ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ ДИНАМІЧНІЙ КИШКОВІЙ НЕПРОХІДНОСТІ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ДЕСТРУКТИВНИЙ ПАНКРЕАТИТ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Паляниця Андрій Семенович

У Д К 616.34-007.272:616.37-002.1]-085

ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ ДИНАМІЧНІЙ
КИШКОВІЙ НЕПРОХІДНОСТІ У ХВОРИХ
НА ГОСТРИЙ ДЕСТРУКТИВНИЙ ПАНКРЕАТИТ

14.01.03 - хірургія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник :
Кулачек Федір Григорович

доктор медичних наук, професор,
заслужений лікар України

Ч Е Р Н І В Ц І - 2 0 0 8

ЗМІ С Т
Перелік умовних скорочень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Розділ 1. Сучасні аспекти лікування хворих на гострий панкреатит
(огляд літератури) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.1. Частота та сучасні проблеми лікування гострого панкреатиту. . . . . .
1.2. Основні параметри лазерного випромінювання та його
застосування у лікуванні хворих на хірургічну патологію . . . . . . . . 1.3. Застосування сорбентів у лікуванні хворих на гостру хірургічну
патологію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Розділ 2. Матеріали і методи проведених досліджень . . . . . . . . . . . . . 2.1. Загальна характеристика клінічного матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2.2. Дослідження системи регуляції агрегатного стану крові . . . . . . . . . . Розділ 3. Клінічні дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3.1. Ефективність загальноприйнятого лікування у хворих на
гострий деструктивний панкреатит. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.1.1. Динаміка змін агрегатного стану крові при загальноприйнятому
лікуванні хворих на гострий деструктивний панкреатит . . . . . . . . . .
3.2. Ефективність лазерного випромінювання у комплексному
лікуванні хворих на гострий деструктивний панкреатит . . . . . . . . . .
3.2.1. Динаміка змін агрегатного стану крові при застосуванні лазерного
випромінювання у лікуванні хворих на гострий деструктивний
панкреатит . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.3. Ефективність застосування ентеросгелю у комплексній терапії
хворих на гострий деструктивний панкреатит. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.3.1. Динаміка змін агрегатного стану крові при застосуванні ентеросге-
лю у комплексному лікуванні хворих на гострий
деструктивний панкреатит . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.4. Ефективність поєднаного застосування лазерної терапії та ентеросгелю у комплексній терапії хворих на гострий
деструктивний панкреатит . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.4.1. Динаміка змін агрегатного стану крові при поєднпаному застосуванні лазерної терапії та ентеросорбції у комплексній терапії хворих на гострий деструктивний панкреатит. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.5. Оперативне лікування хворих на гострий деструктивний панкреатит .
Розділ 4. Порівняльна оцінка ефективності загальноприйнятого лікування, лазеротерапії, ентеросгелю та їх поєднаного використання у комплексній терапії динамічної кишкової непрохідності у хворих на гострий деструктивний панкреатит . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Аналіз та узагальнення ОТРИМАНИХ результатів . . . . .
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . .
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Список ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

стор.
4
5

11
11

23

33
41
41
49
53

53

59

76

83

93

98

108

114
122

129
146
160
162
163
199

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЛТ аланінамінотрансфераза
АСТ аспартатамінотрансфераза
ГП гострий панкреатит
ГДП гострий деструктивний панкреатит
ЕГ ентеросгель
ЕС ентеросорбція
КТ комп’ютерна томографія
ЛВ лазерне випромінювання
ЛІІ лейкоцитарний індекс інтоксикації
ЛО лазерне опромінювання
ЛТ лазерна терапія
МСМ молекули середньої маси
ОЧП органи черевної порожнини
ПЗ підшлункова залоза
УЗД ультразвукове дослідження

