Літовка-Деменіна Світлана Григорівна Формування готовності май­бутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльнос­ті в процесі професійної підготовки

brief description

Літовка-Деменіна Світлана Григорівна, завідувач бібліотеки Київського державного коледжу туризму та готельного господарства: «Формування готовності май­бутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльнос­ті в процесі професійної підготовки» (13.00.04 - теорія і методика професійної освіти). Спецрада Д 20.051.01 у ДВНЗ «Прикарпатський національний університет іме­ні Василя Стефаника»

Київський університет туризму, економіки і права
Міністерства освіти і науки України
ДВНЗ «Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника»
Міністерства освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ЛІТОВКА-ДЕМЕНІНА СВІТЛАНА ГРИГОРІВНА
УДК 378.04:338.48
ДИСЕРТАЦІЯ
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ
ТУРИЗМУ ДО ЕКСКУРСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОЦЕСІ
ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
13.00.04 - теорія і методика професійної освіти
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело Літовка-Деменіна С.Г.
Науковий керівник - Любарець Владислава Вікторівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри менеджменту інноваційних технологій соціокультурної діяльності
Київ - 2018

ЗМІСТ
ВСТУП 18
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ТУРИЗМУ 26
1.1 Основні тенденції розвитку туризму в Україні як сфери науково- практичної діяльності 26
1.2 Організація підготовки студентів до екскурсійної діяльності в процесі професійної туристичної освіти як педагогічна проблема 44
1.3 Наукова проблематика формування готовності фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі туристичної освіти 57
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ТУРИЗМУ ДО ЕКСКУРСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ 76
2.1 Характеристика стану підготовки студентів до екскурсійної діяльності в умовах професійної туристичної освіти 76
2.2 Моделювання процесу формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в умовах професійної освіти. 94
2.3 Організаційно-методичний процес формування готовності до екскурсійної діяльності майбутніх фахівців сфери туризму 106
РОЗДІЛ ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ТУРИЗМУ ДО ЕКСКУРСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 117
3.1 Передумови формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності у вищих закладах освіти України... 117
3.2 Впровадження спецкурсу «Організація екскурсійної діяльності» у процес професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму 132
3.3 Результати дослідницько-експериментальної роботи 157
ВИСНОВКИ 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176
ДОДАТКИ 201

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВНЗ - Вищий навчальний заклад ВТО - Всесвітня туристична організація ДПС - Державна податкова служба ООН - Організація об’єднаних націй США - Сполучені Штати Америки Рис. - рисунок
ЮНЕСКО - Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO)
ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України процесами глобалізації, інтеграції та інформатизації суспільства обумовлено принципово нові вимоги до професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України. Реформи, які відбуваються в науці й освіті, спрямовані на забезпечення всебічного розвитку та професійної підготовки майбутніх фахівців задля досягнення ними високого економічного ефекту у самостійній діяльності. Якісна освіта є неодмінною умовою забезпечення сталого демократичного піднесення суспільства, консолідації усіх його інституцій, гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості. Це вимагає обґрунтування інноваційних підходів до професійної підготовки фахівців з урахуванням вимог конкретних галузей господарства, зокрема і сфери туризму.
Її динамічний розвиток закономірно посилює інтерес до проблем конкурентоспроможності фахівців на ринку туристичних послуг. Сучасний туризм є однією із провідних і найбільш динамічних сфер світового господарства, завдяки якій розвиваються об’єкти та інфраструктура із урахуванням місцевих культурних, політичних та історичних традицій. Істотний вплив туризму на головні сектори національної економіки забезпечує можливості для зайнятості населення унаслідок створення нових робочих місць. Відповідно, в Україні туризм посідає значне місце у формуванні валового внутрішнього продукту та активізації зовнішньоторговельного балансу.
Новітні тенденції розвитку сфери туризму спрямовані на зростання висококваліфікованих фахівців задля забезпечення ефективності професійної взаємодії зі споживачами екскурсійних послуг. Відтак, важливого значення набувають пошук і реалізація шляхів ефективного формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності, що і зумовлює актуальність порушеної проблеми.
