Кудикіна Надія Василівна. Теоретичні засади педагогічного керівництва ігровою діяльністю молодших школярів у позаурочному навчально-виховному процесі

brief description

Кудикіна Надія Василівна. Теоретичні засади педагогічного керівництва ігровою діяльністю молодших школярів у позаурочному навчально-виховному процесі: дис... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Інститут педагогіки АПН України. - К., 2004

Кудикіна Н.В. Теоретичні засади педагогічного керівництва ігровою діяльністю молодших школярів у позаурочному навчально-виховному процесі. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 загальна педагогіка та історія педагогіки.- Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена теорії та методиці педагогічного керівництва ігровою діяльністю учнів молодшого шкільного віку у позаурочному навчально-виховному процесі. Розкрито психологічні засади ігрової діяльності; педагогічні функції гри; обґрунтовано структуру ігрової діяльності учнів молодшого шкільного віку і розроблено її теоретичну модель; класифіковано ігри дітей молодшого шкільного віку. Доведено зв’язок традиційних дитячих ігор з культурою українського народу, обгрунтовано їх виховне значення.
Обґрунтовано, розроблено та апробовано методику керівництва творчими іграми та іграми за готовими правилами, специфіку організації ігрової діяльності шестирічних першокласників. Доведена ефективність запропонованої методики у розв’язанні завдань прилучення дітей до культури українського народу, формування пізнавальних інтересів, виховання гуманних ставлень.

На основі узагальнення результатів дослідження теоретичних засад педагогічного керівництва ігровою діяльністю учнів молодшого шкільного віку у позаурочному навчально-виховному процесі зроблено такі висновки:

Ігрова діяльність це динамічна система взаємодії дитини з навколишнім середовищем, у процесі якої відбувається його пізнання, засвоєння культурно-історичного досвіду і формування дитячої особистості. Специфіка ігрової діяльності полягає в тому, що її продуктивність визначається активним функціонуванням уяви дітей і міжособистісним спілкуванням. Термінологічне словосполученняігрова діяльністьє родовим стосовно поняттягра. Гра це конкретний прояв індивідуальної і колективної ігрової діяльності дитини, яка має конкретно-історичний, багатовидовий, креативний та багатофункціональний характер.
Позаурочний навчально-виховний процесрозглядається як частина цілісного навчально-виховного процесу школи, який відбувається після уроків під керівництвом педагогів з метою реалізації завдань навчання, виховання і розвитку молодших школярів. Його учасниками є учні, педагогі, батьки. Визначеноосновні педагогічні функції ігрової діяльностіу позаурочному навчально-виховному процесі (збагачення емоційно-почуттєвої сфери, забезпечення основ здоров’я, креативна, адаптаційна, діагностуюча, мотиваційна, розвивальна, виховна, навчально-пізнавальна, коригуюча).
Педагогічне керівництво ігровою діяльністю це спосіб досягнення мети навчально-виховного процесу шляхом цілеспрямованого застосування системи педагогічних прийомів, адекватних особливостям конкретної гри та спрямованих на гармонізацію взаємодії в системі педагог-учень через задоволення актуальних потреб дитини і реалізацію її особистісного потенціалу. За таких умов ігрова діяльність реалізується якпедагогічний метод.
Обґрунтувано теоретичну модельігрової діяльності. Структурно вона побудована як системно упорядкована сукупність взаємопов’язаних та взаємозалежних компонентів (мотиваційно-цільовий, змістовий, процесуально-операційний, контрольно-оцінний і результативний). Структурні компоненти конкретних дитячих ігор мають різне змістове наповнення, що дало підставу для їхкласифікації.
Класифіковано ігридітей молодшого шкільного віку. Всі вони розподілені на дві системоутворюючі групи творчі та ігри за готовими правилами.Творчі ігри це креативна діяльність дітей, яка розгортається за їх власною ініціативою. Творчі ігри неоднорідні. Вони класифіковані нами за такими видами: сюжетно-рольові, конструктивно-будівельні, ігри-драматизації та театралізації, ігри з елементами праці, ігри-фантазування.Ігри за правиламипередбачають реалізацію дітьми попередньо створеної дорослими змістової і процесуальної основи. Дії і поведінка гравців обумовлюються ігровими правилами, які сформульовані в описі гри. Група ігор за правилами охоплює такі різновиди: дидактичні, пізнавальні, рухливі, спортивні, хороводні, народні, інтелектуальні, комп’ютерні, ігри-розваги.
Науково обґрунтованокультурно-історичні джереланайпоширенішихукраїнських народних ігор рухливих, хороводних, драматизацій, традиційних дитячих ігор малих форм. Доведено, що вони створювались у процесі культурно-історичного розвитку народу на ґрунті усної народної творчості, національних обрядів і звичаїв, чим обумовлюється їхнє важливе педагогічне значення як засобу національно-культурної ідентифікації дитячої особистості.
Теоретично і експериментально обґрунтовано методику керівництва ігровою діяльністю, яка реалізується як два взаємопов’язані блоки:організаційно-пропедевтичний і методичний. Перший блок охоплює професійну підготовку педагогів до керівництва ігровою діяльністю; процес цілепокладання і моделювання ігор на засадах врахування вікових потреб дітей за мікроперіодами 6-7 і 8-10 років, актуальних завдань початкової освіти і культурно-історичних ігрових традицій; організацію виховного і розвивального ігрового середовища. Методичний блок передбачає забезпечення повноцінного функціонування всіх структурних компонентів ігрової діяльності (мотиваційно-цільовий, змістовий, процесуально-операційний, контрольно-оцінний, результативний), стимулювання розвивально-виховного ефекту ігор різних видів, реалізацію у методиці керівництва ігровою діяльністю способів взаємодії педагога з дитиною, адекватних особливостям творчих ігор і ігор за готовими правилами.

