ЛЕКСИЧНА ТА ГРАМАТИЧНА СЕМАНТИКА ІМЕННИКІВ У „СЛОВНИКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ” (назви знарядь праці та споруд)

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ІМ. О.О.ПОТЕБНІ

На правах рукопису

Погрібна Оксана Олександрівна

УДК 811.161.2

ЛЕКСИЧНА ТА ГРАМАТИЧНА СЕМАНТИКА ІМЕННИКІВ
У „СЛОВНИКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ”
(назви знарядь праці та споруд)

Спеціальність: 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук,
старший науковий співробітник
Чумак Володимир Васильович

Київ 2005

ЗМІСТ
Вступ................................................................................................................... 4
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади вивчення лексичної та граматичної семантики у сучасному мовознавстві........................................................... 11
1.1. Аспекти вивчення лексичної та граматичної семантики........................... 11
1.2. Проблеми дослідження семантики іменників в українській мові............. 25
1.2.1. Лексична семантика іменникових одиниць............................................ 25
1.2.2. Граматична семантика іменників............................................................ 28
1.2.3. Вивчення семантики іменникових лексем на позначення знарядь
праці та споруд................................................................................................. 42
1.2.4. Проблема тлумачення у лінгвістичній науці......................................... 47
1.3. Словник української мови як об’єкт лінгвістичних досліджень.............. 66
1.4. Комп’ютерне опрацювання природно-мовних текстів і сучасна
українська лексикографія................................................................................. 70
1.5. Лексична та граматична семантика іменників у світлі інформаційної теорії лексикографічних систем.................................................................................. 82
Висновки до Розділу 1..................................................................................... 92
Розділ 2. Лексична семантика іменників у Словнику української мови. 94
2.1. Формалізація та параметризація правої частини словникової статті іменнико-вих лексем з інтегральним компонентом функціонального призначення............ 94
2.1.1. Структура лексикографічного тлумачення на рівні логічних відношень 96
2.2. Структура тлумачення як відображення набору семантичних компонентів іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд....................... 104
2.2.1. Компоненти лексичного значення іменникових лексем...................... 104
2.2.2. Семантична тема як родовий ідентифікатор у тлумаченні іменникових
лексем............................................................................................................... 109
2.2.3. Функціональне призначення як інтегральний та диференційний компонент тлумачення слова............................................................................................ 114
2.2.4. Уточнювальні елементи при компоненті семантичної теми ............... 122
2.2.5. Уточнювальні елементи при компоненті функціонального призначення 129
2.3. Рекурсивна редукція тлумачень іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд.............................................................................................................. 148
Висновки до Розділу 2................................................................................... 154
Розділ 3. Граматична семантика іменників у Словнику української мови 156
3.1. Формалізація структури лівої частини словникової статті іменників... 156
3.1.1. Параметризація граматичної семантики іменникових лексем............ 156
3.1.2. Засади формалізованого виділення структурних компонентів у лівій частині іменникової статті............................................................................................ 160
3.1.3. Автоматичне виділення структурних елементів лівої частини іменникової статті.......................................................................................................................... 172
3.2. Формальна класифікація іменників української мови за параметрами
граматичної семантики................................................................................... 191
3.2.1. Виведення загальних правил реалізації граматичних параметрів у іменникових статтях СУМа.................................................................................................. 191
3.2.2. Розмежування власне мовних і лексикографічно зумовлених фактів у структурі лівої частини словникових статей іменників ................................................. 194
3.3. Розподіл іменників української мови за сигнатурами............................ 198
3.3.1. Структурні типи лівої частини статей іменників української мови.... 198
3.3.2. Структурні типи лівої частини статей іменників на позначення знарядь
праці та споруд і їх кількісні параметри........................................................ 210
Висновки до Розділу 3................................................................................... 213
Висновки......................................................................................................... 214
Література...................................................................................................... 218

ВСТУП

У сучасному мовознавстві зростає інтерес до проблем, пов’язаних із когнітивними аспектами функціонування мови, вивчення яких дозволяє простежити особливості механізмів комп’ютерного опрацювання природної мови, що є важливим чинником у створенні електронних мовно зорієнтованих систем. Лінгвістичною основою для подібних розробок є відображення специфіки системної організації мови в основних характеристиках змісту (лексичної семантики) та форми (граматичної семантики) її лексичних одиниць. Саме такі ас­пек­ти слова як центральної одиниці мови адекватно описано в 11-томному академіч­но­му тлумачному Словнику української мови (К., 1970 1980) (далі СУМ), який репрезентує їх системно і впоряд­ковано.
