ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИЙ ТА СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ ПОЕТИКИ Е.ДІКІНСОН

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БЕЗРЕБРА Наталя Юріївна

УДК 811.111(37+38)

ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИЙ ТА СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ
АСПЕКТИ ПОЕТИКИ Е.ДІКІНСОН

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Чеснокова Ганна Вадимівна, кандидат філологічних наук, доцент

Київ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................................ 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЕТИКИ
Е.ДІКІНСОН ............................................................................................ 13
1.1. Визначення поняття поетика” .............................................................. 14
1.2. Поетика Е.Дікінсон та її складники ....................................................... 15
1.3. Комплексний підхід до дослідження поетики Е.Дікінсон ................... 22
1.3.1. Вивчення ідіолекту та ідіостилю авторки ................................ 22
1.3.2. Аналіз когнітивного стилю Е.Дікінсон .................................... 25
1.4. Контекстуальні фактори становлення поетики Е.Дікінсон ................. 46
1.5. Методика дослідження поетики Е.Дікінсон ......................................... 54
Висновки до розділу 1 .................................................................................... 58
РОЗДІЛ 2. ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ПОЕТИКИ
Е.ДІКІНСОН ............................................................................................ 60
2.1. Характерні риси ідіолекту Е.Дікінсон ................................................... 60
2.1.1. Графічні засоби ........................................................................... 63
2.1.2. Лексико-граматичні особливості .............................................. 67
2.1.3. Індивідуально-авторська граматика Е.Дікінсон ...................... 74
2.2. Специфіка ідіостилю Е.Дікінсон ............................................................ 79
2.2.1. Тропіка поетичних текстів Е.Дікінсон ..................................... 80
2.2.2. Конвергенція тропів та фігур мовлення у віршах
Е.Дікінсон .................................................................................... 87
Висновки до розділу 2 .................................................................................... 97
РОЗДІЛ 3. СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ ПОЕТИКИ
Е.ДІКІНСОН ...................................................................................... 100
3.1. Когнітивний стиль Е.Дікінсон .............................................................. 100
3.1.1. Концептуальні метафори поетичних текстів Е.Дікінсон ...... 104
3.1.2. Часо-просторові відношення у текстах Е.Дікінсон ............... 125
3.1.3. Іконічність у поетичних текстах Е.Дікінсон .......................... 129
3.1.4. Сенсорика у віршах Е.Дікінсон ............................................... 136
3.2. Образний простір поетичних текстів Е.Дікінсон ............................... 142
3.3. Ліричне Я” в поетичних текстах Е.Дікінсон ..................................... 153
Висновки до розділу 3 .................................................................................. 160
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ......................................................................................... 163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................................. 169
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ .............................................................. 198 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ............................... 199

ВСТУП

Віршовані тексти американської поетеси Емілі Дікінсон (18301886) давно привертають увагу дослідників, які прагнуть пояснити їх образну самобутність, аналізуючи як мовленнєві одиниці текстів, так і фактори життя та творчості американської поетеси. За традицією дослідники поділяють історію вивчення поетичного здобутку Е.Дікінсон на чотири періоди [177, c. 258], [235, c. 240], [240, c. 255]: 1) від років життя поетеси (18301886), коли, попри всі спонукання, вона особисто відмовляється від публікації своїх віршів, до кінця ХІХ сторіччя, коли твори авторки ще невідомі широкому загалу читачів; 2) перша половина ХХ сторіччя (з 1913 року), коли М.Біанчі і М.Бінгем розпочинають публікацію віршів поетеси період перших видань, які на той час є розрізненими, неповними [157] і недосконалими; попри те, що М.Тодд і Т.Хіггінсон наголошують на відповідальності редакторів за точність публікацій у зв’язку з наявністю різних варіантів віршів авторки та їх нерозбірливим написанням олівцем [158, c. 7], тогочасні видання характеризуються значною кількістю недоліків; 3) період від 1955 року час видання поезій Е.Дікінсон у редакції Т.Джонсона [235, c. 240]; 4) від кінця ХХ сторіччя, коли у 1981 р. Р.Франклін уперше пропонує видання рукописів поетеси [235, c. 240], до сьогодення.
Творчість Е.Дікінсон аналізується дослідниками, які працюють у руслі літературного аналізу [60; 196; 245; 263]. Загалом такі роботи стосуються аналізу композиційної структури віршів поетеси [238; 257; 265], ключової тематики текстів [153] та основних засобів і прийомів досягнення образності авторського стилю [57; 86]. Окрім вивчення тематики віршів [126; 131; 143; 225], тропів і фігур у текстах [140; 154], аналізу листів поетеси [219; 259; 292], дослідження взаємозв’язку текстів з релігійними, культурними й літературними надбаннями сучасності [87; 125; 289; 293], розглядаються біографічні факти життя [123; 130; 249; 302] та психологічні особливості Е.Дікінсон [227; 269; 297; 300]. Оскільки в останніх ключовим підходом є фокусування на структурі тексту, основних стилістичних засобах та його тематиці, такий підхід є неприйнятним для ізольованого застосування [294, с. 10]. У вітчизняній літературознавчій школі вивчення поезії Е.Дікінсон починається з появою дисертаційних досліджень С.Д.Павличко [86], яка аналізує творчість поетеси, Р.Емерсона й У.Уїтмена, та Г.В.Чеснокової [114], де порівнюються творчість Е.Дікінсон та Л.Українки.
Початок дослідження поетичного здобутку Е.Дікінсон у межах когнітивної парадигми був покладений М.Фрімен [177; 178; 181; 183-185]. Застосування когнітивної перспективи дозволило розглянути концептуальну складову віршів поетеси. Сьогодні творчість авторки у цьому ключі вивчається такими зарубіжними та вітчизняними науковцями, як К.Міллер [235], В.Поллак [247], Г.В.Чеснокова [115; 116; 138] та іншими [163; 165; 202]. Аналізом поезії Е.Дікінсон активно займаються і дослідники, які входять до міжнародної асоціації The Emily Dickinson International Society”. Розвідки віршів поетеси набирають більших обертів і завдяки створенню електронної бази даних Dickinson Electronic Archives” [156], яка сприяє доступу численних дослідників до оригінальних рукописів та публікацій її віршів.
Попри це, наразі дослідження віршів Е.Дікінсон залишаються розрізненими через те, що розглядають їх окремі аспекти без виходу на цілісний концептуальний рівень, де можна простежити зв’язок форми поетичного тексту та його змісту. Цей факт і те, що вірші Е.Дікінсон можуть бути складними для розуміння; інколи вони, або щонайменше частина з них, є недосяжними” [225, c. 51] і навіть невловимими” [131, с. 114] завдяки їх метафоричності і специфічній образності, підтверджують нагальність застосування комплексного підходу до розгляду поетичного здобутку Е.Дікінсон та дослідження її поетики зокрема.
Актуальність роботи полягає у тому, що вона виконується в межах сучасної лінгвокогнітивної парадигми, зокрема на основі методів та методик лінгвостилістики, когнітивної лінгвістики і когнітивної поетики, і визначається інтеграцією усталених і новітніх методик аналізу поетики Е.Дікінсон. Дослідження у когнітивному ключі дозволяє виявити складники поетики та залучити аналіз позамовного контексту до вивчення текстів. Актуальним є і поєднання результатів розвідки вербального і концептуального аспектів віршованих текстів, що дає змогу встановити основні ознаки складників поетики авторки.
Поняттям, яке дає дослідникові можливість охопити основні аспекти об’єднуючого начала вербального та концептуального рівнів поетичних текстів, що виявляються у завершеній формі й смисловому наповненні вірша, є поетика”. Його становленню і розвитку сприяли різні літературознавчі [8; 32], стилістичні [94; 95; 99] та порівняльно-історичні дослідження [31]. Найчастіше цей термін у загальному розумінні застосовується як назва теорії літератури [308, с. 324]. У більш конкретному застосуванні поетика розглядається в межах розділу теорії літератури, [...] яка вивчає питання структури творів, їх композиції, поетичну мову та віршознавство, тобто питання форми літературних творів” [308, с. 324], звідки вагомим для нашого дослідження є питання дотримання поетом належної форми текстів із метою їх категоризації як жанру поезії. Це дозволяє нам аналізувати вербальну сторону віршованих текстів авторки під час з’ясування характерних рис її поетики, оскільки це поняття також розглядається як художні особливостей творчості окремого письменника [308, с. 324].
За О.П.Воробйовою, погляд лінгвіста на художній текст, прозовий чи поетичний, значною мірою залежить від того, яких контурів надає поетиці, у широкому значенні, відповідна наукова парадигма і який методологічний апарат видається можливим опрацювати для глибшого проникнення у втаємничений смисл тексту” [34, c. 37]. Зміна наукової парадигми наприкінці ХХ століття відкрила нові перспективи для дослідження поняття поетика”. Не дивлячись на те, що остання частіше асоціювалася з літературознавчими категоріями, з розвитком когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики сферу застосування терміна доцільно розширити. Сьогодні саме когнітивна лінгвістика є тією науковою парадигмою, яка дозволяє розглянути глибинну метафорично закодовану семантику текстів Е.Дікінсон шляхом урахування мовних і позамовних чинників формування смислу текстів через дослідження особливостей поетики авторки. Це дозволяє зробити висновки про ті властивості, які визначають поетику Е.Дікінсон як індивідуальну та унікальну.
Необхідною передумовою досягнення повноти висновків дослідження є розгляд особливостей синтаксичної побудови текстів Е.Дікінсон та аналіз систематичності індивідуально-авторської граматики поетеси, оскільки її вірші характеризуються неконвенційним порядком слів у реченні, специфічною пунктуацією з превалюванням тире та недотриманням римування. Разом із цим, порушення правил граматики англійської мови у творах авторки не є хаотичним. Натомість спостерігається специфічна побудова синтаксичних конструкцій, детермінована особливостями концептуальної картини світу Е.Дікінсон, де пріоритетним є наповнення словесно-поетичного образу, а граматичне оформлення речень слугує підсилювачем його семантики, що досягається шляхом локалізації найбільш вагомих синтаксичних елементів у сильних позиціях тексту.
У контексті дослідження індивідуально-авторської граматики Е.Дікінсон, слідом за Л.І.Бєлєховою, поетичний текст” трактується нами як вид художньої комунікації, спрямованої на розкриття текстової, підтекстової та позатекстової інформації, що стоїть за словесними поетичними образами, котрі її опредметнюють” [22, с. 9]. Такий підхід дає змогу не лише розглянути згадані складники поетики автора, а й урахувати інші мовні та позамовні чинники, які зумовлюють тематику і смисл текстів поета, їх вербалізацію й інтерпретацію.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних і лексичних одиниць: когнітивний і комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські й українська мови)” (тему затверджено вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол №5 від 24 січня 2000 р.).
Метою дисертаційної роботи є визначення основних складників поетики автора і характеру їх взаємодії на основі віршованих текстів Е.Дікінсон. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
дати уточнене визначення поняттю поетика” з урахуванням мовних і концептуальних особливостей поетичних текстів Е.Дікінсон;
розробити комплексну методику дослідження поетики Е.Дікінсон на основі інтеграції теоретичних положень когнітивної лінгвістики, когнітивної поетики та лінгвостилістики;
визначити домінантні ознаки ідіостилю, ідіолекту і когнітивного стилю Е.Дікінсон та характер їх взаємодії;
з’ясувати способи концептуалізації світу авторки через аналіз концептуальних метафор у її текстах;
розкрити специфіку індивідуально-авторської граматики поетеси та встановити її закономірності.
Об’єктом дослідження є поетика віршованих текстів Е.Дікінсон.
Предметом вивчення виступають семантичні, когнітивні й лінгвостилістичні аспекти поетики Е.Дікінсон.
Матеріалом дослідження слугують близько 620 лексичних та 980 синтаксичних одиниць, відібраних методом суцільної вибірки з усього корпусу поезій Е.Дікінсон, що складається з 1775 віршів (770 сторінок), які традиційно нумеруються, у виданні Т.Джонсона [CPED], та повне зібрання листів авторки [EDL].
Методи дослідження зумовлені метою та завданнями роботи і базуються на комплексному міждисциплінарному підході до вивчення поетики Е.Дікінсон. Інтерпретаційний аналіз був використаний для розкриття вербального і концептуального аспектів текстів, що дозволило прослідкувати взаємозалежність форми тексту та змісту словесно-поетичних образів. Для дослідження мовленнєвого матеріалу, зокрема вивчення ідіолекту авторки, було застосовано компонентний аналіз. За допомогою стилістичного аналізу розглядалися тропи і фігури та аналізувався зміст ключових словесно-поетичних образів у текстах Е.Дікінсон. Метод концептуального аналізу використовувався для дослідження метафор поетичних текстів авторки з метою встановлення особливостей її когнітивного стилю. Кількісний аналіз залучено для підтвердження типовості тих чи інших тенденцій у вербалізації образів у текстах Е.Дікінсон.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше здійснено дослідження поетики Е.Дікінсон на основі інтеграції лінгвостилістичного та когнітивного підходів до вивчення віршованих текстів. На матеріалі віршів Е.Дікінсон виявлено такі складники поетики, як ідіостиль, ідіолект і когнітивний стиль, та особливості їх взаємодії, так само, як і важливість впливу позамовного контексту на поетику автора. Новим є аналіз авторської граматичної системи текстів Е.Дікінсон та пояснення механізмів функціонування вживаних нею граматичних структур.
Теоретичне значення роботи полягає у тому, що виявлення ключових ознак поетики Е.Дікінсон у межах когнітивної парадигми є внеском у розробку теоретичних положень когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики, зокрема дослідження специфіки ідіостилю, ідіолекту, когнітивного стилю автора та позамовного контексту. Результати дослідження також сприяють розвиткові теоретичних підвалин поетики і теорії образів завдяки розробленню нової методики вивчення поетики окремого автора шляхом інтеграції методів та методик лінгвостилістики, когнітивної лінгвістики й когнітивної поетики.
Практичне значення розробки комплексної методики дослідження поетики Е.Дікінсон полягає у можливості застосування її основних положень та висновків у теоретичних курсах з філологічних дисциплін, зокрема лексикології (розділи Семантична структура слова”, Семасіологія”), стилістики англійської мови (розділи Поетичні тропи й фігури мовлення”, Стилістика тексту”), у спецкурсах із когнітивної поетики, теорії та історії світової літератури (розділ Американська поезія”), на практичних заняттях із інтерпретації художнього тексту та при написанні наукових робіт з англійської філології.
На захист виносяться такі положення:
1. Поетикою Е.Дікінсон є система мовно-мовленнєвих і концептуальних авторських преференцій, характерних для поетичних текстів авторки. Їх системність виявляється через аналіз лінгвостилістичного оформлення віршованого мовлення й когнітивних та семантичних способів вираження змісту тексту.
2. Складниками поетики авторки виступають характерні ознаки її ідіостилю, ідіолекту і когнітивного стилю, які, взаємодіючи між собою, виявляються в гармонії форми і змісту поетичного тексту.
3. Ідіолектом Е.Дікінсон є особливості індивідуально-авторського мовлення, а саме, преференції авторки у відборі і застосуванні певних лексико-граматичних та номінативних одиниць, що детермінується її мовною компетенцією, поетичною майстерністю, досвідом комунікації та специфікою когнітивних операцій, пов’язаних із процесами сприйняття світу і його відображення за допомогою мовних засобів.
4. Ідіостилем авторки є її спосіб відображення зовнішнього та внутрішнього світу у мовленні за допомогою індивідуальної системи виразових засобів та стилістичних прийомів, що забезпечують специфічну образність її поетичного тексту.
5. Когнітивний стиль розглядається як характерні риси концептуалізації світу авторкою, що виявляється повторюваним ужитком ключових словесно-поетичних образів і метафоричних концептів та їх певною комбінаторикою на вербальному й концептуальному рівнях текстів.
6. Поетика Е.Дікінсон визначається особливостями взаємодії ідіостилю, ідіолекту і когнітивного стилю авторки, що зазнають впливу не лише специфіки її концептуальної картини світу, а й концептуальної картини світу американської нації, представником якої вона є.
Апробація результатів дослідження була здійснена на чотирьох міжнародних конференціях і семінарах: Актуальні проблеми американознавства” (Київ, 2004 р.); Cultural Research: Challenges for the 3rd Millennium” (Київ, 2004 р.); Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики” (Горлівка, 2005 р.); Cultural Research: Challenges for the 3rd Millennium-2” (Київ, 2005 р.); на шести міжвузівських та науково-практичних конференціях: Мови і культури у сучасному світі” (Київ, 2003 р.), Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2004 р.); Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004 р.), Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005 р.), Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики в контексті євроінтеграції” (Київ, 2006 р.), 60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє” (Київ, 2006 р.).
Публікації. Основний зміст дисертації відображено у семи одноосібних статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях ВАК України (3,63 др. арк.), та в тезах однієї наукової конференції. Загальний обсяг публікацій 3,76 др. арк.
Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової і довідкової літератури та джерел ілюстративного матеріалу 313 позицій, з яких 184 іноземними мовами. Загальний обсяг праці разом із бібліографією становить 199 сторінок, з яких 168 сторінок текст дисертації. Робота містить 3 таблиці та 5 рисунків.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної проблематики, з’ясовано мету та завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито новизну, теоретичне та практичне значення висновків, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі Теоретичні засади дослідження поетики Е.Дікінсон” висвітлено основні теоретичні положення, на яких базується концептуальний апарат дослідження, розглянуто та систематизовано існуючі підходи до вивчення поетичних текстів Е.Дікінсон і сформульовано визначення терміна поетика” у ракурсі когнітивної лінгвістики й когнітивної поетики. У розділі розроблено комплексну методику аналізу поетики автора на основі інтегрованого розгляду вербального й концептуального аспектів віршованих текстів і вияву специфіки взаємозв’язку форми та змісту творів.
