Лексико – семантичні та функціональні особливості евфемізмів у сучасній англійській мові (на матеріалі бульварної жіночої прози ХХ – ХХІ ст.)

brief description

Міністерство освіти i науки України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковичa

На правах рукопису

УДК 811.111’373.49

Манютіна Олена Іванівна

Лексико семантичні та функціональні особливості
евфемізмів у сучасній англійській мові
(на матеріалі бульварної жіночої прози ХХ ХХІ ст.)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Кушнерик Володимир Іванович,
кандидат філологічних наук, доцент

Чернівці
2009

Зміст
ВCТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕВФЕМІЇ 16
1.1. Специфіка вивчення евфемії в сучасному мовознавстві 16
1.1.1. Поліаспектний підхід до вивчення евфемізмів 21
1.1.2. Лексико-семантичні групи евфемізмів первісних суспільств, витоки й характеристика давніх евфемізмів як початкового прояву евфемії 27
1.1.3 Структура та стилістична конотація давнього й сучасного евфемізму 31
1.2. Різновиди евфемізмів і суміжних мовних /мовленнєвих явищ і факторів 36
1.2.1. Інтралінгвальні фактори Х-фемії 39
1.2.2. Екстралінгвальні фактори сучасних евфемізмів 46
Висновки до розділу 1 51
РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ I ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОЗНАКИ ЕВФЕМІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ 53
2.1. Лексико-семантична класифікація ядра англомовної евфемії 54
2.1.1. Комплексна класифікація евфемізмів 59
2.1.2. Принципи евфемії та стратегії спілкування 64
2.1.3. Комунікативні принципи вживання евфемізмів 67
2.2. Периферійні прояви і прагматичні ознаки евфемізмів та дисфемізмів у політично коректному/некоректному спілкуванні 74
2.2.1. Евфемістичні експлетиви в бульварній жіночій прозі 83
2.2.2. Дисфемізми в сучасній англійський мові 89
2.3. Сучасні засоби евфемізації в англійському текстовому масиві 100
2.3.1. Визначення засобу евфемізації 101
2.3.2 Класифікація засобів евфемізації у бульварній жіночій прозі 104
Висновки до розділу 2 112
РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕВФЕМІЗМІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ 116
3.1. Гендерно зумовлена функціональна диференціація евфемізмів 117
3.1.1. Гендерна диференціація евфемістичного мовлення 122
3.1.2. Особливості функціонування евфемізмів масової культури
сучасної англійської мови 134
3.1.3. Евфемізми в сучасній англійській бульварній жіночій прозі 139
3.2. Евфемізми - соматизми в різних сферах мовленнєвої діяльності 145
3.2.1. Особливості соматичних евфемізмів чоловічої статі 146
3.2.2. Особливості соматичних евфемізмів жіночої статі 155
3.2.3. Гендерний аспект уживання евфемізмів у політично-коректному дискурсі сучасної англійської мови 162
Висновки до розділу 172
Загальні висновки 177
Додаток А 181
Додаток Б 190
Додаток В 196
Список використаних джерел 206
Список лексикографічних джерел 229
Список джерел ілюстративного матеріалу 232

ВСТУП

В останні десятиліття ХХ й на початку ХХІ ст. стрімко зростає науковий інтерес до евфемізмів як складової мовної картини світу англомовного суспільства, їхніх лексико-семантичних і функціональних характеристик. Переконливе свідчення тому − збільшення чисельності публікації як українських (Е.С. Грищенко (1989), Т.В. Кисельова (1997), І.О. Алексєєва (2002), О.Б. Гаврилів (2001), Н.Д. Борисенко (2003), О.Л. Гармаш (2004), В.Б.Тхір (Великорода) (2004-2008)), так і закордонних авторів (М. Адамс (1985), В.І. Заботкіна (1988), А.М. Кацев (1988), К. Алан, К. Барідж (1991), Р.Маккалей (1994), Л.П. Крисін (1994), Е. Клейр (1998), С.І. Болдирева (1999), А.М. Панін (2000), Р. Спірс (2001), В.П. Москвін (2001), Х. Абделем (2001), А.Ю Кудрявцев (2003), Г.Д. Куропаткін (2003), Р. Холдер (2003), Р. Аман (2005)).
Сучасні дослідники виявляють інтерес до евфемізмів із пози­цій прагматичного, текстуального та процедурного підходів, описуючи при цьому механізми, що лежать в основі динаміки лексикону сучасної англійської мови (І.О. Алексєєва (2002), Н.Д. Борисенко (2003), А.Ю. Кудрявцев, Г.Д. Куропаткін (2003), Л. Гармаш (2004), Т.Н. Абакова (2007), В.Б. Тхір (Великорода) (2008), І.Т. Касавін (2008)). Питання про походження, причини виникнення табу, функціонування, структуру, взаємозв’язок із суміжними мовними явищами, класи­фікацію, категоризацію евфемізмів завжди цікавили дослідників евфемістичної, а пізніше й дисфемістичної лексики. Особливого значення при цьому набуває евфемістична та дисфемістична номінація як тип лексичної номінації і як засіб фіксації всього, що відбувається й осмислюється людиною в її суспільній практиці. Адже слово постійно відображає зміни у структурі значення про позначуване й зберігає досвід попередніх поколінь. Саме тому мову вважають ключем до розуміння цивілізації її сьогодення та минулого.