В С Т У П

Актуальність теми. Одну з актуальних проблем сучасної медицини становлять запальні захворювання ПЗ, методи їх лікування та профілактики. Незважаючи на певні успіхи, досягнуті у лікуванні ГП, ця патологія продовжує залишатися однією з найбільш актуальних проблем практичної хірургії. За останні роки кількість хворих на ГП значно збільшилась, особливо це стосується індустріально розвинутих країн [51,110,184,233,280,297,321,364,373].
Хворі з патологією ПЗ складають до 0,47% від всіх соматичних хворих, 1,4-1,6% від загальної кількості госпіталізованих у хірургічне відділення (навіть до 2,7% [118]) та 2,5-18,9% хворих з гострою хірургічною патологією ОЧП [78,118, 184,209,233,257]. ГП у теперішній час займає третє місце серед гострих хірургічних захворювань ОЧП, поступаючись лише гострому холециститу та гострому апендициту [7,51,120,129,169,184,200], а за даними М.П.Павловського ти співавт. [186] в останні 3-5 років навіть друге.
Серед даної категорії хворих значне місце займають люди працездатного віку від 30 до 50 років (55,3-68,8%) [41,102,327], навіть до 75% [35]. Крім того, відмічається високий відсоток інвалідності серед хворих з деструктивними формами ГП та після хірургічного лікування. У 10% пацієнтів ГП переходить у хронічний вже після першого приступу, у 20% - між приступом ГП та виникненням хронічного тривалий (від 1 до 20 років) латентний період, у 70% - хронічний панкреатит виявляється вже після декількох приступів ГП [250].
Проблема лікування хворих на ГП одна з найбільш дискутабельних у літературі останнього часу. Пропоновані методики ведення хворих часом прямо протилежні: від надто консервативних до радикальних, які передбачають оперативне втручання на ранніх стадіях навіть при наявності середньої ступені інтоксикації, що часто веде до погіршення стану хворого через травматичність самої лапаратомії [58,120,240,250,303]. Прихильники консервативного лікування пропонують вичікувальну тактику, яка передбачає підтримання гомеостазу та оперативне втручання по мірі виникнення ускладнень. В основі такого підходу лежить уявлення про те, що більшість хворих на ГП не потребують операції та видужують після консервативної терапії, і лише в 14-18% випадків захворювання супроводжується важкою інтоксикацією, шоком та розвитком у наступному гнійно-некротичних ускладнень [120,184,209,238,250].
Рядом дослідників доведено прямий вплив транслокації кишкової мікрофлори при динамічній кишковій непрохідності за гострого деструктивного панкреатиту на частоту розвитку інфікованого панкреонекрозу [21,184,213]. З метою профілактики транслокаційного інфікування стерильного панкреонекрозу найчастіше обмежуються очисними та сифонними клізмами, що є малоефективним.
Незважаючи на постійні пошуки нових методів лікування ГП та профілактики його ускладнень, до теперішнього часу результати часто залишаються незадовільними [53,113,151,184,209,234,250,280,297,303].
Як великий прогрес останнього десятиріччя Werner et al. [391] відзначають зниження загальної летальності при ГП до 5%, а у важких випадках до 10-20%.
Останнім часом, поряд зі збільшенням випадків ГП, зростає кількість ускладнених форм цього захворювання [285](панкреонекроз з явищами перитоніту, а також токсикобактеріальний шок), що призводить до більшого відсотку летальних випадків. Так, загальна летальність від панкреатиту 5-9,8%, при деструктивних формах 50,5%, а при ускладнених деструктивних формах 54-97% [51,169,209, 288,364,366]. Летальність у різних країнах коливається в дуже широких межах унаслідок відмінностей у соціоекономічних чинниках, системах охорони здоров’я, доборі пацієнтів тощо [233].
Таким чином, лікування ГДП вимагає подальшого вдосконалення комплексної консервативної терапії цієї патології та хірургічного лікування, розробки нових, більш сучасних методів [58,151,184,200,209,238,250,257]. Проведений аналіз літературних даних свідчить про наявність багатьох, ще не вирішених проблем лікування ГДП та профілактики його ускладнень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена Вченою радою Буковинського державного медичного університету МОЗ України (протокол № 5 від 27 грудня 2007 р.) і є фрагментом планової науково-дослідницької роботи кафедри загальної хірургії БДМУ Профілактика та комплексне лікування гнійно-септичних ускладнень хірургічної абдомінальної патології” (№ державної реєстрації 0107U004050). Тема дисертації також запланована проблемною комісією „Хірургія” (протокол № 244 від 25 лютого 2008 року). Автор особисто провів лікування 109 хворих на ГП та 152 хворим провів ЛТ, статистичну обробку одержаних результатів, сформулював висновки та рекомендації за одержаними даними.
Мета і задачі дослідження. Підвищити ефективність лікування та профілактики ускладнень гострого деструктивного панкреатиту шляхом поєднаного використання лазеротерапії та ентеросорбції у базовій терапії при динамічній кишковій непрохідності в залежності від характеру коагуляційного гемостазу, фібринолітичної активності та інтенсивності необмеженого протеолізу у плазмі крові хворих на гострий деструктивний панкреатит.
Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:
1. Виявити характер коагуляційного гемостазу, фібринолітичної активності та інтенсивності необмеженого протеолізу у плазмі крові хворих на ГДП при проведенні загальноприйнятого лікування.
2. Вивчити характер змін коагуляційного гемостазу, фібринолітичної активності та інтенсивності необмеженого протеолізу у плазмі крові хворих на ГДП при застосуванні ЛВ.
3. Вивчити характер змін коагуляційного гемостазу, фібринолітичної активності та інтенсивності необмеженого протеолізу у плазмі крові хворих на ГДП при застосуванні ентеросорбенту Ентеросгель” в умовах динамічної кишкової непрохідності.
4. Вивчити характер змін коагуляційного гемостазу, фібринолітичної активності та інтенсивності необмеженого протеолізу у плазмі крові хворих на ГДП при застосуванні ЛВ та ентеросорбенту Ентеросгель”.
5. Розробити та обгрунтувати тактику комплексного лікування динамічної кишкової непрохідності при гострому деструктивному панкреатиті з застосуванням лазеротерапії та ентеросорбції.
6. Оцінити клінічну ефективність розробленого способу лікування.
Об’єкт дослідження: гострий деструктивний панкреатит.
Предмет дослідження: ефективність застосування лазерного випромінювання та ентеросгелю у комплексному лікуванні динамічної кишкової непрохідності у хворих на гострий деструктивний панкреатит.
Методи дослідження: клініко-біохімічні дослідження для визначення перебігу ГП; стан тромбоцитарно-судинного гемостазу за відсотком адгезивних тромбоцитів та індексом спонтанної агрегації тромбоцитів; загальний коагуляційний потенціал крові (час рекальцифікації плазми, протромбіновий і тромбіновий час, активований парціальний тромбопластиновий час), фібринолітичну активність плазми, потенційну активність плазміногену, антиплазміни (швидко- та повільнодіючі), рівень фібриногену в плазмі крові, активність антитромбіну ІІІ, активність ХІІІ фактору, Хагеман-залежний фібриноліз, антиплазміни, концентрацію розчинних комплексів фібрин-мономіру в крові та продукти деградації фібрин/фібриногену, а також урокіназну активність сечі; протеолітичну активність плазми крові, використовуючи колорогенні сполуки: азоальбумін (лізис низькомолекулярних білків), азоказеїн (лізис високомолекулярних білків) та азокол (лізис колагену); ферментативний та неферментативний фібриноліз в плазмі крові та сечі.
Наукова новизна одержаних результатів. В результаті досліджень, які були нами проведені, отриманий ряд нових даних: вивчено динаміку змін характеру коагуляційного гемостазу та фібринолітичної активності плазми крові у хворих на ГДП при застосуванні ЛВ та ентеросорбції в комплексній терапії ГДП та доведена ефективність їх застосування у комплексному лікуванні при динамічній кишковій непрохідності.
Вперше обгрунтовано та розроблено метод комплексного лікування динамічної кишкової непрохідності при гострому деструктивному панкреатиті із застосуванням лазеротерапії та ентеросорбції в залежності від агрегатного стану крові пацієнта.
Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених клінічних досліджень обгрунтована роль та доцільність застосування ентеросорбції Ентеросгелем” у лікуванні динамічної кишкової непрохідності у хворих на ГДП.
Запропонований та впроваджений новий метод комплексного лікування динамічної кишкової непрохідності при гострому деструктивному панкреатиті ЛВ та Ентеросгель” у комплексі з базовою терапією, що дозволило підвищити якість лікування цих хворих, попередити перехід асептичного панкреонекрозу в інфікований, знизити кількість оперативних втручань та знизити летальність. Запропоновані методики безпечні, прості в застосуванні, не потребують додаткових засобів та можуть використовуватися у будь-якому хірургічному відділенні.
Результати дослідження впроваджені у практичну роботу у хірургічних відділеннях ЛШМД м. Чернівці, Новоселицької, Герцаївської, Заставнівської, Сторожинецької ЦРЛ (Чернівецької області); Кам’янець-Подільської ЦРЛ (Хмельницької області), Заліщицької ЦРЛ (Тернопільської області), Стрийської ЦРЛ та Стебницької міської лікарні (Львівської області), Тячівській ЦРЛ (Закарпатської області), Коломийської ЦРЛ (Івано-Франківської області).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею автора. Здобувач здійснив розробку основних теоретичних і практичних наукових положень роботи, здійснив патентний пошук, провів огляд літератури за темою дослідження. Автор патогенетично обгрунтував і розробив спосіб лікування хворих на ГП, оптимально оцінив покази до хірургічного втручання і вибору об’єму операції з наступним клінічним впровадженням у практику охорони здоров’я. Самостійно виконав весь комплекс досліджень. Автор провів аналіз та узагальнення результатів дослідження, сформулював всі положення та висновки. Запропонував практичні рекомендації за методиками лікування та впровадив останні в практичну медицину. У публікаціях, виданих у співавторстві, основні ідеї і матеріал належать дисертанту. Всі доповіді зробив самостійно. Написав всі розділи дисертації, а також літературно оформив наукові роботи.
Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень, наведені у дисертації, доповідались та обговорювались на: - засіданнях наукового товариства хірургів Чернівецької області (2003, 2004, 2005, 2006 та 2007 рр.), - 84-й, 85-й, 86-й, -87-й, 88-й та 89-й підсумкових наукових конференціях співробітників Буковинського державного медичного університету (2003, 2004, 2005, 2006, 2007 та 2008 рр.), - науково-практичній конференції Актуальні питання хірургії на Буковині” (16 квітня 2004р., м. Чернівці); - всеукраїнській науковій конференції Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії” (11-13 жовтня 2004р., м. Чернівці); - науково-практичній конференції Актуальні питання хірургії ХХІ століття” (присвячена100-річчю з дня народження професора І.І.Кальченка) (20-21 січня 2005р., м. Київ); - науково-практичній конференції Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні” (13-14 квітня 2005р., м. Чернівці); - науково-практичній конференції Лікування гострої патології панкреато-дуодено-біліарної області” (21-22 жовтня 2005р., м. Чернівці); - науково-практичній конференції Використання фізичних факторів в хірургії” (5-6 жовтня 2006 р., м. Чернівці).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових праць, з них 6 публікацій у фахових наукових виданнях, що затверджені ВАК України, де можуть друкуватись матеріали докторських та кандидатських дисертацій, 1 інформаційний лист, 9 матеріалів і тез конференцій, які повністю відображають зміст проведених досліджень, впроваджено 3 раціоналізаторські пропозиції та 1 патент на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Матеріали дисертації викладені на 212 сторінках комп’ютерного тексту, із них 162 сторінки займають текстові повідомлення, 36 список використаних літературних джерел, 14 додаток. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел. Робота ілюстрована 83 таблицями, 76 рисунками. Список літератури містить 392 найменувань, з них 116 іноземні.

