Курпіта Володими Іванович. Епідеміологічні особливості гепатиту в серед персоналу військового лікуванльного закладу та ефективність вакцинопрофілактики

brief description

Курпіта Володими Іванович. Епідеміологічні особливості гепатиту в серед персоналу військового лікуванльного закладу та ефективність вакцинопрофілактики : Дис... канд. наук: 14.02.02 - 2005.

Курпіта В.І. Епідеміологічні особливості гепатиту В серед персоналу військового лікувального закладу та ефективність імунопрофілактики.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидат медичних наук за спеціальністю 14.02.02. епідеміологія. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України, Київ, 2005 р.
При обстеженні медичного персоналу Головного військового клінічного госпіталю виявлено високий рівень розповсюдження серологічних маркерів ГВ (28,76±3,36)%, у контрольній групі донорів (14,50±1,48)%. Встановлено, що епідемічний процес ГВ серед медичних працівників носить прихований характер, про що свідчить невідповідність між високими показниками виявлення серологічних маркерів інфекції та відносно незначним числом хворих, що перенесли клінічно виражені форми інфекційного процесу (співвідношення 4:1). Найвищі рівні інфікованості виявлено у лікарів та медичних сестер (відповідно (29,23±3,24)% та (32,37±2,78)%). Серед операційних і процедурних медсестер цей показник складав (53,03±11,27)%. Виявлено залежність між частотою визначення серологічних маркерів ГВ і стажем роботи персоналу, контингентом пацієнтів (медичний анамнез, вікова група), яким надається медична допомога.

Проведена вакцинація 700 медичних працівників Головного військового клінічного госпіталю МО України. Протягом 5 років проводилось спостереження за щепленими. Показана висока імунологічна ефективність використаної вакцини HB-Vax II. Застосування вакцини призвело до формування протективного імунітету у 94,16% вакцинованих. Достовірно вищі середньогеометричні рівні антитіл отримано при застосуванні схеми вакцинації 0-1-6 міс. (116,76±7,35) мМО/мл, у порівнянні зі схемою 0-1-2 міс. (75,26±9,34) мМО/мл. Післявакцинальні реакції зареєстровані у 10% щеплених. Доведена доцільність проведення передвакцинального обстеження медичного персоналу лікувальних закладів на серологічні маркери ГВ (HBsAg, anti-HBcor). Зниження через 5 років частки щеплених з протективним титрами специфічних антитіл до ГВ до 51-52% свідчить про необхідність ревакцинації тих осіб, які мають рівні антитіл нижче захисних.

Встановлено широке розповсюдження ГВ серед медичних працівників Головного військового клінічного госпіталю. Частота виявлення серологічних маркерів ГВ у персоналу складає (28,76±3,3)% (контрольна група (14,52±1,48)% (р<0,01)). Епідемічний процес ГВ у медичного персоналу носить прихований характер, про що свідчить неспівпадання анамнестичних даних про клінічно перенесений гепатит при наявності його маркерів (серед осіб, у яких виявлено маркери ГВ, на факт про перенесений гепатит вказали лише 24,81%).
Найвищі показники частоти виявлення серологічних маркерів ГВ зареєстровано у персоналу лабораторного центру (40,00%), хіміотерапевтичного відділення (42,86%), відділення абдомінальної хірургії (36,84%) та приймального відділення (36,84%), а також у персоналу лікувальних відділень (понад 28%), де переважають пацієнти старшого віку, з хронічними захворюваннями, котрі мали в анамнезі стаціонарне лікування у відділеннях різного профілю.
Виявлено прямий сильний кореляційний зв’язок (r = 0,833) між частотою виявлення серологічних маркерів інфікування ВГВ та стажем роботи медичного персоналу. У персоналу зі стажем роботи менше 6 років маркери ГВ виявлено у 5,36% осіб, зі стажем роботи 10 років у 10,53%.
Показано високу імунологічну та епідеміологічну ефективність використаної вакцини HB-Vax II. Застосування вакцини сприяло утворенню протективного імунітету у 94,16% щеплених осіб. Випадків захворювання серед щепленого персоналу за час спостереження (5 років) не виявлено. Достовірно вищі середньогеометричні рівні антитіл отримано при застосуванні схеми вакцинації 0-1-6 міс., у порівнянні зі схемою 0-1-2 міс.
Післявакцинальні реакції зареєстровано у 10% щеплених. Переважали місцеві реакції, які були слабкими, тривали недовго та не потребували медичного втручання.
Зниження через 5 років частки щеплених з протективними титрами специфічних антитіл до ГВ до 51-52% свідчить про необхідність ревакцинації тих осіб, які мають рівень антитіл нижче захисних.
Доведена доцільність проведення передвакцинального обстеження медичного персоналу лікувальних закладів на серологічні маркери ГВ (HBsAg, anti-HBcor).