Евфемізми висвітлюються сьогодні в нових ракурсах й неминуче опиняються в полі зору лінгвістів, які вважають їх цінним матері­алом для подальшого вивчення проблем семантики, прагматики, комунікативної та когнітив­ної лінгвістики. У наукових працях, присвячених збагаченню слов­никового складу англійської мови, розглядаються проблеми визначення евфемізму та його відокремлення від табу (В.І. Заботкіна (1988), Н.Д. Борисенко (2003), О.Л. Клименко (2000)), засоби утворення (А.М. Кацев (1988), Л.П.Крисін (1994), В.П. Москвін (2001)), проблема класифікації (Б. Ганєєв, Е.Н.Бортничук, А.М. Панін); простежуються основні тенденції розвитку евфемістичного складу мови (Дж. Фрезер (1923), Е. Бенвеніст (1949), А. Хорнбі (1983), Д.І. Енрайт (1985), К. Алан, К. Барідж (1989), Е. Клйер (1998), А.Ю.Кудрявцев, Т.Д. Куропаткін (2003), Р.У. Холдер (2003)); описуються структурно-семантичні моделі утворення евфемізмів періоду кінця ХХ − початку ХХІ ст.; ана­лізується функціонування табу й евфемії в історичному ракурсі (Л.Ф. Толмачев (1973)); розгля­даються основні концепти картини світу, що підлягають евфемізації та дисфемізації, такі, наприклад, як політична коректність (Ч. Барбер (1964), А.М. Панін (2000), Н.Д. Борисенко (2003), М.Ю.Палажченко (2003), В.Б. Великорода (2008)). У лінгвістиці східноєвропейських країн проблема статі як одного з факторів, що впли­ває на поведінку комунікантів, знайшла широке відображення у працях мовознавців (Н.П. Мартисюк (1989), А.В. Кирилина (1998), І.І. Халєєва (2000), В.П. Москвін (2001), О. Л. Бессонова (2002), Л.О. Козачишина (2001), Н.І. Панасенко (2002), М.М. Рошко (2002), Н.Д. Борисенко (2003)). Продуктивною варто визнати концепцію Л.П. Крисіна (1994), який розглядає проблему мовної соціальної диференціації в контексті загального варіювання її засобів, зумовлювану як соціаль­ними, так і внутрішньомовними чинниками, включаючи стратифікацію мови залежно від статі мовця [87, c. 29]. О.Д. Швейцер (1988) досліджує стать із погляду со­ціальної ролі та відно­сить її до істотних специфічних факторів, що детермінують особистість учасника мовленнєвої комунікації й впливають на рольову поведінку людини [187, c. 45-46].
Принципи відбору й класифікації сучасних евфемізмів теоретично розробляються та об­ґрунтовуються як дослідниками східноєвропейських, так і представниками англомовних країн, увага яких зосереджена на лексикографічному впорядкуванні евфемізмів у тлумачних і спеціалізованих словниках англійської та російської мов (В.С. Єлістратов „Словник російського арго” (2000), Н.Г. Комлев „Словник іноземних слів” (1999), А.Ю. Кудрявцев, Г.Д. Куропаткін „Англо-російський словник табуйованої лексики” (видання 1999, 2003 рр.), Oxford Dictionary of Euphemisms (за редакцією Р.В. Холдера) (2003, 2007, 2008 рр), Slang and Euphemisms (за редакцією Р. Спирса) (2001).
У низці лінгвістичних праць В.І. Заботкіної, Г.Б. Антрушиної, Н.М.Бердової, О.Л. Гармаш частково висвітлюється семантична струк­тура неологізмів, що дозволяє з’ясувати основні закономірності дина­міки, зміни значень груп слів, потенційних сем. Інтерес сучасних лінгвістів викликає словотворчий механізм неологізмів узагалі та евфемізмів зокрема. Серед останніх тенденцій у дослідженні цього прошарку лексики особ­ливо привертає до себе увагу розгляд мовних новоутворень у психолінгвістичному контексті та в рамках діяльнісного підходу до вивчення мови. Це дає змогу дослідити структуру нового слова, оцінити ступінь охопленості евфемізмами різноманітних сфер життя людини, проаналізувати процеси взаємодії літературної мови та її розмовних різновидів; розглянути евфемізми з погляду комунікативної лінгвістики з урахуванням мовних стратегій негативної та позитивної ввічливості, вуалюювання, принципів кооперації у співробітницькому спілкуванні.
Беручи до уваги той факт, що в наукових працях, присвячених темі евфемії, низка окреслених нами проблем, які підлягають розв’язанню, не була предметом спеціального дослідження та не включала цілісного аналізу евфе­містичної лексики як складової англомовної картини світу, в тому числі й найбільших за кількістю евфемістичних одиниць сучасної англійської мови (наприклад, табу на деякі назви фізіологічних процесів, міжгендерних стосунків), виникла необхідність заповнити наявні лакуни в дослідженні евфемізмів. Нами вперше робиться спроба виявити, здійснити класифікацію й описати евфемізми і суміжні соціолінгвальні явища, які ввійшли в ужиток носіїв англійської мови наприкінці ХХ на початку ХХІ століття. У центрі нашої уваги форму­вання й функціонування евфемізмів, зміни світосприйняття носіїв англійської мови, що знайш­ли своє відображення в системі та структурі мови.
Водночас ми зосереджуємося на аналізі семантичних змін, результатом яких є утворення евфемістичної лексики, на засобах евфемізації та дисфемізації мовленнєвого акту, авторських евфемізмах сучасного буль­варного жіночого роману (Х. Брукс, С. Кравен, Л. Грехем, Д. Хамільтон та ін). Це, на нашу думку, дозволить зробити висновок про те, як зорганізована лінгвістичними засобами певна концептосфера картини світу, що відповідає за гендерно зумовлене сприйняття статевих стосунків і фізіоло­гічне в житті англомовного суспільства, реалізується в евфемізмах та суміж­них мовних явищах; представити один із можливих засобів як меліорації (евфемізм), так і пейоризації (дисфемізм) значення слова.
