КОСТЕНКО ТЕТЯНА ОЛЕГІВНА. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЦУКРОВОЇ ГАЛУЗІ В РЕЗУЛЬТАТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

brief description

КОСТЕНКО ТЕТЯНА ОЛЕГІВНА. Назва дисертаційної роботи: "ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЦУКРОВОЇ ГАЛУЗІ В РЕЗУЛЬТАТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ "

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
КОСТЕНКО ТЕТЯНА ОЛЕГІВНА
УДК 331.101.5:664.1
ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
ЦУКРОВОЇ ГАЛУЗІ В РЕЗУЛЬТАТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Науковий керівник:
д. е. н., професор
Грішнова Олена Антонівна
Київ – 2015
1
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………… 2
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ
ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ ТА ІННОВАЦІЙНИХ ЧИННИКІВ ЇЇ
ПІДВИЩЕННЯ……………………………………………………………..… 12
1.1 Економічна сутність та глобальні чинники підвищення
продуктивності праці ……………………………….………………………. 12
1.2 Інновації в системі чинників підвищення продуктивності праці... 34
1.3 Моделі взаємозв’язку інновацій та продуктивності праці……….. 55
РОЗДІЛ ІІ. ІННОВАЦІЇ У ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ
ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЦУКРОВОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ ………... 81
2.1 Тенденції інноваційного розвитку та динаміка продуктивності
праці підприємств галузі.………………………………….…………………. 81
2.2 Соціально-економічна ефективність впровадження інновацій на
цукрових заводах……………………………………...…………..………..… 100
2.3 Оцінка впливу інновацій на підвищення продуктивності праці на
підприємствах цукрової галузі…………......................................................... 120
РОЗДІЛ ІІІ. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ
ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЦУКРОВОЇ
ГАЛУЗІ УКРАЇНИ……….…………………………………………………… 140
3.1 Впровадження організаційно-управлінських інновації для
підвищення продуктивності праці….………………………………………. 140
3.2 Активізація ролі персоналу у використанні інноваційних
чинників підвищення продуктивності праці……………………..…………. 157
3.3 Використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою
підвищення продуктивності праці…………………………………...……… 173
ВИСНОВКИ………………………………..…………………………… 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………...…... 196
ДОДАТКИ………………………………………………..……………… 219
2
ВСТУП
Актуальність теми. В умовах глобалізації та посилення конкуренції
важливим завданням розвитку економіки України є досягнення міжнародної
конкурентоспроможності. Досвід розвинених країн доводить, що підвищення
продуктивності праці є передумовою економічного зростання та виходу на гідні
позиції у світі. В Україні, не зважаючи на зменшення ефективності діяльності,
не приділяється належна увага проблемі продуктивності праці. ЇЇ показники
виключені із державної, регіональної, галузевої статистики, також не
аналізується її рівень і на більшості українських підприємствах.
У сучасних умовах Україні необхідна нова парадигма розвитку, що буде
заснована на високій продуктивності праці, яка є важливою передумовою
відновлення економічного зростання та досягнення соціального прогресу,
сприятиме рівноправній інтеграції національної економіки у світогосподарські
зв’язки. Тому, перспективні соціально-економічні зрушення в Україні
вимагають пошуку нових надійних шляхів підвищення продуктивності праці,
чого неможливо досягти без активізації інноваційної діяльності підприємств.
В умовах кризи необхідно розвивати стратегічно важливі для України
галузі, однією з яких є цукрова промисловість. Ефективно функціонуюча
цукрова галузь не лише сприяє створенню цінного для організму людини
продукту харчування, а й забезпечує зростання зайнятості та ВНП країни, а в
перспективі – енергетичну незалежність України. Для підвищення ефективності
діяльності та зростання міжнародної конкурентоспроможності національної
економіки першочерговим завданням є підвищення продуктивності праці на
підприємствах цукрової галузі. Це потребує реорганізації діяльності цукрових
заводів у напрямі збільшення їх інноваційної активності.