Значні здобутки у вивченні семантики слів пов’язують із традиційним мовознавством. Вонипредставлені у працях О.О.Потебні, В.В.Виноградова, В.М.Русанівського, М.П.Кочер­гана, Л.А.Лисиченко, Н.Г.Озерової, О.О.Тараненка, І.Р.Вихованця, А.П.Загнітка, І.К.Кучеренка, О.К.Безпояско, М.Я.Плющ, Н.Ю.Шведової, Е.В.Кузнецової та ін. Однак результати цих праць вимагають відповідної адаптації для сучасних досліджень, пов’язаних із створенням автомати­зо­ваних засобів опрацювання природної мови та розробки різноманітних лінгвістичних техно­логій.
Наукові дослідження В.А.Широкова, Є.А.Карпіловської, Н.Ф.Клименко, Н.М.Сухарини, Н.В.Сніжко, А.Я.Середницької та ін., пов’язані з комп’ютерною лексикографією, засвідчують, що автоматизована екстракція лінгвістичної інформації з тексту словників дозволяє простежити особливості лексичної і граматичної семантики при системному моделюванні лексики, її впро­вадженні в автоматичні системи і розкрити нові механізми функціонування мови як системи.
Актуальність дослідження. Актуальність даної дисертаційної праці полягає у необхід­ності створення комплексної лексикографічної моделі лексичної та граматичної семантики іменників, репрезентованої лексикографічним описом СУМа. Запропонований підхід до моде­лювання лексичної і граматичної семантики у їх словниковому відображенні стосується імен­никового лексико-граматичного розряду слів української мови, зокрема лексико-семантичних груп на позначення знарядь праці та споруд з подальшими узагальненнями та висновками про властивості іменника як частини мови в цілому. Вибір лексем на позначення знарядь праці та споруд обумовлено репрезентативністю семантичних особливостей іменників цих лексико-семантичних груп. Семантичні особливості таких лексем виявляються у предметному (денотативному) значенні, формування якого здійснюється на основі переліку ключових ознак денотата. Тому семантика цих лексем орієнтується на об’єктивно виділений відрізок зовніш­нього світу, що зумовлює прозору та однозначну ідентифікацію семантичних компонентів у структурі їх значення. Наявність видової ознаки функціонального призначення як інтегральної у значенні лексем обох лексико-семантичних груп дозволяє встановити особливості її реалізації різними формальними конструкціями у тлумаченні досліджуваних іменників та простежити її вплив на формування компонентного складу значення цих лексем. Крім того, вибір іменників відповідних семантичних груп зумовлений тим, що лексеми на позначення знарядь праці і споруд щодо компонентного складу значення тільки частково досліджувалися в українському мовознавстві та вивчалися в інших аспектах, які не стосувалися формалізованого моделювання їх семантики.
Використання тлумачного словника з метою виділення необхідної лінгвістичної інфор­мації, яка розкриває додаткові механізми функціонування мови як системи, стає важливою ознакою розвитку української комп’ютерної лексикографії, а відтак і мовознавства в цілому.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена дисертація є продовженням розробки наукової тематики Українського мовно-інформаційного фонду НАН України: а саме: 1)наукових тем Українського мовно-інфор­ма­цій­но­го фонду НАН Укра­їни „Україномовні лексикографічні системи” (4.19.15), „Теоретико-лінг­вістичні та інфор­ма­цій­ні за­сади автоматизованої обробки при­родної мови” (4.19.11), „Лексикографічні системи в інтелектуальному опрацюванні природної мови” (0102U003220), „Дослідження мовно-інформаційних процесів та розподілених систем національної словникової бази” (0102U003221); 2)завдань, які випливають з Указу Президента України від 7 серпня 1999 р. № 967 „Про розвиток національної словникової бази”.
Метою даного дослідження є комплексний аналіз та побудова лексикографічних моде­лей лексичної та граматичної семан­ти­ки іменників сучасної української мови, зокрема лексико-семантичних груп на по­зна­чення знарядь праці та споруд.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
створення лексикографічної бази даних для параметризації лексичної семантики імен­никових лексем досліджуваних груп на основі набору відповідних лексикографічних параметрів та логічної структури тлумачень;
побудову моделі лексикографічної системи, що репрезентує феномен лексичної се­ман­тики відповідних іменників у СУМі;
виведення формули структури тлумачення іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд;
створення лексикографічної бази даних для параметризації граматичної семантики іменників української мови на основі відповідних лексикографічних параметрів граматичної семантики у тлумачному словнику;
побудову моделі лексикографічної системи, що репрезентує феномен граматичної семан­тики іменників у тлумачному словнику;
встановлення структурних типів граматичної семантики іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд.