Сказане вище визначає актуальність нашого дослідження, яка полягає в необхідності подальшого вивчення мовних засобів і способів фіксації, а також ви­раження меліорації та пейоризації значення слова, розмежування мовних фактів позитивної або негативної оцінок. Для глибшого проникнення у процес евфемізації й дис­фемізації мовленнєвих актів слід виявити та докладно описати як основні понятійні, так і лексико-семантичні особливості евфемістичної лексики останніх десятиліть ХХ початку ХХІ століття, вдаючись до їхньої різно­бічної класифікації (зокрема, на матеріалі бульварної жіночої прози). Актуальність теми зумовлена також відсутністю праць, які б дали змогу отримати цілісне й несуперечливе уявлення про шляхи та способи як утворення, так і розширення евфемістичного словника за вказаний період, семантичні особливості евфемізмів, зміни номінативної діяльності та мовної картини світу носіїв сучасної англійської мови, зміни мовного портрета сучасної людини, поглиб­лення певних суперечностей та особливостей реалізації саме евфемістичного по­тенціалу сучасної лексики. Крім того, її актуальність спричинена зростаючим інтересом лінгвістів до дослідження евфемізмів як джерела поповнення та розширення словникового запасу мови, до проблеми вербалізації мовних концептів, формування на їхній основі нових систем і категорій із подальшим розвитком когнітивно-прагма­тичного напряму в сучасній лінгвістиці.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана відповідно до наукової теми „Синхронічне та діахронічне дослідження функціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов” (номер державної реєстрації 0106U003618), яка розробляється кафед­рою германського, загального та порівняльного мовознавства й затверджена вченою радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федь­ковича (протокол № 2 від 27.02.1997 року).
Мета дисертації комплексно дослідити лексико-семантичні й функціональні особливості евфемізмів та деяких соціолінгвальних тенденцій етнічної картини світу англомовного суспільства в її гендерній репрезентації.
Поставлена мета роботи передбачає виконання таких завдань:
— проаналізувати лексико-семантичні та функціональні зміни, що спричинилися до утворення англійської евфемістичної лексики кінця ХХ початку ХХІ століття на засадах гендерних відмінностей у творах сучасних авторів жіночої прози;
— визначити місце сучасних евфемізмів відносно функціонування соціолінгвальних явищ політичної коректності, мови подвійних стан­дартів та дисфемії;
— дослідити семантичну структуру основних евфемістичних груп;
— класифікувати та субкласифікувати досліджувані евфемізми в сучасній англійській мові;
— окреслити потенціал евфемізмів у спілкуванні, застосовуючи лексико-семантичний підхід до їхнього опису, що ґрунтується на принципах мовної репрезентації набутого жінками досвіду міжгендерних стосунків;
— провести експерименти з метою реалізації поетапного дослідження зв’язків евфемізмів з іншими соціолінгвальними тенденціями та їхніх особливостей.
Об’єктом дослідження виступають евфемізми в сучасній англомовній літературі, репрезентованій бульварною жіночою прозою, й зафіксовані у словниках, опублікованих у 90-х роках ХХ століття та на початку ХХІ століття.
Предмет роботи лексико-семантичний, функціональний та гендерний аспекти англійських евфе­мізмів кінця ХХ початку ХХІ століття.
Гіпотеза дослідження функціонування евфемізмів та їхні лексико-семантичні особливості в бульварній жіночій прозі та сучасній масовій культурі зумовлені жанровою специфікою „сучасної історії кохання”; характер використання евфемізмів у жіночій прозі й евфемізація процесу комунікації залежать від типологічних та авторських ознак творів.
Матеріалом дослідження стала текстова вибірка із творів Лін Дж. Гре­хем, К. Спенсер, Е. Мазер, Г. Брукс, Д. Хамільтон, К. Мортімер, М. Рейд, К.Менсфілд, вибірка зі словників сучасної англійської мови та інших джерел. Усього розглянуто 21489912 слововживань, кількість випадків уживання евфемізмів у дослідженому бульварному романі складає 801 одиницю, лексикографічних працях 594, інших джерелах масової культури 1333, загальний обсяг досліджуваних одиниць 2728 евфемізмів.
Положення, винесені на захист:
1. Одна з основних функцій евфемізму (вуалітивна) спричинює табуювання мовних способів вираження понять або явищ сучасної дійсності залежно від зміни світосприйняття носіїв сучасної англійської мови та відображена в семантиці слова.
2. Суміжні з евфемією соціолінгвальні явища в сучасній жіночій бульварній прозі, за експериментальним підтвердженням, зумовлюють систему відносин мовна манірність евфемія дисфемія. Поступове асоціативне наближення евфемізму до дисфемізму спричиняє появу евфемістичних ланцюгів із подальшою деевфемізацією (визначення наше. О.М.) кожної ланки.
3. Дослідження основних груп евфемізмів, а також соматичних евфемізмів, паронімічних евфемізмів (визначення наші. О.М.), дисфемістичних евфемізмів у бульварній жіночій прозі та інших джерелах уможливлює визначення лексико-семантичних і функціональних особливостей евфемізмів у міжгендерних стосунках людини в англійській мові кінця ХХ початку ХХІ ст.
4. Запропонована класифікація евфемізмів заповнює відповідні лакуни попередніх класифікацій, включаючи різнорівневі психологічні, соціальні та індивідуальні категорії в їх структурованому вигляді та логічній послідовності.
5. Принциповими характеристиками евфемізму в бульварній жіночій прозі є його гендерна зумовленість, обмеженість функцій, семантична продуктивність, репрезентативність усіх основних засобів евфемізації. Специфіка функціонування евфемізмів у вказаній прозі залежить від сукупності лінгвальних та екстралінгвальних факторів, дія яких нерівномірно розповсюджується залежно від проявів масової культури.
