Ковальчук Лідія Валеріївна. Психофізичний розвиток як фактор готовності шестилітніх дітей до навчання в школі

brief description

Ковальчук Лідія Валеріївна. Психофізичний розвиток як фактор готовності шестилітніх дітей до навчання в школі : дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Прикарпатський національний ун-т ім. Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 2007. — 195арк. — Бібліогр.: арк. 149-173.

Ковальчук Л.В.Психофізичний розвиток як фактор готовності шестилітніх дітей до навчання в школі. Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2007 рік.
Дисертація присвячена проблемі оптимізації психофізичного розвитку шляхом використання народних рухливих ігор різної спрямованості. В роботі проаналізований стан шкільної зрілості”, який є інтегральним показником фізичного розвитку, психосоматичного здоров’я, фізичної і розумової працездатності; вивчено причини і чинники, що впливають на вищевказані показники і на цій основі розроблена програма фізичного виховання першокласників з метою підвищення рівня їх соматичного здоров’я, фізичної і розумової працездатності, які визначають шкільну зрілість”.
Об’єкт дослідження процес психофізичної підготовки 6річних дітей в умовах загальноосвітньої школи. Предмет дослідження психофізичний розвиток особистості 6-річного школяра. Мета роботи оптимізація психофізичних якостей 6-річних дітей засобами фізичної культури з метою їх адаптації до навчання в школі.
Дисертаційна робота містить новий підхід до розв’язання наукових завдань, що передбачає покращення психофізичного розвитку як чинника готовності 6-річних дітей до навчання в школі. За результатами тестування фізичних і психічних якостей вперше виявлено, що рання соціалізація (навчання з 6-років) за умов низького рівня психофізичного розвитку негативно впливає на фізичну й розумову працездатність, функціональний стан серцево-судинної й дихальної систем, викликає зростання захворюваності дітей.

1. Проведений ретроспективний аналіз наукової літератури виявив негативний вплив чинників ранньої соціалізації” на рівень рухової активності, фізичний розвиток і фізичну підготовленість першокласників, що є причиною погіршення стану їхнього соматичного здоров’я і призводить до зниження їхньої фізичної і розумової працездатності. Низький рівень психофізичного розвитку є причиною зростання (до 73%) кількості дітей із низьким рівнем шкільної зрілості”.
2. Недостатня психофізична готовність шестирічних дітей до навчання в школі призводить до ретардації фізичного розвитку. Зокрема, 37,5% обстежених дітей мали меншу ніж вікова норма довжину, а 12,5% масу тіла, 18,7% окружність грудної клітки. При цьому у 82,3% хлопчиків і 86,2% дівчаток було виявлено низький рівень фізичного розвитку.
3. Між рівнем рухової активності, станом соматичного здоров’я і шкільною готовністю” існує тісний кореляційний взаємозв’язок (r=0,89). Серед першокласників з низьким рівнем рухової активності і соматичного здоров’я 87% дітей мають недостатній рівень шкільної готовності”; з середнім рівнем 52%, а серед дітей із високим рівнем рухової активності і соматичного здоров’я тільки 12% характеризуються низьким станом шкільної готовності”.
4. Стан психічної готовності дітей 6-річного віку до навчання в школі є недостатнім. За результатами переробки оперативної пам’яті, швидкості переробки зорової інформації, рівня саморегуляції й коефіцієнта продуктивності виявлено, що серед хлопчиків-першокласників психічно зрілих” є 16%, середньо-зрілих 46,5% і незрілих” 37,5%, а з поміж дівчаток відповідно 16,5%, 60, 5% і 23,0%.
За деякими показниками (швидкість переробки зорової інформації, оперативної пам’яті) 6-річні дошкільники уступають їхнім ровесникам-школярам. Проте, час аналізу одного знаку, коефіцієнт продуктивності у них є більшим. У дівчаток рівень розумової працездатності є вірогідно вищим, ніж у хлопчиків.
5. Експериментальна програма оптимізації психофізичного розвиту дітей 6-річного віку включала народні рухливі ігри та забави різної спрямованості, що створює умови для комплексного розвитку психофізичних якостей. У режимі навчального дня вони покликані підняти продуктивність навчальної діяльності, запобігти гіпокінезії, створити умови для спільно узгоджених дій, розвитку рухової та оперативної пам’яті, а в позашкільних умовах спрямовані на оптимізацію активного відпочинку відповідно до індивідуальних можливостей організму.
6. Реалізація експериментальної програми забезпечила першокласникам досягнення вікової норми фізичної підготовленості. Найбільші зрушення відбулися в розвитку витривалості (у хлопчиків на 35%, у дівчаток на 32,7%), м’язової сили (25 і 33,3%) і швидкісно-силових здібностей (16,5 і 20,3%). Найістотніші зміни щодо фізичної підготовленості сталися у групі ЕПГ-3: у хлопчиків на 20,5%, у дівчаток на 24,4%; у групі ЕПГ-2 відповідно на 9,7 і 10,1%, а в групі ЕПГ-1 на 6,0 і 5,3%.
7. У першокласників експериментальної групи впродовж навчального року відбулися статистично вірогідні (Р<0,05) зміни за всіма показниками соматичного здоров’я: життєвий індекс збільшився на 36,6%, силовий на 17,6%, індекс Робінсона на 4,8 ум.од., відповідність маси довжині тіла на 50%, індекс Руф’є на 48,4%. Щодо соматичного здоров’я, то у групі ЕПГ-3 воно покращилося у хлопчиків на 27,6%, у дівчаток на 41,2%; у групі ЕПГ-2 показники зросли відповідно на 22,8 і 17,3%, у групі ЕПГ- 1 на 20,8 і 22,4%. Фізична працездатність першокласників зросла у хлопчиків на 16%, а у дівчаток на 11% і становила відповідно 71,0 і 65,0 Вт, що відповідає у хлопчиків вищому від середнього, а у дівчаток середньому рівню і є запорукою стійкості організму 6-річних дітей до психоемоційних навантажень і успішного навчання.
8. Розроблена й реалізована програма фізичного виховання для першокласників з пріоритетним використанням народних рухливих ігор забезпечила зростання добової рухової активності (хлопчики 25,5%, дівчатка 23,9%) й психофізичних властивостей, які визначають шкільну готовність”. Так, результати в тесті Керна-Йерасека змінилися з 11,5 до 6,5 бала (Р<0,05); у тестах на розумову працездатність результати підвищилися на 16,2% (Р<0,01). Оцінка шкільної готовності” за результатами проведеного педагогічного експерименту виявила зменшення кількості незрілих” дітей на 85%.
Перспективи подальших досліджень з цього напрямку пов’язані з розробкою моделі психофізичної готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі.