Латишев Євген Євгенович. Гігієнічна характеристика умов праці та ризиків розвитку професійних захворювань гірників вугільних шахт в сучасних умовах

brief description

Латишев Євген Євгенович. Гігієнічна характеристика умов праці та ризиків розвитку професійних захворювань гірників вугільних шахт в сучасних умовах : Дис. канд... мед. наук: 14.02.01 / НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м.Донецьк. — Донецьк, 2003. — 181арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 165-181

Латишев Є.Є. Гігієнічна характеристика умов праці та ризиків розвитку професійних захворювань гірників вугільних шахт в сучасних умовах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна. Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, м. Донецьк, 2003р.
Дисертація присвячена вивченню умов праці, розвитку ризику професійних захворювань та удосконаленню профілактичних заходів гірникам вугільних шахт. Показано, що умови праці шахтарів за пиловим фактором є шкідливими. Стан здоров'я шахтарів погіршується, захворюваність збільшується, особливо за останні десятиріччя. У структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і професійної захворюваності найбільшу питому вагу займають захворювання органів дихання. Існуюча медична допомога шахтарям за медичними, соціальними та економічними критеріями є недостатньо ефективною. Запропоновано збереження переважного медичного обслуговування робочих промислових підприємств за місцем проживання з використанням ризику розвитку професійних захворювань, забезпечення наступності в наданні допомоги гірникам з професійною патологією, дотримання періодичності, повноти і якості профілактичних медичних оглядів працюючих. На підставі теорії ризиків розвитку професійної патології органів дихання і даних спеціальних досліджень обґрунтовані профілактичні заходи для основних і допоміжних професійних груп гірників.

1. Комплексним гігієнічним дослідженням встановлено, що на сучасному етапі умови праці та рівні професійної захворюваності гірників вугільних шахт та ризики розвитку професійних захворювань свідчать про недостатнє використання існуючих профілактичних заходів, проблема збереження здоров’я гірників залишається актуальною. Проведено наукове обґрунтування та розробка профілактичних заходів, як сукупності взаємопов’язаних послідовних методів та дій, відповідно до ступеня ризику розвитку професійних захворювань пилової етіології, з урахуванням ефективних шляхів удосконалення умов праці, методичних основ проведення періодичних медичних оглядів та надання медичної допомоги гірникам.
2. Дослідженнями, проведеними для розрахунку пилових навантажень робітників установлено, що на робочих місцях гірника очисного вибою і прохідника концентрації пилу за загальною масою складають (56,8±6,2-96,7±18,5) мг/м3, при рівні вмісту SiO2у пилу (4,5±0,4 - 16,7±1,6)%, а на робочих місцях електрослюсаря і робітників інших допоміжних професій концентрації пилу по загальній масі складають (9,7±1,3 - 13,7±2,3) мг/м3при рівні вмісту SiO2у пилу (3,0±0,3 - 4,0±0,4)%.
3. Установлено, що за досліджуваний тридцятирічний період рівні професійної захворюваності пневмоконіозами і хронічним пиловим бронхітом від 1,0-3,0 випадків збільшилися до 11,0 випадків на 10000 працюючих. У структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності найбільшу питому вагу займають захворювання органів дихання (47±4,6%). У півтора рази зросла кількість випадків захворювань з тимчасовою втратою працездатності (з 82,93±12,5 до 129,75±13,6 на 100 працюючих), більш ніж у два рази збільшилася кількість днів тимчасової непрацездатності (з 1037,81±56,4 до 2372,62±73,6).
4. Медична допомога робітникам зі шкідливими умовами праці обсягом і якістю за останнє десятиліття погіршилася, що пов'язано, насамперед, зі скороченням на 60,0% медичних установ і на 25,0% чисельності медичного персоналу, який надає медичну допомогу робітникам зі шкідливими умовами праці, значним зменшенням (майже на 70,0%) медичних ресурсів для реабілітації.
5. Встановлено, що обсяг і частота застосовуваних профілактичних заходів визначаються переважно професійними захворюваннями пилової етіології, їх виявленням за результатами профілактичних оглядів, а також залежать від величини ризику розвитку захворювань. У 25,0% гірників на досліджуваних вугільних шахтах ризик розвитку захворювань органів дихання складає до 2,0%, у 15,0% працюючих ризик до 20,0%, у 18,0% від 21,0% до 74,0%, і у 42,0% - ризик більший за 75,0%. Професійні захворювання (1969 2000 рр.) і підозра на розвиток професійних захворювань за результатами проведення періодичних профоглядів (1991 2000 рр.) не зареєстровані у гірників основних професій зі стажем роботи до 10 років, а у гірників допоміжних професій зі стажем роботи до 15 років і величиною ризику розвитку професійного захворювання пиловий етіології до 20,0% в обох категоріях.
6. На підставі теорії ризиків розвитку професійної патології органів дихання і даних спеціальних досліджень обґрунтовані додаткові терміни проведення поглиблених періодичних медичних оглядів для основних і допоміжних професійних груп гірників: гірникам основних професій (гірник очисного вибою, прохідник та ін.) при стажі роботи до 10 років і ризику до 5,0% - 1 раз у 3 роки; при стажі роботи до 10 років і ризику 6,0-20,0% - 1 раз у 2 роки; при стажі роботи більш 10 років і ризику більш 20,0% - щорічно; гірникам допоміжних професій при стажі роботи до 15 років і ризику до 5,0% - 1 раз у 5 років; при стажі роботи до 15 років і ризику 6,0-15,0% - 1 раз у 3 роки; при стажі роботи до 15 років і ризику 16,0-20,0% - 1 раз у 2 роки; при стажі роботи більш 15 років і ризику більш 20,0% - щорічно. Обґрунтовані терміни дозволяють якісно формувати відповідні диспансерні групи і заходи щодо реабілітації працюючих у шкідливих і небезпечних умовах.
7. Обґрунтовано та розроблено заходи щодо удосконалення профілактики професійних захворювань пилової етіології відповідно до ступеня ризику розвитку цих захворювань, з урахуванням ефективних шляхів поліпшення умов праці, методичних основ проведення періодичних медичних оглядів та надання медичної допомоги гірникам, з включенням результатів досліджень до державних санітарних правил та норм і нормативів надання медичної допомоги працюючим у шкідливих умовах праці, що знайшли своє втілення в практичну охорону здоров’я України.