ЛЕКСИЧНА СПОЛУЧУВАНІСТЬ КОМПОНЕНТІВ СТАЛИХ ДІЄСЛІВНО-СУБСТАНТИВНИХ ВИРАЗІВ ТИПУ TO GIVE A SMILE, TO HAVE A LOOK, TO MAKE A SUGGESTION У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

brief description

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

ФЕДОРЕНКО Ольга Ігорівна

УДК 811.111.’366.5.

ЛЕКСИЧНА СПОЛУЧУВАНІСТЬ КОМПОНЕНТІВ
СТАЛИХ ДІЄСЛІВНО-СУБСТАНТИВНИХ
ВИРАЗІВ ТИПУ
to give a smile, to have a look, to make a suggestion
У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук,
доцент С. М. Сухорольська

Львів 2003

ЗМІСТ

В С Т У П ..4

РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ЛЕКСИЧНОЇ СПОЛУЧУВАНОСТІ СЛІВ
У ТЕОРЕТИЧНОМУ МОВОЗНАВСТВІ .14

1.1. Сполучуваність як лінґвістична категорія .....14
1.2 . Лексична сполучуваність слів у теоретичному і
практичному аспектах ..22
1.3. Корпусна лексична граматика та основи нової
лексичної теорії ..28
1.4. Основні проблеми теорії лексичної сполучуваності:
закономірності лексичної сполучуваності слів,
типологія лексичної сполучуваності та методологія
дослідження 40

В и с н о в к и ...66

РОЗДІЛ 2. СТАТУС СТАЛИХ ДІЄСЛІВНО-СУБСТАНТИВНИХ
СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ..68

2.1. Основні підходи до визначення лінґвістичного
статусу сталих дієслівно-субстантивних слово-
сполучень ...68
2.2 . Сталі дієслівно-субстантивні словосполучення
як прояв тенденції до номіналізації у сучасній
англійській мові .77
2.3 . Сталі дієслівно-субстантивні словосполучення
як один із типів полілексемних одиниць
(формулоподібних утворень) ...............................................89

В и с н о в к и .94

РОЗДІЛ 3. ЛЕКСИЧНА СПОЛУЧУВАНІСТЬ КОМПОНЕНТІВ
СТАЛИХ ДІЄСЛІВНО-СУБСТАНТИВНИХ
СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ..................................96

3.1. Дієслова широкої семантики у функції операторів
сталих дієслівно-субстантивних словосполучень ...............96

3.2. Лексична сполучуваність компонентів сталих
дієслівно-субстантивних словосполучень моделі
make + vN/N ......104
3.3. Лексична сполучуваність компонентів сталих
дієслівно-субстантивних словосполучень моделі
do + vN/N ...........109
3.4. Лексична сполучуваність компонентів сталих
дієслівно-субстантивних словосполучень моделі
give + vN/N .........113
3.5. Лексична сполучуваність компонентів сталих
дієслівно-субстантивних словосполучень моделі
get + vN/N ..........121
3.6. Лексична сполучуваність компонентів сталих
дієслівно-субстантивних словосполучень моделі
take + vN/N ........125
3.7. Лексична сполучуваність компонентів сталих
дієслівно-субстантивних словосполучень моделі
have + vN/N 132
3.8. Лексична сполучуваність компонентів сталих
дієслівно-субстантивних словосполучень
низькопродуктивних моделей keep + vN/N
та put + vN/N ..........................................................................138
3.9. Закономірності лексичної сполучуваності
компонентів сталих дієслівно-субстантивних
словосполучень. Словосполучення-синоніми та
словосполучення-конверсиви ..............................................142

В и с н о в к и ....................................................................................173

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ............................................................................176