bibliography

В И С Н О В К И
В дисертації запропоновано теоретичне узагальнення та нове практичне вирішення наукового завдання, що полягає в покращенні результатів лікування динамічної кишкової непрохідності, попередженні переходу асептичного панкреонекрозу в інфікований у хворих на гострий деструктивний панкреатит, шляхом застосування у новій якості лазеротерапії та ентеросорбції.
1. У хворих на гострий панкреатит виявлено два типи порушень регуляції агрегатного стану крові: перший характеризується хронометричною і структурною гіперкоагуляціею внаслідок збільшення інтенсивності тромбіногенезу за зовнішнім і внутрішнім шляхами коагуляційного гемостазу, а також активації тромбоцитарної ланки первинного гемостазу за зменшення протизгортаючої активності крові; при другому спостерігається хронометрична гіпокоагуляція, яка супроводжується підвищенням функціональної активності тромбоцитів за низького протизгортаючого потенціалу крові та надмірної активації фібринолізу і внутрішньосудинного фібриногенезу.
2. Надмірна активація тромбіно- і фібриногенезу при динамічній кишковій непрохідності у хворих на гострий деструктивний панкреатит зумовлена ендогенною інтоксикацією внаслідок активації систем необмеженого протеолізу, що засвідчує висока інтенсивність протеолітичної деградації низько-, високомолекулярних білків та колагену.
3. Сорбційна терапія з Ентеросгелем” у хворих на гострий деструктивний панкреатит з хронометричною і структурною гіперкоагуляцією зменшує інтенсивність необмеженого протеолізу, швидко нормалізує процеси тромбіно- і фібриногенезу та відновлює протизгортаючий потенціал крові за збільшення її ферментативної фібринолітичної активності, що зменшує летальність на 14,63%.
4. Застосування лазеротерапії в комплексному лікуванні хворих на гострий деструктивний панкреатит з хронометричною гіпокоагуляцією нормалізує коагуляційний гемостаз і стабілізує функціональну активність тромбоцитів, сприяє збільшенню активності антитромбіну ІІІ і нормалізації структури фібринолізу за суттєвого зменшення ступеня ендогенної інтоксикації протеолітичного генезу, що попереджає перехід асептичного панкреонекрозу в інфікований на 16,46%, та знижує кількість оперативних втручань на 24,84%.
5. Поєднане застосування лазерного випромінювання та ентеросорбції в комплексній терапії динамічної кишкової непрохідності за гострого деструктивного панкреатиту є ефективним способом детоксикації організму хворого, яке сприяє підвищенню протизгортаючого потенціалу крові, знижує активність тромбоцитарної ланки первинного гемостазу та запобігає інтраваскулярній гемокоагуляції, а також попереджає перехід асептичного панкреонекрозу в інфікований на 31,97%.
6. Запропонований патогенетично обґрунтований спосіб комплексного лікування динамічної кишкової непрохідності за гострого деструктивного панкреатиту, заснований на поєднаному використанні лазерного випромінювання та Ентеросгелю”, дозволив зменшити тривалість парезу кишечнику та явища ендоінтоксикації, знизити кількість оперативних втручань на 30,54% та летальність в основній групі хворих на 15,77% відносно групи порівняння, що свідчить про його ефективність.

