ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ПАРАМЕТРИ КОМБІНУВАЛЬНИХ ФОРМ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

brief description

волинський національний університет імені лесі українки

На правах рукопису

Круглій олена ростиславівна

УДК 81.111’373.611

лінгвокогнітивні параметри комбінувальних форм у сучасній англійській мові

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Гороть Євгенія Іванівна,
кандидат філологічних наук,
професор

Луцьк 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...

5

ВСТУП..

6

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМБІНУВАЛЬНИХ ФОРМ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ .......

15

1.1.

Проблеми класифікації комбінувальних форм у сучасній лінгвістиці

15

1.2.

Лінгвальний статус комбінувальних форм ...

24

1.3.

Особливості термінологічної номінації ....

26

1.4.

Когнітивна парадигма лінгвістичних досліджень ...

36

1.5.

Методологія та методика дослідження .....

48

Висновки до першого розділу .......................................................................

63

РОЗДІЛ 2. СИСТЕМНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОМБІНУВАЛЬНИХ ФОРМ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ..............

65

2.1.

Інвентар комбінувальних форм .............

66

2.2.

Структура комбінувальних форм ..................

69

2.3.

Етимологія комбінувальних форм.....................................................

71

2.4.

Дистрибутивні особливості комбінувальних форм..........................

80

2.5.

Внутрішньовалентні параметри комбінувальних форм...................

87

2.5.1.

Біпозиціоновані комбінувальні форми ....

88

2.5.2.

Препозиціоновані комбінувальні форми .........

105

2.5.3.

Постпозиціоновані комбінувальні форми .......

116

2.6.

Дериваційні парадигми комбінувальних форм.................................

121

Висновки до другого розділу ........................................................................

124

РОЗДІЛ 3. КОМБІНУВАЛЬНІ ФОРМИ ЯК КОГНІТИВНИЙ КОД .........

128

3.1.

Комбінувальні форми та концептуальна картина світу ..

128

3.2.

Категоріальна типологія концептів ...........................

135

3.3.

Ядро концептуальної картини світу та когнітивні категорії.......

144

3.3.1.

Категорія ПРОЦЕС, СТАН........

144

3.3.2.

Категорія РЕЧОВИНА.......................................

147

3.3.3.

Категорія ОСОБА...............................

150

3.3.4.

Категорія ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ ТА ЙОГО БУДОВА.........

154

3.3.5.

Категорія МЕТОД...................................................................

156

3.4.

Перехідна зона концептуальної картини світу та
когнітивні категорії.........................................................................

158

3.4.1.

Категорія РОСЛИНА.................

158

3.4.2.

Категорія ІНСТРУМЕНТ...................................

160

3.4.3.

Категорія НАУКА...............................

161

3.4.4.

Категорія МОВА.................................................

162

Висновки до третього розділу .......................................................................

163

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................................

165

ДОДАТКИ .......................................................................................................

172

Додаток А.

Інвентар комбінувальних форм ....................................

172

Додаток Б.

Етимологія та семантика комбінувальних форм..........

192

Додаток В.1

Квантитативні та структурно-семантичні характеристики препозиціонованих комбінувальних форм..................................................................................

229

Додаток В.2

Квантитативні та струкутрно-семантичні характеристики біпозиціонованих комбінувальних форм.................................................................................

264

Додаток В.3

Квантитативні та структурно-семантичні характеристики постпозиціонованих комбінувальних
форм .............................................

269

Додаток Д

Продуктивність комбінувальних форм.........................

275

Додаток Е.1

Когнітивно-концептуальний аспект дериватів із постпозиціонованими комбінувальними формами......

276

Додаток Е.2

Когнітивно-концептуальний аспект дериватів із біпозиціонованими комбінувальними формами..........

292

Додаток Ж.1

Понятійно-категоріальна дистрибуція
постпозиціонованих комбінувальних форм..................

303

Додаток Ж.2

Понятійно-категоріальна дистрибуція
біпозиціонованих комбінувальних форм......................

308

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...

310

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ..