6. Гендерна чутливість жінок до табуйованих номінантів веде до розширення списку семантичних змін, що спричиняють появу нових евфемізмів.
Методи і прийоми дослідження визначаються метою, завданням, мате­ріалом і включають: дескриптивний метод, на засадах якого описані евфемізми су­часної англійської мови; індуктивний метод (для визначення напрямів пошуку від накопиченого мовного матеріалу до систематизації евфемізмів як складової мовної картини світу); метод компонентного аналізу та багатоступеневого дефініційного аналізу (при семантичному аналізі евфемізмів-соматизмів та інших евфемістичних груп); соціолінгвістичний метод (для підтвердження й уточнення через анкетування списку понять, що підлягають евфемізації); статистичний метод, дані якого необхідні для об’єктивного опису сучасної евфемістичної лексики.
Методологічною основою дослідження є сукупність поглядів на мову як соціальне, культурне й етнічно зумовлене явище, що охоплює комуніка­тивні особливості, максими вживання евфемізмів, стратегії їхньої категоризації в різних сферах спілкування. Теоре­тичною базою для написання роботи слугували праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі семантики (Ч. Барбер (1964), О. Єсперсен (1964), Р. Тері (1983), П. Браун (1987), С. Левинсон (1987), О.Д. Огуй (1998), Т.М. Рогожникова (1998), О.Н. Селівестрова (2002, 2007)), комунікативної лінгвістики (П. Траджіл (1972), Е.Ф. Тарасов (1973), Е.І. Ісеніна (1984), Р. Маккалей (1995), Є.Ф. Скороходько (1995), О. А. Антинескул (1998), Е.М. Бакушева (1995), О.Л. Балакірева (1999), Ф.С. Бацевич (2000), О.С. Ісерс (2002), Н.І. Панасенко (2002), Н.Д. Борисенко (2003)), прагматичної (Д. Хаймс (1964), Є.С. Азнаурова (1988), Н.Д. Арутюнова (1985), В.І. Заботкіна (1988), Ф.С. Бацевич (2000)), когнітивної (М.М. Полюжин (2004) та психолінгвістики (В.В. Виноградов (1977), Р. Рубін (1981), Г. Гролис (1985), А.А. Залевская (1990), С.В. Лебедєва (1998), О.Л. Бессонова (2002)).
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше здійснено цілісний опис евфемістичної лексики в сучасній масовій культурі кінця ХХ початку ХХІ століття, репрезентованій жіночою прозою та іншими джерелами. Запропонована в роботі класифікація евфемізмів та інших соціолінгвальних тенденцій дала змогу реконструювати й проаналізувати ту частину етнічної картини світу англомовного суспільства, яка отримала своє вираження наприкінці ХХ початку ХХІ століття в жіночій бульварній прозі. У дисертації вперше виділено та досліджено такі номі­нанти дійсності, які першочергово підлягають евфемізації та дисфемізації в міжгендерних стосунках; простежено їхній ієрархічний характер у синхронії та діахронії; проведено класифікацію та субкласифікацію евфемізмів з урахуванням їхнього поліаспектного характеру; досліджено лексико-семантичні, функціональні та гендерні особливості евфемізмів, їхній прагматичний потенціал, притаманний певним галузям міжгендерного спілкування; здійсне­но аналіз сучасної евфемістичної лексики, репрезентованої в англійській бульварній жіночій прозі кінця ХХ початку ХХІ століття, що ґрунтується на гендерних відмінностях у комунікації.
Окрім того, новизна роботи зумовлена насамперед матеріалом досліджен­ня новою англійською лексикою, відібраною з літературних і лексикогра­фічних джерел, опублікованих наприкін­ці ХХ на початку ХХІ століття та верифікованою у структурі інших жанрів.
Теоретичне значення дослідження зводиться до можливості використання викладених у ньому результатів й висновків, теоретичних положень і фактичного матеріалу при подальшому опрацюванні проблем, пов’язаних з евфемізмами та дисфемізмами у площині таких фундаментальних теоретичних дисциплін як лексикологія, історія англійської мови, лінгвокраїнознавство, теорія номінації, прагмалінгвістика, психолінгвістика.
Практична цінність дисертації визначається тим, що викладені в ній результати дослідження й висновки можуть бути використані в таких теоретичних дисциплінах, як лексикологія (розділ 2 „Лексико-семантичні і функціональні ознаки евфемізмів в англійській мові”), історія англійської мови (розділ 1 „Теоретичні засади дослідження евфемії”), лінгвокраїно­знавство (розділ 1 „Теоретичні засади дослідження евфемії”; розділ 2 „Лексико-семантичні і функціональні ознаки евфемізмів в англійській мові”), теорія номінації (розділи 1,2), прагмалінгвістика (розділ 3 „Структурні особливості евфемізмів у сучасній англійській мові”), психолінгвістика (розділ 2; розділ 3). Деякі висновки й положення роботи можуть знайти застосування як рекомендації для перекладачів, користувачів масової культури, в навчальному процесі при читанні курсів за вибором, проведенні семінарів, практичних занять з англійської мови зі студентами різних рівнів і спеціальностей.
Особистий внесок дисертанта полягає: 1) у виробленні власної концепції визначення евфемії та виокремлення інших соціолінгвальних явищ, дисфемії, мовної манірності тощо; 2) у здійсненні лексико-стилістичної класифікації евфемізмів та основних засобів евфемізації в бульварній жіночій прозі та інших жанрах масової культури; 3) в описі специфічних лексико-семантичних і функціональних особливостей соматичних евфемізмів у бульварній жіночій прозі; 4) у виявленні гендерних ознак у функціонуваванні евфемізмів.
