Костишина Галина Іванівна. Формування навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів

brief description

Костишина Галина Іванівна. Формування навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів: дисертація канд. пед. наук: 13.00.04 / Тернопільський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. - Т., 2003

Костишина Г. І.Формування навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2003.
Розкрито суть і структурні компоненти навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів, теоретично обґрунтовано модель формування, визначено критерії і рівні її сформованості, обґрунтовано та експериментально перевірено комплекс педагогічних умов ефективного її формування. Обґрунтована методика поетапного формування навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців в процесі вивчення фундаментальних дисциплін, яка включає комплекс організаційних форм, методів і прийомів навчання. Запропоновано структуру і зміст побудови лабораторно-практичних робіт з фізики, спрямованих на формування навчально-пізнавальної діяльності студентів.

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми, нормативних, навчальних матеріалів і практики підготовки майбутніх інженерів дозволив виявити залежність її якості від рівня сформованості у студентів навчально-пізнавальної діяльності. Ми трактуємо навчально-пізнавальну діяльність студентів як процес і результат засвоєння способів дій, знань, які необхідні для здійснення професійної діяльності, розвитку пізнавального інтересу, творчих здібностей, пізнавальної активності і самостійності в умовах удосконалення змісту, форм і методів навчання. Завданням НПД як складової професійної підготовки майбутніх фахівців є не тільки формування фундаментальних знань і системи дій, які є основою розвитку технічного мислення, умінь досліджувати, моделювати технологічні і виробничі процеси, але й розвиток пізнавального інтересу, активності, рефлексивного ставлення до цілей, змісту, методів і результатів навчання.
2. Розкрито компонентний склад НПД (мотиваційний, цільовий, змістовий, процесуальний, результативний) і його змістові характеристики, обґрунтовано структуру цієї діяльності. Мотиваційний компонент НПД характеризується ціннісними орієнтаціями (пізнавальні мотиви, потреби, інтерес), які визначають спрямованість особистості студента і його діяльність. Цільовий компонент НПД визначає ступінь активності та самостійності в учінні, забезпечує вибір адекватних методів і засобів досягнення цілей навчання. Він має системотвірне значення, оскільки визначає зміст та особливості змістового, процесуального і результативного компонентів. Змістовий компонент включає систему провідних знань і способів учіння. Процесуальний компонент забезпечує правильне здійснення діяльності й оптимальний вибір можливого варіанту її виконання (організація орієнтовних дій, комплекс форм, методів і прийомів навчання). Результативний компонент спрямований на перевірку результатів змістового і процесуального компонентів, на співвіднесення продукту діяльності з її метою. Названі вище компоненти взаємопов’язані між собою.
3. Виявлено основні фактори, які вагомо впливають на процес формування навчально-пізнавальної діяльності студентів, на розвиток пізнавального інтересу, активності, самостійності: а) дотримання вимог дидактичних принципів навчання, які цілісно охоплюють” основні компоненти навчально-пізнавальної діяльності студентів; б) професійна спрямованість викладання фундаментальних дисциплін і забезпечення міждисциплінарних зв’язків; в) рівень використання комп’ютерної техніки, засобів мультимедіа (електронні підручники, довідники, віртуальні лабораторні роботи, програми для розрахунку і моделювання технічних систем і процесів, навчальна інформація Інтернету), якість навчально-методичного забезпечення; г) адекватний і своєчасний контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів і відповідний корегувальний вплив; ґ) співробітництво і співтворчість викладача та студентів.
4. Визначено критерії сформованості навчально-пізнавальної діяльності студентів технічного ВНЗ, які комплексно відображають сформованість її мотиваційного, цільового, змістового, процесуального, результативного компонентів (пізнавальний інтерес, прагнення до реалізації власних можливостей і здібностей, рефлексивне ставлення до цілей, змісту, методів і результатів НПД, уміння виділяти головне, уміння систематизувати, якість виконаної роботи, практична готовність до самонавчання і саморегуляції).
