Куліцька Софія Вікторівна Зобов’язання відшкодування (компен­сації) шкоди, заподіяної судом

brief description

Куліцька Софія Вікторівна, аспірант кафедри цивіль­ного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Зобов’язання відшкодування (компен­сації) шкоди, заподіяної судом» (12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право). Спецрада Д 26.001.06 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
КУЛІЦЬКА СОФІЯ ВІКТОРІВНА
УДК 347.51
ДИСЕРТАЦІЯ
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ВІДШКОДУВАННЯ (КОМПЕНСАЦІЇ) ШКОДИ,
ЗАПОДІЯНОЇ СУДОМ
Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право
Галузь знань 081 – Право
Подається на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
С.В. Куліцька
Науковий керівник: Отраднова Олеся Олександрівна,
доктор юридичних наук, доцент
Київ-2017

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………12
Розділ 1. Загальні положення про відшкодування (компенсацію)
шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) рішеннями, діями
та/або бездіяльністю суду……………………………………………………...29
1.1. Ґенеза правового регулювання відносин відшкодування
(компенсації) шкоди, заподіяної внаслідок протиправної (незаконної)
діяльності/бездіяльності органів судової влади, на українських землях…….29
1.2. Міжнародний, регіональний і національний рівні правового
регулювання відносин відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної
протиправними (незаконними) рішеннями, діями та/або бездіяльністю
органів судової влади……………………………………………………………43
1.3. Особливості зобов’язань відшкодування (компенсації) шкоди,
заподіяної судом, та їх місце у системі деліктних зобов’язань………………58
Розділ 2. Умови виникнення зобов’язань відшкодування
(компенсації) шкоди, заподіяної протиправними (незаконними)
рішеннями, діями та/або бездіяльністю суду……………………………….82
2.1. Протиправність (незаконність) рішень, дій та/або бездіяльності
суду……………………………………………………………………………….82
2.2. Причинно-наслідковий зв’язок між протиправною (незаконною)
діяльністю/бездіяльністю суду та заподіяною шкодою……………………...127
2.3. Специфіка вини у зобов’язаннях відшкодування (компенсації)
шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) рішеннями, діями та/або
бездіяльністю суду……………………………………………………………..136
Розділ 3. Обсяг і порядок відшкодування (компенсації) шкоди,
заподіяної протиправними (незаконними) рішеннями, діями та/або
бездіяльністю суду…………………………………………………………….162
3.1. Обсяг відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної судом…..162
11
3.2. Порядок відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної
протиправними (незаконними) рішеннями, діями та/або бездіяльністю
суду……………………………………………………………………………...185
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….210
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….225
ДОДАТКИ……………………………………………………………….316
Додаток 1. Проект Закону України «Про внесення змін і доповнень до
Цивільного кодексу України (щодо вдосконалення правового регулювання
відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи
бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність,
досудове розслідування, прокуратури або суду)»……………………………316
Додаток 2. Список публікацій за темою дисертації та відомості про
апробацію результатів дисертації……………………………………………..319
12
ВСТУП
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Сучасний період
розвитку Української держави характеризується впровадженням судової
реформи, покликаної повернути повагу суспільства до системи правосуддя.
Досягти цієї мети можливо лише за умови адекватної реакції держави як на
ефективну роботу судді, так і на випадки порушення ним прав, свобод і
охоронюваних законом інтересів особи.
Протягом тривалого часу існувала неоднозначність у питанні про
можливість/неможливість застосування заходів цивільно-правової
відповідальності до судді у випадку здійснення ним протиправного діяння.
Цю неоднозначність підсилювала проблема пошуку оптимального балансу
між стандартами суддівської незалежності та захистом прав, свобод і
охоронюваних законом інтересів потерпілої внаслідок протиправної
суддівської діяльності/бездіяльності особи, що набула поширення у багатьох
державах світу з відмінними політичними, економічними, соціальними,
правовими системами. Особливої актуальності та раніше невідомих граней
зазначена проблема набула в державах перехідного типу (до яких належить і
Україна), що пояснюється низкою факторів, серед яких першочергову роль
відіграє корупціогенний, який, у свою чергу, впливає на формування і рівень
довіри населення до судової влади.
Варто підкреслити, що в Україні положення правової доктрини та
правозастосовної практики щодо шляхів вирішення згаданої проблеми
вибірково розкривали лише окремі її складові/аспекти, що, у поєднанні з
недоліками нормативно-правового регулювання даної сфери відносин,
обумовило низьку ефективність і практичну недієвість усього механізму
правового регулювання цивільної відповідальності судді.
З огляду на зазначене актуальність теми цього дисертаційного
дослідження обумовлена необхідністю з’ясування питань, пов’язаних із
визначенням ґенези, правової природи та галузевої належності відносин
відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної органами судової влади, а
13
також особливостей, умов виникнення і динаміки зобов’язань по
відшкодуванню (компенсації) такої шкоди.
Необхідно зазначити, що обрана тема з урахуванням питань, які
покладені в її основу, на монографічному рівні у вітчизняній юридичній
доктрині розглядалася недостатньо. Істинність висловленого судження
підтверджує факт наявності в українській цивілістиці лише одного
дисертаційного дослідження, присвяченого даній проблематиці - О.О.
Боярського «Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями
чи бездіяльністю суду» (Одеса, 2008); крім того, окремі її аспекти вибірково
розкриваються у дослідженнях В.Ю. Горєлової «Відповідальність держави
перед особою за завдання шкоди незаконними діями органів досудового
розслідування, прокуратури і суду» (Київ, 2012), І.Б. Протаса «Проблеми
судового захисту прав і інтересів громадян у зв’язку з заподіянням їм шкоди
незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і
суду» (Харків, 2000), М.М. Хоменка «Відшкодування шкоди, завданої
органами державної влади, їх посадовими та (або) службовими особами»
(Київ, 2012). Натомість у деяких зарубіжних державах висвітленню
означених питань присвячено низку дисертаційних досліджень у рамках
різних спеціальностей: у Російській Федерації – О.П. Акімова «Становлення
та розвиток інституту відшкодування шкоди, заподіяної судовими органами,
у вітчизняному дореволюційному праві» (Бєлгород, 2008), В.П. Богданова
«Зобов’язання по відшкодуванню державою шкоди, заподіяної
правоохоронними органами та судами» (Санкт-Петербург, 2002), Л.В.
Бойцової «Відповідальність держави за шкоду заподіяну громадянам у сфері
правосуддя: ґенеза, сутність, тенденції розвитку» (Москва, 1995), О.А.
Коваленка «Відшкодування шкоди, заподіяної незаконною діяльністю
правоохоронних і судових органів та їх посадових осіб» (Тюмень, 2005), А.Е.
Колієвої «Відповідальність за шкоду, заподіяну актами правоохоронних
органів і суду: цивільно-правовий аспект» (Краснодар, 2007), І.І. Королєва
«Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями
14
органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду» (Москва,
2012), Г.А. Реп’єва «Цивільно-правове регулювання відшкодування шкоди,
заподіяної судовими органами» (Москва, 2007), М.Є. Рощіна «Цивільноправова відповідальність за шкоду, заподіяну судово-слідчими органами»
(Москва, 2005), Є.В. Федорової «Цивільно-правова відповідальність за
шкоду, заподіяну актами судової влади при здійсненні правосуддя»
(Єкатеринбург, 2013); у Республіці Молдова – А. Блошенко «Цивільноправова відповідальність держави за шкоду, заподіяну судовими помилками»
(Кишинів, 2001), у Румунії – Р. Іософа «Цивільна відповідальність держави за
судові помилки» (Клуж-Напока, 2013). З позиції перспективи європейської
інтеграції України неможливо оминути увагою дисертаційне дослідження
К.М. Шерр «Принцип відповідальності держави за судові порушення: справа
«Герхард Коблер проти Австрії» відповідно до права Європейського
Співтовариства та з перспективи порівняння національного права»
(Флоренція, 2008).
Незважаючи на наявність такої кількості дисертаційних робіт,
дослідження зобов’язань відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної
судом, не втратило своєї актуальності та новизни, оскільки як у вітчизняній,
так і в зарубіжній доктрині не до кінця вирішеними залишаються питання
визначення зобов’язаного суб’єкта, встановлення таких умов виникнення
досліджуваних зобов’язань як протиправність рішень, дій і/чи бездіяльності
та причинно-наслідковий зв’язок, визначення обсягу та порядку
відшкодування (компенсації) тощо. Наведені обставини не лише зумовили
