Кулініч Тетяна Іванівна. Клініко-патогенетичні аспекти комплексного лікування фонових процесів шийки матки

brief description

Кулініч Тетяна Іванівна. Клініко-патогенетичні аспекти комплексного лікування фонових процесів шийки матки : Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Тернопільський держ. медичний ун- т ім. І.Я.Горбачевського. — Т., 2005. — 150арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 123-150.

Кулініч Т. І. Клініко-патогенетичні аспекти комплексного лікування фонових процесів шийки матки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Київський національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2005.
Було обстежено 144 пацієнтки репродуктивного віку з фоновими патологічними процесами шийки матки та хронічними запальними процесами додатків матки. Вивчено взаємозв’язок між етіологічним спектром, ендоскопічними, морфологічними та ультраструктурними дослідженнями, а також змінами імунного статусу. Встановлено пригнічення імунітету на місцевому та загальному рівнях, порушення функціонального стану ектоцервіксу. Традиційна терапія не приводить до нормалізації знайдених відхилень. Застосування в комплексному лікуванні фонових процесів шийки матки та запальних процесів придатків матки флуренізиду, що має антихламідійну дію та виражений імуномодулюючий ефект нормалізує гомеостаз на місцевому та загальному рівнях, зменшує кількість рецидивів, ускладнень захворювання, має нормалізуючий вплив на ультраструктуру клітин у місці захворювання.

У 79,0 % хворих з патологічними змінами ектоцервіксу та хронічними запальним захворюваннями внутрішніх жіночих статевих органів діагностовано урогенітальний хламідіоз. Серед цих хворих монохламідійна інфекція зустрічалась у 13,3 % жінок в асоціації з іншими мікроорганізмами в 86,7 % випадках. Найчастіше у поєднанні з хламідіями виявлялись гриби роду Candida 39,5 %, вірус простого герпесу - у 27,2 % жінок, гарднерели у 25,7 %, уреа-мікоплазми у 14,9 %, цитомегаловірусна інфекція у 14,3 % пацієнток. Мікстінфекція, в склад якої входило 3-5 сексуально-трансмісивних збудники одночасно виявлялась у 25 % хворих.
Фонові процеси шийки матки у хворих з хламідійним інфікуванням при кольпоскопічному дослідженні відрізнялись від змін ектоцервіксу іншого інфекційного походження вираженим набряком слизової оболонки, тривалою запальною судинною реакцією та посиленням епідермізації ектоцервіксу з формуванням кістозних утворів (98,9 %). Ультраструктурне дослідження при фонових захворюваннях шийки матки доводить виснаженість енергетичних спроможностей ектоцервіксу на клітинному рівні.
Асоціації хламідій з бактеріально-вірусною флорою змінювала кольпоскопічну картину у бік утворення різних видів фонових патологічних процесів шийки матки (утворення справжнього дефекту епітелію у 42,7 % жінок, доброякісних зон трансформації з схильністю до кістоутворення в 28,8 % випадках, посиленням проліферативних процесів поверхневих шарів епітелію у 34,9 % пацієнток), що збільшує ризик виникнення облігатних передракових процесів.
Масивність хламідійного інфікування та поширеність запального процесу мали вплив на організм в цілому, що проявлялось вираженим вторинним імунодефіцитом (пригнічення Т-клітинної ланки імунітету, з переважним зниженням вмісту Т-хелперів на 38,7 %, підвищенням супресивної активності Т-лімфоцитів на 27,6 % та дисімуноглобулінемією, яка проявлялась у зниженні синтезу IgA на 34.8 %, достовірному зростанні рівня IgG (р<0,05)). Фонові патологічні процеси шийки матки при урогенітальному хламідіозі супроводжуються вираженими змінами місцевого імунітету (дисбаланс субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, а саме зниження кількості CD4+ на 34,2 %, CD8+ супресорів на 29,6 % та зростання коефіцієнта CD4+/CD8+ (р<0,05), посилення продукції фракцій імуноглобулінів М, А, G (р<0,05)).
Активність запального процесу та ступінь важкості хламідійного ураження внутрішніх статевих органів, вираженість проявів вторинного імунодефіциту проявлялись підвищенням рівня середніх молекул на 31,6 % та індексом ендогенної інтоксикації, який достовірно підвищувався у хворих на 80 % в порівнянні із контрольною групою (р<0,05).
Включення флуренізиду до комплексу лікування фонових патологічних процесів шийки матки при хронічних запальних захворюваннях шийки матки призводить до суттєвого покращення загального стану хворих, ліквідації клінічних симптомів на 4-5 день лікування (97,8 %), активній нормалізації показників імунного статусу, сприяє досягненню стійкої клініко-лабораторної ремісії у 97,6 % хворих, що на 24,3 % більше, ніж у групі співставлення, а також не викликає побічних ефектів.

Розроблений комплексний метод лікування патологічних процесів шийки матки при урогенітальному хламідіозі з використанням препарату „Флуренізид” у формі таблеток та вагінальних суппозиторіїв дає можливість швидко нормалізувати мікроекологію вагіни, впливати та позитивно змінювати морфологічну картину запального процесу ектоцервіксу, ультраструктуру клітин шийки матки та уникнути необхідності локального деструктивного впливу у 96,7 % випадках.