Багатогранна проблема підвищення продуктивності праці стала
предметом уваги багатьох зарубіжних дослідників, зокрема: Б. Генкин [22],
П. Ігнатовського [47], Л. Костіна [73], Д. Сінка [133], С. Струмиліна [149],
Р. Яковлєва [178], А. Щербакова [176] та ін. Серед українських вчених істотний
3
внесок у дослідження питань, пов’язаних із підвищенням продуктивності праці
та чинниками, що на неї впливають, зробили: А. Бабицький [8], Д. Богиня [15],
В. Верба [20], О. Грішнова [28], В. Дієсперов [33], О. Єлець [41], Е. Лібанова
[79], Н. Мазур [86], О. Орленко [110], А. Ревенко [123], М. Семикіна [132],
Р. Янковий [179] та ін. Питанням, що пов’язані з інноваційною діяльністю та
інноваційним розвитком підприємств, присвячено наукові праці багатьох
українських науковців, зокрема: О. Амоші [3], В. Антонюк [6], В. Базилевича
[10], О. Березіна [14], Ю. Єханурова [42], О. Жилінської [52], А. Ковальова [55],
О. Кузьміна [76], О. Новікової [177], І. Петрової [116], В. Соловйова [140],
О. Сталінської [143], Д. Черваньова [167], А. Чухна [170], Н. Чухрай [172],
О. Ястремської [181] та ін.
Однак, питання впливу інновацій на продуктивність праці в Україні не
досліджуються, хоча за кордоном даний взаємозв’язок та взаємовплив є
активною сферою досліджень уже протягом багатьох років. Серед зарубіжних
дослідників, які займалися цими питаннями, можна назвати: Дж. Бенавенте
[184], Р. Гріффіта [191], Г Джеферсона [195], І. Дагея [190], Б. Крепона [187],
Л. Кломпа [196], П. Куено [188], Х. Люффа [203], Дж. Массо [206],
Дж. Мересса [207], Б. Петерса [194], M. Полдера [215], В. Рудь [221] та ін.
Значний внесок у розвиток досліджень цукробурякового підкомплексу
АПК зробили такі вчені: В. Бондар [16], А. Найда [100], Б. Панасюк [111],
П Саблук [128], А. Фурса [162], О. Хаєцька [163], Л. Хомічак [164], М. Ярчук
[180] та ін., наукові напрацювання яких пов’язані з практичним вирішенням
конкретних проблем галузі. Однак, питання інноваційного розвитку цукрової
галузі та підвищення продуктивності праці на інноваційній основі залишаються
не вирішеними та потребують подальшого дослідження з метою стабілізації та
розвитку стратегічно важливої галузі.
Не зважаючи на глибокий інтерес науковців до цієї проблеми, питання, що
пов’язані з підвищенням продуктивності праці на українських підприємствах
цукрової галузі в результаті інноваційної діяльності, залишаються не
дослідженими та потребують наукових розробок. Передусім – щодо
4
теоретичного обґрунтування місця та ролі інновацій у системі чинників
підвищення продуктивності праці, розробки підходу до оцінки впливу на її
динаміку результатів інноваційної діяльності, визначення особливостей та
напрямів її підвищення за рахунок ефективного використання інновацій та ін.
Теоретична значущість та практична необхідність підвищення
продуктивності праці в результаті інноваційної діяльності, недостатня наукова
та прикладна розробка цих питань зумовили актуальність теми дисертаційної
роботи, її мету, завдання та напрями дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано згідно з планами науково-дослідних робіт Київського
національного університету імені Тараса Шевченка за комплексною
держбюджетною темою економічного факультету “Модернізація економіки
України на засадах сталого соціально-економічного розвитку: закономірності,
протиріччя, ризики” №11БФ04-01 (державний реєстраційний номер
111U006456, термін виконання – 2012–2015 рр.). Внесок автора полягає в
узагальненні теоретичних та методичних засад дослідження впливу інновацій
на продуктивність праці та розробці практичних рекомендацій щодо її
підвищення на інноваційній основі на вітчизняних підприємствах цукрової
галузі.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток
теоретичних і методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо
підвищення продуктивності праці за рахунок ефективного використання
інновацій для забезпечення прибутковості підприємств цукрової галузі та
посилення міжнародної конкурентоспроможності України.
Для досягнення зазначеної мети поставлено та вирішено такі завдання:
– удосконалити класифікацію чинників підвищення продуктивності праці
та визначити місце інновацій в їх системі;
– теоретично обґрунтувати напрями ефективного використання інновацій
для підвищення продуктивності праці;
5
– розробити модель оцінки впливу результату інноваційної діяльності на
підвищення продуктивності праці;
– запропонувати напрями підвищення продуктивності праці за рахунок
диверсифікації цукрового виробництва;
– розвинути варіанти моделювання різних схем організації виробництва
на цукрових заводах з позиції досягнення максимальної продуктивності праці;
– виявити напрями підвищення продуктивності праці за рахунок
упровадження організаційно-управлінських інновацій;
– запропонувати напрями підвищення продуктивності праці за рахунок
активізації інноваційної діяльності персоналу;
– удосконалити науково-практичний підхід до підвищення продуктивності
праці за рахунок ефективного використання інформаційних технологій.