Об’єктом дослідження є лексико-граматичний клас іменників сучасної укра­їнської мови, зокрема лексико-семантичні групи (далі ЛСГ) на позначення знарядь праці та споруд.
Предметом дослідження є повний масив іменникових словникових статей (близько 53тисяч) у його лексикогра­фіч­ній інтерпретації в системі СУМа.
Методи дослідження. Для досягнення мети дисертаційної роботи з урахуванням специфі­ки досліджуваного об’єкта було застосовано індуктивний та дедуктивний методи, систематично застосовувалися інфор­ма­цій­на теорія лексикографічних систем (далі ІТЛС), теорія моделей даних, методи обчислю­валь­ного експерименту, компо­нент­но­го, так­со­номіч­но­го та контексто­логічного аналізів.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві було створено та проаналізовано лексикографічні модель лексичної семантики іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд а також модель граматичної семантики іменникових лек­сем на всьому масиві тлумачного Словника української мови. Вперше побудовано лексико­гра­фічні бази даних (далі ЛБД) автоматичної репрезентації граматичної семантики (у співпраці з В.А.Широковим та І.В.Шевченком) та лексичної семантики відповідних іменникових лексем української мови, представлено авторську інтерпретацію деком­позиції структури іменникових словникових статей СУМа, встановлено якісне та кількісне співвід­ношення параметрів лексичної і граматичної се­мантики іменникових лексем та запропоновано нову класифікацію іменників української мови з урахуванням формальних показників їх гра­матичної семантики; виведено формули компонент­ної структури тлумачень іменникових лексем на позна­чення знарядь праці та споруд.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у здійсненні авторської лек­сикографічної параметризації лексичної та граматичної семантики іменників сучасної україн­ської мови (зокрема лексем на позначення знарядь праці та споруд) на основі їх лексико­графічного опису у СУМі, а також у розробці нової класифікації іменників за комплексом формальних ознак граматичної семантики.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування ство­ре­них лексикографічних моделей лексичної і граматичної семантики іменників у авто­ма­ти­зованих лінгвістичних системах, спрямованих на опис, моделювання або розуміння природної мови, а також у можливості використання цих моделей в інформаційно-пошукових тезаурусах тематичного спрямування, системах для укладання та редагування словників у вигляді лекси­ко­графічних процесорів, аналізаторів у системах штучного інтелекту та ін.
Особистий внесок здобувача. Основні результати одержані дисертанткою самостійно. У праці [202] автором запропоновано нову класифікаційну схему граматичної семантики українського іменника та виконано її верифікацію на матеріалі створених ЛБД.
У Вступі обґрунтовано актуальність теми, окреслено об’єкт дослідження, сформульовано мету і завдання роботи.
Перший розділ „Теоретико-методологічні засади вивчення лексичної та граматичної семантики у сучасному мовознавстві” присвячено опису загального стану вивчення лексичної та граматичної семантики іменників. Розглядаються поняття теоретичної лексикографії, окреслюються етапи розвитку та напрямки пов’язаної з нею галузі комп’ютерної лексикографії, для якої формулюються і вирішуються поставлені в даному дослідженні завдання. Викладаються теоретичні засади створеної В.А.Широковим інформаційної теорії лексикографічних систем, яка становить формальне підґрунтя опису досліджуваних у дисертації мовних явищ.
Відповідно до методологічних засад теорії, лінгвістична інформація, яка стосується функціонування слова як центральної одиниці мови, упорядковано та систематизовано репрезентована в структурі СУМа. Остання, у свою чергу, має регулярну, лінгвістично осмислену (хоча й не завжди явно експліковану) будову. Цей факт дає підставу для розгляду тлумачного словника як джерела комплексної лінгвістичної інформації формального та змістового аспектів функціонування слова в мовній системі.
У цьому розділі обґрунтовується також побудова на основі Словника української мови лексикографічних баз даних як універсального інструмента виділення необхідної інформації зі словникового тексту.
У другому розділі „Лексична семантика іменників у Словнику української мови” досліджується лексична семантика на прикладі іменникових одиниць лексико-семантичних груп на позначення знарядь праці та споруд. Відповідно до засад ІТЛС здійснюється декомпозиція структури текстів правої частини словникових статей, де безпосереднім об’єктом дослідження є тлумачення як основний репрезентант лексичного значення. Тому виділені параметри правої частини словникових статей іменникових лексем співвідносяться з семантичними компонентами значення, що виділяються у тлумаченні.
