Кучеренко Аліна Олександрівна Мова постфольклору в арабському медіадискурсі: соціолінгвістичний вимір

brief description

Кучеренко Аліна Олександрівна, тимчасово не пра­цює: «Мова постфольклору в арабському медіадискурсі: соціолінгвістичний вимір» (10.02.13 - мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австра­лії). Спецрада Д 26.001.50 у Київському національ­ному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
КУЧЕРЕНКО АЛІНА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК [81.411.21’27’42:004.738.5]:398-021.68(=411.21)
ДИСЕРТАЦІЯ
МОВА ПОСТФОЛЬКЛОРУ В АРАБСЬКОМУ МЕДІАДИСКУРСІ:
СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ ВИМІР
10.02.13 – мови народів Азії, Африки,
аборигенних народів Америки та Австралії
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_______________ А. О. Кучеренко
Науковий керівник Хамрай Олексій Олександрович, доктор філологічних наук,
старший науковий співробітник
Київ – 2019

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ПОЗНАЧЕНЬ
ПРИНЦИПИ ТРАНСЛІТЕРАЦІЇ І ТРАНСКРИПЦІЇ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПОСТФОЛЬКЛОР У МЕДІАДИСКУРСІ ЯК
СОЦІОЛІНГВІСТИЧНЕ ЯВИЩЕ
1.1. Особливості мови медіадискурсу в соціальних медіа
1.2. Поняття «постфольклор» та його місце в медіапросторі
1.2.1. Розмежування понять «фольклор» та «постфольклор»
1.2.2. Жанрова структура постфольклору в інтернеті
1.3. Інтернет-спільноти в соціолінгвістичних дослідженнях та їх звʼязок із
фольк-групами
1.4. Методологічні засади дослідження мовного варіювання в арабському
постфольклорі соціальних медіа
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. АРАБСЬКИЙ МЕДІАДИСКУРС: СУЧАСНИЙ СТАН ТА
НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Мовна ситуація в арабському регіоні та її вплив на медіадискурс
2.1.1. Вибір мовного коду в арабських усних та письмових медіа
2.1.2. Екстралінгвістичні чинники вибору варіантів арабської мови в
інтернет-спільнотах
2.2. Сучасні дослідження мови арабського медіадискурсу як
соціолінгвістичного і комунікативного явища
2.3. Жанрово-тематичні особливості арабського постфольклору в
інтернет-просторі
2.3.1. Тематична зумовленість вибору мовного коду
2.3.2. Вплив міжкультурних контактів у соціальних медіа на жанрову
систему арабського постфольклору
Висновки до другого розділу
15
16
18
26
27
38
38
45
53
62
64
67
67
69
76
84
95
96
101
107
14
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ МОВНОГО ВАРІЮВАННЯ В
ПОСТФОЛЬКЛОРІ АРАБСЬКИХ ІНТЕРНЕТ-СПІЛЬНОТ
3.1. Мовний код як засіб вираження ідентичності в гумористичних
інтернет-спільнотах
3.1.1. Етнічні фольк-групи (Сирія, Йорданія, Ірак, Єгипет, Туніс,
Марокко)
3.1.2. Риси мови сімейного кола
3.1.3. Жаргони молодіжних фольк-груп
3.2. Гендерні особливості мови постфольклору
3.2.1. Жіночі фольк-групи
3.2.2. Чоловічі фольк-групи
3.3. Культурно-ціннісна зумовленість вибору мовного коду
3.3.1. Сучасні афоризми, ланцюгові листи
3.3.2. Міські легенди
3.4. Прояви лексичної інтерференції з англійської та французької мов
3.5. Мовна гра як невіддільний елемент постфольклору
Висновки до третього розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОДАТОК А. Креолізовані тексти етнічних фольк-груп
ДОДАТОК Б. Креолізовані тексти молодіжних фольк-груп
ДОДАТОК В. Креолізовані тексти про сімейне коло
ДОДАТОК Г. Меми про Жабу
ДОДАТОК Д. Креолізовані тексти гендерних фольк-груп
ДОДАТОК Е. Креолізовані тексти сучасних афоризмів
ДОДАТОК Ж. Міські легенди
ДОДАТОК К. Список публікацій здобувача за темою дисертації та
відомості про апробацію результатів дисертації
110
111
111
126
133
141
141
150
156
156
164
176
184
193
196
201
225
225
233
247
258
263
268
274
278
285

