Кожушко Світлана Павлівна. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії

brief description

Кожушко Світлана Павлівна. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії.- Дисертація д-ра пед. наук: 13.00.04, Класич. приват. ун-т. - Запоріжжя, 2014.- 640 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

На правах рукопису

КОЖУШКО Світлана Павлівна

УДК 377.8 : 37.015

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
доктор педагогічних наук, професор
ВОЛКОВА Наталія Павлівна

Дніпропетровськ – 2014

ЗМІСТ
ВСТУП
4
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ФАХІВЦІВ З КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1 Філософські, соціологічні, психологічні витоки теорії взаємодії.. 23
1.2 Психолого-педагогічні основи міжособистісної та професійної взаємодії………………………………………………………………
49
1.3 Професійна діяльність фахівців у галузі комерції та особливості їх взаємодії…………………………………………………………….
88
Висновки до розділу 1……………………………………………………… 118
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
2.1 Підготовка майбутніх фахівців до професійної взаємодії у контексті сучасної вітчизняної та зарубіжної педагогіки……….
122
2.2 Компетентність у здійсненні професійної взаємодії фахівців з комерційної діяльності та її показники…………………………….
148
2.4 Методологічні орієнтири підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії………………..
186
Висновки до розділу 2……………………………………………………… 216
РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
3.1 Концептуальний компонент системи підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії……
222
3.2 Змістово-ціннісний та процесуально-технологічний компоненти системи підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії……………………………………………

254
3.2 Рефлексивно-аналітичний та результативно-оцінювальний компоненти системи підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії…………………

273
Висновки до розділу 3……………………………………………………… 285
РОЗДІЛ 4. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
4.1 Використання інтерактивних технологій навчання студентів…… 290
4.2 Ігрові технології навчання у підготовці майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії………………..
331
4.3 Інформаційно-комунікаційні технології підготовки студентів до професійної взаємодії……………………………………………….
353
Висновки до розділу 4……………………………………………………… 369
РОЗДІЛ 5. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
5.1 Загальні питання організації і проведення експерименту………… 372
5.2 Реалізація системи підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії……………………………….
389
5.3 Аналіз результатів експериментального дослідження…………… 419
Висновки до розділу 5……………………………………………………… 461
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 465
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….. 472
ДОДАТКИ………………………………………………………………………. 538

ВСТУП
Актуальність дослідження зумовлена тенденціями бурхливої глобалізації, інтенсивним зростанням обсягу інформації, розширенням міжнародних зв’язків України, її орієнтацією на інтеграцію із цивілізованою світовою спільнотою. У цьому контексті перед вітчизняною професійною педагогікою постає відповідальне завдання – віднайти стратегічні орієнтири професійної підготовки фахівців до взаємодії, зробивши їх конкурентоспроможними в царині розмаїття професійних та культурних зв’язків.
У зв’язку із цим виняткового значення набуває внесення суттєвих змін в існуючу систему професійної підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності шляхом спрямування загальнокультурної, професійної, іншомовної освіти на оволодіння основами професійної взаємодії, розроблення інноваційних технологій інтерактивності, успішного залучення студентів до розмаїття безпосередніх та опосередкованих взаємодій, співробітництва. Перелічені чинники здебільшого становлять соціальне замовлення системі професійної освіти, яке має чітко окреслену законодавчу базу Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Закон України “Про освіту”, Закон України “Про вищу освіту”.
Проблема взаємодії завжди була об’єктом вивчення філософів. Так, перші спроби осмислення взаємодії належать до часів Античності, коли були закладені основи механічної концепції взаємодії. У німецькій класичній філософії категорія взаємодії набула подальшого розвитку (І. Кант [199], Г. Гегель [106] та ін.).
Проблеми взаємодії відображено в численних дослідженнях українських і російських (К. Абульханова-Славська [1; 2], В. Агеєв [4]; Б. Ананьєв [9-12], Г.Андреєва [14-15], О. Бодальов [50-52], Л. Виготський [102; 103], Є. Головаха [116-117], С. Іванова [179], Н. Казарінова [196], Н. Круглова [272], В. Куніцина [287], О. Леонтьєв [319-321], Б. Ломов [330-335], Б. Паригін [412-413] та ін.), а також зарубіжних авторів (Р. Адлер [628], М. Аргайл [630], Р. Вердербер, К. Ве-рдербер [87], Т. Доіл [638], К. Сион [670] та ін.). Окремим напрямом вивчення зазначеної проблеми є аналіз бар’єрів, що порушують взаємодію фахівців (А. Аронсон [631], М. Відінєєв [89], І. Глазкова [111], О. Залюбовська [163], А. Маркова [344-345], Б. Паригін [412-413], К. Роджерс [466], Р. Шакуров [609] та ін.).
Значний інтерес для проведеного дослідження становлять праці, які розкривають концептуальні засади професійної підготовки майбутніх фахівців (А. Алексюк [6], В. Володько [95], О. Глузман [113], М. Громкова [123], І. Зя-зюн [177], Н. Кузьміна [293-294], В. Кушнір [303-304], В. Ледньов [316], В. Стрельніков [533] та інші); різні аспекти навчальної діяльності у ВНЗ (О. Ду-басенюк [148], В. Загвязинський [161], І. Зимня [171], І. Лернер [322], В. Лозова [329], С. Рубінштейн [472] М. Скаткін [512], Т. Сущенко [537] та інші); наукові засади організації педагогічного процесу у ВНЗ (Ю. Бабанський [27], В. Беспалько [40], В. Загвязинський [161], В. Сластьонін [513] та інші); теоретичні та методичні засади інтерактивної взаємодії, ефективність її впливу на формування особистості (Н. Баліцька, О. Біда, Г. Волошина, Н. Побірченко [187], М. Кларін [214], А. Мартинець [348], М. Перець [420], О. Пометун [438; 439], С. Сисоєва [506-509] та інші); застосування технологій навчання у співробітництві та взаємодії учасників навчально-виховного процесу (Л. Велит-ченко [83-84], А. Вербицький [85; 86], Є. Головаха [116; 117], О. Залюбовська [163], С. Іванова [179], В. Малікова [341; 342], Т. Сенько [500], А. Чусовітін [604; 605] та ін.); використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки фахівців різного профілю до взаємодії (В. Андрущенко, В. Луговий [454], Т. Асламова [23], Ю. Бабаєва [26], К. Бугайчук [68], Н. Волкова [94], Є. Данильчук [130], І. Захарова [165], Н. Морзе [367-368], Т. Поясок [441], І. Розіна [468], О. Філімонова [573] та ін.).
