КРАЄЗНАВЧІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ НА ЄЛИСАВЕТГРАДЩИНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)

brief description

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

На правах рукопису

ПРИТЮПА ОЛЕНА СЕРГІЇВНА

УДК 37(09)(477.65)“…18/19…”:908

КРАЄЗНАВЧІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ
ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ НА ЄЛИСАВЕТГРАДЩИНІ
(ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
Окольнича Тетяна Володимирівна,
кандидат педагогічних наук, доцент

Кіровоград – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ НА ЄЛИСАВЕТГРАДЩИНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. …………………………………………………………………………………14
1.1. Огляд історико-педагогічної літератури з теми дослідження ………14
1.2. Витоки розвитку природничої освіти в Україні .……………………29
1.3. Передумови розвитку природничої освіти на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. ……………………………………….......41
Висновки до розділу 1 …………………………………………………......57
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ НА ЄЛИСАВЕТГРАДЩИНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. ……………………………………………………………………………...59
2.1. Формування мережі навчальних закладів у регіоні дослідження…...59
2.2. Здійснення природничої освіти в початкових школах Єлисаветградщини………………………………………………...……………….65
2.3. Організація природничої освіти в середніх навчальних закладах Єлисаветграда………………………………………………………………………75
2.4. Популяризація природничої освіти серед дорослого населення Єлисаветградщини....................................................................................................95
2.5. Розвиток методики викладання предметів природничого циклу у регіоні дослідження…………………………………………………………….....106
2.5.1. Краєзнавчий підхід у викладанні природничих дисциплін Г. Близніна………………………………………………………......................106
2.5.2. Природничий методичний спадок Р. Пржишиховського..........115
2.5.3. Викладання географії з елементами національного виховання у педагогічній спадщині В. Ястребова…………………...................................124
Висновки до розділу 2……………………………………………………131
РОЗДІЛ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЙ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ НА ЄЛИСАВЕТГРАДЩИНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.…………………………………………………………………………………133
3.1. Організація підвищення кваліфікації єлисаветградських учителів у галузі природознавства…………………………………………………………...133
3.2. Використання природничого педагогічного досвіду Єлисаветградщини у педагогічній практиці сьогодення……………………….155
Висновки до розділу 3………………………………………………….....164
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….170
ДОДАТКИ………………………………………………………………….199

ВСТУП

Актуальність теми. Якісна та довершена освіта – обов’язкова умова успішного соціально-економічного, культурного, духовного розвитку кожної країни світу. У Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) [58], Законах України “Про загальну середню освіту” [75], “Про освіту” [76], Національній доктрині розвитку освіти [157] передбачається формування змісту освіти на підґрунті національного, історичного, краєзнавчого відродження. Зосередження уваги громадськості на інтеграційному процесі держави до європейської спільноти, а уваги освітян – на гармонійному розвитку особистості, забезпечують сьогодні визнання й необхідність розвитку педагогічного краєзнавства, особливо у природничій освітній галузі. Ігнорування цього спричиняє виникнення об’єктивних соціально-педагогічних протиріч між прогресом у отримуваних природничих наукових знаннях і низьким рівнем пізнання краєзнавчих особливостей своєї місцевості, у тому числі з історії розвитку природничої освіти; між запитами сучасного навчально-виховного процесу з його націленістю на відродження місцевого автентичного національного колориту та недостатністю методолого-теоретичних і методичних пошуків у сфері вивчення історії розвитку природничої освіти у регіонах держави, неспроможністю використання краєзнавчих матеріалів у широкій реальній педагогічній практиці.
Сьогодні проблема педагогічного краєзнавства піднімається у працях Н. Побірченко [308], Л. Семеновської [309], І. Шумілової [256, 311] та ін. Науковці зазначають, що вперше це поняття було використано у 1966 р. російським ученим П. Івановим, який висловився за введення у навчальні програми вищих навчальних закладів курсу з основ краєзнавства. Педагог вважав за потрібне посилити краєзнавчу спрямованість викладання педагогічних дисциплін. Пізніше педагогічне краєзнавство вивчали А. Бальдинов і К. Абдрахманов (окреслювали його як поглиблене дослідження питань історії освіти свого краю, вивчення життя й діяльності відомих педагогів республіки, області, району, села, діяльність передових шкіл і вчителів, звертаючи особливу увагу на їхній досвід, яким у перспективі будуть широко користуватися студенти, вчителі та працівники народної освіти), а також А. Ламашев і Б. Наумов (розглядали його і як одну з краєзнавчих дисциплін, і як галузь педагогіки, стверджуючи, що педагогічне краєзнавство вивчає місцеві особливості освіти, систему народної освіти, педагогічний процес у місцевих навчальних закладах, педагогічну творчість, творчу діяльність особистостей, вчительська праця яких прив’язана до певного регіону чи конкретної національності). В Україні проблема педагогічного краєзнавства набула актуальності з кінця 90-х років ХХ ст. у працях А. Аптікієва, Н. Коляди, В. Матяша, Ю. Підвальної, С. Піскуна, О. Сухомлинської та ін. Науковці доводять важливість розвитку педагогічного краєзнавства, оскільки це забезпечить пізнання, збереження і використання місцевого педагогічного досвіду у процесі реалізації мети освіти.
Спираючись на основні положення таких наукових праць, ми можемо стверджувати, що використання педагогами під час навчального процесу регіонально важливого, доречного та цікавого краєзнавчого матеріалу може не тільки ефективно підсилити мотивацію будь-якого навчального предмету, а й розширити можливості вивчення академічного матеріалу через потенціал місцевих прикладів (фольклор, природні об’єкти, підприємства, музеї тощо). Одночасно з цим, краєзнавчий підхід у педагогічній діяльності сприятиме патріотичному й екологічному вихованню громадян окремого регіону України, що дозволить розвивати і почуття гордості за свій народ, і обов’язок відповідальності за стан навколишнього середовища як сфери власного життя та життя наступних поколінь.
Зміст природничої освіти протягом століть постійно удосконалюється передовими педагогічними ідеями, доповнюється новими науковими фактами й теоріями, новітніми методами та засобами. З середини ХХ ст. накопичено чимало наукової літератури щодо історії розвитку природничих наук і освіти в Україні. Це праці А. Азимова [2], В. Андріанова [4], А. Аруцева та ін. [6], Ю. Бобильова [17], Я. Жупанського [68], С. Карпенка [88], С. Мороза та ін. [141], Н. Околітенко та Д. Гродзинського [160], С. Орловського [163], Ю. Павленка та ін. [170], С. Мікулинского та А. Юшкевича [186], А. Шаміна [241], Л. Штефан [257] та ін.
Розвитку методики викладання дисциплін природничого профілю присвятили свої праці педагоги другої половини ХVІІІ – ХІХ ст. О. Герд [45], В. Зуєв [80], Д. Кайгородов [186], а також науковці ХХ – початку ХХІ ст. М. Верзілін і В. Корсунська [38], І. Звєрєв і А. Мягкова [78], С. Кобернік, Р. Коваленко, П. Масляк і О. Скуратович [95], Г. Кордун [98], І. Мороз, А. Степанюк і О. Гончар [73], В. Федорова [221], М. Фігуровський [222], І. Шульга [255], К. Ягодовський [259] та ін.
