ЛІНГВОКОГНІТИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ АНГЛОМОВНОГО ДЕТЕКТИВНОГО ДИСКУРСУ

brief description

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

БЕХТА Тамара Олександрівна

УДК 821.111.0 : 811.111’38

ЛІНГВОКОГНІТИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ АНГЛОМОВНОГО ДЕТЕКТИВНОГО ДИСКУРСУ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий консультант
Кусько Катерина Яківна,
доктор філологічних наук, професор

Львів 2009

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень..4
вступ..5
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ передумови лінгвокогнітивного вивчення детективного дискурсу.15
1.1. Текст і дискурс у когнітивно-комунікативній парадигмі лінгвістики 15
1.1.1. Текст і дискурс: інтегральне диференційне18
1.1.2. Текст і дискурс як категорії літературно-художньої комунікації..21
1.1.3. Лінгвістичні моделі текстової комунікації.24
1.2. Детективний наратив у фокусі сучасної лінгвопоетики..28
1.2.1. Жанр детективного дискурсу, його природа і поетика..28
1.2.2. Жанрово-мовленнєва своєрідність детективного дискурсу...33
1.2.3. Жанрово-типологічна характеристика текстів детективного дискурсу..36
1.3. Структура, семантика і прагматика текстів детективного жанру..44
1.3.1. Лінгвокогнітивна і лінгвопрагматична специфіка текстів детективного жанру.. 44
1.3.2. Корелятивна взаємодія поверхневої та глибинної структур.46
1.3.2.1. Проблематика диференціації значення та смислу тексту46
1.3.2.2. Варіативність cприйняття літературно-художнього твору.50
1.3.2.3. Когнітивна специфіка концептів текст та дискурс55
1.3.3. Детективний жанр у фреймоорієнтованому підході...61
Висновки до розділу 1...64
Розділ 2. лінгвокогнітивне МОДЕЛювання КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ
ІНФОРМАЦІЇ в детективному дискурсі .67
2.1. Схема як джерело когнітивних моделей репрезентації та інтерпретації знань.67
2.1.1. Фрейм уніфікований інструмент когнітивного аналізу69
2.1.2. Скрипт модель послідовності концептуально залежних подій73
2.1.3. Сценарій розгорнута модель скрипту..76
2.1.4. План конструкт інтерпретації невідомого тексту..78
2.1.5. Роль ментальних моделей в когнітивному опрацюванні тексту.79
2.2. Шляхи і способи категоризації та концептуалізації когнітивного простору детективного дискурсу84
2.2.1. Дефініційні параметри поняття „концепт”...87
2.2.2. Фреймова модель базових концептів класичного детективу.93
2.2.3. Лінгвокультурні виміри фрейму .98
2.3. Принцип дії фрейму в детективному дискурсі.101
2.3.1. Фреймові стратегії когерентності детективного тексту..104
2.3.2. Фреймова когезія дискурсного простору детективного тексту...108
2.3.3. Текстоспецифічні ментальні структури детективного дискурсу..112
Висновки до розділу 2.122
Розділ 3. фреймова архітектоніка АНГЛОМОВНОГО КЛАСИЧНОГО ДЕТЕКТИВУ ...124
3.1. Фрейм-сценарій англомовного класичного детективу..124
3.1.1. Концептуальний фрейм англомовного детективу..128
3.1.2. Наративний фрейм конститутивний стрижень класичного детективу.....130
3.1.2.1. Сюжет та фабула детективу як основа наративної структури.130
3.1.2.2. Наративні схеми класичного детективу133
3.1.2.3. Структура наративного фрейму класичного детективу.136
3.1.3. Жанрові фрейми класичного детективу.139
3.1.3.1. Жанрові фрейми когнітивного блоку CRIME”141
3.1.3.2. Жанрові фрейми когнітивного блоку DETECTION”146
3.1.3.3. Жанрові фрейми когнітивного блоку DEDUCTION”153
3.2. Фрейм репрезентації тексту класичного детективу...156
3.3. Фрейм інтерпретації детективного дискурсу..160
Висновки до розділу 3.167
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.......................................................................................170
ДОДАТКИ ...............................................................................................................175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................209

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ............................237

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Когнітивні моделі КМ
Фреймові моделі ФМ
Ментальні моделі ММ
Поверхневі структури ПС
Глибинні структури ГС
Фрейм репрезентації ФР
Фрейм інтерпретації ФІ

ВСТУП

Дисертація присвячена дослідженню системи когнітивних моделей, які формують дискурсний простір детективного тексту, процесам когнітивного моделювання англомовного класичного детективу на рівні поверхневої та глибинної структури його тексту і дискурсу. Вивчення впливу поверхневих і глибинних структур на процес розуміння тексту і різних видів ментальної репрезентації його зовнішньої та внутрішньої організації потребує розуміння зв’язку когнітивної здатності людини з мовою, що перебуває у полі зору когнітивної лінгвістики (Н.І. Андрейчук [9], Л.І. Бєлєхова [27], С.А. Жаботинська [71; 72], А.П. Мартинюк [131], О.І. Морозова [139], В.Г. Ніконова [146], Г. Скрегг [186], С.Б. Уланова [201], Т.А. Фесенко [203; 204], І.С. Шевченко [66], В.Я. Шабес [216; 217], А.М. Приходько [165], М.М. Полюжин [155], З.А. Харитончик [210], R.W. Langacker [276], D. Lee [278], R.S. Jackendoff [267, 268, 269], D. Sperber [305]). Когнітивний аналіз мови полягає у поясненні процесів категоризації й концептуалізації як способу організації людського досвіду. (Дж. Лакофф [116; 117; 274], Е.Н. Rosch [287; 288; 289], D. Rumelhart [293]).
Когнітивна наука, об’єднуючи такі дисципліни, як психологія, антропологія, філософія, інформація, лінгвістика, займається пізнанням людської свідомості, розкриттям специфіки мисленнєвих процесів та операцій зі знаннями (О.Є. Кібрик, А.С. Наріньяні [138], Н.Л. Мишкіна [143], Н.К. Рябцева [178], Р. Шенк [221; 222; 223], D. Lee [278]). У зв’язку з підвищеним інтересом до процесів категоризації особливої уваги надається дискретним елементам свідомості концептам (Н.І. Андрeйчук [10], С.Г. Воркачев [51], В.І. Карасик [85], В.Г. Ніконова [147], Р.Р. Теплих [195], А.М. Приходько [164;165], О.М. Кагановська [81], Т.А. Фесенкo [203; 204], та механізмам побудови когнітивних категорій для інтерпретації й подання знань (М. Мінський [135], К.Я. Кусько [113], В.Г. Ніконова [148], M.A. Caws [244], E. Charniak [245], T.A. van Dijk [249], E. Goffman [258], P.J. Hayes [261], W.G. Lehner [279], R.C. Schank and R.P. Abelson [299; 300]).
Незважаючи на значний обсяг публікацій з проблематики когнітивного моделювання у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці (С.А. Жаботинська [71], Л.І. Бєлєхова [27], В.В. Мартинов [130], Т.А Фесенкo [203], В.В. Красних [103], Л.О. Чернейко [215], T.A. van Dijk [249], D. Tannen [311], G. Rickheit, Ch. Habel [286], St.T. Rosenberg [290], R.C. Schank, R. Abelson [300], F. Ungerer, H.J. Schmid [317]), поки що не існує узгодженої теорії, що визначає обсяг когнітивних побудов для репрезентації та інтерпретації знань літературно-художнього тексту, єдиної думки щодо розмежування когнітивних моделей як ефективного методологічного інструментарію міждисциплінарних узагальнень, чи зведення їх до універсальної схеми (D. Rumelhart [293], Tomasello [313], S. Stich [306], M. G. Cook [246], R. Ross [291]).
