Кожемякіна Наталія Іванівна. Соціально-педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх менеджерів-аграріїв

brief description

Кожемякіна Наталія Іванівна. Соціально-педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх менеджерів-аграріїв : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Ізмаїльський держ. гуманітарний ун-т. — О., 2006. — 248арк. — Бібліогр.: арк. 168-186

Кожемякіна Н. І. Соціально-педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх менеджерів-аграріїв”. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського. Одеса, 2006.
У дисертації визначено й обґрунтовано соціально-педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх менеджерів-аграріїв; розкрито сутність і структуру феномена професійна мобільність менеджерів-аграріїв”; виявлено критерії і показники, охарактеризовано рівні сформованості професійної мобільності майбутніх менеджерів-аграріїв; розроблено структурно-функціональну модель формування професійної мобільності майбутніх менеджерів-аграріїв у логіці підсистеми бакалавр-спеціаліст-магістр”, що обіймало чотири етапи (навчально-пошуковий, комунікативно-когнітивний, самостійно-креативний, оцінно-контрольний).

Дослідження було спрямовано на визначення танаукове обґрунтування соціально-педагогічних умов, розробку структурно-функціональної моделі педагогічної технології формування професійної мобільності майбутніх менеджерів-аграріїв у системі вищої школи.
1. Професійна мобільність майбутніх менеджерів-аграріїв це здібність і готовність особистості працювати у сфері аграрно-промислового комплексу України в умовах швидких динамічних (горизонтальних і вертикальних) змін у рамках своєї професії, а також в умовах певних соціальних змін (статусу, ролі, посади і т. ін.). Встановлено, що рівень професійної мобільності менеджерів-аграріїв залежить від сформованості таких професійно важливих особистісних якостей: комунікативність, професійна компетентність, готовність до ризику і змін у професійній діяльності.
2. Соціально-педагогічними умовами формування професійної мобільності майбутніх менеджерів-аграріїв виступили: забезпечення належного рівня корпоративної культури та можливостей професійного зростання менеджерів-аграріїв; налагодження кадрової роботи в напряму чіткої системи стимулювання професійно-ділового становлення менеджерів-аграріїв у галузі агропромислового комплексу України; стимулювання майбутніх менеджерів-аграріїв до моделювання поведінки у процесі сумісної діяльності; удосконалення інформаційно-методичного супроводження навчальних програм.
3. Критеріями і показниками професійної мобільності менеджерів-аграріїв виступили: соціально-професійна компетенція (показники: знання загальних основ соціально-економічної структури держави; обізнаність з основами управління аграрним сектором; розуміння соціально-рольової функції менеджера-аграрія); професійно-управлінська компетентність (показники: знання базової специфіки феномена управління”; розуміння соціально-психологічних основ управлінської діяльності особистості; вміння застосовувати сучасні управлінські технології в аграрному секторі); комунікативна компетентність (показники: обізнаність у сфері сучасних комунікаційних мереж, знання загальних основ професійно-комунікативної діяльності, володіння техніками інформаційного обміну в діловому спілкуванні); регулятивно-емоційна компетентність (показники: індивідуально-особистісна готовність до соціальної адаптації; знання загальних основ міжособистісної взаємодії у сфері ділового спілкування).
4. Результати констатувального експерименту засвідчили, що серед бакалаврів високий рівень сформованості професійної мобільності був виявлений у 4% ЕГ і 3% КГ, достатній у 20% ЕГ і 18% КГ; на середньому рівні знаходилися 50% студентів ЕГ і 47% КГ; низький рівень був характерний для 26% майбутніх менеджерів-аграріїв ЕГ і 32% КГ. Із поміж спеціалістів на високому рівні сформованості професійної мобільності перебували лише 4% ЕГ і 5% КГ, достатній виявили 20% ЕГ і 19% КГ, на середньому рівні знаходилися 48% респондентів ЕГ і 47% КГ, низький засвідчили 28% ЕГ і 29% КГ. Стосовно магістрів, то високий рівень сформованості професійної мобільності був характерний лише для 5% ЕГ і 3% КГ, достатній рівень виявили 30% ЕГ і 20% КГ, на середньому перебували 39% ЕГ і 45% КГ, на низькому рівні знаходилася значна кількість магістрів (в ЕГ 26% і в КГ 32% .
5. Структурно-функціональна модель формування професійної мобільності майбутніх менеджерів-аграріїв у логіці підсистеми бакалавр-спеціаліст-магістр” обіймала чотири етапи: 1) навчально-пошуковий (спрямовано на визначення рівня знань і готовності менеджерів-аграріїв до професійної мобільності); 2) комунікативно-когнітивний (формування професійної обізнаності, систематизація та узагальнення знань щодо професійної мобільності менеджерів-аграріїв); 3) самостійно-креативний (підвищення рівня професійної мобільності, вдосконалення знань і вмінь з використання сучасних інноваційних технологій в аграрному секторі, що дозволить студентам збагатити знання з основ професійно-комунікативної діяльності, міжособистісної взаємодії у сфері ділового спілкування, набути вміння швидко пристосовуватися до змін в економіці); 4) оцінно-контрольний (стимулювання оцінно-контрольних дій у професійній діяльності, набуття навичок оцінки рівнів професійної мобільності підлеглих).
Принципами реалізації структурно-функціональної моделі формування професійної мобільності майбутніх менеджерів-аграріїв у системі вищої освіти є: активність і свідомість, системність і тематичність, інтеграція навчальних предметів, андрагогічні принципи, міцності підготовки.
6. За результатами дослідження, майбутні менеджери-аграрії експериментальної групи досягли значних позитивних змін у процесі формувального експерименту. Якщо індекс сформованості професійної мобільності менеджерів-аграріїв до експерименту в експериментальній групі становив: у бакалаврів 1,98 (середній рівень), у спеціалістів 2,06 (середній рівень), у магістрів 2,21 (середній рівень), то після експерименту: в бакалаврів 2,66 (достатній рівень), у спеціалістів 2,74 (достатній рівень), у магістрів 2,96 (достатній рівень). У контрольній групі до експерименту в бакалаврів 1,98 (середній рівень), спеціалістів 2,1 (середній рівень), магістрів 2,14 (середній рівень), а після експерименту: в бакалаврів 2,05 (середній рівень), спеціалістів 2,14 (середній рівень), магістрів 2,2 (середній рівень).
Перспективу подальших досліджень вбачаємо у вивченні соціально-психологічних факторів, що сприятимуть формуванню парадигми нової аграрної політики в Україні.