КОВАЛЬ ЮРІЙ ЄВГЕНОВИЧ МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК ОСОБИСТОГО МАЙНА ПАСАЖИРІВ, ВЧИНЕНИХ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНИ

brief description

Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка»
КОВАЛЬ ЮРІЙ ЄВГЕНОВИЧ
УДК 343.98
МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК ОСОБИСТОГО МАЙНА ПАСАЖИРІВ,
ВЧИНЕНИХ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНИ
12.00.09 - кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність
Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Науковий керівник
Гумін Олексій Михайлович
доктор юридичних наук, професор
Львів - 2016

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 04
ВСТУП 05
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК ОСОБИСТОГО МАЙНА ПАСАЖИРІВ, ВЧИНЕНИХ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНИ 12
1.1 Поняття та структура методики розслідування крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України 12
1.2 Криміналістична характеристика крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України 22
1.2.1 Предмет злочинного посягання за злочинами щодо крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України 22
1.2.2 Способи та обстановка вчинення крадіжок особистого майна пасажирів на залізничному транспорті України 30
1.2.3 Особа потерпілого та злочинця від крадіжок особистого майна пасажирів на залізничному транспорті України 45
Висновки до розділу 1 56
РОЗДІЛ 2 ПЛАНУВАННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК ОСОБИСТОГО МАЙНА ПАСАЖИРІВ, ВЧИНЕНИХ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНИ 59
2.1 Типові слідчі ситуації та програми їх вирішення під час розслідування крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України 59
2.2 Обставини, що підлягають доказуванню при провадженні досудового розслідування крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України 77
2.3 Взаємодія слідчого, оперативних підрозділів та інших державних органів під час розслідування крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України 99
Висновки до розділу 2 111
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК ОСОБИСТОГО МАЙНА ПАСАЖИРІВ, ВЧИНЕНИХ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНИ 115
3.1 Тактика допиту учасників кримінального провадження під час розслідування крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України 115
3.2 Тактика проведення інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій під час розслідування крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України 131
3.3 Криміналістична профілактика крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України 168
Висновки до розділу 3 176
ВИСНОВКИ 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 185
ДОДАТКИ 210
з