Концептуальні засади професійної підготовки фахівців туризму закладено в Законах України «Про вищу освіту» (2014), «Про туризм» (2003), у Державній програмі розвитку туризму на 2002-2010 рр. (2002), Стратегії розвитку сфери туризму і курортів України на період до 2022 року (2013), в яких наголошено на необхідності її удосконалення задля забезпечення конкурентоспроможності майбутніх фахівців на ринку туристичних послуг.
У дослідженнях різних аспектів проблеми професійної підготовки фахівців туризму приділено належну увагу вчених. Зокрема, це: професійна підготовка кадрів для туристичної сфери (О. Баглай [9-11], А. Віндюк [27; 28],
М. Галицька [39], Р. Загнибіда [79-80], Г. Зайчук [81], Л. Козак [111], В. Лозовецька [140; 141], О. Любіцева [145; 146], В. Любарець [144],
М. Мальська [151], Г.Матвєєва [157], Л. Сакун [181], Т. Сокол [190-191], В. Федорченко [199-203], Н. Фоменко [206], Г. Цехмістрова [209-211] та ін.); особливості практичної підготовки фахівців туризму (В. Великочий [23], А. Волкова [31; 32], Н. Хмілярчук [207], М. Черезова [212; 213], Г. Щука [221; 222] й ін.; професійна взаємодія (О. Полякова [172], Н. Шигонська [219] та ін.); психолого-педагогічні проблеми спілкування й комунікації в туризмі (С. Александрова [3; 4], Г. Алейнікова [2], Л. Грибова [51], Н. Кобзар [109] та ін.
Результати історико-генетичного аналізу проблем підготовки кадрів для екскурсійної справи представлено у роботах С. Грибанової [49; 50], Т. Дьорової [64; 98], Р. Дьякової [65], О. Костюкової [116], О. Любіцевої [145; 146], Г.Матвєєвої [157], В. Федорченка [199-203] та ін. Окремі аспекти професійної підготовки екскурсовода досліджено О. Житніковою [76].
Особливості професійної освіти, а також фактори, що зумовлюють проектування змісту відповідно до вимог ринку праці, порушено у наукових студіях відомих учених (В. Андрущенко [5], В. Беспалько [16; 17], С. Гончаренко [48], Р. Гуревич [55], І. Зязюн [96-97], О. Любіцева [144; 145], А. Маркова [154],
H. Ничкало [161] та ін.), а методологічні підходи до обґрунтування закономірностей і принципів формування змісту туристичної освіти розкрито в дослідженнях І. Зоріна [93-95], В. Квартальнова [103; 105], А. Коноха [114],
I. Кухти [121], В. Лозовецької [140; 141], Л. Лук’янової [142] Н. Сударєвої [194],
О. Фастовець [198], В. Федорченка [200; 201], Н. Фоменко [206], Н. Хмілярчук [207], Г. Цехмістрової [209-211], Л. Чорної [215] та ін.
Окремі аспекти професійної підготовки майбутніх екскурсоводів досліджено в контексті загальних питань теорії екскурсознавства (Б. Ємельянов [68-70], В. Обозний [163]). Питання підготовки фахівців сфери туризму до різних видів екскурсійної діяльності розглянуто в дисертаційних роботах, у руслі проблеми методичного забезпечення підготовки студентів туристичних ВНЗ до екскурсійної діяльності (О. Житнікова [76], О. Красюк [117]), професійної орієнтації учнів щодо професії «екскурсовод» (О. Казьміна [100]), науково-методичного забезпечення підвищення кваліфікації екскурсоводів (Н. Хуусконен [208]), визначення змісту й методики викладання курсу екскурсознавства (І. Смирнова [189]).
Результати вивчення теоретичної джерельної бази, аналізу практичного досвіду з означеного аспекту проблеми, а також стан туристичної сфери уможливлюють виокремлення на цій підставі низки суперечностей між:
- потребою суспільства у фахівцях туризму, спроможних на високому рівні реалізувати професійну діяльність у різних туристичних структурах і недостатнім рівнем їхньої готовності до екскурсійної діяльності;
- необхідністю підвищення ефективності процесу підготовки майбутніх фахівців туризму й упущеннями у формуванні їхньої готовності саме до екскурсійної діяльності;
- потребою практичної реалізації навичок професійної взаємодії в екскурсійній діяльності зі споживачами туристичних послуг та відсутністю науково обґрунтованих технологій формування готовності фахівців до її здійснення.