Останніми роками захищено низку дисертаційних робіт із питань розвитку природничої освіти в Україні у ХІХ – ХХ століттях. Наукові дослідження такого змісту здійснили О. Бабіна (2000) [8], О. Барліт (2009) [12], І. Важинський (2002) [33], Т. Кравченко (1999) [100], О. Литвиненко (2011) [120], А. Мартін (2009) [128], Л. Мельничук (2004) [136], В. Омельчук (2002) [162], Л. Рябовол (2001) [192], З. Саф’янюк (2007) [196], Т. Собченко (2008) [203], Г. Черненко (2005) [238], І. Шоробура (2006) [254], О. Шумілова (2004) [256] та ін.
Починаючи з другої половини ХХ ст. здійснюються краєзнавчі дослідження нашого краю, у тому числі й щодо розвитку освіти на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Це праці С. Бонфельда [18-22], В. Боська [26], І. Добрянського [62], О. Завадської [71], В. Постолатія [178, 179], С. Шевченка [244-249], Л. Шкот [251] та ін.
Водночас, поза увагою дослідників залишилися питання, пов’язані з особливостями розвитку природничої освіти на Єлисаветградщині у період другої половини ХІХ – початку ХХ ст.; не виявлено праць, присвячених здійсненню природничої освіти в початкових і середніх навчальних закладах регіону, висвітленню педагогічного досвіду єлисаветградських природознавців.
У регіоні дослідження в означений період природничі дисципліни викладали педагоги, професійна спадщина яких має низку елементів, що є актуальними й у наш час: оригінальні методики (Г. Близніна, Р. Пржишиховського, В. Ястребова), у яких простежується своєрідність застосування наочного методу (вивчення нового навчального матеріалу на основі самостійних спостережень за природними об’єктами, створення колекцій експонатів природи рідного краю, використання набутих природничих знань у сільськогосподарській діяльності та ін.); організація навчально-виховного процесу (екскурсії з метою наочного вивчення природних компонентів, практичні роботи учнів на метеорологічній станції при Єлисаветградському земському реальному училищі та ін.); запровадження “народних читань” природничої тематики тощо. У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. велика увага місцевих органів влади приділялася організації підвищення кваліфікації вчителів у галузі природознавства, як основи якісного розвитку сільського господарства.
Таким чином, актуальність проблеми, недостатній ступінь дослідженості, нагальна потреба поглиблення регіональних історико-педагогічних знань, а також вирішення існуючих протиріч і зумовили вибір теми дисертаційної роботи у такому формулюванні: “Краєзнавчі засади розвитку природничої освіти на Єлисаветградщині (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є складовою дослідницької проблеми кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка “Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів” (державний реєстраційний номер 0104U003704).
Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 5 від 26 грудня 2011 р.) та узгоджено у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 27 листопада 2012 р.).
Мета дослідження полягає у здійсненні цілісного історико-педагогічного аналізу краєзнавчих засад розвитку природничої освіти на Єлисаветградщині періоду другої половини ХІХ – початку ХХ ст.; розкритті можливостей використання результатів дисертаційного дослідження у сучасній педагогічній практиці.
Сформульована мета зумовила потребу виконати такі завдання:
1. Проаналізувати стан і ступінь дослідженості проблеми, визначити рівень і повноту її джерельного забезпечення.
2. Охарактеризувати передумови (освітні, політичні, економічні, соціокультурні) розвитку природничої освіти на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – початку ХХ ст.
3. Розкрити зміст, форми, методи, засоби та прийоми здійснення природничої освіти в початкових і середніх навчальних закладах Єлисаветградщини; висвітлити особливості організації підвищення кваліфікації учителів регіону в галузі природознавства.
4. Дослідити педагогічну діяльність єлисаветградських педагогів-природознавців другої половини ХІХ – початку ХХ ст. та виявити особливості їх методичної роботи.
5. Визначити перспективи використання природничого педагогічного досвіду Єлисаветградщини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. у сучасній педагогічній практиці.
Об’єкт дослідження – природнича освіта в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).
Предмет дослідження – краєзнавчі аспекти розвитку природничої освіти на Єлисаветградщині (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).
Методи дослідження. Для вирішення окреслених завдань, використовувалися такі методи:
- історико-хронологічний – для визначення особливостей розвитку природничої освіти в окремі історичні епохи, а також окреслення часових меж дослідження;
- теоретичного аналізу – для опрацювання необхідних літературних джерел, періодичних видань, преси, архівних матеріалів;
- історико-педагогічного аналізу – для виокремлення основних суспільно-політичних факторів впливу на освітній процес;
- системного аналізу – для аналізу процесу організації викладання дисциплін природничого циклу у навчальних закладах Єлисаветградщини, а також форм навчально-виховної роботи педагогів;
- порівняльно-статистичний метод – для обробки статистичних даних із звітів, навчальних планів, навчальних програм тощо;
- теоретичного узагальнення та систематизації – на завершальному етапі дисертаційного дослідження при формулюванні висновків, визначенні перспектив використання матеріалів дослідження у процесі викладання дисциплін природничого циклу та здійсненні виховного процесу в умовах сучасної школи, а також при виділенні питань подальших наукових досліджень у цьому напрямку.
Джерельну базу дослідження склали: матеріали фондів Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д. Чижевського, зокрема відділу рідкісних видань: звітні друковані видання (“Краткий обзор начального народного образования в Херсонской губернии” за 1897, 1901 – 1902, 1904, 1912, 1913, 1914 роки, “Народное образование в Елисаветградском уезде” за 1898, 1903, 1904, 1905, 1906, 1907, 1908, 1910, 1913, 1914 роки, “Народное образование в Херсонской губернии” за 1895 рік, “О народном образовании: доклад Елисаветградской управы …сессии 1898 года”, “Свод сведений о начальном народном образовании в Херсонской губернии за 1885 – 1886 год”), журнали (“Журналы заседаний Елисаветградского очередного уездного Земского собрания в октябре 1910 г.: (ХLVІ сессия)”, “Исторический вестник: историко-литературный журнал” (1901), “Сборник Херсонского земства” (з 1890 р.), “Циркуляры по Одесскому учебному округу” (1909)), книги (“Краткий исторический очерк Елисаветградского Общества распространения грамотности и ремесел: 1873 – 1898 гг.” П. Рябкова, “Естественная история для женских заведений и для домашнего обучения” (1875) А. Горизонтової; “Исторический очерк гимназии Императора Александра ІІІ в Болграде” (1905), “Конспекты лекций, читанных в г. Херсоне с 15 июня по 21 июля 1913 года на общеобразовательно-педагогических курсах для учащих народных школ Херсонской губернии”, некролог “Памяти Г.Я. Близнина” (1902)). Також використовувалися матеріали з педагогічних журналів періоду другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: “Естествознание и география”, “Естествознание и наглядное обучение”, “Русская мысль”, “Вестник воспитания” та ін.
Досліджено фонди Державного архіву Кіровоградської області (Ф. 58 Єлисаветградське друге комерційне училище, Ф. 59 Єлисаветградська чоловіча класична гімназія, Ф. 60 Єлисаветградське земське реальне училище, Ф. 61 Єлисаветградське ремісничо-грамотне училище, Ф. 65 Новомиргородська жіноча гімназія, Ф. 68 Єлисаветградська приватна гімназія “Гослен”, Ф. 332 Бобринецьке міське 3-х класне (з 1905 р. – 4-х класне) училище, Ф. 358 Єлисаветградське громадське комерційне училище).
Опрацьовано фонди Національної бібліотеки України імені В. Вернадського НАН України.
Географічні межі дослідження повністю співпадають із територією Єлисаветградського повіту Херсонської губернії періоду другої половини ХІХ – на початку ХХ ст. У сучасному адміністративно-територіальному поділі України – це частина території Кіровоградської області (частково західні, центральні та південні райони).