У другому розділі Лінгвостилістичний аспект поетики Е.Дікінсон” досліджено основні закономірності організації поетичних текстів авторки на основі аналізу їх фонетико-графічного, лексичного і синтаксичного рівнів, виявлено системність взаємодії лексичних, семантичних та синтаксичних засобів, характерних для ідіостилю й ідіолекту Е.Дікінсон, визначено способи їх поєднання у тканині тексту та встановлено наявність збігу виразових засобів і стилістичних прийомів у поетичних текстах авторки.
У третьому розділі Семантико-когнітивний аспект поетики Е.Дікінсон” виявлено особливості когнітивного стилю авторки, що є концептуальною складовою її поетики, через аналіз ключових авторських концептів і розгляд наскрізних словесно-поетичних образів її віршів та описано центральні образи віршованих текстів Е.Дікінсон.
У загальних висновках підсумовано теоретичні та практичні результати проведеного дослідження й окреслено перспективи подальших пошуків з проблематики дисертації.
Список використаної літератури включає перелік бібліографічних джерел, які є теоретичною базою цього дослідження. Рубриками виділений список довідкових джерел, і окремо подається список джерел ілюстративного матеріалу.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

З розвитком когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики розкриваються нові перспективи для дослідження поетики Е.Дікінсон. Питання необхідності інтегрованого підходу до вивчення поетики її творів постало особливо гостро з огляду на високий ступінь метафоричності та образності текстів, розуміння яких ускладнене фрагментарним та сконденсованими формами вираження смислу через порушення авторкою норм граматики англійської мови і надмірним вживанням тире. Складність та неоднозначність численних, часто інноваційних, словесно-поетичних образів Е.Дікінсон приводила до розмаїття варіантів інтерпретацій її віршів.
Завдяки міждисциплінарному підходу з’явилася змога розглянути поетику творів автора у новому ракурсі. Методика дослідження поетики Е.Дікінсон базується на засадах лінгвостилістики, когнітивної лінгвістики і когнітивної поетики з залученням аналізу позамовного контексту до вивчення текстів. У роботі поєднуються результати розвідки вербального і концептуального аспектів віршованих текстів. На основі такого підходу, у контексті роботи поетика трактується у когнітивному ключі як системність зв’язків між лінгвістичним оформленням віршованого мовлення і когнітивно-семантичними способами вираження їхнього змісту. Це сприяє гармонічній відповідності змісту поетичного тексту та його форми.
Складниками поняття „поетики” є ідіостиль, ідіолект і когнітивний стиль авторки, що знаходять вияв у її віршованих текстах. Під час дослідження поетики Е.Дікінсон ці складники розглядаються комплексно з дотриманням принципів когнітивних вчень, де необхідною є інтеграція різних методів та підходів до вивчення мовленнєвого матеріалу. Поетика Е.Дікінсон визначає її творчий здобуток як такий, якому притаманні певні унікальні концептуальні риси залежно від основних характеристик її ідіостилю, ідіолекту та когнітивного стилю, де позамовний контекст слугує призмою, через котру переломлюється концептуальна специфіка вираження словесно-поетичних образів у віршах на шляху до відтворення читачем.
Ідіолект та ідіостиль досліджуються в межах лінгвостилістичного аспекту розвідки шляхом аналізу вербальних одиниць поетичних текстів Е.Дікінсон. Діапазон лінгвостилістичного дослідження виразових засобів і стилістичних прийомів розширюється додатковим введенням елементів паралельного розгляду словесно-поетичних образів і позамовного контексту.
Лінгвостилістичний аналіз мовленнєвих одиниць тексту є необхідним етапом комплексного дослідження поетики Е.Дікінсон, оскільки саме текст є тією площиною, де виявляються характерні ознаки ідіолекту та ідіостилю поетеси. Він фіксує унікальність світосприймання авторки і відповідні способи концептуалізації дійсності у вигляді мовленнєвих виразів.
Відхилення від норм граматики є характерним для авторського стилю Е.Дікінсон, тоді як самі віршовані тексти є змістовно цілісними, що дозволяє виявити авторську систему граматики в її віршах. Експресивність та образність віршів поетеси досягаються завдяки її авторській граматичній системі, де порушення загальноприйнятих норм англійської мови через присутність інверсій та еліпсисів компенсується частотністю і комбінаторикою їх вживання.
Паралельні конструкції, включаючи анафору та епіфору, антитезу, порівняння та градацію, слугують ключовими стилістичними прийомами, що визначають ідіостиль Е.Дікінсон і таким чином є формуючими елементами її поетики. У текстах авторки спостерігається накопичення стилістичних прийомів, словесно-поетичних образів та концептуальних образів у межах одного вірша.
Конвергенція виразових засобів і стилістичних прийомів, характерна для поетики Е.Дікінсон, сприяє глибокій смисловій наповненості концептуальних образів. Це пояснюється тим, що творчий підхід авторки до віршотвору і поетична майстерність не дозволяють їй замислюватися про необхідність вживання слів, потрібних лише для дотримання рими та утворення правильних синтаксичних структур речень, інакше це призвело б до втрати повноти змісту, котрий вона прагне донести. Смислова концентрація текстів Е.Дікінсон полягає у їх високій образності, що асоціюється з емоційним розрядом завдяки ефекту очуднення, який виникає в результаті неконвенційності форми речень та вживання пунктуаційних знаків.
Фрагментарність” мовлення та перенасичення віршів Е.Дікінсон тире сприяють глибині смислового наповнення, стимулюючи читача експериментувати з баченням словесно-поетичних образів завдяки реконструкції пропущених елементів речень залежно від особливостей світогляду читача.
Індивідуально-авторська граматика Е.Дікінсон базується на конвергенції стилістичних засобів і прийомів та концептуальних складових образів за принципами іконічності. Е.Дікінсон системно використовує інверсії, повтори, паралельні конструкції, тропи, синестезію та словесно-поетичні образи, де взаємопов’язаними є синтаксична форма, зміст вірша і смисл концепту. Такий підхід сприяє більш яскравому та близькому до візуальних видів мистецтва відтворенню дійсності, що є ще однією характерною ознакою поетики авторки. Значна кількість віршованих текстів Е.Дікінсон завдяки іконічності (зокрема застосування інверсій, паралельних конструкцій, фонетичного оформлення тощо), дозволяють читачеві побачити” словесно-поетичні образи у вигляді ментальної картинки.