Виявлені суперечності між соціальним замовленням туристичної сфери на професійну підготовку конкурентоспроможних фахівців туризму до екскурсійної діяльності, її практичне значення та недостатній рівень теоретичного й методичного забезпечення - зумовили вибір теми дисертації: «Формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної Діяльності в процесі професійної підготовки».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукового дослідження Київського університету туризму, економіки і права «Інноваційні технології в готельно-ресторанному та туристичному господарстві» (державний
реєстраційний номер 0110U002913). Тему дисертації затверджено вченою радою Київського університету туризму, економіки і права (29.09.2014 р., протокол № 1) та узгоджено в Міжвідомчій Раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (25.11.2014 р., протокол № 8).
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель ефективного формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі їх ступеневої професійної освіти.
Відповідно до мети визначено завдання дослідження:
1. Охарактеризувати сучасний стан підготовки фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності.
2. З’ясувати сутність, зміст і структуру готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі їх професійної підготовки.
3. Довести ефективність організаційно-педагогічних умов забезпечення процесу професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму у закладах вищої освіти до екскурсійної діяльності.
4. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність моделі формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі ступеневої професійної освіти.
Об’ єкт дослідження - професійна підготовка фахівців туризму у вищих навчальних закладах України.
Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі їх професійної підготовки у закладах вищої освіти України.
Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань використано такі методи:
- теоретичні: аналіз й узагальнення філософської, теоретико- методологічної, психолого-педагогічної, навчально-методичної та фахової літератури щодо вищої професійної освіти; вивчення сучасного стану проблеми формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в їх професійній підготовці; історико-логічний і системно- структурний аналіз, моделювання, проектування та прогнозування;
- емпіричні: вивчення педагогічного досвіду навчально-практичної діяльності вищих навчальних закладів (спостереження, опитування та бесіди, анкетування, тестування);
- методи математичної статистики з використанням комп’ютерних технологій для опрацювання емпіричних даних, а також обчислення статистичних показників задля доведення ефективності процесу формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в умовах ступеневої підготовки у закладах вищої освіти України.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу здійснено у Київському університеті туризму, економіки і права (м.Київ); ДВНЗ «Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди» (м. Переяслав-Хмельницький); Національному транспортному університеті (м. Київ); Мукачівському державному університеті (м. Мукачево); Інституті професійного росту фахівців туризму і курортів (м.Київ); Київському державному коледжі туризму та готельного господарства (м.Київ). Загалом експериментом охоплено 228 студентів.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше:
- цілісно охарактеризовано сучасний стан процесу підготовки майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності; виявлено низку об’ єктивних суперечностей його теоретичної та практичної реалізації у закладах вищої освіти України;
- теоретично обґрунтовано і експериментально змодельовано процес формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності із низки взаємонеподільних блоків (організаційний, змістовний, конструктивний та діагностико-результативний);
- виокремлено компоненти (аксіологічний, когнітивний, діяльнісний та особистісно-комунікативний), увиразнено критерії, показники й рівні сформованості готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності;
- визначено та доведено ефективність організаційно-педагогічних умов забезпечення процесу формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності (формування особистісного сенсу студентів щодо професійної діяльності й позитивної мотивації їх взаємодії зі споживачами екскурсійних послуг; трансформація змісту підготовки студентів до оволодіння ними комунікативними стратегіями функціонування професійної взаємодії зі споживачами туристичних послуг; реалізація інформаційно-методичного забезпечення навчально-виховного процесу ВНЗ);
- конкретизовано сутність і зміст ключових понять «професійна взаємодія зі споживачами туристичних послуг» та «готовність майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі їх професійної підготовки».
Подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо вдосконалення змісту, форм і методів формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі їх професійної підготовки.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці та впровадженні у процес професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму навчального комплексу зі спецкурсу «Організація екскурсійної діяльності» та його навчально-методичного забезпечення; навчально- методичних посібників: «Методичні рекомендації до спецкурсу «Організація екскурсійної діяльності» (для студентів галузі знань 24 «Сфера обслуговування» за спеціальністю 242 «Туризм», освітній ступінь бакалавр) та «Методичні рекомендації щодо підготовки і проведення екскурсій у музеях».
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні результати дослідження, а також концептуальні положення й загальні висновки обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та практики туризму і готельного господарства Київського університету туризму, економіки і права (м. Київ), на всеукраїнських і міжнародних семінарах і конференціях: науково-звітних у Київському університеті туризму, економіки і права (Київ, 2013-2017); міжнародних: «Туризм в умовах глобалізації: виклики часу: IV Міжнародна науково-практична конференція «Ефективні форми управління туристичної індустрії в умовах сучасного етапу глобалізаційного процесу» (2015 р., м.Київ); Ключові компетентності в моделі сучасного фахівця. III Міжнародна Науково практична інтернет-конференція (29 лютого 2016 р., м. Переяслав- Хмельницький), Inovatfvny vyskum v oblasti vzdelavania a socialnej prace: Medzinarodna vedeckо-prakticka konferencia, (10-11 березень 2017 р., - Sladkovicevo: Словенія); III Міжнародна мультидисциплінарна конференція «Чорноморські наукові студії» (19 травня 2017р., м.Одеса); всеукраїнських: «Сучасні екологічні проблеми та методика викладання еколого-правових дисциплін» (25-26 листопада 2010 р., м. Харків); «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання» (26 березня 2015 р., м. Київ), «Формування професіоналізму фахівця в системі безперервної освіти»: (16-17 квітня 2015 р., м. Переяслав-Хмельницький); Туризм як чинник розвитку регіонів: проблеми та перспективи: XV аспірантські читання КУТЕП (1 грудня 2015 р., м. Київ).
Результати дослідження можуть бути використані з метою підвищення кваліфікації фахівців сфери туризму у закладах післядипломної освіти підвищення кваліфікації фахівців означеного профілю.
Основні положення й результати дослідження впроваджено в навчально- виховний процес Київського університету туризму, економіки і права (акт про впровадження № 29-01-04/у від 11.05.2017 р.), Мукачівського державного університету (акт про впровадження № 1600 від 11.09.2017 р.), ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди» (акт про впровадження №456 від 24.05.2017 р.); Національного транспортного університету (акт про впровадження № 2120/06- 03 від 15.09.2017 р.); Інституту професійного росту фахівців туризму і курортів (акт про впровадження № 019 від 25.05.2017 р.), Київського державного коледжу туризму та готельного господарства (акт про впровадження № 52/1-01-11 від 22.06.2017 р.).
Публікації. Матеріали дослідження оприлюднено у 15 одноосібних наукових працях, з яких: 4 статті у наукових фахових виданнях, 1-у зарубіжному науковому виданні, 8-у збірниках науково-практичних
конференцій, 2 навчально-методичних посібники.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (236 позицій, з них - 15 іноземною мовою), 25 додатків. Загальний обсяг дисертації - 278 сторінок, з них основного тексту - 175 сторінок. Робота містить 24 таблиць і 18 рисунків.

bibliography

ВИСНОВКИ
На підставі держаних результати здійсненого дослідження сформулювано такі загальні висновки:
1. Матеріали аналізу наукової літератури з проблеми формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі професійної підготовки засвідчили, що означену проблему все ще не представлено в сучасній концепції професійної підготовки фахівців туризму. Вимоги системи вищої туристської освіти обумовлюють потребу щодо їх формування як компетентних фахівців, спроможних на високому професійному рівні взаємодіяти зі споживачами екскурсійних послуг. Таку взаємодію розуміємо як цілеспрямований і динамічний процес безпосереднього (опосередкованого) впливу на осіб, які мають намір замовити, замовляють або використовують окремі чи комплексні послуги суб’єктів туристичної індустрії. Відповідно сформульовано поняття готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі професійної підготовки - це складне, інтегративне, особистісне утворення, стрижневою основою якого є ціннісні установки, потреби й мотиви безконфліктної взаємодії, професійно- важливі особистісні якості, а також сукупність знань, умінь і навичок та певний досвід їх застосування у професійній взаємодії зі споживачами екскурсійних послуг. Результатами моніторингу процесу формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності під час їх професійної підготовки доведено актуальність обраної теми.