Хронологічні межі дослідження. У історії розвитку природничої освіти на Єлисаветградщині обрано період другої половини ХІХ – початок ХХ ст.
Нижня межа датована початком 60-х років ХІХ ст. Саме у той час розпочалося розширення мережі початкових і середніх навчальних закладів у регіоні дослідження, активувалися державні сільськогосподарські реформи, що посприяли зростанню інтересу народу до природничих наук, призвели до запровадження природничих практичних занять і стали передумовою підвищеної уваги до розгортання спеціальної природничої підготовки та ін.
Верхня межа визначена початком 20-х років ХХ ст., оскільки після остаточного встановлення радянської влади, розпочалася державна перебудова, у процесі якої було проведено низку освітніх реформ, зокрема у природничій галузі.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше у вітчизняній педагогічній науці розкрито зміст, форми, методи, засоби та прийоми природничої освіти в початкових і середніх навчальних закладах Єлисаветградщини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.; проаналізовано вплив освітніх, політичних, економічних і соціокультурних чинників на розвиток природничої освіти; висвітлено педагогічну діяльність викладачів природничих дисциплін Г. Близніна, Р. Пржишиховського, В. Ястребова.
Подальшого розвитку набуло вивчення історії розвитку природничої освіти в початкових і середніх навчальних закладах центральної України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) у контексті модернізації сучасного навчально-виховного процесу на основі розвитку педагогічного краєзнавства.
Удосконалено джерелознавче поле проблеми дослідження через його розширення; конкретизовано напрямки використання ідей педагогів-природознавців Єлисаветградщини у сучасній педагогічній практиці.
До наукового обігу введено 20 маловідомих джерел, що містять не оприлюднені раніше факти, педагогічні ідеї з організації уроків природознавства в початкових школах і середніх навчальних закладах регіону дослідження.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації можуть бути використані у процесі викладання навчальних курсів педагогічного спрямування і, зокрема, історії педагогіки; при підготовці навчальних посібників, підручників із вітчизняної психолого-педагогічної думки, методичних рекомендацій; у діяльності теоретико-методологічних і методичних семінарів кафедр педагогічних навчальних закладів, самоосвіти викладачів вищої школи; при підготовці кваліфікаційних робіт. На основі матеріалів проведеного дослідження опубліковано навчальний посібник (у співавторстві) “Краєзнавчий аспект природничої освіти Єлисаветградщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).
Вірогідність результатів дослідження забезпечується залученням низки історико-педагогічних матеріалів, використанням архівних джерел і системним аналізом фактологічного матеріалу; методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень і використанням методів відповідно до мети та завдань дослідження, аналізом значного обсягу наукових та архівних джерел.
Апробація та впровадження результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (2011 – 2013 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції “Методика викладання природничих дисциплін у вищій та середній школі” (Полтава, 2011 р.); Міжнародній науково-практичної інтернет-конференції “Використання педагогічних технологій у практиці роботи сучасної школи”, (Переяслав-Хмельницький, 2012 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції “Перспективи розвитку наукових досліджень у 21 столітті” (Щецин, 2013).
Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес таких установ: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького (довідка № 112/03 від 19 березня 2013 р.), ДВНЗ “Криворізький національний університет” Криворізький педагогічний інститут (довідка № 02/13/2-107/3 від 26 березня 2013 р.), Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського (довідка № 322/05-10 від 22 березня 2013 р.), Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка (довідка № 349 від 26 березня 2013 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць (з них 10 – одноосібні), серед яких: 6 статей – у фахових виданнях України, 1 – у зарубіжному збірнику наукових праць, 3 тези доповідей – у матеріалах науково-практичних конференцій, 1 навчальний посібник (у співавторстві).
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (311 найменувань, із яких 41 – архівні документи), 22 додатків на 37 сторінках.
Повний обсяг дисертації складає 235 сторінок, із них основного тексту – 169 сторінок. Робота містить 5 таблиць.

bibliography

ВИСНОВКИ

Результати аналізу науково-педагогічної літератури, архівних джерел і першоджерел із проблеми краєзнавчих засад розвитку природничої освіти на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – початку ХХ ст., висвітлені у даному історико-педагогічному дослідженні, дозволяють зробити наступні висновки:
1. Історіографічний аналіз історико-педагогічної літератури засвідчив, що проблема розвитку природничої освіти в Україні періоду другої половини ХІХ – початку ХХ ст. широко вивчалася науковцями. На основі наукових праць щодо періодизації історико-педагогічної науки ми виділили три основні періоди дослідження обраної теми:
І – дореволюційний час (кінець ХІХ-початок ХХ ст.) – основною проблемою історіографії цього періоду була відсутність узагальнених праць із питання розвитку природознавства та методики його викладання;
ІІ – радянський період (1917-1990 рр.) – в обігу є низка історико-педагогічних праць щодо розвитку природничої освіти, у тому числі й праці науковців і краєзнавців Кіровоградщини;
ІІІ – пострадянський період (1991 р.-сьогодення) – характерним є прагнення науковців до об’єктивного вивчення питань розвитку природничої освіти другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Було встановлено, що регіональні наукові дослідження у цьому напрямку є нечисленними, а проблема краєзнавчих засад розвитку природничої освіти на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. не була предметом спеціального наукового дослідження.
2. Серед передумов розвитку природничої освіти на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. виявлено такі:
- освітні – розвиток вищої освіти в державі, зокрема природничої, розширення мережі початкових і середніх навчальних закладів, спеціальна професійна підготовка педагогічних працівників та ін. На Єлисаветградщині до середини ХІХ ст. розвиток освіти відбувався досить повільно; сукупність таких факторів, як: відміна кріпосного права, революційний громадсько-педагогічний рух, назріле бажання народу мати освіту й ін. у 60-х роках ХІХ ст. вимагали розширення освітньої мережі в регіоні; проблема низького рівня природничих знань у переважної більшості жителів регіону, зайнятих у сільському господарстві, спричинила деградацію природного середовища; комплексні фізико-географічні дослідження центральної України забезпечили науковців знаннями про природну збалансованість території, тим самим підвівши до думки розвитку сільського господарства на основі використання наукових природничих знань задля раціонального природокористування. Сукупність освітніх передумов стала рушійною силою у розвитку природничої освіти на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
- політичні – поява на території регіону перших постійних поселень запорізьких козаків і планомірне, з боку держави, заселення сербами й болгарами (перша половина ХVІІІ ст.); заснування фортеці Святої Єлисавети (середина ХVІІІ ст.) та будівництво довколишніх поселень; утворення Єлисаветградського повіту (1784 р.) та ін.;
- економічні – розташування Єлисаветградщини на перехресті важливих торгових шляхів із заходу на схід і з півночі на південь посприяло тому, що Єлисаветград став одним із важливих торгівельних центрів півдня України; це призвело до притоку населення, розвитку господарства, інфраструктури тощо; сприятливі фізико-географічні умови стали головним чинником розвитку сільськогосподарського виробництва в регіоні;
- соціокультурні – національний склад Єлисаветградського повіту складали переважно українці й росіяни, але царським урядом Російської імперії українцям заборонялось задовольняти свої національно-культурні потреби (вивчати українську мову й розмовляти нею, дотримуватись народних традицій тощо), у школах навчали російською; у другій половині ХІХ ст. відбулись певні зрушення в соціокультурному житті мешканців регіону дослідження, було засновано драматичний театр, проте, інтерес до охорони довкілля й раціонального землекористування відслідковується лише наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.;
3. З’ясовано, що для переважної більшості населення Єлисаветградщини єдиними доступними навчальними закладами були початкові школи. У досліджуваний період їх мережу утворювали: церковні (школи грамоти, церковно-парафіяльні), земські та міністерські школи, міські (повітові й початкові) училища й ін., з яких природничі знання давали в усіх, крім церковних.