Когнітивний стиль Е.Дікінсон розглядається у руслі когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики. Особливості концептуальної структури поетичних текстів авторки виявляються за допомогою концептуального аналізу з метою вилучення концептуальних метафор. Концептуальні метафори в поетичних текстах Е.Дікінсон різноманітні, а їх найбільша оригінальність досягається тоді, коли вони накладаються одна на одну або взаємопов’язані в межах одного вірша. Ключовими концептуальними метафорами у віршованих текстах Е.Дікінсон є контейнер, верх / низ та рух, де рух є складовою метафор життя це подорож у просторі, життя це подорож у просторі та часі й життя це циклічний рух.
Такі позамовні фактори, як освіченість Е.Дікінсон, її усамітнення та обмеженість життєвого досвіду через майже виняткове споглядання батьківського дому й навколишньої природи, формують її світогляд та впливають на типові ознаки і вербального, і концептуального складників її віршів. Світоглядні установки поетеси детерміновані її усамітненим життям через можливу хворобу чи душевну травму та виявляються як концепти, де превалюють контейнер та рух у їх різних виявах (наприклад, відкритий / закритий, прямий / циклічний) залежно від локалізації образу на векторі позитив-негатив”.
Для поетичних текстів Е.Дікінсон властивим є вживання заперечної частки не”, що позначає нереальні чи неможливі події, через часте зображення ситуацій, які ніколи не відбувались, не відбудуться чи не можуть відбутися з причини обмеженого реального життєвого досвіду авторки.
Усамітнений спосіб життя Е.Дікінсон детермінує шляхи концептуалізації дійсності поетесою, через що її концептуальна картина світу містить такі індивідуально-авторські метафори, як життя це подорож морем, смерть це невід’ємний елемент буття, та виявляє тенденцію до метонімізації образів через обмеженість життя стінами батьківського дому (зокрема вживання однини замість множини, частини для позначення цілого).
Стереотипність словесно-поетичних образів у текстах Е.Дікінсон полягає у зверненні до об’єктів природи, як от квітів, комах, птахів, гір тощо, що також зазнає впливу способу життя авторки, зокрема її усамітнення з природою. Новообрази виникають тоді, коли поетеса очуднює традиційні поетичні образи через надання їм незвичних ознак, що часто виявляється в персоніфікації.
У текстах Е.Дікінсон часто спостерігається референція на малий розмір, оскільки авторка звертає увагу на непримітних представників природи (наприклад, малинівку, гусінь, маргаритку). Як результат, своєрідність поетики авторки досягається значною наповненістю її віршованих творів зоо-образами та фіто-образами (птаха, бджоли, метелика, квітки тощо) через виняткову роль природи, яка має значний вплив на формування її концептуальної картини світу.
Віршовані тексти Е.Дікінсон є експресивними і належать до категорії поезій із концентрованим / екстраординарним забарвленням, що слугує доказом високого ступеню чуттєвості авторки, адже у її віршах неживим речам притаманні такі людські почуття, як радість, переживання тощо, емоції можуть бути кольоровими чи мати смак. Вірші Е.Дікінсон містять значну кількість сенсорних метафор, що дозволяє їй більш образно зобразити навколишній світ, влучно вловлюючи його найбільш типові риси та ознаки.
Світогляд авторки визначається загостреним сенсорним сприйняттям дійсності з яскравими і концентрованими барвами та незвичними мапуваннями між основними візуальними, слуховими, тактильними і смаковими якостями об’єктів навколишньої дійсності. Окрім застосування конвенційної кольорової гами для позначення предметів, для авторки характерними є і власні переконання у вживанні кольорів. Наприклад, вона уникає традиційний чорний колір у віршах з провідною тематикою смерті і замінює його срібним.
Не дивлячись на те, що автор зазвичай не має асоціюватися з ліричним героєм його творів, висновки, отримані в результаті комплексного дослідження поетики Е.Дікінсон, дозволяють стверджувати про високий ступінь присутності авторського Я” у віршованих текстах авторки. Поясненням цьому може бути неконвенційний стиль життя поетеси. Уникнення Е.Дікінсон спілкування з людьми приводить її до необхідності висловлювання особистісних почуттів шляхом написання віршів, які слугують медіатором її спілкування з навколишнім світом, набуваючи високого ступеню авторської персоніфікації.
У випадках, коли Е.Дікінсон говорить від власного імені, сприймати її твори в автобіографічному ключі нераціонально, оскільки вона компенсує недостатність спілкування з людьми, відправляючись у подорож” своєї уяви чи створюючи собі уявних друзів за браком реального досвіду соціалізації. Відповідно, ліричне Я” авторки виступає складником її когнітивного стилю.
У результаті дослідження поетики Е.Дікінсон у когнітивному руслі ми дійшли висновку про її унікальність, оскільки особливості ідіолекту, ідіостилю та когнітивного стилю поетеси свідчать про те, що авторка не є заангажованою традиційним суспільним баченням канонів життя. Попри те, що вона не ігнорує літературних надбань сучасності, завдяки самоізоляції авторка пропонує неканонічний погляд на духовні цінності через змогу зосередитися на внутрішньому світі переживань, оминаючи значний вплив суспільних канонів. Це знаходить вияв у концептуальному наповненні текстів із превалюванням емотивності оповіді та точності зображення ключових образів шляхом фокусування уваги на їх домінантних характерних ознаках.
Подальшим перспективним напрямком розвідки поетичного здобутку Е.Дікінсон може бути лінгвокогнітивне дослідження її поетики у контрастуванні з поетикою українських авторів, що дозволить глибше інтерпретувати особливості концептуалізації світу представниками різних націй та розкрити спільні універсальні категорії.
