Красовський Євген Валерійович. Товарознавча оцінка пористих стінових керамічних виробів з використанням лушпиння соняшнику та відходів целюлозно-паперової промисловості

brief description

Красовський Євген Валерійович. Товарознавча оцінка пористих стінових керамічних виробів з використанням лушпиння соняшнику та відходів целюлозно-паперової промисловості: дисертація канд. техн. наук: 05.19.08 / Київський національний торговельно- економічний ун-т. - К., 2003

Красовський Є.В. Товарознавча оцінка пористих стінових керамічних виробів з використанням лушпиння соняшнику та відходів целюлозно-паперової промисловості. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.19.08 товарознавство промислових товарів. Київський національний торговельно-економічний університет, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2003.
Дисертацію присвячено дослідженню споживних властивостей пористих стінових керамічних виробів з використанням відходів целюлозно-паперової промисловості та лушпиння соняшнику. Доведено, що лігнін, скоп та лушпиння соняшнику можуть бути використані, як пороутворювачі для виробництва ефективної стінової кераміки. Визначено оптимальні склади керамічних сумішей, оптимальні технологічні параметри та гранулометричний склад вигораючої домішки.
Результати досліджень дозволили отримати пористі ефективні стінові керамічні вироби з поліпшеними споживними властивостями при економії сировини та палива. З метою розширення асортименту та підвищення якості ефективної стінової кераміки розроблено нові технічні умови.
Основні результати праці впроваджено у виробництво та будівництво. Проведено комплексну оцінку якості та визначено соціально-економічний ефект від впровадження у виробництво.

Аналіз стану промисловості будівельних матеріалів України свідчить про необхідність збільшення виробництва пористих стінових керамічних матеріалів із високими споживними властивостями. Актуальним є використанням відходів промисловості у виробництві будівельних матеріалів. Як пороутворюючі домішки були відібрані такі відходи промисловості, як осад стічних вод Київського КПК, який не використовується взагалі, лігнін та лушпиння соняшнику, які сьогодні використовуються переважно як паливо.
В результаті досліджень отримано пористі стінові керамічні вироби з високими теплоізоляційними властивостями на основі легкоплавкої глинистої сировини та осаду стічних вод Київського КПК, лігніну Херсонського ЦПК та лушпиння соняшнику. При низькій густині черепка (менше 1000 кг/м3) ці вироби мають достатньо високу межу міцності на стиск 8-10 МПа, водовбирання менше 25% та морозостійкість більше 15 циклів у порівнянні з іншими видами легких мінеральних стінових матеріалів.
Встановлено, що домішки некондиційного каоліну Обознівського та Турбівського родовищ та золошлаку Трипільської ДРЕС позитивно впливають на споживні властивості пористих керамічних виробів.
Розроблено математичні моделі, які відображають залежності зміни споживних та технологічних властивостей пористих керамічних виробів (густини, межі міцності на стиск та згин, теплопровідності, звукопоглинання, морозостійкості, водовбирання, повітряної та загальної усадка, пластичності, чутливості до висушування) у системі склад-властивість” для трьох керамічних сумішей: жовто-бурий суглинок Кіровоградського родовища, некондиційний каолін Обознівського родовища, лігнін Херсонського ЦПК; глина Чернівецького родовища, некондиційний каолін Турбівського родовища, лушпиння соняшнику; спонділова глина Халепського родовища, золошлак Трипільської ДРЕС, осад стічних вод Київського КПК. Встановлено, що некондиційні каоліни Обознівського та Турбівського родовищ та золошлак Трипільської ДРЕС позитивно впливають на показники споживних властивостей пористих стінових керамічних виробів, а саме, підвищують міцність отриманих виробів. Шляхом проведення оптимізації на основі отриманих моделей встановлено зони допустимих складів керамічних сумішей та визначено оптимальні склади. Оптимальними складами є: глина Халепського родовища 58 об.%, золошлак Трипільської ДРЕС 20 об.%, осад стічних вод Київського КПК 22 об.%; глина Халепського родовища 37 об.%, золошлак Трипільської ДРЕС 7 об.%, осад стічних вод Київського КПК 56 об.%; жовто-бурий суглинок Кіровоградського родовища 50 об.%, некондиційний каолін Обознівського родовища 12 об.%, лігнін Херсонського ЦПК 38 об.%; жовто-бурий суглинок Кіровоградського родовища 43 об.%, некондиційний каолін Обознівського родовища 6 об.%, лігнін Херсонського ЦПК 51 об.%; глина Чернівецького родовища 31 об.%, некондиційний каолін Турбівського родовища 29 об.%, подрібнене лушпиння соняшнику 40 об.%; глина Чернівецького родовища 30 об.%, некондиційний каолін Турбівського родовища 19 об.%, подрібнене лушпиння соняшнику 51 об.%. Отримано моделі впливу температури випалу та тиску пресування на основні показники споживних властивостей пористих керамічних виробів: густину черепка, межу міцності на стиск, водовбирання. Встановлено оптимальний технологічний режим виробництва пористих ефективних керамічних виробів: це температура випалу 1030-10450С та тиск пресування 2,5 МПа. Встановлено вплив гранулометричного складу вигораючої домішки на показники сушильної та загальної усадки, густину черепка, міцність на стиск, водовбирання. Винайдено оптимальний гранулометричний склад: це частки розміром 0,5 мм.

Розроблено технологічні параметри та технологічну схему виробництва пористих керамічних виробів. Технологічні параметри виробництва та властивості виробів на основі розрахованих оптимальних складів перевірено шляхом випуску дослідних партій пористих ефективних виробів на лабораторно-технологічній лінії НДІБМВ, встановлено відповідність розрахованих та фактичних показників споживних властивостей нових пористих керамічних виробів.
Розроблено технічні умови на дослідну партію ТУ У В.2.7-26.4-00294349-080-2002 „Цегла та камені теплоізоляційні, теплоізоляційно-конструкційні та конструкційно-теплоізоляційні „Теплокерам”.
Розроблені пористі керамічні вироби з використанням лушпиння соняшнику, як вигораючої домішки, та впроваджено їх у виробництво у ВАТ Чернівецький цегельний завод №1” в обсязі 15 млн. шт. .умовної цегли в рік. Річний економічний ефект у виробництві склав 340 тис. грн. Комплексна оцінка якості показала, що розроблені пористі керамічні вироби мають найвищий комплексний показник якості у порівнянні з керамперлітовими виробами, пінобетоном, пінокерамікою, та порожнистою цеглою.