Лесько Орест Михайлович. Організаційно-методичні основи використання рухливих ігор у фізичному вихованні молодших школярів із затримкою психічного розвитку

brief description

Лесько Орест Михайлович. Організаційно-методичні основи використання рухливих ігор у фізичному вихованні молодших школярів із затримкою психічного розвитку : Дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Львівський держ. ін-т фізичної культури. — Л., 2004. — 269арк. — Бібліогр.: арк. 167-193.

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
На правах рукопису
ЛЕСЬКО ОРЕСТ МИХАЙЛОВИЧ
УДК: 796.11: 376.42
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ
РУХЛИВИХ ІГОР У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ МОЛОДШИХ
ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
24.00.02 - - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення
Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Науковий керівник - кандидат біологічних наук, доцент ТРАЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
Львів - 2004 
З М І С Т
Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5
В С Т У П 6
РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ФІЗИЧНЕ
ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ 11 ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
Сучасний стан вивчення затримки психічного розвит¬ку у молодших школярів
Значення рухливих ігор для фізичного виховання мо¬лодших школярів
Рухові здібності та їх розвиток у молодших школярів з
психофізичними вадами
Визначальна роль фізичних вправ для фізичного та психічного розвитку молодших школярів та їх взає¬мозв’язок
Висновки 40
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ 41
2.1. Методи досліджень 41
2.1.1. Теоретичний аналіз літературних джерел 41
2.1.2. Соціологічні методи досліджень 41
2.1.3. Педагогічні методи досліджень 41
2.1.4. Психологічні методи досліджень 44
2.1.5. Медико-біологічні методи досліджень 45
2.1.6. Методи математичної статистики 47
2.2. Організація досліджень 47
РОЗДІЛ 3 ФІЗИЧНИЙ, МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ СТАН МОЛОДШИХ
ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
Оцінка фізичної підготовленості та фізичної працезда-тності молодших школярів із затримкою психічного
розвитку
Оцінка морфо-функціонального стану молодших шко¬лярів із затримкою психічного розвитку
Оцінка інтелектуальних здібностей молодших школя¬рів із затримкою психічного розвитку
Висновки
АВТОРСЬКА ПРОГРАМА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА МЕТОДИКИ ВИКОРИСТАННЯ РУХЛИВИХ ІГОР ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПСИХОФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ТА МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ
ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
Теоретичне підґрунтя розробки авторської програми використання рухливих ігор для молодших школярів із
затримкою психічного розвитку та її сутність
Вплив авторської програми рухливих ігор на рівень показників фізичної підготовленості та фізичної пра-цездатності молодших школярів із затримкою психіч¬ного розвитку
Вплив авторської програми рухливих ігор на морфо- функціональний стан молодших школярів із затрим¬кою психічного розвитку
Вплив авторської програми рухливих ігор на показни¬ки інтелекту молодших школярів із затримкою психіч-
ного розвитку
Висновки 143
РОЗДІЛ 5 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ
147
УЗАГАЛЬНЕННЯ
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 154
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 167
ДОДАТКИ 194

Лесько Орест Михайлович. Організаційно-методичні основи використання рухливих ігор у фізичному вихованні молодших школярів із затримкою психічного розвитку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Львівський державний інститут фізичної культури, Львів, 2004 р.
Дослідження присвячено вивченню проблеми вдосконалення організаційно-методичних основ використання рухливих ігор у фізичному вихованні молодших школярів із затримкою психічного розвитку (ЗПР). Об’єкт дослідження фізичне виховання молодших школярів із затримкою психічного розвитку. Предмет дослідження організація та методика використання рухливих ігор у фізичному вихованні молодших школярів із затримкою психічного розвитку. Мета дисертаційного дослідження розробити й обґрунтувати організаційні та методичні підходи до використання рухливих ігор у фізичному вихованні молодших школярів із затримкою психічного розвитку та визначити їх ефективність.
Наукова новизна дослідження:- розроблено програму використання рухливих ігор у процесі фізичного виховання молодших школярів із затримкою психічного розвитку; уперше вивчено стан симпато-адреналової системи молодших школярів із затримкою психічного розвитку; доповнено дані про особливості фізичної підготовленості, фізичної працездатності, морфофункціонального розвитку та психічних функцій молодших школярів із затримкою психічного розвитку Львівської області.
Обґрунтовано можливості здійснення фізкультурно-педагогічного та оздоровчого впливу на психофізичний та функціональний розвиток молодших школярів із затримкою психічного розвитку засобами фізичної культури, зокрема рухливими іграми.