Виявлення основних складових поетики автора та розробка методики її дослідження у когнітивному руслі теж є актуальною у плані подальших розвідок поетики авторів не лише поетичних, а й прозових текстів. Ми також убачаємо доцільним аналіз еволюції поетики авторки залежно від етапів її творчості. Так само важливими можуть бути знахідки компаративного підходу до вивчення поезій та листів Е.Дікінсон, для якої не існує чіткої стильової межі між написанням віршів та листів. Порівняльний аналіз такого корпусу текстів авторки, у свою чергу, сприятиме з’ясуванню нових аспектів її поетики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алісеєнко О.М. Особливості художнього простору та часу в романі А.Мердок The Nice and The Good”: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: / Дніпропетровськ. нац. ун-т. Дніпропетровськ, 2001. 18 с.
2. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории: Пер. с древнегреч. Минск: Литература, 1998. 1388 с.
3. Арнольд И.В. Стилистика: Современный английский язык. М.: Флинта: Наука, 2004. 384 с.
4. Бабій І.М. Семантико-естетичні особливості колірного епітета у поезії Лесі Українки // Вісник Житомирськ. держ. пед. ун-ту. 2001. №7. С. 8-11.
5. Балла Е.Ю. Василь Пачовський лірик: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Прикарпатськ. ун-т ім. В.Стефаника. Івано-Франківськ, 2002. 20 с.
6. Барабаш С.Г. Творчість Ліни Костенко в ідейно-художньому контексті літературної доби: Автореф. дис. ... д-ра філол. наук / Львівськ. нац. ун-т ім. І.Я.Франка. Львів, 2004. 44 с.
7. Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике // Вопросы литературы и эстетики: Исследования разных лет. М.: Художественная литература, 1975. 502 с.
8. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. 2-е изд. М.: Искусство, 1986. 445 с.
9. Башук А.І. Ключові концепти поетичної картини світу М.Гумільова в метафоричному осмисленні: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 2002. 21 с.
10. Безребра Н.Ю. Взаємозв’язок іконічності та метафорики в поетичному здобутку Емілі Дікінсон // Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний стиль (Філологія, педагогіка, психологія): Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО. Вип. 10. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. С. 168-173.
11. Безребра Н.Ю. Засоби виразності в поезії Емілі Дікінсон як конституенти образу автора // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. Вип. 13. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. С. 43-47.
12. Безребра Н.Ю. Комплексний підхід до аналізу особливостей поетики Е.Дікінсон: теоретична значущість та перспективи дослідження // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. Вип. 18. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2007. С. 3-6.
13. Безребра Н.Ю. Контекстуальний аспект розвідки образу автора в поезії Емілі Дікінсон // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: Зб. наук. пр. Вип. 11. К.: Київськ. нац. авіац. ун-т, 2005. С. 127-136.
14. Безребра Н.Ю. Концептуальні метафори авторського стилю Емілі Дікінсон: лінгвокогнітивний аспект // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2004. Т. 46. С. 168-176.
15. Безребра Н.Ю. Образи природи в поезії Емілі Дікінсон: семантико-когнітивний аспект // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: Зб. наук. пр. Вип. 10. К.: Київськ. нац. авіац. ун-т, 2005. С. 111-119.
16. Безребра Н.Ю. Особливості авторського стилю Емілі Дікінсон: лінгвокогнітивний аспект // Матеріали ІІ Міжвузівської конференції молодих учених Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”. Донецьк: ДонНУ, 2004. С. 30-32.
17. Безребра Н.Ю. Стилістичні прийоми в авторському стилі Емілі Дікінсон як провідний аспект образу автора // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. Вип. 7. К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2005. С. 5-10.
18. Белинский В.Г. Сочинения В.Г.Белинского: В 4 т. СПб.: Типография Экономия, 1907. Т. 2: Разделение поэзии на роды и видыю С. 477-542.
19. Бехта T. Ментальні моделі як основа репрезентації знань та інтерпретації дискурсу // Вісник СумДУ. Вип. 62, №3. 2004. C. 30-34.
20. Бєлєхова Л.І. Аналогове мапування у поетичному тексті (на матеріалі американської поезії) // Вісник Житомирськ. держ. пед. ун-ту. 2001. №8. С. 148-152.
21. Бєлєхова Л.І. Іконічність в американських поетичних текстах // Вісник КНЛУ. Серія Філологія. 2004. Т. 7, №2. С. 60-65.
22. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: Дис. д-ра філол. наук: 10.02.04. Захищена 10.10.2002. К., 2002. 476 с.: іл. Бібліогр.: с. 392-461.
23. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії). Херсон: Айлант, 2002. 367 с. Бібліогр.: с. 298-353.
24. Бєлєхова Л.І. Стереотипні словесні образи в американській поезії // Вісник КНЛУ. Серія Філологія. 2001. Т. 4, №1. С. 39-54.
25. Блок А.А. Собрание сочинений: В 6 т. М.: Правда, 1971. Т. 5: О лирике. С. 117-144.
26. Блок А.А. Собрание сочинений: В 6 т. М.: Правда, 1971. Т. 5: О романтизме. С. 473-484.
27. Бровко О.О. Лірика Миколи Руденка: Проблеми поетики: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Кіровоградськ. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. Кіровоград, 2001. 20 с.
28. Бумбур Ю.Н. К вопросу об авторской субъективности и ее компонентах // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали ІІ Міжвузівської конференції молодих учених, 12-13 лютого 2004 р. Донецьк: ДонНУ, 2004. С. 54-55.
29. Буркут К.С. Зіставно-порівняльна характеристика словесно-образних систем О.Олеся, П.Тичини, М.Рильського: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / НАН України. Ін-т мовозн. ім. О.О.Потебні. К., 2003. 16 с.
30. Бурлакова І.В. Творчість Уласа Самчука: Проблеми індивідуального стилю: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: / Харківськ. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. Харків, 2001. 19 с.
31. Веселовский А.Н. Историческая поэтика / Сост. Мочалов В.В. М.: Высшая школа, 1989. 406 с.
32. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.: Изд-во АН СССР, 1963. 255 с.
33. Волощук І.І. Засоби інтенсифікації іронічної оцінки // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнародної наукової конференції, 24-25 листопада 2004 р. Чернівці: Рута, 2004. С. 34-35.
