ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ТА ДИСКУРСИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛОМОВНОЇ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

brief description

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

СУРОДЕЙКІНА Тетяна Валеріївна
УДК 811.111’373. 46:7

ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ТА ДИСКУРСИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛОМОВНОЇ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Спеціальність 10. 02. 04. германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук,
доцент МИХАЙЛЕНКО
Валерій Васильович

Чернівці 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА В АНГЛОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
1.1. Методологічні засади дослідження концепту мистецтво” в англомовній картині світу
1.1.1. Концептуальна структура мистецтво" та методика її опису
1.1.1.1.Опис мистецького процесу за допомогою сценарію та скрипту
1.1.1.2. Фрейм мистецтво” як структура даних про ситуацію
1.2. Класифікація картин світу
1.2.1. Семантичний простір мистецького фрагменту англомовної картини світу
1.2.2. Диференційні риси мовних картин світу
1.2.3.Побудова лінгвокогнітивної моделі концепту мистецтво” в англомовній картині світу
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ2.ЛІНГВІСТИЧНІХАРАКТЕРИСТИКИМИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
2.1. Терміносистема мистецтво” у сучасній англійській мові
2.1.1. Визначення терміна мистецтво” і терміносистеми мистецтво”
2.1.2. Лінгвістичні маркери мистецтвознавчого терміну
2.1.3.Принципи диференціації мистецтвознавчих терміноелементів у англійському словнику
2.1.4. Процеси термінологізації та детермінологізації в термінології мистецтвознавства в системі мови
2.2. Етимологічні характеристики англомовної мистецтвознавчої термінології
2.2.1. Запозичення з германських мов у англомовній мистецтвознавчій термінології
2.2.2. Запозичення із класичних мов у англомовній мистецтвознавчій термінології
2.2.3. Запозичення з романських мов у англомовній мистецтвознавчій термінології
2.2.4. Запозичення з інших мов у англомовній мистецтвознавчій термінології
2.2.5. Кількісне співвідношення національних і запозичених елементів у англійській мистецтвознавчій термінології
2.3.Основніпродуктивнішляхиутворенняанглійських мистецтвознавчих термінів
2.4. Семантичне поле мистецтво” в англійській мові: гіперо-гіпонімічні відношення в межах семантичного поля
2.5. Інтернаціоналізація та деінтернаціоналізація в англомовній мистецтвознавчій термінології
2.5.1. Поняття про інтернаціональне та національне в англійській мові
2.5.2. Визначення інтернаціоналізму в англомовній мистецтвознавчій термінології
2.5.3. Семантична класифікація інтернаціоналізмів
2.5.4. Ступені інтернаціоналізації англомовних мистецтвознавчих термінів
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛІЙСЬКИХ ТЕРМІНІВ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА В ХУДОЖНЬОМУ ТА МИСТЕЦТВОЗНАВЧОМУ ДИСКУРСАХ
3.1. Визначення дискурсу в лінгвістиці та його основні характеристики
3.2. Типологія дискурсу мистецтвознавства
3.3. Авторський дискурс: специфічні риси
3.3.1. Функціонування лексеми art” в авторському художньому дискурсі
3.3.2. Зіставне вивчення функціонування лексеми art” в авторському художньому дискурсі
3.3.3. Функціонування лексеми art” в авторському мистецтвознавчому дискурсі
3.3.3.1.Особливості лексеми art” в авторському мистецтвознавчому дискурсі ХІХ початку ХХ ст.
3.3.3.2. Характеристики лексеми art” в авторському мистецтвознавчому дискурсі другої половини ХХ початку ХХІ ст.
3.3.4. Зіставне вивчення функціонування лексеми art ” в авторському художньому та мистецтвознавчому дискурсі
3.4. Семантичні пересуви у різних типах дискурсу
3.4.1. Процеси термінологізації та детермінологізації в авторському художньому дискурсі
3.4.2. Терміни мистецтвознавства в авторському мистецтвознавчому дискурсі
3.4.2.1. Терміни мистецтвознавства в авторському мистецтвознавчому дискурсі ХІХ початку ХХ ст.
3.4.2.2. Терміни мистецтвознавства в авторському мистецтвознавчому дискурсі другої половини ХХ початку ХХІ ст.
Висновки до розділу 3
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Створення основи для формування концептуальної картини світу є результатом складної взаємодії мови з мисленням людини, що відображає реальний світ. Під концептом розуміють сукупність усіх знань про предмет, які охоплюють як його суттєві, так і несуттєві ознаки. Він виступає, з одного боку, як цілісна єдність, а з іншого, як система багатьох взаємозалежних властивостей і відношень (М.М. Болдирєв, 2001; В.І. Герасимов, 1985, 1988; О.О. Селіванова, 2001, 2006; О.І. Морозова, 2005). Останнім часом виникає велика кількість питань щодо структури концепту. Оскільки концепт є складним різносубстратовим утворенням, функція якого акумуляція та відображення знання і досвіду людини, є підстави говорити про його структуру як про структуру складного об’єкта. Лінгвістичні характеристики концепту залежать від особливостей мовної картини світу (Н.Д. Арутюнова, 1990; В.І. Карасик, 2004; Г.В. Колшанський, 1990; О.А. Корнілов, 2003; В.І. Постовалова, 1988; В.М. Русанівський, 2004; О.С. Яковлева, 1994 та ін.), до складу якої він входить.