342

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЛСВ лексико-семантичний варіант
ЛСГ лексико-семантична група
СЗ словотвірне значення
Adj − прикметник
Adv − прислівник
cf комбінувальна форма
CODE − The Concise Oxford Dictionary of Current English
F − французька мова
Gk − грецька мова
It − італійська мова
L − латинська мова
LL − середньолатинська мова
ME − середньоанглійська мова
MF − середньофранцузька
MWCD − Merriam Webster’s Collegiate Dictionary
N − іменник
NL − новолатинська мова
ODE − Oxford Dictionary of English
OF − старофранцузька
prf − префікс
S основа
S adj − ад’єктивна основа
S abr − скорочена основа
sf − суфікс
Slav − слов’янська мова
S n − субстантивна основа
S v − вербальна основа
V − дієслово
WNWD − Webster’s New World Dictionary

ВСТУП

Багатоаспектний аналіз словотвірної системи мови та її окремих ділянок особливо характерний для лінгвістичних пошуків останніх років. За порівняно короткий час дериватологія пройшла не лише етап свого становлення, а й досить інтенсивного розвитку та утвердження в ролі провідної галузі лінгвістики. У сучасній дериватології значна кількість досліджень присвячена вивченню системи словотвору − сукупності певних елементів у їх ієрархічних взаємозв’язках, механізмів організації мовних рівнів, моделей і способів словотвору [1; 21; 33; 38; 44; 45; 46; 50; 59; 61; 62; 65; 67; 69; 71; 77; 78; 79; 83; 90; 91; 92; 95; 145; 146; 157;158; 229; 234; 262; 267; 285; 294].
Протягом останніх років дослідники активно залучають до лінгвістичного аналізу різні способи словотвору [1; 15; 50; 65; 99; 128; 129; 135; 163; 172; 199; 204; 205; 206; 227; 279; 289; 290], багато робіт присвячено проблемам поповнення словникового складу англійської мови на сучасному етапі, функціонуванню системних і асистемних явищ у словотворі, аналізу закономірностей творення нової лексики та факторів її усталеності, основним тенденціям розвитку словникового складу в цілому [6; 7; 15; 22; 44; 46; 52; 70; 78; 80; 82; 83; 84; 208; 209; 211; 212; 213; 216; 219; 220; 242; 248; 268] та термінолексики [4; 10; 25; 33; 34; 37; 39; 40; 42; 56; 58; 59; 60; 62; 66; 75; 89; 97; 101; 115; 132; 147; 153; 168; 198; 202].
Серед новітніх напрямків дослідження об’єктів мови особливу увагу привертають до себе спроби когнітивного підходу до висвітлення назрілих питань дериватології, які розглядають з погляду лінгвальних і соціолінгвальних процесів, пов’язаних із розвитком і збагаченням словникового складу сучасної англійської мови [6; 7; 22; 81; 84; 136]. Попри це продовжують залишатися не досить добре з’ясованими питання, що стосуються шляхів і способів найефективнішої репрезентації дійсності за допомогою різнотипних мовних одиниць.
В останні десятиріччя нові перспективи в розвитку дериватології пов’язують з когнітивною наукою, під впливом якої особливо інтенсивно проходить становлення нової парадигми знань у цій царині [5; 6; 7; 41; 50; 88; 92; 101; 102; 103; 118; 119; 120; 121; 122; 123; 125; 130; 154; 155; 156; 157; 158; 166; 176; 201; 221; 222; 223; 225; 237; 239; 240; 244; 254; 255; 256]. Словотвірні категорії розглядають під новим кутом зору ті мовознавці, які вважають їх цінним матеріалом для подальшого вивчення проблем концептуалізації та категоризації у рамках мовної свідомості. Питання про те, яким чином мова допомагає сегментувати, категоризувати навколишню дійсність і суспільний досвід її носіїв, завжди було в центрі уваги вчених [55; 164; 176; 223; 224; 225; 249; 250; 266; 282].
При когнітивному підході визнається особлива роль мовної одиниці, що полягає в її здатності фіксувати й відтворювати у свідомості людини осмислений нею фрагмент дійсності, вказувати на нього, відсилати до нього, збуджувати в свідомості всі пов’язані з ним знання як мовні, так і немовні, і оперувати цим фрагментом дійсності у процесах розумової та мовленнєво-розумової діяльності. У зв’язку з цим у сучасній лінгвістиці на перший план висуваються завдання реконструкції концептуальної репрезентації вербалізованих, виражених мовними засобами знань та аналіз способів їхньої лінгвальної об’єктивації [123, с. 51].