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................180

Д О Д А Т О К ...230

В С Т У П
У сучасній англійській мові спостерігається активне вживання сталих дієслівно-субстантивних словосполучень (СДСС) нефразеологічного характеру, а саме: фразеоматичних комплексів (фразем) типу to give a smile, to have a look, to make a suggestion, еквівалентних у плані змісту монолексемному дієслову (to smile, to look, to suggest).
Позицію першого компонента СДСС заповнюють функціональні дієслова широкої семантики do, give, get, have, keep, make, put, take, напр.:
do: a dance, a favour, good, homage, honour, justice, research, reverence;
give: a cough, a giggle, a hug, a kiss, a laugh, a look, a shout, a smile, a wash;
get: a beating, a blow, a kiss, a knock, a lift, a push, a ride, a shave, treatment;
have: a bath, a chat, a fight, a look, a quarrel, a ride, a swim, a talk, a walk;
keep: control, guard, hold, a look-out, possession, sight, vigil, ward, watch;
make: an answer, an assumption, a decision, a move, a promise, a suggestion;
put: a ban, a burden, an end, a limit, an obligation, a restraint, a stop, a tax;
take: a bath, a dive, a drive, a jump, a look, a rest, a step, a swim, a walk.
Такі словосполучення різного ступеня усталеності широко вживаються у різних функціональних стилях. Зростання частотності і продуктивності даних утворень пояснюють розвитком елементів аналітизму та тенденцією до номіналізації [Сухорольська, 1989, 31-32].
У лінґвістичній літературі у центрі уваги перебувають характер СДСС, їх місце у системі мови [Kawakami, 1973, 13-34; Live, 1973, 31-50; Пинхасова, 1977; Кузнецова, 1979; Мещерякова, 1979; Гладких, 1980; Грицюк, 1980; Осипов, 1980; Сафаров, 1980; Жданова, 1980, 1981; Черкасская, 1980; Котляр, 1981; Кочетков, 1981; Битокова, 1982; Калимуллина, 1982; Куровская, 1982; Сухорольська, 1989; Огоновська, 1991], дериваційні та структурно-семантичні особливості [Куровська, 1981; Сухорольська, 1987, 1992; Сухорольская, 1988, 140-159]. Слід, однак, відзначити, що, незважаючи на існування достатньої кількості робіт з питань дослідження особливостей СДСС, тут є ще недосліджені аспекти.
Найменш дослідженим аспектом стійких сполучень вказаного типу в мовознавстві залишається сполучуваність компонентів СДСС. Створення таких одиниць не є довільним і стихійним, а підпорядковується певним мовним закономірностям, які виявляються, зокрема, у їх лексичному складі [Дашевская, 1979, 124-125; Котляр, 1989, 55-56].
На мотивовану комбінаторику компонентів СДСС звернули увагу З. Херріс [Хэррис, 1962, 621], С. Кавакамі [Kawakami, 1973, 18], А. Лайв [Live, 1973], Н. М. Амосова [Амосова, 1963, 116], Г. Г. Почепцов [Почепцов, 1971, 78], А. М. Мухін [Мухин, 1976, 200], В. Л. Дашевська [Дашевская, 1979], Н. Є. Котляр [Котляр, 1989, 55-56], О. В. Огоновська [Огоновська, 1991, 64-66], С. М. Сухорольська [Сухорольская, 1988, 123-125].
З. Херріс вважає, що вибір дієслівного компонента Vi у квазітрансформації типу VI → Vi + NvI залежить від VI [Хэррис, 1962, 621]. С. Кавакамі поділяє цю точку зору і підкреслює певну обмеженість вибору, яка не допускає таких реалізацій, як *give a step, *have a push [Kawakami, 1973, 18]. Н. М. Амосова вказує, що обмеженість вибору зумовлює сполучуваність іменників laugh, push, nod, sigh з дієсловом give, а іменників swim, walk, sip з take [Амосова, 1963, 116]. С. М. Сухорольська класифікує СДСС за їх етимологією, напрямом деривації та категоріальною семантикою іменних компонентів [Сухорольская, 1988].
Відзначаючи різноскерований динамізм” дієслівних компонентів СДСС, дієслів широкого лексичного значення give, get, have, make, take, Н. М. Амосова [Амосова, 1963, 115] та О. В. Огоновська [Огоновська, 1991, 61-62] підходять до вирішення цього питання найближче, але, на жаль, не розглядають специфіку сполучуваності компонентів СДСС у лексичному ракурсі, не з’ясовують лексико-семантичних особливостей субстантивних компонентів, що впливають на заповнення позиції дієслівного оператора СДСС, не розглядають дієслівних компонентів широкого та вузького значення у складі СДСС тощо.
Мета дисертаційної роботи дослідити лексичну сполучуваність компонентів СДСС, опираючись на аналіз їх семантики.
Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань:
- з’ясувати поняття лексична сполучуваність” та обґрунтувати специфіку стійких словосполучень нефразеологічного типу;
- висвітлити питання функціонування і співвідношення СДСС як описової форми номінації дії та корелятивних монолексемних дієслів;
- виділити всю сукупність СДСС та описати основні моделі СДСС щодо їх продуктивності та поширення у досліджуваних текстах;
- визначити функції та значення дієслівних компонентів СДСС, з’ясувати поняття широкого значення;
- провести значеннєву класифікацію і встановити лексико-семантичні групи іменників, які потрапляють у сферу сполучуваності окремих дієслівних компонентів СДСС, а також визначити кількість іменних лексем у межах кожної лексико-семантичної групи;
- простежити основні типи парадигматичного зв’язку, в якому перебувають СДСС унаслідок лексичної варіантності дієслівних компонентів (СДСС-синоніми та СДСС-конверсиви);
- з’ясувати поняття лексичні конверсиви”, визначити специфіку СДСС, які кваліфікуються як словосполучення-конверсиви;
- проаналізувати семантичні особливості дієслівного та субстантивного компонентів та встановити основні фактори, від яких залежить лексична сполучуваність компонентів СДСС.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано у межах наукової теми Структура, семантика та тенденції розвитку германських та романських мов”, що її розробляє факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка.
Об’єктом дослідження стали 2055 англійських CДСС. Із них 1400 СДСС з дієсловами широкого значення make, do, give, get, take, have, keep, put та 655 СДСС з дієсловами вузького значення у функції дієслівного компонента.
Предметом дослідження є специфіка та закономірності лексичної сполучуваності компонентів СДСС.