Питання підготовки майбутніх спеціалістів до професійного спілкування й взаємодії як передумови їх успішної професійної діяльності та особистісно-професійного розвитку досліджувалися значною когортою науковців (С. Амеліна [7], О. Балан [31], С. Барсукова [33], А. Большакова [54], С. Дмитри-ченкова [140], В. Семиченко [496] та ін.).
Теоретико-експериментальну розробку проблеми взаємодії в педагогічному процесі, професійної взаємодії педагогів здійснювали такі вчені, як: О. Балан [31], О. Бодальов [49; 50], А. Булигіна [69], Н.Волкова [91], І. Гапійчук [104], С. Горбачева [120], С. Єфремова [154], В. Зацепін [168], І. Зимня [171; 172], І. Кобзарєва [219], О. Коротаєва [272], С. Кудрявцева [291], В. Малікова [341], Л. Савенкова [479], В. Сластьонін [513] та ін. У педагогічній літературі розглядалися різні аспекти педагогічної взаємодії: взаємодія викладача і студента (Є. Бондаревська [58; 59], А. Вербицький [85; 86], Н. Кузьміна [293-294] та ін.); характер дидактичної емоційної взаємодії між викладачем і студентом під час організації самостійної роботи студентів (А. Алексюк [6]); педагогічна взаємодія і педагогічне спілкування як взаємодія викладача і учня (Н. Волкова [94]); міжкультурна взаємодія майбутніх учителів (Н. Якса [625]); педагогічні бар’єри взаємодії (І. Глазкова [111]); дидактична взаємодія суб’єктів навчання – викладача і студента (І. Зимня [172]); типи й форми взаємодії учасників педагогічного процесу в системі дистанційного навчання (О. Птахіна [455]); емоційна взаємодія як компонент педагогічної системи (І. Гапійчук [104]); роль емоційного фактора в системі гуманізації педагогічної взаємодії (Ю. Казаков [195]); дидактична взаємодія викладача й студента як чинник оптимізації процесу навчання (О. Балан [31]) та ін.
Щодо професійної підготовки фахівців у галузі комерційної діяльності, то вивченню окремих її питань присвячено праці Т. Крамаренко [279] (культура професійного діалогу майбутніх фахівців з товарознавства та комерційної діяльності), Н. Шевиріної [610] (моральні уявлення учнів щодо комерційної діяльності та урахуванні їх в процесі професійної взаємодії), Н. Ротової [471] (комунікативно-мовна поведінка майбутніх фахівців у професійній діяльності), Т. Русецької [476] (проектне навчання в процесі професійної підготовки товарознавців-комерсантів), Л. Карташової [204] (підвищення ефективності педагогічних технологій підготовки спеціалістів-товарознавців), С Симчук [505] (використання інтерактивних технологій у професійній підготовці товарознавців-комерсантів), О. Куклін [296] (організаційно-педагогічні умови професійного навчання фахівців комерційного профілю).
Попри безсумнівне наукове й практичне значення названих досліджень, їх важливість у вирішенні актуальних проблем педагогічної науки, на сьогодні відсутня цілісна науково обґрунтована теорія й методика професійної підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до взаємодії.
Ґрунтовний аналіз широкого кола джерел і наукових праць з досліджуваної проблеми, практичного досвіду підготовки студентів до взаємодії у вищому навчальному закладі дав змогу виявити низку суперечностей:
1. На рівні концептуалізації:
– між світовими тенденціями глобалізації процесів взаємодії й обмеженим рівнем знань людини щодо їх здійснення;
– між сучасним усвідомленням нової парадигми освіти, що акцентує на створенні умов для особистісного зростання й самореалізації майбутніх фахівців, і моноспрямованою парадигмою, що домінує в методології, теорії й практиці ВНЗ;
– між процесами інтеграції України до світового освітнього простору, стрімкого розширення взаємозв’язків і відсутністю концептуальних обґрунтувань системи підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії.
2. На рівні мети підготовки фахівців:
– між нагальною потребою суспільства у фахівцях з комерційної діяльності, здатних до професійної взаємодії, і реальним рівнем їх підготовки.
3. На рівні змісту вищої освіти:
– між необхідністю розгляду професійної взаємодії як цілісного феномена й неузгодженістю цілей, функцій, засобів, їх дискретним відображенням у змісті вищої освіти;
– між традиційним підходом до змісту, що обмежує підготовку фахівців на функціональному рівні, і переходом до системно-цілісних, міждисциплінарних, змістовних компетентнісних структур, здатних забезпечити когнітивні, ціннісно-мотиваційні, особистісно-поведінкові, рефлексивні складники змісту;
– між превалюванням у сучасному освітньому процесі формувальних, імперативних методів і технологій, що базуються на соціально заданих нормах, еталонах поведінки, взаємодії й комунікації, і необхідністю посилення інтерактивності, співробітництва, особистісно-творчих ініціатив у діяльності суб’єктів педагогічного процесу.
Актуальність, теоретичне і практичне значення проблеми й водночас відсутність методологічних, теоретичних та методичних засад підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії зумовили вибір теми дисертації: “Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії”.
Зв’язок теми роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної теми кафедри загальної та соціальної педагогіки Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля «Модернізація професійно-педагогічної освіти в Україні в умовах інтеграції до світового освітнього простору» (державний реєстраційний номер 0112U002287). Тему затверджено Вченою радою Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля (протокол № 1 від 22.02.2013) та узгоджено в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 26.03.2013).
Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні й експериментальній перевірці теоретичних і методичних засад підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії.
Відповідно до зазначеної мети поставлено такі завдання:
1. Обґрунтувати концептуально-методологічні засади професійної підготовки фахівців з комерційної діяльності до взаємодії.
2. Визначити теоретичні засади підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії.
3. Розкрити сутність, структуру компетентності у здійсненні професійної взаємодії фахівців з комерційної діяльності.
4. Розробити, теоретично обґрунтувати систему підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії, визначити та схарактеризувати її компоненти.
5. Розробити науково-методичне забезпечення підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії.
6. Експериментально перевірити ефективність запропонованої системи підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії та її науково-методичного забезпечення.
7. Підготувати комплекс навчально-методичного забезпечення підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії.
Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності.
Предмет дослідження – теоретико-методичні засади системи підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії.
Концепція дослідження ґрунтується на розумінні того, що цілеспрямована, спеціально організована підготовка майбутніх фахівців з комерційної діяльності до взаємодії є невід’ємним складником їх професійної підготовки у вищому навчальному закладі, передумовою успішної подальшої комерційної діяльності, самоосвіти протягом життя.
Професійна взаємодія як специфічний безпосередній або опосередкований взаємозв’язок двох або більше рівноправних, рівноактивних, рівноунікальних суб’єктів професійної діяльності є основою встановлення їх найрізноманітніших зв’язків, засобом виконання виробничих функцій; здійснюється в різних формах, за допомогою розмаїття засобів, технологій, які постійно вдосконалюються, збагачуються, сприяючи організації спільної діяльності, досягненню взаєморозуміння, розвитку особистості, її самоствердженню й самореалізації. Успішність її реалізації забезпечує компетентність у здійсненні професійної взаємодії – інтегральне особистісне утворення, що позитивно відбиває систему цінностей професійної взаємодії комерсанта, визначає цілеспрямовану діяльність студентів щодо їх засвоєння, розуміння необхідності пізнання самого себе як суб’єкта взаємодії, усвідомлення етичних норм і правил взаємодії засобами вербальної, невербальної, комп’ютерної комунікації, здійснення експертизи власних дій і прийнятих рішень; сформовану сукупність комунікативних умінь та розвинуті особистісні якості (соціальний інтелект, здатність до співробітництва, толерантність, бар’єропревентивність).
Ефективність підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії забезпечується: методологією дослідження, яка включає системний, синергетичний, компетентнісний, особистісно зорієнтований, діяльнісний, акмеологічний, аксіологічний, партисипативний, суб’єктний підходи; теоретичним обґрунтуванням, представленим системою понять, норм, технік, стратегій, тактик і бар’єрів професійної взаємодії, різноманітних форм її перебігу в соціальних, професійних середовищах, цінностей професійної та міжособистісної взаємодії, які мають стати об’єктом ціннісного ставлення студентів до процесу їх засвоєння, глибокого усвідомлення сутності, функцій, системного характеру професійної взаємодії, основою вироблення власного погляду на професійну взаємодію як на об’єкт моделювання, що вимагає необхідності неперервної освіти; технологічним забезпеченням, яке базується на органічному поєднанні інтегративно-модульних (забезпечують міжпредметні зв’язки, поєднання теорії з практикою, формування й розвиток системи міждисциплінарних професійних знань, умінь), інтерактивних (забезпечують суб’єкт-суб’єктну основу навчально-професійної взаємодії студентів та викладачів), ігрових (стимулюють навчально-пізнавальну активність, формують навички роботи в команді) та інформаційно-комунікаційних технологій навчання, особистісно зорієнтованих методах і формах роботи, організації самостійної пізнавальної діяльності, які приводять у дію внутрішні механізми саморозвитку, самореалізації й самовдосконалення особистості майбутнього фахівця в різновидах взаємодії та потребують неперервної адаптації до майбутніх професійних потреб студентів і вимог роботодавців; наданні студентам можливостей постійно підвищувати компетентність у здійсненні професійної взаємодії в межах неформальної та інформальної освіти, що передбачає розвиток додаткових освітніх послуг для студентів ВНЗ; розробці системи моніторингу компетентності у здійсненні професійної взаємодії, аналізі та врахуванні його результатів протягом навчання студентів у виші. Отже, зазначені чинники є основою забезпечення компетентності особистості та здійснення професійної взаємодії у діяльності майбутнього фахівця з комерційної діяльності.
Окреслені концептуальні положення втілені в загальній гіпотезі дослідження, яка ґрунтується на припущенні, що якість підготовки майбутніх фахівців у галузі комерції можна суттєво підвищити, якщо на основі методологічних і теоретичних засад взаємодії, наявного вітчизняного й зарубіжного досвіду компетентнісної інтерактивної освіти, розробити систему підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії та її науково-методичне забезпечення.
Загальну гіпотезу конкретизовано в часткових припущеннях, які передбачають, що підготовка майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії буде ефективною, якщо:
– методологічне обґрунтування проблеми професійної взаємодії, спирається на системний, синергетичний, компетентнісний, особистісно зорієнтований, діяльнісний, акмеологічний, аксіологічний, партисипативний, суб’єктний підходи, які визначають необхідні й достатні умови для забезпечення ключових компетентностей у процесі підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії;
– концептуальна модель підготовки являє собою єдність концептуального, змістово-ціннісного, процесуально-технологічного, рефлексивно-аналітичного, результативно-оцінювального компонентів;
– науково-методичне забезпечення підготовки орієнтоване на інтеграцію змісту фахової, психологічної та соціально-гуманітарної підготовки, єдність теорії й практики, врахування особистісних позицій та інтересів студентів, їхньої компетентності, чому сприяють гармонійне поєднання інтерактивних, ігрових, інформаційно-комунікаційних технологій навчання, особистісно орієнтовані методи й форми роботи, організація самостійної пізнавальної діяльності;
– студенти мають можливість постійно підвищувати компетентність у здійсненні професійної взаємодії в межах неформальної та інформальної освіти через впровадження додаткових освітніх послуг у ВНЗ;
– оцінювання ефективності підготовки відбувається на підставі визначених критеріїв компетентності у здійсненні професійної взаємодії за допомогою розробленого діагностичного комплексу.
