Ляненко Любов Олександрівна. Сучасний підхід до діагностики та лікування атипової кондиломи шийки матки

brief description

Ляненко Любов Олександрівна. Сучасний підхід до діагностики та лікування атипової кондиломи шийки матки: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2004

Ляненко Л.О.Сучасний підхід до діагностики та лікування атипової кондиломи шийки матки .— Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 — акушерство та гінекологія. — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2004. Захищається дисертаційна робота і 12 опублікованих наукових праць.
Обстежено 60 хворих жінок на атипову кондилому шийки матки (ШМ), індуковану вірусом папіломи людини (ВПЛ), і 40 здорових жінок, які склали контрольну групу. На підставі кольпофотографічних і морфологічних методів дослідження виявлено особливості судинних і тканинних змін слизової оболонки ШМ при атиповій кондиломі ШМ, які свідчать про високу проліферативну активність епітелію, ураженого ВПЛ, і сигналізують про високий ступінь ризику малігнізації процесу. Результати полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) підтвердили етіологічну причетність ВПЛ типів 16 і 18 до індукції атипової кондиломи. У 68,6 % хворих встановлена наявність подійного інфікування ВПЛ і ВПГ-2.
Вивчення імунного статусу у хворих на атипову кондилому довело, що перебіг захворювання супроводжується зміною цитикінового профілю організму. Так, у 75 % хворих спостерігаються різке пригнічення інтерфероногенної активності клітин периферійної крові у поєднанні з фоновими концентраціями інтерферонів (ІФН) у сироватці, а також гіперпродукція фактора некрозу пухлин (ФНП), яка супроводжувалась виснаженням резервних можливостей клітин-продуцентів цього цитокіну. Запропоновано високоефективний метод лікування атипової кондиломи ШМ, який передбачає використання комбінації противірусної терапії, кріодеструкції та імунокорекції препаратами комплексу гідролаз.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання з підвищенням ефективності діагностики та лікування атипової кондиломи ШМ за рахунок раціональних підходів до діагностики і лікування на основі нових даних стосовно механізмів розвитку захворювання з використанням комбінації противірусних препаратів, кріодеструкції та комплексу гідролаз.

Діагностика атипової кондиломи ШМ має ґрунтуватися на кольпоскопічному та цитоморфологічному дослідженнях, підкріплених даними ПЛР, і бути спрямована на прогнозування ризику розвитку її в інвазивну карциному.
На підставі даних кольпофотографічних і морфологічних досліджень встановлено, що судинні зміни слизової оболонки ШМ при атиповій кондиломі свідчать про високу проліферативну активність епітелію, ураженого ВПЛ. Це вказує на високий ступінь ризику малігнізації процесу і вимагає негайного проведення комплексу діагностично-лікувальних заходів для упередження розвитку неопластичного процесу ШМ.
Молекулярно-біологічним методом діагностики підтверджена етіологічна причетність ВПЛ типів 16 і 18 до розвитку атипової кондиломи ШМ. У 68,6 % хворих встановлена наявність подвійного вірусного інфікування ВПЛ і ВПГ-2, що вимагає віднести їх до групи високого ризику малігнізації епітелію.
Зміни у системі імунітету при атиповій кондиломі ШМ характеризуються вираженою дисфункцією клітин фагоцитарної системи — моноцитів і нейтрофілів периферійної крові (підвищення киснезалежного метаболізму моноцитів і нейтрофілів за одночасного зниження інтенсивності фагоцитозу нейтрофілів), а також порушенням показників клітинного (зниження кількості CD4+ Т-клітин у периферичній крові, зменшення індексу CD4/CD8), гуморального (зростання рівня ЦІК та зменшення вмісту сироватковаго IgG) імунітету, а також продукції ФНП (підвищення спонтанної продукції ФНП, виснаження резервних можливостей клітин-продуцентів цього цитокіну).
Перебіг атипової кондиломи ШМ призводив до порушенням показників ІФН-статусу організму: спостерігалось пригнічення здатності клітин периферійної крові продукувати ІФН-a та -ginvitroу відповідь на адекватну індукцію на тлі фонових концентрацій сироваткового ІФН. При цьому супресія g-інтерфероногенезу супроводжувалась зниженням кількості CD4+ та CD3+DR+ Т-лімфоцитів у периферійній крові.
Запропонована комплексна терапія атипової кондиломи ШМ передбачає поєднане застосування протигерпетичної терапії, кріодеструкції та ензимотерапії. Ефективність терапії склала 93,8%, на 23,8 % знизилась частота рецидивів захворювання, нормалізувались показники імунореактивності організму, що дає змогу рекомендувати метод для втілення його в практичну медицину.