Когнітивне моделювання застосовувалося щодо стереотипних і невеликих за обсягом зразків текстів. Відтак надалі залишається чимало нерозв’язаних питань, що стосуються визначення фреймових структур стереотипних літературно-художніх текстів (T. Wood [322], L. Zunshine [323]), детективу зокрема. Водночас англомовний класичний детектив є маловивченим з філологічного погляду, зокрема, у тісній інтеграції його літературних (жанрових) і мовних (лінгвальних та екстралінгвальних) особливостей в комунікативно-прагматичному та лінгвокогнітивному аспектах.
Зосередження синтаксичної прагматики на вивченні мовленнєвого акту, дослідження в галузі штучного інтелекту, когнітивної психології здійснили суттєвий вплив на формування дієвої уяви про семантику мови (В.В. Левицький [118], В.В. Козловський [94], R.S. Jackendoff [267, 268], J. Sanders, G. Redeker [294], L. Talmy [310]). Когнітивний підхід до жанрового аналізу з використанням фреймових систем Ч. Філлмора [207; 208] переплітається з сучасними дослідженнями, які, зазвичай, носять міждисциплінарний характер, а саме: наративу (І.А. Бехта [30], M. Bortolussi, P. Dixon [239], T. Kindt, H.-H. Müller [321]), штучного інтелекту (М. Minsky [282], T. Winograd [319], В.В. Мартинов [130], І.А. Мельчук [132], О.Є. Кібрик [89]), прагматики (St. C. Levinson [280]), опрацювання природної мови (F.C. Bartlett [231], D. Hymes [266], О.Є. Кібрик, А.С. Наріньяні [138], Н.К. Рябцева [172]), мови та пізнання (L. Talmy [310], E. Rosch [289]), дискурс-аналізу (Л. Філліпс, М.В. Йоргенсен [206]) та критичної теорії (G.N. Dove [250], N. Lasey [277], T. Todorov [315]). Він має за мету відтворити дослідження взаємозв’язку генерування значень та їх інтерпретації, організації, зберігання, використання у контексті сприйняття та творення комунікативних подій як прикладів певних жанрів (T. Todorov [315], А. Вулис [52], Н.Л. Лейдерман [119], Б.В. Томашевський [197], В. Скороденко [184], A. Fowler [256], J. Symons [308, 309]), У цьому дослідженні робимо спробу пояснити що дозволяє користувачам мови впізнавати певні комунікативні події як приклади певних жанрів літературно-художніх творів.
Класичний детектив, вийшовши зі списків „низькопробної літератури,” зайняв гідне місце у системі літературних жанрів. Сучасна когнітивно-дискурсна парадигма застосовувалась для дослідження дискурсивного простору детективного тексту (І.А. Дудіна [68]), його логіко-семантичної та риторичної організації (Л.П. Вареніна [45]), розглядались жанрово-лінгвістичні особливості темпорально-оповідальної структури (Л.В. Дученко [69]), лексичні та структурно-композиційні особливості (С.В.Лєсков [122]), проводилася порівняльна характеристика його структури і семантики (Н.Ю. Філістова [205]) та мовного подання концептосфери детективних текстів (Р.Р. Теплих [195]). З перспективи жанру особливо важливим є зацікавленість процесами творення мови та її розуміння. Відтак праці, присвячені вивченню методологічного інструментарію міждисциплінарних досліджень фреймам, схемам, сценаріям особливо актуальні, коли дискутується можливість інтерпретації різножанрових текстів з використанням когнітивного моделювання та застосування технологій штучного інтелекту (Л.І. Бєлєхова [27], Л.О. Чернейко [215], M.A. Caws [244], D. Tannen [311], P. Brian [241], L. Zunshine [323]). Таким чином, вибір теми зумовлений тим, що жанр англомовного класичного детективу, підпадаючи під визначення стереотипного, ще не перебував в полі зору когнітивної аналітики.
Синергетичне, інтегральне поєднання літературознавства і мовознавства як методологічної бази дослідження уможливило органічно застосувати філологічний метод аналізу, що відповідає самій природі художнього тексту як холістичного цілого І.М. Колєгаєва [95], Ю.М. Лотман [124], А.Ф. Папіна [152], О.О. Селіванова [181], А.А. Стриженко [193], П. Рікер [174], З.Я. Тураєва [200], R.A. Beaugrande [236], Dijk T.A. van [248], J. Hawthorn [262], M. Scherner [302], S.J. Schmidt [303], T. Todorov [315], T. Wood [322], L. Zunshine [323]).
Актуальність роботи полягає в когнітивному підході до тексту, як концепту цілісного об’єкта аналізу, що домінує в сучасній науці. Актуальним є встановлення ієрархії фреймових структур для інтерпретації стереотипних літературно-художніх текстів на прикладі англомовного класичного детективу. Поглибленого вивчення потребують проблеми прототипних наративних схем, що забезпечують композиційне, логіко-смислове членування детективного тексту, функціонування та взаємодію когнітивних моделей загального знання і текстоспецифічних ментальних структур у ході інтерпретації детективного дискурсу.
Зв’язок праці з науковими планами, програмами, темами. Дослідження, тему якого затверджено вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 11/3 від 28 лютого 2007 року), виконано в руслі комплексної науково-дослідної роботи кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів „Дискурс іноземних мов на гуманітарних факультетах університетів: вербальна та екстравербальна реалізація” (№ 0103У001921). У межах наукової проблематики проведено аналіз системи когнітивних моделей для подання знань та визначено шляхи і способи їх реалізації при інтерпретації англомовного детективного дискурсу.
Мета дослідження полягає в побудові інваріантної моделі інтерпретації англомовного класичного детективу (фрейму-сценарію) з використанням ієрархії підпорядкованих фреймів. Мета дослідження передбачає виконання таких завдань:
1) визначити місце і роль класичного детективу в системі жанрів популярної літератури;
2) висвітлити особливості моделювання творення детективного тексту та інтерпретації його дискурсу як синергетичних процесів, що відбуваються з опертям на однакові ментальні моделі;
3) виокремити спільні та відмінні характеристики когнітивних моделей (схем, скриптів, сценаріїв, планів, фреймів, ментальних моделей), показати принцип їхнього функціонування;
4) встановити функції текстоспецифічних ментальних структур і фреймів загального знання;
5) обґрунтувати інваріантну модель декодування смислу детективної нарації;
6) з'ясувати специфіку фреймів репрезентації та фреймів інтерпретації на рівні поверхневої та глибинної структури детективного тексту та дискурсу.
Об’єктом дослідження є англомовний детективний дискурс (далі АДД).
Предмет дослідження лінгвокогнітивне моделювання та фреймова архітектоніка англомовного детективного дискурсу.
Матеріалом дослідження є тексти англомовного класичного детективу:
А. Christie The Mirrow Crack'd”, A. Christie A Pocket Full of Rye”, А. Christie The Pale Horse”, А. Christie The Body in the Library”, А. Christie Murder in the Orient Express”, А. Christie The Mystery of King's Abbot”, А. Christie They Do it with Mirrors”, А. Christie Five Little Pigs”, E. Crispin The Moving Toyshop”, V. Lincoln A Private Disgrace. Lizzie Borden by Daylight”, D.L. Sayers Five Red Herrings”, D.L. Sayers The Nine Tailors”, The Mammoth Book of Roaring Twenties Whodunnits” еd. by M. Ashley, що становить 3594 сторінки.