Матеріалом для спостереження слугують твори сучасних англомовних авторів 10 000 сторінок англійської, американської, канадської та австралійської художньої літератури. Для висвітлення деяких аспектів, окрім англійських оригіналів, використано українські переклади. Широко використовувалися дані словників: одномовних, двомовних, тлумачних, перекладних, навчальних, комбінаторних, синонімів, семантичних відстаней, фразеологічних одиниць, найуживаніших стійких сполучень тощо.
Методологічна основа дисертації визначається системним підходом до оцінки мовних явищ. Лексичний матеріал розглядається у його стосунках і залежностях, опозиціях і безпосередньому функціонуванні. Аналіз мовних явищ проводиться на основі методологічних вимог простоти, послідовності та об’єктивності.
Методи дослідження зумовлені метою та завданням роботи. Текстовий матеріал досліджено за допомогою контекстуального аналізу. Семантична структура компонентів СДСС досліджувалася за допомогою компонентного аналізу, трансформаційного аналізу та методу словникових дефініцій. Методом синтаксемного аналізу [Мухин, 1980] вивчені семантико-синтаксичні особливості СДСС. Закономірності лексичної сполучуваності компонентів СДСС описані на основі лексико-семантичної класифікації контекстових партнерів слова [Лошакова, 1979; Яровая, 1984]. У дослідженні застосовано також метод кількісних підрахунків.
Репрезентативність досліджуваного корпусу текстів, широке охоплення теоретичних джерел і матеріалу дослідження, комплексний характер методики є підставою для достовірності та об’єктивності отриманих результатів.
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлено зацікавленням мовознавців таким перспективним напрямком сучасного мовознавства як теорія лексичної сполучуваності, та відносною неопрацьованістю цієї проблеми, а також усе зростаючим інтересом сучасної англістики до полілексемних (формулоподібних) одиниць. Лексична сполучуваність слів належить до провідних проблем сучасного мовознавства [Баскевич, 1990, 67]. У зв’язку з цим зростає необхідність її комплексного дослідження як в теоретичному, так і в практичному плані [Сукаленко, 1970, 191; Хидекель и др., 1973, 180; Кочерган, 2001, 3; Тарасова, 2001, 70; Bahns, 1993; Lewis, 1993, 93]:
1. Загальнотеоретичні проблеми сполучуваності та словосполучень: граматична і лексична сполучуваність слів; закономірності сполучуваності слів; особливості окремих лексико-семантичних груп; синонімія сполучень різних структурних типів; синонімія однокореневих слів і словосполучень; лексична і граматична сполучуваність як критерій встановлення значення слова, синонімії, омонімії та антонімії; закони комбінаторики словосполучень різних типів; лексична сполучуваність як критерій розмежування вільних і фразеологічних сполучень; взаємодія усталеності та ідіоматичності; словотвірні можливості і типова сполучуваність похідних слів тощо.
2. Проблеми зіставного дослідження сполучуваності у різних мовах: спільне та відмінне у сполученнях різних мов; розробка методики зіставного аналізу словосполучень; сполучуваність як міжмовний критерій ідіоматичних словосполучень; зіставне вивчення прямих і переносних значень у межах однотипних лексико-семантичних груп; зіставне вивчення законів сполучуваності слів; спільне і особливе у сполучуваності співвідносних словникових елементів і лексико-семантичних груп у різних мовах тощо.
3. Проблеми лінґвостилістики: дослідження стилістичних особливостей слів та сполучень; вивчення факторів, які зумовлюють стилістичні характеристики слова; закони і норми стилістичної комбінаторики слів; диференційні ознаки слів із різними стилістичними характеристиками тощо.
4. Проблеми автоматизації лінґвістичних досліджень: автоматичне визначення меж словосполучення; встановлення критеріїв членування фрази на синтагми; автоматичний аналіз речення; автоматичне реферування та анотування тексту на основі критеріїв сполучуваності тощо.
5. Проблеми лінґводидактики (викладання іноземних мов): відбір лексичного мінімуму для навчання іноземної мови; відбір словосполучень; вивчення типових структур і типової сполучуваності одиниць тощо.
6. Проблеми лексикографії: укладання комбінаторних словників, словників усталених виразів тощо.
Окреме актуальне дослідження пов’язуємо з основним фактичним матеріалом даної дисертації, а саме із розглядом лексичної сполучуваності компонентів СДСС, які належать до високочастотних і продуктивних засобів номінації англійської мови. Лексична сполучуваність їхніх компонентів залишалася поза увагою дослідників і потребує детального вивчення та систематизації. Варто вказати на відсутність лексико-семантичної класифікації субстантивних компонентів СДСС. Комплексного дослідження потребує категоріальна семантика субстантивних компонентів СДСС, яку також не досліджували.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що в ній уперше зроблено спробу всебічного комплексного аналізу лексичної сполучуваності компонентів СДСС у сучасній англійській мові. Вперше встановлено критерії сполучуваності компонентів СДСС та фактори, що впливають на заповнення позиції дієслівного оператора; виділено окремі лексико-семантичні групи іменників, які сполучаються з тим чи іншим дієслівним оператором у складі СДСС; ідентифіковано кількісні параметри кожної лексико-семантичної групи; складено списки основних лексико-семантичних груп субстантивних компонентів для широкозначних дієслівних операторів СДСС; досліджено категоріальну семантику субстантивних компонентів СДСС.
Новаторський підхід полягає у вивченні лексичної сполучуваності компонентів СДСС з проекцією на корпусну лексичну граматику (corpus- based lexico-grammar), що розкриває різноманітність форм лексичної та граматичної взаємодії.
Теоретичне значення дисертації у тому, що результати дослідження можна використати при поглибленні окремих аспектів загальної теорії сполучуваності (граматична і лексична сполучуваність слів; закономірності лексичної сполучуваності слів; синонімія однокореневих слів та словосполучень; лексична сполучуваність як критерій розмежування вільних і фразеологічних словосполучень), уточненні низки мовознавчих понять (словосполучення, вільне словосполучення, фразеологізм, ідіома, стале словосполучення нефразеологічного характеру), для розробки певних теоретичних питань автоматичного аналізу тексту, лінґводидактики, перекладу, культури мови тощо.