Практичні рекомендації
1. Для верифікації першого типу реакції системи регуляції агрегатного стану крові на гостре запалення підшлункової залози рекомендується застосовувати наступний діагностичний алгоритм:
а) скорочення часових характеристик згортання крові;
б) зниження активності антитромбіну ІІІ;
в) збільшення функціональної активності тромбоцитів;
г) відсутність змін концентрацій в крові розчинних комплексів фібрин-мономеру.
2. Діагностика другого типу гемокоагуляційних змін включає такі алгоритмічні критерії:
а) подовження часових характеристик згортання крові;
б) зниження активності антитромбіну ІІІ;
в) висока адгезивна-агрегаційна здатність тромбоцитів за активації неферментативного фібринолізу;
г) збільшення вмісту в плазмі крові розчинних комплексів фібрин-мономеру і продуктів деградації фібрин-фібриногену.
3. В разі діагностики першого типу порушень регуляції агрегатного стану крові в комплексне лікування хворих на гострий панкреатит доцільно включати ентеросорбцію. При другому типі хворому показана лазеротерапія. Лазеротерапія та ентеросорбція може бути ефективно використана при обох типах порушень регуляції агрегатного стану крові у хворих, як з набряковими, так і з деструктивними формами гострого панкреатиту.
4. Оперативне втручання у хворих на гострий панкреатит доцільно виконувати після сьомої доби з моменту початку лікування, коли показники агрегатного стану крові стабілізуються.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Авруцкий М. Я. Некоторые механизмы действия внутривенного гелий-неонового лазерного облучения / М. Я. Авруцкий, Ю. М. Азизов, А. В. Мусихин [та ін.] // Перспективные направления лазерной медицины : Тез. докл. междунар. конф. ( Одесса, 1992 ). Москва; Одесса, 1992. С. 240.
2. Атанов Ю. П. Гнойный панкреатит / Ю. П. Атанов // Хирургия. 1997. №8. С. 2024.
3. Ананко А. А. Новое и старое в лечении и диагностике острого панкреатита. Взгляд на проблему с точки зрения доказательной медицины / А. А. Ананко // Український медичний часопис. 2007. № 6, С. 5962.
4. Андрющенко В. П. Міні-інвазивні методики в діагностиці та хірургічному лікуванні гострого некротичного панкреатиту / В. П. Андрющенко // Шпитальна хірургія. 2007. № 1. С. 6366.
5. Ачкасов Е. Питание больных с острым панкреатитом / Е. Ачкасов, Н. Федоровский, А. Пугаев [та ін.] // Общая реаниматология. 2008. Т. IV, № 2. С. 4851.
6. Багненко С. Ф. Малоинвазивные технологии в лечении тяжелых форм острого панкреатита в различные периоды заболевания / С. Ф. Багненко, А. Д. Толстой, Н. В. Рухляда [та ін.] // Вестник хирургии им. И. И. Грекова. 2002. Т. 161, № 6. С. 3034.
7. Байчоров Э. Х. Хирургическое лечение больных острым панкреатитом / Э. Х. Байчоров, З. М. Макушкин, А. З. Вафин [та ін.] // Хирургия. 2007. № 4. С. 1315.
8. Балуда В. П. Физиология системы гемостаза / В. П. Балуда. М. : Медицина, 1995. 293 с.
9. Банайкин В. М. Морфофункциональные изменения сердца и поджелудочной железы при комбинированной ожоговой травме / В. М. Банайкин, А. Е. Теричев, Э. Г. Безеев // Морфология. 2006. № 4. С. 17.
10. Баранов Г. А. Возможности применения энтеросорбции в хирургической практике / Г. А. Баранов // Вестник хирургии им. И. И. Грекова. 1992. № 5. С. 240244.
11. Барбашева Н. В. Порівняльна оцінка впливу нового ентеросорбенту з рослинної сировини та карболену на деякі ферменти / Н. В. Барбашева // Фармацевтичний журнал. 1993. № 2. С. 8182.
12. Барвінська А. С. Динаміка порушень зсідально-протизсідальноїсистеми крові у хворих на набрякову форму гострого панкреатиту / А. С. Барвінська // Практична медицина. 1997. № 78. С. 103106.
13. Бебуришвили А. Г. Диагностика и лечение острого панкреатита / А. Г. Бебуришвили, В. А. Гольбрайх, В. А. Иевлев [та ін.] // Анн. хирургич. гепатологии. 2000. Т. 5, № 1. С. 6569.
14. Белокуров Ю. Н. Структура эндоинтоксикации при перитонитах и пути ее устранения / Ю. Н. Белокуров, В. В. Рыбачков, С. Ю. Белокуров // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 1987. Т. 139, № 10. С. 4245.
15. Беломар Т.Д. Анализ летальности при острых панкреатитах / Т. Д. Беломар, Е. П. Отурин, В. М. Вдодович // Труды Крым. мед. ин-та. 1980. Т. 84. С. 2426.
16. Белоусова Е. А. Квамател в лечении острого и хронического панкреатита / Е. А. Белоусова, А. Р. Златкина, И. В. Никулина [та ін.] // Клин. медицина. 2000. № 9. С. 5558.
17. Бельских А. Н. Экстракорпоральная коррекция нарушений агрегатного состояния крови у больных с острыми инфекционными деструкциями легких и плевры / А. Н. Бельских, А. Н. Тулупов, В. И. Попов // Грудная и сердечнососудистая хирургия. 1993. № 3. С. 4749.
18. Беляков Н. А. Экспериментальное обоснование энтеросорбции при остром панкреатите / Н. А. Беляков, А. И. Шугаев, Х. Т. Мусашайхов [та ін.] // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 1987. т. 138. № 6. С. 2932.
19. Беляков Н. А. Концентрация в крови и биологическая активность молекул средней массы при критических состояниях организма / Н. А. Беляков, А. С. Владыка, М. Я. Малахова [та ін.] // Анестезиол. и реаниматол. 1987. №3. С. 4144.
20. Беляков Н. А. Динамика биохимических показателей крови при проведении энтеросорбции / Н. А. Беляков, А. В. Соломенников, М. Я. Малахова [та ін.] // Физиология человека. 1989. т. 15. № 1. С. 143147.