Методологічні основи дослідження становлять:
– на філософському рівні методології: філософські положення про загальні закони розвитку природи, суспільства, людської свідомості та діяльності; положення теорії пізнання; діалектичний принцип взаємозв’язку й взаємозумовленості закономірностей і явищ об’єктивної дійсності; взаємозв’язок теорії та практики у процесі пізнання; активна роль особистості у пізнанні й перетворенні дійсності; системний підхід до розуміння сутності професійної взаємодії, компетентності у здійсненні професійної взаємодії та організації навчального процесу;
– на загальнонауковому рівні методології: ідеї представників соціальних теорій взаємодії про соціокультурний, професійний характер взаємодії, механізми досягнення взаєморозуміння між суб’єктами взаємодії; концептуальні психолого-педагогічні ідеї щодо взаємодії як своєрідної системи цілеспрямованого, безконфліктного спілкування, поведінки й діяльності; концепції діалогічності, які акцентують на діалоговій взаємодії як основі особистісних, ціннісних перетворень суб’єктів діалогу та соціального інтелекту про взаємодію когнітивних і поведінкових чинників під час взаємодії з людьми; синергетичний підхід до компетентності у здійсненні професійної взаємодії як відкритої системи, що змінюється відповідно до вимог як професійної підготовки, так і майбутньої професійної діяльності; компетентнісний підхід, що спрямовує освітній процес на формування та розвиток ключових і предметних компетентностей особистості; діяльнісний підхід до формування особистості, основою якого є принцип єдності зовнішнього та внутрішнього в детермінації психічного; аксіологічний підхід, що акцентує увагу на значущості формування ціннісно-смислової сфери особистості; акмеологічний підхід, що забезпечив спрямованість професійної підготовки майбутніх фахівців на максимальне використання його особистісного й професійного потенціалу з метою досягнення акме; ідеї партисипативного підходу щодо здатності та готовності до спільної діяльності, вирішення суперечностей; суб’єктний підхід, який уможливив активний пошук шляхів формування творчої особистості, її спрямованості на віднаходження нового, нестандартного в різновидах професійної взаємодії;
– на конкретно-науковому рівні методології: сукупність принципів дослідження, методів, що використовують у педагогіці вищої педагогічної освіти; гуманістичні філософські положення про особистість як найвищу цінність суспільства; концепція особистісно зорієнтованої зумовленості цілей, змісту й технологій підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії; теорії інноваційних педагогічних технологій навчання; наукові ідеї комунікативної підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності.
Теоретичні засади дослідження становлять:
– праці з філософії, у яких розроблено теоретичні та методологічні засади теорії взаємодії (К.-О. Апель, Ю. Габермас, Г. Гегель, І. Кант, В. Кемеров, В. Князєв, А. Чусовітін та інші);
– праці із соціології, у яких викладено категоріальний апарат опису структури соціальної дії, універсальні характеристики й принципи взаємодії (П. Блау, Г. Блумер, М. Вебер, Г. Гарфінкель, Ч.Кулі, Ю. Лотман, Г. Мід, Дж.Морено, Т. Ньюкомб, П. Сорокін, Т. Парсонс, П. Сорокін, Г. Тард, Дж. Хоманс та інші);
– праці з соціальної психології, у яких розкрито погляд на взаємодію як організацію спільної діяльності людей (Г. Андрєєва, Р. Бейлс, Е. Бернс, К. Вейк, Р. Дафт, Г. Келлі, Дж Тібо, О. Усанова та інші);
– положення теорії міжкультурної взаємодії та діалогу культур (М. Бахтін, М. Бубер, В. Бушкова, М. Каган, О. Филимонова та інші);
– концептуальні ідеї теорії соціальний інтелекту, що забезпечує успішну взаємодію з людьми (Г. Ґарднер, Д. Големан, О. Джон, С. Каган, С. Космітскі, Г. Оллпорт, К. Петерсон, Е. Торндайк, В. Загвоздкін та інші);
– праці з психології, в яких обґрунтовано теоретичні основи взаємодії, що породжує взаємні зв’язки суб’єктів, відносини, спілкування, взаєморозу-міння, сумісну діяльність (В. Агеєв, Р. Адлер, Б.Ананьєв, В. Бехтєрєв, А. Бодальов, Л.Виготський, Е. Головаха, В. Давидов, О. Леонтьєв, Х. Лійметс, Б. Ломов, В.М’ясищев, Н. Обозов, Л. Орбан-Лембрик, Б. Паригін та інші);
– праці з психології, педагогіки, в яких обґрунтовано теоретичні й методологічні основи професійної взаємодії (Т. Анісімова, М.Васильєва, М. Вудкок, І. Глазкова, С. Головін, О. Залюбовська, І. Зимня, О. Коротаєва, І. Лернер, А. Маркова, А. Мудрик, Л. Орбан-Лембрик, В. Сисоєв, В. Шадриков, Р. Шакуров, Н. Якса та інші)
– положення сучасної філософії освіти, які розкривають теоретичні основи професійної освіти, особистісно орієнтованої освітньої парадигми (А. Алексюк, Ю. Бабанський, М. Громкова, О. Глузман, С. Гончаренко, О.Дубасенюк, В. Загвязинський, І.Зязюн, К. Роджерс, О. Савченко, В. Сєриков, Т. Сущенко, І. Якиманська та інші);
– дослідження проблем формування професійної компетентності майбутніх фахівців (Н. Бібік, Н. Бориско, Н. Волкова, І. Зимня, О. Овчарук, О. Пометун, Т. Рогова, Л. Хоружа, А. Хуторський, В. Ягупов та інші);
– праці з психології та педагогіки, в яких сформульовано теоретичні основи підготовки майбутніх фахівців до професійної взаємодії (А. Вербицький, Н. Волкова, В. Лабунська, В. Луговий, А. Маркова, Т. Поясок, О. Птахіна, І. Розіна, В. Семиченко та інші);
– праці, присвячені професійній підготовці майбутнього фахівця з комерційної діяльності, значущих якостей його особистості (В. Апопій, Л. Карташова, Т. Крамаренко, В. Лаптев, М. Леві, М. Леонов, А. Орлов, Л. Осипова, Ф. Панкратов, Ф. Половцева, Н. Ротова, Т. Русецька, Р. Хизрич, О. Читаєва, Н. Шевиріна, О. Щербак, Г. Щокин та інші);
– дослідження педагогічних технологій (В. Андрущенко, В. Безпалько, А. Капська, М. Кларін, Н. Морзе, Є. Пассов, О. Пєхота, О. Пометун, Л. Разбегаєва, Л. Рибалко, С. Сисоєва, В. Стрельніков, О.Тарнопольський та інші);
– теорії діяльності до процесу засвоєння знань та розвитку особистості (Б. Ананьєв, Л. Виготський, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн та інші).
