М'ясоїд Галина Іванівна. Педагогічні умови розвитку комунікативної культури соціальних інспекторів у процесі підвищення кваліфікації

brief description

М'ясоїд Галина Іванівна. Педагогічні умови розвитку комунікативної культури соціальних інспекторів у процесі підвищення кваліфікації: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Тернопільський національний педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. - Т., 2005

М’ясоїд Г.І.Педагогічні умови розвитку комунікативної культури соціальних інспекторів у процесі підвищення кваліфікації. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2005.
Дисертація присвячена проблемі розвитку комунікативної культури соціальних інспекторів у процесі підвищення кваліфікації. Розкрито структуру комунікативної культури, визначено критерії, показники і рівні її сформованості, досліджено навчально-виховні можливості різних дидактичних підходів щодо оптимізації процесу професійного удосконалення соціальних інспекторів. Обґрунтовано педагогічні умови і модель розвитку комунікативної культури, яка передбачає поетапне формування системи цінностей, якостей, мотивацій соціальних інспекторів і вмінь спілкування.
Розроблено й експериментально апробовано методику розвитку комунікативної культури, що включає комплекс форм, методів і прийомів активного соціально-психологічного і професійного навчання соціальних інспекторів у процесі підвищення кваліфікації.
Ключові слова:соціальний інспектор, комунікативна культура, підвищення кваліфікації, педагогічні умови.

Увисновкахузагальнено результати дослідження, розкрито можливості та перспективи його практичного застосування.

Результати аналізу стану вирішення досліджуваної проблеми у системі вищої і післядипломної освіти соціальних працівників свідчать про те, що відсутній цілісний підхід до вивчення професійного спілкування у соціальній сфері та наявне спорадичне включення окремих питань комунікації до процесу фахової підготовки.Вивчення психолого-педагогічної літератури і практики підготовки та підвищення кваліфікації соціальних працівників переконують, що недостатня сформованість у соціальних інспекторів комунікативної культури породжує педагогічну суперечність, яка існує у системі професійної освіти: між вимогами до професійної комунікативної діяльності соціального інспектора та умовами підготовки до неї у процесі підвищення кваліфікації. Вирішення цієї суперечності можливе на основі розробки комплексу взаємообумовлених педагогічних умов розвитку комунікативної культури соціальних інспекторів у процесі підвищення кваліфікації, рівень якої визначає результативність виконання ним функціональних обов’язків і здатність налагоджувати продуктивну взаємодію із замовниками, колегами та представниками інших установ.

Під комунікативною культурою ми розуміємо складну інтегральну якість особистості соціального інспектора, обумовлену специфікою професійної діяльності, у якій виділено мотиваційно-ціннісний і поведінковий компоненти і підпорядковані їм елементи: професійно-особистісні якості, мотивації, ціннісні орієнтації, комунікативні, інтерактивні і перцептивні вміння.

Рівні розвитку комунікативної культури вимірюються та оцінюються за такими критеріями: сформованість мотиваційно-ціннісного компонента за інформаційно-пізнавальним і мотиваційно-ціннісним, поведінкового компонента за операційно-діяльнісним критерієм. Показниками, які характеризують їх сформованість, визначено складові елементи цих компонентів: сукупність цінностей, якостей, мотивацій, самооцінка рівня комунікативної культури, комунікативних, інтерактивних, перцептивних умінь.

Виділені критерії і показники характеризують рівні комунікативної культури. Длянизькоговластиві завищена самооцінка особистістю своїх здатностей виконувати комунікативну діяльність, відсутність ціннісних і мотиваційних орієнтацій, частковий вияв професійно-особистісних якостей, брак знань про комунікативну культуру та процесуальних умінь.Середній рівеньхарактеризується частковими знаннями про професійне спілкування соціального інспектора, сформованістю орієнтацій на ефективність комунікацій, але недостатньою спроможністю її здійснювати.Високийрівеньсвідчить про свідоме ставлення до розвитку комунікативної культури, сформованість мотиваційно-ціннісних орієнтацій, володіння необхідними якостями та вміннями комунікативної діяльності, прагнення до самовдосконалення.

Педагогічними умовами розвитку комунікативної культури соціальних інспекторів у процесі підвищення кваліфікації визначено: забезпечення формування мотиваційно-ціннісного і поведінкового компонентів комунікативної культури як цілісних системних утворень, що знаходяться в ієрархічній взаємозалежності; розвиток у соціальних інспекторів рефлексивного ставлення до кожного компонента комунікативної культури; застосування модульного підходу до навчання, зміст якого враховує специфіку професійної комунікативної діяльності соціального інспектора; використання групових форм навчання, яке ґрунтується на принципах соціально-психологічного тренінгу: активності, ініціативності, дотримання правил спільної роботи, взаємопідтримки, тут і тепер”. Ці умови взаємопов’язані, і лише в органічній єдності сприяють виконанню завдання розвитку комунікативної культури.
У ході дослідно-експериментальної роботи розроблено й експериментально перевірено методику розвитку комунікативної культури соціальних інспекторів у процесі підвищення кваліфікації, яка реалізує сукупність обґрунтованих педагогічних умов. Вона полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу на компоненти комунікативної культури (цінності, професійно-особистісні якості та мотивації соціальних інспекторів, їх комунікативні, інтерактивні і перцептивні вміння) і передбачає застосування комплексу форм і методів навчання: дискусій, міні-лекцій, аналізу ситуацій, рольових і моделюючих ігор, групової і парної роботи, організації зворотного зв’язку. Ефективність запропонованої методики доведено достовірним підвищенням рівнів сформованості комунікативної культури соціальних інспекторів, значними позитивними змінами, які відбулися за всіма її компонентами.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розвитку комунікативної культури соціальних інспекторів. До перспективних напрямків подальшої роботи відносимо вивчення організаційних умов і дидактичних можливостей методичних семінарів та інших форм підвищення кваліфікації соціальних інспекторів, консультативних центрів для надання освітніх послуг відповідно до їх потреб; узгодження змісту комунікативної підготовки на різних рівнях, розробки її навчально-методичного забезпечення; дослідження шляхів удосконалення функціонування комунікаційної мережі в установах соціального захисту населення; здійснення підготовки педагогічних кадрів для системи післядипломного навчання соціальних інспекторів.