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

СОГ

Слідчо-оперативна група

ЗМІ

Засоби масової інформації

КК України

Кримінальний Кодекс України

КУпАП

Кодекс України про адміністративні правопорушення

МВС

Міністерство внутрішніх справ

ОВС

Органи внутрішніх справ

УМВСУ

Управління Міністерства внутрішніх справ України

ЦК України

Цивільний Кодекс України

ЕОМ

Електронна обчислювальна машина

ОВСТ

Органи внутрішніх справ на транспорті

ВСТУП
Актуальність теми. Відповідно до ст. 41 чинної Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. За життя людина набуває права власності на особисте майно, яке використовує для забезпечення нормальних умов життєдіяльності, а тому посягання на це конституційно гарантоване право людини та громадянина визнається за кримінальним правом нашої країни злочином. З-поміж найбільш поширених і кримінально переслідуваних таких посягань особливе місце займають крадіжки.
Аналіз діяльності транспортної міліції України щодо протидії крадіжкам особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України, засвідчує певне послаблення криміногенної ситуації, однак на сьогодні вона залишається складною. За статистичними даними, серед злочинів у сфері власності найбільший відсоток припадає на крадіжки - таємне викрадення чужого майна (ст. 185 КК України). Генеральною прокуратурою України зафіксовано, що у 2013 р. на залізничному транспорті України вчинено 571 крадіжку особистого майна пасажирів, у 2014 р. - 515, у 2015 р. - 231.
Розслідування таких злочинних посягань, вчинюваних на залізничному транспорті України, становить для правоохоронних органів серйозні труднощі. Вони значною мірою пов’язані з відсутністю науково обґрунтованої криміналістичної методики як системи теоретико-прагматичних положень і розроблених на їх основі практичних рекомендацій щодо організації виявлення, розслідування, запобігання окремих видів кримінальних правопорушень, зокрема крадіжок особистого майна. Саме цим і обумовлено вибір предмета нашого дослідження.
Теоретичним підґрунтям виконаної роботи стали праці вчених-криміналістів України та близького зарубіжжя Ю. Аленіна, К. Антонова, О. Баєва, В. Бахіна, Р. Бєлкіна, В. Берназа, А. Вінберга, В. Весельського, А. Волобуєва, В. Гончаренка, В. Журавля, А. Іщенка, Н. Карпова, В. Коновалової, Н. Клименко, В. Кузьмічова, В. Лисиченка, В. Лисенка, Є. Лук’янчикова, В. Лукашевича, Г. Матусовського, В. Нора, В. Образцова, М. Порубова, Є. Россинської, М. Салтевського, М. Сегая, Р.
Степанюка, В. Тертишника, В. Тіщенка, Л. Удалової, П. Цимбала, К. Чаплинського, С. Чернявського, В. Шепітька, О. Гуміна, М. Шумила, Н. Шурухнова, Б. Щура, О. Юхна, М. Яблокова, С. Якимової та ін. У їх працях не приділено уваги такому злочину, як крадіжки особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України, що завдає значної шкоди суспільству, порушує права людини. Оскільки виявлення цього злочину має свою особливу специфіку, то дослідження методики розслідування крадіжок особистого майна пасажирів України, належить до числа важливих напрямів оперативно- розшукової роботи правоохорон