Актуальними вони є і стосовно такого об’єкта дослідження, як комбінувальні форми − дериваційні форманти перехідного характеру, що походять із повнозначних слів класичного походження. Тлумачні словники сучасної англійської мови подають їх під назвою „комбінувальні форми” (combining forms) [300; 301; 302; 303; 304; 305; 306; 307; 310; 311; 312]. Це морфеми acet(o)-, -arch, bi(o)-, -blast, cephal(o)-, -carp, derm(o)-, ec(o)-, -ectomy, graph(o)-, -lith, odont(o)-, phot(o)-, -phyll, radi(o)-, -rrhea, tele-, techn(o)- та ін. Ці словотвірні елементи мають постійну форму та „стандартне” значення і за своїм статусом є кореневими морфемами специфічного типу або комплексами морфем. За кожним таким дериваційним формантом, як і словом, стоїть певна сума знань − про його значення, сполучуваність із різними конституентами системи словотвору, про розташування (організацію) у структурі слова.
Попри широкі дослідження з проблем дериватології комплексне вивчення комбінувальних форм не знайшло відображення на сторінках ні вітчизняної, ні зарубіжної лінгвістичної літератури. Беручи до уваги той факт, що в наукових роботах, присвячених цій темі, коло проблем, що підлягали вирішенню, було обмеженим, а також те, що цілісний аналіз цієї дериваційної категорії не був предметом спеціального дослідження, ми поставили за мету заповнити ці лакуни. У дисертації здійснено комплексний аналіз лінгвокогнітивних параметрів комбінувальних форм, які є однією з найактивніших елементних підсистем словотвору та термінотворення сучасної англійської мови.
Основне своє завдання вбачаємо в тому, щоб осягти вплив ментальності носіїв англійської мови на концептуалізацію й категоризацію ними об’єктів реальності, що знайшло своє відображення у різноструктурних номінативних одиницях із комбінувальними формами, які функціонували у другій половині ХХ ст. Це дозволить збагнути як організована певна ділянка мовної картини світу, представити один із можливих способів концептуальної репрезентації вербалізованого досвіду у свідомості носіїв англійської мови та визначити ті матеріальні форми, за допомогою яких вони об’єктивуються. Це, у свою чергу, уможливить глибше розкриття принципів категоризації дійсності, притаманних сучасному англомовному суспільству.
Теоретичними засадами дослідження виступає дериватологія, а також когнітивна наука в цілому й особливо такі її розділи, як теорія прототипів, фреймів і когнітивних моделей, когнітивна семантика, принцип сприйняття світу та його категоризації й субкатегоризації.
Актуальність дисертації у світлі найновіших тенденцій розвитку лінгвістичної науки зумовлена її орієнтацією на цілісне вивчення системних зв’язків, закономірностей розвитку та функціонування об’єктів мови. У цьому контексті набуває важливості поглиблене дослідження системних характеристик комбінувальних форм у сучасній англійській мові. Своєчасність визначення когнітивної сутності цих дериваційних елементів спричинена увагою лінгвістів до проблем вербалізації концептів, формування на їх ґрунті нових концептуальних систем і когнітивних категорій у різних мовах. Потреба в такому дослідженні зумовлена, крім того, невпинно зростаючим інтересом лінгвістів до когнітивної системи людини, законів її формування, ролі та призначення мови в цьому процесі.
Зв’язок роботи з науковими темами, програмами, планами. Дисертація виконана в межах наукової теми „Системні та функціональні характеристики мовних одиниць фонетичної, граматичної й лексичної систем сучасної англійської мови”, що її розробляє кафедра практики англійської мови Волинського національного університету імені Лесі Українки (тема затверджена вченою радою ВДУ 21 травня 1998, протокол № 9). У рамках цієї теми дисертанткою здійснено цілісне дослідження системних та лінгвоконцептуальних характеристик комбінувальних форм у сучасній англійській мові.
Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження системних і лінгвоконцептуальних параметрів комбінувальних форм у сучасній англійській мові.
Мета роботи зумовлює вирішення таких завдань:
1)уточнити інвентар комбінувальних форм;
2)визначити місце комбінувальних форм у словотвірній та лексико-семантичній системах сучасної англійської мови;
3)з’ясувати джерела та шляхи запозичення комбінувальних форм;
4)дослідити дистрибутивні, структурні та валентні характеристики комбінувальних форм;
5)типологізувати комбінувальні форми та деривати з цими формантами щодо когнітивних категорій і концептів;
6)виявити питому вагу досліджуваних дериваційних формантів і термінодериватів із комбінувальними формами у межах кожної з когнітивних категорій, звернувши особливу увагу на ті з них, які отримали найповніше вираження у сучасній англійській мові.
Об’єктом дослідження є комбінувальні форми та термінодеривати з цими формантами в англійській мові другої половини ХХ століття.
Предметом наукового аналізу стали лінгвокогнітивні параметри комбінувальних форм як складників мовної картини світу.
Матеріалом дослідження є 648 комбінувальних форм і 5075 дериватів із цими словотвірними одиницями, відібраних зі словників: Webster’s New World Dictionary (1994), Merriam Webster’s Collegiate Dictionary (1999), The Concise Oxford Dictionary of Current English (1961), Oxford Dictionary of English (2003).
У ході дослідження було застосовано загальнологічні методи та операції (аналізу, синтезу, генералізації, класифікації, систематизації тощо). З власне лінгвістичних методів у процесі роботи було використано:
− співвіднесення морфемного та словотвірного аналізів (з метою правильного інтерпретування дериватів із комбінувальними формами);
− аналіз за безпосередніми складниками (для з’ясування дериваційної моделі та визначення комбінаторного потенціалу досліджуваних формантів);
− компонентний та багатоступеневий дефініційний аналіз (для розподілу дериватів із комбінувальними формами за лексико-семантичними групами);
− концептуальний та семантичний аналіз (для виявлення вербалізованих у другій половині ХХ століття структурних типів знань, які зафіксовані в лексикографічних джерелах сучасної англійської мови);
− стратифікаційний аналіз (для встановлення когнітивних категорій, які отримали найповніше вираження досліджуваними мовними засобами в сучасній англійській мові, та окреслення місця й ролі останніх у формуванні кожної когнітивної категорії);
− аналіз словникових дефініцій (для виділення структурно-семантичних моделей утворень із комбінувальними формами);
− фреймовий аналіз (при розподілі дериваційних формантів на блоки згідно з тематичною спорідненістю (зв’язаністю) концептів, які вони позначають);
− кількісний аналіз (для з’ясування питомої ваги комбінувальних форм і дериватів з ними).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації уперше проводиться комплексне вивчення лінгвокогнітивних параметрів комбінувальних форм; встановлено номенклатуру дериваційних формантів перехідного типу та словотвірних моделей творення дериватів із ними у сучасній англійській мові; виявлено валентність, дистрибутивні класи цих елементів; розкрито їх структурні, генетичні, семантичні особливості; типологізовано комбінувальні форми та деривати з цими формантами щодо когнітивних категорій і концептів; вперше визначено ядерні та периферійні зони репрезентації знань і відповідних їм концептуальних структур у межах виділених когнітивних категорій.
Теоретичне значення роботи визначається тим, що її результати є внеском у розробку лінгвокогнітивних проблем словотвору, а саме з’ясування концептуальних засад семантики дериваційних формантів; розкриття ролі комбінувальних форм як складників мовної картини світу − це вклад у подальший розвиток теорії концепт