Практична цінність дисертації у тому, що зібраний матеріал можна використати при комп’ютерній обробці тексту, для складання програм машинного перекладу. Результати дослідження можуть бути придатними для лексикографії при укладанні комбінаторних словників та словників усталених виразів.
Дані дисертації можна також використовувати для розробки розділів теоретичних курсів чи спецкурсів з лексикології, теоретичної граматики, на заняттях з англійської мови, а також у науково-пошуковій роботі.
Сполучуваність компонентів СДСС зазвичай викликає труднощі для тих, хто вивчає англійську мову, оскільки кожна мова має власну специфіку лексичної сполучуваності. Якщо набір понять приблизно однаковий у двох мовах, то лексичне наповнення СДСС може бути різним або лише частково ідентичним. У зв’язку з цим зібраний матеріал та отримані теоретичні висновки можуть бути корисними у теорії та практиці викладання іноземних мов, адже знання принципів сполучуваності є передумовою правильності утворюваних у мовленнєвому акті структур, а також адекватного перекладу.
Теоретична та практична цінність дисертаційного дослідження полягає також у широкому виході отриманих результатів на межі різних мовознавчих дисциплін: лексикології, граматики, лінґвістики тексту, контрастивної лінґвістики, комп’ютерної лінґвістики, лінґвостилістики, лінґводидактики, лексикографії, психолінґвістики тощо.
Особистий внесок дисертанта у дослідження полягає в подальшій розробці, уточненні та розширенні знань про специфіку СДСС як високочастотних і продуктивних засобів номінації англійської мови. Уперше розкрито специфіку механізму лексичної сполучуваності компонентів СДСС.
Апробація результатів дослідження здійснювалася у вигляді доповідей та повідомлень на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 2000, 2001), Міжвузівській науковій конференції Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінґвістичної школи” (Харків, 2002), Міжнародній науковій конференції Проблеми зіставної семантики” (Київ, 2001), X міжнародній науковій конференції з актуальних проблем семантичних досліджень, присвяченій 190-річчю Харківського державного педагогічного університету (Харків, 2001), II західно-регіональній науково-методичній конференції викладачів іноземних мов вищих навчальних закладів Лінгво-дидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах” (Тернопіль, 1999).
Повний текст дисертації обговорено на розширеному засіданні кафедри англійської філології факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (21.10.2003).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені у восьми наукових публікаціях (три статті, матеріали конференцій та тези).
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до них, загальних висновків, списку використаних джерел, списку лексикографічних джерел, списку ілюстративного матеріалу та додатка. Загальний обсяг дисертації становить 240 сторінок, із них 176 сторінок основного тексту. Список використаних джерел налічує 452 позиції, із них 90 позицій латиницею. Додаток, обсяг якого становить 11 сторінок, містить списки іменників основних лексико-семантичних груп для широкозначних дієслівних компонентів СДСС. У тексті дисертації подано 15 таблиць (таблиці кількісного аналізу семантики субстантивних компонентів СДСС тощо).
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, ступінь її дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дисертації, визначено її об’єкт, предмет, мету, завдання та методологію, сформульовано основні положення, які виносяться на захист.
У першому розділі Проблема лексичної сполучуваності слів у теоретичному мовознавстві” опрацьовано теоретичну базу дослідження. Сполучуваність розглядається як лінґвістична категорія і відмежовується від таких суміжних чи співвідносних лінґвістичних понять як валентність, контекст, дистрибуція, об’єднання; з’ясовано поняття лексична сполучуваність”, окреслено вихідні теоретичні позиції цього поняття та обґрунтовано специфіку сталих виразів нефразеологічного характеру.
У другому розділі Статус стійких дієслівно-субстантивних слово-сполучень” подано огляд основних підходів до визначення лінґвістичного статусу СДСС; встановлено загальні критерії їх ідентифікації та відмежування від інших корелятивних утворень; висвітлено питання функціонування й взаємовідношення СДСС як описової форми номінації дії та корелятивних дериваційно споріднених монолексемних дієслів; окреслено роль СДСС як полілексемних одиниць (формулоподібних утворень) у спілкуванні; розглядається специфіка створення таких одиниць та закономірності лексичної сполучуваності їх компонентів, які привернули увагу дослідників.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Проблема лексичної сполучуваності слів належить сьогодні до провідних проблем сучасного мовознавства. Широке висвітлення отримують питання, пов’язані з виявленням типових контекстів вживання слова, побудовою типології сполучуваності різних лексичних одиниць, розмежуванням стійких і перемінних синтагматичних зв’язків слів тощо [Баскевич, 1990, 67].
У дисертації проведено дослідження специфіки лексичної сполучуваності компонентів сталих дієслівно-субстантивних словосполучень (СДСС) типу to give a smile, to have a look, to make a suggestion, виділених із творів сучасних англомовних письменників та лексикографічних джерел.
Щоб адекватно описати закономірності лексичної сполучуваності компонентів СДСС, використано метод аналізу лексичної сполучуваності на основі лексико-семантичної класифікації контекстових партнерів слова.
Проведене у дисертації комплексне дослідження теоретичних та практичних аспектів лексичної сполучуваності компонентів СДСС дає підстави зробити наступні висновки:
1. Позицію дієслівного компонента СДСС заповнюють дієслова широкого значення do, give, get, have, keep, make, put, take, своєрідність яких полягає у тому, що максимальний ступінь семантичного узагальнення створює у них передумови для використання їх у граматичних функціях (функціях структуроутворення) та зумовлює обов’язкову сполучуваність з іншими словами, що конкретизують їх значення в кожній ситуації мовлення.
2. Субстантивні компоненти СДСС діляться на 27 лексико-семантичних груп (мовна комунікація, соціальна діяльність людини, різні аспекти людських взаємин, розумові дії, рух, споживання тощо).
3. Лексико-семантична класифікація субстантивних компонентів доводить, що лексична сполучуваність компонентів СДСС підпорядкована певним мовним закономірностям, однією з яких є закон семантичного узгодження (основний закон семантичного сполучення слів). Закон семантичного узгодження, який передбачає наявність спільних повторюваних (ітеративних) сем у семантичній структурі компонентів сполучення, має наступні випадки свого прояву стосовно СДСС:
1/ у семантичній структурі компонентів СДСС моделі make + N/vN повторяється сема результативність”;
2/ у семантичній структурі обох компонентів СДСС моделі do + N/vN зафіксована сема процес дії”;
3/ лексична сполучуваність компонентів CДСС моделі give + N/vN здійснюється за рахунок повторення семи об’єктна (відцентрова) скерованість/адресованість дії”;
4/ спільна (повторювана) сема компонентів СДСС моделей get + N/vN, take + N/vN та have + N/vN визначається як суб’єктна (доцентрова) скерованість дії”;
5/ у якості об’єднуючого семантичного елемента між компонентами СДСС моделі keep + N/vN виступає сема процес дії”;
6/ узгодження між компонентами СДСС моделі put + N/vN відбувається за семою зміна (положення, стану об’єкта у просторі і часі під впливом суб’єкта)”.
4. Дієслівні компоненти СДСС виявляють тенденцію до лексичної варіантності. Широкозначні дієслова в окремих випадках мають здатність до взаємозаміни. У ролі дієслівного компонента можуть також виступати дієслова вузького значення, які є синонімами широкозначних дієслів.
5. Заміна одного дієслівного оператора СДСС іншим мотивована і можлива лише 1/ у межах однієї спрямованості дії; 2/ у межах протилежної спрямованості дії; 3/ коли різні значення іменника валентні до різних дієслів.
6. Заміна дієслівного оператора СДСС у межах однієї спрямованості дії призводить до формування синонімічних СДСС із дещо іншим (більш уточненим, спеціалізованим) лексичним значенням.
7. Заміна дієслівного оператора СДСС оператором із протилежною спрямованістю дії призводить до виникнення СДСС-конверсивів, які різняться суб'єктно-об'єктною спрямованістю (позначають певну ситуацію стосовно двох різних її учасників). СДСС-конверсиви виражають станове протиставлення, оскільки спрямованість дії є основою станового значення (форм активного і пасивного стану).
8. Унаслідок лексичної варіантності сполучуваність компонентів СДСС кваліфікується як серійна (стійка сполучуваність кількох серій лексем). За кожною семантичною серією субстантивних компонентів закріплена серія дієслів. На основі серійної сполучуваності формуються серії СДСС із подібною структурою та семантикою, що складаються із кількох дієслів та іменників, які мають здатність до перехресної сполучуваності.
9. Сполучуваність компонентів СДСС семантично та граматично мотивована. Заповнення позиції дієслівного оператора програмується семантичними параметрами дієслова та іменника.
10. Мотивований вибір компонентів СДСС закріпляється традицією вживання у сталому зв’язку. Повторне вживання сполучень поступово призводить до усталеності, повторюваності сполучення в однаковому складі. Так виникає традиційна узуальна обмеженість сполучуваності компонентів СДСС. Характерною рисою СДСС є вибірковість у сполученні компонентів (обмежена лексична сполучуваність, лексична вибірковість). Вибірковість у ситуації вибору належить іменникам, а примусовість дієсловам, які під тиском властивостей системи вступають з ними у стійкі зв’язки.
У результаті проведеного дослідження з’ясовано лінґвістичні поняття сполучуваність”, лексична сполучуваність” та обґрунтовано специфіку сталих словосполучень нефразеологічного типу; усунено суперечності у питанні про статус СДСС, встановлено критерії їх ідентифікації та відмежування від інших корелятивних утворень (вільних сполучень, фразеологічних одиниць, аналітичних лексичних одиниць); висвітлено питання функціонування і співвідношення СДСС як описової форми номінації дії та корелятивних монолексемних дієслів; описано основні моделі СДСС щодо їх продуктивності та поширення у досліджуваних текстах; визначено функції та значення дієслівних компонентів СДСС; з’ясовано поняття широкого значення; створено детальну класифікацію лексико-семантичних груп іменників, які потрапляють у сферу сполучуваності кожного дієслівного компонента, та визначено кількість іменних лексем у межах кожної лексико-семантичної групи; простежено основні типи парадигматичного зв’язку, у якому перебувають СДСС внаслідок лексичної варіантності дієслівних компонентів (СДСС-синоніми та СДСС-конверсиви); з’ясовано поняття лексичні конверсиви”; визначено специфіку СДСС, які кваліфікуються як сполучення-конверсиви; встановлено основні фактори, від яких залежить лексична сполучуваність компонентів СДСС.
Однак коло проблем, пов’язаних із природою та функціонуванням пласту таких високочастотних і продуктивних засобів номінації англійської мови як СДСС, не вичерпується цією роботою і попередніми дослідженнями. Серед можливих сфер подальшого наукового пошуку можна зазначити наступні:
1. СДСС у світлі лінґвістики тексту:
а/ вивчення функціональних властивостей СДСС як особливих мовних одиниць у суспільній комунікації;
б/ функціонування СДСС у різножанрових творах;
в/ індивідуальні прийоми включення СДСС у структуру тексту;
2. СДСС у світлі контрастивної лінґвістики:
а/ зіставне дослідження СДСС у мовах різних типів;
б/ зіставне дослідження СДСС в українській та англійській мовах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамов Б.А. О понятии семантической избирательности слов // Инвариантные синтаксические значения и структура предложения. М.: Изд-во Московского ун-та, 1969. С. 34-39.
2. Агамджанова В.И. Итеративность семантических признаков лексики предложения // Синтагматическая обусловленность лексической семантики. Рига: Изд-во Рижского ун-та, 1980. С. 3-17.