Одним із напрямів сучасної когнітивної лінгвістики є дослідження концептів у лінгвістиці та культурології в українських (А.Д. Бєлова, 2002; С.А. Жаботинська, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004; М.М. Полюжин, 1999, 2001, 2005, 2006) та зарубіжних працях (А. Вежбицька, 1980, 1988, 1992; Дж. Лакофф, 1988; Р. Лангакер, 1987, 1988, 1991, 2001; Р. Шенк, 1980), у тому числі російських (В.І. Карасик, 2004; О.С. Кубрякова, 1988, 1991, 1992, 1994, 2002; Р. М. Фрумкіна, 1989, 1990, 1994, 1995 та ін.).
Когнітологічні ідеї вищезгаданих науковців продовжені в Україні численними когнітивними дослідженнями, спрямованими на вивчення функціонування концептів у мовній картині світу, у відповідних кваліфікаційних працях: «РІВНОВАГА» (лексико-граматичний та наративний аспекти, О.В. Багацька, 2007), «ВЛАДА» (у російському політичному дискурсі С.О. Дроздова, 2004; у британському газетному дискурсіО.О.Чорновол-Ткаченко,2007),«КОЗАЦТВО»(перекладознавчий аспект в історичному дискурсі, С.П. Запольских, 2004), «ЖІНОЧНІСТЬ» (лінгвокультурний аспект, А.Л. Кисельова, 2007), «ГАРМОНІЯ» (структурні характеристики та комбінаторика, Т.В. Луньова, 2006), «ШЛЯХ» (лінгво-когнітивний та етнолінгвістичний аспекти,О.С. Пальчевська, 2006), «ЄВРОПА» (когнітивно-лінгвістичний аспект в українській публіцистиці, Я.В. Прихода, 2004; семантика та лінгвопрагматичні характеристики в сучасній англійській мові,В.Л. Кравченко, 2007), «ГРА» (порівняльні характеристики функціонування в контексті слов'янських і германських культур, В.Ф. Старко, 2004), «ЧАС» (подання в усному наративному дискурсі, Н. О. Бігунова, 2003), «СТРАХ» (лінгвокогнітивний аспект, О.О. Борисов, 2005), «ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ» (семантико-когнітивний аспект, Г.В. Вальчук, 2003), «РАДІСТЬ» (розглядається когнітивна структура концепту, Ю.Ю. Шамаєва, 2004), «ГЕРОЇЗМ» (дослідження фрагменту мовної картини світу в діахронії, Т.О. Шваб, 2006).
Концепти мистецтва, як важливі культурні універсалії, представляють невід’ємний фрагмент будь-якої картини світу й об'єкт вивчення різних галузей знань: філософії, соціології, історії, етики, естетики тощо. У лінгвістиці їхній аналіз фокусується на проблемах лексикології, інтернаціональних елементах термінології, її етимологічних харак-теристиках, когнітивних аспектах і дискурсивних особливостях.
Концепт «мистецтво» в англомовній картині світу ще не знайшов свого відображення, тому своєчасним є вивчення концептуалізації та категоризації саме мистецтва як з огляду на його належність до базових людських цінностей, так і на недостатність його вивчення. Дотепер увага вітчизняних і зарубіжних лінгвістів була переважно сконцентрована на розрізнених типах аналізу мистецтвознавчої термінології, тоді як комплексно вона майже не вивчалася. Так, у 1970-х роках увагу російських дослідників привернула історія музичної термінології західноєвропейського походження (Ж.А. Назарова, 1973), семантичне засвоєння російською мовою мистецтвознавчих термінів італійського походження (E.В. Аркадьєва, 1974), на сучасному етапі досліджувалася ЛСГ іменників зі значенням «мистецтво» у сучасній російській мові (Е.А. Акулова, 1998), проводився лінгвокогнітивний аналіз архітектурного та музичного дискурсів (А.П. Булатова, 1999), вивчалися стилістичні особливості англомовного мистецтвознавчого дискурсу ХХ ст. (М.В. Козловська, 2003), когнітивно-прагматичний аспект неологізмів мистецтвознавчої лексики в англійській мові (Ю.А. Воробйова, 2001), проведено дослідження німецької мистецтвознавчої рецензії в аспекті функціонально-комунікативного напряму сучасної лінгвостилістики (Т.С. Ляшенко, 2004), є поодинокі статті вітчизняних дослідників, присвячені дослідженню категорії мистецтва в мові та дискурсі, вивченню семантичних і структурних особливостей термінологічної лексики архітектури та дизайну (З. Корженко, В. Корженко, 2004), розроблено окремі теоретичні положення когнітивної термінології, проілюстровані на матеріалі українського науково-мистецького концепту «кобзар» і концептосфери «мистецтвознавство» (В.Л. Іващенко, 2006).
Лінгвокогнітивний підхід до розгляду термінологічних одиниць мистецтва дає змогу встановити особливості їхнього функціонування в англомовному авторському дискурсі.