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дисертацію виконано в межах лінгвокогнітивної концепції аналізу дериваційних формантів з метою виявлення їх формальних, семантичних і концептуально-когнітивних характеристик. Деривація як особливий спосіб номінації, орієнтований на передачу знань про світ, володіє таким багатим арсеналом засобів реалізації основних характеристик, завдяки яким останнім часом пожвавилося утворення нових дериватів і використання найрізноманітніших дериваційних елементів.
Цей процес відбувається на тлі розширення нормативно-стандартних рамок вільнішого вибору можливих способів словотворення, спричинених значним ускладненням когнітивних процесів, демократизацією тих знань і ресурсів, які мають у розпорядженні творці цього процесу. Стрижнем розвитку деривації є образи мовних об’єктів і схеми роботи з цими об’єктами, що формуються при усвідомленні людиною світу. Навколишній світ не відображається безпосередньо в мові, а в свідомості її носіїв; свідомість, у свою чергу, закріплює, кодує це відображення у знаках. Між фрагментом світу та мовним знаком знаходиться відображений у голові людини його образ, уявлення про нього − певний концепт.
Дослідження виявило, що комбінувальні форми складають досить численну дериваційну категорію у системі словотвору сучасної англійської мови. За даними тлумачних словників англійської мови вони нараховують 648 одиниць. З метою отримання якомога повнішого уявлення про такі дериваційні форманти в роботі запропоновано застосовувати комплексну методику, яка об’єднує два аспекти вивчення об’єктів мови: лінгвістичний, який полягає у встановленні формальних, дистрибутивних, внутрішньовалентних характеристик словотвірних елементів, та концептуальний, який має на меті визначення когнітивної сутності досліджуваних формантів.
Суперечності у визначенні терміна „комбінувальна форма”, неоднозначні характеристики кількісного складу, якісних і функціональних ознак цієї дериваційної категорії, а також ступеня їх десемантизації, зумовлені специфічним статусом цих одиниць у мові як асистемних конституентів системи словотвору, елементів перехідного типу. Усі комбінувальні форми мають такі релевантні ознаки: постійну форму та регулярне стандартне значення, трапляються, як правило, більше ніж в одному дериваті й за своїм статусом є кореневими морфемами специфічного типу, що варіюються від простих морфем до комплексів морфем. Вони здатні формувати довгі дериваційні ряди, які в разі потреби можуть розширюватися. Спостережено, що комбінувальні форми досить активні у процесі термінологічної деривації, оскільки належать до терміноелементів.
За структурою ці елементи бувають простими, складними (суфіксального та безсуфіксального типу) та умовно складними одиницями. Умовно складні форманти та дериватори суфіксального типу зафіксовано лише у кінці слів. Складні комбінувальні форми безсуфіксального типу, що є комплексами простих морфем, завжди знаходяться на початку дериваційної моделі. Виявлено, що чим простіша структура цих формантів, тим частіше вони зустрічаються у досліджуваних дериватах.
Внаслідок вивчення етимології комбінувальних форм встановлено, що вони постали переважно зі слів грецького та латинського походження (639одиниць, або 96,1%). Запозичення з сучасних мов складають лише 3,9%, або 26 одиниць, вони є найменш поширеними серед конституентів цієї словотвірної категорії.
Більшість досліджуваних формантів (498 одиниць, або 77,3%) актуалізують лише першу позицію у дериваційній моделі. Кількість постпозиціонованих комбінувальних складає 117 одниць, або 17,6%. Біпозиціоновані комбінувальні форми (33 одиниці, або 5,1%) є „рухомими” формантами, які можуть займати і першу, і останню позицію у дериваційній моделі.
Аналіз дистрибуції комбінувальних форм продемонстрував можливість поділу цих одиниць на дві групи: комбінувальні форми з відносно вільною і фіксованою позицією у слові. Серед позиційно відносно вільних і позиційно фіксованих комбінувальних форм виділено шість дистрибутивних класів.
Серед позиційно відносно вільних комбінувальних форм виокремлено три дистрибутивні класи: а) комбінувальні форми, що займають як початкову, так і середню позицію, напр.: anthro-: anthropogenic, anthropology, Palaeoanthropology; bio-: biome, biology, ecobiology; geo-: geophisics, geophagy, phytogeography; б) комбінувальні форми, що займають як початкову, так і кінцеву позицію, напр.: dactyl-/-dactyl: dactylogram, dactylology, tridactyl, zygodactyls; gonio-/-gon: decagon, heptagon, goniometry; в) комбінувальні форми, що можуть займати початкову, середню та кінцеву позицію, напр.: meter-/ -meter: metrology, fluorometer, eudiometry; carp-/-carp: carpogonia, monocarp, mezocarpic; cyst-/-cyst: cystitis, cystolith, dacryocystography, blastocyst.