З метою досягнення мети, вирішення визначених завдань, перевірки висунутої гіпотези використано комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз (проблемно-цільовий, порівняльний, ретроспективний) аспектів досліджуваної проблеми у філософській, соціологічній, психологічній, педагогічній науковій літературі для з’ясування стану розробленості проблеми, визначення сутності ключових категорій та понять дослідження; узагальнення та систематизація наукових положень з метою розробки концепції та теоретико-методичних засад; контент-аналіз змісту галузевих стандартів, навчальних програм фахової підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності для систематизації отриманої інформації про досліджуваний об’єкт; емпіричні: прогностичні (експертне оцінювання, узагальнення незалежних характеристик); діагностичні (анкетування, опитування, бесіда, тестування); обсерваційні (спостереження, самоспостереження, самооцінка) з метою визначення рівня сформованості компетентності у здійсненні професійної взаємодії фахівців з комерційної діяльності; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) з метою визначення ефективності впровадження науково обґрунтованої системи підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії; методи математичної статистики для визначення статистичної значущості отриманих у ході дослідження експериментальної роботи результатів.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу було здійснено на базі Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля, його Ренійського та Кременчуцького інститутів, Університету менеджменту освіти НАПН України, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». Дослідженням було охоплено 1134 студенти спеціальностей 7.03051001 – Товарознавство і торговельне підприємництво, 7.03010201 – Психологія, 7.03050301 – Міжнародна економіка, 7.03050401 – Економіка підприємства, 7.03050701 – Маркетинг, 7.03060101 – Менеджмент організацій і адміністрування, 7.03050802 – Банківська справа, а також 206 викладачів та співробітників ВНЗ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що
вперше:
– розроблено теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії;
– узагальнено позитивні здобутки вітчизняного та зарубіжного досвіду професійної підготовки майбутніх фахівців до професійної взаємодії;
– сформульовано основні положення концепції підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії, реалізація якої дала змогу розкрити індивідуальні комунікативні резерви студентів, набути компетентності у здійсненні професійної взаємодії;
– розроблено й теоретично обґрунтовано систему підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії, яка ґрунтується на системному, синергетичному, компетентнісному, особистісно зорієнтованому, діяльнісному, акмеологічному, аксіологічному, партисипативному, суб’єктному підходах і включає такі компоненти: концептуальний (представлений метою, системою мотивів цілеспрямованого, творчого оволодіння знаннями професійної взаємодії, принципами, педагогічними умовами); змістово-ціннісний (являє собою систему понять, цінностей, норм, технологій, тактик, стратегій взаємодії, включених у контекст життєвих, професійно-спрямованих, суб’єктивно-значущих для студентів проблем, які мають стати об’єктом ціннісного ставлення студентів у процесі їх засвоєння); процесуально-технологічний (реалізується через гармонійне поєднання інтерактивних, ігрових, інформаційно-комунікаційних технологій; забезпечує умови для набуття нового, значущого досвіду професійної та міжособистісної взаємодії, організації поетапного відпрацювання комунікативних умінь, відтворення предметного й соціального змісту професійної взаємодії майбутніх фахівців з комерційної діяльності; самореалізації студентів у різноманітних видах професійної взаємодії); рефлексивно-аналітичний (реалізується через самопізнання, самокорегування, рефлексію власних досягнень у професійному й особистісному зростанні шляхом аналітико-оціночної, пошуково-практичної діяльності; діагностику й самодіагностику); результативно-оцінювальний (передбачає корекцію та контроль, складання студентами індивідуальної програми розвитку компетентності у здійсненні професійної взаємодії, самоаналіз, спостереження).
уточнено і конкретизовано:
– поняттєво-категоріальний апарат досліджуваної проблеми («підготовка майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії» як відкрита, динамічна, поліфункціональна система, «компетентність у здійсненні професійної взаємодії майбутніх фахівців з комерційної діяльності» як інтегральне особистісне утворення); критеріальну базу виявлення рівнів сформованості у майбутнього фахівця з комерційної діяльності компетентності у здійсненні професійної взаємодії, яка логічно співвідноситься з її компонентами (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, особистісний);
подальшого розвитку набули:
– теоретичні положення щодо вдосконалення змісту, форм і методів підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії в межах формальної, неформальної та інформальної освіти.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці та впровадженні теоретично обґрунтованої й експериментально перевіреної системи підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії, що може бути застосована як основа для моделювання відповідного процесу для студентів ВНЗ інших напрямів.
Розроблено й упроваджено в процес професійної підготовки навчально-методичні комплекси: «Writing Business Letters», «Business Projects» (гриф МОН), «Бізнес-телефонія» (гриф МОН), «Psychological Matters» (гриф МОН), «Law at First Sight» (гриф МОН), «Business Letter Writing», «Маркетинговий менеджмент у сучасній світовій практиці. Проект «Синергія» – фаховий аналіз іноземною мовою», «Професійна взаємодія: інноваційні методи навчання»; навчальну й робочу програми, матеріали практичних занять, завдання для самостійної роботи, індивідуальні науково-дослідні завдання, матеріали поточного та підсумкового тестового контролю з навчальних дисциплін: «Іноземна мова професійного спрямування», «Ділова іноземна мова»; авторські навчальні курси «Психологія торгівлі» та «Професійна взаємодія фахівців з комерційної діяльності»; комплекс тренінгів з формування компетентності у здійсненні професійної взаємодії майбутніх фахівців. Електронний контент навчально-методичного забезпечення зазначених навчальних дисциплін подано на освітньому порталі Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля.