Актуальність роботи зумовлена відсутністю системного лінгвокогнітивного підходу до вивчення структури, динаміки й мовної реалізації концепту «мистецтво» в сучасній англійській мові, однобічністю викладення матеріалу попередніх досліджень, необхідністю формалізації термінології мистецтвознавства сучасної англійської мови, потребою розробки засобів вираження семантичного поля «мистецтво» в лінгвокогнітивному аспекті в художньому та науковому дискурсах та перспективою розробки структурно-семантичного компонента «мистецтво» в англомовній картині світу.
Зв'язок роботи з науковими темами. Проблематика дисертації відповідає профілю наукових досліджень, що проводяться на кафедрі англійської мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за темою Синхронічне та діахронічне дослідження функціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов”, затвердженої ухвалою наукової ради факультету іноземних мов від 30 січня 2007 р., протокол №6, номер державної реєстрації 0106U003618.
Метою дослідження є розробка лінгвокогнітивної моделі об'єктивованого в англійській мові концепту «мистецтво», висвітлення його динамічної семантики в діахронії та синхронії, виділення етимологічних і семантичних характеристик термінів мистецтвознавства, що представлені в системі полів, які функціонують у різних типах дискурсу, опис результатів семантичних пересувів у структурах, що залежать від регістру або типу дискурсу.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:
1) встановити концептуальну структуру та побудувати лінгвокогнітивну модель концепту «мистецтво» в англомовній картині світу;
2) систематизувати базові морфологічні моделі мистецтвознавчих термінів;
3) простежити етимологію мистецтвознавчих термінів у синхронії;
4) розробити семантичну класифікацію термінів мистецтвознавства та розкрити гіперо-гіпонімічні відношення в мистецтвознавчій термінології;
5) виокремити ступені інтернаціоналізації термінологічних одиниць;
6) охарактеризувати особливості функціонування мистецтвознавчих термінів;
7) розкрити пересуви компонентів у структурі значення мистецтвознавчого терміну, що функціонує у художньому та науковому дискурсах.
Об'єктом дослідження є мистецтвознавча термінологія в системі англійської мови, а також у художньому та мистецтвознавчому дискурсах.
Предметом дослідження обрано семантико-когнітивні та гіперонімічні зв’язки концепту «мистецтво», представлені в англійській мові та дискурсі.
Методологічні основи дослідження зумовлені метою та завданнями роботи. Для представлення когнітивної моделі «мистецтво» в англомовній картині світу залучалася методика фреймового моделювання (у термінах Р. Джекендоффа та О.С. Кубрякової). Отримані в дисертації результати є наслідком застосування методів морфологічного, семантичного, етимологічного та квантитативного аналізу для встановлення морфологічної структури та походження терміноелементів, частотності окремих елементів мови шляхом послідовного зіставлення функціонування термінів мистецтвознавства в художньому та науковому дискурсі. Для дослідження функціонування лексичних одиниць у тексті були також використані методи контекстуального та дистрибутивного аналізу, метод компонентного аналізу термінів із подальшим виведенням показника семантичної ваги компонентів лексеми «art». Окрім названих методів, у дослідженні застосовані такі операції аналізу, як індукція для узагальнення емпіричних даних, дедукція, класифікація та порівняння. Об’єктивність отриманих результатів забезпечується широким охопленням теоретичних джерел, репрезентативністю аналізованого корпусу текстів загальним обсягом 2037787 слововживань (1599600 слововживань у художньому дискурсі та 438187 слововживань у спеціальному дискурсі) та комплексним характером дослідження.
Матеріалом дослідження слугували 1612 термінів мистецтвознавства, вилучені шляхом суцільної вибірки із тлумачних словників (Merriam-Webster’s Collegiate Dictionary. CD-ROM, New Webster’s Dictionary and Thesaurus of the English Language, New Webster’s Dictionary of the English Language, Oxford Student’s Dictionary of Current English, The All Nations English Dictionary, Webster’s New World Dictionary) та верифікованих у художніх творах, публіцистичних текстах і довідників з мистецтва. Критерієм відбору лексики мистецтва слугувала наявність компоненту art в експліцитному або прихованому вигляді у словниковій дефініції.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше визначається термінологія мистецтвознавства як категорія когнітивної лінгвістики; досліджується фреймова структура вербалізованого концепту мистецтво” в англійській мові та дискурсі; новим також є визначення явища запозичення як мовного засобу заповнення лакун у мистецтвознавчому фрагменті англомовної картині світу, а також процесу інтернаціоналізації / деінтернаціоналізації мистецтвознавчої термінології як відображення перетину та взаємодії фрагментів мовних картин світу; вперше на матеріалі художнього та наукового дискурсу вивчається функціонування термінів мистецтвознавства і встановлюються семантичні пересуви, які спричиняють термінологізацію / детермінологізацію концепту «мистецтво» залежно від типів дискурсу.
Наукова новизна отриманих результатів, що зумовлена об’єктом дослідження та лінгвокогнітивною і дискурсивною методикою аналізу, узагальнена в наступних положеннях, які виносяться на захист:
1. Концепт «мистецтво» є сукупністю знань, що формують концептосферу мистецтва. Когнітивна інформація про неї відображена у сценаріях, скриптах та фреймах мистецтва.