1. Наукових досліджень, які б вивчали вплив рухливих ігор на фізичний стан молодших школярів із затримкою психічного розвитку, є недостатньо. Відсутня впорядкована науково-методична література, яка б висвітлювала комплексний підхід до використання рухливих ігор та їх вплив на фізичний і функціональний стан молодших школярів із затримкою психічного розвитку. В опрацьованій літературі ми не виявили науково обґрунтованої програми застосування рухливих ігор у фізичному вихованні спеціальних шкіл-інтернатів для дітей із затримкою психічного розвитку.
2. Виявлено, що молодші школярі із затримкою психічного розвитку відстають від однолітків без затримки психічного розвитку за показниками фізичної підготовленості. Відставання дівчаток початкових класів із затримкою психічного розвитку за показниками силі кисті 36,2 % (Р<0,05); стрибка у довжину з місця 34,9 % (Р<0,05); вису на перекладині 47,4 % (Р<0,05); човникового бігу 5х10м 22,5 % (Р<0,05); піднімання тулуба 76,2 % (Р<0,05), нахилу тулуба 23,1 % (Р>0,05); стійки на одній нозі 67,1 % (Р<0,05); частоти рухів руками 16,6 % (Р<0,05); човникового бігу з нарощуванням швидкості 38,6 % (Р<0,05). Відставання серед хлопчиків є дещо менше, ніж у дівчаток, за більшістю вправ. За показниками сили кисті спостерігається відставання на 39,2 % (Р<0,05); стрибка в довжину з місця на 21,6 % (Р<0,05); вису на перекладині на 41,6 % (Р<0,05); човникового бігу 5х10м на 20,1 % (Р<0,05); піднімання тулуба на 69,9 % (Р<0,05), нахилу тулуба на 43,2 % (Р<0,05); стійки на одній нозі на 75,5 % (Р<0,05); частоти рухів руками на 18,1 % (Р<0,05); човникового бігу з нарощуванням швидкості на 31,3 % (Р<0,05).
3. Встановлено незначне відставання фізичного розвитку молодших школярів із затримкою психічного розвитку від здорових однолітків. Так, довжина тіла дівчаток із затримкою психічного розвитку на 4 % менша, ніж у дівчаток без затримки психічного розвитку, у хлопчиків на 6 % (Р>0,05, Р>0,05). Маса тіла дівчаток і хлопчиків із затримкою психічного розвитку нижча від маси тіла однолітків без затримки психічного розвитку на 10 і 12 % відповідно (Р<0,05, Р<0,05). Показники обводу грудної клітки є нижчі від показників їх однолітків без затримки психічного розвитку на 4 % у дівчаток і на 2 % у хлопчиків (Р>0,05, Р>0,05). Активність симпато-адреналової системи дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку у 1,5 раза нижча від аналогічних показників їх однолітків без затримки психічного розвитку (Р<0,05). Ці дані засвідчують, що затримка психічного розвитку і стан симпато-адреналової системи у дітей із затримкою психічного розвитку взаємопов’язані. За показниками симпато-адреналової системи можна здійснювати більш об’єктивну діагностику затримки психічного розвитку.
4. Результати вивчення психічного стану досліджуваного контингенту засвідчують, що особливістю психіки молодших школярів із затримкою психічного розвитку є їхня емоційно-вольова незрілість. Саме затримка психічного розвитку зумовлює відставання фізичного розвитку у 7-9-річних школярів із затримкою психічного розвитку.
5. Доведено, що впровадження „Програми рухливих ігор” у процес фізичного виховання молодших школярів, які вчаться у навчально-реабілітаційному центрі „Мрія” м. Львова, позитивно вплинуло на фізичну підготовленість та фізичну працездатність молодших школярів із затримкою психічного розвитку, про що свідчать зростання: сили кисті на 11,6 % (Р<0,05), результатів у стрибку в довжину з місця на 4,9 % (Р<0,05), у висі на перекладині на 8,8 % (Р<0,05), у човниковому бігу 5х10м на 2,8 % (Р>0,05), у підніманні тулуба на 21,3 % (Р<0,05), у статичній рівновазі на 4,2 % (Р>0,05), у частоті рухів руками на 5,0 % (Р<0,05), у човниковому бігу з нарощуванням швидкості на витривалість на 8,2 % (Р<0,05); у фізичній працездатності на 4,3 % (Р<0,05).
6. За час педагогічного експерименту виявлено тенденцію до поліпшення фізичного розвитку та функціонального стану організму дітей із затримкою психічного розвитку: довжини тіла на 0,4 % (Р > 0,05), маси тіла на 1,7 % (Р > 0,05), обводу грудної клітки на 2,2 % (Р > 0,05). Життєва ємність легень зросла на 8,4 % (Р<0,05), частота серцевих скорочень знизилася на 2,4 % (Р>0,05). Симпато-адреналова система організму дітей із затримкою психічного розвитку досягла рівня показників дітей без затримки психічного розвитку, що вказує на позитивний вплив рухливих ігор на функціональний стан організму.
7. Рухливі ігри більш ефективно, ніж інші засоби фізичного виховання, сприяють поліпшенню психічних функцій молодших школярів із затримкою психічного розвитку: уваги на 23,9 % (Р<0,05), пам’яті на 10,8 % (Р<0,05), мислення та конструктивної діяльності на 9,2 % (Р<0,05). Самопочуття учнів експериментальної групи на 10,6 % краще, ніж в учнів контрольної групи (Р<0,05), активність на 7,2 % (Р>0,05), настрій на 9,3 % (Р<0,05).
8. Результати дослідження дають змогу ефективніше планувати процес фізичного виховання, а особливо з використанням рухливих ігор, з молодшими школярами із затримкою психічного розвитку у спеціальних освітніх закладах.