Встановлено, що у 70-х рр. ХІХ ст. запроваджено викладання так званих необов’язкових предметів сільськогосподарського профілю (садівництво, городництво, бджільництво, шовківництво, виноградарство). У процесі їх вивчення почали застосовувати наочний метод викладання; актуальності набув принцип зв’язку теорії з практикою: засновувалися пришкільні сади, городи, теплиці, пасіки й ін., на яких учні під керівництвом учителя закріплювали набуті теоретичні знання з природознавства.
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. поширеною формою навчальної роботи стала екскурсія (місцева, виїзна).
З’ясовано, що в середніх навчальних закладах Єлисаветградщини вивчення природничих дисциплін відбувалося згідно з навчальними планами Міністерства народної освіти Росії, які не завжди ставили природничу освіту на пріоритетні позиції. Виявлено, що на Єлисаветградщині здійснення середньої природничої освіти здійснювалося згідно з державними планами, основувалося на наукових засадах, передбачало вивчення головних природничих теорій, законів, явищ і закономірностей.
Встановлено, що середні заклади освіти забезпечувалися підручниками та навчально-методичними посібниками для вчителів, а їх природнича матеріально-технічна база містила велику кількість засобів, які використовувалися під час вивчення природничих дисциплін.
Серед методів навчання популярними були: робота з підручником, роз’яснювальна бесіда, дискусія, використання наочностей; актуальним наочним методом було спостереження за процесами та явищами природи, господарською діяльністю людини та її наслідками безпосередньо під час екскурсій у природу чи на виробництво.
З’ясовано, що у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. поряд із проблемою надання освітніх послуг для населення, актуальним питанням було здійснення підвищення кваліфікації вчителів у галузі природознавства та сільського господарства. У досліджуваному регіоні цьому питанню приділялася особлива увага: у 1870 р. – перша спроба відкрити педагогічні курси, 1881 р. – відкрито педагогічний клас при Єлисаветградській громадській жіночій гімназії, учениці якої серед інших методик мали змогу вивчати методику географії. У кінці ХІХ – початку ХХ ст. літні короткострокові педагогічні, сільськогосподарські, загальноосвітні та методичні курси організовували в Єлисаветграді, Херсоні та інших містах регіону.
Доведено, що для збільшення кількості професійно підготовлених учителів, а також підвищення кваліфікації існуючих, велике значення мали річні педагогічні курси, відкриті у 1901 р. при Єлисаветградському шестикласному училищі. З 1909 р. вони стали дворічними, пізніше – трирічними. Встановлено, що актуальними предметами навчальних планів були саме предмети природничого циклу, кількість годин на вивчення яких поступово зростала. На початку ХХ ст. практично кожного року організовували короткострокові курси сільськогосподарського спрямування, на яких учителі здобували практичні навички раціонального господарювання.
4. Встановлено, що серед викладачів природничого профілю заслуговують на увагу викладачі Єлисаветградського земського реального училища Г. Близнін, В. Ястребов, Р. Пржишиховський. У своїй педагогічній діяльності вони керувалися принципами наочності та зв’язку навчання з життям; під час вивчення теоретичного матеріалу використовували різні методи (бесіда, розповідь, власний приклад, пояснення, демонстрація, спостереження, практична робота та ін.); на уроках застосовували активні форми роботи учнів (робота з наочними засобами навчання, виконання дослідів, експериментів, проведення спостережень, формулювання власних висновків, створення колекцій гірський порід і мінералів і т. ін.). У їх виховній роботі виявлено елементи національного й екологічного виховання. Свою викладацьку діяльність педагоги поєднували із важливими науковими дослідженнями у галузі метеорології (Г. Близнін, Р. Пржишиховський), місцевої археології й етнографії (В. Ястребов), методики викладання фізико-математичних дисциплін (Р. Пржишиховський).
5. Розкриті у дисертації методичні підходи педагогів-природознавців містять низку елементів, які є актуальними для використання у сучасному навчально-виховному процесі (проведення уроків природознавства безпосередньо у природному середовищі відповідно до теми уроку; вивчення відповідно до навчальної програми особливостей природи свого населеного пункту та його околиць – рельєфу, клімату, гідрографічної мережі, флори, фауни тощо; проведення учнями метеорологічних досліджень – фенологічні спостереження, виконання практичних завдань по визначенню температури повітря, ґрунту, води в місцевій річці тощо; збирання та аналіз етнографічних матеріалів і т. д.).
Здійснене дослідження не розкриває цілісної картини розвитку природничої освіти на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Окремих історико-педагогічних досліджень заслуговують визначні педагоги та науковці регіону. Актуалізації також потребує функціонування метеорологічної станції при Єлисаветградського земському реальному училищі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авксентьєва Л.В. Поселення трипільської культури біля Березівської ГЕС /Л.В. Авксентьєва, І.М. Цибулько // Матеріали міжвузівської наукової конференції з історичного краєзнавства. – Кіровоград, 1990. – С. 5 – 6.
2. Азимов А. Краткая история химии. Развитие идей и представлений в химии / А. Азимов. – М.: Мир, 1983. – 273 с.
3. Алмазов Б.А. Хлеб наш насущный / Б.А. Алмазов. – Л.: Лениздат, 1991. – 222 с.
4. Андріанов В.М. Нариси з історії розвитку фізики в Україні / В.М. Андріанов. – [2-ге вид., перероб. та допов.]. – Рівне, 1998. – 258 с.
5. Артемова Л.В. Історія педагогіки України: підруч. / Л.В. Артемова. – К.: Либідь, 2006. – 424 с.
6. Аруцев А.А. Концепции современного естествознания: [учеб. пос.] / А.А. Аруцев, Б.В. Ермолаев, И.О. Кутателадзе, М.С. Слуцкий. – Ростов-на-Дону, 1999. – 368 с.
7. Астахов О.І. Застосування принципів дидактики в процесі навчання хімії / О.І. Астахов // Викладання хімії в школі: зб. статей. – К.: Рад. школа, 1969. – Вип. 5. – С. 13 – 37.
8. Бабіна О.І. Становлення та розвиток гімназійної освіти в Україні (в кінці ХІХ – на початку ХХ століття): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки” / О.І. Бабіна. – Київ, 2000. – 24 с.
9. Бабишин С.Д. Антология педагогической мысли Древней Руси и Русского государства, ХІV – ХVІІІ вв.; / [Сост., биогр. очерки, коммент. С.Д. Бабишин, Б.Н. Митюрова; вступ. ст. Д.С. Лихачева, Г.М. Прохорова]; редкол. тома: С.Ф. Егоров и др. – М.: Педагогика, 1985. – 367 с.
10. Багров М.В. Землезнавство / М.В. Багров, В.О. Боков, І.Г. Черваньов; за ред. П.Г. Шищенка. – К.: Либідь, 2000. – 464 с.
11. Баранов В.Д. Мир культурных растений: справочник / В.Д. Баранов, Г.В. Устименко. – М.: Мысль, 1994. – 381 с.