21. Бідюк Д. М. До питання про інтубацію тонкої кишки при деструктивному панкреатиті / Д. М. Бідюк // Практична медицина. 2003. Т. VIII, № 4. С. 116119.
22. Бирюков Ю. В. Гипербарическая оксигенация (в хирургии и реаниматологии) / Бирюков Ю. В., Блонская Л. К., Богомолова Н. С. М. : Медицина, 1985. 109 с.
23. Благовестов Д. А. Комплексное лечение острого панкреатита и его осложнений / Д. А. Благовестнов, В. Б. Хватов, А. В. Упырев [та ін.] // Хирургия. 2004. № 5. С. 6875.
24. Бобров О. Є. Ентеральне череззондове харчування при лікуванні хворих на гострий панкреатит / О. Є. Бобров, М. А. Мендель, І. М. Ігнатов // Галицький лікарський вісник . 2002. Т. 9, № 1. С. 127132.
25. Бобров О. Є. Показання та вибір технології операції у хворих на гострий панкреатит / О. Є. Бобров, В. І. Паламарчук, М. А. Мендель, І. М. Ігнатов // Науковий вісник Ужгорожського університету, серія „Медицина”. 2006. Вип. 29. С. 911.
26. Боднар Б. М. Апендикулярний перитоніт у дітей, фактори, що погіршують його перебіг та шляхи оптимізації комплексного лікування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14.01.03 „Хірургія” / Б. М. Боднар. Національний мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. Київ, 1998. 33 с.
27. Боднар Б. М. Дослідження впливу внутрішньовенного лазерного опромінення крові на синдром ендогенної інтоксикації при перитоніті апендикулярного генезу у дітей / Б. М. Боднар // Мед. реабил., курортолог., физиотер. 1998. Т. 13, № 1. С. 5657.
28. Боднар Б. М. Клінічна апробація лазероентеросорбції, як нового методу еферентної терапії в дитячій хірургії / Б. М. Боднар // Праці наук. конф. „Актуальні питання хірургії”. Чернівці, 1997. С. 2122.
29. Боднар Б. М. Коррекция энтеросгелем нарушений функционального состояния почек при экспериментальном сальмонеллезном эндотоксикозе / Б. М. Боднар // Вісник наукових досліджень. 1996. № 12. С. 417.
30. Боднарєв В. Етапна антибактеріальна терапія при тяжкому гострому панкреатиті / В. Боднарєв, О. Пепенін, М. Абліцов [та ін.] // Шпитальна хірургія. 2008. № 1. С. 4446.
31. Бойко В. В. Осложнения острого панкреатита / В. В. Бойко, Г. Д. Доценко, Л. И. Гончаренко, Д. Г. Доценко // Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии. Харьков 2000. С. 37.
32. Бокарев И. Внутрисосудистое свертывание крови / Бокарев И. Н., Щепотин Б. М., Ена Я. М. К. : Здоров’я, 1989. 298 с.
33. Бокарев И. Н. ДВС-синдром, современные представления / И. Н. Бокарев // Клин. медицина. 1992. Т. 70, № 2. C.109113.
34. Бондарев В. И. Клинико-морфологическая характеристика острого панкреатита и его осложнения / В. И. Бондарев, Л. Д. Тараненко, Н. П. Аблицов [та ін.] // Клин. хирургия. 1991. № 11. С. 2729.
35. Бондарев Р. В. Ретроспективный анализ результатов хирургического лечения больных острым панкреатитом / Р. В. Бондарев, В. И. Бондарев, Н. П. Аблицов, В. Е. Трофимов // Клін. хірургія. 2003. № 1. С. 89.
36. Бондарчук О. И. Профилактика гнойного панкреатита / О. И. Бондарчук // Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии. Харьков 2000. С. 3738.
37. Бондарь В. І. Клініко-морфологічна характеристика гострого панкреатиту і його ускладнень / В. І. Бондарь // Клін. хірургія. 1991. № 11. С. 2729.
38. Борисенко К. К. Опыт клинического применения препарата энтеросгель в комплексном лечении кожных заболеваний, передаваемых половым путем / К. К. Борисенко, С. И. Берлин, К. А. Конюхова, А. В. Архипов, Б. Н. Никифоров // Заболевания передаваемые половым путем. 1997. № 6. С. 7778.
39. Борисова А. М. Действие низкоинтенсивного лазерного излучения на иммунную систему / А. М. Борисова, Н. В. Хорошилова, Г. И. Булгакова // Терапевтический архив. 1992. Т. 64, № 5. С. 111116.
40. Братчик А. М. Клинические проблемы фибринолиза / Братчик А. М. К. : Здоров’я, 1993. 433 с.
41. Брискин Б. С. Зависимость результатов лечения острого панкреатита от правильности диагностики стадий заболевания / Б. С. Брискин, А. А. Яценко, В. Н. Назаров // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 1996. Т. 155, № 5. С. 2124.
42. Бубнова Н. А. Экстракорпоральные методы гемокоррекции в комплексном лечении больных с гнойной хирургической инфекцией мягких тканей, осложненной сепсисом. / Н. А. Бубнова, В. В. Чаленко, Л. Г. Акинчиц // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 2002. Т. 161, № 3. С. 6265.
43. Бумлите I. A. Ингибиторы активаторов плазминогена / I. A. Бумлите // Гематол. и трансфузиол. 1991. № 1. С. 1822.
44. Бутирський О. Г. Вплив окрестатину на результати лікування гострого панкреатиту / О. Бутирський, О. Костирной, В. Ващук // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина”. 2006. Вип. 29. С. 1114.
45. Бутылин Ю. П. Влияние микросферических углеродных сорбентов на некоторые физиологические процессы в организме / Ю. П. Бутылин, Ю. М. Сакун, В. В. Стрелко [та ін.] // Физиологический журнал. 1986. Т. 32, № 3. С. 314.
46. Буянов В. М. Лечение панкреонекроза окклюзией панкреатических протоков и криодеструкцией очагов некроза / В. М. Буянов, И. В. Ступин, И. А. Абдулаев [та ін.] // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 1989. № 6. С. 2831.
47. Бышевский А. Ш. Биохимические компоненты свертывания крови / Бышевский А. Ш., Терсенов О. А., Галян С. Л. Свердловск : Изд-во Урал. ун-та, 1990. 212 с.
48. Ватлин А. В. Гнойный плеврит как осложнение острого панкреатита / А. В. Ватлин, Г. М. Барванян // Хирургия. 2004. № 4. С. 44.
