І. Англійська термінологія маркетингу: структура та семантичні характеристики: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський університет ім. Тараса Шевченка. К., 1999. 18 с.
48. Даниленко В.П. О некоторых общих тенденциях развития современной терминологической номинации // Теоретические проблемы научно-технической терминологии и практика перевода: Тезисы докладов зональной научной конференции (4-5 июня). Омск: ОмПИ, 1985. С. 46-47.
49. Даниленко В.П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 246 с.
50. Дерді Е.Т. Словотвірні та структурно-семантичні характеристики англійських юридичних термінів: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. К., 2003. 21с.
51. Дерді Е.Т. Структурні і семантичні особливості англійських юридичних термінів складних слів // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Факультет іноземної філології. 2001. № 5. С. 45-47.
52. Дородных В.Д. Английская терминосистема генетики (семантический и лексикографический аспекты): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / ЛГУ им. А.А. Жданова. Л., 1985. 16 с.
53. Дуда О.І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури з кредитно-банківської справи): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський держ. лінгвістичний університет. К., 2001. 19с.
54. Дюжикова Е.А. Роль метафорического предиката в семантической организации сложных существительных английского языка. // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. Владивосток: Дальневосточный государственный университет, 1985. Вып. XII. С. 72-80.
55. Еремкина Г.Г., Кишубаева Е.Т., Кузнецова Н.А. Пути совершенствования терминотворчества (на материале языка медицины) // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної: Матеріали п’ятої міжнародної науково-практичної конференції (3-4 червня). Полтава: Дивосвіт, 2004. С. 57-59.
56. Єнікеєва С.М. Внутрішньомовні запозичення як джерело виникнення нових словотворчих елементів англійської мови // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. 2002. Число 6. С. 114-117.
57. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. М.: Наука, 1982. 159 с.
58. Жлуктенко Ю.А. Английские неологизмы. К.: Наукова думка, 1982. 172 с.
59. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации. Донецк: Донбасс, 1998. 252 с.
60. Забело І.В. Семантико-функціональні і граматичні особливості дієслівної термінології в російській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Дніпропетровський національний університет. Д., 2001. 20 с.
61. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. М.: Высшая школа, 1989. 126 с.
62. Захарчук К.О. Особливості формування сучасної російської термінології підприємництва: Автореф. дис... канд. філол. наук : 10.02.02 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. К., 2002. 20 с.
63. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови в 80-90-ті роки ХХ століття: Авторефер. дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04 / Київський університет ім. Т. Шевченка К., 1999. 32 с.
64. Звегинцев В.А. Функция и цель в линг­вистической теории // Проблемы теоретической и эксперимен­тальной лингвистики М.: МГУ, 1977. С. 120-145.
65. Земская Е.А. О парадигматических отношениях в словообразовании // Русский язык: Вопросы его истории и современ­ного состояния. М.: Наука, 1978. С.63 - 77.
66. Земская Е.А. Словообразование как деятельность. М.: Наука, 1992. 221с.
67. Зернова В.К. Архитектоника производящих и производных основ в современном немецком языке (на материале терминологической лексики): Автореф. дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.04. / Московский государственный университет им. М.В. Ломоносова. М., 1992. 36 с.
68. Зернова В.К., Знаменская И.В. Структурно-семантическая характеристика медицинской терминосистемы // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної: Матеріали п’ятої міжнародної науково-практичної конференції (3-4 червня). Полтава: Дивосвіт, 2004. С. 64-67.
69. Зернова В.К., Костенко В.Г. Реалізація семантичних відношень протиставлення термінів при використанні лексичних та словотворчих засобів (на матеріалі англійської біологічної термінолексики) // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. 2002. Число 6. С. 120-122.
70. Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения говорения на иностранном языке. М.: Наука, 1978. 168 с.
71. Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам в школе. М.: Просвещение, 1991. 220 с.
72. Знаменська І.В. Актуальні проблеми вивчення термінотворення в напрямку від твірних основ у світлі сучасних лінгвістичних концепцій // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Серія: Філологічні науки. 2004. Вип.1 (34). С. 132-135.