bibliography

ВИСНОВКИ
На основі теоретичного узагальнення підходів до розробки криміналістичних методик та аналізу практичного досвіду запропоновано новітню концепцію методології розслідування крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України. Зміст основних теоретичних і практичних результатів дослідження викладено у таких положеннях.
1. Методику розслідування крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України, відповідно до класифікації прийнятої в криміналістиці, слід віднести до числа мікрометодик, оскільки її рекомендації найбільше наближені до потреб практики та дозволять сформулювати чіткий алгоритм дій слідчого в типових ситуаціях. Криміналістична характеристика крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України, являє собою інформаційну систему, що складається із таких елементів, як предмет злочинного посягання; обстановка вчинення крадіжки; способи готування, вчинення і приховування крадіжки, особа потерпілого та злочинця.
2. Предмет злочинного посягання цього виду злочину достатньо специфічний. Відомості про цей предмет дозволяють запропонувати версії про особу, яка вчинила крадіжку, її захоплення та інтереси, про місця можливого не тільки збуту, а й зберігання викраденого майна пасажира, а також про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій (наприклад, обшук, пред’явлення для впізнання, слідчий експеримент).
3. Обстановка крадіжки особистого майна пасажира, вчиненої на залізничному транспорті України, є одним із найважливіших елементів криміналістичної характеристики злочину. Кожна крадіжка особистого майна пасажира, її підготовка, вчинення та приховування здійснюються в тій або іншій обстановці, за певних умов, здатних впливати на інші елементи криміналістичної характеристики. Обстановка, в якій відбуваються крадіжка особистого майна пасажирів, обумовлена передовсім специфічними умовами роботи залізничного транспорту України: зосередження матеріальних цінностей, що перевозяться пасажирами; велика концентрація пасажирів в обмеженому для пересування приміщенні (вагон, купе і т.д.); значної за своїми масштабами довжини залізничних магістралей; віддаленості станцій одна від одної, що перебувають в оперативному обслуговуванні правоохоронного органа. Постійний рух залізничного транспорту та зміна пасажирів під час слідування у вагонах потяга тільки сприяють злодіям швидко маскуватися та непомітно від інших приховувати викрадене.
Місцем вчинення крадіжки є пасажирський або приміський залізничний транспорт України та його частини, а саме: тамбур - 5,77 %; прохід вагона - 9,7; купе - 40,36; перон (платформа) - 16,88; вагон - 24,89 та інші місця - 2,39 %. З’ясовано, що злочинці під час проїзду в пасажирському залізничному транспорті України переважно діють в нічну пору, коли пасажири зазвичай дрімають або ж сплять. У приміському залізничному транспорті України крадіжки в пасажирів найчастіше скоюються у п’ятницю - 21,11, суботу - 19,78 та неділю - 15,54 %, коли спостерігається велике скупчення пасажирів.
4. Способи готування, вчинення і приховування крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України, є важливими елементами предмета доказування. Аналіз результатів анкетування працівників УМВС на залізниці України показує, що підготовка до вчинення крадіжки у пасажира під час його проїзду у залізничному транспорті України виражалася: в пошуку предмета злочинного посягання - 27,39%; у попередній розвідці місця вчинення злочину - 11,5; у розробці плану злочинних дій - 11,76; у розподілі ролей для вчинення крадіжки - 7,75; у виборі і підготовці місця зберігання викраденого майна - 4,26; у підборі технічних засобів (за допомогою яких вчиняється злочин) для проникнення в приміщення, де зберігаються майно, - 3,75; у пошуку транспортних засобів для перевезення викраденого майна - 1,68; у з’ясуванні наявності в поїзді супроводу працівників міліції - 10,33; у
спостереженні за місцем, де зберігається майно, або за самим майном - 10,85; у виборі маршруту поїздів визначеного напрямку, а також класу вагона - 10,72%. Вивчення слідчої та судової практики дозволило систематизувати способи вчинення крадіжок особистого майна у пасажирів на залізничному транспорті (найчастіше використовується вільний доступ).
5. Особами, потерпілими від таких посягань стають здебільшого як жінки, так і чоловіки, у віці від 18 до 55 років. Соціально-правова характеристика особи, потерпілої залежно від особистої поведінки під час проїзду в залізничному транспорті України, дозволяє виділити п’ять категорій людей: потерпілий, поведінка якого спрямована на запобігання, припинення правопорушення; потерпілий, поведінка якого має аморальний характер, провокує на вчинення правопорушення; потерпілий, поведінка якого пов’язана з інсценуванням правопорушення; потерпілий, поведінка якого має нейтральний характер; потерпілий, який перебуває або не перебуває у зв’язку із суб’єктом злочину.
6. В криміналістичній характеристиці осіб, які вчиняють крадіжки особистого майна пасажирів на залізничному транспорті України, слід виділяти їх відомості соціально-демографічного характеру (стать, вік, рід заняття, освіта, сімейний стан); виробничо-побутового характеру (поводження за місцем роботи, проживання, навчання); соціально-правового характеру (судимість, раніше вчинені адміністративні правопорушення). Встановлено, що однією із важливих даних про особу злочинця є статева приналежність (так, на чоловіків припадає - 74,9% аналізованих злочинів). Не менш важливою є вікова характеристика особи злочинця. Найбільшу кількість крадіжок особистого майна пасажирів на залізничному транспорті України вчиняють особи віком від 25 до 35 років. Однак останнім часом все частіше трапляються випадки вчинення таких крадіжок особами пенсійного віку, що пов’язано з їх матеріальним становищем.