Об’єктом дослідження є економічна діяльність підприємств цукрової
галузі.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних питань
підвищення продуктивності праці на підприємствах цукрової галузі за рахунок
використання інновацій.
Методи дослідження. Методологічними засадами дослідження є
фундаментальні положення сучасної економічної теорії, економіки
підприємства, теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених з питань
підвищення продуктивності праці в результаті інноваційної діяльності.
У процесі дослідження застосовано такі методи: аналізу і синтезу – при
визначенні сутності понять “продуктивність праці” та “інновації у підвищенні
продуктивності праці” (розділ 1); класифікаційно-аналітичний – при
дослідженні чинників підвищення продуктивності праці (розділ 1); системного
аналізу й логічного узагальнення – для вивчення зарубіжного досвіду щодо
напрямів виробничої диверсифікації з погляду можливості його застосування
на цукрових заводах України (розділ 2); порівняльного аналізу – у процесі
аналізу статистичної інформації, що характеризує динаміку продуктивності
праці та інноваційний розвиток цукрових заводів (розділ 2); економічного
6
прогнозування – при розробці поліноміальних моделей для прогнозування
виробництва цукру в Україні (розділ 2); регресійного аналізу – для побудови
моделі, що характеризує вплив результату інноваційної діяльності на
продуктивність праці (розділ 2); індукції та дедукції – для узагальнення
результатів дослідження (розділ 3, висновки).
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти
Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної
політики та продовольства України, дані державного статистичного
спостереження щодо обстеження технологічних інновацій промислових
підприємства, матеріали наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних
авторів, які аналізують проблематику впливу чинників, у тому числі,
інноваційних, на продуктивність праці, матеріали фінансової звітності
цукрових заводів, дані галузевої асоціації Укрцукор та галузевих аналітичних
веб-сайтів, інші наукові інформаційні видання. Наукова новизна одержаних
результатів.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, що
одержані автором, полягають у вирішенні важливого науково-практичного
завдання, а саме – підвищення продуктивності праці на підприємствах цукрової
галузі України за рахунок інновацій для зростання ефективності їх діяльності та
посилення міжнародної конкурентоспроможності. Основні результати
дослідження, що характеризують наукову новизну і виносяться на захист, такі:
вперше:
– розроблено теоретичні підходи до оцінки впливу результатів
інноваційної діяльності на продуктивність праці підприємств цукрової галузі
України на основі моделі, що передбачає побудову (з використанням
програмного пакету Evіews) кореляційної матриці зв’язку інноваційних витрат
та інноваційного результату, а також продуктивності праці та інноваційного
результату шляхом моделювання впливу продуктових, процесних,
організаційно-управлінських, маркетингових інновацій та їх комбінацій на
продуктивність праці, що дасть змогу ефективно управляти її підвищенням.