49. Веремеенко К. Н. Протеолиз в норме и при патологии / Веремеенко К. Н. К. : Здоров’я, 1993. 277 с.
50. Веронский Г. И. Окклюзия протоков поджелудочной железы при панкреонекрозе / Г. И. Веронский, С. Г. Штофин, Ю. А. Мартынов, В. Н. Григорьев // Хирургия. 1993. № 9. С. 5458.
51. Ветшев П. С. Анализ причин смерти больных с острой болью в животе / П. С. Ветшев, Н. Н. Крылов // Российский журнал гастроэнтерологии, гепотологии, колопроктологии. 2005. № 4. С. 5056.
52. Власов А. П. Гепатопротекторное действие реамберин при остром панкреатите / А. П. Власов, А. В. Герасименко, В. Г. Крылов [та ін.] // Анналы хир. гепатологии. 2006. Т. 11, № 3. С. 2932.
53. Воронич М. В. Комплексне лікування гострого панкреатиту / М. В. Воронич, П. Ф. Шеремет, Я. С. Шпряха [та ін.] //Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина”. 2006, Вип. 29. С. 16 18.
54. Гдаль В. Лечебное питание при панкреатитах / В. Гдаль, З. Морозова // Ліки України. 2000. № 5. С. 6063.
55. Гельфанд Б. Р. Энтеросорбция при синдроме кишечной недостаточности / Б. Р. Гельфанд, М. И. Филимонов, О. Г. Юсуфов [та ін.] // Анестезиол. и реаниматол. 1997. № 3. С. 3436.
56. Герич І.Д. Значення внутрішньочеревної гіпертензії при гострому панкреатиті / І. Герич, Т. Кирик, О. Шеремета // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина”. 2003. Вип. 20. С. 138141.
57. Годлевський А. І. Антибактеріальна терапія легеневих і плевральних ускладнень гострого панкреатиту / А. І. Годлевський, О. Є. Каніковський, Рашид Айман [та ін.] // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2000. № 1. С. 7879.
58. Годлевський А. І. Оптимізація програми консервативного лікування хворих з некротичними формами гострого панкреатиту біліарної етіології / А. І. Годлевський, С. Саволюк, О. Є. Каніковський [та ін.] // Шпитальна хірургія. 2005. № 4. С. 6163.
59. Голдин В. А. Прямая инфузия лекарственной смеси в аорту при лечении панкреонекроза / В. А. Голдин, З. Э. Эгбе // Хирургия. 1991. № 6. С. 116121.
60. Головизнин М. В. Лазерная иммунокоррекция. Подходы, проблемы, перспективы / М. В. Головизнин // Лазеры в медицине и биологии (Laser market). 1995. № 23. С. 2227.
61. Гончар М. Г. Невідкладна діагностика та вибір тактики лікування гострого панкреатиту / М. Г. Гончар, Я. М. Кучірка, Л. І. Дмитрів, В. А. Решетило // Клін. хірургія. 2003. № 11. С. 4546.
62. Гончар М. Г. Діагностика та вибір тактики лікування гострого некротичного панкреатиту / М. Г. Гончар, Я. М. Кучірка, І. В. Чупрій [та ін.] // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина”. 2006. Вип. 29. С. 2224.
63. Горчакова Н. О. Вивчення фармакологічної активності та безпечності препарату ентеросгель / Н. О. Горчакова, І. С. Чекман, В. В. Бабак [та ін.] // Нова медицина. 2005. № 2. С. 7071.
64. Гостищев В. К. Лазерное облучение крови в хирургии / В. К. Гостищев, В. А. Вертьянов, М. А. Сопромадзе // Хирургия. 1991. № 1. С. 121123.
65. Гостищев В. К. / В. К. Гостищев, В. А. Глушко // Анналы хир. гепатологии. 1996. № 1. С. 134135.
66. Гринько И. А. Механизмы положительного влияния энтеросорбции при внепеченочном холестазе / И. А. Гринько, А. А. Кривчик, О. В. Иванкова // Патол. физиол. и эксперим. терапия. 1993. № 4. С. 5354.
67. Губергриц Н. Б. Диагностическое значение растворимых комплексов фибрин-мономеров при обострении хронического рецидивирующего панкреатита / Н. Б. Губергриц, Н. Е. Моногарова, Л. А. Штода [та ін.] // Клин. лабораторная диагностика. 1993. № 5. С. 5456.
68. Гуща А. Л. Эндоваскулярная терапия лазерным светом в комплексном лечении острого панкреатита / А. Л. Гуща, С. В. Тарасенко // Хирургия. 1993. № 1. С. 4346.
69. Далгат Д. М. Применение фторурацила в сочетании с лазерным облучением поджелудочной железы в лечении острого панкреатита / Д. М. Далгат, А. И. Хамидов, М. Ш. Магомаев, Р. Т. Меджидов // Клин. хирургия. 1989. № 11. С. 3738.
70. Данилов М. В. Соматостатин в профилактике и лечении осложнений после операций на поджелудочной железе / М. В. Данилов, М. Я. Авруцкий, И. М. Буриев [та ін.] // Клин. хирургия. 1986. № 11. С. 1416.
71. Данилов М. В. Проблема хирургии хронических заболеваний поджелудочной железы / М. В. Данилов, И. М. Тураев // Хирургия. 1993. № 3. С. 5561.
72. Данилова И. Н. Изучение лечебных возможностей монохроматического когерентного излучения гелий-неонового лазера / И. Н. Данилова, А. А. Миненков // Гигиенические аспекты использования лазерного излучения в народном хозяйстве : Сборник научных трудов Московского НИИ гигиены им. Ф. Ф. Эрисмана. М. 1982. С. 7879.
73. Даценко Б. М. Вибір терміну й обсягу операційного втручання у хворих на гострий панкреатит / Б. М. Даценко, Т. І. Тамм, В. В. Непомнящий, І. М. Мамонтов // Львівський медичний часопис. 2006. Т. 12, № 1. С. 4547.
74. Демидов В. М. Лікування гострого панкреатиту / В. Демидов, Ю. Котик, С. Демидов [та ін.] // Клінічна хірургія. 2003. № 1. С. 18.
75. Демидов В. М. Ефективність застосування сандостатину при рентгенендоваскулярному методі лікування гострого панкреатиту / В. М. Демидов, В. М. Гнатенко // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина”. 2003. Вип. 20. С. 109111.
76. Дзюбановський І. Я. Гострий рецидивний некротичний панкреатит: діагностика і хірургічне лікування / І. Я. Дзюбановський, Р. В. Свистун, К. Г. Поляцко // Львівський медичний часопис. 2005. Т. 11, № 4. С. 6163.
