Кравчук Віктор Володимирович. Особливості психофізіологічного статусу льотчиків різного віку і стану здоров'я

brief description

Кравчук Віктор Володимирович. Особливості психофізіологічного статусу льотчиків різного віку і стану здоров'я : дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Інститут медицини праці АМН України. - К., 2005

Кравчук В.В. Особливості психофізіологічного статусу льотчиків різного віку і стану здоров'я. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01. Гігієна. Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2005.
Представлено нові підходи до вирішення актуальної проблеми фізіології та гігієни праці авіаційних фахівців оцінки психофізіологічного статусу військових льотчиків різного віку і стану здоров'я. Встановлена вікова сталість суб'єктивного сприйняття військовими льотчиками факторів організації професійної діяльності, які характеризуються нерегулярністю, низьким рівнем і значною імпульсністю льотного навантаження. Оцінено працю військових льотчиків за показниками важкості, шкідливості та напруженості трудового процесу. Виявлено ознаки формування синдрому професійного „вигорання” серед осіб льотного складу на різних етапах проходження військової служби. Встановлено особливості погіршення стану здоров’я авіаційних фахівців. Встановлено особливості мобілізації резервів адаптації організму військових льотчиків різного віку і стану здоров’я при адекватному для цієї професійної групи гіпоксичному навантаженні. Встановлено особливості вікової трансформації взаємозв’язків психофізіологічних функцій у військових льотчиків з різним станом здоров’я. Розроблено рекомендації щодо удосконалення тактики застосування профілактичних і реабілітаційних заходів серед військових льотчиків, з урахуванням їх віку і стану здоров'я.

Представлено нові підходи до вирішення актуальної проблеми фізіології та гігієни праці авіаційних фахівців оцінки психофізіологічного статусу військових льотчиків різного віку і стану здоров'я. Встановлено негативний вплив умов професійної діяльності на організм льотчиків різного віку та особливості погіршення їх стану здоров’я. На основі виявлення закономірностей змін резервів адаптації та психофізіологічних функцій, розроблено рекомендації щодо удосконалення тактики застосування профілактичних і реабілітаційних заходів серед військових льотчиків, з урахуванням їх віку і стану здоров'я.
Встановлена вікова сталість суб'єктивного сприйняття військовими льотчиками факторів організації професійної діяльності, які характеризуються нерегулярністю, низьким рівнем і значною імпульсністю льотного навантаження. Така діяльність призводить до значного зниження працездатності осіб льотного складу (на 40,8% - з віком 31-40 років і 53,5% - з віком понад 40 років) та стійкості до впливу фізичних факторів польоту (на 12,8% - з віком 31-40 років і 14,1% - з віком понад 40 років). За показниками важкості, шкідливості та напруженості праця військового льотчика відноситься до категорії шкідлива 3 ступеня (п. 3.3 Гігієнічної класифікації, 2001).
Виявлено ознаки формування синдрому професійного „вигорання” серед осіб льотного складу на різних етапах проходження військової служби. Розвиток зазначеного синдрому має складний характер і починає проявлятись за окремими шкалами (готовність до енергетичних затрат, здатність зберігати дистанцію по відношенню до роботи, внутрішній спокій і рівновага, задоволення професійним життям) уже на етапі оволодіння професією. На етапі трудової діяльності льотчиків ознаки синдрому професійного „вигорання” поглиблюються за шкалою „внутрішнього спокою і рівноваги”, що є наслідком тривалого психічного перевантаження через ускладнення умов професійної діяльності.
Встановлено, що здоров’я військових льотчиків в період з 1996 по 2001 роки суттєво погіршилось. За цей час умовна точка рівновагомості груп здорових і практично здорових льотчиків змістилась з вікової групи понад 40 років у вікову групу 31-40 років. Інтегральний показник нерівномірності розподілу осіб льотного складу за групами здоров’я у віці 31-40 років за цей період знизився у 4,9 рази; у цій же віковій групі спостерігаються найбільші темпи погіршення стану здоров’я військових льотчиків.
Встановлено особливості мобілізації резервів адаптації організму військових льотчиків різного віку і стану здоров’я при адекватному для цієї професійної групи гіпоксичному навантаженні, що полягають у значній перебудові структури і кількості кореляційних взаємозв’язків між показниками серцевого ритму. У здорових осіб льотного складу з віком відбувається достовірне зменшення кількості „пластичних” кореляційних взаємозв'язків з 20% до 7%, що свідчить про вплив стажового тренування організму на формування «оптимальної» відповіді його елементів для пристосування до конкретних умов діяльності. У практично здорових льотчиків, навпаки, спостерігається їх достовірне збільшення з 7% до 20%, що свідчить про значне напруження резервів адаптації.
Встановлено особливості вікової трансформації взаємозв’язків психофізіологічних функцій у військових льотчиків з різним станом здоров’я. У здорових осіб льотного складу в процесі становлення психофізіологічних функцій, відповідно до вимог професії, відбувається трансформація факторних моделей, шляхом збільшення їх структурованості (з 67% до 89%), зміни рівня і знаку факторних навантажень. У практично здорових військових льотчиків з віком формується невпорядкованість структури факторних навантажень (з 71% до 55%), а також різке зменшення кількості зв’язків, що свідчить про аномальну перебудову взаємозв’язків психофізіологічних функцій і дезорганізацію забезпечення професійної діяльності.
На основі побудованих дискримінантних моделей отримано розв’язувальні правила (за показниками серцевого ритму і психофізіологічних функцій) для оцінки психофізіологічного статусу військових льотчиків, з урахуванням їх віку і стану здоров’я. Розроблено рекомендації з удосконалення тактики застосування реабілітаційних і профілактичних заходів серед осіб льотного складу, в залежності від їх віку і стану здоров’я.