Методологія дослідження. У праці використано герменевтико-інтерпретаційний метод, який ґрунтується на засадах комплексного філологічного підходу до аналізу детективного тексту/дискурсу з опертям на когнітивно-дискурсну парадигму, що досліджуються у працях вітчизняних і за­рубіжних фахівців у галузі теорії тексту (М.М. Бахтін [23; 24], Р. Барт [19; 20; 21], І.Р. Гальперін [57], І.М. Колєгаєва [95], О.С. Кубрякова [108], Ю.М. Лотман [124; 125], R. Beaugrande, W. Dressler [237]), теорії дискурсу (А.Г. Баранов [18], В.І. Карасик [85], М.Л. Макаров [128], Л. Філліпс, T.A. van Dijk [237], M. Stubbs [307], М.В. Йоргенсен [206]), когнітивної лінгвістики, зокрема таких її напрямів, як фреймова семантика Ч. Філлмора [207; 208], теорія метафори та метонімії Дж. Лакоффа, М. Джонсона [[116; 117; 274], когнітивна граматика Р. Ланґакера [264], теорія ментальних просторів Дж. Фоконьє [255].
Методика дослідження зумовлена його метою й завданнями і охоплює загальнонаукові теоретичні та емпіричні методи. Ос­новними з-поміж них є: фреймовий аналіз (для осягнення смислу англомовного класичного дискурсу), дискурс-аналіз (для когнітивно-комунікативного моделю­вання англомовного класичного детективу), контекстуально-інтерпретаційний (для опису стату­су та функціонування фреймових структур у художньому творі), порівняльний аналіз (для встановлення закономірності побудови наративного фрейму на основі наративних схем англомовного класичного детективу, для визна­чення інгерентних складових англомовного класичного детективу та його значимих текстових елементів, контекс­туально збагачених додатковим поняттєвим та емоційним змістом), концептуально-зіставний (орієнто­ваний на виявлення відмінностей між когнітивними моделями репрезентації та інтерпретації), структурні методи (для визначення параметрів системної організації базових концептів англомовного класичного детективу та їх функціональних властивостей). Як допоміжні дослідницькі процедури в роботі застосовувалися прийоми лінгвістичного спостереження, класифікації та систематизації, операції індукції, дедукції і абстрагування, а також елементи кількісних підрахунків і комп’ютерної обробки текстів.
Наукова новизна отриманих результатів і висновків полягає у тому, що в дисертації вперше проведено когнітивне моделювання англомовного класичного детективу, з використанням наративних і тематичних фреймових структур, запропоновано цілісну модель для його інтерпретації. З’ясовано, що когнітивна модель „фрейм-сценарій” є інваріантною для інтерпретації текстів стереотипного жанру. У роботі проведено систематизацію когнітивних моделей для пояснення процесів подання та збереження знань, визначено функції фреймів загального знання та текстоспецифічних фреймів. Новою є запропонована методика моделювання концептосфери тексту англомовного класичного детективу через взаємодію фрейму репрезентації детективного тексту та інтерпретації його дискурсу.
На захист винесено такі положення:
1. За когнітивного підходу детективний текст постає як ментальне утворення, яке можна декодувати. Концепт тексту є відправною точкою для його творення та повинен виникнути під час його сприйняття. Він є синергетичним поєднанням поверхневої та глибинної структур змісту та смислу. Письменник через моделі репрезентації знань творить зміст на рівні тексту, а читач через моделі сприйняття осягає смисл на рівні дискурсу.
2. Для адекватного когнітивного опрацювання стандартних ситуацій потрібно використовувати структури знань (фрейми, схеми, сценарії, плани, скрипти), що складають базу когнітивних моделей репрезентації. Попри спільні базові характеристики, всім моделям притаманні своєрідні особливості побудови та використання. Фрейм є уніфікованим інструментом аналізу та виступає родовим поняттям щодо інших когнітивних моделей.
3. Розгортання дискурсного простору АДД пов’язано з визначенням концептуального типу художнього твору через обов’язкову наявність питань „хто?”, „як?”, „чому?” Базовий концепт англомовного детективного дискурсу detective об’єднує атомарні елементи: whodunnit, howdunnit, whydunnit, які визначають його структурну побудову.
4. Інтерпретація класичного детективу ґрунтується на взаємодії фреймів загального знання та текстоспецифічних фреймів. Під час інтерпретації дискурсного простору з використанням текстоспецифічних фреймів, створених на основі персонажів, або місця, на тлі якого розгортаються події, можливі процеси модифікації, заміни фрейму, перехід до нового фрейму, вклинення нового фрейму в наявний фрейм, пригадування фрейму за його слотами, зберігання в базі даних наявного фрейму.
5. Фрейм-сценарій детективу інваріантна структура для розуміння смислу стереотипної нарації, до якої входять концептуальний фрейм детективу як жанру, наративний фрейм різновиду класичного детективу, фрейм репрезентації тексту та фрейм інтерпретації дискурсу. На рівні репрезентації (тексту) субфрейми чергуються в лінійній послідовності. На рівні інтерпретації (дискурсу) вони зберігаються в пам’яті та розташовуються у логічній послідовності у вигляді деревоподібної структури.
6. Детективний жанр як стала мовленнєва форма це сукупність певних епічних творів, побудованих за принципом прототипу, інваріантну структуру яких можна подати у вигляді фрейму. У процесі розуміння тексту активуються фрейми інтерпретації, які допомагають видобути з нього всю можливу інформацію, досягти найповнішого розуміння текстового масиву. Цілісна інтерпретація тексту відбувається з використанням фреймів усіх рівнів у їх взаємозв’язку та взаємопроникненні.
Теоретичне значення дисертації полягає у тому, що її результати виявляють закономірність стереотипної організації англомовного літературно-художнього тексту і сприяють напрацюванню концептуального апарату для глибшого розуміння одного із жанрів художньої літератури детективного. Здійснений у дисертації підхід до дослідження логіко-семантичної і наративної організації художнього тексту на основі когнітивних структур доводить потребу і правомірність його аналізу у світлі сучасної когнітивної теорії і може слугувати кроком на шляху до моделювання процесів формування дискурсного простору художнього тексту. Дисертація також уможливлює поглиблене вивчення текстотвірного потенціалу різних конструктивних засобів стереотипного жанру і, таким чином, робить певний внесок у подальше розв’язання кардинальних проблем когнітивної лінгвістики.
Практична цінність дисертаційної праці полягає у можливості використання її положень у спецкурсах з когнітивної лінгвістики, дискурсної лінгвістики, текстолінгвістики, прагматики тексту, теорії тексту, лексикології (семантична структура слова), для складання навчальних посібників, керівництві студентськими курсовими, дипломними і магістерськими роботами. Поданий у дисертації матеріал і результати його аналізу можна використовувати в практиці викладання англійської мови, зокрема на заняттях з аналітичного читання, стилістики та інтерпретації тексту. Запропоновану в дослідженні сучасну методику концептуального аналізу художнього тексту стереотипного жанру доцільно застосовувати у процесі вивченні текстів інших літературних жанрів, а також текстів інших функціональних стилів.
Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні критеріїв класифікації та диференціації текстів популярної літератури, до якої відноситься детектив, у систематизації когнітивних моделей для репрезентації знань, у побудові фрейму-сценарію, котрий складається із взаємопов’язаних фреймів репрезентації та інтерпретації для подання та інтерпретації класичного англомовного детективу, що уможливлює розкриття його текстового змісту та встановлення смислу на рівні дискурсу. Усі нові знання отримано особисто автором, що засвідчують публікації з теми дисертації та повідомлення на наукових конференціях.
Апробація результатів роботи. Результати дослідження обговорено на спільному засіданні кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів та кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин за участю міжкафедрального семінару з дискурсознавства та текстолінгвістики Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 10 від 29 травня 2008 року) та засіданні кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 2 від 10 березня 2009 року); представлено на міжнародних наукових конференціях: the 6th National TESOL Ukrainian Conference The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millenium” (Вінниця, 2001), „Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Суми, 2004, 2005), на наукових семінарах кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин та семінарі з дискурсознавства і текстолінгвістики кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка (2000-2009 рр.).
Публікації. Основний зміст дисертації викладено у 9 наукових статтях (8 статей у провідних фахових виданнях ВАК України та тези доповіді на міжнародній конференції. Усі праці виконано автором одноосібно.
Загальний обсяг і структура роботи. Обсяг тексту дисертації 174 сторінки, загальний обсяг 235 сторінок. Дисертація складається зі списку скорочень, вступу, трьох розділів з висновками, загальних висновків, списків використаної наукової (323 позиції) й довідкової (5 позицій) літератури, джерел ілюстративного матеріалу (13 позицій) та 4 додатків. У дисертації 18 рисунків.
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету й завдання дослідження, джерельну базу, методологічні основи й методи аналізу, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, розкрито наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність роботи, подано відомості про апробацію отриманих результатів, особистий внесок здобувача.
У першому розділі визначено лінгвокогнітивну специфіку взаємозв’язків текст/дискурс, схарактеризовано детективний наратив у фокусі сучасної лінгвопоетики, розглянуто структуру, семантику і прагматику текстів англомовного детективного жанру.
У другому розділі запропоновано ієрархію когнітивних моделей для подання, зберігання та інтерпретації знань, висвітлено сучасні погляди на процеси категоризації та концептуалізації когнітивного простору детективного дискурсу, визначено принцип функціонування фреймів в АДД.
У третьому розділі надано інваріантну модель декодування смислу детективної нарації (фрейм-сценарій), що залучає ієрархію різнотипних фреймів, пояснює процес творення тексту через фрейм репрезентації та інтерпретацію АДД через фрейм інтерпретації.
У загальних висновках подано теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження й окреслено перспективи подальших наукових напрацювань за обраною проблематикою.
У додатках наведено результати класифікації англомовного класичного детективу (А), надано прикладову базу для формування фреймів (Б), представлено приклади фреймів репрезентації детективів (В) та повний фрейм інтерпретації класичного детективу А. Крісті The Pale Horse” (Д).

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Сучасні дослідження когнітивної лінгвістики ставлять за мету пояснити взаємозв’язок між творенням значення та його сприйняттям. Проблема сприйняття та інтерпретації художнього тексту висуває питання про необхідність опису алгоритму використання когнітивних моделей з метою обґрунтування індивідуальності кожної інтерпретації. Використаний у роботі теоретико-лінгвістичний підхід, що ґрунтується на когнітивній методології у рамках філологічного герменевтичного підходу полягає у встановленні когнітивних одиниць та структур, які функціонують у процесі сприйняття та інтерпретації тексту/дискурсу англомовного класичного детективу.
У рамках проведеного дослідження акцент ставиться на розмежуванні понять текст дискурс, як одиниць мови та мовлення. Детективний текст як когнітивно-комунікативна одиниця, є поєднанням поверхневої та глибинної структури змісту (денотативного аспекту) та смислу (конотативного аспекту).
На рівні художнього тексту через моделі репрезентації знань встановлюємо зміст поверхневу експліцитно виражену (статичну) структуру, а на рівні дискурсу через моделі інтерпретації встановлюємо смисл глибинну (динамічну) структуру що має відмінні варіанти з огляду на суб’єктивне сприйняття інтерпретаторами.
Текст визначаємо не лише як своєрідну одиницю мови, головну одиницю дискурсу, а й як факт мовної культури. У цьому плані тексти розглядаються як зразки певних жанрів, які виникають та розвиваються під впливом соціокультурного середовища. Жанр визначаємо як групу, чи клас творів, що підпадають під певний набір очікувань. Жанр ідеальний тип, або логічно сконструйована модель конкретного літературного твору, які можуть розглядатися в якості його інваріанта. Стосовно детективу поняття жанру та формули (стереотипу) вживається взаємозамінно.
Жанрові класичного детективу властиві стереотипи побудови, встановлені традицією. Детектив виокремлюємо серед інших популярних жанрів (вестерн, пригодницький, шпигунський роман, трилер), як такий, що будується за визначеними правилами навколо питання: „хто?”, „як?”, „чому?”, має властивий набір персонажів, а сцена, де розгортаються події, вибирається за принципом закритої кімнати.
При когнітивному підході до детективного тексту як цілісного об’єкта аналізу він розглядається як концепт, ментальне утворення, яке можна декодувати. Концепт тексту є відправною точкою при його творенні та повинен виникнути або бути викликаним з довготривалої пам’яті при його сприйнятті. Розгортання дискурсного простору класичного детективу спрямовується визначенням концептуального типу детективного жанру через обов’язкову наявність питань „хто?”, „як?”, „чому?”.
Концепт розглядаємо як одиницю мислення, яка лексично реалізується у фреймовій моделі. Концепти розмежовуються на базові та атомарні, які спрямовують та зумовлюють дискурс, забезпечують концептуальну основу та сировину для побудови когнітивних категорій. Такий поділ здійснюємо за принципом: концепт може вважатися базовим, якщо він об’єднує два і більше підпорядкованих концепти та займає положення у вершині побудованого на його основі фрейму. Базовий концепт англомовного детективного дискурсу DETECTIVE об’єднує атомарні елементи: WHODUNNIT, HOWDUNNIT, WHYDUNNIT, які визначають його структурну побудову.
Як цілісна структурно-семантична єдність, детективний текст утримує в собі структури досвіду та знань, які розкривають його смисл у процесі інтерпретації з використанням системи когнітивних моделей. Інтерпретація тексту процес, що включає набір процедур для побудови зв’язної моделі можливого світу. Процес сприйняття та інтерпретації є динамічним, він розглядається як інтеграція когнітивних моделей всіх рівнів від сцен до сценаріїв. В результаті порівняльного аналізу виявлено, що усім когнітивним моделям притаманні спільні базові характеристики. Фрейми визначаємо родовим поняттям відносно сценаріїв, скриптів, планів, схем.
Фрейм це когнітивна структура у феноменологічному полі людини, яка ґрунтується на вірогідному знанні про типові ситуації та пов’язаних з цим знанням сподіваннях з приводу властивостей та зв’язків реальних та гіпотетичних об’єктів. Фрейм характеризується такими ознаками: стереотипність побудови, асоціативне приєднання концептів, функціонування за принципом фон-фокус, взаємопроникнення і взаємопов’язаність, ієрархічність, наявність відкритих слотів. Фрейми використовуються як засіб текстової когезії та когерентності.