Вірогідність висновків та спостережень забезпечується застосуванням комплексної методики дослідження, залученням значного за обсягом теоретичного та мовного матеріал

bibliography

ВИСНОВКИ

В умовах глобалізації, поширення масової культури і значного впливу ЗМІ на свідомість і світогляд людини є всі підстави для тверджень про те, що процес маніпулювання інтересами й потребами людини набуває дедалі більшого розмаху. Полярні за багатьма показниками прояви соціального та інтимного життя людини нерідко навмисно не розрізняються у свідомості. У сучасній англомовній культурі спостерігається боротьба проти численних дискримінацій у мові, з одного боку, і гіпертрофований інтерес до сфери інтимного життя як відомих особистостей, так і звичайних людей з іншого, внаслідок чого популяризується відповідна лексика. Через збільшення загрозливих для соціального обличчя пересічного громадянина ситуацій відбувається розширення комунікативних стратегій і їхня орієнтація на прагматичну настанову приховати зміст, поліпшити власні позиції, маніпулювати об’єктивною думкою мовця, комуніканта, адресанта як у кооперативному, так і у конфліктному спілкуванні.
За даних обставин особливий інтерес викликає не тільки активне функціонування евфемізмів у сучасній англійський мові, але й історична послідовність у поповненні словникового складу за допомогою евфемістичних і дисфемістичних одиниць. У дослідженні проаналізовані історичні зв’язки між сучасними й давніми табу й евфемізмами, враховані подібності в лінгвістичному та стилістичному інструментаріях евфемії різних періодів.
Поліаспектність евфемії репрезентована саме в основних джерелах масової культури − кіно, телебаченні, творчості музикантів, белетристиці. Через вплив теле- та відеокультури акцентується інтерес на зовнішньому й фізіологічному швидше, ніж на внутрішньому й духовному. Тому дослідження літературних творів жанру сучасна історія кохання за авторством жінок, як найяскравішого втіленнятенденцій сучасної популярної культури, дозволило авторові дійти таких висновків.
Визначена в роботі проблематика досліджень сучасних Х-фемізмів включає розбіжності стильової належності, предметно-понятійних сфер, характерних змін, виділення засобів евфемізації з акцентом на семантичне зміщення, відокремлення латентних, поетичних та оказіональних евфемізмів. За підсумками визначень евфемізму сучасними науковцями, з урахуванням лінгвістичного, прагматичного та психолінгвістичного аспекту запропонована авторська дефініція евфемізму, конкретизоване й подане визначення евфемії як мовної універсалії. Спостереження за Х-фемізмами в умовах комунікації, відтвореної на засадах реального спілкуваня в прозі, а також аналіз евфемістичного масиву дозволяє говорити про бурхливе поповнення словника сучасної англійськой мови за рахунок евфемізмів, дисфемізмів і какофемізмів.
Особливий інтерес Х-фемія викликає в умовах нової парадигми філософії мови, що має суттєві відмінності від попередніх:
а) уся мова співвідноситься з суб’єктом, що його використовує, − з „я”;
б) усі основні поняття, застосовувані для опису мови, релятивуються: імена, предикати, речення все розглядається як функція;
в) у семіології мову описують у трьох вимірах семантики, синтактики, прагматики [167, c. 51]. Прагматика має справу зі співвідношенням знаків до людини, що користується мовою, і тому відіграє одну з першорядних ролей у дослідженні сучасних евфемізмів. У запропонованій автором класифікації відображено сукупність основних сучасних підходів до вивчення системних особливостей евфемізмів сучасної англійської мови.
Одна з найважливіших функцій евфемізму, вуалітивна, часто комбінується з елевативною, риторичною та кооперуючою, спричиняючи табуювання понять або явищ сучасної дійсності, відображених у семантиці слова. Експериментально підтверджено наявність і взаємозв’язок основних соціолінгвальних тенденцій сучасності (мова подвійних стандартів, евфемія, дисфемія, політична коректність). Евфемія один із найбільш ефективних засобів утворення політично-коректної лексики, наприклад defending freedom (про війну в Іраку).
Велика група евфемізмів, створена за принципом ввічливості, спрямована на пом’якшення різних видів дискримінацій, включає найбільш поширені групи евфемізмів сучасної англійської мови. Класифікація евфемізмів на основі дослідження бульварної жіночої прози повинна бути доповнена соматичними евфемізмами.
У дисертації проаналізовано використання соматичних евфемізмів, з’ясовано мету їхнього використання, визначено соціальні детермінанти, емоційну основу евфемістичних замін, упередженість до тілесного зокрема. Історично сформована відраза до тіла людини та будь-яких його міазмів, фізіологічних процесів та органів, репродуктивної функції чоловічого та жіночого організмів веде до утворення схеми табу евфемізм дисфемізм. Спеціфіка будови жіночого тіла вважалася „недоліком”, використовувалася чоловіками для утвердження домінування над жінками (як над самим тілом, так і над його фізіологічними процесами), „переваги” власного для підтвердження цього домінування, що, природно, й спричинило появу гендерно зумовлених евфемістичних одиниць.
Дані, отримані в результаті першого експерименту, засвідчили прозорість меж у системі відношень мовна манірність евфемія дисфемія, це доводить існування евфемістичних дисфемізмів і дисфемістичних евфемізмів. Кожне слово, словосполучення, яке підлягає оказіональній, постійній, тимчасовій забороні, неодмінно створює групу N евфемізм дисфемізм (де N неприйнятне значення). Межа між соціолінгвальними явищами умовна, нестійка, оскільки лексична структура мови непостійна та нестатична. Системи евфемізмів можуть перетинатися одна з одною, вживання евфемізму тісно пов’язане зі співвіднесеністю певного слова з іншими словами лексичної системи, результат уживання слова-евфемізму зумовлює зміни у структурі лексики мови.