Позиційно фіксовані комбінувальні форми зафіксовано також у трьох дистрибутивних класах: а)комбінувальні форми, що займають початкову позицію, напр.: aceto-: acetal, acetyl, acetogenic, acetoaminophen; bacci-: bacciferous, bacciform; halo-: halophyte, halogen, haloform, halocarbon; б)комбінувальні форми з середньою позицією, напр.: -ectom-: gastroectomy, nephroectomy, splenoectomy; -nom-: agronomy, astronomy, radioastronomy, taxonomy, telonomy; -manc-: bibliomancy, chiromancy, oneiromancy, necromancy, rhabdomancy; в)комбінувальні форми, що займають кінцеву позицію, напр.: -yl: amyl, benzyl, ethyl, tolyl.
Виявлено, що комбінувальні форми вільно сполучаються з основами, іншими комбінувальними формами та суфіксами. Префікси в їхньому контактному оточенні трапляються рідше. Встановлено, що всі афікси, що можуть приєднуватися до досліджуваних одиниць, є словотвірними елементами класичного походження. Найбільш поширеними є деривати, що складаються лише з класичних формантів, або такі, що створені без участі словотвірних засобів англійської мови.
Застосування загальних принципів класифікації досліджуваних одиниць і методики визначення внутрішньої валентності, а також аналіз комбінувальних форм з погляду характеру лексичного значення, структурних і дистрибутивних властивостей, дали змогу запропонувати власну класифікацію комбінувальних форм. Усі комбінувальні форми віднесено до двох груп: біпозиціонованих і монопозиціонованих формантів. Серед останніх виявлено препозиціоновані та постпозиціоновані комбінувальні форми.
З’ясовано, що етимологія комбінувальних форм, їхнє розташування у слові, структура та значення є тими чинниками, що визначають дериваційну активність досліджуваних елементів та їхні морфологічні характеристики.
Встановлено, що переважно всі препозиціоновані комбінувальні форми є морфологічно неоднозначними й уможливлюють створення різних лексико-граматичних класів слів: іменників, прикметників, дієслів, прислівників; препозиціоновані комбінувальні форми зафіксовано у складі 2696 термінодериватів-іменників і 744 термінодериватів-прикметників. Усі постпозиціоновані елементи є морфологічно однозначними й беруть участь у творенні або іменників, або прикметників.
Препозиціоновані комбінувальні форми виконують атрибутивну функцію у дериваційній моделі, вони є модифікаторами значення, вираженого другим безпосереднім складником дериваційної моделі. Постпозиціоновані комбінувальні форми виступають категоризаторами та класифікаторами в системі мови.
Аналіз дериваційної активності комбінувальних форм дав змогу виявити серед них „активні”, тобто такі, які зафіксовані у складі дериватів більше 20разів. Такі елементи є викопродуктивними. До них належать такі комбінувальні форми: micro-: micrograme (144 терміни); electr(o)-: electrode (90 термінів); bi(o)-: bioluminescence (85 термінів); aut(o)-: autopilot (84 терміни); heter(o)-: heterocyclic (70 термінів); di-: dioxide (61 термін); hem(o)-: hemagglutation (59 термінів); multi-: multivalent (57 термінів); neur(o)-: neurology (57 термінів); is(o)-: isocyanide (50 термінів); pyr(o)-: pyrometer (42терміни); ne(o)-: neoplasm (41 термін); cyt(o)-: cytology (30 термінів); hydr(o)-: hydrokinetic (31 термін) та ін.
Комбінувальним формам властива здатність формувати дериваційні ряди. Вони можуть вступати в парадигматичні та синтагматичні відношення, що є важливим системотворчим чинником, який використовується у термінологічній дериватології для відображення системності наукових понять.
Комбінувальні форми характеризуються високим ступенем внутрішньо- валентного потенціалу. Здатність цих дериваційних формантів брати активну участь у творенні численних дериватів залежить від певних інтра- та екстралінгвальних чинників. Необхідною умовою формування більше одного деривата дериваційним елементом перехідного типу є висока частотність його вживання, тривале існування в системі мови та комунікативна потреба в номінаціїї предметів і реалій навколишнього світу.
Зміна й розвиток нових парадигм лінгвістичного знання зумовлені визнанням існування взаємозв’язку мови з буттям, свідомістю, мисленням, духовно-практичною, культурною й пізнавальною діяльністю людини, яка стає центральною фігурою досліджень. Одне з найважливіших місць серед наук когнітивного циклу, поряд із психологією, займає когнітивна лінгвістика, в основні завдання якої входять визначення природи мовного знання, його засвоєння й використання. Розвиток когнітивної лінгвістики створив передумови для розуміння мови як когнітивного феномену, визнання когнітивної основи її одиниць і категорій та наявності яскраво виражених кореляцій між когнітивними й мовними структурами. Наші знання організуються в певні структури когнітивні моделі, за допомогою яких здійснюється категоризація світу й мови, а категоріальні структури і прототипи це лише свідчення саме такої організації наших знань. Найбільш значущим типом структури представлення знань виступає фрейм, якому належить організаційна роль у нашому розумінні світу в цілому.
Концептуальний аналіз комбінувальних форм дав змогу отримати додаткову інформацію про людину та її діяльність у пізнанні навколишнього світу. У результаті дослідження було встановлено, що сектори природничих наук та медицини найбільш представлені комбінувальними формами.