2. Фреймова структура концепту «мистецтво» в англомовній картині світу представлена макрофреймом art” і має ієрархічну структуру. На базовому рівні виокремлюються фрейми fine arts”, applied arts”, films”і theatre”. Основними концептами, що зумовлюють специфіку макрофрейму art”, є «напрямок», «активний діяч» та «техніка».
3. Концепт «мистецтво» представлений терміносистемою «мистецтво», яка є фрагментом наукової картини світу, де терміни-назви предметів поширеніші, ніж терміни-назви ознак або дії. Дві третини мистецтвознавчого словника англійської мови має іншомовне походження запозичення з класичних, романських, та германських мов, об’єднаних високим ступенем інтернаціоналізації словникового складу мистецтвознавчої термінології.
4. Концептуальна структура мистецтва побудована за польовою моделлю, в якій виокремлюється ядерна та периферійна зони, і представлена розгалуженою мережею семантичних полів, підполів та лексико-семантичних груп, утворюючи складну структуру для репрезентації англомовної картини світу.
5. Домінантний компонент семантичного поля «мистецтво» у системі художнього та мистецтвознавчого дискурсу представлений лексемою art”. У художньому та науковому дискурсі зазначена лексема зберігає своє термінологічне значення fine arts”, однак у мистецтвознавчому дискурсі периферійні компоненти значення стають домінантними, в той час як останні периферійними.
6. Детермінологізація мистецтвознавчих термінів, які переходять до системи загальновживаної лексики, має місце у художньому дискурсі; мистецтвознавчий дискурс, навпаки, характеризується проникненням у нього термінів з інших термінологічних систем (комп’ютерні технології, медицина, психологія, бізнес), що доводить взаємодію їхніх периферійних компонентів, забезпечуючи безперервність семантичного простору англійської мови.
Теоретичне значення роботи визначається тим, що її основні положення та висновки поглиблюють і систематизують знання з когнітивної лінгвістики, семантики, етимології та культурології, синтезуючи та узагальнюючи існуючі уявлення про концепт. Побудова й аналіз лінгвокогнітивної моделі концепту «мистецтво» як польового утворення, розробка проблем реконструкції концепту на основі мовних даних сприятиме становленню та розвитку категоризації та концептуалізації мови.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у викладанні курсів загального мовознавства (розділи Семантика”, Термінологія”, Лексикологія”), спецкурсах із когнітивної лінгвістики, теорії дискурсу (типологія дискурсу, спеціальний дискурс), проблем міжмовної комунікації (інтернаціоналізація словникового складу), у практиці перекладу мистецтвознавчих текстів, у лексикографічній практиці (автором у співавторстві з науковим керівником складено англо-українсько-російський глосарій мистецтвознавчих термінів), у мистецтво-знавстві для написання критичних статей та у наукових дослідженнях студентів, магістрів і аспірантів.
Особистий внесок дисертанта полягає в теоретичному обґрунтуванні поняття мистецтва як категорії когнітивної лінгвістики, в уточненні визначення концепту «мистецтво», у розробці теоретико-методологічних принципів вивчення лінгвокогнітивної структури досліджуваного концепту, в побудові його когнітивної моделі, у визначенні особливостей функціонування термінів мистецтвознавства в художньому та науковому дискурсі, описі семантичних пересувів компонентів у структурі значення, які залежать від типу дискурсу поряд із динамічною семантикою розвитком значення мистецтвознавчих термінів та побудовою їхньої таксономії.
Апробація роботи. Результати й основні положення дисертаційного дослідження щорічно були предметом обговорення на засіданні кафедри англійської мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Дисертаційне дослідження пройшло належну апробацію у вигляді доповідей та повідомлень на таких науково-практичних конференціях: Лінгвістика і вербальна комунікація у 21-му столітті тенденції і перспективи” (Київ, 16 17 травня 2000 р.), ”Нові підходи до філології у вищій школі” (Запоріжжя, острів Хортиця, 9 13 вересня 2002 р.), Творчість Юрія Федьковича в контексті української та світової літератури” (Чернівці, 6 8 жовтня 2004 р.), Наука і освіта ”2005” (Дніпропетровськ, 7 21 лютого 2005 року), Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 1 3 лютого 2006р.), Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 20 21 квітня 2007 року).
Повний текст дисертації обговорено на засіданні кафедри англійської мови факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (26.06.2007).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у 8 одноосібних статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях України, тезах і матеріалах 6 наукових конференцій.
Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 337 сторінок (обсяг основного тексту 185 сторінок) складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків обсягом 112 сторінок, списку використаної літератури (345 позицій), списку лексикографічних джерел (21 позиція) та списку джерел ілюстративного матеріалу (18 позицій). Основний текст дисертації містить 21 таблицю, 7 рисунків та 3 схеми.
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, розкривається наукова новизна, теоретична та практична цінність дослідження, формулюється мета, конкретні завдання роботи, визначається специфіка її об'єкта й предмета, описується фактичний матеріал і методологічні засади аналізу, представляється зв'язок роботи з науковою темою кафедри, визначається особистий внесок дисертанта.