вибір теми цього дисертаційного дослідження, але і свідчать про її
актуальність для вдосконалення механізму цивільно-правового регулювання
деліктних зобов’язань у цілому.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Тема
дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради
юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса
Шевченка (протокол № 4 від 22 грудня 2014 р.), уточнена на засіданні Вченої
15
ради юридичного факультету Київського національного університету імені
Тараса Шевченка (протокол № 6 від 27 березня 2017 р.). Робота виконана на
кафедрі цивільного права юридичного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка відповідно до державних бюджетних
науково-дослідних тем «Доктрина права в правовій системі України:
теоретичний та практичний аспекти» (№ 11 БФ 042-01, номер державної
реєстрації 0111U008337), яка досліджувалася на юридичному факультеті
Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1 січня 2011
р. по 31 грудня 2015 р. і «Теорія та практика адаптації законодавства України
до законодавства ЄС» (№ 16 БФ 042-01), яка досліджується на юридичному
факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка у
період 2016-2018 років.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
розкриття правової природи, сучасного стану та майбутніх перспектив
зобов’язань відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної судом.
Для досягнення поставленої мети основна увага в дисертації
зосереджена на виконанні наступних завдань:
- дослідженні ґенези правового регулювання відносин відшкодування
(компенсації) шкоди, заподіяної внаслідок протиправної (незаконної)
діяльності/бездіяльності органів судової влади, на українських землях;
- розкритті міжнародного, регіонального та національного рівнів
правового регулювання відносин відшкодування (компенсації) шкоди,
заподіяної протиправними (незаконними) рішеннями, діями та/або
бездіяльністю органів судової влади;
- з’ясуванні особливостей зобов’язань відшкодування (компенсації)
шкоди, заподіяної судом, як окремого (спеціального) делікту в цивільному
праві України, та їх місця у системі деліктних зобов’язань;
- дослідженні підстави (завдання майнової (матеріальної) та немайнової
(моральної) шкоди, соціальної, юридичної та фактичної шкоди) й умов
виникнення зобов’язань відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної
16
органами судової влади й/або їх посадовими особами: протиправності
(неправосудності, незаконності) їх рішень, дій і/чи бездіяльності, наявності
причинно-наслідкового зв’язку між протиправною судовою/суддівською
діяльністю/бездіяльністю та заподіяною шкодою і/або їх вини;
- визначенні обсягу/розміру шкоди, заподіяної внаслідок протиправної
(незаконної) діяльності/бездіяльності органів судової влади, яка підлягає
відшкодуванню (компенсації);
- дослідженні порядку відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної
судом;
- встановленні ключових тенденцій розвитку правової доктрини,
законодавства і правозастосовної практики у сфері відшкодування
(компенсації) шкоди, заподіяної органами судової влади;
- розробленні пропозицій по вдосконаленню законодавства України в
частині усунення прогалин і недоліків у правовому регулюванні відносин
відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної судом.
Об’єктом дисертаційного дослідження є цивільні правовідносини
відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної внаслідок протиправних
судових/суддівських діянь (рішень, дій, бездіяльності).
Предметом дисертаційного дослідження є положення міжнародноправових актів, чинного законодавства України та законодавства зарубіжних
держав, вітчизняної і зарубіжної правової доктрини, практики вітчизняних,
зарубіжних і міжнародних судових установ у сфері відшкодування
(компенсації) шкоди, заподіяної органами судової влади.
Методологічну основу дослідження становлять філософські
(діалектичний, герменевтичний), загальнонаукові (системний, структурнофункціональний, а також загальнологічні методи аналізу та синтезу, індукції,
дедукції й аналогії, абстрагування, узагальнення, формалізації, моделювання)
та конкретно-наукові (спеціальні) (історико- та порівняльно-правовий,
формально-логічний) методи пізнання. Так, за допомогою діалектичного
методу пізнання правових явищ проведено науковий аналіз правової
17
природи, сучасного стану та майбутніх перспектив зобов’язань
відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної судом (підрозділи 1.3, 3.1).
При з’ясуванні змісту та тлумаченні положень міжнародно-правових актів,
чинного законодавства України та законодавства зарубіжних держав
використано герменевтичний метод пізнання (розділи 1, 2, 3). За допомогою
історико-правового методу досліджено ґенезу правового регулювання
відносин відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної внаслідок
протиправної (незаконної) діяльності/бездіяльності органів судової влади, на
українських землях (підрозділ 1.1), а також зміни законодавчих,
правозастосовних і доктринальних підходів до суб’єктного складу, підстави й
умов виникнення зобов’язань відшкодування (компенсації) такої шкоди
(підрозділи 1.3., 2.1, 2.2, 2.3). Порівняльно-правовий метод використано як
при розкритті рівнів правового регулювання відносин відшкодування
(компенсації) шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) рішеннями,
діями та/або бездіяльністю органів судової влади (підрозділ 1.2), так і
дослідженні умов виникнення і динаміки згаданих зобов’язальних відносин
(розділи 2, 3). Застосування формально-логічного методу у поєднанні з вище
перерахованими загальнонауковими методами дозволило надати визначення
зобов’язанням відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної внаслідок
протиправних рішень, дій і/чи бездіяльності суду, й охарактеризувати їх
особливості, місце у системі деліктних зобов’язань, а також статику та
динаміку досліджуваних правовідносин (підрозділ 1.3, розділи 2, 3). Для
досягнення поставленої мети та виконання вище вказаних завдань
використовувалися також соціологічний, статистичний і ситуаційний
методи/підходи.
Науково-теоретична основа дослідження базується на наукових
працях вітчизняних і зарубіжних дослідників проблематики деліктних
зобов’язань за участю держави, її органів і/чи їх посадових осіб
дореволюційного, радянського та сучасного періодів, а саме: О.П. Акімова,
Ю.М. Андреєва, Б.С. Антимонова, С.Ф. Афанасьєва, К.В. Басіна, І.А.
18
Безклубого, А. Блошенко, Д.В. Бобрової, В.П. Богданова, Л.В. Бойцової, О.О.
Боярського, С.М. Братуся, В. Варкалло, В.А. Волконського, Ю.І. Галушки,
Дж. Голдберга, В.Г. Голубцова, В.Ю. Горєлової, С.Д. Гринько (Русу), М.
Гріна, О.М. Гуляєва, О.В. Дзери, Ю.М. Дзери, Б. Ескеленда, Г.В. Єрьоменко,
А.І. Загорулька, Б. Зіперскі, М.В. Зуєвої, Р. Іософа, О.С. Іоффе, І.С.
Канзафарової, Дж. Карді, Н.А. Кирилової, Т.С. Ківалової, О.М. Клименко,
О.А. Коваленка, Г. Козіола, А.Е. Колієвої, І.І. Королєва, О.О. Красавчикова,
А.Н. Кузбагарова, Н.С. Кузнєцової, О.П. Куна, М.І. Лазаревського, Р.А.
Майданика, О. Л. Маковського, М.С. Малеїна, Г.К. Матвєєва, У. Маттеї, Т.М.
Медведєвої, О.В. Михайленка, О. Морету, І.С. Ніжинської, Дж. Ніфлінг,
О.М. Овчаренко, О.О. Отраднової, О.О. Первомайського, К.П.
Побєдоносцева, С.Б. Полякова, В.Л. Проссера, І.Б. Протаса, Р.О.
Прощалигіна, Р.В. Райта, Г.А. Реп’єва, М.Є. Рощіна, Р.Б. Сабодаша, Кл.
Сандовал, Е.Дж. Себока, В.Т. Смірнова, А.О. Собчака, І.А. Тактаєва, Ю.В.
Успенського, Є.В. Федорової, К.А. Флейшиць, М.М. Фролова, М.М.
Хоменка, С.Б. Цвєткова, Є.П. Чорновола, С.Дж. Шапіро, К.М. Шерр, В.І.
Ямкового, В.А. Янішевського й інших правників.
Нормативну основу цієї роботи склали: Конституція України,
міжнародно-правові акти, акти законодавства України й інших держав.
Фактологічною основою даної дисертації є акти судів загальної
юрисдикції, акти спеціалізованих судів, акти Конституційного Суду України,
практика судів зарубіжних держав, Європейського та Міжамериканського
Судів з прав людини, а також Суду Європейського Союзу.
Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведеного
дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, що
виносяться на захист:
Вперше:
- обґрунтовано необхідність запровадження в Україні механізму
відшкодування (компенсації) шкоди, який передбачав би поєднання
індивідуалізації деліктної відповідальності судді (щомісячні відрахування із
19
суддівської винагороди у розмірі фіксованих внесків, які зараховуватимуться
на окремі спеціальні рахунки на ім’я кожного судді) з субсидіарною роллю
держави (якщо накопичених на рахунку коштів недостатньо, належна
потерпілій особі сума відшкодування виплачуватиметься із бюджетних
коштів), із можливістю судді отримати винагороду у разі бездоганного
виконання своїх обов’язків. Доведено перспективність упровадження в
Україні обов’язкового державного страхування деліктної відповідальності
суддів.
- запропоновано типологію держав світу, залежно від підходу до
