Костарєва Лідія Петрівна. Профілактика перинатальної патології у вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного генезу

brief description

Костарєва Лідія Петрівна. Профілактика перинатальної патології у вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного генезу : Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Одеський держ. медичний ун-т. — О., 2006. — 150арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 129-150.

Костарєва Л.П. Профілактика перинатальної патології у вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного ґенезу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2006.
Дисертація присвячена вирішенню актуального питання сучасного акушерства і гінекології підвищенню ефективності профілактики перинатальної патології у вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного генезу. В роботі визначені особливості перебігу гестаційного періоду при плацентарній недостатності інфекційного ґенезу, стану мікробіоценозу статевих шляхів у вагітних з плацентарною недостатністю на фоні інфекції у матері, механізми впливу перинатальних інфекцій на стан плода і плаценти. Встановлені особливості клітинної, гуморальної і інтерферонової ланок імунної системи у вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного ґенезу та їх зміни під впливом комплексного лікування з використанням людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 та внутрішньовенної озонотерапії.
Розроблений метод профілактики перинатальної патології вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного ґенезу шляхом включення в комплексне лікування людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 та внутрішньовенної озонотерапії та доведена його більша ефективність порівняно з традиційним лікуванням.
Своєчасна діагностика та корекція плацентарної недостатності інфекційного ґенезу дозволила мінімізувати частоту ускладнень вагітності та пологів, інтранатальної асфіксії, внутрішньоутробного інфікування, покращити перебіг післяпологового і раннього неонатального періоду, зменшити показники перинатальної захворюваності і смертності, покращити віддалені наслідки для новонароджених.

В дисертації наведено нове рішення актуальної задачі сучасного акушерства і гінекології - покращання перинатальних наслідків у вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного генезу шляхом застосування в комплексному лікуванні людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 і внутрішньовенної озонотерапії.

Гестаційний період у пацієнток з плацентарною недостатністю на фоні активації урогенітальної інфекції у матері найчастіше ускладнюється загрозою переривання в І-ІІ триместрі, залізодефіцитною анемією, загрозою передчасних пологів, пізнім гестозом. Це супроводжується порушенням гемодинамічної, і захисної функцій плаценти, збільшенням частоти мало- і багатоводдя, ЗВУР плода.
У мікробіоценозі піхви вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного генезу виявляється стан дисбіозу, що характеризується пригніченням резидентної мікрофлори (лактобактерій) на фоні конкурентного заміщення представниками факультативної умовно-патогенної мікрофлори у вигляді бактеріально-вірусних, бактеріально-вірусно-грибкових асоціацій, серед яких провідну роль відіграють генітальний герпес, цитомегаловірус, хламідії, мікоплазми, уреаплазми, гарднерели, стафіло- і стрептококи ,кандиди.
Порушення в клітинній, гуморальній і інтерфероновій ланках імунної системи у вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного генезу представлені достовірним зниженням кількості Т-лімфоцитів (CD3+) і Т-хелперів (CD4+), зменшенням імунорегуляторного індексу (CD4+/CD8+), зниженням здатності лейкоцитів крові до продукції ІФН-a і ІФН-g, що свідчить про неспроможність противірусного і антибактеріального імунітету. Підвищення вмісту імуноглобуліну М відображає антигенну стимуляцію популяції В-лімфоцитів і неспроможність гуморальної ланки імунітету в елімінації збудника.

4. Включення в комплексне лікування вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного ґенезу людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 і внутрішньовенної озонотерапії у 88, 4 % вагітних сприяло поліпшенню загального стану, позитивній динаміці клінічної симптоматики, нормалізації мікробіоценозу піхви, поліпшенню морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу (нормалізація біоценозу піхви і церві кального каналу, біофізичного профілю, гемодинаміки плода, зменшення виразності запальних реакцій в посліді, незрілості ворсинчастого дерева, гіповаскуляризації термінальних ворсин, часткова нейтралізація цитопатогенної дії вірусно-бактеріальних асоціацій).

Комплексне, із застосуванням людського рекомбінатного інтерферону альфа-2 і внутрішньовенної озонотерапії лікування вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного генезу сприяє нормалізації показників клітинної, гуморальної та інтерферонової ланок імунітету: збільшенню вмісту Т-лімфоцитів (CD3+) і імунорегуляторного індексу (CD4+/CD8+) за рахунок збільшення Т-хелперів (CD4+), зниженню рівня імуноглобуліну М, підвищенню вмісту імуноглобуліну А, зростанню інтерферонового індексу (зниження рівня сироваткового інтерферону і спонтанної інтерферонової реакції лейкоцитів при збільшенні рівнів ІФН-a і ІФН-g), що відображає компенсацію імунної відповіді. При традиційному лікуванні має місце прогресування вторинної імунної і інтерферонової недостатності, дисгамаглобулінемія (зниження рівнів імуноглобулінів G і А при підвищенні вмісту імуноглобуліну М).

6. Включення в комплексне лікування пацієнток з плацентарною недостатністю інфекційного генезу людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 і внутрішньовенної озонотерапії дозволяє знизити частоту передчасних пологів в 2 рази, ускладненого перебігу пологів в 1,5 рази, асфіксії новонароджених в 2, 6 рази, ЗВУР в 1, 5 рази, оперативного розродження в 2 рази, попередити неонатальну інфекцію та покращити показники адаптації новонароджених.