7
Результати оцінки показали, що найвищий рівень продуктивності праці на
цукрових заводах України досягається при комбінованому впровадженні
процесних і продуктових інновацій;
удосконалено:
– класифікацію чинників підвищення продуктивності праці, яка
передбачає доповнення кожної з їх групи інноваційною складовою і
ґрунтується на виокремленні: інноваційних соціально-економічних;
інноваційних організаційно-економічних та інноваційних матеріальнотехнічних чинників, що прямо чи опосередковано впливають на підвищення
продуктивності праці. Комплексне використання традиційних та інноваційних
чинників надає праці інноваційного змісту, забезпечує її гнучкість,
адаптивність та сприяє підвищенню її продуктивності відповідно до вимог
ринку;
– науково-практичний підхід до підвищення продуктивності праці за
рахунок створення інформаційного порталу цукробурякової галузі, що
забезпечить безперебійний доступ зареєстрованих користувачів до необхідної
їм інформації та сприятиме підвищенню продуктивності праці за рахунок:
найму кваліфікованих працівників, підготовлених спеціально для цукрової
галузі, через посилення співпраці з кращими профільними освітніми закладами;
вибору надійних постачальників якісної сировини, що визначаються на основі
їх рейтингів; стабільного збуту цукру завдяки позитивному іміджу, що
формується в результаті відгуків працівників та споживачів про цукровий завод
та його продукцію; поширення інформації про інноваційні продукти,
упровадження інноваційних проектів, розроблених науково-дослідними
установами;
дістали подальшого розвитку:
– теоретичний підхід до систематизації ключових напрямів ефективного
використання продуктових, процесних, організаційно-управлінських,
маркетингових інновацій для підвищення продуктивності праці через:
посилення конкурентоспроможності продукції, розширення товарної
8
номенклатури, збільшення гнучкості та потужності виробництва, зменшення
витрат праці на одиницю продукції, скорочення тривалості виробничого
процесу, вдосконалення системи взаємодії та активізації обміну знаннями,
поліпшення умов праці, зменшення її інтенсивності, сприяння прояву творчості
та ініціативи, навчання та підвищення кваліфікації, створення нових робочих
місць, збільшення частки підприємства на ринку та вихід на нові ринки;
– методичний підхід до організації виробництва на цукровому заводі, що
спрямований на максимізацію продуктивності праці за рахунок підвищення
гнучкості та мобільності виробничого процесу, раціонального використання
цукросировини та виробничих потужностей шляхом комбінованого
виробництва цукру та біоетанолу залежно від внутрішнього споживання та
експортного попиту на відповідний вид продукції;
– теоретичний підхід до реалізації процесів диверсифікації продукції
цукрового заводу на основі виділення двох рівнів, перший з яких передбачає
виробництво продукції, відмінної від традиційної, що вже здійснюється
деякими цукровими заводами України, а другий – виробництво потенційно
можливої продукції, яка буде мати попит на ринку, що дасть можливість
цукровим заводам суттєво підвищити продуктивність праці, розширити
асортимент продукції, зайняти нові ринкові сегменти, поглибити внутрішню й
міжгалузеву інтеграцію та уникнути низки виробничих і комерційних ризиків;
– організаційні засади побудови ефективної системи активізації
інноваційної діяльності персоналу, що синхронно поєднує такі складові:
залучення, мотивація, стимулювання, розвиток та оцінка персоналу і
передбачає створення комітету інноваційного розвитку як постійно діючого
аналітичного, організаційно-методичного та науково-консультаційного органу
цукрового заводу, що займатиметься мотивацією, систематизацією та
впровадженням найцінніших ідей працівників щодо підвищення
продуктивності праці, вдосконалення управління, виробництва та збуту;
– науково-практичні підходи до впровадження на вітчизняних цукрових
заводах організаційно-управлінських інновацій, а саме: 1) передання на
9
аутсорсинг діяльності по проведенню лабораторних досліджень для
встановлення оптимального технологічного режиму виробництва, що
сприятиме підвищенню продуктивності праці, якості цукру, збільшенню
обсягів його виробництва, розвитку нових прибуткових напрямів діяльності; 2)
управління продуктивністю праці на основі постійного вдосконалення всіх
бізнес-процесів, які прямо чи опосередковано впливають на організацію праці,
що, на відміну від традиційного підходу до управління, який спрямований на
сталість та консервативність щодо змін, передбачає постійне поліпшення
діяльності, до якого залучається увесь персонал підприємства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що
розроблена в дисертаційній роботі методика дає можливість оцінити вплив
інновацій на продуктивність праці, використовуючи дані статистичного
спостереження – форма №1-інновація “Обстеження технологічних інновацій
промислового підприємства” та запропоновану економетричну модель. Окремі
положення дисертації, а саме методика визначення впливу технологічних
інновацій на продуктивність праці та структурно-логічна модель факторного
аналізу продуктивності праці впроваджені у практику діяльності ПАТ
“Саливонківський цукровий завод” (довідка № 25 від 12.02.2014 р.).