3. Аксенова-Пашковская Г.В. О некоторых особенностях системы значений и сочетаемости слова man // К проблеме лексической сочетаемости. М.: Изд-во Московского ун-та, 1972. С. 13-48.
4. Амосова Н.Н. О некоторых типовых конструкциях в английском языке // Вестник Ленингр. ун-та. Серия истории, языка и литературы. 1961. Вып. 2, № 8. С. 115-120.
5. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. 206 с.
6. Амосова Н.Н. Фраземы как разновидность фразеологических единиц английского языка // Проблемы фразеологии: исследования и материалы. М.-Л.: Наука, 1964. С. 30-34.
7. Андрейчук Н.І. Семантична структура ідіом у зіставленні з неідіоматичними фразеологічними одиницями і вільними словосполученнями // Іноземна філологія. 1986. Вип. 83. С. 40-46.
8. Анищева О.Н. Межъязыковое сопоставление как метод типологии сочетаемости // Методы и приемы научного анализа в филологических исследованиях. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1978. С. 23-27.
9. Анищева О.Н. К вопросу о типологии сочетаемости лексем // Вопросы структуры и функционирования русского языка. Томск: Изд-во Томского ун-та, 1981. С. 68-71.
10. Анищева О.Н. Роль квантитативного критерия в разграничении типов лексической сочетаемости глаголов // Семантические категории сопоставительного изучения русского языка. Воронеж: Изд-во Воронежского
ун-та, 1981. С. 91-94.
11. Анищева О.Н. Типология объектной лексической сочетаемости глаголов созидания и разрушения в русском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01. Воронеж, 1981. 16 с.
12. Антонова М.К. К типологии лексико-граматической сочетаемости // Лексико-грамматическая сочетаемость в германских языках. Челябинск: Изд-во ЧГПИ, 1977. Вып 2. С. 5-8.
13. Антрушина Г.Б. Семантические особенности и сочетаемость слова girl в современном английском языке // К проблеме лексической сочетаемости. М.: Изд-во Московского ун-та, 1972. С. 102-111.
14. Апресян Ю.Д. Жолковский А.К., Мельчук И.А. Об одном способе изучения сочетаемости слов // Русский язык в национальной школе. 1969. № 6. С. 64-70.
15. Апресян Ю.Д. Экспериментальное исследование семантики русского глагола. М.: Наука, 1967. 200 с.
16. Апресян Ю.Д. Об экспериментальном толковом словаре русского языка // Вопросы языкознания. 1968. № 5. С. 60-64.
17. Апресян Ю.Д. К теории семантических преобразований // Информационные вопросы семиотики, лингвистики и автоматического перевода. М.: Изд-во Московского ун-та, 1971. С. 42-48.
18. Апресян Ю.Д. Об одном правиле сложения лексических значений // Проблемы структурной лингвистики, 1971. М.: Наука, 1972. С. 25-30.
19. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 368 с.
20. Аракин В.Д. О лексической сочетаемости // К проблеме лексической сочетаемости. М.: Изд-во Московского ун-та, 1972. С. 5-12.
21. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Л., 1966. 24 с.
22. Арутюнова Н.Д. Синтаксис // Общее языкознание. Внутренняя
структура языка. М.: Наука, 1972. 318 с.
23. Арутюнова Н.Д. Проблемы синтаксиса и семантики в работах Ч. Филмора. Вопросы языкознания. 1973. №1. С. 119-130.
24. Арутюнова Н.Д. Семантическое согласование слов и интерпретация предложения // Грамматическое описание славянских языков. М.: Наука, 1974. С. 158-171.
25. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. М.: Наука, 1976. 383 с.
26. Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. Ростов: Изд-во Ростовского ун-та, 1964. 260 с.
27. Астафьева Н.И. О некоторых изменениях лексической сочетаемости слов // Актуальные проблемы лексикологии. Минск: Изд-во БГУ, 1970. С. 14-18.
28. Афанасьева О.В. Сопоставительная сочетаемость некоторых французских и английских прилагательных // Исследования лексической сочетаемости и фразеологии. М.: Изд-во Московского ун-та, 1975. С. 74-102.
29. Афанасьева О.В. Сочетаемость прилагательных big и large в современном английском языке // Исследования лексической сочетаемости и фразеологии. М.: Изд-во Московского ун-та, 1975. С. 50-73.
30. Афанасьева О.В. Лексическая сочетаемость некоторых прилагательных, обозначающих понятие большого размера, в современном английском языке // Исследования по лексикологии и фразеологии. М.: Изд-во Московского ун-та, 1976. С. 145-150.
31. Бабич Г.Н. Лексическая сочетаемость прилагательного shrill в современном английском языке // Исследования лексической сочетаемости и фразеологии. М.: Изд-во Московского ун-та, 1975. С. 33-49.
32. Базалій Е.В. Взаємна вибірковість дієслова і прийменника в складі ядра пасивних конструкцій типу The doctor was sent for // Іноземна філологія. 1983. Вип. 71. С. 3-7.
33. Балаж Я. Синтагматизация и лексикализация // Лексикография и
лексикология. М.: Изд-во Московского ун-та, 1972. С. 23-47.
34. Балакай А.Г. О факторах, обусловливающих ограничения в сочетаемости слов // Вопросы структуры и функционирования русского языка. Томск: Изд-во Томского ун-та, 1981. С. 10-17.
35. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Наука, 1955. 520 с.
36. Банкав А.Я. Сопоставительный анализ аналитических глагольных единиц французского и латышского языков: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.17. Минск, 1977. 24 с.
37. Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. Львів: Вища школа, 1980. 210 с.
38. Барлас Л.Г. Проблема сочетаемости слов в стилистическом аспекте // Синтаксические связи и отношения. Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. пед. ин-та, 1972. С. 32-43.
39. Барлас Л.Г. Особенности изучения сочетаемости слов в языке художественной литературы // Сочетаемость синтаксических единиц. Межвузовский сборник научных трудов. Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. пед. ин-та, 1984. С. 66-73.
40. Баскевич В.М. Сочетаемость немецких прилагательных с существительными в текстах газетно-публицистического стиля: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Киев, 1989. 23 с.
41. Баскевич В.М. Сполучуваність та узагальнені моделі смислових зв’язків у німецькій мові // Іноземна філологія. 1989. Вип. 96. С. 59-64.
42. Баскевич В.М. Про чинники, які зумовлюють широту лексичної сполучуваності прикметника // Іноземна філологія. 1990. Вип. 100. С. 67-71.
43. Бацевич Ф.С. Функционально-ономасиологическое изучение лексики: теоретические и практические аспекты (на материале русского глагола): Текст лекций. Львов: Ред.-изд. отдел Львов. ун-та, 1993. 171 с.
44. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика
української мови. Морфологія: Підручник. К.: Либідь, 1993. 336 с.
45. Беляевская Е.Г. Некоторые аспекты анализа одного типа фразеоматических единиц // Сб. науч. тр. / Моск. пед. ин-т иностр. яз. им. Мориса Тореза. 1977. Вып. 15. С. 63-67.
46. Беляевская Е.Г. О некоторых аспектах устойчивости фразеологических сочетаний” // Сб. науч. тр. / Моск. пед. ин-т иностр. яз. им. Мориса Тореза. 1978. Вып. 131. С. 63-67.
47. Бистрова Л.В. Вивчення синтагматичних зв’язків слів за допомогою статистичних методів // Мовознавство. 1978. № 4. С. 45-50.
48. Бистрова Л.В., Шевченко О.Ф. Сполучуваність прислівників з прикметниками у сучасній англійській мові // Мовознавство. 1986. № 3. С. 27-31.
49. Битокова С.Х. Компонентный состав сочетаний типа to give a look и специфика их функционирования наряду с простыми глаголами типа to look в современном английскоя языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Ростов-на-Дону, 1983. 27 с.
50. Білинський М.Е. Граматичні функції дієслів руху в англійській мові // Іноземна філологія. 1981. Вип. 64. С. 6-12.
51. Болдырева М.М. О сочетаемости, дистрибуции, валентности в синтаксисе // Ученые записки / Моск. пед. ин-т иностр. яз. им. Мориса Тореза. Москва, 1970. Т. 55. С. 12-23.
52. Бондарко А.В. Грамматическая категория и контекст. Л.: Наука, 1971. 115 с.
53. Борисевич А.Д., Каменева З.М., Крисевич В.С. Проблема лексической сочетаемости при составлении словарей оборотов для машинного перевода // Актуальные проблемы лексикологии. Минск: Изд-во БГУ, 1970. С. 27-28.
54. Бортничук Е.Н. Некоторые факторы, влияющие на сочетаемость глагольных основ с постпозитивами // Сочетаемость языковых единиц в германских и романских языках. К.: Вища школа, 1983. C. 25-27.
55. Брагина Н.Г. Об одном способе отражения сочетательной ценности
слов в учебном толковом словаре русского языка // Сочетаемость слов и вопросы обучения русскому языку иностранцев / Под ред. В.В. Морковкина. М.: Русский язык, 1984. С. 73-80.
56. Бродельщикова О.А. Сочетаемость как средство установления семантической структуры многозначных слов // Сочетаемость слов и вопросы обучения русскому языку иностранцев / Под ред. В.В. Морковкина. М.: Русский язык, 1984. С. 42-48.
57. Бублейник Л.В. Лексична сполучуваність на міжмовному рівні // Проблеми зіставної семантики. Збірник наукових статей. К.: КДЛУ, 2001. Вип. 5. С. 68-69.
58. Бушина Г.В. Фразовый глагол в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Киев, 1954. 16 с.
59. Валимова Г.В. Об объединении простых предложений в составе сложного // Сочетаемость синтаксических единиц. Межвузовский сборник научных трудов. Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. пед. ин-та, 1984. С. 101-109.
60. Вард Д.А. Некоторые типы сочетаний с английским словом child // К проблеме лексической сочетаемости. М.: Изд-во Московского ун-та, 1972. С. 75-85.
61. Вейнрейх У. О семантической структуре языка // Новое в лингвистике. М.: Прогресс, 1970. Вып. 5. С. 163-227.
62. Вейнрейх У. Опыт семантической теории // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1981. C. 130-142.
63. Величко А.В. Семантическая характеристика конверсивов к глаголам речи // Лексика / Под ред. проф. Т. П. Ломтева. М.: МГУ, 1973. С. 5-15.
64. Венкель Т.В., Кушнерик В.І. Функціонування лексичних одиниць зі значенням чорний” в англійській та німецькій мовах // Проблеми зіставної семантики. Збірник наукових статей. К.: КДЛУ, 2001. Вип. 5. С. 82-85.
65. Вердиева З.Н. Сравнительно-сопоставительное исследование семантической сочетаемости прилагательных в современном английском и азербайджанском языках: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.17. Баку,
1970. 20 c.
66. Вертель В.А. Сочетаемость словоформ и различение лексико-грамматической неоднозначности при автоматическом переводе // Актуальные проблемы лексикологии. Минск: Изд-во БГУ, 1970. С. 44-45.
67. Виноградов В.В. Русский язык. М.: Высшая школа, 1972. 784 с.
68. Винокур Г.О. Избранные труды по русскому языку. М.: Учпедгиз, 1959. 340 с.
69. Волкова Л.В. Влияние сочетаемости слова на его значение // Сопоставительный анализ грамматического строя иностранных языков. Алма-Ата, 1977. Вып. 2. C. 82-85.
70. Воронцова Г. Н. Очерки по грамматике английского языка. М.: Изд-во литературы на иностранных языках, 1960. 398 с.
71. Воротнікова І.Г. Реалізація значення починальності в німецькій і англійській мовах засобами синтаксичного рівня // Проблеми зіставної семантики. Збірник наукових статей. К.: КДЛУ, 2001. Вип. 5. С. 285-289.
72. Вронникова С.Н. Некоторые особенности сочетаемости существительного woman в современном английском языке // К проблеме лексической сочетаемости. М.: Изд-во Московского ун-та, 1972. С. 49-58.
73. Всеволодова М.В. Некоторые закономерности сочетаемости слов и словоформ в предложении // Сочетаемость слов и вопросы обучения русскому языку иностранцев / Под ред. В.В. Морковкина. М.: Русский язык, 1984. С. 15-26.
74. Гаврилова Г.Ф. О сочетаемости опорных слов в сложноподчиненном предложении // Сочетаемость синтаксических единиц. Межвузовский сборник научных трудов. Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. пед. ин-та, 1984. С. 110-119.
75. Гак В.Г. Проблема лексико-семантической организации предложения: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.01. М, 1967. 24 c.
76. Гак В.Г. К проблеме синтаксической семантики (семантическая интерпретация глубинных” и поверхностных” структур) // Инвариантные синтаксические значения и структура предложения. М.: Изд-во Московского
ун-та, 1969. С. 125-132.
77. Гак В.Г. Семантическая структура слова как компонент семантической структуры высказывания // Семантическая структура слова. Психолингвистические исследования. М.: Изд-во Московского ун-та, 1971. C. 367-395.
78. Гак В.Г. К проблеме семантической синтагматики // Проблемы структурной лингвистики, 1971. М.: Наука, 1972. С. 367-395.
79. Гак В.Г. Номинализация сказуемого и устранение субъекта // Синтаксис и стилистика. М.: Изд-во Московского ун-та, 1976. С. 85-102.
80. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. М.: Наука, 1977. 264 с.
81. Гак В.Г. Глагольная сочетаемость и ее отражение в словарях // Сочетаемость слов и вопросы обучения русскому языку иностранцев / Под ред. В.В. Морковкина. М.: Русский язык, 1984. С. 61- 67.
82. Гарская Л.В. Функциональный аспект слов, объединенных понятием свечения” (опыт типологического исследования на материале английского и русского языков // Синтагматический аспект языковых единиц. Воронеж: Изд-во ВГПИ, 1981. С. 26-30.
83. Гвоздарев Ю.А. Основы русского фразообразования. Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. пед. ин-та, 1977. 265 c.
84. Герус В.И. Зависимость групповой сочетаемости от понятийной организации компонентов словосочетаний // Синтагматические аспекты языковых единиц. Воронеж: Изд-во ВГПИ, 1981. С. 42-47.
85. Гладких Е. Н. Глагольные устойчивые сочетания в английской газетной периодике 1900-1950-х г. // Некоторые вопросы глагольный категорий германских языков / Пятигорский пед. ин-т иностр. яз. 1980. С. 178-184.
86. Голикова Ж.А. Образование фразеологических единиц на основе переменных словосочетаний (на материале глагольных фразеологических единиц и переменных словосочетаний современного английского языка): Автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1973. 16 c.
87. Голосова Т.М. До питання темпоральної синтагматики художнього
тексту // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. пр. Черкаси: ЧІТІ, 2001. Число п’яте. С. 116-118.
88. Горбачевский А.А. Исследование сочетаемости слов на основе изучения семантических полей // Актуальные проблемы лексикологии. Минск: Изд-во БГУ, 1970. С. 56-57.
89. Горнак С.В. Сочетаемость однокоренных имен прилагательных в английском языке cold и в немецком языке kalt // Тез. научн. конф. Лексико-семантическая система языка”. М., 1975. C. 25-28.
90. Горшкова К.О. Про стилістичне функціонування англійського іменника широкої семантики thing // Іноземна філологія. 1981. Вип. 61. С. 3-11.
91. Грицюк Л.Ф. Стійкі словосполучення нефразеологічного характеру в сучасній англійській мові // Іноземна філологія. 1980. Вип. 58. С. 17-23.
92. Гросул Л.Я. Широкозначные глаголы состояния в английском языке // Грамматические и лексикологические исследования. Кишинев: Изд-во Кишиневского ун-та, 1977. С. 97-103.
93. Гросул Л.Я. Широкозначные глаголы динамического состояния в английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1978. 21 с.
94. Гулыга Е.В. Автосемантия и синсемантия как признаки смысловой структуры слова // Филологические науки. 1967. № 2. С. 63-71.
95. Гурская А.И. Семантическая структура английских бифункциональных глаголов to go, come, get, run, fall: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Львов, 1975. 26 с.
96. Гурський С.О. Значення і смисл слова // Іноземна філологія. Львів, 1974. Вип. 34. С. 3-15.
97. Гурський С.О. Деякі проблеми семантичної комбінаторики // Іноземна філологія. Львів, 1979. Вип. 53. С. 3-16.
98. Гурський С.О. Нейтралізація опозицій у семасіології // Іноземна філологія. 1981. Вип. 63. С. 53-58.
99. Гюлумянц К.М. К вопросу о лексической сочетаемости одной группы фразеологизмов польского языка // Проблемы лексикологии. Минск: Изд-во БГУ, 1973. С. 14-20.
100. Данилова Г.В. О грамматической сочетаемости слов, обладающих свойствами предлогов и наречий // Лексико-грамматическая сочетаемость в английском языке. Межвузовский сборник научных трудов. Челябинск: ЧГПИ, 1987. С. 13-19.
101. Дашевская В.Л. Фразеологические комплексы и проблема сочетаемости // Сб. науч. тр. / Моск. пед. ин-т иностр. яз. им. Мориса Тореза. 1979. Вып. 145. С. 124-128.
102. Дашевская В.Л. Окказиональные преобразования глагольных фразеоматических комплексов // Вопросы фразеологии. Вып. 168. М.: Изд-во Московского ун-та, 1980. С. 93-105.
103. Деева И.М. Некоторые особенности семантики имен прилагательных и их отражание в лексикографической практике (на материале современного английского языка) // Проблемы слова, словосочетания и предложения в современном английском языке. Горький: Изд-во Горьковского пед. ин-та им. М. Горького, 1978. С. 10-16.
104. Деева И.М. Синтагматические потенции высокочастотных английских прилагательных // Синтагматика слова, словосочетания и предложения. Волгоград: Изд-во Волгоградского ун-та, 1988. С. 55-62.
105. Денисов П.Н. К вопросу о единице лексической сочетаемости // Актуальные проблемы лексикологии. Минск: Изд-во БГУ, 1970. С. 69-70.
106. Джоламанова Б. Определение широкого значения как проблема теории и методики преподавания иностранного языка // Лингвистические основы методики преподавания иностранных языков. Алма-Ата, 1980. С. 66-72.
107. Добричев С.А. Эксплицитные и имплицитные характеристики семантики конверсных глаголов в текстах современного английского языка: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Одесса, 1978. 24 с.
108. Дорофеева Т.М. Синтаксические свойства слова в свете коммуникативных задач обучения // Сочетаемость слов и вопросы обучения русскому языку иностранцев / Под ред. В.В. Морковкина. М.: Русский язык, 1984. С. 106-113.
109. Дуцяк Т.М. Распределение широкозначных глаголов в тексте в аспекте изучения стиле- и жанроформирующих факторов // Стилистические стратегии текстообразования: Сб. науч. тр. МГЛУ. М., 1992. Вып. 399. С. 41-51.
110. Дуцяк Т.М. Закономерности выбора английских широкозначных глаголов как стилеобразующий фактор (на материале глаголов do и make): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1993. 28 с.
111. Ерасова Л.Г. К проблеме соотношения структуры значения и сочетаемости // Синтагматический аспект языковых единиц. Воронеж: Изд-во ВГПИ, 1981. С. 47-53.
112. Єрченко П.Г. Критерії визначення фразеологічних словосполучень // Іноземна філологія. 1986. Вип. 83. С. 34-39.
113. Жданова Н. Е. Семантические процессы и механизмы образования устойчивых словосочетаний нефразеологического характера // Сб. науч. тр. / МГПИ им. В.И. Ленина. Исследования по лексической сочетаемости, 1980. С. 11-17.
114. Жданова Н. Е. О семантической спаянности компонентов глагольно-именных устойчивых сочетаний нефразеологического характера