34. Воробйова О.П. Когнітивна поетика в Україні: напрями досліджень // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнародної наукової конференції, 24-25 листопада 2004 р. Чернівці: Рута, 2004. С. 37-38.
35. Воробйова О.П. Когнітивна поетика: здобутки і перспективи // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. 2004. Вип. 635. С. 18-22.
36. Воробьёв Г.Г., Иванова Е.Л. Некоторые аспекты американского национального характера // Американский характер: Очерки культуры США. М.: Наука, 1991. С. 191-204.
37. Воробьёва О.П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межъязыковая коммуникация): Дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.19. Захищена 25.10.1993. М., 1993. 382 с.: іл. Бібліогр.: с. 353-382.
38. Воробьёва О.П. Стилистика текста // Стилистика английского языка: Учебник / Мороховский А.Н., Воробьёва О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В. К.: Выща школа, 1991. С. 200-234.
39. Воробьёва О.П. Художественная семантика: когнитивный сценарий // С любовью к языку: Сб. научн. трудов. - М., Воронеж: ИЯ РАН Воронежск. гос. ун-т, 2002. - С. 379-384.
40. Гаврилов А.Г. Эмили Дикинсон: жизнь в творчестве // Стихотворения Эмили Дикинсон: Сборник / Составл. Гавриловой М.Т. На английском языке с параллельным русским текстом (перевод Гаврилова А.Г.). М.: ОАО Издательство Радуга, 2001. C. 17-46.
41. Гачев Г.Д. Национальные образы мира: Космо-Психо-Логос. М.: Изд. группа Прогресс-Культура, 1995. 480 с.
42. Генсецький І.В. Лексичний повтор як засіб вираження авторської модальності та семантичної зв’язності тексту // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнародної наукової конференції, 24-25 листопада 2004 р. Чернівці: Рута, 2004. С. 41-43.
43. Герасимова Ю.В. Метафоризация в поэзии и прозе И.А. Бунина: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.02. К., 1995. 174 с.
44. Гірняк М.О. Авторська свідомість як метатекстуальна категорія // Вісник Житомирськ. держ. пед. ун-ту. 2004. №15. С. 122-126.
45. Гладьо С.В. Емотивність художнього тексту: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної прози): Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Київськ. держ. лінгв. ун-т. К., 2000. 20 с.
46. Грижак Л.М. Ознаки авторського стилю у способі вживання неозначеного артикля в романі Джейн Остін Pride and Prejudice” // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнародної наукової конференції, 24-25 листопада 2004 р. Чернівці: Рута, 2004. С. 62-64.
47. Губарева Г.А. Семантика та стилістичні функції кольоративів у поетичній мові Ліни Костенко: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Харківськ. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. Харків, 2002. 18 с.
48. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. 1994. №4. С. 17-33.
49. Должикова Т.І. Мовна особистість Пантелеймона Куліша: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / НАН України. Ін-т мовозн. ім. О.О.Потебні. К., 2004. 21 с.
50. Долинин К.А. Стилистика французского языка. 2-е изд. дораб. М.: Просвещение, 1987. 303 с.
51. Дубенко О.Ю. Роль фонічної структури слова у створенні поетичного образу (на матеріалі сучасної англійської поезії) // Вісник КНЛУ. Серія Філологія. Т. 3, №1. 2000. С. 66-71.
52. Егорова Н.А. Роль цветообозначения в создании образа пейзажа в английском романе // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали ІІ Міжвузівської конференції молодих учених, 12-13 лютого 2004 р. Донецьк: ДонНУ, 2004. С. 121-123.
53. Ермоленко С.С., Жлуктенко Ю.А. Методологические основы новых направлений в мировом языкознании. К.: Наукова думка, 1991. 379 с.
54. Ємець О.В. Семантика, синтактика та прагматика тропів в аспекті поетизації художньої прози (на матеріалі оповідань Ділана Томаса): Автореф. дис... канд. філол. наук / Київськ. держ. лінгв. ун-т. К., 2000. 19 с.
55. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: Типы фреймов // Вісник Черкаськ. ун-ту. Вип. 11. 1999. С. 12-25.
56. Зубак Л.О. Творчість Феодосія Рогового: проблематика і стиль: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: / Кіровоградськ. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. Кіровоград, 2000. 20 с.
57. Инцкирвели Д.Д. Поэтический путь Эмили Дикинсон: Автореф. дис. ... канд. филол. наук / Тбилисск. ун-т. Тбилиси, 1975. 30 с.
58. Івасюк О.Я. Семантика образу у віршованому тексті (епідигматичний аспект віршотворення) // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнародної наукової конференції, 24-25 листопада 2004 р. Чернівці: Рута, 2004. С. 100-101.
59. Казьменков Ю.В. Специфіка когнітивного стиля Вільяма Карлоса Вільямса (на матеріалі тексту Присвята клаптику землі”) // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2004. Т. 46. С. 210-216.
60. Кашкин И.А. Эмили Дикинсон // Для читателя-современника: Статьи и исследования. М.: Советский писатель, 1968. С. 177-191.
61. Кевешлігеті О.В. Поезія Юлія Боршоша-Кум’ятського: ідейно-художня еволюція: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / НАН України. Ін-т літ-ри ім. Т.Г.Шевченка. К., 2001. 20 с.
62. Князева Н.А., Максименко И.Ю. Национально-культурная обусловленность цветовых обозначений // Культура народов Причерноморья. 2003. №42.
С. 50-54.
63. Ковальська І.В. Колористика як перекладознавча проблема (на матеріалі українських і англомовних художніх текстів): Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2001. 19 с.
64. Колесник Д.М. Концептуальний простір авторської метафори у творчості А.Мердок: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Київськ. держ. лінгв. ун-т. Черкаси, 1996. 18 с.
65. Коломієць З.Г. Поняття мовна особистість” у лінгвокультурологічному трактуванні // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнародної наукової конференції, 24-25 листопада 2004 р. Чернівці: Рута, 2004. С. 126-128.
66. Конопацька Я.О. Метафора як спосіб утворення семантичних неологізмів у сучасній французькій мові // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнародної наукової конференції, 24-25 листопада 2004 р. Чернівці: Рута, 2004. С. 133-135.