73. Знаменская И.В. Архитектоника производящих основ корневых неправильных глаголов германского происхождения и соотносимых с ними по структуре и семантике производных основ глаголов медицинской стоматологической терминологии // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мові як іноземній: Матеріали третьої міжнародної наукової конференції (22-23 вересня). Полтава: УМСА, 2000. С. 50-52.
74. Знаменська І.В. Архітектоніка твірних основ кореневих неправильних дієслів германського походження і співвідносних з ними похідних основ медичних термінів (на матеріалі англійської мови) // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Серія: Філологічні науки. 2000. Вип. 4-5 (12-13). С. 265-272.
75. Знаменська І.В. Архітектоніка твірних основ кореневих правильних дієслів германського походження та співвідносних з ними похідних основ медичних термінів (на матеріалі англійської мови). // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Серія: Філологічні науки. 2003. Вип. 3 (30). С. 122-124.
76. Знаменская И.В. Когнитивные механизмы терминообразования и принцип экономии речевых усилий // Ювілейні Четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету: Людина. Мова. Комунікація: Матеріали міжнародної науково-методичної конференції (2 листопада). Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2004. С. 109-111.
77. Знаменська І.В. Реалізація словотворчих потенцій твірних основ кореневих неправильних дієслів германського походження в напрямку похідних основ префіксальних дієслів медичних термінів (на матеріалі англійської мови) // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. 2002. Число 6. С. 122-125.
78. Знаменская И.В. Словообразовательные потенции производящих основ корневых неправильных глаголов германского происхождения по глагольному ряду образования производных основ медицинских терминов (на материале английского языка) // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мові як іноземної: Матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції 3-4 червня). Полтава: УМСА, 2002. С. 111-116.
79. Знаменська І.В. Структурно-семантичні характеристики кореневих правильних дієслів германського походження в англомовній медичній термінології // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. 2003. Число 7. С. 126-128.
80. Зотова В.П. Семантизація термінів у навчальному тексті та словнику (на матеріалі термінології робототехніки): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Дніпропетровський держ. університет. Дніпропетровськ, 1998. 17 с.
81. Зятковская Р.Г. Формальная и функциональная структура слова. Калинин: Калининский государственный университет, 1983. 76 с.
82. Иванов В.В. Семантические особенности медицинских терминов (на материале английского языка): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Московский государственный университет. М., 1996. 21с.
83. Иванова Е.В. Сложные существительные с метонимическим переносом. // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. Межвузовский научно-тематический сборник. Владивосток: Дальневосточный государственный университет, 1985. Вып. XII. С. 88-95.
84. Іщенко В.Л. Англійський багатокомпонентний економічний термін (парадигматичний та синтагматичний аспекти): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова. Одеса, 2002. 18 с.
85. Іщенко Н.Г. Синонімія спільнокореневих похідних іменників сучасної німецької мови: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.04 / Київський державний лінгвістичний університет. К., 2001. 30 с.
86. Канделаки Т.Л. Опыт разработки принципов упорядочения терминологий (Конструирование словарей системного типа) // Современные проблемы русской терминологии. М.: Наука, 1986. С. 124-140.
87. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 216 с.
88. Каращук П.М. Роль семантических факторов в образовании сложных глаголов в английском языке // Словообразование. Владивосток: ДВГУ, 1978. Вып 6. С. 59-64.
89. Каращук П.М. Словообразование английского языка. М.: Высшая школа, 1977. 303 с.
90. Карпухина Т.П. Структура словообразовательных гнезд абстрактных и конкретных существительных в современном английском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Московский институт иностранных языков им. Мориса Тореза. М., 1990. 23 с.
91. Кекух З.М. Афіксація як словотворчий засіб інтернаціоналізації термінології субмови медицини // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної: Матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції (3-4 червня). Полтава: УМСА, 2002. С. 81-82.
92. Киселева Л.А. Вопросы теории речевого воздействия. Л.: