Максимчук Марина Михайлівна. Спалахова захворюваність на ботулізм в Україні та методи її профілактики

brief description

Максимчук Марина Михайлівна. Спалахова захворюваність на ботулізм в Україні та методи її профілактики : дис... канд. мед. наук: 14.02.02 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2006

Максимчук М.М.Спалахова захворюваність на ботулізм в Україні та методи її профілактики Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 - епідеміологія.- Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено вивченню загальної та спалахової захворюваності на ботулізм в Україні з урахуванням впливу факторів навколишнього середовища. Вперше визначено та обґрунтовано таке явище, як спалахова захворюваність на ботулізм в Україні. Спалах ботулізму кваліфіковано, як осередок з кількістю потерпілих в 5 та більше осіб (в залежності від характеру консервованого продукту та типу збудника ботулізму), що споживали один харчовий продукт протягом типового інкубаційного періоду.
Методом просторового аналізу на основі ArcGIS Geostatistical Analyst визначено територіальні, часові та групові фактори ризику і надано прогноз щодо можливості виникнення спалахів ботулізму.
Запропоновано еколого-гігієнічну модель прогнозу безпечності продуктів харчування щодо їх контамінації C.botulinum.
Удосконалена система санепіднагляду за ботулізмом в Україні, що проявляється в новій кваліфікації категорії спалаху ботулізму та визначенні статистичних показників спалахової захворюваності, смертності та летальності й уточненні часових, територіальних та групових ризиків, використанні еколого-гігієнічної моделі контролю якості продуктів харчування для прогнозу ботуліногенності, квантификації факторів ризику (м’ясні, рибні та плодоовочеві консервовані продукти).

На підставі проведених досліджень була досягнута кінцева мета вивчені закономірності спалахової захворюваності на ботулізм та запропонована удосконалена система санепіднагляду за ботулізмом в Україні.
1. За період 19912002 рр. в Україні виявлено тенденцію до зростання захворюваності на ботулізм, з рівномірним розподілом випадків за статтю і місцем проживання, перевагою летальності серед міського населення (8,5% проти 4,8%), вираженою весняно-літньою сезонністю, з домінуючим етіологічним фактором C.botulinum типу В (60% захворювань), найвищою летальністю (25,5%) при захворюваннях, викликаних C.botulinum типу Е та зростанням показника осередковості у південно східному напрямку.
2. Встановлено пояс” ураженості ботулізмом населення, що пролягає із заходу на схід по центру країни в межах її рівнинної частини у природній зоні мішаних та широколистяних лісів і лісо степів, з чорноземними ґрунтами та певним балансом тепла і вологи.
3. Обґрунтована кваліфікація спалаху ботулізму, як осередку з кількістю потерпілих 5 і більше осіб (у залежності від характеру консервованого продукту типу збудника та летальних випадків), які споживали харчовий продукт протягом інкубаційного періоду.
4. Спалахова захворюваність на ботулізм за 1991 2002рр. етіологічно обумовлена збудниками типів В і Е та характеризується нерівномірною динамікою в часі та просторі з превалюванням у 1993 та 2000рр., більшою ураженістю міського населення. Основними територіями ризику є південно-східний та західний регіони України і Черкаська область.
5. Провідним фактором передачі при спалахах ботулізму встановлено м’ясні консервовані харчові продукти домашнього виготовлення (50,3%), а як найбільш небезпечний фактор ризику за показником летальності (35,7%) визначено рибу річкову в’ялену і копчену.
6. Встановлено, що основним фактором збереження високої летальності при ботулізмі, особливо при спалахах, є недостатній рівень медико-профілактичної допомоги. Причиною зазначеного є несвоєчасне введення ПБС, що пов’язано з пізніми зверненнями хворих до медичних установ, значною кількістю помилкових первинних діагнозів (24%), недостатністю лабораторного супровіду (30%), що ускладнює своєчасне встановлення ботуліногенного продукту та проведення санітарно - протиепідемічних заходів.
7. Удосконалено систему санепіднагляду за ботулізмом в Україні за рахунок створення спеціалізованої ГІС, розробці еколого гігієнічної моделі контролю якості продуктів харчування для прогнозу їх безпечності, нової кваліфікації спалаху ботулізму, визначення статистичних показників спалахової захворюваності, летальності, уточнення часових, територіальних та групових ризиків.