Для викладачів створено та впроваджено програму й науково-методичне забезпечення семінарів «Інтерактивна взаємодія в освіті», «Формування компетентності у здійсненні професійної взаємодії майбутніх фахівців», «Педагогічна майстерність: фахова професіоналізація та інноваційні підходи».
Запроваджено в практику позааудиторної роботи програму роботи дискусійного клубу «Культура людських взаємовідносин», студентського клубу «Лідер», психологічного гуртка «Комунікатор», тренінги-семінари професій-ного становлення особистості, тренінги («Ефективна взаємодія в команді», «Ефективне управління», «Самооцінка раціональної поведінки у конфлікті», «Майстри взаємодії», «Прихований контекст спілкування», тренінги лідерських, комунікативних якостей, формування готовності фахівців до роботи в команді сучасної організації та ін.).
Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів під час професійної підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності, у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників та фахівців з комерційної діяльності.
Основні положення та результати дослідження впроваджено в навчальний процес професійної підготовки студентів напрямів підготовки 7.03051001 – Товарознавство і торговельне підприємництво, 7.03050301 – Міжнародна економіка, 7.03050401 – Економіка підприємства, 7.03050701 – Маркетинг, 7.03060101 – Менеджмент організацій і адміністрування, 7.03050802 – Банківська справа Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля (довідка про впровадження № 696 від 04.06.2014 р.), Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (м. Київ) (довідка про впровадження № 26/01-683 від 11.06.2014 р.), Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (довідка про впровадження № 13.02/2120 від 11.06.2014 р.), Полтавського університету економіки і торгівлі (довідка про впровадження № 45-12/23 від 01.04.2014), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка про впровадження № 86/03-А від 18.02.2014), Одеського інституту фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (довідка про впровадження № 130 від 07.04.2014), ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (довідка про впровадження № 1/1348 від 04.04.2014), Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» (довідка про впровадження № 01/01/04-72 від 12.05.2014).
Особистий внесок автора. Ідеї та думки, що належать співавторам (І. Белінська, Н. Беспалова, О. Глінська, Ю. Дегтярьова, В. Зірка, М. Кабанова, В. Момот, Г. М’ясоїд, Ю. Петруня, К. Сидорова, Л. Сліпченко, О. Тарнопольський, Б. Холод), не використовувались у матеріалах дисертації.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження репрезентовано в доповідях і повідомленнях на наукових, науково-практичних та науково-методичних конференціях різного рівня:

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Гострота й актуальність проблеми підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії набула об’єктивно перспективного характеру завдяки тенденціям розвитку світової економіки, розширенню міжнародних, культурних та економічних зв’язків України з іншими країнами, її входженню до світового співтовариства, об’єктивним потребам у розширенні ділових відносин із зарубіжними партнерами, що вимагає глибокого усвідомлення місця і ролі професійної взаємодії в комерційній діяльності як засобу її реалізації й координації, формування високопрофесійного, компетентного фахівця нової генерації, який став би носієм ефективних форм взаємодії із суб’єктами комерційної діяльності, змінив би сенс і характер професійної взаємодії у світовому соціально-економічному просторі, царині багатоманітних професійних та культурних зв’язків.
Узагальнення результатів теоретичного пошуку, експериментальної роботи підтверджують основні положення гіпотези дослідження й дають змогу зробити такі висновки:
1. За результатами аналізу здійснено теоретичне узагальнення вирішення нової наукової проблеми з метою обґрунтування теоретичних і методичних засад професійної взаємодії, забезпечення особистісної спрямованості процесу підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності у вищій школі.
Обґрунтовано концептуально-методологічні засади професійної взаємодії фахівців з комерційної діяльності, основу яких становлять ідеї філософів, соціологів, психологів, педагогів, котрі визначили сутнісні ознаки феноменів «взаємодія», «професійна взаємодія», встановили вимоги до ефективного обміну інформацією під час безпосередньої й опосередкованої взаємодії та суб’єктів взаємодії.
У виконаному дослідженні обґрунтовано зміст професійної взаємодії фахівців з комерційної діяльності як системи безпосередніх чи опосередкованих зв’язків фахівців з клієнтами та споживачами товарів або послуг комерційної діяльності під час виконання професійної діяльності з метою досягнення передбачуваного результату, що відповідає загальним інтересам і сприяє реалізації потреб кожного із суб’єктів взаємодії.
Професійна взаємодія, як цілеспрямований, соціально-зумовлений, динамічний феномен, здійснюється за керівної ролі суб’єкта як носія активного, діяльного, перетворювального начала, який є освіченою особистістю, здатною свідомо планувати й організовувати професійну взаємодію, обирати способи взаємодії, конкретні ролі для себе серед інших суб’єктів, виробляти власні цілі й засоби для їх досягнення, впливати на партнера, сприймати, аналізувати інформаційний, емоційний та інтелектуальний зміст його висловлювання, психофізіологічні й енергетичні стани та оцінювати їх.
Розкрито функції професійної взаємодії фахівців з комерційної діяльності, які розглядаються в контексті їх функціонального навантаження (когнітивна, розуміння, розвивальна, соціалізації, культурологічна, інформа-ційна, експресивна, смислоутворювальна, контактна, управлінська, спонука-льна, прогностична, координаційна, встановлення відносин, здійснення впливу, діагностична, самоутвердження). Доведено доцільність орієнтації фахівців з комерційної діяльності на поліфункціональність професійної взаємодії.
2. Ґрунтуючись на результатах генетичного аналізу процесу професійної підготовки майбутніх комерсантів у контексті вітчизняної та зарубіжної педагогіки, виявлено суперечності цього процесу, вирішення яких потребує оперативного оновлення мети, змісту та технологій підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії; орієнтації педагогічного процесу на потреби сучасного ринку праці, урахування тенденцій конкурентного середовища.