Завдяки другому експерименту підтверджено гіпотезу про гендерну чутливість жінок до застосування неприйнятних у суспільстві номінантів у змішаному середовищі, а отже, їхню схильність до меліоративних мовних засобів, із нейтральним ставленням до табуюваної лексики в однорідному середовищі.
Узагальненою метою наукового опрацювання евфемізмів у сучасній англійський мові було проведення на основі сучасних методик комплексного аналізу їхніх лексико-семантичних, функціональних та гендерних особливостей, що репрезентують сучасну картину світу англомовного суспільства. У дослідженні з’ясовано, що, всупереч тенденції подальшого затвердження норм політичної коректності, інакомовлення, маніпулювання свідомістю тощо, не зменшується потік новоутворень, які підлягають табуюванню. У зв’язку із цим уважаємо доцільним продовження дослідження евфемії у психолінгвістичному аспекті.
Безумовно, до перспективних нале­жить когнітивно-прагматичний підхід до лінгвістичних досліджень, який грунтується на аналізі динаміки англомовної картини світу. Він передбачає передусім розгляд питань щодо категоризації концептів, найбільш активних засобів евфемізації та дисфемізації процесу мовлення, словотворчих засобів і значень, найефективніше залучених до процесу трансформації концеп­туальної структури в реальні лінгвістичні знаки. Залишається також невивченим механізм перетворень усередині системи дискримінація табу евфемізм, дії евфемістичного ланцюга, швидкість перетворення слова на евфемізм, евфемізму на дисфемізм і відтак дисфемізму на какофемізм на засадах квантової лінгвістики та статистичного методу зокрема. Не існує поки що психолінгвістичного аналізу евфемістичних і дисфемістичних стратегій, що використовуються у процесі комунікації (як із боку адресата, так і адресанта). Важливо здійснити спостереження за використанням евфемізмів людьми, статус яких можна оцінити як такий, що зазнає дискримінації. Майбутнє дослідження може бути сфокусованим на пошуках регіональних, діалектних і варіативних відмінностей в евфемії та інших соціолінгвальних явищах, їхній комунікативно прагматичний аспект, завдяки чому істотно розшириться пошукове поле для подальшої концептуалізації евфемії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абакова Т.Н. Парадигматические отношения и семантико-прагматические особенности эвфемизмов и дисфемизмов современного английского языка (на материале текстов Британской прессы) : дис. канд. филол. наук : 10.02.04. / Татьяна Николаевна Абакова. Саратов, 2007. 144 с.
2. Азнаурова Э.С. Прагматика художественного слова / Азнаурова Э.С. Ташкент, 1988. 353 с.
3. Алєксєєва І.О. Евфемізми як відображення соціальних змін: від позна­чення табу до етикетних форм та політичної коректності // Мовні і кон­цептуальні картини світу : зб. наук. праць. К. : КНУ ім. Шевченка, 2002. № 7. С. 110.
4. Алмоний. Комментарий к «Об истолковании» Аристотеля // Античные теории языка и стиля (антология текстов) / под ред. И.М. Троцкого, С.В.Меликовa-Толстых. СПб. : Алтейя, 1996. С. 7984.
5. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу : дис. канд. філол. наук: 10.02.04. «Германські мови» / Ірина Василівна Андрусяк. Ужгород, 2002. 268 с.
6. Аникин Г.В. Трагическое в романах С. Моэма «Луна и грош» и «Разри­сованный занавес» / Аникин Г.В. Пермь : Изд-во Перм. ун-та, 1966. № 145. С. 2732.
7. Антинескул О.А. Статусные роли говорящих и их речь (на материале английского языка) / Антинескул О.А., Двинянинова Г.С. Пермь : Изд-во Перм. ун-та, 1998. 95 с.
8. Антрушина Г.Б. Лексикология английс­кого языка / Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. М. : Дрофа, 2001. 287 с.
9. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка / Арнольд И.В. − Л. :Про­свещение, 1981. 295 с.
10. Арутюнова Н.Д. Истоки, проблемы и категории прагма­тики / Арутюнова Н.Д., Падучева Е.В. // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1985. Вып. 16: Лингвистическая прагматика. С. 342.
11. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Арутюнова Н.Д. М. : Языки русской культуры, 1999. 896 с.
12. Ахманова О.С. О методологии языкознания / Ахманова О.С., Краснова И.Е. // Вопросы языкознания. 1974. № 6. С. 3043.
13. Бакушева Е.М. Особенности эмоциональной речи мужчин и женщин (на материале французского языка) / Бакушева Е.М. // Язык и эмоции : сб. науч. тр. Волгоград : Перемена, 1995. С. 3237.
14. Балакірєва О.Л. Громадська думка про статево-рольові стереотипи в гендерному світогляді / Балакірєва О.Л. // Гендерний аналіз українського суспільства / за ред. Т. Мельник. К. : Проон, 1999. С. 103112.
15. Бацевич Ф.С. Про один тип прагматичних аномалій, або Чим можна зіп­сувати натяк / Бацевич Ф.С. // Мовознавство. 2000. № 2-3. С. 1623.
16. Белл Р. Социолингвистика. Цели, методы и проблемы / Белл Р. ; пер. с англ. М. : Междунар. отношения, 1980. 318 с.
17. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Бенвенист Э. М. : УРСС, 2002. 448 с.
18. Бердова Н.М. Отграничение евфемизмов от других (смежных или близких с ними) видов иноcказания (на материалах современного немецкого языка) / Бердова Н.М. // Вопросы германской филологии : межвед. тематич. сборник КГУ. Ка­линин, 1978. С. 1324.
19. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти / Бєссонова О.Л. Донецьк : ДонНу, 2002. 362 с.
20. Бєссонова О.Л. Способи вираження оцінки й оцінні стратегії в мовлен­нєвій поведінці чоловіків та жінок / Бєссонова О.Л. // Нова філологія. Запоріжжя, 2002. № 3 (14). С. 4148.
