Коваленко Тетяна Валентинівна. Формування творчої активності молодших школярів засобами української народної іграшки

brief description

Коваленко Тетяна Валентинівна. Формування творчої активності молодших школярів засобами української народної іграшки: Дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Інститут проблем виховання АПН України. - К., 2002. - 274арк. - Бібліогр.: арк. 182-207

Коваленко Т.В.Формування творчої активності молодших школярів засобами української народної іграшки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02. - теорія і методика навчання образотворчого мистецтва Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено проблемі формування творчої активності молодших школярів. Визначено критерії та рівні сформованості творчої активності, виявлено особливості її прояву на уроках і у позакласній роботі з образотворчого мистецтва та художньої праці.
Розкрито можливості української народної іграшки як засобу формування творчої активності молодших школярів.
Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови і методику формування творчої активності учнів молодшого шкільного віку у процесі включення дітей у різні види творчої діяльності по опануванню ними української народної іграшки як естетичного об'єкта.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування творчої активності молодших школярів, що виявляється у необхідності обґрунтування та експериментальній перевірці методики формування досліджуваної якості засобами різновиду українського народного мистецтва іграшки на уроках і у позакласній роботі з образотворчого мистецтва та художньої праці.
1. На основі узагальнення результатів теоретичного аналізу встановлено, що творча активність є вищим рівнем прояву пізнавальної активності людини, якістю особистості, її інтегральною характеристикою.
Проведений аналіз уможливив визначеннятворчої активності молодшого школяраяк якості особистості, сутність якої полягає у готовності здійснювати ініціативні, новаторські дії у царині мистецтва. У контексті даного дослідження творча активність молодшого школяра має формуватися у процесі різних видів творчої діяльності, знаходити своє виявлення через різноманітність цієї діяльності, сформованість потреби і інтересу до опанування певним різновидом мистецтва, самостійність і пізнавальну активність.
2. У дослідженні виявлено, що значущим фактором формування творчої активності молодших школярів є активне залучення учнів до вивчення українського народного мистецтва. Народній іграшці у цьому процесі має відводитися значна роль. Українська народна іграшка як естетичний об’єкт є особливим типом художньої творчості, що вміщує у собі кілька видів народного мистецтва, є носієм історичних, загальнокультурних, художньо-декоративних, національних рис та особливостей, що дозволяє використовувати її як дійовий навчально-виховний засіб формування творчо активної особистості учнів молодшого шкільного віку.
3. У дисертації визначено структурні компоненти творчої активності молодших школярів: перцептивно-емоційний, пізнавально-інформаційний, оцінний, творчо-діяльнісний. Змістові параметри визначених компонентів є критеріальними характеристиками рівнів (високого, середнього, низького) творчої активності учнів початкових класів, а саме: наявність потреби вивчення різновидів українського народного мистецтва; обізнаність, щодо різновидів українського народного мистецтва, зокрема, іграшки; здатність до естетичної оцінки духовних цінностей та окремих мистецьких творів; бажання виразити себе у різних видах творчої діяльності у галузі української народної іграшки; виявлення самостійності задуму та оригінальності вирішення задач творчого характеру. Встановлено, що серед учнів молодшого шкільного віку переважає низький рівень (60 %) досліджуваного феномена.
4. Розроблено та експериментально перевірено методику формування творчої активності учнів молодшого шкільного віку . В її основу покладено залучення учнів початкової школи до української народної іграшки через систему різних типів уроків та позакласних заходів з образотворчого мистецтва та художньої праці. Методи і прийоми роботи, що їх було застосовано у процесі формування творчої активності молодших школярів, узгоджуються з імпровізаційним стилем роботи народних майстрів, особливостями образотворчості та емоційним характером дитячої творчості.
5. Експериментально доведено ефективність процесу формування творчої активності молодших школярів засобами української народної іграшки завдяки організації таких педагогічних умов: 1) підбір українських народних іграшок, доступних для сприйняття та відтворення молодшими школярами; 2) використання у навчально-виховному процесі необхідного і достатнього обсягу систематизованої інформації щодо української народної іграшки (історичний, теоретичний, практичний аспекти); 3) оволодіння учнями традиційними прийомами створення та оздоблення українських народних іграшок; 4) організація процесу самостійного виготовлення молодшими школярами іграшок за традиціями українських народних; 5) доступність та педагогічна доцільність пропонованих завдань; 6) створення на уроках та у позакласній роботі позитивно-емоційної творчої атмосфери зацікавленості та захопленості.
6. Аналіз даних проведеного експерименту підтвердив результативність поетапного формування творчої активності молодших школярів засобами української народної іграшки: опосередкований вплив на формування творчої активності (I етап); цілеспрямоване формування творчої активності молодших школярів (II етап); безпосередній прояв творчої активності молодших школярів у різних видах діяльності по опануванню мистецтва української народної іграшки (III етап).
Проблема формування творчої активності молодших школярів у загальноосвітніх навчальних закладах не обмежується цим дослідженням. Численні аспекти даної проблеми потребують свого подальшого дослідження та вирішення. Серед них: з'ясування можливостей формування творчої активності особистості засобами інших видів професійного та народного образотворчого мистецтва відповідно до різних вікових груп школярів; розвиток творчих здібностей особистості у процесі опанування української народної іграшки; розвиток творчої активності молодших школярів у процесі вивчення народних іграшок країн світу; підготовка майбутніх вчителів до педагогічного керівництва художньо-творчою діяльністю молодших школярів з використанням народної іграшки та інших різновидів народного та професійного декоративно-ужиткового мистецтва.