Лаврентьєва Олена Олександрівна. Теоретичні і методичні засади розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки

brief description

Лаврентьєва Олена Олександрівна. Теоретичні і методичні засади розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки.- Дисертація д-ра пед. наук: 13.00.04, Нац. акад. пед. наук України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих. - Київ, 2015.- 530 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

На правах рукопису

ЛАВРЕНТЬЄВА Олена Олександрівна

УДК [378:37.011.3-051]:5

ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ МЕТОДОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
Хомич Лідія Олексіївна,
доктор педагогічних наук, професор

Київ – 2015

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………... 5
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН
1.1. Методологічні основи дослідження професійної підготовки майбутнього вчителя………………………………………………………...
25
1.2. Cтруктура професійної підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін……………………………………………………..
36
1.3. Концептуальні засади розвитку методологічної культури майбутнього вчителя природничих дисциплін у системі професійної підготовки…………………………………………………………………....

57
1.3.1. Ціннісно-орієнтаційний концепт…………………………….
1.3.2. Гуманістичний концепт………………………………………
1.3.3. Компетентністний концепт………………………………..…
1.3.4. Культурологічний концепт…………………………………..
1.3.5. Системно-діяльнісний концепт……………………………… 60
67
71
78
86
Висновки до першого розділу…………………………………………
92
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕТОДОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ВЧИТЕЛЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН
2.1. Логіко-гносеологічний аналіз феномену методологічної культури………………………………………………………………………
95
2.2. Функціональні характеристики методологічної культури вчителя………………………………………………………………………..
114
2.3. Методологічна культура в метасистемі професійно-педагогічної культури вчителя природничих дисциплін………………….
135
2.4. Стан і напрями розвитку методологічної культури вчителя природничих дисциплін в теорії і практиці професійної підготовки…….
153
Висновки до другого розділу………………………………………….. 169
РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ І ЧИННИКІВ РОЗВИТКУ МЕТОДОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН
3.1. Стратегія дослідження змісту методологічної культури вчителя………………………………………………………………………..
172
3.2. Кластер методологічної свідомості………………………………. 185
3.2.1. Методологічні знання……………………………………........
3.2.2. Наукові методи………………………………………………...
3.2.3. Методологічна рефлексія…………………………………….. 189
195
199
3.3. Кластер методологічної компетентності………………………… 207
3.3.1. Методологічні уміння…………………………………...........
3.3.2. Методологічні здібності……………………………………… 209
214
3.4. Кластер індивідуально-гностичних і ціннісних детермінант…………………………………………………………………...
221
3.5. Системно-морфологічний аналіз структури методологічної культури вчителя природничих дисциплін………………………………...
232
3.6. Модель розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки ……………...
246
Висновки до третього розділу………………………………………….. 265

РОЗДІЛ 4. МЕТОДИЧНА СИСТЕМА РОЗВИТКУ МЕТОДОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН
4.1. Педагогічні умови розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки…………………………………………………………………….

269
4.2. Моніторинг розвитку методологічної культури студентів вищої педагогічної школи…………………………………..........
298
4.3. Методика розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки…....
309
Висновки до четвертого розділу……………………………………
324
РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ
5.1. Вивчення стану проблеми формування і розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у сучасній практиці вищої педагогічної школи………………………………

328
5.2. Зміст дослідно-експериментальної роботи………………………. 349
5.3. Аналіз та інтерпретація результатів дослідно-експериментальної роботи…………………………………………………...
377
Висновки до п’ятого розділу…………………………………………...
398
ВИСНОВКИ………………………………………………………........ 402
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………... 409
ДОДАТКИ……………………………………………………………... 460

ВСТУП
Актуальність теми дослідження зумовлено сучасною соціокультурною ситуацією, яка вимагає від учителя володіння необхідними якостями і здатністю щодо науково обґрунтованого керівництва всіма аспектами навчально-пізнавальної та навчально-дослідницької діяльності учнів, оперативного коригування чинних і розробки нових навчально-виховних програм з огляду на актуальні тенденції в освіті, педагогічній та галузевій науках. В умовах нарощення інтеграції науково-технічного, технологічного, природничо-наукового й гуманітарного знання, відповідно до динаміки соціокультурного контексту потребує концептуального переосмислення раціоналістична, знаннєво орієнтована освітня парадигма і зміст професійної підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін.
Ці та інші дотичні до них питання вирізняються з-поміж провідних цілей державної освітньої політики. Підтвердженням цього факту є низка стратегічно важливих документів, якими є: закони України «Про освіту» (1991), «Про вищу освіту» (2014), «Про наукову і наукову-технічну діяльність» (2006), Положення «Про ступеневу освіту в Україні» (1998), «Про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів» (1999), Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст. (2002), Національна стратегія розвитку освіти в Україні 2012 – 2021 рр., Державна програма «Вчитель» (2002 – 2010), Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти в Україні та її інтеграції в європейський освітній простір (2004), Національна програма виховання студентської молоді в Україні (2012), галузева Концепція розвитку неперервної педагогічної освіти (2013), документи Болонського процесу.
Установлено, що професійна підготовка вчителя покликана вирішувати два комплекси взаємозалежних завдань: по-перше, сприяти соціальному розвитку особистості майбутнього педагога, його загальноосвітній, культурологічній і світоглядній підготовці; по-друге, забезпечувати професійне становлення в обраній галузі педагогічної діяльності (О. Абдулліна, С. Архангельський, В. Биков, В. Бондар, Є. Бондаревська, С. Гончаренко, Н. Гузій, І. Зязюн, В. Кремень, В. Кузь, Н. Кузьміна, З. Курлянд, О. Лавріненко, В. Луговий, О. Мороз, Н. Ничкало, В. Орлов, Л. Пуховська, В. Радул, О. Савченко, С. Сисоєва, В. Сластьонін, Л. Хомич, В. Шахов, Н. Якса та ін.).
Водночас, провідні вчені, які спеціально займаються питаннями вдосконалення змісту професійної освіти, небезпідставно вважають, що в сучасних умовах сформований образ професійно-педагогічної культури вже не забезпечує професійного й кар’єрного успіху вчителя, його конкурентоспроможність, високий рівень професіоналізму та педагогічної майстерності (В. Андреєв, О. Барабанщиков, В. Беспалько, В. Бенін, Є. Бондаревська, О. Гребенюк, В. Гриньова, О. Дубасенюк, В. Загвязинський, O. Кобенок, І. Колесникова, А. Кузьмінський, О. Матвієнко, О. Огієнко, О. Отич, В. Рибалка, О. Семеног та ін.). Ці проблеми стали закономірним відображенням суперечностей між існуючим ідеалом учителя й недостатньо дієвими механізмами та якістю його професійної підготовки, реальним станом культурного розвитку й сформованою системою цінностей молоді.
Як результат переосмислення змісту професійної діяльності вчителя, який сьогодні виходить на рівень проектування й конструювання педагогічних систем, виокремлюється новий культурний феномен – методологічна культура вчителя. Незважаючи на суттєвий доробок у цьому напрямі, поняття «методологічна культура» ще остаточно не прийнято в освітянській практиці. Тривалий час уважалося, що цей феномен може бути розглянутий лише в контексті професійної культури вченого, дослідника чи професійного методолога, який впливає на успішність виконання їх провідної діяльності – конструювання нового знання і обґрунтування доцільного для цього інструментарію. Дотепер невизначеними залишаються питання місця методологічної культури в метасистемі професійно-педагогічної культури, а також її специфічних функцій, що забезпечують, насамперед, методологічну діяльність – не досить характерну для освітянської практики. Водночас, педагогічні реалії сьогодення спростували тезу про чітке розмежування функцій учених, методистів і практиків. У сучасній освітній ситуації виникла потреба в тому, щоб педагогічна діяльність учителя набула ознак цілеспрямованого й професійного дослідження і при цьому здійснювалася на основі осмислених, привласнених і дієвих ціннісних орієнтацій сучасного постіндустріального суспільства.
В. Андреєв, І. Аносов, О. Бережнова, Є. Бондаревська, Г. Валєєв, О. Вегнер, С. Гончаренко, П. Кабанов, С. Казанцев, В. Кравцов, В. Краєвський, С. Кульневич, В. Кушнір, Л. Масол, О. Новиков, В. Семиченко, В. Сластьонін, В. Тамарін, О. Ходусов та ін. наголошують на тому, що в умовах пошуку нових цілей, змісту освіти, у яких активну участь беруть учителі-практики, розвинена в них методологічна культура має вирішальне значення. Провідну роль такого роду культура відіграє й у галузі предмета викладання й особливо для вчителя природничих дисциплін, який є транслятором природничо-наукової культури та носієм культури гуманітарної, характерної для нього як для представника гуманної, людинотворчої професії.
