Макарчук Інна Миколаївна. Організаційно-економічні чинники забезпечення платоспроможності сільськогосподарських підприємств

brief description

Макарчук Інна Миколаївна. Організаційно-економічні чинники забезпечення платоспроможності сільськогосподарських підприємств : Дис... канд. наук: 08.00.04 2009

Макарчук І.М. Організаційно-економічні чинники забезпечення платоспроможності сільськогосподарських підприємств. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Національний університет біоресурсів і природокорис-тування України, Київ, 2009.
Дисертація присвячена розробці комплексу заходів і рекомендацій щодо вдосконалення формування й підвищення платоспроможності та ліквідності сільськогосподарських підприємств.
Розглянуто суть і зміст економічних категорій „ліквідність” та „платоспро-можність”. Розкрито економічну сутність, зміст та необхідність оцінки платоспро-можності та ліквідності суб’єктів господарювання; визначено основні методичні підходи до визначення та розрахунку основних показників оцінки платоспро-можності та ліквідності підприємств.
Розкрито сучасний стан платоспроможності сільськогосподарських під-приємств Переяслав-Хмельницького району Київської області та України; прове-дено групування досліджуваних сільськогосподарських підприємств за рейтингом платоспроможності, показником загальної ліквідності, величиною оборотних активів, амортизації, виручки та прибутку. Зроблена оцінка ефективності управління грошовими потоками; проведений аналіз формування грошових доходів сільськогосподарських підприємств та обґрунтовані фактори, що впливають на обсяг виручки від реалізації сільськогосподарської продукції.
Систематизовано фактори платоспроможності за місцем та характером їх виникнення, які впливають на формування платоспроможності підприємства. Обґрунтовано основні шляхи поліпшення платоспроможності досліджуваних підприємств. Доведено необхідність комплексного оперативного управління дебіторською та кредиторською заборгованістю для забезпечення та підтримання платоспроможності сільськогосподарських підприємств.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового і практичного завдання щодо забезпечення платоспроможності сільськогосподарських підприємств. Найбільш важливі результати проведеного дослідження полягають у наступному:

Дослідження і наукові узагальнення дали змогу визначити плато-спроможність суб’єкта підприємницької діяльності в сільському господарстві як такий стан грошового забезпечення виробничих та інвестиційних процесів, за якого долаються виникаючі обмеження грошових ресурсів шляхом внутрішньої їх мобілізації та операцій з активами для здійснення поточних платежів.
Для відновлення платоспроможності сільськогосподарського підприємства в умовах фінансового оздоровлення запропоновано використовувати в економічній теорії поняття „об’єкт ліквідності” і „суб’єкт ліквідності”. Також обґрунтовано доцільність виділення вартісної, часової і ризикової функції ліквідності, що дозволить сформувати цілісну характеристики цієї економічної категорії. Це сприятиме реалізації механізму ліквідності у фінансових відносинах економічних контрагентів на початковій стадії банкрутства.
На підставі результатів дослідження методів визначення платоспроможності сільськогосподарських підприємств доведено, що доцільним буде її визначати за допомогою коефіцієнтної методики з врахуванням аналізу руху грошових коштів, що дозволить не лише проаналізувати рівень платоспроможності підприємства, а й визначити обсяг та джерела надходження грошових коштів, основні напрямки їх використання та причини погіршення платоспроможності сільськогосподарських підприємств.
Встановлено, що платоспроможність сільськогосподарських підприємств Київської області та окремих її районів за досліджуваний період характеризувалася нестабільністю та оцінена як кризова з динамікою до поліпшення. Виділено три групи сільськогосподарських підприємств за рівнем платоспроможності: платоспроможні, з нестійкою платоспроможністю та неплатоспроможні, які знаходяться у кризовому стані і виявлено, що 16,7 % аграрних підприємств досліджуваного Переяслав-Хмельницького району Київської області відносяться до першої групи, 33,3 % - до другої і 50,0 % - до третьої групи.
Доведено, що одним із заходів недопущення банкрутства і відновлення платоспроможності сільськогосподарських підприємств є обґрунтована й достовірна оцінка ліквідності суб’єкта підприємництва та продумане управління її рівнем (залежність платоспроможності від поточної ліквідності складає 85%), які можуть сприяти забезпеченню своєчасності розрахунків з постачальниками основних та оборотних засобів і фінансовою системою.
Результати групування сільськогосподарських підприємств свідчать, що рівень їх платоспроможності і коефіцієнт загальної ліквідності підвищуються при збільшенні обсягів оборотних активів, виручки та прибутку. Чим більшою є величина оборотних активів, тим вищим є коефіцієнт загальної ліквідності, сума прибутку та виручки, а на збільшення суми виручки та прибутку впливають усі аналізовані показники без винятку.
Виявлено та систематизовано фактори, які впливають на платоспро-можність сільськогосподарських підприємств. В результаті були чітко розмежовані фактори, до яких підприємство повинно „пристосовуватися”, і фактори, якими підприємство може цілеспрямовано керувати. Дане групування пропонується використовувати для забезпечення платоспроможності підприємств та підвищення обґрунтованості управлінських рішень.
У результаті дослідження встановлено, що на нинішньому етапі розвитку сільськогосподарських підприємств основним внутрішнім джерелом платоспро-можності є чиста виручка (чистий дохід). Її частка, за аналізований період, у структурі грошових надходжень сільськогосподарських підприємств становила понад 98 %. Сума продаж також визначає можливості підприємства щодо само-фінансування його загального економічного і виробничого розвитку.
Заборгованість за товари, роботи і послуги займає найбільшу питому вагу як у структурі дебіторської (52-71%), так і кредиторської (61-74%) заборгованості сільськогосподарських підприємств Переяслав-Хмельницького району Київської області та області вцілому. Встановлено, що при аналізі платоспроможності та ліквідності сільськогосподарських підприємств доцільним є визначення співвідношення їхньої дебіторської та кредиторської заборгованості, оптимальний розмір якого дорівнює одиниці.
Встановлено, що кожне восьме із досліджуваних підприємств не використовує методи управління дебіторською заборгованістю, кожне шосте - здійснює співставлення величини дебіторської та кредиторської заборгованості і тільки десяте - розраховує фінансові коефіцієнти. Понад половину підприємств не застосовують ніяких методів управління кредиторською заборгованістю, до того ж 82,3% з них протягом досліджуваного періоду були неплатоспроможні і знаходились у кризовому стані, а 33,3% підприємств вже з 2008 року мали всі ознаки банкрутства.

Використання розроблених теоретико-методичних положень і втілення запропонованих практичних заходів дозволить поліпшити платоспроможність сільськогосподарських підприємств.