Рекомендації стосовно підвищення продуктивності праці шляхом створення
Ради інноваційного розвитку, що займається мотивацією, систематизацією та
впровадженням найцінніших ідей працівників, втілені у практику діяльності
ВП “Кобеляцький цукровий завод” ТОВ Агрофірма “Добробут” (довідка №
0862 від 31.03.2014 р.). Рекомендації щодо сприяння зайнятості сільського
населення та підвищення продуктивності праці за рахунок створення
додаткових робочих місць на підприємствах цукрової галузі через
упровадження інноваційної продукції, а саме – організацію виробництва на них
альтернативних видів палива (біоетанолу та біогазу), використовуються у
діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України (довідка
№ 37-32-1-15/11473 від 31.07.2014 р.). Теоретичні, методичні та науковоприкладні результати дослідження використовуються у навчальному процесі
10
під час проведення лекційних та семінарських занять з курсу «Економіка праці
та соціально-трудові відносини» у Київському національному університеті
імені Тараса Шевченка (акт впровадження результатів НДР у навчальний
процес № 013/300 від 16.06.2015 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі отримані наукові, методичні та
практичні результати, що виносяться на захист, є особистими розробками
автора та знайшли відображення в опублікованих працях. Із наукових праць,
опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення,
що є результатом власних досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження
доповідались, обговорювались та отримали схвалення на 12 міжнародних і
всеукраїнських науково-практичних конференціях, серед них: І Міжнародна
науково-практична конференція молодих учених “Зелений бізнес: життя заради
майбутнього” (м. Київ, 2011 р.); Міжнародна науково-практична конференція
“Экономическая политика государства в условиях трансформационных
изменений” (м. Сімфереполь, 2013 р.); The 11th Іnternatіonal Conference
Іnformatіon Technologіes and Management (Rіga, 2013); ІV Всеукраїнська
науково-практична конференція “Резерви економічного зростання та
інноваційного розвитку підприємств” (м. Кіровоград, 2013 р.); ХІІІ Міжнародна
науково-практична конференція “Конкурентоспроможність національної
економіки” (м. Київ, 2013 р.); Міжнародна науково-практична конференція
“Наука в современном мире” (м. Лодзь, 2013 р.); ІІІ Міжнародна науковопрактична конференція “Розвиток бухгалтерського обліку, контролю та аналізу
у сучасних концепціях управління” (Крим, 2013 р.); XІІ Міжнародний науковий
семінар “Сучасні проблеми інформатики в управлінні, економіці та освіті”(м.
Київ – оз. Світязь, 2013 р.); ХІV Міжнародна науково-практична конференція
“Конкурентоспроможність національної економіки” (м. Київ, 2014 р.);
Міжнародний науково-практичний конгрес “Scіence engіneerіng and economіc
paradіgm of modern socіety” (м. Базель, 2014 р.); Міжнародна науково-практична
конференція „Соціально-трудова сфера: сучасні виклики, новітні тенденції,
11
домінанти інноваційного розвитку” (м. Київ, 2014 р.); ХV Міжнародна науковопрактична конференція “Конкурентоспроможність національної економіки”
(м. Київ, 2015 р.).
Публікації. За результатами наукового дослідження опубліковано 25
наукових праць загальним обсягом 11,1 д.а., з яких 10,1 д.а. належать особисто
автору, в тому числі 11 статей у наукових фахових виданнях, 7 з яких включено
до наукометричних баз; 5 статей – в іноземних наукових виданнях, 3 з них
входять до наукометричних баз, та 9 статей – в інших наукових виданнях.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі
вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків
загальним обсягом 241 ст. Основний зміст дисертації викладено на 219 ст.
Вона містить 50 аналітичних таблиць (на 30 стор.), 35 рисунків (на 16 стор.).
Робота має 11 додатків (на 22 стор.). Список використаних джерел налічує 228
найменувань (на 22 стор.).

bibliography

ВИСНОВКИ
Результатом дисертаційної роботи є вирішення важливого науковопрактичного завдання, що полягає у підвищенні продуктивності праці на
підприємствах цукрової галузі України за рахунок інноваційної діяльності для
зростання ефективності та посилення їх міжнародної конкурентоспроможності.
Одержані наукові теоретичні та практичні результати дослідження надають
змогу зробити такі висновки.
1. Інноваційна пасивність та безініціативний підхід до управління
заважають суб’єктам господарювання, в тому числі, підприємствам цукрової
галузі, підвищувати продуктивність праці, без чого не можливо досягти
ефективного їх функціонування та розвитку, а, отже, і виходу української
економіки з тривалої рецесії. Успішне використання здобутків НТП, створення
та впровадження інновацій здатне значно прискорити темпи підвищення
продуктивності праці, що є потужним чинником зростання економіки.