Комбінувальні форми, що виконують функцію лише другого компонента термінодеривата, реалізують концепти таких когнітивних категорій: ПРОЦЕС, СТАН; РЕЧОВИНА; ОСОБА; ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ ТА ЙОГО БУДОВА; РОСЛИНА; МЕТОД; НАУКА; ІНСТРУМЕНТ; ПРЕДМЕТ, ОБ’ЄКТ; ПРОСТІР, МІСЦЕ; ЧАС; ПОДІБНІСТЬ; МОВА; ЧИСЛО; СУСПІЛЬСТВО. Було виявлено, що біпозиціоновані комбінувальні форми у постпозиції реалізують лише 10 когнітивних категорій.
Номінативний потенціал усіх виділених категорій далеко неоднорідний і залежить насамперед від їх важливості для діяльності людини. Найбільша кількість комбінувальних форм актуалізує концепти десяти когнітивних категорій, які віднесено до основного складу наукової картини світу: ПРОЦЕС, СТАН; ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ ТА ЙОГО БУДОВА; РЕЧОВИНА; ОСОБА; МЕТОД; РОСЛИНА; НАУКА; ІНСТРУМЕНТ; ПРЕДМЕТ, ОБ’ЄКТ; МОВА. Це дає підставу вважати їх базовими, тобто такими, які формують основу концептуальної системи світу. Майже всі вони підлягають субкатегоризації. Найскладнішою структурою серед описаних концептосфер вирізняється категорія РЕЧОВИНА.
Аналіз наповнення дериватами з комбінувальними формами когнітивних категорій свідчить, що найбільше представлені номінаціями такі категорії: ПРОЦЕС, СТАН; НАУКА; ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ ТА ЙОГО БУДОВА; ІНСТРУМЕНТ; МЕТОД; ОСОБА; РОСЛИНА; ПРЕДМЕТ, ОБ’ЄКТ.
Результати дослідження дають змогу пересвідчитись, що комбінувальні форми − це особливі когнітивні коди, що містять у собі когнітивну інформацію про загальнокатегоріальне значення, яке відповідає найзагальнішим поняттєвим категоріям. Висока дериваційна активність комбінувальних форм на сучасному етапі розвитку англійської мови відображає прагнення членів мовного соціуму до повнішого, глибшого пізнання довкілля, до пошуку засобів адекватного опису та найменування предметів і реалій дійсності. Для реконструкції певних фрагментів мовної та концептуальної картин світу необхідне проведення комплексного аналізу мовних об’єктів, який уможливив би встановлення відповідних етапів формування структур діяльності людини.
Отримані результати не вичерпують проблематики, означеної в роботі. Перспективним видається розширення рамок дослідження за рахунок розробки комплексних методів вивчення дериваційних формантів, які функціонують у різних терміносистемах та в різностильових текстах сучасної англійської мови. Особливий інтерес становить зіставлення та лінгвокогнітивний аналіз комбінувальних форм англійської та української, російської чи інших мов. Залишається відкритою для майбутніх дослідників проблема детального вивчення когнітивної природи комбінувальних форм, що знаходяться на початку дериваційної моделі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АзароваЛ.Є. Структурна організація складних слів (концепція „золотої” пропорції) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук: спец. 10.02.01 „Українська мова” / Л.Є.Азарова. Вінниця, 2002. 42с.
2. АкуленкоВ.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка / АкуленкоВ.В. Х. : Вища школа, 1972. 241с.
3. АлейниковП.А. Природа первых компонентов производных английской научной лексики (на материале подъязыка биологии) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / П.А.Алейников. Москва, 1978. 25с.
4. АндрієнкоТ.П. Становлення термінологічного апарату туризму та проблеми перекладацької відповідності / Т.П.Андрієнко, С.М.Семененко// Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 9. Сучасні тенденції розвитку мов. К. : НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2007. − Вип. 2. − С.159−165.
5. АндрусякІ.В. Людина й суспільство : фрагмент концептуального аналізу англійських неологізмів кінця ХХ століття / І.В.Андрусяк // Проблеми романо-германської філології : зб. наук. праць. Ужгород : „Мистецька лінія”, 2001. С.9−22.
6. АндрусякІ.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу : дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.04 / Андрусяк Ірина Василівна. Уж. , 2002. 268 с.
7. АндрусякІ.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук:спец. 10.02.04 „Германські мови” / І.В.Андрусяк. Київ, 2003. 20с.
8. АндрусякІ.В.Англійські неологізми кінця ХХ століття, утворені з участю комбінувальних форм / І.В.Андрусяк // Проблеми романо-германської філології:зб. наук. праць. Ужгород : „Патент”, 2003. С.20−34.
9. АрнольдИ.В. Стилистика современного английского языка/ АрнольдИ.В. Л. : Просвещение, 1990. 303с.
10. АртюрВ.М. Продуктивні моделі дієслівних словосполучень в англійській економічній терміносистемі / В.М.Артюх // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія№9. Сучасні тенденції розвитку мов. К. : НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2007.−Вип. 2. − С.165−168.