3. Узагальнення наукового доробку щодо проблеми професійної компетентності, аналіз теоретичних основ вивчення компетентності у здійсненні професійної взаємодії, дали змогу обґрунтувати її як вид професійної компетентності фахівця з комерційної діяльності, що формується у процесі професійної підготовки й потребує постійного розвитку, наповнення та подальшого вдосконалення у майбутній професійній діяльності.
Компетентність у здійсненні професійної взаємодії майбутніх фахівців з комерційної діяльності визначено як інтегральне особистісне утворення, що забезпечує ефективність взаємодії в системі професійних відносин. Вона позитивно відображає систему цінностей професійної взаємодії комерсанта; визначає цілеспрямовану діяльність студентів щодо їх засвоєння, розуміння необхідності пізнання самого себе як суб’єкта взаємодії, усвідомлення етичних норм і правил взаємодії засобами вербальної, невербальної, комп’ютерної комунікації, здійснення експертизи власних дій і прийнятих рішень, сформовану сукупність комунікативних умінь та розвинуті особистісні якості (соціальний інтелект, здатність до співробітництва, толерантність, бар’єропревентивність).
Обґрунтовано структурні компоненти досліджуваної компетентності з урахуванням її інтегрованого характеру: мотиваційно-ціннісний (рівень потреби в досягненні, потреби у взаємодії, спрямованості на взаємодію); когнітивний (прагнення до здобування знань і їх застосування у професійній діяльності, рівень знань з проблеми професійної взаємодії, потреба в пізнанні); діяльнісний (сукупність комунікативних умінь (професійно-комунікативних, практико-діяльнісних, відносинно-регулятивних, предметно-інформаційних) та рівень контактності та гнучкості у спілкуванні); особистісний (соціальний інтелект, здатність до рефлексії, співробітництва, толерантність, бар’єропревентивність). Опанування майбутнім фахівцем цього інтегрального особистісного утворення забезпечує кваліфіковане виконання професійної комерційної діяльності.
4. Розроблено, теоретично обґрунтовано систему підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії, яка ґрунтується на системному, синергетичному, компетентнісному, особистісно зорієнтованому, діяльнісному, акмеологічному, аксіологічному, партисипативному, суб’єктному підходах. Схарактеризовано її складники: концептуальний, змістово-ціннісний, процесуально-технологічний, рефлексивно-аналітичний, результативно-оцінювальний компоненти.
Науково обґрунтовано концептуальний компонент, який представле-но метою (забезпечення компетентності у здійсненні професійної взаємодії майбутніх фахівців з комерційної діяльності), принципами (загальнопедаго-гічні, професійної спрямованості, контекстного навчання, гуманітаризації, гуманізації, свідомості, природовідповідності, культуровідповідності, комунікативної взаємодії, індивідуальної підтримки, толерантності), педагогічними умовами (створення атмосфери шанобливого ставлення до процесу взаємодії в системах «викладач – студент», «студент – студент», «студент – студенти», освітньому середовищі вишу; високий рівень компетентності викладачів ВНЗ у здійсненні професійної комунікації та взаємодії; оптимізація взаємодії психолого-педагогічних та фахових кафедр ВНЗ для підвищення якості формування компетентності майбутніх фахівців комерційної діяльності до здійснення професійної взаємодії; дотримання гуманізму, толерантності суб’єкт-суб’єктних відносин у системах «викладач – студент», «студент – студент»; спрямованість викладання навчальних дисциплін на організацію різноманітної міжособистісної взаємодії).
Розкрито змістово-ціннісний компонент, який являє собою систему понять, цінностей, норм, технологій, тактик, стратегій взаємодії, включених у контекст життєвих, професійно спрямованих, суб’єктивно значущих для студен-тів проблем, які мають стати об’єктом ціннісного ставлення студентів у процесі їх засвоєння, глибокого усвідомлення сутності, функцій, особливостей, механіз-мів здійснення професійної взаємодії, її технік, стратегій і тактик, бар’єрів взаємодії. Доведено, що важливим елементом змісту підготовки майбутніх фахі-вців з комерційної діяльності до професійної взаємодії є особистісний досвід як результат індивідуально-суб’єктного переживання та оцінювання змісту підготовки та його врахування з метою особистісного й професійного розвитку, що потребує аналізу явищ об’єктивної та суб’єктивної реальності, рефлексії власних дій та елементів світогляду (переконань, поглядів, відносин) з позицій гуманності, соціальної цінності, толерантності, поваги до почуттів іншого, що опинився в ситуації професійного, морального вибору. Результатом опанування знань має бути сформований власний погляд на професійну взаємодію як на особистісну цінність, об’єкт моделювання, самостійної реалізації тактик, стратегій, технологій взаємодії, який потребує неперервної освіти.
Доведено, що процесуально-технологічний компонент, який представле-но гармонійним поєднанням інтерактивних, ігрових, інформаційно-комуніка-ційних технологій, має забезпечувати умови для напрацювання майбутніми фахівцями нового, значущого для них досвіду соціальної поведінки і встанов-лення відносин професійної й міжособистісної взаємодії, відтворення предмет-ного і соціального змісту професійної комунікативної діяльності, самореалі-зації студентів у різновидах професійної взаємодії. Результатом реалізації зазначеного компонента є вироблена система ставлень, потреб, мотивів, що спонукають до взаємодії, налагодження та підтримки спільної діяльності, дій, позицій взаємодії і дають змогу досягти власних цілей, взаєморозуміння.
У дослідженні визначено завдання рефлексивно-аналітичного компонента, який реалізується за умов самопізнання, самокоригування, включення в аналітико-оцінювальну, пошуково-практичну діяльність. Результатом є досягнення точності рефлексивних очікувань, децентрованого рівня аналізу бар’єрів професійної взаємодії, усвідомленість професійних дій. Цей компонент включає комплекс моніторингових процедур, спрямованих на визначення рівня сформованості потреби в досягненні взаємодії, комунікативних умінь, соціального інтелекту, здатності до рефлексії, співробітництва; складання студентами індивідуальної програми розвитку компетентності у здійсненні професійної взаємодії тощо.