За допомогою створеної ЛБД RPart Decomp репрезентації лексичної семантики за відображеними в ній параметрами здійснюється розподіл лексем на певні мікрогрупи. Відповідно до лінгвістичного статусу та узагальненого значення семантичних компонентів моделюється структура лексичної семантики досліджуваних іменникових одиниць, виводяться формули їх тлумачень у СУМі.
У третьому розділі „Граматична семантика іменників у Словнику української мови” описується практичне застосування теоретичних засад ІТЛС при вивченні граматичної семантики іменників у словниковому відображенні.
Побудована ЛБД LPart Decomp репрезентації граматичної семантики іменників української мови використовується у дослідженні для здійснення декомпозиції лівої частини словникових статей іменникових лексем. На основі декомпозиції встановлюється набір параметрів граматичної семантики, моделюється їх ієрархія у структурі лівої частини словникових статей та з’ясовуються способи поєднання, комбінування цих параметрів при формуванні структури граматичної семантики іменників української мови та іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд зокрема.
У Висновках узагальнено отримані теоретичні та практичні результати дисертації.
Апробація дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорено на міжнародних наукових конференціях: „Мова, освіта і культура у сучасному світі” (Київ, 2001), „Мови і культури національних меншин у контексті процесів демократизації й глобалізації” (Київ, 2002), „Семіотика культури / тексту в етнонаціональних картинах світу" (Київ, 2004) та на наукових семінарах Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.
Публікації. Основні результати дисертації викладено у п’яти авторських публікаціях ВАКівських видань [198202].
Обсяг і структура дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури, який містить 310 найменувань. Обсяг дисертації без списку використаної літератури становить 217 сторінок. Загальний обсяг роботи (з бібліографією) 244 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

Узагальнення отриманих результатів дозволяє зробити такі висновки:
Застосуванння у дослідженні методологічних засад інформаційної теорії лексикографічних систем створює передумови для здійснення формалізованого аналізу статей тлумачного Словника української мови з метою виявлення явної та неявної лінгвістичної інформації про слово.
Створені на основі аналізу 11-томного тлумачного Словника української мови лексикографічні бази даних репрезентації граматичної та лексичної семантики іменників є ефективним і зручним інструментарієм для здійснення параметризації граматичної та лексичної семантики відповідних лексем, представлених у співвіднесених лівій та правій частинах статей тлумачного словника.
Особливості лексичної семантики іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд у роботі досліджено за допомогою створеної лексикографічної бази даних, на основі якої здійснено параметризацію семантики відповідних іменникових лексем. Виділення параметрів, якими визначається лексична семантика досліджуваних іменникових лексем у Словнику української мови, здійснюється на основі декомпозиції їх лексикографічних тлумачень як основного способу семантизації словникових одиниць, а отже, і репрезентанта їх лексичної семантики. Такі параметри у дослідженні співвідносяться з компонентами значення відповідних лексем, відображененими у структурі тлумачень.
На рівні логічних відношень, який визначається як базовий при декомпонуванні структури тлумачень іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд, виділяються елементи родової і видової ознак, що співвідносяться з обов’язковими структуротвірними семантичними компонентами семантичною темою та функціональним призначенням. Інші компоненти значення набувають статусу диференційних, які функціонують при обов’язкових як уточнювальні: при семантичній темі атрибутивний компонент і компонент на позначення місця; при компоненті функціонального призначення для знарядь праці семантичні компоненти на позначення об’єкта, суб’єкта, мети, інструмента, засобу, способу, умови, напряму і місця; для назв споруд семантичні компоненти на позначення об’єкта, способу, місця і напряму (початкова і кінцева точки). В результаті виведено табличний формат тлумачень іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд, утворений із 16 семантичних компонентів, що виділяються у дослідженні за єдиним принципом для всіх тлумачень іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд.
Врахування специфіки параметризації правої частини словникових статей досліджуваних лексем, особливостей визначеного статусу семантичних компонентів, їх узагальненого значен­ня та зв’язків, що встановлюються між ними у структурі тлумачення, уможливило побудову моделі лексикографічної системи лексичної семантики іменників на позначення знарядь праці та споруд, яка реалізується структурою другого порядку, що виявляється у двоступеневому поширенні семантичних явищ при формуванні структури тлумачення досліджуваних іменникових лексем. Перший рівень представлено виділенням центральних компонентів, які формують семантичні комплекси у структурі тлумачення досліджуваних лексем. При цьому між ними встановлюється зв’язок, що набуває атрибутивного змісту: атрибутом семантичної теми виступає компонент функціонального призначення. На другому рівні даної моделі виділяються диференційні компоненти, що функціонують при центральних компонентах як їх семантичні поширювачі. Такий розподіл структурних елементів у лексикографічній моделі лексичної семантики досліджуваних лексем здійснюється за принципом рекурсивної редукції, який є наскрізним у відображенні лінгвістичної інформації у структурі Словника української мови.
На основі компонентного складу структури тлумачення лексем на позначеня знарядь праці та споруд виведено також формули тлумачень їх лексичного значення з урахуванням спільних обов’язкових семантичних компонентів, а також різних уточнювальних, що зумовлено відмінностями денотативного значення одиниць цих лексико-семантичних груп.
Параметризація граматичної семантики, проведена на матеріалі іменників української мови, лексикографічно опрацьованих у Словнику української мови, здійснюється шляхом декомпонування лівої частини словникових статтей. Відображені в ній граматичні параметри набувають статусу репрезентантів граматичної семантики іменників у тлумачному Словнику. Ними є параметри на позначення числа, роду, парадигматичного (словозмінного) класу та лексемна варіативність реєстрового слова. Специфіка ієрархічної системи параметризації граматичної семантики іменників у тлумачному словнику дозволяє побудувати модель лексикографічної системи, що репрезентує феномен граматичної семантики, представлення якої реалізується системою вкладень граматичних параметрів, а їх комбінування виявляє граматичні структурні типи іменників української мови, зокрема лексем на позначення знарядь праці та споруд.
Розподіл іменників за структурними типами граматичної семантики відбувається за певними правилами та закономірностями функціонування граматичної підсистеми цього лексико-граматичного розряду слів. Структура граматичної семантики іменників у тлумачному словнику регламентована певною кількістю параметрів: кожен іменник може визначатися одним або двома параметрами числа; одним, двома або трьома параметрами роду; належати до одного, двох чи трьох парадигматичних класів та мати один, два або три лексемні варіанти.
Проведена параметризація лівої частини словникових статей іменників дозволила здій­снити нову класифікацію іменників сучасної української мови за параметрами їх граматичної семантики, відображеними у Словнику української мови.
Встановлення 31 структурного типу граматичної семантики іменників української мови дозволило вивести закономірності кількісного співвідношення параметрів у семантиці цих лексем, здійснити статистичний аналіз і верифікацію окремих фактів мови та вивести закономірності у формуванні граматичної іменникової підсистеми. Основний зміст таких закономірностей виявляється у значній перевазі спрощених структур, ускладнення за будь-яким параметром зумовлює багатократне зменшення кількості лексем з цими структурами. Подібні узагальнення чітко простежуються і в межах іменникових одиниць лексико-семантичних груп на позначення знарядь праці та споруд.
Вироблений у дослідженні формалізований метод аналізу лівої та правої частин словникових статей іменникових лексем є зручним інструментом у лексикографуванні відповідних лексичних одиниць. Зокрема щодо лівої частини словникових статей іменника це виявлення некоректної граматичної ідентифікації, редагування лівої частини словникових статей, а також їх автоматична побудова. Декомпонування тлумачення у структурі правої частини словникових статей за виведеними принципами дозволяє здійснювати редагування тлумачень з метою їх типізації, уніфікації та спрощення, що є важливим завданням теоретичної та практичної лексикографії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Агрикола Э. Микро-, медио- и макроструктуры как содержательная основа // Вопросы языкознания. 1984, № 2. С.7283.
2. Андрющенко В.М. Концепция и архитектура машинного фонда русcкого языка. М.: Наука, 1989. 197 с.
3. Анніна І.О., Гнатюк І.С., Горюшина Г.Н., Жайворонок В.В., Качура О.В., Озерова Н.Г., Федоренко Т.О. Російсько-український словник. АЯ / НАН України; Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні / В.В.Жайворонок (ред.). К.: Абрис, 2003. 1424 с.
4. Апресян Ю.Д. Дистрибутивный анализ значений и структурные семантические поля // Лексикографический сборник. Вып. V. М., 1962. С. 52 72.
5. Апресян Ю.Д. Синонимия и синонимы // Вопросы языкознания. 1969. № 4. С.7591.
6. Апресян Ю.Д. Значение и оттенок в лексикографической практике // Изв. АН СССР. Сер. лит-ры и яз. 1974. № 4. С. 320330.
7. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Т.1: Лексическая семантика. Синонимические средства языка. 2-е изд., испр. и доп. М.: Школа „Языки русской культуры”, 1995. 472 с.
8. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Т.2: Интегральное описание языка и системная лексикография. М.: Наука, 1995. 767 с.
9. Арбатский Д.И. Толкования значений слов. Семантические определения. Ижевск, Удмуртия, 1977. 100 с.
10. Арбатский Д.И. Семантические определения. Основные проблемы толкования лексических значений слов: Автореф. дис. д-ра филол. наук. Л., 1982. 39 с.
11. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика ее исследования (на материале имени существительного). М.: Просвещение, 1966. 192 с.
12. Арутюнова Н.Д. К проблеме функциональных типов лексических значений // Аспекты семантических исследований. М., 1980. С.156 249.
13. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикографии. М.: Учпедгиз, 1957. 295 с.
14. Ахманова О.С. и др. Основы компонентного анализа. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1969. 98 с.
15. Бажан М., Гончар О. Дзеркало великої дружби // Культура слова. № 27. 1984. С. 46.
16. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во иностр. лит., 1961., 394с.
17. Балог В.О. Галузева лексика в Словнику української мови в 11 томах (1970 1980 рр.) (семантичний та стилістичний аспекти). Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. К., 2002. 207 с.
18. Балог В.О. Галузева лексика в Словнику української мови в 11 томах (19701980 рр.) (семантичний та стилістичний аспекти): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. К., 2003. 16 с.
19. Безпояско О.К. Іменні граматичні категорії. К.: Наук. думка, 1991. 171 с.
20. Белоусова А.С. Русские имена существительные со значением лица (лексический класс и вопросы его словарного описания) // Вопросы языкознания. 1981. № 3. С. 8081.
21. Белоусова А.С. Унификация словарных толкований: ее реальные возможности (класс лиц) // Национальная специфика и ее отражение в нормативном словаре. М.: Наука, 1988. С. 7174.
22. Бережан С.Г. Компонентный анализ и словарь (соотношение между семантическим и лексикографическим метаязыками) // Семантика языка и текста. Тезисы межвузовской научной конференции 2830 октября 1987 года. Кировоград, 1987. С. 67.
23. Бережан С.Г. Отражение семантических системных связей лексических единиц в одноязычном (толковом) словаре // Словарные категории. М., 1988. С. 515.
24. Бережан С.Г. Разбиение лексических единиц на лексически значимые классы как способ унификации их подачи в словаре // Национальная специфика и ее отражение в нормативном словаре. М.: Наука, 1988. С. 5358.
25. Берков В.П. Информация, сообщаемая словом, и толковый словарь // Теоретические проблемы семантики и ее отражение в одноязычных словарях. Кишинев: Штиинца, 1982. С. 124129.
26. Бланар В. Лексикология лексикографии // Вопросы языкознания. М., 1985. № 3. С. 7782.
27. Блумфилд Л. Язык. М.: Прогресс, 1968. 607 с.
28. Богачева Г.Ф. Толкование слова применительно к общему и учебному толковым словарям // Национальная специфика и ее отражение в нормативном словаре. М.: Наука, 1988. С. 156163.
29. Бодуэн де Куртенэ И.А. О задачах языкознания. Избранные труды по общему языкознанию. −Т.1. М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1963. С. 212214.
30. Бондарко А.В. Теория морфологических категорий. Л.: Наука, 1976. 255 с.
31. Бондарко А.В. Грамматическое значение и смысл. Л.: Наука, 1978. 173 с.
32. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. Л.: Наука, 1984. 133с.
33. Брагина А.А. Синонимические отношения в лексике и словарная статья // Современная русская идеография. Л.: Наука, 1981. С. 5461.
34. Будагов Р.А. Категория значения в разных направлениях современного языкознания // Вопросы языкознания. 1974. № 4. С. 320.
35. Булыгина Т.В. Проблемы теории морфологических моделей. М.: Наука, 1977. 287 с.
36. Бурячок А.А. К вопросу о размежевании значений слова и их оттенков в толковом словаре // Проблема толкования слов в филологических словарях. Рига: Изд. Латв. ССР, 1963. Вып. XІV. С. 3137.
37. Бурячок А.А. Принципи моделювання семантичних полів лексики // Мовознавство. 1985. № 4. С. 4153.
38. Бытева Т.И. Семасиологическая интерпретация системных отношений в лексико-семантических группах // Вопросы исследования лексики и фразеологии сибирских говоров. Красноярск, 1978. С. 140153.
39. Вандриес Ж. Язык. М.: Соцэкгиз, 1937. 410 с.
40. Вардуль И.Ф. Об изучении семантического аспекта языка // Вопросы языкознания. 1974. № 6. С. 921.
41. Васильев Л.М. Системные отношения в лексике и методы их изучения. Уфа, 1977. 143 с.
42. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. М.: Высшая школа, 1990. 176 с.
43. Ващенко В.С. Українська лексикологія. Семантико-стилістична типологія слів: Посіб. для студентів-філологів. Дніпропетровськ: ДДУ, 1979. 127 с.
44. Вейнрейх Ч. Опыт семантической теории // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 10. М.: Прогресс, 1981. С. 50176.
45. Виноградов В.В. Избранные труды. Т.1: Исследования по русской грамматике. М., 1975. 558 с.
46. Виноградов В.В. Избранные труды. Т.3: Лексикология и лексикография. М., 1977. 310 с.
47. Виноградов В.В. Русский язык (Грамматическое учение о слове). М., 1986. 784 с.
48. Вихованець І.Р. Система відмінків української мови. К.: Наук. думка, 1987. 231 с.
49. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К.: Наук. думка, 1988. 256 с.
50. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. К.: Либідь, 1993. 348 с.
51. Войшвилло Е.К. Понятие. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1967. 286 с.
52. Волкова И.Н. Типовые структуры определений в стандартах на термины и определения // Слово в грамматике и словаре. М.: Наука, 1984. С. 169176.
53. Волкова И.Н. Моделирование определений в терминологических стандартах // Современные проблемы русской терминологии. М.: Наука, 1986. С. 140162.
54. Выготский Л.С. Мышление и речь: Психологические исследования. М.: Лабиринт, 1996. 416 с.
55. Гак В.Г. К проблеме гносеологических аспектов семантики слова // Вопросы описания лексико-семантической системы языка: Тез. докл. М.: Просвещение, 1971. С. 1013.
56. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с.
57. Гвоздев А.Н. Современный русский литературный язык. Ч.1: Фонетика и морфология. М.: Учпедгиз, 1958. 406 с.
58. Герасимов В.И., Петров В.В. На пути к когнитивной модели язика // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. 23. С. 511.
59. Герд А.С., Будагов В.В., Роменская В.Ф. и др. Информационно-поисковый тезаурус как объект лексикографии // Структурная и прикладная лингвистика. Л., 1978. Вып. 1. С. 160172.
60. Герд А.С. Семантически сильный тезаурус как основа лингвистического обеспечения документальных и фактографических систем // Семантика естественных и искусственных языков в специализированных системах. Л., 1979. С. 44 45.
61. Герд А.С. Ассоциативные отношения в ИПТ и пути их выделения // Научно-техническая информация. М., 1980. Сер.2. № 5. С. 1416.
62. Герд А.С. Cтруктура словаря для документально-фактографических систем // Лингвистические проблемы функционального моделирования речевой деятельности. Л., 1982. С. 96211.
63. Герд А.С. Основы научно-технической лексикографии. М.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1986. 70 с.
64. Гинсбург Р.С. О взаимосвязи лингвистического и экстралингвис-тического в лексике // Иностранные языки в школе. М., 1972. № 5. С. 1419.
65. Гладун В.П. Процессы формирования новых знаний. София. 1994. 189 с.
66. Горецький П.Й. З досвіду лексикографічної роботи: Редагування Словника української мови // Лексикографічний бюлетень. К., 1961. Вип. 8. С. 4547.
67. Горский Д.П. О видах определений и их значении в науке // Проблемы логики научного познания. М.: Наука, 1967. С. 294357.
68. Горский Д.П. Определение (Логико-методологические проблемы). М.: Мысль, 1974. 311 с.
69. Граматика української мови (за ред. І.Р.Вихованця, К.Г.Городенської, А.П.Грищенка). К.: Рад. школа, 1982. 208 с.
70. Граматика української мови. Морфологія (за ред. О.К.Безпояско, К.Г.Городенської, В.М.Русанівського). К.: Либідь, 1993. 335 с.
71. Грамматика современного русского литературного языка. М., 1970. 767 с.
72. Гринев С.В. Основы лексикографического описания терминосистем: Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.04. М., 1990. 32 с.
73. Грязнова О.В. Типы дефиниций в текстах словарных статей (на материале специальных словарей английского языка) // Общие и частные проблемы функциональных стилей. М.: Наука, 1986. С. 139152.
74. Грязнухина Т.А., Дарчук Н.П., Клименко Н.Ф. и др. Использование ЭВМ в лингвистических исследованиях. К.: Наук. думка, 1990. 226 с.
75. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. О компонентном анализе значимых единиц языка // Принципы и методы семантических исследований. М.: Наука, 1976. С. 291313.
76. Денисов П.Н. Принципы моделирования языка (на материале вспомогательных языков для автоматического поиска и перевода). М.: Изд-во Моск. ун-та, 1965. 205 с.
77. Денисов П.Н. Основные проблемы теории лексикографии: Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.01. М., 1976. 43 с.
78. Денисов П.Н. Об универсальной структуре словарной статьи // Актуальные проблемы учебной лексикографии. М.: Изд. рус. яз., 1977. С. 205225.
79. Денисов П.Н. Лексика русского языка и принципы ее описания. М.: Русский язык, 1980. 252 с.
80. Дорошевський В. Про тлумачення значень слів у словниках // Мовознавство. 1970. № 5. С. 1020.
81. Дорошевский В. Элементы лексикологии и семиотики / Пер. с польск. В.Ф.Конновой. М.: Прогресс, 1973. 286 с.
82. Дубичинский В.В. Искусство создания словарей. Конспекты по лексикографии. Харків, 1994. 102 с.
83. Дубічинський В.В. Лексикографія української мови. Конспект лекцій. Харків, НТУ, 2002. 55 с.
84. Евгеньева А.П. Определения в толковых словарях // Проблема толкования слова в филологических словарях. Рига: Изд. АН. Латв.ССР, 1963. С. 821.
85. Евгеньева А.П. Основные вопросы лексической синонимии // Очерки по синонимике современного русского литературного языка. М. 1966. С. 1112.
86. Езолка И.А. Семантика лексических единиц в словаре и синонимический ряд // Теоретические проблемы семантики и ее отражение в одноязычных словарях. Кишинев: Штиинца, 1982. С.136140.
87. Ельмслев Л. Можно ли считать, что значения слов образуют структуру? // Новое в лингвистике. М.: Прогресс, 1962. Вып. ІІ. С. 117134.
88. Ельмслев Л. О категории личности неличности и одушевленности неодушевленности // Принципы типологического анализа языков различного строя. М.: Наука, 1972. С.114 152.
89. Естественные языки, искусственные языки и информационные процессы в современном обществе / Р.Г.Котов, С.Е.Никитина, Н.В.Васильева и др. АН СССР, Ин-т языкознания. М.: Наука, 1988. 176 с.
90. Жайворонок В.В. Словник перебудови: семантичні процеси в суспільно-політичній термінології // Теорія та прагматика термінологічної лексики: Тези доп. республ. наук.-метод. конф. (Хмельницький, 2830 травня 1991 року). К.: НМК ВО, 1991. С. 3032.
91. Жайворонок В.В. Сучасний суспільно-політичний словник: процес становлення // Історичний стан і перспективи розбудови української термінології: Тематичний збірник наукових праць. К.: НМК ВО, 1992. С. 2936.
92. Жайворонок В.В. Національна мова та ідіолект // Мовознавство. 1998. № 6. С. 2734.
93. Жайворонок В.В. Термінологія в загальномовному словнику // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. К., 1998. С. 210212.
94. Жайворонок В.В. Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць // Мовознавство. 1999. № 6. С. 3246.
95. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. М.: Наука, 1982. 159 с.
96. Журавлев В.Ф. По поводу определений в формальной логике, в сборниках рекомендуемых терминов, терминологических стандартах, толковых словарях и энциклопедиях // Проблематика определений терминов в словарях разных типов. Л.: Наука, 1976. С. 114121.
97. Журавлев В.Ф. Логический и семиотический аспекты определения // Научно-техническая терминология. М., 1982. № 2. С. 1217.
98. Загнітко А.П. Морфологічні категорії іменника в синтагматиці і парадигматиці. К., 1989. 61 с.
99. Загнітко А.П. Система і структура морфологічних категорій сучасної української мови: Проблеми теорії. К., 1993. 340 с.
100. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Морфологія. Донецьк, 1996. 437 с.
101. Зализняк А.А. Русское именное словоизменение. М.: Наука, 1967. 369 с.
102. Звегинцев В.А. Семасиология. Изд-во Моск. ун-та, 1957. 321 с.
103. Звегинцев В.А. Теоретическая и прикладная лингвистика. М.: Просвещение, 1968. 336 с.
104. Звегинцев В.А. Замечания о лексической синонимии // Вопросы теории и истории языка. Л., 1963. 137 с.
105. Иваницкий А.М., Стрелец В.Б., Корсаков И.А. Информационные процессы мозга и психическая деятельность. М.: Наука, 1984. 200 с.
106. Исследования по математической лингвистике, математической логике и информационным языкам: Сб. статей / Под ред. Д.А.Бочвара и Ю.А.Шрейдера. М.: Наука, 1972. 397 с.
107. Каменская О.Л.Текст и коммуникация. М.: Высш. школа, 1990. 151 с.
108. Канделаки Т.Л. Системы научных понятий и системы терминов // Вопро