bibliography

ВИСНОВКИ
1. Медіадискурс є функціонально зумовленим типом дискурсу, який
уможливлює масовий обмін інформацією в медіапросторі. Його специфіка в
соціальних медіа розкривається через функції двосторонньої комунікації та
обміну контентом серед звичайних користувачів. До контенту соціальних медіа
належить і постфольклор.
2. Медіадискурс у соціальних медіа зазнає таких змін, зумовлених
інтернет-технологіями: змішування мовленнєвих стратегій різних жанрів,
використання комп’ютерної жаргонної лексики в загальновживаному
лексиконі, пожвавлення епістолярних жанрів, ігровий спосіб спілкування,
використання специфічної пунктуації, інноваційні словотвірні процеси,
спрощений синтаксис та інше.
Значний обсяг інформації в соціальних медіа зумовлює необхідність
самовираження користувачів та їх об’єднання в інтернет-спільноти на основі
спільності інтересів, а також соціальних, вікових, гендерних та інших чинників.
Відсутність особистого спілкування призводить до використання вербальних
засобів як основного інструмента самовираження, що зумовлює мовне
варіювання. У межах інтернет-спільнот активно функціонують фольк-групи, які
можуть існувати і поза рамками медіапростору та мають обов’язковий творчий
компонент у спілкуванні.
3. Доцільність використання терміна «постфольклор» зумовлена його
багатокомпонентною структурою, середовищем функціонування та
характерними ознаками, які впливають на мовний узус. Постфольклор – це
форма народної творчості, яка існує паралельно з традиційним фольклором та
охоплює елементи сучасної міської і мережевої креативної діяльності та
масової культури.
Функціонування постфольклору в реальному та медіапросторі спричинює
нестабільність його жанрової системи, репрезентованої вербальними,
невербальними та креолізованими компонентами. Для лінгвістичного аналізу
197
найбільш релевантними постають такі жанри: анекдот, інтернет-мем, сучасний
афоризм, міська легенда, ланцюговий лист. Вибір зазначених жанрів створює
можливість вивчення мовного варіювання в межах протиставлення «своїх» і
«чужих», помітно вираженого в гумористичних текстах. У свою чергу,
негумористичні жанри (афоризми та міські легенди) сприяють дослідженню
вибору престижного варіанта етномови для передачі переживань користувача
мережі та впливу на світогляд інших.
4. Мовна ситуація в арабському світі впливає на медіадискурс, в якому
використання різних варіантів арабської мови зумовлене формами медіа.
Традиційні ЗМІ використовують сучасну стандартну арабську мову та уснорозмовні варіанти відповідно до контексту. У соціальних медіа, крім
зазначених різновидів арабської мови, широко представлені арабізі, інтернетжаргон, англійська та французька мови. Вибір мовного коду в них залежить від
екстралінгвістичних чинників: суспільно-політичного контексту, релігійних
поглядів користувачів, впливу інтернет-технологій, тематики, соціальних ролей
учасників комунікації.
5. З-поміж сучасних досліджень арабського медіадискурсу яскраво
виділяються праці соціолінгвістичного спрямування, зокрема присвячені
принципам варіювання і перемикання мовних кодів у різних видах медіа, а
також виявленню лінгвістичних особливостей різних форм арабської мови в
інтернет-просторі. Інший напрям, представлений комп’ютерною лінгвістикою,
зосереджений на автоматичній ідентифікації різновидів арабської мови в
інтернеті; сентимент-аналізі інтернет-спілкування з використанням уснорозмовних варіантів арабської мови; укладанні корпусів медіатекстів.
6. На підставі аналізу арабського постфольклорного контенту
виокремлено такі тематичні групи: суспільна, сімейно-побутова, особистісна,
політична, духовно-релігійна, фінансово-матеріальна. Визначено тематичну
зумовленість вибору мовного коду в арабському постфольклорі, яка корелює з
загальними тенденціями взаємозв’язку тематики та контексту та мовної
варіативності в арабському інтернет-спілкуванні. Виявлено переважання
198
розмовних форм у всіх тематичних групах та використання жаргонів у текстах
політичної та релігійної спрямованості, що спричинюється прагненням
наблизити інформацію до реципієнта та збільшити її популярність. З іншого
боку, сучасна стандартна арабська мова, хоча й помітно меншою мірою, також
вживається в усіх опрацьованих тематичних групах та жанрах.
Специфіка походження арабських постфольклорних текстів у соціальних
медіа вплинула на жанрову структуру, що відображає аналогічну із західним
контентом ситуацію. В арабському постфольклорі використовуються
запозичені, арабізовані та власне арабські тексти, що впливає на їхній зміст та