На основі встановлених критеріїв визначено й охарактеризовано три рівні сформованості навчально-пізнавальної діяльності студентів: емпірично-інтуїтивний (низький), репродуктивний (середній), рефлексивно-творчий (високий).
5. На підставі теоретико-експериментального дослідження обґрунтовано комплекс педагогічних умов ефективного формування навчально-пізнавальної діяльності: забезпечення ціннісно-орієнтаційної значущості змісту знань, умінь; розвиток мотиваційної сфери особистості, ціннісних орієнтацій, потреб у діяльності, засвоєнні нових знань і способів дій; забезпечення єдності освітньої, розвивальної, виховної функцій процесу навчання; спрямованість навчання на формування системи дій і досягнення когнітивних змін особистості; диференціація та індивідуалізація навчання з урахуванням рівнів сформованості НПД; використання психологічних і педагогічних стимулів активної навчально-пізнавальної діяльності студентів. Названі вище педагогічні умови є комплексом, оскільки діють на процес формування НПД в єдності і взаємозв’язку. Будь-яка умова впливає на формування всіх компонент НПД, але проявляє основне функціональне навантаження при формуванні відповідного їй компонента та є адекватною етапу формування діяльності.
6. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури, практичної діяльності теоретично обґрунтовано модель формування навчально-пізнавальної діяльності студентів технічного ВНЗ, до якої входять такі основні елементи: структурні компоненти діяльності (мотиваційний, цільовий, змістовий, процесуальний, результативний); функціональна структура діяльності; принципи, форми, методи здійснення сумісної навчальної діяльності; педагогічні умови реалізації та етапи формування НПД (орієнтаційний, навчально-моделюючий, результативно-корекційний). Названі вище елементи моделі взаємопов’язані між собою і відрізняються ступенем динамічності, стійкості, значущості і механізмами формування. Всі елементи моделі через відповідні функції забезпечують комплексність і багатогранність впливу на процес формування НПД. Основними системотвірними зв’язками елементів моделі є зв’язки взаємодії (викладача і студентів).
7. Встановлено, що вивчення фундаментальних дисциплін сприяє здійсненню зв’язку теорії і практики, єдності мисленнєвої і практичної діяльності студентів у процесі формування їх НПД. Аналіз змісту та методики проведення лабораторно-практичних занять з фізики у вищих технічних навчальних закладах свідчить, що дана форма забезпечує формування окремих компонентів НПД. Однак процес розвитку цієї проблеми вимагає цілісного підходу, подальшого дидактичного вдосконалення.
Встановлено, що для ефективного проведення лабораторно-практичних занять необхідно: використовувати циклічний метод, різнорівневі проблемні завдання до кожної лабораторно-практичної роботи; ураховувати виховну і розвивальну цінність змісту навчального матеріалу; застосовувати теоретичні знання для формування системи дій; розвивати пізнавальні і конструкторські здібності, увагу, спостережливість, уяву, залучати студентів до науково-дослідницької роботи; забезпечити ефективний контроль за результатами НПД, використовуючи систему модульно-рейтингового контролю.
8. Формуючий експеримент підтвердив ефективність нашої методики формування навчально-пізнавальної діяльності студентів технічного ВНЗ, розробленої на основі обґрунтованої моделі і педагогічних умов. Так, у студентів експериментальних груп відбулися статистично значущі зміни в структурних компонентах навчально-пізнавальної діяльності. Про це свідчать позитивні зміни в динаміці рівнів сформованості навчально-пізнавальної діяльності студентів: 26,6% досягли рефлексивно-творчого рівня навчально-пізнавальної діяльності; зросла кількість студентів від 54% до 63,3% з репродуктивним рівнем навчально-пізнавальної діяльності; водночас зменшилась кількість студентів від 35,6% до 10,1% з емпірично-інтуїтивним рівнем навчально-пізнавальної діяльності.
Наше дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Заслуговують на увагу такі напрями подальших досліджень: вивчення можливостей формування навчально-пізнавальної діяльності студентів технічного ВНЗ під час засвоєння навчального матеріалу з дисциплін професійного циклу; дослідження індивідуально-психологічних особливостей майбутніх фахівців у процесі формування навчально-пізнавальної діяльності.