У першому розділі Концептуалізація мистецтва в англомовній картині світу” критично розглядаються й узагальнюються існуючі проблеми когнітивних теорій, напрями вивчення мовної об'єктивації концепту мистецтво”, виокремлюються структурні компоненти концепту «мистецтво» як складника англомовної картини світу. Ключові поняття категоризація та концептуалізація,проблематика концепту розглядаються у рамках когнітивного підходу. Досліджуються структури репрезентації знань у мові, описуються такі джерела зберігання інформації, як фрейми, сценарії, скрипти. Концепт мистецтво” представлено за допомогою розгорнутої фреймової структури його компонентів.
У другому розділі Лінгвістичні характеристики мистецтвознавчої термінології в англійській мові” проаналізовано структурні, семантичні та етимологічні характеристики термінів мистецтвознавства, пропонується польова модель концепту «мистецтво» та описуються ступені інтернаціоналізації/ деінтернаціоналізації терміноелементів, міжпольові семантичні зв’язки.
У третьому розділі Характеристики термінів мистецтвознавства в художньо

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Комплексне дослідження мистецтвознавчої термінології, вперше представлене у нашій роботі, а саме поєднання концептуального, семантичного, етимологічного та дискурсивного аналізів, дало підстави виокремити найважливіші характеристики термінів мистецтвознавства в англійській мові.
Була виокремлена англомовна концептосфера мистецтва для проведення концептуального аналізу, результати якого доводять, що вона є динамічним утворенням, оскільки зі зміною історичних, географічних, соціальних та інших умов змінюється семантична структура концепту «мистецтво», вербалізованого терміносистемою мистецтвознавства.
Основоположною теорією для проведення концептуального аналізу макрофрейму мистецтво” слугувала теорія Р. Джекендоффа та О.С. Кубрякової, за допомогою якої ми встановили, що традиційний макрофрейм art” представлений ієрархічною структурою, на базовому рівні якої виокремлено фрейми fine arts”, applied arts”, music”, films”, theatre”. Суббазовий рівень представлений низкою як базових, так і суббазових концептів і субконцептів. Подібна методика концептуалізації мистецтва в англійській мові застосована нами і в процесі дослідження термінів мистецтвознавства в авторських дискурсах. Головним вузловим концептом мистецтвознавчого дискурсу ХІХ початку ХХ ст. встановлений нами є Movement (або stream), тоді як у мистецтвознавчому дискурсі другої половини ХХ початку ХХІ ст. Objects of art, для художнього дискурсу характерна розробка базового та суббазового концептуального рівня фрейму fine arts”.
Нами доведено, що терміносистема мистецтвознавства є фрагментом наукової картини світу, вона характеризується такими рисами, як упорядкованість, відносна точність у позначенні понять і актуальність (на момент створення).
Терміносистема мистецтвознавства відображає категоризацію окремих ділянок концептуальної англомовної картини світу. Аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що терміносистема мистецтвознавства представлена як сукупність складників, пов’язаних на концептуальному, лексико-семантичному та дискурсивному рівнях. У процесі дослідження підтверджено гіпотезу про те, що терміни-назви предметів більш поширені, ніж терміни-назви ознак або дій. Структурний склад терміносистеми мистецтвознавства налічує 1612 термінів, серед яких нами виявлено 865 одноосновних іменників, 137 складених термінів зі структурою N[S1S2] та 106 іменникових термінологічних словосполучень (N1+N2, N1prepN2), що разом становить 68,7%.
За допомогою етимологічного аналізу ми довели, що термінологія мистецтвознавства сучасної англійської мови створювалася здебільшого завдяки внутрішнім мовним ресурсам, проте запозичення з інших мов виступає продуктивним засобом збагачення зазначеної терміносистеми. Словник досліджуваної термінології сформувався на класичній (22%), романській (52,3%) та германській основах (5%). Ми вважаємо, що запозичення виступає засобом заповнення лакун у мистецтвознавчому фрагменті англомовної картини світу на певному етапі розвитку англійської мови.
Терміносистема мистецтвознавства представлена макрополем Art, з його складною мережею семантичних полів, об’єднаних спільними компонентами різних рівнів (наприклад, поле Fine Arts, Applied Arts, Films і Theatre, підполе Painting, Pottery, тематична Woods, Colours, лексико-семантична група Instruments), утворюючих складну ієрархічну систему для репрезентації фрагменту мистецтвознавства в англомовній картини світу.
Інтернаціоналізація словникового складу мистецтвознавчої термінології відображає перетин і взаємодію мистецтвознавчих фрагментів у трьох картинах світу: результати аналізу типів різних ступенів інтернаціоналізації довели, що показник абсолютних і часткових інтернаціоналізмів в англійській мові 61%, в українській 47,6%, у російській 47,3%.