11. АрхиповИ.К. Традиционные подходы к лексической полисемии в свете прототипической семантики / И.К.Архипов // Когнитивная семантика : матер. второй междун. шк.-семинара по когнитив. лингвистике, 11−14 сент. 2000 г. / отв. ред. Н.Н.Болдырев; редкол. : Е.С.Кубрякова и др.:В 2 ч. Т. : Изд-во Тамб. ун-та, 2000. Ч. 2. С.21−23.
12. АсееваЖ.В. Политически корректная лексика как продукт лингвистической категоризации / Ж.В.Асеева // Когнитивная лингвистика конца ХХ века : в 3 ч. Мн. : МГЛУ, 1997. Ч. 3. С.121−122.
13. БабушкинА.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. / БабушкинА.П. Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1996. 104с.
14. БабушкинА.П. Объективное и субъективное в категоризации мира / А.П.Бабушкин // Общие проблемы строения и организации языковых категорий: материалы научн. конф. М. : РАН, 1998. С.28−31.
15. БазароваБ.Б. Концептуальный анализ частицы in в современном английском языке : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук:спец. 10.02.04 „Германские языки” / Б.Б.Базарова. Москва, 1999. 20с.
16. БайлоЮ.В. Лінгвістичні характеристики термінів / Ю.В.Байло // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія Філологічні науки”. Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. № 3. С.62−67.
17. БалковийІ.А. Лексичні інновації-пейоративи семантичного поля „Людина” в сучасній англійській мові / І.А.Балковий // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія№9. Сучасні тенденції розвитку мов. К. : НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2007.−Вип. 2. − С. 168−172.
18. БарановаК.М. Разноструктурные средства описания однотипных ситуаций в современном английском языке (на материале конструкций, выражающих идею притяжательности) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / К.М.Баранова. Москва, 1998. 20 с.
19. БартковБ.И. Английские суффиксоиды, полусуфиксы, суфиксы и словарь 100 словообразовательных формантов современного английского языка/ Б.И.Бартков // Аффиксоиды, полусуфиксы и аффиксы в научном стиле и литературной норме. Владивосток : ДВНЦ АНССР, 1980. 175 с.
20. БартковБ.И. Дериватология украинского языка и квантитативный дериватарий 100 аффиксов, полуаффиксов и аффиксоидов научного стиля и литературной нормы / Б.И.Бартков. Владивосток : ДВНЦ АНССР, 1985.160 с.
21. БезпояскоО.К. Морфеміка української мови/О.К.Безпояско, К.Г.Городецька. Київ : Наукова думка, 1987. 207с.
22. БелозьоровМ.В. Англійські лексичні та фразеологічні новотвори у сфері економіки : структурний, семантичний та соціофункціональний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / М.В.Белозьоров. Київ, 2002. 19с.
23. БеловаА.Д. О некоторых лингвистических аспектах американизма / А.Д.Белова, М.К.Михненко // Філософія і культура : зб. наук. праць. К.: Нац. унів-т ім. Тараса Шевченка, 1996. С.15−20.
24. БеляевР.С. Ономасиологический анализ греко-латинских терминоэлементов (на материале латинской клинической терминологии) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Р.С.Беляев. Киев, 1990. 24с.
25. БернацкаяЮ.Ф. Ономасиологические аспекты образования и функционирования наименований лиц творческой профессии в современном английском языке : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Ю.Ф.Бернацкая. Сангпетербург, 1995. 24с.
26. БехтаІ. А. Дискурс наратора в англомовній прозі / БехтаІ.А. − К.: Грамота, 2004. − 304с.
27. БолдыревН.Н. Когнитивная семантика : [курс лекций по английской филологии] / БолдыревН.Н. Тамбов : Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. 123с.
28. БолдыревН.Н. Концептуальная метонимия на разных уровнях языка : система и реализация / Н.Н.Болдырев // Форма, значение и функции единиц языка и речи : матер. докл. междун. науч. конф., Минск, 16−17 мая2002 г. : В3ч. / Отв. ред. Н.П.Баранова, А.В.Зубов, З.А.Харитончик, Е.Г.Задворная и др. Мн. : МГЛУ, 2002. Ч. 1. С.11−14.
29. БортничукЕ.Н. Словообразование в современном английском языке / БортничукЕ.Н., ВасиленкоИ.В., ПастушенкоЛ.П. / Под редакцией Ю.А.Жлуктенко, д-ра филол. наук, проф. К. : Изд-во при Киевском госуд. ун-те, 1988. 262с.
30. БоярскаяЕ.Л. Когнитивные основы формирования новых значений полисемантичных существительных современного английского языка : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Е.Л.Боярская. Калининград, 1995. 23с.
31. БраснуеваИ.А. Транспозиционный характер семантики имён деятеля в современном английском языке / БраснуеваИ.А. // Когнитивная семантика : матер. второй междун. шк.-семинара по когнитив. лингвистике, 11−14 сентября 2000 г. / отв. ред. Н.Н.Болдырев, редкол. : Е.С.Кубрякова и др. : В 2 ч. Т. : Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. Ч. 2. С.48−50.
32. БрутянГ.А. Языковая картина мира и её роль в познании / Г.А.Брутян // Методологические проблемы анализа языка. Ереван : Изд-во Ереванского ун-та, 1976. С.225−234.
33. БуяноваЛ.Ю. Терминологическая деривация : метаязыковая аспектуальность : автореф. дис. на соискание науч. степени докт. филол. наук : спец. 10.02.02 „Русский язык” / Л.Ю.Буянова. Краснодар, 1996. 42с.
34. БуяноваЛ.Ю. Термин как единица логоса / БуяноваЛ.Ю. Краснодар : Кубанский госуд. ун-т, 2002. 185