Злочинці цієї спеціалізації мають середню освіту або середню-спеціальну, безробітні, не байдужі до алкогольних напоїв та вживання наркотичних речовин, є активними порушниками громадського порядку, здебільшого крадіжки вчиняють самостійно.
7. З’ясовано, що в ході розслідування крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України, виникають типові слідчі ситуації, коли: 1) встановлено факт крадіжки особистого майна пасажира, вчинений на залізничному транспорті України, однак відсутні будь-які відомості про особу злочинця; 2) встановлено факт крадіжки особистого майна пасажира, вчиненої на залізничному транспорті України, а також відома інформація про особу злочинця: вік, стать, особливості зовнішності, одяг тощо; 3) особу, яка вчинила крадіжку особистого майна пасажира, вчиненого на залізничному транспорті України, затримано. За третьою, доцільно проводити такі слідчі (розшукові) дії: огляд місця події та викраденого особистого майна; затримання та особистий огляд підозрюваного; освідування підозрюваного; призначення трасологічної та товарознавчої експертизи викраденого особистого майна пасажира; слідчий експеримент; пред’явлення для впізнання підозрюваного.
За другою ситуацією основні зусилля правоохоронців мають бути спрямовані на пошук злочинця. Інформацію для розшуку можна отримати за допомогою гласних слідчих (розшукових) дій: огляду місця події, допиту свідків, призначення експертиз; негласних слідчих (розшукових) дій: використання конфіденційного співробітництва та встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу; процесуальних дій: складання словесного портрета та фоторобота, переслідування по «гарячих» слідах, пошук свідків за маршрутом передбачуваного руху злочинця, засідки в місцях можливої його появи, перевірка за криміналістичними обліками.
У першій ситуації можуть проводитися такі слідчі (розшукові) дії, як огляд місця, де було виявлено відсутність особистого майна пасажира; допит свідків; призначення судових експертиз; надання доручення оперативним підрозділам щодо встановлення особи злочинця та його місця перебування, а також процесуальні дії: пошук свідків-очевидців, які перебували на момент крадіжки в потязі та можуть володіти інформацією про обставини її вчинення; засідки в місцях можливої реалізації викраденого майна злочинцем або його спільниками; перевірка за криміналістичними обліками; тимчасовий доступ до речей та документів; тимчасове вилучення майна.
8. Дотримання наукових рекомендацій при проведенні огляду місця події у кримінальних провадженнях щодо крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України сприятиме систематизованому та всебічному пошуку слідів злочинної діяльності, їх вилученню, успішному попередньому дослідженню та отриманню важливої інформації ще на початку розслідування.
Доведено, що огляд місця події належить до числа першочергових, неповторних та незамінних слідчих (розшукових) дій. Проведення слідчого огляду в ході розслідування крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України, має як загальні риси тактики його проведення, так і специфічні, зумовлені способом вчинення злочинних дій, предметом злочинного посягання та обстановкою вчинення.
9. Підтверджено, що розслідування крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України, можливе лише в результаті правильного та повного встановлення обставин, що підлягають доказуванню. Їх сукупність виключає: подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинувачуваного у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. За основу взято ч. 1 ст. 91 КПК України, запропоновано до «інших обставин кримінального правопорушення» відносити «обставини, що характеризують особу потерпілого та свідка; місце приховування або збуту викраденого майна; слідів кримінального правопорушення».
10. На підставі узагальнення слідчої практики запропоновано перелік основних організаційно-підготовчих заходів до проведення допиту та типовий предмет допиту. З’ясовано, що предмет допиту залежить від характеру розслідуваного кримінального правопорушення.
Позитивний результат допитів, як правило, прямо залежить від часу та раптовості їх проведення, що відбувається в атмосфері психологічного конфлікту. За нашими спостереженнями, поведінка на допиті підозрюваного виражалася у такому: признався у вчиненому кримінальному правопорушенні - 38,46 %; відмовився від давання показів - 27,62 %; частково визнав свою вину - 20,8 %; заперечив участь у вчиненому кримінальному правопорушенні - 13,11 %. Аналіз основних конфліктних ситуацій, що виникають в ході проведення допиту, дає можливість оптимізувати застосування засобів психологічного впливу для подолання небажаних наслідків.
Встановлено, що багатолітній успішний досвід застосування «профайлінгу» за кордоном, отримання позитивних результатів підтверджують доцільність його практичного використання у роботі працівників поліції з профілактики крадіжок особистого майна пасажирів, вчинених на залізничному транспорті України.