77. Дмитриев Б. И. Применение эндолимфатической терапии у больных с гнойной хирургической инфекцией / Б. И. Дмитриев, А. М. Торбинский, О. В. Марков // Клін. хірургія. 1994. № 5. С. 5052.
78. Добровольский С. Р. Нерешенные вопросы в лечении больных острым деструктивным панкреатитом / С. Р. Добровольский, П. М. Богопольский, В. Г. Иванов, А. Н. Сушко // Анналы хирургии. 2004. № 1. С. 1519.
79. Дорохин К. М. Патофизиологические аспекты синдрома эндогенной интоксикации / К. М. Дорохин, В. В. Спас // Анестезиол. и реаниматол. 1994. № 1. С. 5660.
80. Дронов О. І. Сучасні можливості застосування міні-інвазивних технологій в хірургічному лікуванні гострого панкреатиту / О. І. Дронов, А. П. Коваленко // Шпитальна хірургія. 2006. № 3. С. 8994.
81. Дронов О. І. Комплексне лікування гострого некротичного панкреатиту / О. І. Дронов, О. І. Ковальская, М. В. Земскова [та ін.] // Клін. хірургія. 2006. № 9. С. 108110.
82. Ермолов А. С. Комплексное лечение острого панкреатита с применением современных технологий / А. С. Ермолов, Д. А. Благовестнов, С. Н. Новосел // Вестник новых медицинских технологий. 2003. Т. 10, № 3. С. 6466.
83. Ерюхин И. А. Эндотоксикоз в хирургической клинике / И. А. Ерюхин, Б. В. Шашков. СПб : Логос, 1995. 304 с.
84. Жадкевич М. М. Аминокислоты плазмы крови у больных перитонитом, значение индекса Фишера / М. М. Жадкевич, Л. А. Баратова, Д. В. Матвеев // Лаб. дело. 1989. № 2. С. 2932.
85. Жила В. В. Местный фибринолиз почек / В. В. Жила, В. И. Кушнирук. К. : Наукова думка, 1986. 168 с.
86. Затевахин И. И. Оценка объема органных и внеорганных поражений при остром деструктивном панкреатите и ее влияние на летальность / И. И. Затевахин, М. Ш. Цициашвили, М. Д. Будурова // Анналы хирургии. 2002. № 1. С. 3542.
87. Залесный С. А. Гемосорбция и ультрафиолетовое облучение крови в комплексном лечении гнойно-септических заболеваний у детей / С. А. Залесный, И. М. Ханкоев, А. И. Гречишкин [та ін.] // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 1990. № 6. С. 7981.
88. Запарожченко Б. С. Діагностичний та лікувальний підхід до хворих на ускладнені форми гострого деструктивного панкреатиту / Б. С. Запорожченко, І. Е. Бородаєв, В. І. Шишлов [та ін.] // Львівський медичний часопис. 2006. Т. 12, № 2. С. 6971.
89. Земсков В. С. Использование внутрисосудистого низкоэнергетического лазерного облучения крови при лечении деструктивного панкреатита / В. С. Земсков, Н. Ф. Гамалея, В. Я. Стадник // Клин. хирургия. 1984. № 11. С. 6972.
90. Земков В. С. Использование внутрисосудистого лазерного облучения крови в комплексном лечении больных обтурационной желтухой и гнойным холангитом / В. С. Земков, Н. Ф. Гамалея, А. Ф. Макеев // Клин. хирургия. 1985. № 4. С. 4648.
91. Земсков В. С. Комплексное лечение острого деструктивного панкреатита / В. С. Земсков, И. А. Ковальская, Е. А. Крючина // Лікарська справа. 2000. № 1. С. 6568.
92. Зербино Д. Д. Дессиминированное внутрисосудистое свёртывание крови. Факты и концепции / Д. Д. Зербино, Л. Л. Лукасевич. М. : Медицина, 1989. 335 с.
93. Зинчук Л. И. Антисекреторная терапия при остром и хроническом панкреатите / Л. И. Зинчук, И. Т. Ветлугаева, В. В. Бедин [та ін.] // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2003. № 6. С. 2427.
94. Іванків Т. М. Пролонгована внутрішньоартерійна терапія у комплексному лікуванні хворих на гострий панкреатит / Т. М. Іванків, О. Б. Гранат, А. А. Переяслов, С. М. Чуклін // Львівський медичний часопис. 2005. Т. 11, № 2. С. 5052.
95. Иванов П. А. Индивидуальный выбор доз рибонуклеазы и фторафура при лечении больных острым панкреатитом / П. А. Иванов, А. Н. Щербюк, А. В. Гришин [та ін.] // Хирургия. 1991. № 9. С. 8185.
96. Иванов П. А. Выбор рациональной тактики лечения острого панкреатита / П. А. Иванов, А. В. Гришин, А. Н. Щербюк [та ін.] // Хирургия. 1998. № 9. С. 5053.
97. Иванов Ю. В. Новые подходы к фармакотерапии острого панкреатита / Ю. В. Иванов, С. М. Чудных, М. П. Ерохин, Е. П. Тувина // Лечащий врач. 2000. № 1. С. 6264.
98. Иванов Ю. В. Опыт применения октреотида в лечении острого панкреатита / Ю. В. Иванов // Фарматека. 2005. № 4/5. С. 7074.
99. Кабанов А. Н. Синдром интоксикации при гнойно-септических заболеваниях / А. Н. Кабанов, В. Н. Астафуров, С. И. Филиппов // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 1993. № 12. С. 38.
100. Кавкало Д. Н. Использование интракорпорального лазерного облучения крови при лечении больных с гнойно-воспалительными заболеваниями / Д. Н. Кавкало, Е. П. Коновалов, В. В. Скиба [та ін.] // Клин. хирургия. 1988. № 3. С. 5960.
101. Каніковський О. Є. Методи антибактерійного лікування гострого панкреатиту / О. Є. Каніковський, В. О. Шапринський, С. І. Андросов [та ін.] // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина”. 2006. Вип. 29. С. 3436.
102. Капшитарь А. В. Результаты диагностического лапароскопического вмешательства у больных острым панкреатитом / А. В. Капшитарь // Клін. хірургія. 2001. № 9. С. 3234
103. Карнюшина Н. Л. Внутрисосудистое лазерное облучение крови и лечение больных с хирургической инфекцией / Н. Л. Карнюшина, Л. К. Вениаминов, О. В. Иноземцева [та ін.] // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 1989. Т. 148. № 9. С. 4851.
104. Кару Т. Й. Про молекулярный механизм терапевтического действия излучения низкоинтенсивного света / Т. Й. Кару // Доклад АН СССР. 1986. Т. 291, № 5. С. 12451249.