2. Ефективне використання продуктових, процесних, організаційноуправлінських, маркетингових інновацій є резервами підвищення
продуктивності праці на підприємствах. “Інновації у підвищенні
продуктивності праці” – це впровадження продуктових, процесних,
організаційно-управлінських, маркетингових інновацій – як окремо, так і їх
комбінацій – у виробничий процес, систему управління, організацію робочих
місць, зовнішньоекономічну діяльність, що кардинально підвищує
продуктивність праці.
3. Удосконалена класифікація чинників підвищення продуктивності праці,
крім традиційної складової, включає й інноваційну (прямого й непрямого
впливу), яка формується за рахунок таких груп: 1) інноваційних соціальноекономічних; 2) інноваційних організаційно-економічних та 3) інноваційних
матеріально-технічних чинників. Використання традиційних та інноваційних
чинників у комплексі сприятиме підвищенню продуктивності праці за рахунок
195
своєчасного та гнучкого реагування на швидкозмінні умови внутрішнього та
зовнішнього середовища.
4. Розроблена модель оцінки впливу інновацій на продуктивність праці
передбачає розподіл результату інноваційної діяльності на чотири частини, що
визначаються витратами на процесні, продуктові, організаційно-управлінські та
маркетингові інновації, з наступним моделюванням (з використанням
програмного пакету Eviews) впливу кожної з них окремо та їх комбінації на
результуючий показник – продуктивність праці. Отримані у процесі
моделювання оцінки показали позитивний вплив продуктових та процесних
інновацій на продуктивність праці для українських цукрових заводів, при
цьому найбільший вплив досягається при комплексному впровадженні
продуктових і процесних інновацій.
5. Запропонована схема виробничої диверсифікації на цукрових заводах
України складається з двох рівнів, що передбачають виокремлення традиційної
та нетрадиційної продукції цукрового виробництва та базуються на врахуванні
ринкового попиту на відповідний вид продукції. З метою підвищення
продуктивності праці та забезпечення безвідходного виробництва необхідно
впровадити інтегроване виробництво цукру, жому, меляси, а також продукції
обох рівнів диверсифікації.
6. Налагодження комбінованого виробництва цукру та біоетанолу, що є
суттєвим резервом підвищення продуктивності праці на підприємствах
цукрової галузі, забезпечить її зростання на 9-15%, продовження тривалості
роботи – на 44-156%, збільшення доходу – на 11-20%, додаткове створення
робочих місць – на 6-8% та підвищення кваліфікації – щонайменше 6%
працівникам на кожному цукровому заводі, що впровадить таку інновацію.
7. Результати попарного аналізу цукрових заводів, що здійснюють
інноваційну діяльність, із однаковими за виробничими потужностями заводами,
що не займаються такою діяльністю, за чотирма різними показниками
продуктивності праці довели, що інновації сприяють її підвищенню та
196
забезпечують стабільне функціонування підприємств цукрової галузі у
довгостроковому періоді.
8. Підвищення продуктивності праці за рахунок упровадження
організаційно-управлінських інновацій передбачає: 1) використання
аутсорсингу для виконання лабораторних досліджень та встановлення
оптимального технологічного режиму виробництва цукру, що забезпечить
значний економічний ефект за рахунок зростання продуктивності праці,
скорочення втрат цукру, підвищення його конкурентоспроможності та 2)
впровадження системи управління продуктивністю праці, яка передбачає
максимальне використання інтелектуального потенціалу працівників для
постійного удосконалення бізнес-процесів, які прямо чи опосередковано
впливають на підвищення продуктивності праці.
9. Активізація інноваційної діяльності персоналу, що є пріоритетним
напрямом підвищення продуктивності праці, здійснюється за рахунок
комплексу заходів із залучення, мотивації, стимулювання, розвитку та оцінки
персоналу і передбачає створення нового органу цукрового заводу – комітету
інноваційного розвитку, до повноважень якого належить продукування та
впровадження найцінніших ідей працівників щодо підвищення продуктивності
праці та інноваційного розвитку.
10. Створення інформаційного порталу цукробурякової галузі, учасниками
якого є цукрові заводи, бурякосійні господарства, постачальники допоміжних
матеріалів, науково-дослідні установи, торговельно-збутові мережі, профільні
навчальні заклади, працівники заводів та споживачі цукру, забезпечить
керівників і спеціалістів взаємопов’язаних підприємств повною, достовірною
інформацією, необхідною для прийняття виважених управлінських рішень, з
метою гнучкої адаптації до змін зовнішнього середовища, а також надасть
споживачу достовірну інформацію про якість, умови виробництва та
безпечність продукції галузі.