2. Структура готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності та професійної взаємодії зі споживачами екскурсійних послуг охоплює низку компонентів: аксіологічний (система цінностей і професійних установок, які мотивують студентів до професійної взаємодії зі споживачами екскурсійних послуг та формування позитивного ставлення до неї); когнітивний (наявність комплексу професійно-орієнтованих знань у студентів про особливості екскурсійної діяльності, які необхідні для професійної взаємодії зі
споживачами екскурсійних послуг); діяльнісний (наявність проектувально- конструктивних, виконавських, аналітико-рефлексивних умінь і навичок реалізації професійної взаємодії зі споживачами екскурсійних послуг) і особистісно-комунікативний (морально-психологічна готовність й
комунікативна компетентність фахівця туризму, необхідні для успішної професійної взаємодії, професійно-ділового й міжособистісного спілкування зі споживачами екскурсійних послуг). Рівень сформованості готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі професійної підготовки охарактеризовано за сукупністю показників і виявлено їх рівні у трьох вимірах - високий, середній, низький.
3. Результати здійсненого аналізу сучасного стану готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності свідчить про те, що вони частково володіють уміннями вести ділові професійні бесіди; навичками обирати доцільніший стиль спілкування і попереджати та розв’язувати міжособистісні конфлікти; визначати оптимальну соціально-психологічну дистанцію у спілкуванні зі співрозмовниками. Майбутні фахівці, які були охоплені експериментальним дослідженням визнали, що впровадження у навчальний процес новітніх педагогічних технологій, задля всебічного самовдосконалення особистості, впливає на підвищення рівня їхньої готовності до екскурсійної діяльності у професійній підготовці.
4. Спроектовано модель формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі професійної підготовки із низки структурних блоків - організаційний, змістовий, конструктивний і діагностико- результативний. Результатом їх реалізації розглядаємо сформовану готовність майбутніх фахівців туризму до професійної взаємодії зі споживачами екскурсійних послуг на належному рівні
Розроблено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування означеної готовності: формування особистішого сенсу щодо екскурсійної діяльності й позитивної мотивації студентів до професійної взаємодії зі споживачами екскурсійних послуг; транспозиція у зміст навчального процесу комунікативних
стратегій підготовки студентів до успішної професійної взаємодії зі споживачами екскурсійних послуг; реалізація організаційно-методичного забезпечення
навчально-виховного процесу формування готовності студентів до екскурсійної діяльності. Ними обумовлено досягнуту динаміку рівнів сформованості готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі професійної підготовки: наприкінці педагогічного експерименту кількість студентів із високим рівнем сформованості означеної готовності збільшилась в ЕГ на 21,1 %, у КГ - на
4,4 %, із низьким рівнем сформованості означеної готовності кількість студентів зменшилася в ЕГ на 11,7 %, у КГ - на 3,8 %; мінливість чисельності осіб відбувалась за рахунок середнього рівня ЕГ і КГ та надала кількісну перевагу студентів високого рівня в ЕГ.
Факторним аналізом встановлено, що найбільш значущими показниками готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі професійної підготовки були в ЕГ - показники проектувально-конструктивних, виконавських та аналітико-рефлексивних умінь і навичок, а у КГ - моральних цінностей у вирішенні конфліктів.
Водночас, здійснене дослідження не вичерпує проблему формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності в процесі професійної підготовки. Подальшого вивчення потребують питання мотивації студентів до професійного спілкування зі споживачами туристичних послуг, а також узагальнення зарубіжного досвіду підготовки майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності та формування навичок професійної взаємодії з ними.