12. Барліт О.О. Аксіологічні засади ставлення школярів до природи у вітчизняній педагогічній теорії та практиці (кінець ХІХ – початок ХХ століття): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Оксана Олександрівна Барліт. – Мелітополь, 2009. – 176 с.
13. Біда О.А. Зародження природознавчої освіти, постановка її викладання у ХVІІІ – ХІХ ст. на українських землях / О.А. Біда // Історико-педагогічний Альманах. – АПН України, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – К., 2005. – № 1. – С. 30.
14. Биографии великих химиков / [пер. с нем. под ред. Г.В. Быкова]. – М.: Мир, 1981. – 390 с.
15. Біологія: навч. посіб. / [А.О. Слюсарєв, О.В. Самсонов, В.М. Мухін та ін.]; за ред. та пер. з рос. В.О. Мотузного. – [3-тє вид., випр. і доп.]. – К.: Вища школа, 2001. – 622 с.
16. Близнин Г.Я. Влажные почвы под наблюдением Елисаветградской земской метеорологической станции: с 1889 по 1893 гг. / Гавриил Яковлевич Близнин. – Одесса: Тип. Высочайш. утвержд. Южно-Русского о-ва Печатного Дела, 1896. – 46 с.
17. Бобильов Ю.П. Концепції сучасного природознавства: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Ю.П. Бобильов. – К.: Центр навч. л-ри, 2003. – 244 с.
18. Бонфельд С. Вдивляючись у природу / С. Бонфельд // Кіровоградська правда. – 1985. – 13 січня. – С. 3.
19. Бонфельд С. Дослідник клімату / С. Бонфельд // Кіровоградська правда. – 1979. – 25 серпня. – С. 4.
20. Бонфельд С. Прогноз погоди днів давно минулих / С. Бонфельд // Народне слово. – 1998. – № 121. – С.3.
21. Бонфельд С. Учителі Єлисаветградської чоловічої гімназії / С. Бонфельд // Народне слово. – 1996. – 15 лютого. – С. 4.
22. Бонфельд С. Шукачі підземних скарбів / С. Бонфельд // Кіровоградська правда. – 1990. – 20 січня. – С. 4.
23. Борисенко В.Й. Курс української історії: з найдавніших часів до ХХ ст. / В.Й. Борисенко. – К.: Либідь, 1996. – 603 с.
24. Борисенко Н.О. Виховання в учнів свідомого ставлення до природи у вітчизняній педагогічній думці (друга половина ХІХ – початок ХХ століття): дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Борисенко Наталія Олексіївна. – Х., 2006. – 299 с.
25. Борисов Е.И. Систематический свод постановлений Елисаветградского уездного земского собрания за 1865 – 1895 гг. / Е.И. Борисов. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1895. – 897 с.
26. Босько В.М. Визначні постаті Степової Елади: до 250-річчя заснування фортеці Святої Єлизавети, міста Єлисаветграда та 65-річчя утворення Кіровоградської області. Ч.1. / В.М. Босько. – Кіровоград: Інформаційна мережа, 2004. – 376 с.
27. Бракер Н. Володимир Миколайович Ястребов / Н. Бракер // Єлисавет (історико-краєзнавчий додаток до газети “Народне слово”). – 1992. – 20 травня. – С. 3.
28. Бульдович П. Формування та розвиток закладів освіти Кіровоградщини / П. Бульдович, В. Кудіна // Актуальні аспекти дослідження історії міста: матеріали обласної науково-практичної історико-краєзнавчої конференції, вересень 2004 р. – Кіровоград, 2004. – С. 68 – 79.
29. Бурдіян Б.Г. Навколишнє середовище та його охорона: навч. посібник / Б.Г. Бурдіян, В. О. Дерев’янко, А.І. Кривульченко. – К.: Вища школа, 1993. – 227 с.
30. Вавилов Н.И. Пять континентов. Повесть о путешествиях в поисках новых растений / Н.И. Вавилов. – М.: Географгиз, 1962. – 297 с.
31. Вавилов Н.И. Пять континентов. Под тропиками Азии / Н.И. Вавилов. – [2-е изд.]. – М.: Мысль, 1987. – 348 с.
32. Вавилов Н.И. Советская наука и изучение проблемы происхождения домашних животных / Н.И. Вавилов // Природа. – 1932. – № 6/7. – С. 542.
33. Важинський І.П. Становлення і розвиток педагогічної освіти в центральній та східній Україні (1802 – 1866 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / І.П. Важинський. – Київ, 2000. – 20 с.
34. Васютіна Т. Історія становлення курсу “Природознавство” в українській школі / Т. Васютіна // Рідна школа. – 2004. – № 10. – С. 50 – 53.
35. Васькович Г. Шкільництво в Україні (1905 – 1920) / Г. Васькович // Мандрівець. – 1995. – № 3 (6). – С. 6 – 13.
36. Вдовенко В. Розвиток земської початкової освіти в краї (друга половина ХІХ ст.) / В. Вдовенко, О. Гур’янова, В. Постолатій // Актуальні аспекти дослідження історії міста: матеріали обласної науково-практичної історико-краєзнавчої конференції, вересень 2004 р. – Кіровоград, 2004. – С. 19 – 34.
37. Вдовенко В. Педагогічні з’їзди на Єлисаветградщині (друга половина ХІХ ст) / В. Вдовенко // Актуальні аспекти дослідження історії міста: матеріали обласної науково-практичної історико-краєзнавчої конференції, вересень 2004 р. – Кіровоград, 2004. – С.54 – 60.
38. Верзілін М.М. Загальна методика викладання біології / М.М. Верзілін, В.М. Корсунська. – К.: Радянська школа, 1980. – 352 с.
39. Веселовский В. История земств за сорок лет / В. Веселовский. – Спб, 1909. – Т.1.
40. Владимир Николаевич Ястребов: некролог // Киевская старина. – 1899. – № 10. – С. 121 – 126.
41. Всесвятський Б.В. Ботаніка: [підручник для 5 – 6 класів середньої школи] / Б.В. Всесвятський. – К.: Радянська школа, 1964. – 208 с.
42. Всесвятский Б.В. Общая методика биологии: [учеб. пос. для пединститутов] / Б.В. Всесвятский. – М.: Учпедгиз, 1960. – 331 с.
43. В степах Кіровоградських. – Дніпропетровськ: Промінь, 1967. – 113 с.
44. Ганелин Ш.И. Очерки по истории средней школы в России второй половины ХІХ в. / Ш.И Ганелин. – М.: Учпедгиз, 1950. – 275 с.
45. Герд А.Я. Избранные педагогические труды / [под. ред. Б.Е. Райкова]. – М.: АПН РСФСР, 1953. – 206 с.
46. Гилл Кхем Сингх Карликовые пшеницы / [пер. с англ. Н.Б. Ронис, Г.Л. Ячевская]; под. ред. с предисл. В.А. Пухальского. – М.: Колос, 1984. – 184 с.
47. Гимназия на дому. Средне-учебное заведение заочно (ІІ пол. ХІХ в.). – СПб. – 1. – Вып. 19.
48. Гладкий О.В. Географічна концепція простору і часу: історія і сучасний етап / О.В. Гладкий // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. – 2004. – Вип. 7. – С. 10 – 16.
49. Гончаров Н.К. Очерки по истории советской педагогики / Н.К. Гончаров. – К.: Радянська школа, 1970. – 361 с.
50. Горизонтова А. Естественная история для женских заведений и для домашнего обучения / А. Горизонтова. – СПб: Тип. Товарищества Общественная польза, 1875. – 456 с.
51. Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. – К.: Лыбидь, 1991. – 398 с.