на вибір мовного коду в них.
7. Мовне варіювання в арабському постфольклорі зумовлюється
необхідністю вираження самоідентичності та спільності учасників фольк-груп.
Проте виявлення «своїх» здійснюється не через закріплення конкретного
варіанта арабської мови за певною інтернет-спільнотою. Оскільки члени фолькгруп в соціальних медіа об’єднані здебільшого умовно, вони нерідко
визначають свої ролі по-різному. Відтак, на вибір мовного коду здатна
вплинути тематика та жанр публікації, ролі учасників комунікації (вік, стать,
соціальний статус, країна походження тощо), їхні мовні навички та інше. У
гумористичному контенті здебільшого використовуються розмовні різновиди
арабської мови (територіальні діалекти, соціолекти, жаргони). Однак при описі
«чужих» для контрастності або експресивності публікації може залучатися
стандартна мова. У негумористичному постфольклорі на перший план виходить
сучасна стандартна арабська мова як еталонна, але для наближення
повідомлення до реципієнта застосовуються її розмовні варіанти. Крім того,
вікова специфіка користувачів соціальних медіа (більшість у віці 18-34 роки)
спричинює активне залучення молодіжного, студентського та інтернетжаргонів, включаючи їх непоодинокі вкраплення до всіх наявних різновидів
арабської мови.
Попри переважання в арабському постфольклорі розмовних форм мови,
ближчих для носіїв у неформальному спілкуванні, нерідко здійснюється
199
перемикання між високим і низьким рівнями арабської мови, а також їх
змішування; додаються іншомовні вкраплення та відбувається перемикання з
арабської на англійську або французьку мову. Таким чином, мова арабського
постфольклору в соціальних медіа має риси природного мовлення в
гетерогенному соціокультурному середовищі під впливом сучасних технологій.
8. Арабські постфольклорні тексти мають характерні мовні риси, що
відрізняються в залежності від жанрів. Інтернет-меми, анекдоти, дотепні
висловлювання характеризуються грубим стилем (обсценна лексика, евфемізми,
енантіосемія); порушенням мовних норм; прецедентністю (посилання на
елементи сучасної культури, новин, арабської історії тощо); гумористичністю
(іронія, сарказм, чорний гумор); креолізованістю (додавання невербальних
елементів для цілісності змісту та візуалізації інформації). У сучасних афоризмах
та міських легендах залучаються інструменти передачі художності та
достовірності даних: лексико-стилістичні засоби, які спираються на сучасні
реалії; релігійна лексика (цитування Корану, хадісів, народних вірувань тощо);
спеціальна лексика (суспільно-політична, професійна, технічна тощо). Для
максимального поширення публікацій застосовуються ланцюгові листи, які
поєднуються із зазначеними жанрами. Емоційність постфольклорних текстів
створюється за допомогою всіх вказаних вербальних та невербальних засобів.
Ефективним творчим інструментом впливу на реципієнта та поширення
постфольклорних текстів постає мовна гра. Вона здійснюється на досяжних у
медіапросторі рівнях арабської мови, нерідко із залученням невербальних
компонентів для візуалізації інформації. У зв’язку з цим може застосовуватися
графічна гра, що нерідко полягає у змішуванні арабського шрифту й латиниці.
Міжмовні контакти в соціальних медіа зумовлюють активну інтерференцію
англійської та французької мов до арабського постфольклору та спричинюють
часті іншомовні вкраплення і перемикання мовних кодів. Використання
незасвоєних запозичень призводить до графічного варіювання, викликаного
регіональними та індивідуальними особливостями мовців.
200
Таким чином, проведене дослідження дало змогу констатувати, що
арабський постфольклор яскраво відображає використання неформальних
варіантів мови за доволі гнучкими принципами, пов’язаними з соціальними
ролями мовців, тематикою та жанром публікацій, загальними інтересами членів
інтернет-спільнот та іншими чинниками. Це також є причиною динамічного
розвитку неофіційного регістру в умовах активних міждіалектних та міжмовних
контактів у глобальному медіапросторі, що призводить до розширення та зміни
арабського повсякденного узусу.
Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо в дослідженні:
впливу сучасних технологій на розвиток арабської мовної ситуації, зокрема
арабських міждіалектних контактів в інтернет-комунікації та зв’язку інтернетжаргону з наявними різновидами мови; функціонування жаргонів арабських
інтернет-спільнот; а також у створенні корпусу інтернет-текстів,
репрезентованих неформальними варіантами арабської мови, для
лінгвістичного вивчення неофіційного регістру.