21. Бєссонова О.Л. Ціннісна картина світу: гендерний аспект / Бєссонова О.Л. // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: зб. наук. пр. Донецьк : ДонНУ, 2002. Вип.6. С. 2328.
22. Біланюк Л. Картина мовного світогляду в Україні / Біланюк Л. // Мовознавство. 2000. № 4-5. С. 4451.
23. Болдырева С.И. Политически корректный язык / Болдырева С.И., Болдырева М.В. / Ког­нитивно-прагматические аспекты лингвистических исследований : сб. науч. тр. Калининград, 1999. С. 3539.
24. Бортничук Е.Н. Словообразование в современном английском языке / Бортничук Е.Н., Василенко И.В., Пастушенко Л.П. К. : Вища шк., 1988. 298 с.
25. Борисенко Н.Д. Гендерний аспект репрезентації персонажного мовлен­ня в англійських драматичних творах кінця ХХ століття : дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Наталія Дмитрівна Борисенко Житомир, 2003. 287 с.
26. Булашев Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях / Булашев Г.О. К. : Фірма Довіра, 1993. 414 с.
27. Булаховский А.И. Введение в языкознание : в 2 ч. / Булаховский А.И. М. : Учпедгиз, 1953. Ч. 2. С. 50.
28. Варбот Ж.Ж. Табу / Варбот Ж.Ж. // Русский язык : энциклопедия. М., 1979. С. 167.
29. Видлак С. Проблема эвфемизма на фоне теории языкового поля / Видлак С. // Этимология 1965 : материалы и исследования по индоевропейским и другим языкам М., 1967. − С. 267285.
30. Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. / Виноградов В.В. М., 1977. 502 с.
31. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений / Виноградов В.В. // Вопросы языкознания. 1953. № 5 С. 2831.
32. Выготский Л.С. Мышление и речь / Выготский Л.С. 5-е изд., испр. М. : Лабиринт, 1999. 364 с.
33. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология / Гак В.Г. М., 1977. 264 с.
34. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка / Гальперин И.Р. М. : Иностр. лит., 1958. 459 с.
35. Ганеев Б. Язык / Ганеев Б. Уфа, 2001. 272 с.
36. Ганич Д.І. Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д.І., Олійник І.С. К. : Вища шк., 1985. 360 с.
37. Гармаш О.Л. Конверсійні неологізми суспільно-політичної лексики англійської мови / Гармаш О.Л. // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. Вип. 11, кн. 2. С. 6064.
38. Герасимов В.И. На пути к когнитивной модели языка / Герасимов В.И., Петров В.В. // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1988. − С. 511.
39. Горошко Е.И. Гендерные особенности русскоязычного Интернета / Горошко Е. И. // Наукові записки Луганського національного університету : зб. наук. праць. − Луганськ : Альма-матер, 2004. − Вип. 5, т. 3. − С. 80−92.
40. Горошко Е.И. Особенности мужского и женского вербального поведения: (психолингвистический анализ) : автореф. дис. канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Общее языкознание, социолингвистика, психолингвистика» / Е.И. Горошко. М., 1996. 27 с.
41. Гролис Г. Логика и речевое общение / Гролис Г. // Новое в зарубежной лингвистике. М., 1985. Вып. 16. C. 112.
42. Грищенко Е.С. Мелиоративная лексика в английской разговорной речи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.04. «Германські мови» / Е.С. Грищенко К., 1989. 25 с.
43. Грэй Дж. Женщины с Венеры, мужчины с Марса / Грэй Дж. М. : София, 2003. 398 с.
44. Дядечко Л.П. Ассоциативная природа актуализцации предшествующих текстов / Дядечко Л.П. // Русское языкознание. К., 1990. Вып. 20. С. 131136.
45. Елина Н.Г. Креолизация (Биджиннезация) как стадия билингвизма / Елина Н.Г. // Психолингвистические и лингвистические аспекты проблемы языковых контактов : сб. науч. тр. Калинин, 1984. С. 3138.
46. Заботкина В.И. Когнитивно-прагматический поход к неології / Заботкина В.И. // Когнитивно-прагматические аспекты лингвистических исследований : сб. науч. тр. Калинингр. ун-та Калининград, 1999. С. 39.
47. Заботкина В.И. Новая лексика английского языка / Заботкина В.И., Степанов Ю.C. М. : Высш. шк., 1988. 128 с.
48. Заботкина В.И. Прагматический аспект неологизмов в современном английском языке / Заботкина В.И. // Сб. науч. тр. / Моск. пед. ин-т ин. яз. им. М. Тореза. 1983. Вып. 213. С. 6478.
49. Заботкина В.И. Прагматическая дифференциация новой английской лексики / Заботкина В.И. // Смысл и значение на лексическом, синтаксическом уровнях : межвуз. тем. сб. науч. тр. Калинингр. ун-та. Калининград, 1986. С. 814.
50. Заботкина В.И. Соотношение прагматической и семантической вари­ативности в лексике современного английского языка / Заботкина В.И. // Вариативность в герм. языках : всесоюзн. науч. конф., 11-13 окт. 1988 г. : тезисы докл. Калининград, 1988. С. 1530.
51. Залевская А.А. Отнесение к категории как способ идентификации зна­чения слова / Залевская А.А. // Психолингвистические проблемы семантики : межвуз. сб. научн. тр. Калинин. ун-та. Калинин, 1987. С. 3539.
52. Залевская А.А. Психолингвистические исследования значения слова и понимания текста / Залевская А.А. // Психолингвистические исследования : межвуз. сб. науч. тр. Тверь, 1988. С. 39.
53. Залевская А.А. Слово в лексиконе человека / Залевская А.А. Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1990. 205 с.