52. Гумбольдт А. География растений / А. Гумбольдт. – М.; Л.: Сельхозгиз, 1936. – 349 с.
53. Гупан Н.М. Історіографія розвитку історико-педагогічної науки в Україні / Н.М. Гупан. – К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 2000. – 222 с.
54. Гупан Н.М. Розвиток вітчизняної історії педагогіки у 1917 – 1920-х роках (історіографічний аналіз) / Н.М. Гупан // Шлях освіти. – 2000. – №1. – С. 37 – 40.
55. Гупан Н.М. Розвиток історії педагогіки в Україні (історіографічний аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Н.М. Гупан. – Київ, 2001. – 39 с.
56. Гуцуляк В.М. Основи ландшафтознавства: навч. посіб. / В.М. Гуцуляк. – К.: НМК ВО, 1992. – 60 с.
57. Давидчук В.С. Фізико-географічні та ландшафтознавчі дослідження / В.С. Давидчук, К.М. Петренко, Л.М. Шевченко // Український географічний журнал. – 1996. – № 2. – С. 37 – 42.
58. Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”). – К.: Райдуга, 1994.
59. Джуринский А.Н. История зарубежной педагогики: учеб. пособ. для студ. педвузов / А.Н. Джуринский. – М.: ФОРУМ, 1998 – 267 с.
60. Джуринский А.Н. История педагогики: учеб. пособ. для студ. педвузов / А.Н. Джуринский. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 432 с.
61. Дневник путешествий в южную Россию академика Петербургской академии наук Гильденштедта в 1773 – 1774 гг. // Зап. Одесск. имп. о-ва истории и древностей. – 1879. – Т. ХІ. С. 180 – 228.
62. Добрянський І.А. Громадська та приватна ініціатива в розвитку освіти України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / І.А. Добрянський, В.В. Постолатій; під заг. ред. І.А. Добрянського. – Кіровоград, 1998. – 143 с.
63. Догель В.А. Зоология беспозвоночных: [учеб. для ун-тов] / В.А. Догель; под ред. Ю.И. Полянского. – [7-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Высш. школа, 1981. – 606 с.
64. Душейко К. Шлях починається в Гаївці / К. Душейко // Кіровоградська правда. – 1977. – 24 лютого. – С. 4.
65. Дяченко Л.Д. Фізична, економічна і соціальна географія Кіровоградської області / Л.Д. Дяченко, А.А. Кендюхова. – Кіровоград, 1998. – 110 с.
66. Дяченко Т.В. Народно-педагогічні уявлення східних слов’ян у галузі екологічного виховання / Т.В. Дяченко. – Кіровоград: ТОВ “Імекс-ЛТД”, 2002. – 158 с.
67. Єлисаветградська гімназія. Книга І. – Кіровоград: Українська гімназія, 1997. – 190 с.
68. Жупанський Я.І. Історія географії в Україні: посібник / Я.І. Жупанський. – [2-ге вид., доп.]. – Київ, 2006. – 275 с.
69. Жураковский Г.Е. Очерки по истории античной педагогики / Г.Е. Жураковский. – М., 1963. – 470 с.
70. Журналы заседаний Елисаветградского очередного уездного Земского собрания в октябре 1910 года: (ХLVІ сессия): С прилож. докладов и комиссий. – Елисаветград: Тип. Елисаветградского Уездного земства, 1910. – 418 с.
71. Завадська О.Я. Школи України в період перебудови системи народної освіти / О.Я. Завадська. – К.: Радянська школа, 1964. – 161 с.
72. Завалій Н. Погода на завтра / Н. Завалій // Кіровоградська правда. – 2004. – № 31. – С.2.
73. Загальна методика навчання біології: навч. посіб. / [І.В. Мороз, А.В. Степанюк, О.Д. Гончар та ін.]; за ред. І.В. Мороза. – К.: Либідь, 2006. – 592 с.
74. Закалюжний В.М. Академік В.В. Заленський – сподвижник І.І. Мечнікова та О.О. Ковалевського / В.М. Закалюжний // Методика викладання природничих дисциплін у вищій та середній школі: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 26 – 27 травня 2011 р. – Полтава, 2011. – С. 24 – 27.
75. Закон України “Про загальну середню освіту” // Інформаційний збірник Міносвіти України. – 1999. – № 15. – С. 6 – 31.
76. Закон України “Про освіту”. – К.: Генеза, 1996. – 36 с.
77. Заповідні куточки Кіровоградської землі / [під ред. Т.Л. Андрієнко]. – Кіровоград: ТОВ “Імекс-ЛТД”, 2008. – 245 с.
78. Зверев И.Д. Общая методика преподавания биологии / И.Д. Зверев, А.Н. Мягкова. – М.: Просвещение, 1985. – 192 с.
79. Здобутки народної освіти Української РСР / [упоряд. М.І. Ковбасюк]. – К.: Радянська школа, 1976. – 175 с.
80. Зуев В.Ф. Педагогические труды / [под ред. Б.Е. Райкова]. – М.: АПН, 1956. – 147 с.
81. Іваха Т.С. Підготовка студентів до організації позакласної роботи з хімії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Т.С. Іваха. – Київ, 2003. – 21 с.
82. Іващенко О.Ю. Огляд матеріалів держархіву Кіровоградської області з історії Єлисаветградської чоловічої класичної гімназії. 1880 – 1920 рр. / О.Ю. Іващенко // Міжвузівська наукова конференція з історичного краєзнавства: тези доповідей. – Кіровоград, 1990. – С. 67 – 68.
83. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование / А.Г. Исаченко. – М.: Высшая школа, 1991. – 366 с.
84. Исторический вестник: историко-литературный журнал / [под ред. С.Н. Шубинского]. – СПб.: Тип. А.С.Суворина. – Т. 86, Кн. 10: Октябрь. – 1901. – 384 с.
85. Исторический очерк гимназии Императора Александра ІІІ в Болграде / [сост. К.И. Мыславский]. – Одеса: Тип. Б. Сапожникова, 1905. – Ч.2: Гимназия Императора Александра ІІІ в Болграде, в период времени 1885 – 1897. – 1905. – 134 с.
86. Історія міст і сіл Української РСР. Кіровоградська область: [у 26 т.]. – Київ, 1972. –
Т. 8. – 1972. – 816 с.
87. История педагогики. Ч. 1. От зарождения воспитания в первобытном обществе до середины ХVІІ в.: [учеб. пос. для пед. универс. / под. ред. А.И. Пискунова]. – М., ТЦ “Сфера”, 1997. – 192 с.
88. Карпенко С.Х. Основные концепции естествознания: [учеб. пособ. для студ. высш. уч. завед.]. / С.Х. Карпенко. – М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. – 208 с.
89. Карпов С.П. Культура Византии, ХІІІ – первая половина ХV в.: к ХVІІІ Международному конгрессу византинистов (8 – 15 августа 1991 г., Москва); [С.П. Карпов, П.И. Жаворонков, И.П. Медведев, Г.Г. Литаврин]. – М.: Наука, 1991. – 637 с.
90. Кендюхова А. З історії розвитку приватної освіти / А. Кендюхова // Актуальні аспекти дослідження історії міста: матеріали обласної науково-практичної історико-краєзнавчої конференції, вересень 2004 р. – Кіровоград, 2004. – С. 79 – 96.
91. Кіровоградський державний педагогічний інститут імені О.С. Пушкіна (до 50-річчя з дня заснування) / [ред. Т.Г. Долганова]. – Кіровоград, 1980. – 13 с.