bibliography

З А Г А Л Ь Н І В И С Н О В К И
1. Наукових досліджень, які б вивчали вплив рухливих ігор на фізич¬ний стан молодших школярів із ЗПР, є недостатньо. Відсутня впорядкована науково-методична література, яка б висвітлювала комплексний підхід до використання рухливих ігор та їх вплив на фізичний і функціональний стан молодших школярів із ЗПР. В опрацьованій літературі ми не виявили науко¬во обґрунтованої програми застосування рухливих ігор у фізичному вихо¬ванні спеціальних шкіл-інтернатів для дітей із ЗПР.
2. Виявлено, що молодші школярі із затримкою психічного розвитку відстають від однолітків без затримки психічного розвитку за показниками фізичної підготовленості. Відставання дівчаток початкових класів із ЗПР за показниками силі кисті - 36,2 % (Р<0,05); стрибка у довжину з місця - 34,9 % (Р<0,05); вису на перекладині - 47,4 % (Р<0,05); човникового бігу 5х10м -
22.5 % (Р<0,05); піднімання тулуба - 76,2 % (Р<0,05), нахилу тулуба - 23,1 % (Р>0,05); стійки на одній нозі - 67,1 % (Р<0,05); частоти рухів руками -
16.6 % (Р<0,05); човникового бігу з нарощуванням швидкості - 38,6 % (Р<0,05). Відставання серед хлопчиків є дещо менше, ніж у дівчаток, за біль¬шістю вправ. За показниками сили кисті спостерігається відставання на 39,2 % (Р<0,05); стрибка в довжину з місця - на 21,6 % (Р<0,05); вису на пе¬рекладині - на 41,6 % (Р<0,05); човникового бігу 5х10м - на 20,1 % (Р<0,05); піднімання тулуба - на 69,9 % (Р<0,05), нахилу тулуба - на 43,2 % (Р<0,05); стійки на одній нозі - на 75,5 % (Р<0,05); частоти рухів руками - на 18,1 % (Р<0,05); човникового бігу з нарощуванням швидкості - на 31,3 % (Р<0,05).
3. Встановлено незначне відставання фізичного розвитку молодших школярів із ЗПР від здорових однолітків. Так, довжина тіла дівчаток із ЗПР на 4 % менша, ніж у дівчаток без ЗПР, у хлопчиків - на 6 % (Р>0,05, Р>0,05). Маса тіла дівчаток і хлопчиків із ЗПР нижча від маси тіла однолітків без ЗПР на 10 і 12 % відповідно (Р<0,05, Р<0,05). Показники обводу грудної клітки є нижчі від показників їх однолітків без ЗПР на 4 % у дівчаток і на 2 % у хлоп¬чиків (Р>0,05, Р>0,05). Активність симпато-адреналової системи дітей моло¬дшого шкільного віку із ЗПР у 1,5 раза нижча від аналогічних показників їх однолітків без ЗПР (Р<0,05). Ці дані засвідчують, що затримка психічного ро¬звитку і стан симпато-адреналової системи у дітей із ЗПР взаємопов’язані. За показниками симпато-адреналової системи можна здійснювати більш обєк- тивну діагностику затримки психічного розвитку.
4. Результати вивчення психічного стану досліджуваного контингенту засвідчують, що особливістю психіки молодших школярів із ЗПР є їхня емо¬ційно-вольова незрілість. Саме затримка психічного розвитку зумовлює відс¬тавання фізичного розвитку у 7-9-річних школярів із ЗПР.
5. Доведено, що впровадження „Програми рухливих ігор” у процес фі-зичного виховання молодших школярів, які вчаться у навчально- реабілітаційному центрі „Мрія” м. Львова, позитивно вплинуло на фізичну підготовленість та фізичну працездатність молодших школярів із ЗПР, про що свідчать зростання: сили кисті на 11,6 % (Р<0,05), результатів у стрибку в довжину з місця - на 4,9 % (Р<0,05), у висі на перекладині - на 8,8 % (Р<0,05), у човниковому бігу 5х10м - на 2,8 % (Р>0,05), у підніманні тулуба - на 21,3 % (Р<0,05), у статичній рівновазі - на 4,2 % (Р>0,05), у частоті рухів руками - на 5,0 % (Р<0,05), у човниковому бігу з нарощуванням швидкості на витривалість - на 8,2 % (Р<0,05); у фізичній працездатності - на 4,3 % (Р<0,05).
7. За час педагогічного експерименту виявлено тенденцію до поліп¬шення фізичного розвитку та функціонального стану організму дітей із ЗПР: довжини тіла - на 0,4 % (Р > 0,05), маси тіла - на 1,7 % (Р > 0,05), обводу грудної клітки - на 2,2 % (Р > 0,05). Життєва ємність легень зросла на 8,4 % (Р<0,05), частота серцевих скорочень знизилася на 2,4 % (Р>0,05). Симпато- адреналова система організму дітей із ЗПР досягла рівня показників дітей без ЗПР, що вказує на позитивний вплив рухливих ігор на функціональний стан організму.
8. Рухливі ігри більш ефективно, ніж інші засоби фізичного виховання, сприяють поліпшенню психічних функцій молодших школярів із ЗПР: уваги - на 23,9 % (Р<0,05), пам’яті - на 10,8 % (Р<0,05), мислення та конструктив¬ної діяльності на 9,2 % (Р<0,05). Самопочуття учнів експериментальної групи на 10,6 % краще, ніж в учнів контрольної групи (Р<0,05), активність - на 7,2 % (Р<0,05), настрій - на 9,3 % (Р<0,05).
9. Результати дослідження дають змогу ефективніше планувати процес фізичного виховання, а особливо з використанням рухливих ігор, з молод¬шими школярами із ЗПР у спеціальних освітніх закладах.