Методологічна культура вчителя природничих дисциплін є стрижнем його професійно-педагогічної культури, вона не лише підвищує його дослідницько-науковий рівень, а й дає змогу вийти на загальнонауковий, загальнофілософський щабель сприйняття навколишнього світу, підсилює всі його провідні функції в навчально-виховному процесі (О. Бугайов, Б. Будний, І. Бургун, Л. Зоріна, Б. Гершунський, Г. Голін, Б. Коміссаров, Л. Лук’янова, В. Ляудіс, О. Ляшенко, В. Мултановський, М. Опачко, Г. Редько, М. Солдатенко, Л. Тарасов, О. Топузов, В. Шарко та ін.).
Зазначимо, що в історії педагогіки і вищої школи започатковано традиції світоглядно-методологічної підготовки вчителя, склалася концепція і була створена система професійної підготовки вчителів природничих дисциплін, проте дотепер існує низка невирішених питань. І якщо для провідних фахівців, авторів наукових шкіл, методологів педагогіки важливим є теоретичне узагальнення, виокремлення стратегічних ідей, актуального складу методологічної культури вчителя, то решта праць (О. Бережнова, О. Бойко, О. Вегнер, Ю. Глаголєва, М. Дубова, П. Кабанов, С. Казанцев, В. Кириллов, В. Кравцов, В. Мосолов та ін.) орієнтується на завдання конкретного дослідження й не дає визначених стратегій розвитку методологічної культури майбутнього вчителя в процесі його професійної підготовки.
Як результат вивчення, аналізу та узагальнення практики підготовки вчителів природничих дисциплін виокремлено низку суперечностей у досліджуваній науковій площині:
• на рівні концептуалізації змісту професійної підготовки – між наявними суспільними вимогами до сутності й спрямованості цього процесу та рівнем стандартизації вищої педагогічної освіти, загальноприйнятою і нормативною моделлю професійно-педагогічної культури вчителя природничих дисциплін;
• на рівні організації процесу професійної підготовки – між пануючим знаннєвим, технократичним підходом, фрагментарністю, відокремленістю методологічної підготовки майбутнього вчителя за різними циклами дисциплін та необхідністю оволодіння майбутнім учителем професійно-педагогічною культурою в усій її цілісності;
• на рівні особистісного професійного становлення майбутнього вчителя – між необхідністю перетворення методологічного досвіду в надбання майбутнього фахівця, фактор розвитку його особистості, педагогічного мислення, формування наукового світогляду й ціннісної позиції та недостатньою спрямованістю майбутніх учителів до підвищення рівня власної методологічної культури.
Отже, актуальність дослідження вбачаємо, по-перше, в обґрунтуванні змісту й структури, а також аспектних складових методологічної культури; по-друге, у створенні цілісного концептуального підходу до розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін на засадах професіоналізму, компетентності, акмеології, зв’язку з педагогічною наукою і практикою; по-третє, у виявленні механізмів педагогічного управління розвитком методологічної культури з огляду на внутрішні ресурси, потенційні можливості й структуру навчально-виховного середовища вищої педагогічної школи.
Зазначене і стало основою для вибору теми дослідження – «Теоретичні і методичні засади розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу теорії та історії педагогічної майстерності Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України як складова колективної теми «Розвиток і саморозвиток педагогічної майстерності учителів у педагогічних ВНЗ і молодших спеціалістів у загальноосвітніх школах» (РК № 0113U002124). Тему дослідження затверджено рішенням вченої ради Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України 29 березня 2010 р. (протокол № 3) та узгоджено у Міжвідомчій Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 25 травня 2010 р. (протокол № 4).
Об’єкт дослідження: система професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін.
Предмет дослідження: концептуальні засади і методична система розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки.
Мета дослідження: обґрунтувати теоретико-методологічні засади, розробити та експериментально перевірити методичну систему розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки.
Концепція дослідження. Концептуальними засадами розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки є закономірності і принципи організації, перебігу й динаміки змісту методологічної діяльності в системі професійної підготовки та педагогічної практики, синкретична система цінностей наукової, світоглядної, гуманітарної, природничо-наукової й педагогічної культур.
Концепція дослідження має три взаємопов’язані концепти, які в єдності сприяють реалізації головної ідеї дослідження, – методологічний, теоретичний і методичний.
Методологічний концепт включає фундаментальні філософські й психолого-педагогічні ідеї, що репрезентують взаємозв’язок і взаємодію наукових підходів до вирішення досліджуваної проблеми в умовах професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін, а саме:
- ціннісно-орієнтаційний підхід уможливлює вивчення й побудову синкретичної системи цінностей особистості студента, зосереджених навколо науково-природничої та педагогічної картин світу, ідеалів і норм педагогічної й галузевої науки, філософських ідей і принципів;
- гуманістичний підхід зумовлює постановку в центр системи педагогічної роботи внутрішніх потреб, професійних мотивів; уможливлює побудову гнучких стратегій в організації й управлінні діяльністю, що передбачає актуалізацію та вдосконалення методологічної культури майбутніх учителів;
- компетентнісний підхід забезпечує дотримання закономірностей формування методологічної компетентності майбутнього вчителя як складової його методологічної культури, посилення його наскрізної загальної та спеціальної методологічної підготовки;
- культурологічний підхід визначає спрямованість на становлення майбутнього вчителя як суб’єкта культури шляхом його залучення до процесу культурної творчості в різновидах діяльності, спілкування, відносинах, які формують світоглядні й ціннісно-смислові орієнтири, до розуміння й пояснення педагогічних явищ і процесів як культурних феноменів;
- особистісно-діяльнісний підхід дає змогу залучати засоби прямого та опосередкованого педагогічного управління процесом становлення та розвитку методологічної культури студентів безпосередньо в методологічній діяльності, що проектується з урахуванням освітніх, культурологічних, професійних потреб майбутніх учителів.
Теоретичний концепт визначає: систему наукових ідей, дефініцій, категорій, концепцій і теорій, провідних у розкритті поняттєво-термінологічного апарату дослідження, сутності й змісту методологічної культури та її категоріального статусу в метасистемі професійно-педагогічної культури; моделюванні процесу формування і розвитку методологічної культури майбутнього вчителя природничих дисциплін на основі екстраполяції у площину теорії й методики вищої педагогічної освіти наукових положень та емпіричних узагальнень, а саме: щодо розуміння особистості вчителя як носія професійної культури, особистісно-діяльнісного й ціннісно-центрованого характеру культури, взаємозв’язку свідомості й діяльності; грамотності, освіченості й компетентності як щаблів у формуванні культури; конфліктів і суперечностей як рушійних сил і джерел її розвитку.
Методичний концепт розкриває логіку й механізми формування і розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки відповідно до положень моделі та відповідної їй методичної системи, презентує критеріальну базу моніторингу досліджуваного процесу з метою досягнення запроектованого результату.
Концепція дослідження реалізується в таких положеннях:
- професійна підготовка майбутніх учителів природничих дисциплін є за своїм змістом комплексною програмою, а за структурою – відкритою складною системою, що перебуває під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників, містить як підсистеми низку інших педагогічних систем, з-поміж яких виокремлюється система наскрізної загальної і спеціальної методологічної підготовки майбутнього вчителя, безпосередньо спрямована на формування і розвиток його методологічної культури. Ефективність її функціонування зумовлюється як дотриманням сучасних суспільних вимог до рівня підготовки майбутнього вчителя, так і врахуванням особливостей предметної (природничо-наукової) спеціалізації, навчальної та виробничої практики, структури та організації навчально-пізнавальної та науково-дослідницької діяльності студентів;
- теоретичні основи методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін виявляються за результатами логіко-гносеологічного й аксіологічного аналізу категорій «культура» і «методологія» і тих новоутворень у структурі особистості вчителя, що породжуються в результаті їх інтеграції й взаємопроникнення, шляхом осмислення змісту наукової культури вченого та її проекції на складові професійної культури вчителя, який виходить на рівень проектування й конструювання педагогічних систем; місця та функції методологічної культури в метасистемі професійно-педагогічної культури;
- зміст методологічної культури досліджується на підставі аналізу системної структури та індивідуально-гностичних і ціннісних детермінант методологічної діяльності загалом та специфіки її перебігу в сфері професійно-педагогічної діяльності вчителя природничих дисциплін зокрема, передбачає відбір функціонально-морфологічних компонентів на підґрунті принципів генералізації, фундаменталізації, науковості, гуманізації, гуманітаризації, цілісності, додатковості, історизму та розвитку;
- методична система розвитку методологічної культури є органічною складовою професійної підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін, що спирається на закономірності, враховує ґенезу цього процесу, включає доцільний комплекс організаційно-методичних заходів і педагогічних засобів, які забезпечують поетапне розгортання в часі, за змістом, обсягом та спрямуванням досліджуваного процесу;
- ефективність реалізації методичної системи визначається на основі позитивних змін у складі, змісті й структурі методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін.