Інтерпретація детективного дискурсу передбачає використання фреймів загального знання та текстоспецифічних фреймів (конструкт персонажа, конструкт локації), які актуалізуються читачем. Фрейми загального знання, здобуті з досвілом, приносяться в текст, текстоспецифічні віднаходимо у самому тексті. На основі текстоспецифічних фреймів можна інтерпретувати займенники, проводити модифікацію або заміну фрейму, робити перехід до нового фрейму, пригадувати фрейм за його слотами, зберігати його в базі даних. Фрейм також компенсує брак контекстуальних деталей у реченні або у тексті.
Розуміння детективного тексту та інтерпретація дискурсу відбувається у процесі моделювання текстових ситуацій, що використовує фреймові стратегії. Інтерпретація детективного дискурсу відбувається за універсальною когнітивною схемою, яку визначаємо як фрейм-сценарій, що використовує ієрархію різнотипних фреймів та розгортається у сценарній послідовності. Фрейм-сценарій класичного детективу об’єднує: фрейм-концепт, наративний фрейм, фрейм репрезентації тексту та фрейм інтерпретації дискурсу.
З’ясовано, що для інтерпретації важливі всі рівні фреймів. Інтерпретація дискурсного простору класичного детективу починається із визначення концепуального жанрового фрейму. Читач встановлює тип тексту, вибирає в базі даних наративну модель, як скелетну форму для типових дискурсів, на основі якої у лінійній послідовності розгортатиметься тематичний фрейм (фрейм репрезентації) певного детективу.
Моделювання процесу творення детективного тексту та його інтерпретації взаємопов’язані процеси, які відбуваються з опорою на однакові ментальні моделі, тому ФІ у процесі дискурсу також будується на основі наданого текстом ФР, що відображає взаємозв’язок та взаємопроникнення притаманних їм субфреймів. Головна відмінність між двома фреймами послідовність розміщення слотів та заповнення їх значеннями, що можуть не співпадати. Коли у ФР підфрейми з’являються по мірі прочитання тексту в лінійній послідовності, то в процесі інтерпретації вони розміщуються у пам’яті в логічній послідовності, додаючи інформацію, модифікуючи модель.
Незважаючи на певну варіативність, ФІ наближається до авторського ФР, тому можемо говорити про правильне розуміння дискурсу інтерпретатором. Відмінність між ФР та ФІ у детективі спричинена принципом секретності, притаманному цьому жанрові. На рівні репрезентації автор не розповідає історію злочину як вона дійсно розгорталася, а приховує факти. Тому у класичному детективі внутрішня суперечність полягає у суперництві фреймів репрезентації та інтерпретації.
Смисли при сприйнятті художнього тексту актуалізуються для кожного реципієнта залежно від концептуальної картини світу, яка у них склалася. Варіативність інтерпретації допустима в певних межах, визначених самим текстом. Фрейм інтерпретації зазнає в процесі побудови змін через суб’єктивне сприйняття інтерпретатора та необхідність логічного переформування субфреймів. Повністю заповнити його можна на завешення дискуру, замінивши значення таких слотів як: murderer, suspects, witnesses, evidence.
Виокремлений ФР та ФІ детективного тексту та дискурсу, окреслений принцип побудови його фрейму-сценарію дозволяє аналізувати процеси репрезентації та інтерпретації стереотипного художнього тексту, може бути корисним в когнітивному моделюванні процесів світосприйняття індивідом. Дане дослідження може бути використане з освітньою метою в якості посібника з навчання методики інтерпретації художнього тексту, як теоретичної основи для розробки інтерпретаційної методики, аналізу процесів мисленнєвої діяльності, подальших наукових досліджень алгоритму сприйняття та інтерпретації художнього тексту в когнітивній лінгвістиці, проблеми розуміння та декодування смислу при сприйняття художніх текстів.
Класичний англомовний детектив як стала мовленнєва форма, побудована за принципом прототипу, може бути подана у вигляді фрейму. Дослідження підтверджує можливість когнітивного моделювання за допомогою фреймів стереотипних комунікативних одиниць, більших за речення, чи сцену.
Запропонована у роботі методика моделювання концептосфери тексту англійського класичного детективу у вигляді складного фрейму-сценарію з використанням когнітивних моделей на основі його поверхневої та глибинної структури розкриває перспективи для використання фреймових моделей та проведення порівняльного дослідження ФР та ФІ інших стереотипних жанрів, зіставлення цих фреймів у межах самого детективного жанру між підвидами класичного детективу whodunnit, howdunnit, whydunnit, між класичним та сучасним „крутим” детективом, який не дотримується визначеної традицією стереотипної формули.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абельсон Роберт П. Структуры убеждений / Роберт Абельсон // Язык и моделирование социального взаимодействия : сб. ст. [ред. В. В. Петрова. Р. П. Абельсон]. М. : Прогресс, 1987. С. 317-380.
2. Абрамов Б. А. Текст как закрытая система языковых знаков / Б. А. Абрамов // Лингвистика текста : материалы науч. конференции МГПИИЯ им. М. Тореза. М., 1974. Ч.1. C. 3-4.
3. Абызова В. Н. О двух типах членения текста смысловом и актуальном / В. Н. Абызова // Аспекты изучения текста : сб. науч. тр. В. Н. Абызова. М. : Ун-т им. П. Лумумбы, 1981. С. 3-10.
4. Адамов Аркадий Григорьевич. Зарубежный детектив / А. Г. Адамов // Иностр. л-ра. 1966. № 10. С. 203-210.
5. Адамов Аркадий Григорьевич. Мой любимый жанр детектив / А. Г. Адамов. М. : Сов. писатель, 1980. 312 c.
6. Алефиренко Николай Федорович. Спорные проблемы семантики : монография / Н. Ф. Алефиренко. М. : Гнозис, 2005. 326 с.
7. Алефиренко Н.Ф. Дискурсивная синергетика „живого” слова // Язык. Текст. Дискурс: Научный альманах Ставропольского отделения РАЛК / Под. ред. проф. Г.Н.Манаенко, Выпуск 6. Краснодар, 2008. С. 20-26.
8. Алефиренко Н.Ф. Дискурс как смыслопорождающая категория (дискурс и вторичное знакообразование) // Язык. Текст. Дискурс: Межвузовский научный альманах / Под. ред. проф. Г.Н.Манаенко, Выпуск 3. Ставрополь: Изд-во ПГЛУ, 2005. С. 5-13.
9. Андрейчук Надія Іванівна. Когнітивна лінгвістика і моделювання інтелектуальної діяльності // Проблеми та перспективи лінгвістичних досліджень в умовах глобалізаційних процесів: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Тернопіль: ТНЕУ, 30-31 жовтня 2007., в 2-х частинах. Частина 1. Тернопіль, Економічна думка, 2007. С. 48-51.
10. Андрейчук Надія Іванівна. Застосування концептуального аналізу у контрастивній лінгвістиці // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки, № 4. Луцьк: Вежа, 2007. С. 103-106.
11. Англо-русский словарь по лингвистике и семиотике. Ок. 8000 терм. / [cocт. А. Н. Баранова, Д. О. Добровольский]. М. : Помовский и партнеры. 1996. Т. 1. 642 c.
12. Анджапаридзе Георгий. Реквием в трех частях по жертвам „свободы” и „демократии” // Английский политический детектив / Георгій Анджапаридзе : [пер. с англ.; сост. и предисл. Г. Анджапаридзе]. М. : Радуга, 1985. С. 5-22.
13. Антипов Г. А. и др. Текст как явление культуры / Г. А. Антипов, О. А. Донских, И. Ю. Марковина, Ю. А. Сорокин. Новосибирск : Наука. Сиб. отд-ние, 1989. 197 с.