Особливістю методики керівництватворчими іграмиє залученняопосередкованих прийомівпедагогічного впливу. Оскільки соціалізуюча функція творчих ігор реалізується в ігровій діяльності колективного характеру, то велика роль у забезпеченні ефективного виховання дітей у процесі цього виду гри належить організації колективних і довготривалих творчих ігор. Суттєвою особливістюігор за правиламиє вербально сформульовані вимоги до поведінки і дій їх учасників. Специфіка методики керівництва ними полягає в опорі педагога на заохочення дітей до виконання правил конкретної гри та контроль за їх дотриманням.

У педагогічному керівництвіігровою діяльністю шестирічних першокласниківє принципова особливість його ефективність залежить від спрямованості на розв‘язання їх актуальних потреб. Серед них одна із найважливіших, яка притаманна саме цьому мікроперіоду молодшого шкільного віку потреба в адаптації дитини до соціально-педагогічного середовища. Крім того, гра, як і навчання, у шестирічних учнів на паритетних засадах виконують роль провідної діяльності і тому вона інтегрується у всі форми позаурочного навчально-виховного процесу.
Доведено педагогічну доцільність використання запропонованої методики керівництва ігровою діяльністю у позаурочному навчально-виховному процесі з метоюприлучення молодших школярів до національної культурної спадщини українського народу.Культурно-історичне походження зумовлює органічний зв’язок народних ігор різних видів з українською культурою, що детермінує їх пріоритетну роль у розв’язанні зазначеного завдання.
Розробленокласифікацію українських народних ігор, що сприяє цілеспрямованому використанню їх культуротворчої функції. Вони розподілені на види таким чином: рухливі, хороводні, театралізовані, інтелектуальні, традиційні народні ігри малих форм (лічилки, скоромовки, заклички, примовки, небилиці, мирилки, дражнилки, звуконаслідування, жеребкування, забавлянки тощо).

Враховуючи, що кожен вид українських народних ігор має своє функціональне призначення, вироблене в ході історичного формування національних ігрових традицій, ефективність народних ігор як методу прилучення дітей до культури українського народу, як показали результати проведеного нами дослідження, залежить не лише від цілеспрямованості використання у позаурочному навчально-виховному процесі, але й від повноцінної реалізації їх суто ігрових функцій.

Експериментально обґрунтовано зміст і методику підготовки педагогів до керівництва ігровою діяльністю у позаурочному навчально-виховному процесі. Її ефективність досягається шляхом формування у педагогівсистеми знань і умінь керівництва ігровою діяльністюучнів молодшого шкільного віку у позаурочному навчально-виховному процесі. При цьому визначальними є уміння підтримувати емоційно комфортне самопочуття дитини шляхом реалізації особистісно орієнтованого підходу до неї, забезпечувати активне функціонування багатокомпонентної структури ігрової діяльності і її зв’язок з навчанням.

Методика підготовки педагогів до керівництва ігровою діяльністю в системі підвищення кваліфікації вчителів реалізується через широке застосування активних форм і методів навчальної роботи (ділові ігри, моделювання ігрової діяльності, роботу творчих груп, самоосвіту тощо).

Отримані результати дослідження засвідчили, що розроблена нами методика керівництва ігровою діяльністю у позаурочному навчально-виховному процесі позитивно вплинула на прилучення молодших школярів до культурної спадщини українського народу, формування у них пізнавальних інтересів і виховання гуманних ставлень до інших дітей.

Ми усвідомлюємо, що проведене дослідження не вичерпує розв’язання усіх проблем педагогічного керівництва ігровою діяльністю молодших школярів. До перспективних напрямів подальших досліджень відносимо: дослідження умов забезпечення наступності в організації ігрової діяльності дітей дошкільного віку і молодших школярів; обґрунтування специфіки організації ігрової діяльності в загальноосвітніх навчально-виховних закладах інтернатного типу; виявлення особливостей підготовки студентів педагогічних навчальних закладів різних рівнів акредитації до керівництва ігровою діяльністю учнів.