правового регулювання і застосування у сфері цивільної позадоговірної
(деліктної) відповідальності держави, її судових органів і посадових осіб цих
органів, притаманного відповідній правовій системі (сім’ї): тип І - держави, в
яких існує абсолютний імунітет органів судової влади/суддів від цивільної
відповідальності за помилки допущені у ході здійснення правосуддя, з
обмеженим колом випадків відповідальності власне держави, які, як правило,
є складовою її міжнародних зобов’язань, обов’язковість виконання котрих
випливає з міжнародного договору - англо-американська правова сім’я; тип ІІ
- держави, які допускають цивільну позадоговірну (деліктну)
відповідальність власне держави, її судових органів і/або посадових осіб цих
органів, однак її сфера є обмеженою з огляду на джерело та/або характер
судових рішень, дій і/чи бездіяльності, що призвели до порушення, або
форму/ступінь вини делінквента - сім’я континентального права (романогерманська) та деякі «змішані» правові системи. Констатовано, що в Україні
правове регулювання відносин відшкодування (компенсації) шкоди,
заподіяної протиправними (незаконними) рішеннями, діями та/або
бездіяльністю органів судової влади, відповідає одній із моделей такого
регулювання у межах держав типу ІІ та кореспондує міжнародним
стандартам незалежності суддів.
- доведено, що на даний час суди України наділені компетенцією по
ухваленню рішень стосовно правомірності обмеження права недієздатної
20
особи на свободу та особисту недоторканність у силу прямої дії норм низки
міжнародних договорів і з огляду на практику Європейського суду з прав
людини як джерело права в Україні. Тому в разі поточної бездіяльності суду
(судді) у формі невиконання/неналежного виконання ним функції судового
контролю (загальних обов’язків щодо захисту прав людини), яка призвела до
порушення (чи створила реальну загрозу порушення) суб’єктивних прав
недієздатної особи, заподіяння шкоди її майновим або особистим
немайновим інтересам, такій особі має бути гарантовано реалізацію нею
права вимагати виплати відшкодування (компенсації).
- запропоновано до застосування в Україні кількарівневий тест по
встановленню наявності/відсутності причинно-наслідкового зв’язку в
деліктних зобов’язаннях: у першу чергу повинна застосовуватися теорія
conditio sine qua non/«the But-For Test», після якої - один або декілька
«фільтрів» отриманих результатів (зокрема, теорія адекватного заподіяння).
За необхідності, з метою подолання проблемних ситуацій, які
перешкоджатимуть застосуванню виключно теорії conditio sine qua non/«the
But-For Test» (для прикладу, встановлення причинно-наслідкового зв’язку у
випадках наявності кількох самодостатніх причин настання шкоди), цей
алгоритм може бути доповнено перевіркою на Necessary Element of a
Sufficient Set (NESS).
- запропоновано встановити на рівні законодавства України такий
спосіб захисту репутації особи, підозра, обвинувачення щодо якої не
підтвердилися, як офіційне вибачення відповідного(-их) органу(-ів), що
здійснює(-ють) оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування,
прокуратури або суду, а також їх посадових, службових осіб, внаслідок
протиправних рішень, дій і/або бездіяльності яких особі було заподіяно
шкоду.
Удосконалено:
- вчення про історичні етапи та ключові тенденції ґенези правового
регулювання відносин відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної
21
внаслідок протиправної (незаконної) діяльності/бездіяльності органів судової
влади, на українських землях.
- визначення зобов’язання відшкодування (компенсації) шкоди,
заподіяної внаслідок протиправних рішень, дій і/чи бездіяльності суду, як
позадоговірного охоронного відносного правовідношення, в якому одна
сторона (постраждала фізична чи юридична особа - кредитор) має право
вимагати від іншої сторони (держави - боржника) відшкодування в повному
обсязі майнової шкоди, компенсації немайнової (моральної) шкоди,
відновлення інших порушених прав, свобод та/або охоронюваних законом
інтересів, а боржник зобов’язаний відшкодувати (компенсувати) заподіяну
внаслідок протиправних рішень, дій і/чи бездіяльності фактичного
заподіювача (суду, судді) шкоду та відновити порушені права, свободи та/або
охоронювані законом інтереси кредитора.
- аргументацію щодо неможливості трактування протиправності з
позицій генерального делікту в зобов’язаннях із заподіяння шкоди органами
судової влади. В цих випадках діє спростовна презумпція правомірності
рішень, дій, бездіяльності суду (чи так звана презумпція процесуальної
сумлінності, добросовісності суду). Розуміння же протиправності судового
рішення, як і дії чи бездіяльності суду, не обмежується виключно їх
незаконністю.
- формулювання критеріїв відмежування суддівського свавілля, інших
форм грубої та невибачної протиправної поведінки судді (суддів) від
правомірної поведінки (як правило, у формі добросовісної
судової/суддівської помилки): 1) наслідки, до настання яких призвела
протиправна поведінка судді (суддів): а) неякісне (хибне, з дефектами)
відправлення правосуддя, що виявляється у результатах виконання судової
функції, та підриває авторитет судової влади в цілому; б) відмова у доступі
до правосуддя з підстав не передбачених законом або надмірні затримки при
розгляді та вирішенні справи; в) істотні процесуальні порушення, які
впливають на хід і/чи результат судового розгляду, зокрема,
22
унеможливлюють реалізацію учасниками судового процесу наданих їм
процесуальних прав і виконання процесуальних обов’язків, призводять до
порушення правил щодо юрисдикції тощо; г) очевидні/грубі помилки у
правовій позиції, відображеній у судовому рішенні, що проявляються у
неправильному застосуванні норм права, в тому числі, їх помилковому
тлумаченні; ґ) очевидна/груба помилка суду щодо питання факту, яка
вплинула на результат вирішення справи; 2) інші ознаки, що свідчать про
очевидний грубий невибачний характер поведінки судді (суддів), зокрема, її
систематичність.
Набули подальшого розвитку:
- висновок про те, що субінститут відповідальності держави у формі
відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної її судовими органами й/або
посадовими особами цих органів, має комплексний характер [у розрізі
відповідної галузі законодавства, акти якого регулюють досліджувану сферу
правовідносин] та міжгалузеву правову природу [в контексті приналежності
до галузі права], оскільки у ньому поєднуються публічно-правові та
приватно-правові засади. Проте перевагу у правовому регулюванні
досліджуваної сфери відносин слід надати саме приватно-правовим засадам,
оскільки в протилежному випадку обов’язок держави відшкодувати
(компенсувати) спричинену її судовими органами й/або посадовими особами
цих органів шкоду перетвориться на право.
- висновок про те, що за своєю правовою природою зобов’язання
відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної внаслідок протиправної
діяльності/бездіяльності суду, є правовою формою реалізації цивільноправової відповідальності.
- положення щодо особливостей зобов’язань по відшкодуванню
(компенсації) шкоди, заподіяної органами судової влади [специфіки
суб’єктного складу, що виражається через відмінність безпосередніх
заподіювачів шкоди (суддя, судді, суд) від суб’єктів зобов’язань по її
відшкодуванню (компенсації) (держава), а також підстави їх виникнення, що
23
проявляється у обсязі та характері спричиненої шкоди], які дозволяють
кваліфікувати розглядувані зобов’язання в якості спеціального делікту в
цивільному праві України.
- положення про першочергове значення соціального аспекту шкоди,
заподіяної органами судової влади, що проявляється у применшенні/втраті
довіри до правосуддя та характеризується найвищим рівнем шкідливості
негативних наслідків.
- пропозиції щодо встановлення на законодавчому рівні нових
складових немайнової шкоди, які підлягатимуть компенсації, зокрема,
порушення ділової репутації юридичної особи (репутаційна шкода),
заподіяння так званої організаційної шкоди у формах невизначеності в
плануванні управлінських рішень, перешкоди в управлінні юридичною
особою тощо.
- аргументація щодо можливості виникнення в держави додаткового
обов’язку в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання по
відшкодуванню (компенсації) шкоди, заподіяної її судовими органами та/чи
їх посадовими особами, а саме застосування заходів відповідальності,
передбачених нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України.
На основі проведеного наукового дослідження вносяться конкретні
пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України:
- уніфікувати термінологію, що наразі використовується у текстах ст.
1176 ЦК України, Закону України від 01.12.1994 р. № 266/94-ВР (поняття
«відшкодування шкоди») та ст. 130 КПК України (поняття «відшкодування
(компенсація) шкоди»), шляхом внесення змін до ЦК і названого Закону
України в частині формулювання використовуваних у тексті цих
законодавчих актів понять у спосіб їх доповнення терміном «(компенсація)».
- доповнити ч. 2 ст. 16 ЦК України пунктом 11 такого змісту:
«11) офіційне вибачення відповідного(-их) органу(-ів), що здійснює(-
ють) оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування,
прокуратури або суду, а також їх посадових, службових осіб, внаслідок
24
протиправних рішень, дій і/або бездіяльності яких особі було заподіяно
шкоду».
- викласти ч. 1 ст. 1176 ЦК України в такій редакції:
«1. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її протиправного
(незаконного) засудження, протиправного (незаконного) застосування
примусових заходів виховного характеру, протиправного (незаконного)
застосування примусових заходів медичного характеру, протиправного
(незаконного) притягнення до кримінальної відповідальності, протиправного
(незаконного) застосування заходів забезпечення кримінального
провадження у виді тимчасового обмеження у користуванні спеціальним
правом, відсторонення від посади, арешту майна, запобіжного заходу,
протиправного (незаконного) проведення негласних слідчих (розшукових) дій,
протиправного (незаконного) накладення адміністративного стягнення у
вигляді арешту чи виправних робіт, а також в інших випадках істотного
порушення суб’єктивних прав фізичної особи, заподіяння значної шкоди її
майновим або особистим немайновим інтересам внаслідок протиправних
(незаконних) рішень, дій або бездіяльності суду відшкодовується державою
у повному обсязі незалежно від вини осіб, які входили до складу суду. Іншими
випадками істотного порушення суб’єктивних прав фізичної особи,
заподіяння значної шкоди її майновим або особистим немайновим інтересам
внаслідок протиправних (незаконних) рішень, дій або бездіяльності суду, є,
зокрема, випадки протиправного (незаконного) обмеження цивільної
дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання
фізичної особи недієздатною; протиправного (незаконного) визнання
фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
протиправного (незаконного) надання особі психіатричної допомоги в
примусовому порядку; протиправних (незаконних) примусової госпіталізації
до протитуберкульозного закладу або продовження строку примусової
госпіталізації й інші. В усіх цих випадках наявність моральної шкоди у
25
фізичної особи презюмується, а її компенсація провадиться у розмірі, не
нижчому, ніж встановлено законом.»
Крім того, доповнити ч. 1 ст. 1176 ЦК України реченням такого змісту:
«Шкода, завдана юридичній особі внаслідок протиправного
(незаконного) застосування до неї заходів кримінально-правового характеру
чи адміністративного примусу, відшкодовується державою у повному обсязі
незалежно від вини осіб, які входили до складу суду.»
- викласти ч. 5 ст. 1176 ЦК України в такій редакції:
«5. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок
постановлення судом неправосудного судового рішення в цивільній,
господарській або адміністративній справі, відшкодовується
(компенсується) із спеціального накопичувального рахунку для коштів із
відповідним цільовим призначенням конкретного судді в повному обсязі у
випадках:
1) встановлення в діяннях судді (суддів), які вплинули на постановлення
неправосудного судового рішення, складу злочину за обвинувальним вироком
суду, що набрав законної сили;
2) встановлення в діяннях судді (суддів), які вплинули на постановлення
неправосудного судового рішення, наявності ознак дисциплінарного
проступку в порядку дисциплінарного провадження щодо судді (суддів), за
результатами здійснення якого уповноваженим органом прийнято рішення
про накладення дисциплінарного стягнення, яке не було оскаржено, або за
наслідками оскарження якого не було скасовано, що підтверджується
відповідним рішенням, яке набрало законної сили.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення
колегіально судом неправосудного судового рішення в цивільній,
господарській або адміністративній справі, відшкодовується
(компенсується) в повному обсязі зі спеціальних накопичувальних рахунків
для коштів із відповідним цільовим призначенням конкретних суддів, що
входили до колегіального складу суду, в цих же випадках, у частці, яка
26
визначається за рішенням суду, а у випадку неможливості її визначення –
солідарно. За недостатності коштів на рахунку (рахунках) судді (суддів)
належна особі сума відшкодування (компенсації) виплачується державою».
- викласти ч. 6 ст. 1176 ЦК України в такій редакції:
«6. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої
протиправної (незаконної) дії або бездіяльності чи протиправного
(незаконного) рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову
діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду,
відшкодовується на підставах і в порядку, встановлених статтями 1173,
1174 цього Кодексу».
- викласти ч. 3 ст. 1191 ЦК України в такій редакції:
«3. Держава, відшкодувавши шкоду, завдану фізичній або юридичній
особі внаслідок протиправних (незаконних) рішень, дій і/чи бездіяльності
суду, що передбачені частинами 1, 5, 6 статті 1176 цього Кодексу, має
право зворотної вимоги (регресу) до винної(-их) особи (осіб), яка(-і) входила(-
и) до складу суду, у випадках встановлення в її (їх) діяннях складу
кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, що набрав
законної сили, чи наявності ознак дисциплінарного проступку в порядку
дисциплінарного провадження, за результатами здійснення якого
уповноваженим органом прийнято рішення про накладення дисциплінарного
стягнення, яке не було оскаржено, або за наслідками оскарження якого не
було скасовано, що підтверджується відповідним рішенням, яке набрало
законної сили, а також у разі, якщо вину особи (осіб), яка(-і) входила(-и) до
складу суду, у здійсненні протиправної (незаконної) дії або бездіяльності чи
винесенні протиправного (незаконного) рішення встановлено іншим
рішенням суду.»
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає
у можливості використання зроблених наукових висновків для подальших
наукових розвідок питань, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, заподіяної
органами державної влади/їх посадовими особами, для викладання
27
навчальної дисципліни «Цивільне право», спеціального курсу «Недоговірні
зобов’язання: доктрина та юридична практика», а також при підготовці
підручників і навчальних посібників із зазначених дисциплін, коментарів до
чинного законодавства України. В аспекті законотворчої діяльності висновки
наукової роботи можуть сприяти удосконаленню чинного законодавства
України шляхом внесення запропонованих змін і доповнень до ЦК України
та інших нормативно-правових актів. Окрім того, викладені в дисертації
висновки, пропозиції та рекомендації можуть бути використані у
правозастосовній діяльності, як під час вирішення проблемних питань, що
виникають у процесі застосування норм, які регулюють названі
правовідносини, в кожній конкретній ситуації, так і з метою впровадження
узагальнених правозастосовних підходів, які б усунули поточні недоліки
правозастосування в цій категорії справ і в майбутньому сприяли б
формуванню передбачуваної сталої правозастосовної практики.
Особистий внесок дисертанта. Дисертація є самостійною завершеною
науковою роботою. Сформульовані в ній положення наукової новизни й інші
наукові результати отримані на базі особистого вивчення та аналізу наукових
і нормативних джерел.
Апробація результатів дисертації. Основні положення
дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях кафедри
цивільного права юридичного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, а також отримали апробацію на:
Міжнародній науковій конференції «Юридична наука та практика у третьому
тисячолітті» (м. Кошице, Словацька Республіка, 27-28 лютого 2015 р.),
Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання
державотворення в Україні» (м. Київ, Україна, 22 травня 2015 р.),
Міжнародній науково-практичній конференції «Верховенство права та
правова держава» (м. Ужгород, 16-17 жовтня 2015 р.), Міжнародній науковопрактичній конференції «Матвєєвські читання: звільнення від цивільноправової відповідальності у сучасних реаліях» (м. Київ, Україна, 20
28
листопада 2015 р.), Міжнародній науково-практичній конференції
«Юридична наука та практика: виклики сучасних євроінтеграційних
процесів» (м. Братислава, Словацька Республіка, 27-28 листопада 2015 р.),
Міжнародній науково-практичній конференції «Шості юридичні диспути з
актуальних проблем приватного права, присвячені пам’яті Є.В.
Васьковського: (до 150-річчя від дня його народження)» (м. Одеса, 20-21
травня 2016 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Особливості
нормотворчих процесів в умовах адаптації законодавства України до вимог
Європейського Союзу» (м. Херсон, 3-4 червня 2016 р.), Всеукраїнській
науково-практичній конференції «Інтеграція юридичної науки і практики в
сучасних умовах» (м. Запоріжжя, 26-27 серпня 2016 р.), а також у ході
постійно діючого наукового семі