14. Антология концептов / [под ред. В. И. Карасика, И. А. Стернина]. М. : ИТДГК „Гнозис”, 2007. 512 с.
15. Антологія світової літературної критичної думки ХХ ст. / [за ред. Марії Зубрицької]. [2-е вид., доповнене]. Львів : Літопис, 2001. 832 с.
16. Арутюнова Нина Давидовна. Дискурс / Н. Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь. М. : Советская энциклопедия, 1990. С. 136-137.
17. Аспекты общей и частной лингвистической теории текста : монография. М. : Наука, 1982. 192 с.
18. Баранов А. Н., Сергеев В. М. Герменевтика и проблемы моделирования понимания текста / А. Н. Баранов, В. М. Сергеев // Прагматика и семантика: сб. науч.-аналитич. обзор. М., 1991. С. 29-52.
19. Барт Ролан. Текстовый анализ / Ролан Барт // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1980. Вып. IX. Лингвостилистика. С. 307 312.
20. Барт Ролан. Избранные работы : семиотика : поэтика / Ролан Барт. М. : Прогресс, 1994. 616 с.
21. Барт Ролан. S / Z / Ролан Барт. М. : Едиториал УРСС, 2001. 232 с.
22. Бархударов Л. С. Текст как единица языка и единица перевода / Л. С. Бархударов // Лингвистика текста : материалы науч. конф. М., 1974. Ч. 1. С. 40-41.
23. Бахтин Михаил Михайлович. Проблемы текста / Михаил Бахтин. // Вопросы литературы. М., 1976. № 10. C. 122-151.
24. Бахтин Михаил Михайлович. Эстетика словесного творчества / Михаил Бахтин. М. : Исскуство, 1979. 423 с.
25. Бахтин Михаил Михайлович. Висловлювання як одиниця мовленнєвого спілкування // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ с. / [за ред. Марії Зубрицької] : [2-е вид., доповнене]. Львів : Літопис, 2002. С. 406-415.
26. Бацевич Флорій Сергійович. Нариси з комунікативної лінгвістики : монографія / Ф. С. Бацевич. Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. 280 с.
27. Бєлєхова Лариса Іванівна. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі : лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії) : монографія / Л. І. Бєлєхова. Херсон : Айлант, 2002. 368 с.
28. Беляевская Елена Георгиевна. Семантическая структура слова в номинативном и коммуникативном аспектах: дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.04 „Германские языки” / Е .Г. Беляевская; РАН ИНИОН. М., 1991. 401 с.
29. Белянин Валерий Павлович. Введение в психолингвистику / Валерий Белянин. [2-е изд. испр. и доп]. М. : ЧеРо, 2000. 128 с.
30. Бехта Іван Антонович. Дискурс наратора в англомовній прозі : монографія / І. А. Бехта. К. : Грамота, 2004. 304 с.
31. Бехта Т. О. Генезис та еволюція англійського детективного жанру / Т. О. Бехта // Вісник Львівського національного університету. Серія „Міжнародні відносини”. 2000. Вип. 2. С. 584-591.
32. Бехта Т. О. Жанр англійського детективу: генезис, категоріальні та дискурсні особливості // Дискурс іноземномовної комунікації: Розділ колективної монографії (керівник проф. Кусько К. Я.) Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. 2002. С. 283-293.
33. Бехта Т. О. Фреймова структура композиційної організації детективного дискурсу / Т. О. Бехта // Філологічні студії. Луцьк, 2002. №3. C. 73-79.
34. Бехта Т. О. Принцип дії фреймів основа сучасного моделювання когнітивної інтерпретації дискурсу / Т. О. Бехта // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. Київ, 2004. Вип. 11. Книга 1. С. 41-44.
35. Бехта Т. О. Лінгвістична модель інтерпретації дискурсу / Т. О. Бехта // Вісник Запорізького державного університету. Серія „Філологічні науки”. 2004. №2. С. 29-34.
36. Бехта Т. О. Ментальні моделі як основа репрезентації знань та інтерпретації дискурсу / Т. О. Бехта // Вісник Сумського державного університету. Серія „Філологічні науки”. 2004. №3 (62)’ С. 32-37.
37. Бехта Т. О. Фреймове вираження концептів детективного дискурсу / Т. О. Бехта // Вісник Сумського державного університету. Серія „Філологічні науки”. 2005. №5 (77)'. С. 28-34.
38. Бехта Т. О. Роль текстово-специфічних ментальних структур в інтерпретації детективного дискурсу / Т.О. Бехта // Лінгвістика: зб. наук. пр. Луганськ, ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка.” 2009. № 1 (16) С. 113-122.
39. Благой Д. Литература и действительность / Д. Благой. М. : ГИХЛ, 1959. 515 с.
40. Богданов В. В. Деятельностный аспект семантики / В. В. Богданов. // Прагматика и семантика синтаксический единиц: cб. научн. тр. Калинин, 1984. С. 12-23.
41. Богин Г. И. Рефлексия и понимание в коммуникативной подсистеме „человек художественный текст” / Г. И. Богин // Текст в коммуникации: сб. науч. тр. М., 1991. С. 22-40.
42. Большая Советская Энциклопедия // Гл. ред. Б. А. Введенский. 2-ое издание. М. : Изд-во „Большая Советская Энциклопедия”, 1952. Т. ХIV. С. 128.
43. Брудный А. А. Семантика языка и психология человека / А. А. Брудный. Фрунзе : ИЛИМ. 1972. 229 с.
44. Булатова А. П. Концептуализация знания в искусствоведческом дискурсе // Вестник Московского университета. Сер. 9. Филология”. 1999. № 4. С. 34-49.
45. Варенина Л. П. Логико-семантическая и риторическая организация текста (на материале англоязычных коротких рассказов детективного жанра) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04. „Германские языки” / Л. П. Варенина; Московский ордена Дружбы народов гос. лингв. у-нт. им. Морриса Тореза. М., 1998. 24 с.
46. Васильева В. В. В поисках механизмов понимания текста / В. В. Васильева. // Вестник Омского университета. Омск, 1998. № 3. С. 65-68.
47. Вежбицкая Анна. Семантические универсалии и описание языков / Анна Вежбицкая. М. : „Языки русской культуры”, 1999. І ХІІ. 780 с.
48. Виноград Т. К. процессуальному пониманию семантики / Т. К. Виноград. // Текст: аспекты изучения семантики, прагматики и поэтики : сб. ст. М. : Едиториал УРСС, 2001. С. 42-90.
49. Виноградов Виктор Владимирович. Стилистика : теория поэтической речи : поэтика / Виктор Виноградов. М. : Изд-во АН СССР, 1963. 255 с.
50. Вітгенштейн Людвіг Йозеф Йоганн. Tractatus logico-philosophicus; Філософські дослідження / Людвіг Вітгенштейн : [пер. з нім. Є. Поповича]. К. : Основи, 1995. 311 с.
51. Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С. Г. Воркачев // Филол. науки. 2001. № 1. С. 64-72.
52. Вулис Абрам Зиновьевич. В мире приключений. Поэтика жанра / Абрам Вулис. М. : Советский писатель, 1986. 384 с.
53. Выготский Лев Семенович. Психология искусства / Лев Выготский. М. : Современное слово, 1998. 480 с.
54. Ґадамер Ґанс- Ґеорг. Істина і метод. Том І. Герменевтика / Ґанс- Ґеорг Ґадамер К. : „Юніверс”. 2000. 453 с.