Загальна гіпотеза дослідження полягає в припущенні про те, що процес розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки буде планомірним, керованим і ефективним, якщо здійснюватиметься в системі на засадах ціннісно-орієнтаційного, гуманістичного, компетентнісного, культурологічного й системно-діяльнісного підходів.
Загальна гіпотеза конкретизується частковими припущеннями, які передбачають, що підвищення рівня розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін на кожному етапі професійної підготовки можливе, якщо:
- методологічна культура майбутнього вчителя природничих дисциплін розглядається як окремий культурологічний феномен, що виконує виняткові функції у професійно-педагогічній діяльності та займає визначене місце в метаструктурі професійно-педагогічної культури;
- структура методологічної культури, за аналогією із загальною культурою, має ядро чи кілька таких концентрів із тих якостей особистості вчителя, які вможливлюють духовно-практичне освоєння ним на логічній основі педагогічної діяльності в розмаїтті її проявів, а також системотвірний чинник, що визначає цінність саморозвитку суб’єкта та вектор його розвитку, його ставлення до наукового знання і забезпечує інтеріоризацію методологічних знань у професійно-педагогічній діяльності;
- обсяг і зміст методологічної культури вчителя природничих дисциплін зумовлюється ступенем складності його методологічної діяльності, рівнем оволодіння ним методологіями наукового пізнання, педагогічної й природничих наук, глибиною привласнення ним цінностей гуманітарної і природничо-наукової культур;
- процес розвитку методологічної культури, її компонентів визначається узгодженим, системним характером загальнокультурної, загальнонаукової, природничо-наукової, професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів, у ході засвоєння навчальних курсів, що мають «домінантну» методологічну спрямованість, і таких невід’ємних складових педагогічної освіти, як самостійна навчально-пізнавальна й науково-дослідницька діяльності, навчальна та педагогічна практика, кваліфікаційні дослідження шляхом їх методологізації;
- методична система розвитку методологічної культури майбутнього вчителя природничих дисциплін є відкритою системою, складовою системи професійної підготовки майбутнього вчителя, що перебуває у взаємозв’язку з іншими її підсистемами. У ній виокремлюються підсистеми, які мають самостійне значення й водночас у єдності забезпечують працездатність, узгодженість методичної системи загалом, до того ж дають змогу реалізувати організаційно-методичні заходи і створити в системі професійної підготовки визначені педагогічні умови;
- формування і розвиток методологічної культури забезпечуються створенням комплексу таких педагогічних умов, як: готовність викладачів до вироблення в студентів специфічного для сфери освіти стилю мислення; посилення наскрізної загальної та спеціальної методологічної підготовки; використання механізмів методологічної рефлексії у сприйнятті, розумінні, проектуванні та конструюванні майбутніми вчителями педагогічної реальності; педагогічний моніторинг стану педагогічної системи розвитку методологічної культури майбутнього вчителя природничих дисциплін.
Відповідно до мети та гіпотези дослідження визначено такі завдання:
1. На основі порівняльного та системного аналізу професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження.
2. Проаналізувати сутність поняття «методологічна культура майбутнього вчителя» та конкретизувати його психолого-педагогічний зміст, функціональні характеристики й аспектні складові.
3. Дослідити системно-функціональні й морфологічні зв’язки, компонентну структуру методологічної культури вчителя природничих дисциплін.
4. Обґрунтувати концептуальні основи та розробити модель розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки.
5. Виявити та обґрунтувати педагогічні умови розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін та розробити методичну систему, що дозволяє їх поетапно й послідовно реалізовувати в системі професійної підготовки.
6. Розробити критеріальну базу моніторингу ефективності формування і розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін.
7. Експериментально перевірити ефективність методичної системи розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки.
8. Розробити та апробувати навчально-методичний комплекс із формування і розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у системі професійної підготовки.
Методологічну основу дослідження становить філософська методологія як інструмент перетворення філософського світогляду в пізнавальній і практичній діяльності; загальнонаукова методологія, як спосіб пізнання педагогічних фактів, явищ, процесів, що відображає їх взаємозв’язок, взаємообумовленість і взаємозалежність; сучасні теорії педагогічної діяльності щодо пізнання, проектування та моделювання процесів і явищ. Методологічними орієнтирами є ідеї гуманізації, гуманітаризації, демократизації, компетентності, фундаменталізації, генералізації, науковості, цілісності, розвитку, педагогічної творчості у національній системі навчання й виховання, а також ціннісні основи природничих наук – природничо-наукова картина світу, принципи детермінізму, відповідності, додатковості, інваріантності, простоти, еволюціонізму, загального взаємозв’язку й розвитку, самоорганізації та структурності, невизначеності.
Теоретичною основою дослідження є:
- теоретичні засади, ґенеза й чинники розвитку філософської методології (О. Анісімов, І. Блауберг, М. Бургін, І. Елентух, П. Йолон, С. Кримський, В. Кузнецов, І. Ладенко, В. Лекторський, Б. Парахонський М. Розов, М. Рябоконь, В. Стьопін, А. Фурман, Д. Чернілевський, В. Швирьов, Г. Щедровицький, Е. Юдін); методології природничо-наукової освіти (М. Багров, В. Боков, О. Бугайов, Б. Будний, І. Бургун, Л. Зоріна, Б. Гершунський, Г. Голін, С. Гончаренко, Б. Коміссаров, П. Лернер, Т. Лешкевич, В. Ляудіс, О. Ляшенко, В. Максаковський, А. Макареня, В. Мултановський, В. Обухов, Г. Редько, М. Солдатенко, Л. Тарасов, О. Топузов, I. Черваньов, П. Шишенко); методології педагогіки (В. Андрущенко, Ю. Бабанський, Г. Балл, О. Бережнова, В. Бондар, Б. Гершунський, О. Долженко, В. Загвязинський, І. Зязюн, В. Краєвський, В. Кремень, В. Лозова, В. Луговий, О. Новиков, П. Образцов, О. Орлов, В. Сластьонін, Т. Усатенко, В. Шубинський);
- культурологічні засади становлення особистості (П. Гуревич, М. Каган, А. Кармін, Л. Коган, В. Лісовий, Е. Маркарян, Л. Мікешина, Ю. Романов, В. Рибалка); культурологічна спрямованість освіти (М. Бахтін, В. Біблер, Д. Брунер, С. Гессен, Г. Гегель, Ф. Дістервег, Дж. Дьюї, Я. Коменський, Г. Сковорода); ціннісно-центрований характер професійно-педагогічної культури (В. Адольф, В. Андреєв, І. Аносов, В. Байденко, І. Бех, Є. Бондаревська, В. Введенський, В. Гриньова, Т. Іванова, І. Ісаєв, Т. Кошманова, В. Крайнік, Н. Крилова, Н. Кузьміна, С. Кульневич, Н. Ничкало, Ю. Сенько, В. Сластьонін, В. Сухомлинський, Л. Хомич, О. Шевнюк);
- праці з формування педагога-дослідника та підвищення науково-дослідницького рівня педагогічної практики (Е. Абдуллін, О. Бережнова, О. Бойко, Г. Валєєв, М. Данилов, О. Дубасенюк, М. Дубова, П. Кабанов, В. Кириллов, В. Ковальчук, Л. Кондрашова, Ю. Кулюткін, З. Курлянд, В. Кушнір, О. Митник, О. Пометун, В. Радул, Г. Сухобська, А. Хуторський, Т. Шамова, В. Шахов);
- дослідження змісту і структури професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін (П. Атаманчук, О. Безносюк, О. Біда, О. Бугрій, О. Вегнер, М. Верзилін, С. Кобернік, В. Корнєєв, Н. Лукашова, Л. Лук’янова, П. Масляк, І. Мороз, В. Оніпко, О. Плахотнік, М. Скиба, О. Янкович).