bibliography

ВИСНОВКИ
Наукраїнськихземляхґенезаправовогорегулюваннявідносин
відшкодуваннякомпенсаціїшкодизаподіяноївнаслідокпротиправної
незаконноїдіяльностібездіяльностіорганівсудовоївладивідбувалася
поетапно
Хст–зародженняінститутуцивільноїпозадоговірної
деліктноївідповідальностісуддів
–початокХХст–йогорозвитокувидіперсональноїмайнової
відповідальностісуддівзазаподіянувнаслідокїхньоїпротиправної
діяльностібездіяльностішкоду
ХХ–ХХІстподальшаеволюціяперехідвідмоделіособистої
майновоївідповідальностісуддівзазаподіянняшкодиособівходівиконання
судовоїфункціїдержавидовстановленняобов’язкудержавногосудового
органуізгодомдержавиказнипоїївідшкодуваннюпотерпілійособі
формуванняознакспеціальногоделіктузурахуваннямособливостей
суб’єктногоскладузаподіювачівшкодиактивізаціянауковихрозвідокзі
зміщеннямакцентувіддихотомійпублічнеприватнематеріальнепроцесуальнеправодопроблематикигалузевоїналежностіцьогоінституту
прийняттяспеціальнихзаконодавчихактівуаналізованійсферійінше
Длярозвиткуінститутувідшкодуваннякомпенсаціїшкоди
заподіяноївнаслідокпротиправноїнезаконноїдіяльностібездіяльності
органівсудовоївладипротягомвиділенихвищейогоісторичнихетапів
притаманнітакіосновнізагальнітенденції
поступовезакономірневизнанняюридичноїцивільної
відповідальностісуддівсудівідержавизашкодузаподіянувнаслідокїх
протиправноїнезаконноїдіяльностібездіяльностівідперсональної
майновоївідповідальностісуддівдовідповідальностідержави
розширеннямежвідповідальностідержавизашкодузаподіянуїї
судовимиорганамиіпосадовимиособамицихорганіввідконкретних

правопорушеньдовстановленнязагальногопринципувідповідальності
державизабудьякушкодузаподіянувнаслідокпротиправноїповедінкиїї
органівіпосадовихосіб
конкретизаціямеханізмуреалізаціїправапотерпілоїособина
відшкодуванняшкодизаподіяноївнаслідокпротиправноїнезаконної
діяльностібездіяльностісудовихорганівзаконодавчарегламентаціяі
підзаконнадеталізаціяпорядкувідшкодуваннязаподіяноїшкоди
розширенняпідставивиникненняправанавідшкодуванняшкоди
диференціаціяколаумовнеобхіднихдлявиникненняцьогоправатощо
актуалізаціяпроблематикипошукубалансуміжвимогою
відповідальностісуддівігарантіямиїхнезалежностіякскладовоїпринципу
верховенстваправа
Залежновідпідходудоправовогорегулюванняізастосуванняу
сферіцивільноїпозадоговірноївідповідальностідержавиїїсудовихорганіві
посадовихосібцихорганівпритаманноговідповіднійправовійсистемі
сім’їдержависвітуможутьбутирозподіленінадваосновнихтипи
Ідержавивякихіснуєабсолютнийімунітеторганівсудовоївладита
суддіввідцивільноївідповідальностізапомилкидопущеніуходіздійснення
правосуддязобмеженимколомвипадківвідповідальностівласнедержави
якіякправилоєскладовоюїїміжнароднихзобов’язаньобов’язковість
виконаннякотрихвипливаєзміжнародногодоговоруанглоамериканська
правовасім’яСполученеКоролівствоВеликоїБританіїтаПівнічноїІрландії
СполученіШтатиАмерикиАвстралійськийСоюзбільшістьпровінцій
Канади
ІІдержавиякідопускаютьцивільнупозадоговірнуделіктну
відповідальністьвласнедержавиїїсудовихорганівіабопосадовихосібцих
органіводнакїїсфераєобмеженоюзоглядунаджерелотаабохарактер
судовихрішеньдійчибездіяльностіщопризвелидопорушенняабо
формуступіньвиниделінквентасім’яконтинентальногоправаромано

германськатадеякізмішаніправовісистемиСкандинавськіНордичні
країниЯпонськаДержава
ВУкраїніправоверегулюваннявідносинвідшкодування
компенсаціїшкодизаподіяноїпротиправниминезаконнимирішеннями
діямитаабобездіяльністюорганівсудовоївладивідповідаєоднійізмоделей
такогорегулюванняумежахдержавтипуІІтакореспондуєміжнародним
стандартамнезалежностісуддівУціломустаннормативноправового
регулюванняданоїсферивідносинвУкраїніможнаохарактеризуватияк
задовільнийвсилузастарілостіколізійностітадекларативностінизкийого
положень
Вюриспруденціїсформувалисятриосновніпідходищодоправової
природитагалузевоїналежностівідносинвідшкодуваннякомпенсації
державоюшкодизаподіяноївнаслідокпротиправноїнезаконної
діяльностібездіяльностіїїсудовихорганівіабопосадовихосібцихорганів
приватноправовацивільноправовапублічноправова
конституційноправовакомпроміснапозиціяоднозначнез’ясування
відповідінацезапитаннянеєможливимНанашудумкувсучаснихумовах
субінститутвідповідальностідержавиуформівідшкодуваннякомпенсації
шкодизаподіяноїїїсудовимиорганамийабопосадовимиособамицих
органівмаєкомплекснийхарактерурозрізівідповідноїгалузі
законодавстваактиякогорегулюютьдосліджуванусферуправовідносинта
міжгалузевуправовуприродувконтекстіприналежностідогалузіправа
оскількиуньомупоєднуютьсяпублічноправовітаприватноправовізасади
Протеперевагууправовомурегулюваннідосліджуваноїсферивідносинслід
надатисамеприватноправовимзасадам
Засвоєюправовоюприродоюзобов’язаннявідшкодування
компенсаціїдержавоюшкодизаподіяноївнаслідокпротиправної
діяльностібездіяльностіїїсудовихорганівіабопосадовихосібцихорганівє
правовоюформоюреалізаціїцивільноправовоївідповідальностіоскількиа
заходипримусувпершучергувпливаютьнамайновусферудержавианена

особубезпосередньогозаподіювачашкодибнееквівалентнийхарактер
майновихстягненьнасторонідержавипроявляєтьсясамеувідшкодуванні
потерпіломумайновоїшкодивповномуобсязітакомпенсаціїнемайнової
моральноїшкодизаподіянихвнаслідокпротиправної
діяльностібездіяльностіїїсудовихорганівприцьомуобсягрозмірцих
стягненьвизначаєтьсявиходячизвеличинивтратнастороніпотерпілогояка
невідомадомоментувиникненняданогозобов’язаннявдляцихзобов’язань
характернанелишевідновлювальнакомпенсаційнаалеікаральна
штрафнафункція
Зобов’язаннявідшкодуваннякомпенсаціїшкодизаподіяної
внаслідокпротиправнихрішеньдійічибездіяльностісуду–позадоговірне
охоронневідноснеправовідношеннявякомуоднасторонапостраждала
фізичначиюридичнаособакредитормаєправовимагативідіншоїсторони
державиборжникавідшкодуваннявповномуобсязімайновоїшкоди
компенсаціїнемайновоїморальноїшкодивідновленняіншихпорушених
праваборжникзобов’язанийвідшкодуватикомпенсуватизаподіяну
внаслідокпротиправнихрішеньдійчибездіяльностіфактичного
заподіювачасудусуддішкодутавідновитипорушеніправакредитора
Зобов’язаннявідшкодуваннякомпенсаціїшкодизаподіяноїсудом
належатьдоспеціальнихделіктівяківиділяютьсянапідставіособливості
суб’єктногоскладубезпосередніхзаподіювачівшкодидляякиххарактерні
своєріднімежівідповідальностіпов’язанізнеобхідністюдотримання
стандартівсуддівськоїнезалежностіТомудержававиступаючисуб’єктом
зобов’язаньповідшкодуваннюкомпенсаціїшкодизаподіяноївнаслідок
протиправноїдіяльностібездіяльностіїїсудовихорганівіабопосадовихосіб
цихорганівбратимеучастьупроцесуальнихправовідносинахяксторона
процесувособіДержавноїказначейськоїслужбиУкраїниякоргану
державноївладизістатусомюридичноїособипублічногоправау
відповідностідойогокомпетенціїВодночасбезпосереднізаподіювачітакої
шкодисуддясуддіобов’язковомаютьбутизалученідорозглядусправи