55. Гамбург Леонид Александрович. Шерлок Холмс, отец Браун, мисс Марпл и все-все-все Приглашение в английскую классическую литературу / Леонид Гамбург. К. : Грамота, 2001. 135 с.
56. Гальперин Илья Романович. О понятии текст” / Илья Гальперин // Лингвистика текста. Материалы научной конференции. М. : МГПИЯ им. М. Тореза. Ч. І , 1974. С. 67-72.
57. Гальперин Илья Романович. Текст как объект лингвистического исследования / Илья Гальперин. М. : Наука, 1981. 135 с.
58. Гийом Гюстав. О новых приемах интерпретации, или Проблема смысла с точки зрения анализа дискурса / Гюстав Гийом, Д. Малдидье // Квадратура смысла : Французская школа анализа дискурса : [пер. с фр. и португ] / [общ. ред. и вступ. ст. П. Серио; предисл. Ю.С. Степанова]. М. : ОАО ИГ Прогресс”, 2002. С. 124-136.
59. Гусев Станислав Сергеевич. Метафизика текста. Коммуникативная логика / С.С. Гусев. СПб : ИЦ «Гуманитарная академия», 2008. 352 с.
60. Дейк Т. А. ван, Кинч В. Стратегии понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике / Т. А. ван Дейк, В. Кинч. М., 1988. Вып. ХХІІІ. Когнитивные аспекты языка. С. 153-211.
61. Дейк Т. А. ван. Язык : познание : коммуникация / Т. А. ван. Дейк ; [пер. с англ. / cоставл. В. В. Петрова] / [под ред. В. И. Герасимова ; вступ. ст. Ю. Н. Караулова и В. В. Петрова]. М. : Прогресс, 1989. 312 с.
62. Джонсон-Лэрд Ф. Процедурная семантика и психология значения // Новое в зарубежной лингвистике / Ф. Джонсон-Лэрд. М. : Прогресс, 1988. Вып. ХХІІІ. Когнитивные аспекты языка. С. 234-257.
63. Динамов Сергей. Зарубежная литература / С. Динамов. М. : Госиздат, 1960. 454 с.
64. Дридзе Т. М. Социально-психологические аспекты порождения и интерпретации текстов в деятельности речевого общения / Т. М. Дридзе // Аспекты изучения текста. М., 1981. С. 129-136.
65. Дискурс іноземномовної комунікації : колективна монографія / [під ред. проф. Катерини Яківни Кусько]. Львів : Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2001. 495 с.
66. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен : монографія / [під загальн. ред. Ірини Семенівни Шевченко]. Харків : Константа, 2005. 356 с.
67. Дымарский Михаил Яковлевич. Проблемы текстообразования и художественный текст (на материале русской прозы ХІХ-ХХ вв.) : монографія / М. Я. Дымарский. [2-е изд., испр. и доп]. М. : Едиториал УРСС, 2001. 328 с.
68. Дудина И. А. Дискурсивное пространство детективного текста (на материале англоязычной художественной литературы XIX-ХХ вв. ): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 „Теория языка” / И. А. Дудина; Кубанский гос. ун-т. Краснодар, 2008. 24 с.
69. Дученко Л. В. Жанрово-лінгвістичні особливості темпорально-оповідальної структури художнього тексту (на матеріалі англомовної детективної прози ХХ сторіччя): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 „Германські мови”/ Л. В. Дученко; Одеський нац. ун-т. ім. І. І. Мечнікова. Одеса, 2004. 22 с.
70. Эффективная коммуникация: история, теория, практика: Словарь-справочник / Отв. редактор М. И. Панов; сост. М. И. Панов, Л. Е. Тумина. М.: ООО „Агенство „КРПА Олимп”, 2005. 960 с.
71. Жаботинская С. А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования / С. А. Жаботинская. // Лінгвістичні студії. Черкаси : Січ, 1997. Вип. ІІ. С. 3-11.
72. Жаботинская С. А. Концептуальная модель частеречных систем: Фрейм и скрипт / С. А. Жаботинская. // Когнитивные аспекты языковой категоризации : сборн. научн. тр. / [отв. pед. Л. А. Манерко ]: РГПУ им. С.А. Есенина. Рязань, 2000. С. 15-21.
73. Жинкин Николай Иванович. Речь как проводник информации / Николай Жинкин. М. : Наука, 1982. 154 с.
74. Залевская Александра Александрова. Информационный тезаурус человека как база речемыслительной деятельности / Александра Залевская // Исследование речевого мышления в психолингвистике. М., 1985. С. 150-171.
75. Залевская Александра Александрова. Метафора и формирование проекций текста / Александра Залевская. // Текст в коммуникации. М., 1991. С. 158-168.
76. Залевская Александра Александрова. Введение в психолингвистику : учебник / Александра Залевская. М. : Российск. гос. гуманит. ун-т., 1999. 382 с.
77. Засєкіна Л. В. Вступ до психолінгвістики / Л. В. Засєкіна, С. В. Засєкін. Острог : Вид-во Національного університету „Острозька академія”, 2002. 168 с.
78. Змиевская Н. А. Восприятие авторской интенции / Н. А. Змиевская. // Прагматика и стилистика : сб. науч. тр. МГПИЯ им. М.Тореза. М., 1985. Вып. 245. С. 45-56.
79. Золотова Галина Александровна. Коммуникативная грамматика русского язика / Г. В. Золотова, Н. К. Онипенко, М. Ю. Сидорова. М. : Филологический факультет МГУ им. Ломоносова, 1998. 528 с.
80. Ирина В. Р. В мире научной интуиции : интуиция и разум / В. Р. Ирина, А. А. Новиков. М. : Просвещение, 1978. 191 с.
81. Кагановська Олена Марківна. Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя) : монографія / О. М. Кагановська. К. : Вид. центр КНЛУ, 2002. 292 с.
82. Каменская О. Л. Текст и коммуникация / О. Л. Каменская. М. : Высш. шк., 1990. 150 с.
83. Канцельсон Соломон Давидович. Речемыслительные процессы / Соломон Канцельсон // Вопросы языкознания. М., 1984. Вып. № 4. С. 3-12.
84. Караулов Юрий Николаевич. Русский язык и языковая личность / Юрий Караулов. [изд. 5-е, стереотип]. М. : КомКнига, 2006. 264 с.
85. Карасик Владимир Ильич. Языковой круг : личность, концепты, дискурс / Владимир Карасик. М. : ИТДГК Гнозис, 2004. 390 с.
86. Касавин ИльяТеодорович. Текст. Дискурс. Контекст. Введение в социальную эпистемологию язика / И.Т. Касавин, М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2008. 544 с.
87. Касевич Вадим Борисович. Семантика : cинтаксис : морфология / Вадим Касевич М. : Наука, 1988. 310 с.
88. Квадратура смысла : французская школа анализа дискурса ; [пер. с фр. и португ. / [общ. ред. и вступ. ст. П. Серио ; предисл. Ю. С. Степанова]. М. : Прогресс, 2002. 416 с.
89. Кибрик Александр Евгеньевич. Очерки по общим и прикладным вопросам языкознания (универсальное, типовое и специфичное в языке) / Александр Кибрик. [изд. 3-е, стереотип]. М. : Едиториал УРСС, 2002. 336 с.
90. Кобозева Ирина Михайловна. Лингвистическая семантика : учебник / Ирина Кобозева. М. : Едиториал УРСС, 2000. 352 с.