54. Залевская А.А. Экспериментальное исследование параметра оценки в психологической структуре значения слова / Залевская А.А. // Психолингвистические проблемы семантики : межвуз. сб. научн. тр. Калинин. ун-та Калинин, 1988. С. 7383.
55. Зеленин Д.К. Табу слов у народов восточной Европы и Средней Азии / Зеленин Д.К. // Сборник музея антропологии и этнографии, 1929. Т. 8. Ч. 1. Запреты на охоте и других промыслах. 304 с.
56. Зверев А.Н. Вступительная статья / Зверев А.Н. // Гослуорси Дж. : новеллы. М. : Правда, 1981. С. 48.
57. Золотова Н.О. Эмоциональная значимость единиц ядра лексикона носителя английского языка / Золотова Н.О. // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1988. С. 511.
58. Иванов А.Н. К диалектике старого и нового в активной лексической композиции / Иванов А.Н. // Сб. науч. тр. / Моск. пед. ин-т ин. яз. им. М. Тореза. М., 1982. Вып. 99. С. 158172.
59. Исенина Е.И. Семантические особенности средств дословесной коммуникации глухих детей раннего возраста в сравнении с альтандами / Исенина Е.И. // Психолингвистические и лингвистические аспекты проблемы языковых контактов : сб. науч. тр. Калинин,1984. С. 100109.
60. Исерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи / Исерс О.С. М. : УРСС, 2002. 284 с.
61. Касавин И. Т. Текст. Дискурс. Контекст / Касавин И. Т. // Введение в социальную эпистемологию языка. М. : Канон+, 2008. С. 4449.
62. Карасик В.И. Язык социального статуса / Карасик В.И. М. : Институт языкознания РАН, 1992. 330 с.
63. Кацев А.М. Роль ассоциативности в эвфемии / Кацев А.М. // Проблемы синхронного и диахронного описания германских языков. Пятигорск, 1981. С. 140164.
64. Кацев А.М. Эвфемизмы неологизмы в современном английском языке / Кацев А.М. // Лексическая семантика и фразеологія. Л., 1987. С. 6475.
65. Кацев А.М. Языковое табу и эвфемия / Кацев А.М. Л., 1988. 100 с.
66. Кацева М.А. Практикум по английской лексикологии : пособие для студентов пед. ин-тов / Кацева М.А. М. : Просвещение, 1974. 200 с.
67. Кестер Тома З. Стандарт, субстандарт, постстандарт / Кестер Тома З. // Русистика. 1993. № 2. С. 1531.
68. Кирилина А.В. Гендерные аспекты языка и коммуникации : автореф. дис. на соиск. учен. докт. филол. наук : 10.02.19 «Общее языкознание, социолингвистика, психолингвистика» / А.В. Кирилина М., 2000. 40с.
69. Кирилина А.В. Развитие гендерных исследований в лингвистике / Кирилина А.В. // Филологические науки. 1998. № 2. С. 2935.
70. Киселева Т.В. Коммуникативная корректность в языковой картине ми­ра / Киселева Т.В. // Языковая семантика и образ мира : матер. междунар. конф., 7-10 окт. 1997. Казань, 1997 С. 45.
71. Клименко О.Л. Поповнення словникового складу сучасної англійської мови з нелітературних підсистем : дис. канд. філол. наук : 10.02.04 «Германські мови» / Ольга Вікторівна Клименко. Запоріжжя, 1999. 198 с.
72. Клаус Г. Сила слова / Клаус Г. М. : Прогресс, 1967. 340 с.
73. Клод Джек. Человек говорящий: вклад лингвистики в гуманитарные науки / Клод Джек; пер. с фр. М. : Едиториал УРСС, 2003. 304 с.
74. Клюев Е.В. Речевая коммуникация / Клюев Е.В. М. : Приор, 1998. 224 с.
75. Кодухов В.И. Введение в языкознание / Кодухов В.И. М. : Просвещение, 1979. 352 с.
76. Кожевникова Л.П. Семантика художественной детали / Кожевникова Л.П. // Когнитивно-прагматические аспекты лингвистических исследований : сб. науч. тр. Калинин. ун-та. Калининград, 1999. C. 7277.
77. Козачишина О.Л. Відображення особливостей мовної картини світу жінки-письменниці в авторській образності (на матеріалі сучасних аме­риканських коротких оповідань) / Козачишина О.Л. // Наукові записки. Вінниця: Він. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. 2001. Вип. 3. С. 233237. (Серія «Філологія»).
78. Колесник С.И. Некоторые средства выражения эмоциональной оценки в современном английском языке / Колесник С.И., Волошина Е.В. // Вестн. Киев. ун-та. 1990. Вып. 24. С. 2730.
79. Колодкина Е.Н. Параметр оценки в психологической структуре значе­ния 215 существительных / Колодкина Е.Н. // Психолингвистические проблемы семанти­ки : межвед. сб. науч. тр. Калинин. ун-та. Калинин, 1988 С. 6771.
80. Комлев Н.Г. Словарь иностранных слов / Комлев Н.Г. М. : Эксмо Пресс, 1999. 391 с.
81. Кон И.С. Психология половых различий / Кон И.С. // Вопросы психологии. 1981. № 2 С. 4757.
82. Космеда Т.А. Денотат, конотація й аксиосемантика у проекції на лекси­ко-семантичні відповідники російської та української мов / Космеда Т.А. // Мово­знавство. 1997. № 4-5. С. 5863.
83. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства / Кочерган М.П. К. : ВЦ «Академія», 2002. 368 с.
84. Крысин Л.П. Из истории употребления слов особый и специальный / Крысин Л.П. // Русистика. 1990. № 2. С. 6469.
85. Крысин Л.П. Лексическое заимствование и калькирование в русском языке последних десятилетий / Крысин Л.П. // Вопросы языкознания. № 6.