92. Кіровоградський обласний державний архів: путівник. – К.: Наукова думка, 1966. – 255 с.
93. Клепець О.В. Вища водна та прибережно-водна рослинність у ретроспективі ботанічних досліджень території міста Полтави та його околиць О.В. Клепець // Методика викладання природничих дисциплін у вищій та середній школі: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 26 – 27 травня 2011р. – Полтава, 2011. – С. 29 – 32.
94. Кловак Г.Т. Внесок М.І. Пирогова у розвиток науково-дослідної діяльності студентів в умовах університетської педагогічної освіти / Г.Т. Кловак // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. – Випуск: РВВ ДП “Державна картографічна фабрика”, 2002. – 230 с. – С. 195 – 199.
95. Кобернік С.Г. Методика викладання географії в школі: навчально-методичний посібник / [С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко, П.О. Масляк, О.Я. Скуратович]. – К.: Стафед-2, 2000. – 320 с.
96. Конспекты лекций, читанных в г. Херсоне с 15 июня по 21 июля 1913 года на общеобразовательно-педагогических курсах для учащих народных школ Херсонской губернии, организованных Херсонским Губернским Земством. – Херсон: Тип. С.Н. Ольховика и С.А. Ходушина, 1914. – 337 с.
97. Константинов Н.А. История педагогики: [учеб. для студ. пед. ин-тов]; 5-е изд. доп. и перераб. / Н.А. Константинов, Е.Н. Медынский, М.Ф. Шабаева. – М.: Просвещение, 1982. – 447 с.
98. Кордун Г.Г. Становлення і розвиток радянської фізики / Г.Г. Кордун. – К.: Вища школа, 1977. – 224 с.
99. Косвен М.О. Очерки истории первобытной культуры / М.О. Косвен. – М.: Изд-во АН СССР, 1957. – 231 с.
100. Кравченко Т.М. Розвиток початкової освіти на Харківщині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук: спец. 07.00.01 “Історія України” / Т.М. Кравченко. – Харків, 1999. – 21 с.
101. Краткий обзор начального народного образования в Херсонской губернии за 1897 год. – Херсон: Тип. О.Д. Ходушной, 1899. – 55 с.
102. Краткий обзор начального народного образования в Херсонской губернии за 1901 – 1902 годы. – Херсон: Тип. О.Д. Ходушной, 1905. – 76 с.
103. Краткий обзор начального народного образования в Херсонской губернии за 1904 год. – Херсон: Тип. О.Д. Ходушной, 1906. – 147 с.
104. Краткий обзор начального народного образования в Херсонской губернии в 1912 году. – Херсон: Тип. О.Д. Ходушной, 1913. – 104 с.
105. Краткий обзор начального народного образования в Херсонской губернии в 1913 году. – Херсон: Тип. О.Д. Ходушной, 1914. – 70 с.
106. Краткий обзор начального народного образования в Херсонской губернии в 1914 году. – Херсон: Тип. Херсонского Губернского правления, 1915. – 61 с.
107. Краткие отчеты о курсах, организованных в 1912 г. для учащих Херсонской губернии Министерством Народного Просвещения // Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1912 году: приложения. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1913. – С. 18 – 40.
108. Краткий отчет о состоянии Вознесенской женской гимназии за 1905 год // Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1905 году: приложения. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1906. – С. ХLІІІ-ХLІV.
109. Краткий отчет о состоянии Елисаветградской общественной женской гимназии за 1905 год // Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1905 году: приложения. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1906. – С. ХХХІ – ХХХVІІ.
110. Кривов’яз О.О. Вплив педагогічних ідей О.І. Астахова на розвиток методики шкільного хімічного експерименту / О.О. Кривов’яз // Методика викладання природничих дисциплін у вищій та середній школі: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 26 – 27 травня 2011р. – Полтава, 2011. – С. 32 – 34.
111. Кузик Б.М. Кіровоградщина: історія та сучасність центру України: в 2 т. / Б.М. Кузик, В.В. Білошапка. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2005. –
Т.1. – 2005. – 496 с.
112. Кузьменко В. На шляху до освіти / В. Кузьменко // Колос. – 1990. – 15 грудня. – С. 2.
113. Кузьмінський А.І. Педагогіка: підручник / А.І. Кузьмінський, В.Л. Омеляненко. – К.: Знання-Прес, 2003. – 418 с.
114. Купцов А.И. Введение в географию культурных растений / А.И. Купцов. – М.: Наука, 1975. – 296 с.
115. Латышина Д.И. История педагогики. Воспитание и образование в России (Х – начало ХХ века): учеб. пособ. / Д.И. Латышина. – М.: Изд. дом „ФОРУМ”, 1998. – 584 с.
116. Лавріненко Л.Ю. Історія розвитку хімії / Л.Ю. Лавріненко, Л.В. Луніна // Методика викладання природничих дисциплін у вищій та середній школі: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 26 – 27 травня 2011 р. – Полтава, 2011. – С.34 – 36.
117. Левківський М.В. Історія педагогіки: навч. посіб. / М.В. Левківський, О.М. Микитюк; за ред. М.В. Левківського. – Харків: „ОВС”, 2002. – 240 с.
118. Липшиц С.Ю. Московское общество испытателей природы за 135 лет его существования (1805 – 1940): исторический очерк / С.Ю. Липшиц. – М.: МОИП, 1940. – 135 с.
119. Литаврин Г.Г. Византия и славяне (сборник статей); 2-е изд., научное / Г.Г. Литаврин. – СПб.: АЛЕТЕЙЯ, 2001. – 604 с.
120. Литвиненко О.М. Жіноча середня освіта в Херсонській губернії (кінець ХІХ – початок ХХ століття): дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Ольга Михайлівна Литвиненко. – Кіровоград, 2011. – 227 с.
121. Литвинов І.Д. Нарис основних напрямків народногосподарського розвитку Кіровоградської області / І.Д. Литвинов // Наукові записки Кіровоградського педагогічного інституту ім. О.С. Пушкіна. – Кіровоград, 1958. – Випуск 6. – С. 39 – 75.
122. Лукашова Н.І. Становлення і розвиток методики навчання хімії в загальноосвітніх школах України: дис. … доктора. пед. наук: 13.00.02 / Ніна Іванівна Лукашова. – К., 2011. – 500 с.
123. Любар О.О. Історія української школи і педагогіки: навч. посіб. / [упоряд. О.О. Любар]. – К.: Знання, 2003. – 449 с.
124. Максаковский В. Преподавание географии в зарубежной школе / В. Максаковский. – М.: ВЛАДОС, 2001. – с. 263.
125. Малиновський В. Там, де ходив Докучаєв / В. Малиновський // Молодий комунар. – 1962. – 28 січня. – С. 4.
126. Мамай І. Ландшафтознавство: становлення, розвиток, сучасний стан, перспективи / І. Мамай // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2004. – № 39. – С. 8 – 11.
127. Маринич О.М. Фізична географія України: підруч. / О.М. Маринич, П.Г. Шищенко. – К.: Знання, 2005. – 511 с.
128. Мартін А.М. Розвиток змісту природничої освіти у вітчизняній середній школі (друга половина ХІХ – початок ХХ століття): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки” / А.М. Мартін. – Кіровоград, 2008. – 20 с.
129. Масненко В.В. З питання застосування адміністративних заходів щодо освітньої інтелігенції на Єлисаветградщині у 1922 р. / В.В. Масненко // Міжвузівська наукова конференція з історичного краєзнавства: тези доповідей. – Кіровоград, 1990. – С. 73 – 75.