105. Ковальська І. О. Хірургічне лікування хворих на гострий біліарний панкреатит / І. О. Ковальська, Є. А. Крючина, Р. С. Цимбалюк // Шпитальна хірургія. 2002. № 3. С. 1720.
106. Кожура В. Л. Влияние внутрисосудистого гелий-неонового лазерного облучения крови на состояние компенсаторных процессов в остром периоде геморрагического шока и после реанимации / В. Л. Кожура, С. В. Дворецкий, И. С. Новодержкина // Анестезиология и реаниматология. 1993. № 4. С. 4347.
107. Козинец Г. И. Исследование системы крови в клинической практике / Г. И. Козинец, В. А. Макарова. М. : ТриадаХ, 1997. 480 с.
108. Кондратенко П. Г. Шляхи поліпшення результатів лікування хворих на гострий панкреатит / П. Г. Кондратенко, О. О. Васильєв // Львівський медичний часопис. 2004. Т. 10, № 2. С. 6566.
109. Кондратенко П. Г. Лікувальна тактика у хворих на гострий панкреатит / П. Г. Кондратенко, О. О. Васильєв // Львівський медичний часопис. 2006. Т. 12, № 1. С. 4144.
110. Кондратенко П. Г. Роль і місце мініінвазивних хірургічних втручань у лікуванні гострого панкреатиту / П. Г. Кондратенко, А. А. Васильєв // Шпитальна хірургія. 2006. № 4. С. 4749.
111. Коновалов Е. П. Внутрисосудистое лазерное облучение крови в комплексном лечении гнойно-септических осложнений острых хирургических заболеваний органов брюшной полости : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.03 „Хірургія” / Е. П. Коновалов. Киев, 1988. 28 с.
112. Корепанов В. И. Теория и практика лазерной терапии. Руководство для врачей (в двух частях) / В. И. Корепанов. М. : Изд-во НПМТЛО Волна”. 1995.
113. Короткий В. М. Сучасний етіопатогенетичний підхід у лікуванні гострого панкреатиту / В. М. Короткий, Р. Ю. Спицин, І. В. Колосович // Шпитальна хірургія. 2004. № 1. С. 3236.
114. Короткий В. М. Хірургічні аспекти лікування хворих на гострий панкреатит / В. Короткий, Р. Спицин, І. Колосович // Вестник неотложной и восстановительной медицины. 2004. Т. 5, № 2. С. 356357.
115. Корочкин И. М. Клинико-патогенетические аспекты эффективности лазерной терапии больных при ишемической болезни сердца / И. М. Корочкин, А. В. Картелишев, Г. М. Капустина [та ін.] // Сов. медицина. 1988. № 1. С. 2327.
116. Корочкин И. М. Лечение острого инфаркта миокарда внутривенным облучением крови гелий-неоновым лазером / И. М. Корочкин, Д. Г. Иоселиани, С. Ф. Беркинбаев [та ін.] // Сов. медицина. 1988. № 4. С. 3438.
117. Корочкин И. М. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на функциональную активность лейкоцитов и антиоксидантную систему плазмы крови при остром инфаркте миокарда / И. М. Корочкин, О. Л. Барабаш, И. И. Чукаева [та ін.] // Сов. медицина. 1990. № 5. С. 3639.
118. Костырной А. В. Трудности диагностики панкреатита и его осложнений / А. В. Костырной, А. П. Мартыненко // Клін. хірургія. 2001. № 11. С. 2123.
119. Костюк Г. Я. Морфологические изменения в поджелудочной железе при остром панкреатите, леченном внутрипротоковым введением контрикала / Г. Я. Костюк, Г. В. Терентьев, И. И. Бобрик, С. П. Жученко // Морфология. Киев, 1988. вып. 11. С. 8184.
120. Костюченко А. Л. Неотложная панкреатология / А. Л. Костюченко, В. И. Филин. С-Петербург, 2000. 476 с.
121. Котов Й. И. Лечение гангрены легкого, осложненной обширной флегмоной грудной стенки / Й. И. Котов, В. М. Ситникова // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. 1993. № 4. С. 5960.
122. Кошелев В. Н. Использование лазера для профилактики и лечения гнойно-септических осложнений в абдоминальной хирургии / В. Н. Кошелев, М. Н. Серебряник, Ф. З. Лоцманов // Клин. хирургия. 1990. № 11. С. 4243.
123. Крамер Г. Математические методы статистики / Г. Крамер [пер. с англ.]. М. : Мир. 1975. 493 с.
124. Крашутский В. В. ДВС-синдром в клинической медицине / В. В. Крашутский // Клин. медицина. 1998. № 3. С. 814.
125. Криворучко И. А. Патофизиологические механизмы возникновения местных и системных осложнений острого панкреатита / И. А. Криворучко, В. В. Бойко, Р. С. Шевченко [та ін.] // Клін. хірургія. 2003. № 3. С. 5862.
126. Криворучко І. А. Хірургічне лікування хворих на гострий панкреатит / І. А. Криворучко, В. В. Бойко, Р. С. Шевченко, С. П. Андреєнцев // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина”. 2006. Вип. 29. С. 6166.
127. Кубышкин В. А. Гнойно-септические осложнения острого панкреатита / В. А. Кубышкин, А. Б. Клынин, В. А. Шматов // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 1987. Т. 139. № 9. С. 131135.
128. Кубышкин В. А. Состояние перекисного окисления липидов у больных острым панкреатитом / В. А. Кубышкин, В. С. Тарасенко, Г. А. Гавриленко [та ін.] // Анналы хирургической гепатологии. 2000. Т. 5, № 1. С. 5964.
129. Кузин Н. М. Диагностика острого панкреатита / Н. М. Кузин // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1999. Т. ІХ. № 5. С. 69.
130. Кузьмин В. Е. Динамика форменных элементов белой крови при действии лазерного излучения / В. Е. Кузьмин, Ю. А. Варижников // Биологическое действие лазерного излучения. Куйбышев, 1984. С. 5160.
131.
132. Кулаженков С. А. Острый послеоперационный панкреатит / С. А. Кулаженков, М. А. Анисимов, В. Н. Федоров, Е. В. Кузнецов // Хирургия. 1994. № 1. С. 610.
133. Кулик Е. П. Донорские легкие как бактериальный фильтр в экстракорпоральной системе / Е. П. Кулик, Т. М. Решетникова // Патологическая физиология