Типологія мистецтвознавчого дискурсу відповідає структурним фрагментам семантичного поля мистецтва в англійській мові, відображаючи його ієрархічну будову в системі фахової комунікації. У рамках цього дослідження виокремленний мистецтвознавчий фрагмент авторської картини світу, представлений в авторському художньому дискурсі обраних нами авторів ХІХ початку ХХІ ст. та авторського мистецтвознавого дискурсу, відображеного в мистецтвознавчих есе. Нами визначено особливості функціонування лексеми art” у структурі авторського дискурсу та обчислено вагу кожного компонента значення, в результаті чого виявлено, що ядерними компонентами значення концепту ”art” є: The use of imagination to make things of aesthetic significance, of what is beautiful” (вага 1), The employment of means to accomplish some end (opposed to nature)”(вага 0,7).
Загальний середній показник частотності реалізації значення лексеми art” збігається як в окремо розглянутих художніх дискурсах, так і в загальному: першу позицію очолює ядерний компонент значення №1 (42,4%), друге місце посідає центральне термінологічне значення №4 (24,9%), третім за частотністю вживання є центральний компонент значення №3 (14,6%). За характерними особливостями функціонування лексеми art” авторський мистецтвознавчий дискурс ХІХ початку ХХ ст. виявився проміжною ланкою між авторським художнім і сучасним мистецтвознавчим дискурсом другої половини ХХ початку ХХІ ст., реалізуючи спільну кількість значень із художнім дискурсом. Однак він демонструє при цьому 49% вживання термінологічного значення №4 fine arts”. Водночас майже половина реалізованих значень (40%) належить до центрального складу компонентної структури лексеми art”, завдяки чому авторський мистецтвознавчий дискурс ХІХ початку ХХ ст. можна віднести до розряду науково-популярних текстів. Авторському мистецтвознавчому дискурсу другої половини ХХ початку ХХІ ст. властиве широке використання мистецтвознавчої термінології. Так, лексема art” реалізує компонент fine arts” у 48% усіх випадків її вживання в цьому виді дискурсу. Зафіксовано також найбільший відсоток реалізації периферійного значення №14 (18% порівняно із 3,5% в авторському мистецтвознавчому дискурсі ХІХ початку ХХ ст. та 1,5% у художньому дискурсі) для відображення спеціального значення та наукового спрямування дискурсу.
Встановлено, що авторське порушення межі термінологічних полів і детермінологізація окремих термінів використовується для досягнення певного стилістичного ефекту, що характерно для художнього дискурсу.
У мистецтвознавчому дискурсі другої половини ХХ початку ХХІ ст., окрім уже існуючих мистецтвознавчих термінів дискурсу ХІХ початку ХХ ст., зареєстровані лексеми з інших концептосфер, наприклад: computer-generated, multimedia painting, Audiograbber, psychological device.
Отже, вперше визначено терміносистему мистецтвознавства сучасної англійської мови, розроблено алгоритм її комплексного аналізу в системі мови та дискурсу (художнього та мистецтвознавчого). Описуючи розвиток значень концептуальних домінант поля, доведено, що їхні ядерні та центральні значення стають периферійними і навпаки під впливом типу дискурсу. Явища термінологізації/ детермінологізації також характерні для мистецтвознавчої термінології в авторському дискурсі. Ці пересуви у структурі лексичного значення залежать від особистості автора й адресата та визначаються взаємодією їхньої індивідуальної свідомості у процесі сприйняття та інтерпретації закладеної у дискурсі інформації.

Перспективним видається подальше дослідження семантики субконцептів мистецтва в історії англійської мови, розгляд порівняльної семантики лексем мистецтва у варіантологічному аспекті (британський, американський, канадський та ін. варіанти) та зіставної семантики термінів мистецтвознавства у первинному та вторинному текстах у процесі перекладу, поряд із виявленням особливостей функціонування домінант концептосфери мистецтва на матеріалі ширшого в жанровому плані спектру текстів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акуленко В.В. Интернациональные элементы в лексике языков // Национальное и интернациональное в литературе, фольклоре и языке. Кишинев: Штиинца, 1971. С. 251 264.
2. Акуленко В.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка: Под. ред. проф. А.В. Федорова. Харьков: Изд-во Харьк. ун-та, 1972. 215с. Библиогр.: с. 202 212.
3. Акулова Е.А. Лексико-семантична група іменників зі значенням «мистецтво» в сучасній російській мові: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1998. 17 с.
4. Амосова Н.Н. Этимологические основы словарного состава современного английского языка. М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1956. 218 с.
5. Андрейчук Н.І., Карамишева І. Д., Шерстньова О.В. Теорія і модель: до питання застосування термінів у сучасному мовознавстві // Сучасні проблеми термінології та термінографії: Тези міжнародної наукової конференції. К.: КМУЦА, 2000. С. 79 80.
6. Андрейчук Н.І., Карамишева І. Д. Біблеїзми з точки зору когнітивної семантики // Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: Проблеми лінгвістики науково-технічного і художнього тексту. № 381. Львів, ЛНУ, 2000. С. 55 58.
7. Антология концептов / Под. ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. М.: Гнозис, 2007. 512 с.
8. Апресян Ю.Д. Избранные труды, том II. Интегральное описание и системная лексикография. М.: Школа «Языки русской культуры», 1995. 767 с.
9. Аркадьева Э.В. Семантическое освоение русским языком терминов изобразительного и прикладного искусства, архитектуры и музыки итальянского происхождения: Автореф. дис. канд.филол.наук: 10.02.01 / Моск. гос. ун-т. М., 1974. 25 с.
10. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка: Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. шк., 1986. — 295 с., ил. — На англ. яз.
11. Артыкова Г.Ш. Семантическая деривация поля «Наука»: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19 / Узбек. гос. ун-т мировых языков. Ташкент, 1994. 21 с.
12. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская Энциклопедия, 1990.— С. 136 137.
13. Аскольдов-Алексеев С.А. Концепт и слово // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста: Антология. М.: Academia, 1997. С. 267 279.
14. Бабушкин А.П. Концепты разных типов в лексике и фразеологии и методика их выявления // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. Воронеж. 2001. С. 49 54.
15. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Пер. с 3-го франц. изд. Е.В. Вентцель, Т.В. Вентцель. М.: Изд-во иностр. лит., 1955. 416 с.
16. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики // Известия АН: Серия лит. и яз. М. 1997. Т.56. №1. С.11 21.
17. Белей Н.І. Про семантичні особливості лексико-семантичної групи дієслів руху в сучасній англійській мові // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Випуск 41: Германська філологія. Чернівці: Рута, 1998. С. 71 73.
18. Белецкий А.А. Об интернационализмах // Наукові записки Київського університету. К., 1955. Т.15. Вип. 2. С. 59 80.
19. Беллерт И. Об одном условии связности текста // Новое в зарубежной лингвистике. 1987. Вып. 8. С. 172 207.
20. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: Астрея, 1997. 300 с.
21. Бєлова А.Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: Сучасний стан вивчення проблеми // Мовні і концептуальні картини світу. К.: 2001. № 5. С. 15 22.
22. Бєлова А.Д. Поняття стиль”, жанр”, дискурс”, текст” у сучасній лінгвістиці // Вісник КНУ. Іноземна Філологія. К., 2002. Вип. 32 33. С. 7 14.
23. Белодед И.К. Интернациональные элементы в лексике и терминологии. Харьков: Вища школа, 1980. 208 с.
24. Беляевская Е. Г. Семантика слова: Учеб. пособие для ин-тов и фак. иностр. яз.: Для изучающих англ.яз. М.: Высш. шк., 1987. 128 с.
25. Беляевская Е. Г. Принципы когнитивных исследований: проблема моделирования семантики языковых единиц // Когнитивная семантика. Материалы второй международной школы-семинара. Ч. 1. Тамбов, 2000. С. 8 10.
26. Беркещук Х. Австралійські культурні концепти // Матеріали 4-ї Міжвузівської конференції молодих учених (1-3 лютого 2006р.). Частина 2. Донецьк, ДонНУ, 2006. С. 71 73.
27. Бехта І. Лінгвонаративна проблематика точки зору автора-письменника в художньому дискурсі // Наукові записки. Серія: мовознавство. № 2. Тернопіль, ТДПУ, 2003. С. 104 109.
28. Богатирець В. Інтернаціоналізми в соціокультурному аспекті (на матеріалі англомовної економічної літератури) // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 114: Германська філологія. Чернівці: Рута, 2001. С. 108 113.
29. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамбов. ун-та, 2001. 123 с.
30. Болдырев Н.Н. Концепт и значение слова // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. Воронеж. 2001. С. 24 34.
31. Бондарко А.В. К теории функциональной грамматики // Проблемы функциональной грамматики. М.: Наука, 1985. С. 16 29.
32. Бондарко А.В. Проблемы грамматической семантики и русской аспектологии. СПб.: Изд-во С.-Петерб. гос. ун-та, 1996. 220 с.
33. Борев Ю.Б.. Искусство и формула бытия человечества // Филологические науки. 2004. № 6. С.14 23.
34. Будагов Р.А. Очерки по яыкознанию. М.: Изд-во АН СССР, 1953. 280 с.
35. Будагов Р.А. История слов в истории общества.—М.: Просвещение, 1971. 270 с.
36. Будагов Р.А. Филология и культура. М.: МГУ, 1980. 303 с.
37. Булатова А.П. Лингво-когнитивный анализ искусствоведческого дискурса (музыка, архитектура): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ун-т. М., 1999. 24 с.
38. Бурвикова Т.И. Текст как объект лингвистических исследований в аспекте описания и преподавания русского языка как иностранного // Лингвистические и методические проблемы преподавания русского языка как неродного: Сб.ст. М.: МГУ, 1991. С. 13 19.
39. Быстрова Л.В. Капатрук Н.Д., Левицкий В.В. К вопросу о принципах и методах выделения лексико-семантических групп слов // Научн. докл. высш. шк. Филологические науки. 1980. №6. С. 75 78.
40. Б’ялик В. Д. Проблема категоризації неологічної картини світу // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Випуск 188 189: Германська філологія. Чернівці: Рута, 2004. С. 62 72.
41. Васильев Л.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. 1971. № 5. С. 105—113.
42. Васильев Л.М. Методы современной лингвистики: Учебное пособие по общему языкознанию. Уфа, Изд-во Башкирского ун-та, 1997. 180 с.
43. Васильев С.А. Синтез смысла при создании и понимании текста. К.: Наукова думка, 1988. 238 с.