91. Когнитивные аспекты языковой категоризации : [сб. науч. трудов Рязанского гос. пед. ун-та им. С. А. Есенина / отв. ред. Л. А. Манерко]. Рязань, 2001. 231 c.
92. Кожина М. Н. О речевой системности научного стиля сравнительно с другими / М. Н. Кожина. Пермь : Перм. ун-т, 1972. 396 с.
93. Кожина М. Н. Об отношении стилистики к лингвистике текста / М. Н. Кожина. // Функциональный стиль научной прозы. Проблемы лингвистики и методики преподавания. М., 1980. C. 7-24.
94. Козловский Виктор Владимирович. Предложения с конъюнктивом (структура, семантика, праграматика) [Текст] : монография / В.В. Козловский. Черновцы : Рута, 1997. 281 с.
95. Колегаева Ирина Михайловна. Текст как единица научной и художественной коммуникации / Ирина Колегаева. Одесса : Одесск. гос. ун-т им. И. И. Мечникова, 1991. 121 с.
96. Колшанский Г. В. Логика и структура языка / Г. В. Колшанский. М. : Высшая школа, 1965. 239 с.
97. Колшанский Г. В. О смысловой структуре текста / Г. В. Колшанский. // Лингвистика текста : матер. научн. конф. МГПИИЯ им. М. Тореза. М., 1974. Ч. 1. С. 139-142.
98. Колшанский Г. В. Некоторые вопросы семантики языка в гносеологическом аспекте / Г. В. Колшанский. // Принципы и методы семантических исследований. М. : Наука, 1976. С. 5-31.
99. Колшанский Г. В. Коммуникативные основы адекватной интерпретации семантики текста / Г. В. Колшанский. // Содержательные аспекты предложения и текста. Калинин, 1983. С. 15-21.
100. Комиссаров В. Н. Некоторые методологические аспекты коммуникативной лингвистики / В. Н. Комиссаров. // Функционирование языковых единиц в коммуникативных актах. М., 1986. Вып. 272. С. 5-12.
101. Кошенко А. М. Зарубежный детектив. Энциклопедия / Александр Кошенко, Нонна Капельгородская. Киев. : OOO АВДИ”, 1994. 431 с.
102. Кочерган М. П. Стан і перспективи сучасного мовознавства / М. П. Кочерган // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія «Філологія». К. : Видавничий центр КНЛУ, 2003. Т. 6. № 1. С. 5-18.
103. Красных Виктория Владимировна. Структура коммуникации в свете лингво-когнитивного подхода (коммуникативный акт, дискурс, текст): дис. ... доктора филол. наук: 10.02.19 / Виктория Владимировна Красных; Московский гос. у-нт им. М. В. Ломоносова. М., 1999. 463 с.
104. Красных Виктория Владимировна. Основы психолингвистики и теории коммуникации : [курс лекций] / Виктория Красных. М. : ИТДГК Гнозис, 2001. 270 с.
105. Красных Виктория Владимировна. «Свой» среди «чужих» : миф или реальность? / Виктория Красных. М. : ИТДГК Гнозис, 2003. 375 с.
106. Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г. Лузина. М. : Филологический ф-т МГУ, 1996. 245 с.
107. Кубрякова Елена Самойловна. Номинативный аспект речевой деятельности / Елена Кубрякова. М. : Наука, 1986. 156 с.
108. Кубрякова Е. С. Текст проблемы понимания и интерпретации / Е. С. Кубрякова. // Семантика целого текста. М., 1987. С. 93-94.
109. Кубрякова Е. С. Об одном фрагменте концептуального анализа слова «память» / Е. С. Кубрякова // Логический анализ языка : культурные концепты. М. : Наука, 1991. № 4. С. 89-93.
110. Кубрякова Е. С. Еще раз о значении термина „когнитивный” // Коммуникативно-смысловые параметры грамматики и текста / Е. С. Кубрякова : сб. ст., посвященный юбилею Г. Н. Золотовой. М. : Едиториал УРСС, 2002 С. 90-100.
111. Кубрякова Елена Самойловна. Язык и знание : на пути получения знаний о языке : части речи с когнитивной точки зрения : роль языка в познании мира / [ин-т языкознания РАН] / Елена Кубрякова. М. : Языки славянской культуры, 2004. 560 с.
112. Кусько Катерина Яківна. Фреймова вербалізація країнознавчого дискурсу / Катерина Кусько // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. К., 2001. № 5. С. 117-121.
113. Кусько Катерина Яківна. Фреймові стратегії у різножанровому іноземномовному дискурсі / Катерина Кусько // Мови, культури та переклад у контексті європейського співробітництва : зб. наук. праць. К., 2001. С. 210-214.
114. Кухаренко Валерия Андреевна. Лингвистические исследования английской художественной речи : учебное пособие / Валерия Кухаренко. Одесса : ОГУ, 1978 60 с.
115. Лайонз Джон. Лингвистическая семантика: введение / Джон Лайонз ; [пер. с англ. В. В. Морозова и И. Б. Шатуновского ; под общ. ред. И. Б. Шатуновского]. М. : Языки славянской культуры, 2003. 400 с.
116. Лакофф Джордж. Женщины, огонь и опасные вещи: Что категории языка говорят нам о мышлении / Джордж Лакофф; [пер. с англ. И. Б. Шатуновского]. М. : Языки славянской культуры, 2004. 792 с.
117. Лакофф Джордж, Джонсон Марк. Метафоры, которыми мы живем / Джордж Лакофф, Марк Джонсон ; [пер. с англ. ; под ред. и с предисл. А.Н. Баранова]. М. : Едиториал УРСС, 2004. 256 с.
118. Левицкий Виктор Васильевич. Экспериментальные данные к проблеме смысловой структуры слова / Виктор Левицкий // Семантическая структура слова: психолингвистические исследования. М., 1971. С. 215-268.
119. Лейдерман Наум Лазаревич. Движение времени и законы жанра : жанровые закономерности развития советской прозы в 60-70-е годы / Наум Лейдерман; Ред. М. А. Федотовских. Свердловск : Сред.-Урал. кн. изд-во, 1982. 256 с.
120. Леонтьев А. А. Психологическая структура значения / А. А. Леонтьев // Семантическая структура слова. М.: Наука, 1971. С. 7-19.
121. Леонтьев Алексей Алексеевич. Слово в речевой деятельности : некоторые проблемы общей теории речевой деятельности / Алексей Леонтьев. [изд. 2-е, стереотипное]. М. : Едиториал УРСС, 2003. 248 с.
122. Лесков Сергей Владимирович.Лексические и структурно-композиционные особенности психологического детектива: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04. „Германские языки” / С. В. Лесков. СПб., 2005. 23 с.
123. Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. М. : Сов. энциклопедия, 1990. 685 с.
124. Лотман Юрий Михайлович. Текст в тексте / Юрий Лотман. Тарту : Тартусский государственный университет, 1981. C. 3-18.
125. Лотман Юрий Михайлович. Об исскустве : структура художественного текста / Юрий Лотман. СПб : Исскуство-СПБ, 2000. 704 с.
126. Лурия Александр Романович. Язык и сознание / Александр Лурия. М. : Изд-во МГУ, 1979. 320 с.
127. Лухьенбрурс Д. Дискурсивный анализ и схематическая структура / Д. Лухьенбрурс // Вопр. языкознания. 1996. № 2. С. 141-155.
128. Макаров Михаил Львович. Основы теории дискур