Визначено сутність результативно-оцінювального компонента, що являє собою: сукупність різновидів контролю (вхідний, поточний, підсумковий); спостережень викладача, виявлення типових помилок і можливих труднощів студентів з метою їх подальшої корекції та усунення.
5. Розроблено науково-методичне забезпечення системи підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії, яке включає сукупність технологій навчання, особливостей їх реалізації, корекцію, що гарантують успішне формування в студентів компетентності у здійсненні професійної взаємодії. Реалізація інтерактивних (діалогічно-дискусійних, технологій кооперативного, колаборативного й ситуаційного навчання), ігрових, інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній та позааудиторній діяльності студентів забезпечує активне включення кожного майбутнього фахівця в розмаїття міжособистісних та професійно спрямованих взаємодій, зміну стереотипів, приводить у рух внутрішні механізми професій-ного й особистісного саморозвитку, самореалізації та самовдосконалення.
6. Узагальнення результатів діагностичних зрізів, їх кількісний і якісний аналіз незаперечно свідчать про те, що реалізація системи підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії, її науково-методичного забезпечення привела до суттєвих статистично значущих змін у рівні сформованості кожного складника компетентності студентів у здійсненні професійної взаємодії й досліджуваного феномену загалом.
Виявлено позитивну динаміку розвитку компетентності у здійсненні професійної взаємодії майбутніх фахівців з комерційної діяльності, а саме: на 18,93% зросла кількість студентів, яких віднесено до рівня потребнісного співробітництва; на 45,31% збільшилась кількість студентів рівня усвідомленого партнерства, і, відповідно, зменшилася кількість студентів, віднесених до рівнів ситуативної – на 40,24% та стихійної взаємодії – на 24,0%. Результати аналізу дослідження свідчать про безумовну ефективність та достовірність методологічно обґрунтованої й експериментально перевіреної системи підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії, її науково-методичного забезпечення..
7. Підготовлено підручники з ділової англійської мови для студентів вищих закладів освіти : «Business Projects», «Psychological Matters», «Law at First Sight» (книга для студента та робочий зошит, книга для викладача, аудіододаток); навчальні посібники: «Бізнес-телефонія», «Професійна взаємодія: інноваційні методи навчання», «Маркетинговий менеджмент у сучасній світовій практиці. Проект «Синергія» – фаховий аналіз іноземною мовою», «Збірник навчальних текстів та завдань для позааудиторного читання зі спеціальності «Товарознавство та комерційна діяльність»; навчальні програми, електронний варіант курсу лекцій з навчальних дисциплін «Психологія торгівлі» та «Професійна взаємодія фахівців з комерційної діяльності», завдання для самостійної роботи студентів, інструктивні матеріали щодо їх виконання; навчально-методичні комплекси дисциплін «Іноземна мова професійного спрямування», «Ділова іноземна мова»; методичні матеріали до впровадження у навчальний процес інтерактивних (діалогічно-дискусійних, кооперативних, колаборативних, ситуативних), ігрових, інформаційно-комунікаційних технологій навчання.
Таким чином, система підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії на практиці довела свою ефективність і може претендувати на статус теоретичних і методичних засад підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до професійної взаємодії у вищій школі. Отже, задекларовану мету дослідження досягнуто.
Здійснене теоретичне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми професійної взаємодії та підготовки майбутніх фахівців з комерційної діяльності до її реалізації. У зв’язку з цим до перспективних напрямів подальших наукових розробок належить пошук шляхів розвитку й методики формування компетентності у здійсненні професійної взаємодії різних за фахом студентів; становлення комунікативної компетентності викладача вищого навчального закладу; виявлення психолого-педагогічних умов подальшого вдосконалення процесу підготовки до професійної взаємодії студентів конкретних спеціальностей; розробка комплексу навчально-методичного забезпечення, зокрема відповідних навчальних планів, програм, підручників та посібників, методичних рекомендацій; вдосконалення засобів та форм педагогіч-ного моніторингу. Висновки і положення дослідження можуть бути використані у процесі вдосконалення існуючої системи неперервної освіти у ВНЗ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова-Славская К.А. Активность и сознание личности как субъекта деятельности / К.А. Абульханова-Славская // Психология личности в социалистическом обществе: активность и развитие личности. – М.: Наука, 1989. – С. 10–134.
2. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности / К.А. Абульханова-Славская. – М.: Наука,1980. – 335 с.
3. Абчук В.А. Коммерция: учебник / В.А. Абчук. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. – 475 с.
4. Агеев В.С. Межличностные и межгрупповые механизмы: Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы / В.С. Агеев. – М., 1990. – С. 222–226.
5. Адольф В.А. Профессиональная компетентность современного учителя / В.А. Адольф; ред. В.Ф. Бехтерев. – Красноярск: КГПУ, 1998. – 310 с.
6. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: підручник / А.М. Алексюк. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.
7. Амеліна С.М. Теоретико-методичні основи формування культури професійного спілкування студентів вищих аграрних навчальних закладів: автореф. диc. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Світлана Миколаївна Амеліна. – Х., 2008. – 40 с.
8. Амосов Н.М. Мое мировоззрение / Н.М. Амосов. – Киев: Полифаст, 2000. – 371 с.
9. Ананьев Б.Г. Избранные труды по психологии. В 2-х т. Т. 1: Очерки психологии. История русской психологии; Т. 2: Развитие и воспитание личности: Труды / Б.Г. Ананьев; под ред. Н.А. Логиновой; отв. ред. и сост. Л.А. Коростылева, Г.С. Никифоров. – Санкт-Петербург: Изд- во С.-Петерб. ун-та, 2007. – C. 412–549.
10. Ананьев Б.Г. Индивидуальное и социальное в общении / Б.Г. Ананьев // Избранные психологические труды: ч. 2. – М.: Педагогика, 1980. – С. 21–40.