67. Костюк В.І. Поетика фрагменту і художня цілісність твору: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / НАН України. Ін-т літ-ри ім. Т.Г.Шевченка. К., 2000. 17 с.
68. Кравченко М.В. Мова і стиль творів Бориса Грінченка: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / НАН України. Ін-т укр. мови. К., 2001. 20 с.
69. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. М.: Ин-т языкознания РАН, Тамбовск. гос. ун-т., 1997. 327 с.
70. Кузьменко О.В. Поетика Василя Голобородька: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Харківськ. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. Харків, 2003. 18 с.
71. Кухаренко В.А. Інтерпретація тексту: Підручник для студентів старших курсів філологічних спеціальностей. Вінниця: Нова Книга, 2004. 272 с.
72. Лиманцева С.Н. Поэтическое в искусстве. М.: Искусство, 1966. 175 с.
73. Лисенко Н.О. Метафора і символ у поетичному ідіостилі Тодося Осьмачки: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Харківськ. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. Харків, 2003. 18 с.
74. Лихошерст Н.И. Стилистический синтаксис // Стилистика английского языка: Учебник / Мороховский А.Н., Воробьева О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В. К.: Выща школа, 1991. С. 137-163.
75. Любiмцева Л.М. Особливості поетики М.О.Волошина: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Дніпропетровськ. держ. ун-т. Дніпропетровськ, 2000. 16 с.
76. Макаренко Л.В. Психологічні метафори в поезії Юрія Клена // Вісник Житомирськ. держ. пед. ун-ту. 2004. №16. С. 197-198.
77. Маковська Н.М. Культурно-соціумні знання у когнітивному просторі мовної особистості // Культура народов Причерноморья. 2003. №37. С. 56-59.
78. Марчук О.І. Структурно-типологічні параметри порівняльних конструкцій в ідіостилі М.М. Коцюбинського: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Одеськ. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. Одеса, 2003. 17 с.
79. Матвєєва Т.П. Метафора як виразник стилю М.М.Коцюбинського: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Одеськ. держ. ун-т ім. І.І.Мечникова. Одеса, 1996. 17 с.
80. Минский М. Фреймы для представления знаний. М.: Энергия, 1979. 150 с.
81. Мороховский А.Н. Некоторые общетеоретические проблемы стилистики // Стилистика английского языка: Учебник / Мороховский А.Н., Воробьева О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В. К.: Выща школа, 1991. С. 7-49.
82. Москаленко Н.О. Поетика художнього простору у творчості Ольги Седакової: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Дніпропетровськ. нац. ун-т. Дніпропетровськ, 2001. 21 с.
83. Неборсина Н.П. Синтаксис стихотворной речи как предмет лингвопоэтического исследования (на материале английской и американской поэзии ХVI-XX вв.): Автореф. дис. ... д-ра филол. наук / Моск. гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. М., 1997. 42 с.
84. Нікітюк І.В. До питання про системний лінгвостилістичний аналіз ідіостилю // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали ІІ Міжвузівської конференції молодих учених, 12-13 лютого 2004 р. Донецьк: ДонНУ, 2004. С. 232-234.
85. Норенко Е. Метафора: семантика и типы // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали II Міжвузівської конференції молодих учених, 12-13 лютого 2004 р. Донецьк: ДонНУ, 2004. С. 237-239.
86. Павлычко С.Д. Философская поэзия американского романтизма (поэтическое творчество Ралфа Уолдо Эмерсона и Эмили Дикинсон): Автореф. дис. ... канд. филол. наук / Киевск. гос. ун-т им. Тараса Шевченко. К., 1984. 23 с.
87. Павлычко С.Д. Философская поэзия американского романтизма. Эмерсон. Уитмен. Дикинсон. К.: Наукова думка, 1988. 232 с.
88. Пастушенко Т.В. Колірна номінація як елемент вторинної мовної картини світу (на матеріалі сучасної англійської мови): Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Київськ. держ. лінгв. ун-т. К., 1998. 16 с.
89. Переверза Е.Б. Метафора как единица замещения // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнародної наукової конференції, 24-25 листопада 2004 р. Чернівці: Рута, 2004. С. 228-230.
90. Переломова О.С. Ідіостиль Валерія Шевчука: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / НАН України. Ін-т укр. мови. К., 2002. 18 с.
91. Петрухіна Л.Е. Образи природи як стани екзистенції у поезії (теоретичний аспект): Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Львівськ. нац. ун-т ім. І.Я.Франка. Львів, 2000. 19 с.
92. Полежаєва Т.В. Особливості сюжету і фабули в структурі ліричного твору (на матеріалі української та російської поезії XIX-XX ст.): Автореф. дис. ... канд. філол. наук / НАН України. Ін-т літ-ри ім. Т.Г.Шевченка. К., 2000. 16 с.
93. Полюжин М.М. Про когнітивно-прагматичні процедури декодування” тексту // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнародної наукової конференції, 24-25 листопада 2004 р. Чернівці: Рута, 2004. С. 237-239.
94. Потебня А.А. Теоретическая поэтика / Сост. Муратов А.Б. М.: Высшая школа, 1990. 344 с.
95. Потебня А.А. Эстетика и поэтика. М.: Искусство, 1976. 614 с.
96. Потебня О.О. Думка й мова // Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів: Літопис, 1996. С. 23-39.
97. Пригодій С.М. Українська філософія серця та американський трансценденталізм / Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2002. 232 с.
98. Рарицький О.А. Василь Стус: еволюція поетичного мислення: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2000. 19 с.
99. Реформатский А.М. Поэтика (структура сюжета у Л.Толстого) // Лингвистика и поэтика / Сост. Виноградов В.А. М.: Наука, 1987. С. 180-259.
100. Руссова С.М. Типологія образу автора в ліричному тексті (на матеріалі російської та української поезії ХХ століття): Автореф. дис. ... д-ра філол. наук / НАН України. Ін-т літ-ри ім. Т.Г.Шевченка. К., 2003. 40 с.
101. Рядчикова Е.Н., Ахмадеева С.А. Аппликативная метафора как особенность идиостиля Марины Цветаевой // Языковая личность: экспликация, восприятие и воздействие языка