Методи дослідження: теоретичні – ретроспективний, порівняльний, системно-функціональний, семантичний, логіко-гноселогічний, кластерний аналіз, класифікація, узагальнення з метою розробки поняттєво-категоріального апарату, концепції, завдань дослідження; педагогічне прогнозування й моделювання для побудови педагогічної системи та відповідної їй методики згідно з предметом дослідження; емпіричні – анкетування, педагогічне спостереження, бесіди, опитування, складання самохарактеристик, тестування, збір незалежних характеристик, експертне оцінювання, метод діагностичних контрольних робіт, контент-аналіз, шкалування, оцінювання продуктів діяльності, постановки проблемних питань, самооцінка, рейтинг, ранжування, педагогічний експеримент для визначення ефективності функціонування методичної системи розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін; математичної статистики для обробки експериментальних даних за допомогою комп’ютера з метою кількісного та якісного аналізу результатів оцінки експериментальних даних, перевірки статистичних гіпотез, визначення значущості результатів, виявлення тенденцій та закономірностей, що характеризують досліджуваний процес.
Організація дослідження. Дослідження проводилося у 2007 – 2014 рр. упродовж чотирьох взаємопов’язаних етапів науково-педагогічного пошуку.
На аналітико-констатувальному етапі (2007 – 2009) вивчено стан розробленості проблеми в науковій літературі; теоретично обґрунтовано методологічний апарат і напрям дослідження, сформульовано робочу гіпотезу, розроблено програму педагогічного експерименту, узагальнено емпіричний досвід, здійснено первинну обробку матеріалів.
На пошуково-теоретичному етапі (2009 – 2010) виявлено та обґрунтовано зміст базових понять дослідження, розроблено модель розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін, науково обґрунтовані чинники підвищення ефективності досліджуваного процесу, засоби педагогічного моніторингу, здійснено дослідження стану проблеми в педагогічних ВНЗ і з-поміж учителів природничих дисциплін.
На дослідно-експериментальному етапі (2010 – 2013) впроваджено в систему професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін методику розвитку методологічної культури студентів, апробовано експериментальні засоби, здійснено їх коригування.
На завершально-узагальнювальному етапі (2013 – 2014) проаналізовано, узагальнено й інтерпретовано результати формувального етапу експерименту, сформульовано висновки, оформлено дисертаційну роботу.
Експериментальною базою дослідження було обрано Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет», Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. Різними видами експериментальної роботи охоплено 1500 студентів і 80 викладачів, а також 180 учителів природничих дисциплін загальноосвітніх шкіл м. Кривого Рогу і м. Сімферополя.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
- уперше теоретично обґрунтовано функції (світоглядну, пізнавальну, прогностичну, семіотичну, критико-рефлексивну, креативну, професійного саморозвитку вчителя), місце і статус методологічної культури майбутнього вчителя природничих дисциплін у метасистемі професійно-педагогічної культури; концептуальну, структурно-функціональну, нормативну модель за принципом «ядро + оболонки + структурно-функціональні компоненти», що виконує концептуальну, управлінську, проективно-конструктивну й оцінно-результативну функції в розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін, а також змістове наповнення її нормативної, методичної, факторної оболонок відповідно до специфіки професійної підготовки; описано та обґрунтовано закономірності й принципи (раціогуманізму, логізації, проблемно-методологічного структурування, формування методологічної діяльності, культуровідповідності, активізації методологічної рефлексії, циклічності, саморозвитку); розроблено методичну систему розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки, що вможливлює реалізацію організаційно-методичних заходів і створення комплексу педагогічних умов як окремих функціональних підсистем (формування готовності викладачів до становлення в студентів особливого для сфери освіти стилю мислення, моніторингу стану методичної системи, розвитку методологічної діяльності майбутнього вчителя природничих дисциплін) послідовно й поетапно (підготовчий, формувальний, розвивальний і контрольно-коригувальний етапи) в системі професійної підготовки творчо-розвивального типу;
- уточнено зміст наскрізної загальної і спеціальної методологічної підготовки вчителя, схарактеризовано функціонально-морфологічну структуру (методологічна свідомість, компетентність, індивідуально-гностичні й ціннісні детермінанти і специфічний для системи освіти стиль мислення як системотвірний чинник), структурно-критеріальні компоненти (мотиваційно-ціннісний, інтелектуально-когнітивний, діяльнісно-практичний, творчо-рефлексивний), категоріальну базу моніторингу ефективності розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки;
- подальшого розвитку й конкретизації набули дефініції «професійно-педагогічна культура», «методологічна компетентність», «методологічна свідомість», «методологічні знання», «методологічні уміння», «методологічні здібності», «методологічна рефлексія», «стиль мислення вчителя», «методологічна культура майбутніх учителів природничих дисциплін»; основи для класифікації змісту (базова, практично й дослідницько-орієнтована, спеціальна професійна підготовка), форм і методів (навчально-пізнавальної діяльності та її активізації, науково-дослідницької діяльності, організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності, аналізу й конструювання професійно-педагогічної діяльності, формування методологічної культури, активізації методологічної рефлексії), засобів і науково-методичного забезпечення розвитку досліджуваного феномену в процесі професійної підготовки.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено систему авторських навчальних програм із педагогічних дисциплін та інтегрованих спецкурсів («Формування професійної творчості вчителя», «Методика педагогічної взаємодії», «Формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя»), методичні рекомендації та навчально-методичні посібники до них, а також для самостійної навчально-пізнавальної, науково-дослідницької діяльності й педагогічних практик студентів, що дає змогу розв’язати проблему дослідження; упроваджено в практику професійної підготовки методику розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін та навчально-методичний комплекс: систему евристичних і алгоритмічних професійно орієнтованих задач, завдань-ситуацій, вправ, побудованих за принципами «критичного насичення інформації», «ціннісно-смислового самовизначення»; процедури моделювання педагогічних ситуацій і природничо-наукових явищ (візуалізація, схематизація, кейс-метод, баскет-метод, метод проектів, інтерактивні методи), схемотехніки, імітаційно-ігрові методики навчання, проблемно-позиційний спосіб навчання, форми організації навчально-пізнавальної та дослідницької діяльності студентів (методологічн

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичний аналіз проблеми та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад, розробці та експериментальній перевірці методичної системи розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки. У ході дослідження отримані результати, які підтверджують висунуту гіпотезу й дають можливість зробити такі висновки:
1. Професійна підготовка вчителя природничих дисциплін є самокерованим, детермінованим, цілісним, системним, поліфункціональним, багатовимірним явищем і за своїм змістом – комплексною програмою. Сучасні моделі такої підготовки ґрунтуються на позиціях структурно-системного, особистісно-орієнтованого, професійно орієнтованого й історико-культурологічного напрямів і будуються на єдиних методологічних засадах (диференціації, диверсифікації, багаторівневості, кредитно-модульного структурування, фундаменталізації, стандартизації, комп’ютеризації, індивідуалізації, безперервності, гуманізації й гуманітаризації). У її структурі виокремлюються фундаментальна, наукова, предметна, методична, психолого-педагогічна, практична, соціально-гуманітарна й природничо-наукова підготовки, а з-поміж них, як системотвірний чинник – методологічна підготовка, що забезпечує систематизацію предметних та методичних знань, слугує стрижнем особистісного та професійного розвитку майбутнього вчителя, є провідним засобом формування його методологічної культури. Для реалізації цього завдання така підготовка повинна будуватися як п’ятирівнева конструкція і передбачати просування початковим, аналітико-синтетичним і діалогічними рівнями свого здійснення. Загалом, система професійної підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін, спрямована на формування і розвиток його методологічної культури, має проектуватися на засадах ціннісно-орієнтаційного, гуманістичного, компетентністного, культурологічного й системно-діяльнісного підходів.
2. Методологічна культура вчителя природничих дисциплін є аксіологічним, акмеологічним, системним і цілісним, антропологічним і культурологічним феноменом, який не зводиться до наукової чи філософської, інтелектуальної й світоглядної культур, є стрижнем ієрархічної системи елементів професійно-педагогічної культури і при цьому виконує виняткові функції в професійно-педагогічній діяльності. Провідною її функцією є світоглядна, яка визначає здатність учителя до певного способу пізнання та фіксації явищ в ідеальному плані, до критико-рефлексивного аналізу процесу формування та інтеграції змісту знань, професійно-педагогічної діяльності та власного саморозвитку, їх прогнозування й творчого перетворення на світоглядних і культурологічних засадах сучасної педагогічної та природничої наук і педагогічної практики.
Методологічна культура може бути інтерпретована в широкому та вузькому значенні, залежно від ступеня складності методологічної діяльності, її глибини й ціннісних настанов, застосованих суб’єктом засобів розуміння, пояснення та інтерпретації. У широкому розумінні – це культура педагога-дослідника, який свідомо займається управлінням і конструюванням професійно-педагогічної діяльності. Методологічна культура у вузькому значенні є своєрідною для сфери освіти культурою мислення, що потрібна вчителеві для вирішення професійно-педагогічних проблем у галузі педагогічної теорії і практики.