44. Вежбицька А. Понимание культур через посредство ключевых слов / Пер с англ. А.Д. Шмелева. М.: Языки славянской культуры, 2001. 288 с. (Язык. Семиотика. Культура: Малая серия).
45. Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке: учеб. пособие для пед. ин-тов. М.: Высшая школа, 1986. 120 с.
46. Вецкур Т.А. Текст і дискурс: проблеми диференціації // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Збірник праць та доповідей Всеукраїнської накової конференції. 12 13 травня 2005 року. Хмельницький, ХНУ: 2005. С. 71 73.
47. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.: Изд-во Акад. Наук СССР, 1963. 255 с.
48. Володина М.Н. Интернациональное и национальное в процессе терминологической номинации. М.: МГУ, 1993. 112 с.
49. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Филологические науки. 2001. № 2. С. 64 72.
50. Воробьева Ю.А. Когнитивно-прагматический анализ: На материале новой лексики искусствоведения // Когнитивно-прагматические аспекты лингвистических исследований: Сб. науч. тр. Калининград, 2001. С. 64—75.
51. Выготский Л.С. Мышление и речь. М.: Лабиринт, 1996. 352 с.
52. Гайдукова В. К вопросу о логическом анализе языка (на примере концептосферического поля власти) // Русский язык. 2000. № 15/ 45. С. 8 13.
53. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с. Библиогр.: с. 136 138.
54. Ганіткевич М. Принципи та методи укладання українських науково-технічних словників // Тези 1-ої МНК «Проблеми української науково-технічної термінології». Львів, 1992. С. 9 10.
55. Гаспарян С.К., Князян А.Т. К вопросу об изучении индивидуального стиля автора // Филологические науки. 2004. № 4. С. 51 57.
56. Гіков Л. Лексико-семантичні елементи авторського стилю Г. Белля // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 232: Германська філологія. Чернівці: Рута, 2005. С. 148 156.
57. Гнатишена І. Вмотивованість термінологічних одиниць та її види // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Випуск 206 207: Германська філологія.. Чернівці: Рута, 2004. С. 231 239.
58. Головин Б.Н. Основы культуры речи: Учеб. для вузов по спец. «Рус.яз. и лит.».—2-е изд., испр. М.: Высшая школа, 1988. 319 с.
59. Голубовская И.Н. Структурно-семантические особенности глагольной полисемии: Автореф. дис. канд.филол.наук.: 10.02.19 / Киевск. гос. ун-т им.Т.Г. Шевченко. К., 1989. 27 с.
60. Городецька О.В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу XX століття: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2003. 21 с.
61. Готт В.С. Философские вопросы современной физики: Учеб. пособие для филос. и естеств. фак. ун-тов и пед. ин-тов. Изд. 2-е, испр. и доп. - М.: Высш. шк., 1972. 415 с.
62. Грицьків А. Поняттєве поле і система в термінології // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мовознавство. 2003. № 2. С. 39 42.
63. Гроссе Э. Происхождение искусства. М.: Изд-е М. и С. Сабашниковых, 1899. 293 с. Библиогр.: с. 268 271.
64. Гумовська І. Англійські юридичні терміни та їх використання в економічній терміносистемі // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мовознавство. 2003. № 2. С. 42 45.
65. Даниленко В.П. Лингвистические требования к стандартизуемой терминологии // Терминология и норма. М.: Наука, 1972. 120 с.
66. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Сб. работ / Составление В.В.Петрова; Пер. с англ. яз. под. ред. В.И. Герасимова; Вступ ст. Ю.Н. Караулова, В.В. Петрова. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
67. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. 1994. №4. С. 17 33.
68. Денисенко В.Н. Семантическое поле как функция // Филологические науки. 2002. № 4. С.44 52.
69. Джурюк Т. Частота вживання різних типів речень як одна з характеристик індивідуально-авторських стилів німецькомовних письменників початку ХХ століття (К. Тухольського, Т. Манна, Ф. Кафки, І. Койн) // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 232: Германська філологія: Чернівці: Рута, 2005. С. 136 148.
70. Дискурс іноземної комунікації / Колективна монографія під заг. ред. К.Я. Кусько / Ред. кол. С. Денисенко, Т. Кияк, В. Козловський та ін. Л.: Видав. центр ЛНУ, 2002. 496 с.
71. Дубичинский В.В. Интернациональные омонимы, антонимы и синонимы в русском языке. Методические рекомендации. Харьков: ХПИ, 1991. 34 с.
72. Дуда О. Концептуальна цілісність та знаковість терміна (на матеріалі економічних текстів) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мовознавство. 2003. №2. С. 45 49.
73. Дышлевой П.С., Яценко Л.В. Научная картина мира и мир культуры // Сборник «Научная картина мира». К.: Наукова думка. 1983. С. 5 37.
74. Дядюра Г.М. Соціальна детермінованість функціонування образних елементів у науковому тексті // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. праць. Черкаси: ЧДТУ, 2005. Число дев’яте. С. 186 188.
75. Д’яков А.С. Деякі проблеми термінологічного планування в англійській, німецькій та російській мовах (на прикладі економічної термінології) // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник на