Крівченко Юрій Васильович. Макромікроскопічна анатомія і мієлоархітектоніка нервів надпід`язикових та підпід`язикових м`язів шиї людини

brief description

Крівченко Юрій Васильович. Макромікроскопічна анатомія і мієлоархітектоніка нервів надпід`язикових та підпід`язикових м`язів шиї людини. : Дис... канд. наук: 14.03.01 - 2002.

Крівченко Ю.В. Макромікроскопічна анатомія і мієлоархітектоніка нервів надпід’язикових та підпід’язикових м’язів шиї людини. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2002.
Дисертація присвячена вивченню структурної організації поза- та внутрішньоорганних нервів надпід’язикових та підпід’язикових м’язів шиї людини. Макромікроскопічними, гістологічними та морфометричними методами було досліджено матеріал від 55 трупів людей юнацького, зрілого та літнього віку. Встановлено, що розміри та об’єм м’язів залежать від форми нижньої щелепи та шиї. В іннервації вивчених м’язів спостерігається індивідуальна мінливість у топографії та в кількості нервових гілок, що підходять до м’язів. Установлені постійні та визначені додаткові джерела їх іннервації. Між нервами м’язів правого та лівого боку виявлені міжм’язові нервові зв’язки. Для кожного з нервів виявлено особливості розгалуження внутрішньом’язових нервів та зони їх найбільшої концентрації. Визначено, що внутрішньостовбурова будова нервів над- і підпід’язикових м’язів однотипна. Відрізняється будова нервів щелепно-під’язикового та груднинно-під’язикового м’язів, які є багатопучковими, на відміну від нервів інших м’язів, що мають малопучкову будову. Статистичний аналіз мієлоархітектоніки показав кількісні розбіжності в складі мієлінового компонента кожного з вивчених нервів, а інформаційний однотипність їх будови, як каналів зв’язку.

1. У дисертації викладено теоретичне обґрунтування і нове рішення морфологічної проблеми подальшого вивчення індивідуальної анатомічної мінливості зовнішньої будови і структурної організації нервів над- і підпід’язикових м’язів людини. Додатковим критерієм для обґрунтування оперативних підходів став аналіз співвідношень зовнішніх орієнтирів передньої області шиї і нижньої щелепи, з вивченням топографії поза- і внутрішньоорганних нервів даної групи м’язів.
2. Джерелами нервового постачання над- і підпід’язикових м’язів є гілки трійчастого, лицьового, під’язикового нервів і гілки шийного сплетення (шийна петля). Позаорганні нерви надпід’язикових м’язів мають зв’язки з язиковим і язикогорловим нервами, а також з навколоартеріальними симпатичними сплетеннями деяких гілок зовнішньої сонної артерії.
Виділено дві основні форми шийної петлі: дугоподібна та кутоподібна. На ряді препаратів петля була відсутня і іннервація підпід’язикових м’язів здійснювалася гілками, що формувалися від блукаючого і під’язикового нервів.
3. Позаорганні нерви вступають в над- і підпід’язикові м’язи переважно з боку внутрішніх чи звернених одна до одної поверхонь. У м’язах нерви розподіляються по магістральній, розсипній і змішаній формах, що обумовлено характером вступу нервів у м’яз і їх взаємовідносинами з м’язовими і сухожилковими пучками.
4. Установлено взаємозв’язок між індивідуальними особливостями будови нижньої щелепи і формою розгалуження нерва в щелепно-під’язиковому м’язі: при доліхоморфній нижній щелепі спостерігається переважно магістральна форма розгалуження, при брахіморфній розсипна, при мезоморфній змішана чи розсипна.
5. У товщі щелепно-під’язичного та подборідно-під’язикового м’язів визначені зв’язки між нервовими гілками правої і лівої сторін, а також взаємний перехід нервових гілок. Установлено форми мінливості в характері розподілу поза- і внутрішньорганними гілками в товщі заднього черевця двочеревцевого і шило-під’язикового м’язів, а також тісний взаємозв’язок нервового постачання обох м’язів.
6. Визначено форми мінливості поза-і внутрішньоорганних нервів підпід’язикових м’язів: множинна (2-4 нервові гілки) і ізольована (одна гілка). Між нервами підпід’язикових м’язів спостерігається взаємній перехід нервових гілок в поруч розташованих м’язах. Виділені також дві форми нервового постачання лопатково-під’язикового м’яза: перша ізольована і друга з наявністю зв’язків між нервами верхнього і нижнього черевців м’яза.
7. У внутрішньостовбуровій будові нервів над- і підпід’язикових м’язів спостерігаються загальні риси, що проявляються в однотипності пучкової будови нервових стовбурів. Нерви щелепно-під’язикового і груднинно-під’язикового м’язів мають багатопучкову будову, нерви інших вивчених м’язів малопучкову.
8. Загальна чисельність і кількість мієлінізованих волокон різних розмірних груп характерні для нервів кожного з вивчених м’язів і мають індивідуальну та вікову мінливість.
9. Мієлоархітектоніка нервів над- і підпід’язикових м’язів характеризується наявністю мієлінізованих волокон 4 розмірних груп: тонкі, середні, товсті і дуже товсті. У складі щелепно-під’язикового нерва людей зрілого віку переважають тонкі (32%) і середні (39%) мієлінізовані волокна. У спектрі нервів інших вивчених м’язів превалюють середні (30-36%), товсті (29-35%) і дуже товсті (4-9%) мієлінізовані волокна.
10. Інформаційний аналіз мієлоархітектоніки нервів над- і підпід’язикових м’язів показав, що при значній індивідуальній мінливості чисельності мієлінізованих волокон у вивчених нервах їхні інтегральні характеристики істотно не відрізняються, а отже кондукторна ланка іннервації даної групи м’язів, як канал зв’язку, функціонує однотипно.
11. Між об’ємом вивчених м’язів, кількістю нервових гілок, що вступають у м’яз, і кількістю мієлінізованих волокон у складі м’язових нервів спостерігається позитивний корелятивний зв’язок.
12. На всіх вивчених препаратах нервів над- і підпід’язикових м’язів спостерігалася асиметрія в кількості і топографії нервів і їхній пучковій будові на контралатеральних сторонах шиї. Асиметрія, що спостерігається в мієлоархітектоніці нервів, у кількісних показниках не виходить за межі індивідуальної мінливості.
При оперативних доступах до утворень дна порожнини рота, а також передньої області шиї необхідно, по можливості, щадити місця вступу нервів у товщу м’язів.