3. Методологічна культура, як складна багаторівнева структура, може бути схарактеризована загальними для будь-якого виду професійно-педагогічної діяльності компонентами. Функціонально-морфологічну структуру методологічної культури становить сукупність і єдність методологічної свідомості й методологічної компетентності вчителя, за допомогою яких відбувається формування, збагачення й розвиток суб’єктно-особистісного духовного світу, коригуються й розвиваються індивідуально-гностичні й ціннісні детермінанти його професійно-педагогічної діяльності. Системотвірним чинником тут є специфічний для сфери освіти стиль мислення. Структурно-критеріальні компоненти визначають діяльнісний вимір методологічної культури майбутнього вчителя. До них належать: мотиваційно-ціннісний (інтеріоризовані суспільно-педагогічні та науково-дослідницькі мотиви, норми й цінності), інтелектуально-когнітивний (спеціальні знання, необхідні для ефективного здійснення методологічної діяльності), діяльнісно-практичний (методологічні вміння й система методологічних компетентностей) та творчо-рефлексивний (методологічні здібності й індивідуально-гностичні риси особистості) компоненти. Кожен із названих компонентів охоплює, окрім визначеного інваріанта, ті якості й риси, що ціннісно характеризують учителя природничих дисциплін як репрезентанта педагогічної й природничо-наукової культур.
4. Концептуальні засади розвитку методологічної культури майбутнього вчителя природничих дисциплін ґрунтуються на розумінні цього процесу як поступального руху, еволюції, переходу від одного стану до іншого, як ґенези, що розгортається в часі, за змістом, обсягом та спрямуванням. Вони є результатом осмислення закономірностей, виокремлення принципів, підходів до управління розвитком методологічної культури в процесі професійної підготовки. Зміст процесу формування і розвитку методологічної культури майбутнього вчителя природничих дисциплін, його концептуальну основу, способи управління, проектування, конструювання, оцінку проміжних і кінцевих результатів відображає модель, сформована за принципом «ядро + оболонки + структурно-функціональні компоненти». Ядром моделі визначено власне предмет моделювання. Її нормативна оболонка втілює «еталонний» зміст методологічної культури як стрижня професійно-педагогічної культури, відображає методологічну основу досліджуваного процесу. Методична оболонка презентує методику розвитку методологічної культури майбутнього вчителя природничих дисциплін у процесі професійної підготовки і конкретизує цей процес за трьома функціональними компонентами: змістовно-цільовим, функціонально-процесуальним і оцінно-результативним. Факторна оболонка відображає ті чинники, що здатні посилювати чи послаблювати педагогічний вплив на процес формування і розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін.
5. Методичну систему розвитку методологічної культури майбутнього вчителя природничих дисциплін визначено як взаємозумовлену сукупність організаційно-методичних заходів, що забезпечують результативність розвитку методологічної культури майбутнього вчителя природничих дисциплін, а також педагогічних умов, які підсилюють ефективність цього процесу та реалізуються як окремі підсистеми послідовно й поетапно в системі професійної підготовки. Такими підсистемами є: 1) формування готовності викладачів до вироблення в студентів особливого для сфери освіти стилю мислення, що забезпечує формування суб’єкта методологічної діяльності; 2) моніторингу стану методичної системи, яка вможливлює управління розвитком методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін; 3) розвитку методологічної діяльності майбутнього вчителя природничих дисциплін, що функціонує з огляду на такі педагогічні умови, як посилення наскрізної загальної та спеціальної методологічної підготовки, використання механізмів методологічної рефлексії у сприйнятті, розумінні, проектуванні та конструюванні майбутніми вчителями педагогічної реальності. Методикою передбачено поетапну реалізацію положень моделі розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у ході підготовчого, формувального, розвивального й контрольно-коригувального етапів відповідно до якісних характеристик професійної підготовки творчо-розвивального типу.
6. Для досягнення планомірності, наукової обґрунтованості, керованості досліджуваному процесу розроблено й уточнено технологічне забезпечення моніторингу розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін. Його предмет диференційовано на такі позиції: 1) рівень розвитку структурно-критеріальних компонентів методологічної культури в методичному, дидактичному й виховному аспектах педагогічної діяльності; 2) ступінь сформованості специфічного для сфери освіти стилю мислення студентів (вид і спрямованість мислення); 3) рівень розвитку методологічної культури майбутнього вчителя (дослідницька позиція в методологічній діяльності, ступінь оволодіння нею, міра й спрямованість у застосуванні методологічних настанов під час вирішення проблемних ситуацій); 4) готовність викладачів (магістрантів) до вироблення в студентів специфічного для сфери освіти стилю мислення (особистісна, науково-теоретична, практична); 5) стан підсистеми розвитку методологічної діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін.
7. У ході дослідження експериментально перевірено ефективність методичної системи розвитку методологічної культури та її компонентів у майбутніх учителів природничих дисциплін і доведено її результативність. Проведений аналіз і узагальнення моніторингових досліджень на підставі чотирьох діагностичних зрізів дав можливість констатувати тенденцію до позитивних якісних і кількісних змін у складі, змісті й структурі методологічної культури студентів. Для студентів контрольних груп ці зміни зумовлені природними чинниками професійної підготовки і стосуються, передусім, критичного й початкового рівнів. Натомість в експериментальних групах присутня позитивна й статистично значуща динаміка, рівномірний і пропорційний розвиток усіх компонентів методологічної культури. Загалом, за результатами дослідно-експериментальної роботи на 6,5 % стало більше студентів із показником оптимального рівня, на 21,1 % – із показником достатнього рівня, на 1,3 % – із показником критичного рівня за рахунок зменшення кількості студентів, що мали на початок експерименту початковий рівень розвитку методологічної культури. Приріст за коефіцієнтом розвиненості для методологічної культури склав 0,11 одиниць, а для стилю мислення – 0,9.
8. На основі результатів дослідження, з огляду на об’єктивні потреби практики, підготовлено навчально-методичний комплекс із формування і розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у системі професійної підготовки: 7 навчально-методичних посібників, методичні вказівки й рекомендації для викладачів та студентів, авторські навчальні плани і програми, спеціально розроблені тренінгові заняття й методологічні семінари з педагогічних дисциплін, що охоплюють тематику дослідження, систему педагогічних задач і ситуацій до змісту курсів і спецкурсів, самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів, педагогічної практики, тематику навчальних і методичних проектів, курсових і кваліфікаційних досліджень, діагностичні матеріали.
Урахування результатів дослідження дало змогу сформулювати рекомендації щодо подальшого розвитку професійної підготовки вчителя природничих дисциплін. На загальнодержавному рівні це: оновлення й розробка законодавчої та нормативно-правової бази, що регламентує й здійснює державну підтримку розвитку природничої освіти й змісту професійної діяльності вчителя природничих дисциплін, уведення до неї нових напрямів спеціалізації, які сприятимуть конкурентоспроможності й мобільності фахівців, формуванню педагога-дослідника та його професійної культури; конкретизацією ОКХ і ОПП бакалавра та магістра цього профілю в частині їх методологічної підготовки й визначеної методологічної компетентності; сприяння в оновленні матеріально-технічної бази й освітнього середовища природничих факультетів педагогічних ВНЗ.
На регіональному рівні: забезпечення системної співпраці закладів позашкільної, шкільної природничої освіти та педагогічних ВНЗ у напрямі професійної орієнтації й популяризації досягнень обдарованих учнів, студентів і творчо працюючих учителів природничих дисциплін; започаткування регіональних програм із розвитку науково-технічної та науково-педагогічної творчості, природничо-наукових досліджень молоді; створення й фінансова підтримка баз для проведення педагогічних і навчальних, а між ними – польових практик майбутніх учителів природничих дисциплін.
На рівні вищого навчального закладу: оновлення й конкретизація стандартів і особистісно-орієнтованих програм професійної підготовки вчителя й викладача природничих дисциплін в умовах педагогічного ВНЗ; упровадження творчо-розвивальних засобів професійної підготовки, заснованих на цінностях педагогічної і природничо-наукової культур; забезпечення фундаменталізації й полікультурної спрямованості навчального процесу за всіма напрямами підготовки; уведення за рахунок варіативної складової навчального плану узагальнюючих спецпрактикумів і спецсемінарів, спрямованих на формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя; запровадження методологічних семінарів і лекторіїв для викладачів із метою формування в них готовності до вироблення в студентів специфічного для сфери освіти стилю мислення; розширення міжрегіональних і міжнародних контактів, орієнтованих на полікультурний діалог, науково-педагогічну співтворчість і співпрацю.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшої розробки на міждисциплінарному рівні потребують питання змісту й просторової структури методологічної культури вчителя, готовності викладачів до її формування і розвитку в системі професійної підготовки, а також проблеми інтеграції професійно-педагогічної підготовки й педагогічної інноваційної діяльності, шляхів розвитку інноваційного потенціалу вчителя-дослідника, ідеї полікультурної педагогічної освіти, її крос-культурної взаємодії із навчально-виховними системами європейських країн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования : [для пед. спец. высш. учеб. заведений] / Оксана Александровна Абдуллина. – [2-е изд. перер. и доп.]. – М. : Просвещение, 1990. – 141 с.
2. Адольф В. А. Теоретические основы формирования профессиональной компетентности учителя : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 / Адольф Владимир Александрович. – М., 1998. – 360 с.
3. Аксіологічний підхід – основа формування цілісної особистості майбутнього педагога : [монографія] / За заг. ред. Л. О. Хомич. –
Київ-Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2010. – 143 с.
4. Аксьонова О. В. Методика викладання економічних дисциплін : навч. посіб. / Олена Валентинівна Аксьонова. – К. : КНЕУ, 2006. – 708 с.
5. Амонашвили Ш. Размышления о гуманной педагогике / Шалва Амонашвили. – М. : Амрита-Русь, 1996. – 288 с.
6. Андреев В. И. Педагогика. Учебный курс для творческого само-развития / Валентин Иванович Андреев. – Казань : Центр инновационных технологий, 2005. – 607 с.
7. Андреев В. И. Педагогика саморазвития творческой личности как концептуальная основа для разработки системы непрерывного образования / В. И. Андреев // Развитие творческой личности в условиях непрерывного образования : [сб. статей]. – Казань, 1990. – С. 3–6.
8. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти відповідно до викликів XXI століття / В. Андрущенко, В. Бондар // Вища освіта України. – 2009. – № 4. – С. 17–23.
9. Андрущенко В. Педагогічна освіта України в стратегії Болонського процесу: Бесіда з ректором педагогічного університету ім. М. Драгоманова В. Андрушенком / В. Андрущенко // Освіта України. – 2004. – № 13 (17 лютого) – С. 4.
10. Анисимов О. С. Методологическая культура педагогической деятельности и мышления / Олег Сергеевич Анисимов. – М. : Экономика, 1991. – 415 с.
11. Анисимов С. Ф. Духовные ценности: производство и потребление / Сергей Федорович Анисимов. – М. : Малыш, 1988. – 255 с.
12. Аносов І. П. Формування методологічної культури педагога в контексті сучасних освітніх реформ / І. П. Аносов // Педагогіка і психологія професійної освіти. – К., 2003. – № 2. – С. 21–31.
13. Аносов І. П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект : [монографія] / Іван Павлович Аносов. – К. : Твім інтер, 2003. – 391 с.
14. Бабаева Ю. Д. Эмоции и проблемы классификации мышления / Ю. Д. Бабаева, И. А. Ввасильев, А. Е. Войскунский, О. К. Тихомиров // Весник МУ. Серия «Психология». – 1999. – № 3. – С. 42–55.
15. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований // Избранные педагогические труды / Юрий Константинович Бабанский; сост. М. Ю. Бабанский. – М. : Педагогика, 1989. – С. 436–546.
16. Багадирова С. К. Методы и средства формирования методологической компетентности будущих преподавателей : автореф. к-та пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / С. К. Багадирова. – Майкоп, 2002. – 21 с.
17. Багров М. В. Землезнавство: підручник / М. В. Багров, В. О. Боков, І. Г Черваньов, ред. П. Г. Шишенка. – К. : Либідь, 2000. – 464 с.
18. Бажанов В. А. Рефлексия в современном науковедении / В. А. Бажанов // Рефлексивные процессы и управление. – М., 2002. – №2. – Т. 2. – С. 73–89.
19. Байбагисова З. Э. Формирование у учащихся методологических знаний при обучении химии : дис. … к-та пед. наук : 13.00.02 / Байбагисова Зайрат Эреджебовна. – М., 2003. – 230 с.
20. Байденко В. И. Модернизация профессионального образования: современный этап / В. И. Байденко, Джерри Ван Зантворт. – М. : Исследоват. центр проблем качества подготовки специалистов, 2002. – 674 с.
21. Балл Г. А. Психология в рациогуманистической перспективе : Избр. работы / Георгий Александрович Балл. – К. : Основа, 2006. – 408 с.
22. Балл Г. О. Інтелектуальна культура осіб і спільнот у контексті раціогуманістичного світогляду / Г. О. Балл // Актуальні проблеми сучасної освіти у світлі вимог Болонського процесу: Матеріали міжнародної наукової конференції, 21-23 вересня 2009 р. – Севастополь : Изд-во СевНТУ, 2009. – С. 10–13.
23. Балл Г. О. Категорія «культура особистості» в аналізі гуманізації загальної та професійної освіти / Георгій Балл // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи : зб. наук. праць. – К., 2003. – С. 51–61.
24. Балл Г. О. Про психологічні засади формування готовності до професійної праці / Г. О. Балл // Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти : науково-методичний зб. – К., 1994. – 384 с.
25. Барна М. Оцінювання навчальних досягнень учнів: регіональна програма Львівської області «Педагогічний моніторинг якості навчання» / М. Барна, О. Гірний // Моніторинг якості освіти: становлення та розвиток в Україні: Рекомендації з освітньої політики / ред. О. І. Локшиної. – К. : «К.І.С.», 2004. – С. 5–12.
26. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / Михаил Михайлович Бахтин. – М. : Слово, 1979. – 444 с.
27. Башманівський О. Л. Формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу : автореф. к-та пед. наук : спец. 13.00.09 «Теорія навчання» / О. Л. Башманівський. – К, 2009. – 21 с.
28. Безносюк О. О. Природознавча освіта у світоглядних орієнтаціях сучасної людини / О. О. Безносюк, О. В. Плахотнік // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – 2010. – № 23. – С. 196–201.
29. Белякова И. В. Формирование готовности будущего учителя к управлению самостоятельной работой учащихся : дис. ... к-та пед. наук : 13.00.08 / Белякова Ирина Вячеславовна. – Магнитогорск, 2004. – 195 с.
30. Бенин В. Л. Педагогическая культура: философско-социологический анализ / В. Л. Бенин. – Уфа. : БГИ, 1997. – 200 с.
31. Бережнова Е. В. Методологические условия перехода от науки к практике в структуре прикладного педагогического исследования : дис. ... д-ра пед. наук. : 13.00.01 / Бережнова Елена Викторовна. – Волгоград, 2003. – 432 с.
32. Березюк О. С. Моделювання педагогічних ситуацій як засіб підготовки майбутнього вчителя до спілкування з учнями : [монографія] / Олена Станіславівна Березюк. – Житомир : ЖДПУ, 2003. – 174 с.
33. Берека В. Є. Мaгiстepськa пiдгoтoвкa мaйбутнiх мeнeджepiв oсвiти : мoнoгpaфiя / В. Є. Берека; peд. A. Й. Сиpoтeнкa. – Хмeльницький : ХГПA, 2008. – 357 с.
34. Бермус А. Г. Проблемы и перспективы реализации компетентностного подхода в образовании [Электронный ресурс] / Александр Григорьевич Бермус // Интернет-журнал «Эйдос». – Текст. дан. – М., 2005. – Режим доступа к журнал. : http://www.eidos.ru/journal/2005/0910-12.htm. – Загл. с экрана.
35. Беспалько В. П. Педагогические и прогрессивные технологии обучения / Владимир Павлович Беспалько. – М. : Новая школа, 1995. – 336 с.
36. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. : навч.-метод. видання / Іван Дмитрович Бех. – Кн. 1 : Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – К. : Либідь, 2003. – 280 с.
37. Библер B. C. От наукоучения – к логике культуры: Два философских введения в двадцать первый век / Владимир Соломонович Библер. – М. : Политиздат, 1990. – 413 с.
38. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : [монографія] / В. Ю. Биков. – К. : Атіка, 2008. – 684 с.
39. Біда О. А. Підготовка майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі : Теоретико-методичні засади / Олена Анатоліївна Біда. – К. : Науковий світ, 2002. – 322 с.
40. Блауберг И. В. Становление и сущность системного похода / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М. : Наука, 1973. – 270 с.
41. Бобрицька В. І. Професійна підготовка майбутнього вчителя в реаліях процесу реформування вищої школи / В. І. Бобрицька // Наукові записки НПУ ім. М. Драгоманова. – 2005. – № 59. – С.14–24.
42. Богомолова Е. В. Ценность и оценка / Е. В. Богомолова // Исторический материализм как наука. – М. : МГУ, 1974. – С. 133–146.
43. Бойко Е. Ф. Совершенствование методологической культуры учителя в системе повышения квалификации : дис. ... к-та пед. наук :
13.00.08 / Бойко Елена Фёдоровна. – Новокузнецк, 2003. – 159 с.
44. Болотов В. А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 8–14.
45. Большая биографическая энциклопедия [Электронный ресурс] : сайт «Энциклопедии и словари». – Текст. и граф. дан. – М., 2003-2014. – Режим доступа : http://enc-dic.com/enc_biography/ (дата обращения 2010-2014). – Загл. с экрана.
46. Большая советская энциклопедия / гл. редактор Б. А. Введенский. – М. : ГНИ „БСЭ”, 1957. – Т. 28. – 1200 с.
47. Большая советская энциклопедия / гл. редактор Б. А. Введенский. – М. : ГНИ „БСЭ”, 1955. – Т. 16. – 1500 с.
48. Большой психологический словарь / ред. Б. Мещерякова, В. Зинченко. – СПБ. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. – 672 с.
49. Бондаревская Е. В. Педагогическая культура как общественная и личностная ценность / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1999. – № 3. – С. 37–43.
50. Бондаревская Е. В. В защиту «живой» методологии / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1998. – № 2. – С. 102-105.
51. Бондаревская Е. В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания : учебное пособие / Е. Бондаревская, С. Кульневич; ред. Е. В. Бондаревской. – М.-Ростов-н/Д : Творческий центр «Учитель», 1999. – 560 с.
52. Бондаревская Е. В. Теория и практика личностного образования / Евгения Васильевна Бондаревская. – Ростов-на-Дону : Учитель, 2000. – 320 с.
53. Брунер Дж. Культура образования / Джером Брунер; пер. Л. В. Трубицыной, А. В. Соловьева. – М. : Просвещение, 2006. – 223 с.
54. Брызгалова С. И. Введение в научно-педагогическое исследование : учеб. пособ. / С. И. Брызгалова. – Калининград : Изд-во КГУ, 2003. – 151 с.
55. Бугаев А. И. Методика преподавания физики в средней школе: Теорет. основы : [учеб. пособ. для студентов пед. ин-тов по физ.- мат. спец.] / Александр Иванович Бугаев. – М. : Просвещение, 1981. – 288 с.
56. Бугрій О. В. Професійна діяльність учителя географії : навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів / Олена Володимирівна Бугрій. – Кривий Ріг : Видавничий дім, 2008. – 232 с.
57. Бургин М. С. Введение в современную точную методологию науки: Структуры систем знаний / М. С. Бугрин, В. И. Кузнецов. – М. : АО «Аспект Пресс», 1994. – 304 с.
58. Бургин М. С. Понятия и функции методологии. (К итогам дискуссии) / М. С. Бургин // Советская педагогика. – 1990. – № 10. – С. 74–77.
59. Буряк В. К. Формування методологічної культури майбутнього вчителя / Володимир Буряк // Рідна школа. – 2003. – № 2. – C. 3–7.
60. Буряк В. К. Формування у студентів критичного стилю мислення / В. К. Буряк // Вища школа. – 2007. – № 3. – С. 21–30.
61. Буряк В. К. Педагогічна культура: теоретико-методологічний аспект / Володимир Костянтинович Буряк. – К. : Деміур, 2005. – 232 с.
62. Быстрова А. Н. Мир культуры (Основы культурологии) : учеб. пособ. / А. Н. Быстрова – М. : Издательство Фёдора Конюхова; Новосибирск: ООО «Издательство ЮКЭА», 2002. – 712 с.
63. Валеев Г. Х. Формирование методологической культуры педагога-исследователя : монография / Гали Халифонович Валеев. – Челябинск : Факел, 2000. – 192 с.
64. Валицкая А. П. Нужна ли России высшая педагогическая школа? / А. П. Валицкая // Педагогика. – 2000. – № 4. – С. 6–7.
65. Ванюшкина Л. М. Современный философско-культурологический контекст образования // Академический вестник Института педагогического образования и образования взрослых РАО. – 2012. – № 3. – С. 22–26.
66. Варне Л. Б. Преподавание и метод конкретных ситуаций (конкретные ситуации и дополнительная литература) : Пер. с англ. / Л. Б. Варне, Л. Б. Барнс, K. P. Кристенсен, Э. Д. Хансен. – М. : Гардарики, 2000. – 501 с.
67. Введенский В. Н. Развитие педагогической профессии как социального института : дисс. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 / Введенский Вадим Николаевич. – СПб., 2005. – 360 с.
68. Вегнер Е. Г. Формирование методологической компетентности будущего учителя географии средствами модульного обучения : дис. ... к-та пед. наук : 13.00.02 / Вегнер Елена Григорьевна. – М., 2007. – 212 с.
69. Верзилин Н. М. Общая методика преподавания биологии / Н. М. Верзилин, В. М. Корсунская. – М. : Просвещение, 1983. – 384 с.
70. Википедия – свободная энциклопедия : [Электронный ресурс] : сайт некоммерческой организации Wikimedia Foundation, Inc. – Текст. и граф. дан. – Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki (дата обращения 2010-2014). – Загл. с экрана.
71. Виндельбанд В. История новой философии в ее связи с общей культурой и отдельными науками / В. Виндельбанд. – М. : Директ-медиа, 2010. – 302 с.
72. Виноградов С. Система Шаталова. Годовой курс – за 10 часов! / С. Виноградов // Наука и жизнь. – 2008. – № 2. – С. 21–27.
73. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи : Підручник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури / Світлана Сергіївна Вітвицька. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 350 с.
74. Выготский Л. С. Проблемы развития психики / Лев Семенович Выготский // Собр. соч. в 6 т. – М. : Педагогика, 1983. – Т. 3. – 367 с.
75. Газман О. С. Базовая культура личности: теоретические и методологические проблемы : сб. науч. тр. / Олег Семенович Газман. – М. : АПИ СССР, 1989. – 149 с.
76. Гайсина Г. И. Культурологический подход в теории и практике педагогического образования : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 / Гайсина Галина Ивановна. – М., 2002. – 354 с.
77. Гайсина Г. И. Образование и культура в контексте общественного развития / Г. И. Гайсина // Культура и образование. – Уфа : БПИ, 1999. – С. 50-55.
78. Гальперин П. Я. Зависимость обучения от типа ориентировочной деятельности / П. Я. Гальперин, Н. Ф. Талызина. – М. : Изд-во МГУ, 1968. – 238 с.
79. Гельфман Э. Г. Развитие методологической культуры будущих учителей математики / Э. Г. Гельфман, Ю. К. Пенская // Вестник Томского государственного педагогического университета. – 2011. – № 10 (112). – С. 34–37.
80. Гершунский Б. С. Методологическое знание в педагогике / Б. С. Гершунский, М. Д. Никандров // Политехнический музей. – М. : Знание, 1986. – С. 3–36.
81. Гершунский Б. С. Образование в третьем тысячелетии: гармония знания и веры / Б. С. Гершунский // Педагогика. – 1998. – № 2. – С. 49–57.
82. Гершунский Б. С. Педагогическое науковедение / Б. С. Гершунский // Советская педагогика. – 1989. – №10. – С. 68–74.
83. Гершунский Б. С. Философско-методологические основания стратегии развития образования в России : монографія / Борис Семенович Гершунский. – М. : ИТПиМИО РАО, 2005. – 160 с.
84. Гессен С. И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / Сергей Иванович Гессен. – М. : «Школа-Пресс», 1995. – 450 с.
85. Гинзбург В. Л. Что такое ценности современного общества : курс лекций / В. Л. Гинсбург. – М. : Владос, 2002. – 320 с.
86. Глаголева Ю. И. Педагогические условия становления методологической культуры учащихся : дис. ... к-та. пед. наук : 13.00.01 / Глаголева Юлия Игоревна. – Псков, 2002. – 245 с.
87. Глузман А. В. Университетское педагогическое образование: опыт системного исследования : монография / Александр Владимирович Глузман. – К. : Просвіта, 1997. – 312 с.
88. Голин Г. М. Методы научного познания в школьном образовании / Г. М. Голин // Советская педагогика. – 1985. – № 3. – С. 26–30.
89. Голюк О. А. Теоретико-методологічні засади формування діалогічної культури в майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін / О. А. Голюк // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. – Випуск 13. – Глухів : ГДПУ, 2009. – С. 242–250.
90. Гончаренко С. Методологічні знання як виявлення фундаменталізації професійної підготовки вчителя / С. Гончаренко, В. Кушнір // Шлях освіти. – 2007. – № 3 (45). – С. 2–8.
91. Гончаренко С. У. Проблема підвищення теоретичного рівня освіти / С. У. Гончаренко, Н. В. Пастернак // Шлях освіти. – 2005.– № 5. – С. 16–29.
92. Гончаренко С. У. Український педагогічний енциклопедичний словник / Семен Устимович Гончаренко. – [2 вид., доп. й випр.]. – Рівне : Волинські обереги, 2011. – 552 с.
93. Гончаренко С. У. Фундаментальність знань учителя як новий виклик розвитку суспільства / С. Гончаренко, В. Кушнір, Г. Кушнір // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2007. – № 3. – С. 9–20.
94. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: Методичні поради молодим науковцям / Семен Устимович Гончаренко. – К.-Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2008. – 278 с.
95. Гончарова Н. Л. Категория «компетентность» и «компетенция» в современной образовательной парадигме [Электронный ресурс] / Н. Л. Гончарова // Сб. науч. трудов СевКавГТУ. Серия «Гуманитарные науки». – Текст. дан. – 2007. – № 5. – Режим доступа : http://www.nestu.ru. – Загл. с экрана.
96. Горбенко С. С. Історія гуманізації музичної освіти : [навчальний посібник за модульно-рейтинговою системою навчання] / С. С. Горбенко. – Кам’янець-Подільський : Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2007. – 348 с.
97. Горкуненко П. П. Підготовка студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи : дис. …к-та пед. наук. : 13.00.04 / Горкуненко Петро Петрович. – Вінниця, 2006. – 235 с.
98. Горохівська Т. М. Формування світоглядної культури майбутніх вчителів історії у процесі фахової підготовки : дис. ... к-та пед. наук : 13.00.04 / Горохівська Тетяна Миколаївна. – Суми, 2009. – 271 с.
99. Горюнова Т. Понятие управленческой культуры педагогов [Электронный ресурс] / Татьяна Горюнова : сайт SuperInf. – Тектс. дан. – СпБ, 2010. – Режим доступа : http://www.superinf.ru/
view_helpstud.php?id=1979 (дата обращения 25.10.2013). – Загл. с экрана.
100. Гриньов В. Й. Формування дидактичної культури майбутнього вчителя : дис… к-та пед. наук : 13.00.04 / Гриньов Віталій Йосипович. – Х., 2002. – 179 с.
101. Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспект) / Валентина Миколаївна Гриньова. – Х. : Основа, 1999. – 300 с.
102. Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти) : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04 / Гриньова Валентина Миколаївна. – Х., 2000. – 520 с.
103. Губа А. В. Теоретико-методичні засади формування управлінської культури вчителя-майбутнього менеджера освіти : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / А. В. Губа. – Луганськ, 2010. – 44 с.
104. Гуманитарные образовательные технологии в вузе / О. В. Акулова, А. А. Ахаян, Е. Н. Глубокова, А. П. Тряпицына и др.; ред. C. А. Гончарова. – СПб. : Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2007. – 180 с.
105. Гуревич П. С. Философия культуры : пособ. для студ. гуманитарных вузов / Петр Семенович Гуревич. – М. : УИЦ «Гардарики», 1994. – 317 с.
106. Гуревич Р. С. Веб-квест як інноваційна технологія навчання у вищій і середній школі / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2011. – № 21 –
С. 36–47.
107. Гусак П. М. Підготовка учителя: технологічні аспекти : монографія / Петро Миколайович Гусак. – Луцьк : Вежа, 1999. – 287 с.
108. Давыдов В. В. Виды обобщения в обучении (логико-психологические проблемы построения учебных предметов) / Василий Васильевич Давыдов. – М. : Педагогика, 1972. – 400 с.
109. Даниленко М. В. Педагогічні задачі : навч. посіб. для пед. ін-тів / М. В. Даниленко, Л. І. Даниленко. – К. : Вища школа, 1991. – 197 с.
110. Данилов М. А. Основные проблемы методологии и методики педагогических исследований / М. А. Данилов // Советская педагогика. –1977. – № 5. – С. 84–90.
111. Данилюк М. Принципы модернизации педагогического образования / М. Данилюк // Педагогика. – 1999. – № 6. – С. 25–30.
112. Державні стандарти професійної освіти: теорія і методика : монографія / за ред. Н. Г. Ничкало. – Хмельницький : ТУП, 2002. – 334 с.
113. Джонсон Д. Методы обучения. Обучение в сотрудничестве / Д. Джонсон, Р. Джонсон, Э. Джонсон-Холубек; пер. с англ. З. С. Замчук. – Спб. : Экономическая школа, 2001. – 256 с.
114. Діагностика успішності учителя / Упоряд. Т. В. Морозова – X. : Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 160 с.
115. Довідник користувача європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС) [Електронний ресурс]. – Текст. дан. – Режим доступу : http://zavantag.com/docs/7/index-1965583-10.html (дата звернення: 26.09.2012). – Назва з екрану.
116. Долженко О. В. Современные методы и технологии обучения в техническом вузе : методическое пособие / О. В. Долженко, В. Л. Шатуновский. – М. : Высшая школа, 1990. – 191 с.
117. Дубасенюк O. A. Професійно-педагогічні задачі: типологія та технологія розв’язання : навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів / O. A. Дубасенюк, О. В. Вознюк. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. – 272 с.
118. Дубова М. В. Дидактический аспект развития методологической культуры студентов – будущих учителей : дис. …к-та пед. наук : 13.00.01 / Дубова Марина Вениаминовна. – Саранск, 2004. – 196 с.
119. Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления/ Дж. Дьюи. – М. : Знание. – 1999. – 236 с.
120. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – Мн. : Изд-во Белорусского ун-та, 1976. – 175 с.
121. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / укл. Н. П. Наволокова. – Х. : Основа, 2009. – 176 с.
122. Етика : навч. посіб. / За ред. В. О. Лозового. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 224 с.
123. Єрмакова С. С. Формування професійно-педагогічних цінностей у майбутніх учителів початкових класів : автореф. дис... к-та пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / С. С. Єрмакова – О., 2003. – 21 с.
124. Жерносек І. П. Деякі ціннісні орієнтації молоді / І. П. Жерносек // Цінності освіти і виховання. – К., 1997. – № 5. – С. 39–41.
125. Загальна методика навчання біології / ред. І. В. Мороза. – К. : Либідь, 2006. – 592 с.
126. Загвязинский В. И. Методология и методы психолого-педагогического исследования : [учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. зав-й] / В. И. Загвязинский, Р. Атаханов. – 2-е изд., стер. – М. : Академия, 2005. – 208 с.
127. Загвязинский В. И. Теория обучения: Современная интерпретация : [учеб. пос. для студ. высш. учеб. зав-й] / Владимир Ильич Загвязинский. –
М. : Академия, 2001. – 192 с.
128. Збірник міні-кейсів з дисципліни «Комунікативні процеси у навчанні» / ред. Л. О. Савенкової, В. М. Приходько. – К. : КНЕУ, 2009. – 343 с.
129. Зверев И. Д. Общая методика преподавания биологии : пособие для учителей / И. Д. Зверев, А. Н. Мягкова. – М. : Просвещение, 1985. – 191 с.
130. Зверева Н. М. Методологическое знание в содержании образования / Н. М. Зверева, А. А. Касьян // Педагогика. – 1993. – № 1. – С. 9–12.
131. Зеер Э. Р. Психология профессионального образования : учебное пособие / Эвальд Фридрихович Зеер. – М. : Московский социальный институт; Воронеж : НПО «МОДЭК», 2003. – 480 с.
132. Зеліско Л. Культура як складова професійної підготовки вчителя / Л. Зеліско // Педагогіка і психологія професійної світи. – 2009. – № 4. –
С. 51–62.
133. Зимняя И. А. Общая культура и социально-профессиональная компетентность человека [Электронный ресурс] / И. А. Зимняя // Интернет-журнал «Эйдос». – 2006. – № 3. – Текст. дан. – Режим доступа : http://www.eidos.ru/ journal/2006/0504.htm (дата обращения 25.09.2012). – Загл. с экрана.
134. Зинченко В. П. Психология на качелях между душой и телом / В. П. Зинченко // Знание. Понимание. Умение. – 2005. – № 3. – С. 151–169.
135. Зорина Л. Я. Дидактические основы формирования системности знаний старшеклассников / Любовь Яковлевна Зорина. – М. : Педагогика, 1978. – 128 с.
136. Зорина Л. Я. Ценности естественнонаучного образования / Л. Я. Зорина // Педагогика. – 1995. – № 3. – С. 29–33.
137. Зязюн И. А. Профессиональное развитие личности в контексте культурных ценностей / И. А. Зязюн // Проблемы постсекундарного профессионального образования / Клуб профессионального образования стран Центральной и Восточной Европы (30 сентября – 2 октября 1996). –
К. : Вища шк