проїївідшкодуваннякомпенсаціювякостітретіхосібякінезаявляють
самостійнихвимогщодопредметаспорунасторонівідповідача
Специфікашкодизаподіяноїпротиправниминезаконними
рішеннямидіямиічибездіяльністюсудупроявляєтьсявобсязітахарактері
такоїшкодиПривчиненнізгаданихделіктівнайчастішемаємісцепоєднання
трьохаспектівшкодисоціальноїюридичноїтафактичноїПрицьомуза
рівнемшкідливостінегативнихнаслідківпершочерговурольвідіграєсаме
соціальнийаспектзаподіяноїшкоди–применшеннявтратадовіридо
правосуддя
ЗурахуваннямположеньстЦКУкраїниЗаконуУкраїни№
ВРвикористовуєтьсяпоняттявідшкодуванняшкодитаст
КПКУкраїнизастосовуєтьсяпоняттявідшкодуваннякомпенсація
шкодипропонуємовнестивідповіднізмінидоЦКізгаданогоЗакону
Українитауніфікуватизаконодавчутермінологіюшляхомвикористання
поняттявідшкодуваннякомпенсаціяшкодиоскількисамевцейспосіб
можливовідобразитиспецифікухарактерушкодияказаподіюється
внаслідокпротиправноїдіяльностібездіяльностісудовихорганівна
нормативноправовомурівні
Узобов’язанняхіззаподіянняшкодиорганамисудовоївлади
протиправністьнеслідрозглядатизпозиційгенеральногоделіктуВцих
випадкахдієспростовнапрезумпціяправомірностірішеньдійбездіяльності
судучитакзванапрезумпціяпроцесуальноїсумлінностідобросовісності
судущообумовлюєперерозподілтягарядоведеннядоказуванняособа
якійзаподіяношкодуповиннанадатидоказипротиправностірішеньдій
бездіяльностісудущовключаєвсебенелишефактипорушеннянормправа
Українитасуб’єктивнихправсвободохоронюванихзакономінтересів
конкретноїособиалейнизкуіншихскладовихпорушення
загальновизнанихпринципівінормміжнародногоправаатакожнорм
міжнароднихдоговорівпорушеннязагальноправовихігалузевихзасад
цивільногозаконодавствапринципівпорушенняположеньпередбачених

договоромзловживанняправомтощоперелікякихнеєвичерпним
Розумінняпротиправностісудовогорішенняякідіїчибездіяльностісудуне
обмежуєтьсявиключноїхнезаконністюЗоглядунацеперспективним
вбачаєтьсявнесеннязміндонизкинормативноправовихактівщо
регулюютьвідносинивідшкодуваннякомпенсаціїшкодизаподіяної
органамисудовоївладивчастинізаміникатегоріїнезаконнірішеннядіїчи
бездіяльністьнанеправосуднірішенняпротиправнідіїчибездіяльністьз
одночаснимрозширеннямперелікутакихдіянь
Якщоприухваленнісудовогорішенняздійсненнііншої
процесуальноїдіїчибездіяльностісудомдопущенопорушення
загальновизнанихпринципівінормміжнародногоправатачинорм
міжнароднихдоговорівщоспричиниловідповіднопорушеннясуб’єктивних
правособизаподіянняшкодиїїмайновимабоособистимнемайновим
інтересамтовідшкодуваннякомпенсаціязаподіяноїшкодиуповному
обсязігарантуєтьсядержавоюнезалежновідвинипосадовихосібсудунавіть
завідсутностірелевантнихположеньпропідставийумовивиникнення
зобов’язальнихвідносинпоїївідшкодуваннюкомпенсаціїнарівні
національногозаконодавстваТакнезважаючинапоточнувідсутність
законодавчогомеханізмуреалізаціїсудовогоконтролюзагоспіталізацієюдо
психіатричногозакладуособивизнаноїувстановленомузакономпорядку
недієздатноюучинномузаконодавствіУкраїнивжеіснуютьположенняв
якихпередбаченопокладеннянасуддівслідчихсуддівобов’язківщодо
захиступравлюдинивразіобмеженняпозбавленняїїсвободивнаслідок
застосуваннязапобіжнихзаходівурамкахкримінальногопровадження
йдетьсяпростчинногоКПКУкраїниПосутізмістцієїстатті
відображаєприписичиннихміжнароднихдоговорівзгоданаобов’язковість
якихнаданаВерховноюРадоюУкраїнитапрактикутлумаченняі
застосуванняцихдоговорівміжнароднимиорганамиюрисдикціюяких
визналаУкраїнанасампередЄвропейськимсудомзправлюдиниОтжена
данийчассудиУкраїнинаділенікомпетенцієюпоухваленнюрішень

стосовноправомірностіобмеженняправанедієздатноїособинасвободута
особистунедоторканністьусилупрямоїдіїнормнизкиміжнародних
договорівізоглядунапрактикуЄвропейськогосудузправлюдинияк
джерелоправавУкраїніТомувразіпоточноїбездіяльностісудусуддіу
форміневиконанняненалежноговиконаннянимфункціїсудовогоконтролю
загальнихобов’язківщодозахиступравлюдиниякапризвеладо
порушеннячистворилареальнузагрозупорушеннясуб’єктивнихправ
недієздатноїособизаподіянняшкодиїїмайновимабоособистим
немайновимінтересамтакійособімаєбутигарантованореалізаціюнею
прававимагативиплативідшкодуваннякомпенсації
ДляУкраїниактуальноюзалишаєтьсяпроблемарозглядусправу
розумністрокиякамаєкомплекснийхарактерпроявляєтьсяувсіхвидах
провадженьтапотребуєякнайшвидшоговирішеннятакякстановитьодиніз
ключовихфакторівщопризводятьдоконстатаціїЄвропейськимсудомз
правлюдинипорушеньУкраїноюположеньКонвенціїПеревіркаіснуючих
національнихзасобівзахиступраваособинасвоєчаснепровадженняусправі
навідповідністькритеріямефективностізасобівзахиступраваособина
справедливийсудсформульованихупрактиціЄвропейськогосудузправ
людинисвідчитьпроїхнеефективністьВважаємощопроблему
запровадженняефективногозасобузахиступраваособинарозглядсправи
протягомрозумногострокувУкраїнінеобхідновирішуватинасамперед
законодавчоіззастосуваннямсистемногопідходушляхомпоєднання
прискорювальнихтакомпенсаторнихйогорізновидів
створитиадекватнийтакийщонепорушуватимеміжнародні
стандартинезалежностісуддівмеханізмїхпроцесуальногопримусудо
розглядусправивмежахрозумногостроку
встановитиоптимальніпропорційніпередбачуваністрокидля
здійсненняпроцесуальнихдійурізнихвидахсудочинстваякваріантза
прикладомСШАшляхомвстановленнячасовихстандартівповирішенню
справрізнихкатегорій

визначитимеханізмкомпенсаціїшкодизаподіяноїособівнаслідок
порушенняїїправанасправедливийсуднарівніЗаконуУкраїни№
ВРПропорядоквідшкодуванняшкодизавданоїгромадянинові
незаконнимидіямиорганівщоздійснюютьоперативнорозшукову
діяльністьорганівдосудовогорозслідуванняпрокуратуриісуду
Порядізцимнеобхідноздійснитинизкузаходівспрямованихна
практичнуреалізаціюкерівнихположеньщодосудовоготаймікейсменеджментузменшеннянавантаженнянасудишляхомвиключеннязі
судовоїюрисдикціїбезспірнихвимогспрощеннясудовихпроцедурі
пришвидшеннясудовогорозглядузокремауспосібвикористанняновітніх
інформаційнихтехнологійутомучисліонлайнвирішенняспорів
Жодназвідомихнинітеорійпричиннонаслідковогозв’язкуне
можебутибезумовнотабеззаперечнообранавякостіосновноїтатакоїяка
враховуєвсіможливівипадкизаподіянняшкодивнаслідокпротиправної
діяльностібездіяльностісудовихорганівТобтоприз’ясуванні
наявностівідсутностіцієїумовивиникненнязобов’язаньвідшкодування
компенсаціїшкодизаподіяноїсудомпревалюєситуаційнийпідхідасаму
шкодунерідкоможебутизаподіяновипадкововнаслідокдопущення
судовоїсуддівськоїпомилкиКонцепціяжебезпосередньогопрямого
причиннонаслідковогозв’язкуякавизнаєтьсязастосовноювсилуофіційних
роз’ясненьвищихсудовихінстанційУкраїнисуттєвойневиправдано
обмежуєзмістпричиннонаслідковогозв’язкущомаєюридичнезначення
Зурахуваннямпринципівіндивідуалізаціїтаневідворотності
відповідальностіатакожзоглядунаправилопротягардоказуваннячст
ЦПКУкраїниусправахпровідшкодуваннякомпенсаціюшкоди
заподіяноїсудомпотерпілаособаповиннадовестинаявністьпричиннонаслідковогозв’язкуміжпротиправноюдіяльністюбездіяльністю
відповідногосудовогоорганусуддісуддівізаподіяноюшкодоютобтоцей
зв’язокнемаєнормативногохарактеру

Вразізаподіянняособішкодивнаслідокпротиправної
діяльностібездіяльностісуддівприколегіальномурозглядісправизаумови
неможливостівизначеннячастокуякихїїбулоспричиненоконкретним
суддеюускладіколегіїтакашкодаповиннавідшкодовуватися
компенсуватисявповномуобсязісолідарнонезалежновідтогочибула
поведінкаконкретногосуддірівноцінноюабоальтернативноюпричиною
заподіянняшкодиособіЗамножинностідіянькожнезякихпотенційно
моглоббутидостатньоюпричиноюзаподіянняшкодикожнезнихокремо
презюмуєтьсявякостіможливоїпричиницієїшкодизаумовиякщо
фактичнонеможливоточновизначитиконкретнедіяннящозаподіялошкоду
потерпілійособіЯкщожувипадкумножинностідіяньжоднезнихнестало
причиноюзаподіяноїшкодивціломуабовістотнійїїчастинітотізнихякі
найімовірнішесприялинехайнавітьнеістотнозаподіяннюцієїшкоди
презюмуютьтакимищоспричинилиїїврівнихчастинахтакзваний
невизначенийчастковийпричиннонаслідковийзв’язокВиняткомізцих
правилтапідставоювиключенняделіктноївідповідальностісуддіпри
колегіальномурозглядісправиєвисловленнянимокремоїдумкияка
відрізняєтьсявідпротиправногорішеннябільшостіколегіїсуддів
Використаннярізнихконцепційтеорійвинивзалежностівідвиду
юридичноївідповідальностісуддісуддівповедінкової–длянастання
приватноправовоїцивільноївідповідальностітапсихологічної–для
настанняпублічноправовоїдисциплінарноїкримінальноївідповідальності
єнеприпустимимоскількитакийпідхідможепризвестидовиникнення
міжгалузевоїколізіїміжвидовимиінститутамиюридичноївідповідальності
якінасампередрозмежовуютьсязаступенемсуспільноїшкідливості
небезпечностіправопорушеньітяжкостіспричиненихнаслідківаневини
правопорушника
Винанеєобов’язковоюумовоюдлявиникненнязобов’язань
відшкодуваннякомпенсаціїшкодизаподіяноїсудомзавиняткомвипадків
передбаченихчсттачстЦКУкраїниТобтовинане

потребуєдоказуванняоскількишкодакомпенсуватиметьсядержавою
незалежновідвинисуддісуддівувипадкахвизначенихчтачст
стстЦКУкраїнищосвідчитьпрогуманізаціютасоціалізацію
аналізованихвідносин
Критеріямивідмежуваннясуддівськогосвавілляіншихформ
грубоїтаневибачноїпротиправноїповедінкисуддісуддіввідправомірної
поведінкиякправилоуформідобросовісноїсудовоїсуддівськоїпомилки
є
наслідкидонастанняякихпризвелапротиправнаповедінкасудді
суддіванеякіснехибнездефектамивідправленняправосуддящо
виявляєтьсяурезультатахвиконаннясудовоїфункціїтапідриваєавторитет
судовоївладивціломубвідмоваудоступідоправосуддязпідставне
передбаченихзакономабонадмірнізатримкиприрозглядітавирішенні
справивістотніпроцесуальніпорушенняяківпливаютьнахідічи
результатсудовогорозглядузокремаунеможливлюютьреалізацію
учасникамисудовогопроцесунаданихїмпроцесуальнихправівиконання
процесуальнихобов’язківпризводятьдопорушенняправилщодо
юрисдикціїтощогочевиднігрубіпомилкиуправовійпозиціївідображеній
усудовомурішенніщопроявляютьсяунеправильномузастосуваннінорм
прававтомучисліїхпомилковомутлумаченніґочевиднагрубапомилка
судущодопитанняфактуякавплинуланарезультатвирішеннясправи
іншіознакищосвідчатьпроочевиднийгрубийневибачнийхарактер
поведінкисуддісуддівзокремаїїсистематичність
Добросовіснасуддівськапомилкавжодномувипадкунеможебути
підставоюумовоююридичноївідповідальностісуддіоскількице
суперечитимеміжнароднимстандартаміпорушуватимегарантії
незалежностісуддівПрицьомуоднакдопущеннясуддеюдобросовісної
помилкищодопитаньправатачифактуможепризвестидозаподіяння
шкодиучасникампроцесупровадженняатомувцьомувипадкуне

виключаєтьсяможливістьвиникненняудержавиобов’язкувідшкодувати
компенсуватиспричиненушкоду
Длядосліджуваноїсфериделіктнихправовідносинхарактерні
наступніспособизахистуцивільнихправтаінтересіввідшкодування
майновоїматеріальноїшкодивідновленнястановищащоіснувалодо
порушенняправатакомпенсаціянемайновоїморальноїшкодиАналізнорм
чинногоЗаконуУкраїни№ВРсвідчитьпроальтернативнийхарактер
співвідношенняназванихвищеспособівзахистуВважаємощозазначеному
співвідношеннюпритаманнийкомплементарнийхарактер
Зоглядунаположенняміжнароднихстандартівзахиступрав
людиниучастиніповнотиобсягувідшкодуванняшкодиможемо
констатуватинаявністьвУкраїніпроблемиреалізаціїпринципу
відшкодуваннякомпенсаціїшкодизаподіяноїпротиправною
діяльністюбездіяльністюорганівсудовоївладивповномуобсязіасаме
повноїкомпенсаціїусіхвидівзаподіяноїшкодиМожливимишляхами
вирішенняозначеноїпроблемиє
безпосереднєврахуванняправозастосувачамиміжнародних
стандартівзахиступравлюдинипривизначенніобсягурозміру
відшкодуваннякомпенсаціїшкодизаподіяноївнаслідокпротиправної
діяльностібездіяльностіорганівсудовоївладивУкраїнізодночасноюїх
адаптацієюдофактичнихобставинконкретноїситуації
імплементаціяположеньміжнароднихстандартівзахиступрав
людиниучастиніповнотиобсягувідшкодуванняшкодикрізьпризму
застосуванняпрактикиЄСПЛякджерелаправавУкраїнізпозицій
перспективиреалізаціївУкраїніконцепціїтамеханізмівправосуддя
перехідногоперіоду
Питанняможливостівідшкодуваннянеотриманихприбутків
недостатньовирішеневЗаконіУкраїни№ВРаджеуньомуйдеться
лишепроповерненнянеотриманогоприбуткувідповіднодочасткив
статутномукапіталігосподарськоготоваристваучасникомякогобулаособа