130. Матеріали з етнографії Новоросійського краю, зібрані в Єлисаветградському та Олександрійському повітах Херсонської губернії В.М. Ястребовим / Єлисавет (історико-краєзнавчий додаток до газети “Народне слово”). – 1992. – 8 липня. – С. – 4.
131. Матюшин Г.Н. У колыбели истории / Г.Н. Матюшин. – М.: Просвещение, 1972. – 255 с.
132. Мащенко О.М. Основи ландшафтознавства: навч. посіб. / О.М. Мащенко. – Полтава: ПДПУ, 2010. – 82 с.
133. Медвідь Л.А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні: навч. посіб. / Л.А. Медвідь. – К.: Вікар, 2003. – 335 с.
134. Мединський Є.М. Історія педагогіки. Ч. 1 / Є.М. Мединський. – К.: Радянська школа, 1939. – 366 с.
135. Мельничук О.С. Історія педагогіки України: навч. посіб. / О.С. Мельничук. – Кіровоград, РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 1998. – 180 с.
136. Мельничук Л.І. Становлення і розвиток шкільної географічної освіти в Україні (перша половина ХХ століття): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Л.І. Мельничук. – Київ, 2004. – 22 с.
137. Мересте У.И. Современная география: вопросы теории / У.И. Мересте, С.Я. Ныммик. – М.: Мысль, 1984. – 295 с.
138. Методика преподавания химии: учеб. пособ. для студентов пед. ин-тов по хим. и биол. спец. – М.: Просвещение, 1984. – 415 с.
139. Минеев В.Г. Агрохимические основы повышения качества зерна озимой пшеницы / В.Г. Минеев, А.И. Павлов. – М.: Колос, 1981. – 288 с.
140. Мороз І. Періодизація розвитку методики біології в Україні / І. Мороз, М. Скиба // Біологія і хімія в школі. – 2000. – № 6. – С. 40 – 41.
141. Мороз С.А. Методологія географічної науки / С.А. Мороз, В.І. Онопрієнко, С.Ю. Бортник. – К.: Заповіт, 1997. – 333 с.
142. Нариси історії українського шкільництва (1905 – 1933): [навч. посіб. за ред О. Сухомлинської]. – К.: Заповіт, 1996. – 304 с.
143. Народное образование в СССР (1917 – 1967 гг.). – М.: Просвещение, 1967. – 542 с.
144. Народна освіта і педагогічна наука в Українській РСР 1917 – 1967 р. – К.: Радянська школа, 1967. – 481 с.
145. Народная школа по отзывам населения Александрийского уезда Херсонской губернии: [состав. И.В. Булгаков]. – Александрия: Тип. Ф.Х. Райхельсона, 1910. – 87 с.
146. Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1898 году. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1899. – 171 с.
147. Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1903 году. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1904. – 107 с.
148. Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1904 году. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1905. – 101 с.
149. Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1905 году. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1906. – 94 с.
150. Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1906 году. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1908. – 69 с.
151. Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1910 году. – Елисаветград: Тип. Елисаветградського земства, 1911. – 80 с.
152. Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1912 году. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1913. – 68 с.
153. Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1913 году. – Елисаветград: Тип. Елисаветградського земства, 1914. – 79 с.
154. Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1914 году. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1915. – 73 с.
155. Народное образование в Херсонской губернии в 1895 году. – Херсон: Тип: Ходушной, 1897. – 178 с.
156. Науменко Ф.І. Школа Київської Русі / Ф.І. Науменко. – Львів, 1965.
157. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. // Освіта України. – 2002. – 23 квітня.
158. Непріна В.І. Виникнення та розвиток рибальства на території України / В.І. Непріна // Археологія. Вип. 64. – 1988.
159. Німцова М.С. З досвіду роботи юних натуралістів-мічурінців / М.С. Німцова // З досвіду роботи юних натуралістів-мічурінців: методичний збірник. – К.: Радянська школа, 1949. – С. 92 – 94.
160. Околітенко Н.І. Основи системної біології: навч. посіб. / Н.І. Околітенко, Д.М. Гродзинський. – К.: Либідь, 2005. – 360 с.
161. О народном образовании: доклад Елисаветградской управы очередному Земскому Собранию сессии 1898 года. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1899. – 86 с.
162. Омельчук В.В. Розвиток освіти на Волині (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки” / В.В. Омельчук. – Київ, 2002. – 21 с.
163. Орловський С.Т. Історія хімії / С.Т. Орловський. – К.: Радянська школа, 1959. – 415 с.
164. Отчет инспектора городского училища Ф.И. Воронцова о занятиях по физике: из общего отчета о методических курсах в г. Одесса в 1914 году // Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1914 году. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1915. – С. 152 – 158.
165. Отчет инспектора народных училищ 3-го района Херсонской губернии о состоянии начальных училищ Елисаветградского уезда // Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1912 году: приложения. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1913. – С. 1 – 26.
166. Отчет о состоянии Елисаветградского земского реального училища за 1905 год // Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1905 году: приложения. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1906. – С. І – ХХVІІ.
167. Отчет о состоянии Елисаветградского земского реального училища за 1907 год // Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1907 году: приложения. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1908. – С. 3 – 25.
168. Отчет по природоведению В.И. Подлесного: из общего отчета о методических курсах в г. Одесса в 1914 году // Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1914 году. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1915. – С. 145 – 152.
169. Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР. Конец ХІХ – начало ХХ века / [под ред. Э.Д. Днепрова, С.Ф. Егорова, Ф.Г. Паначина, Б.К. Тебиева]. – М.: Педагогика, 1991. – 448 с.
170. Павленко Ю.В. Природознавство в Україні до початку ХХ ст. в історичному, культурному та освітньому контекстах / Ю.В. Павленко, С.П. Руда, С.А. Хорошева, Ю.Ю. Храмов. – К.: Вид. дім “Академперіодика”, 2001. – 420 с.
171. Памяти Г.Я. Близнина: сборник. – Елисаветград: Тип. Н.Ш. Сейдера, 1902. – 80 с.
172. Паніотов О.О. До історії підготовки вчительських кадрів на Єлисаветградщині (1923 – 1925 рр.) / О.О. Паніотов // Міжвузівська наукова конференція з історичного краєзнавства: тези доповідей. – Кіровоград, 1990. – С. 75 – 77.
173. Панчешникова Л.М. Преподавание географии в средних школах Англии / Л.М. Панчешникова. – М.: Педагогика, 1963. – 120 с.
174. Першиц А.И. История первобытного общества: общие вопросы проблемы антропосоциогенеза / А.И. Першиц, В.А. Шнирельман, Л.Е. Куббель; редкол.: Ю. Бромлей (отв. ред.) и др. М.: Наука, 1983. – 432 с.
175. Піонтковський А.А. Позакласна робота з природознавства учнів Івановицької семирічної школи / А.А. Піонтковський // З досвіду роботи юних натуралістів-мічурінців: методичний збірник. – К.: Радянська школа, 1949. – С. 83 – 91.
176. Пирогов Н.И. Избранные педагогические сочинения / [сост. и авт. комент. А.Н. Алексюк, Г.Г. Савенок; отв. ред. А.Н. Алексюк]. – М., 1985. – 496 с.
177. Подгорный П.И. Растенееводство / П.И. Подгорный. – [2-е перераб. изд.]. – М.: Сельхозиздат, 1963. – 480 с.
178. Постолатій В.В. Педагогічна освіта на Кіровоградщині (1865 – 1965 рр.) / В.В. Постолатій. – Кіровогра