Нанашудумкуефективневирішенняцьогопитаннятіснопов’язанеіз
застосуваннямвУкраїніпрактикиЄвропейськогосудузправлюдинияк
джерелаправавчастинірегулюваннявідносинзахистувласностіст
ПротоколудоКонвенціївідрУзв’язкузцимсамесудові
органиповиннівиробитипідходидозастосуваннявУкраїнірішень
Європейськогосудузправлюдинищодоможливостізахиступравомірних
очікуваньособищодопевногостануречейумайбутньомуфактичнойде
мовапрозахистохоронюваногозакономприватновласницькогоінтересу
особи
Однієюізсучаснихтенденційєвизнанняюридичноюнаукоюі
практикоюіснуванняпрезумпціїнаявностіморальноїшкодиувипадку
порушенняосновоположнихправлюдиниПротезоглядунастанчинного
законодавстваУкраїнитакийпідхіддовстановленнянаявностіморальної
шкодивидаєтьсяспірнимНанашудумкуякщошкодуособізаподіяно
внаслідокодногокількохпротиправнихдіяньперерахованихучст
ЦКУкраїнитоможнаобґрунтованоприпуститищозаподіянняморальної
шкодипотерпіломувтакихвипадкахєочевиднимібезумовнимТобто
порушеннятакихосновоположнихправлюдиниякправанасвободута
особистунедоторканністьнаповагудогідностітачестінасвободу
пересуванняєпідставоюдлязастосуванняпрезумпціїнаявностіморальної
шкодиУзв’язкузцимвважаємозадоцільневключитизазначену
презумпціюутекстнормичстЦКУкраїниКрімтогозоглядуна
підходипрактикиЄвропейськогосудузправлюдинипризапровадженнів
Українікомпенсаторногозасобузахиступраваособинапровадження
протягомрозумногострокунарівніЗаконуУкраїни№ВРслідтакож
передбачитиспростовнупрезумпціюнаявностіуцихвипадкахнемайнової
моральноїшкодиВодночасупроваджуючивказанупрезумпціюслід
обов’язкововстановитигарантованиймінімальнийрозміркомпенсації
ВважаємощозурахуваннямположеньчинногозаконодавстваУкраїнитакий

розмірнеможебутинижчимвідодногомінімальногорозмірузаробітної
плати
НаданийчасвУкраїнівідсутняметодикаякабнадавала
можливістьвизначитиоптимальнийрозміркомпенсаціїнемайнової
моральноїшкодитамоглабибутирекомендованоюсудовиморганам
Оскількиужоднійізметодикформулнеможливоврахуватиособливості
всіхвипадківзаподіянняшкодивважаємощоудосліджуванійнамисфері
відносиндоцільнішевикористовуватиситуаційнийпідхідзурахуванням
критеріїввизначеннярозмірукомпенсаціїморальноїшкодиякіпередбачені
абзчстЦКУкраїниіпПостановиПленумуВерховногоСуду
України№відрособливопринципівсправедливостіта
розумностіатакожзаконодавчовстановленоїїїмінімальноїмежіврозмірі
неменшеодногомінімальногорозмірузаробітноїплатизакоженмісяцьна
моментперебуванняпідсудомприцьомусудпривирішенніпитанняпро
розміркомпенсаціїмаєвиходитизтакогорозмірумінімальноїзаробітної
платичинеоподатковуваногомінімумудоходівгромадянщодіютьначас
розглядусправи
Слушнимиєпропозиціїщодовстановленняназаконодавчомурівні
новихскладовихнемайновоїшкодищопідлягатимутькомпенсаціїзокрема
порушенняділовоїрепутаціїюридичноїособирепутаційна
шкодазаподіяннятакзваноїорганізаційноїшкодиуформахневизначеності
вплануванніуправлінськихрішеньперешкодивуправлінніюридичною
особоютощо
Упошукахефективногозасобуправовогозахистурепутаціїособи
підозраобвинуваченнящодоякоїнепідтвердилисяпчстчст
чинногоКПКУкраїнивважаємозадоцільнепорядізкомпенсаторною
йогоскладовоювстановитинарівнізаконодавстваУкраїниутекстіст
ЦКУкраїнитакийспосібзахистуякофіційневибаченнявідповідногоих
органуівщоздійснюєютьоперативнорозшуковудіяльністьдосудове
розслідуванняпрокуратуриабосудуатакожїхпосадовихслужбовихосіб

внаслідокпротиправнихрішеньдійабобездіяльностіякихособібуло
заподіяношкоду
ЗастосуваннянормичстЦКУкраїнидозобов’язань
відшкодуваннякомпенсаціїшкодизаподіяноїсудомєвиправданимі
цілкомможливимзавиняткомвипадківколиспособомвідшкодування
майновоїшкодиєповерненнямайнавнатурістЦКчстЗакону
України№ВР
Динамікаправовідносинвідшкодуваннякомпенсаціїшкоди
заподіяноїпротиправниминезаконнимирішеннямидіямитаабо
бездіяльністюсудупростежуєтьсяупорядкувідшкодуваннякомпенсації
такоїшкодищохарактеризуєтьсянизкоюнедоліківсередякихвиключно
йогопозасудовийхарактерзавиняткомвипадківкомпенсаціїнемайнової
моральноїшкодиізможливістюподальшогосудовогооскарження
прийнятихрішеньВважаємощозаконодавчевстановленнятакогопорядку
неможеобмежуватиюрисдикціїсудівіправаособинасудовийзахист
Вимогипотерпілоїособипровідшкодуваннякомпенсаціюшкоди
заподіяноївнаслідокпротиправноїдіяльностібездіяльностісудовихорганів
ічиїхпосадовихосібповиннірозглядатисявпорядкуцивільного
судочинствазаправиламипозовногопровадженняПрицьомудовимог
особипрозахистїїпорушенихмайновихправзастосовуватиметьсязагальна
позовнадавністьурокианавимогуособиякавипливаєзпорушенняїї
особистихнемайновихправпозовнадавністьнепоширюватиметьсяЯкщо
встановитиправовуприродупорушеногоправаособискладнонеможливо
оскількитакеправомаєзмішанийхарактертопривирішенніцієїкатегорії
справнеобхіднонадатиможливістьсамомупозивачевівизначитисязтим
якеправовінбажаєзахищатиУразіжкомбінованогопредметапозову
застосуваннюпідлягатимережимзахиступраващоєбільшсприятливимдля
позивача
Наданийчаспред’явленнядержавоюзворотноївимогидосудді
суддівможливелишевразівстановленнявйогоїхдіяхскладу

кримінальногоправопорушеннязаобвинувальнимвирокомсудущодонього
нихякийнабравзаконноїсилиабожуразівстановленнявинисудді
суддівупорушенніУкраїноюміжнароднихзобов’язаньсампособіфакт
ухваленняміжнародноюсудовоюустановоюнегативногодлядержавивідповідачарішеннянесвідчитьпронаявністьвинисуддісуддівПоза
межамиправовогорегулюванняаотжебезможливостізастосуванняправа
регресузалишаютьсявипадкизаякихпротиправністьдіяннясуддісуддівє
підставоюдляїхдисциплінарноївідповідальностіупорядку
дисциплінарногопровадженняДотогожувипадкузаподіянняшкоди
іншиминеправомірнимирішеннямидіямичибездіяльністюсудусудді
суддівпротиправністьякихможебутивстановленаіншиманіжвирок
рішеннямсудушкодавзагалінепідлягаєвідшкодуваннювинноюособою
судусуддеюсуддямиПропонуємоусунутиназванізаконодавчіпрогалини
шляхомвнесеннязміндочстЦКУкраїни
ВсучаснихумовахцивільнувідповідальністьсуддіввУкраїніможе
бутиреалізованошляхомзапровадженнящомісячнихвідрахуваньіз
суддівськоївинагородиурозміріфіксованихвнесківіззарахуваннямцих
внесківнаокреміспеціальнірахункинаім’якожногосуддіКошти
накопичуватимутьсянарахункахівразізаподіянняшкодиособівнаслідок
протиправнихдійбездіяльностічирішеньсуддіційособі
виплачуватиметьсякомпенсаціязрахункуконкретногосуддіВразі
недостатностікоштівнарахункуналежнапотерпіломусумавідшкодування
субсидіарноздійснюватиметьсязбюджетнихкоштівУразівиходусуддіу
відставкунакопиченінарахункукоштиповертатимутьсяйомуувигляді
одноразовоївиплативинагородиабожвиплачуватимутьсящомісяцяу
встановленійсуміразомізпенсієючидовічнимгрошовимутриманням
Вмайбутньомунайоптимальнішимрізновидомпозасудового
порядкувідшкодуваннякомпенсаціїшкодизаподіяноїорганамисудової
владибудеобов’язковедержавнестрахуванняделіктноївідповідальності
суддів