Максимів Галина Зиновіївна. Технологія навчання гри в баскетбол учнів загальноосвітньої школи

brief description

Максимів Галина Зиновіївна. Технологія навчання гри в баскетбол учнів загальноосвітньої школи : дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Тернопільський національний педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. — Т., 2006. — 313арк. — Бібліогр.: арк. 177-196

Максимів Г.З. Технологія навчання гри в баскетбол учнів загальноосвітньої школи. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового степеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02. фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Львівський державний університет фізичної культури . Львів, 2007.
Дисертаційна робота присвячена розробці технології концентрованого навчання гри в баскетбол учнів з урахуванням їх сприятливого віку для початку занять баскетболом. У роботі наведено технологічні схеми, на основі яких розроблено технології навчання прийомів гри в баскетбол та самостійної роботи з їх опанування, тактичної та ігрової підготовки.
Об’єкт дослідження засоби фізичного виховання школярів. Предмет баскетбол як засіб фізичного виховання школярів та технологія його навчання в загальноосвітній школі. Мета розробити науково обґрунтовану технологію концентрованого навчання учнів грати в баскетбол та експериментально перевірити її ефективність. Методи: аналіз і узагальнення наукової та методичної літератури, опитування (анкетування, бесіди, інтерв’ю); біологічні методи визначення рівня соматичного здоров’я школярів; педагогічне тестування; педагогічне спостереження та педагогічний експеримент; методи математичної статистики.
У дисертації вперше розроблено технологію концентрованого навчання гри в баскетбол учнів 6-го класу загальноосвітньої школи та визначено педагогічні умови її ефективної реалізації.
Висновки підтверджено даними випробувань володіння учнями навчальним матеріалом з баскетболу та інших розділів шкільної програми, рівня фізичної підготовленості, соматичного здоров’я шестикласників та показників психологічних тестувань і поля зору.

Аналіз наукової та методичної літератури і практики фізичного виховання школярів з обраної проблеми свідчить що:

засоби баскетболу різнобічно впливають на організм, сприяють вирішенню оздоровчих, виховних та освітніх завдань; формують основу рухових умінь і навичок, необхідних людині у процесі її життєдіяльності; вони мають значні переваги в організації і широкому їх використанні, позаяк викликають позитивні емоції у дітей та бажання займатися фізичними вправами;
чинна практика навчання гри в баскетбол не сприяє задоволенню прагнень школярів грати через тривале вивчення окремих прийомів у різних класах;
недостатньо вивченим залишається питання щодо визначення найсприятливішого віку школярів для засвоєння прийомів гри в баскетбол;
на сьогодні відсутнє однозначне тлумачення поняття «технологія», не розроблено чітких критеріїв її формування та не розроблено технологій навчання гри в баскетбол, що вимагає уваги науковців;
малодослідженими є теоретико-методичні засади формування технології концентрованого навчання учнів загальноосвітньої школи грати в баскетбол;
переважна більшість учителів фізичної культури у своїй роботі з-поміж різних спортивних ігор надають перевагу навчанню баскетболу і вважають недоцільним вивчення матеріалу з баскетболу з 2-го класу; кількість годин, пропоновану навчальною програмою, вважають недостатньою для успішного засвоєння матеріалу, а також стверджують, що за тестами, визначеними навчальною програмою, не можна об’єктивно оцінити рівень володіння учнів матеріалом з баскетболу і рекомендують розробити науково-обґрунтовану технологію навчання гри в баскетбол.

Найсприятливішим віком для засвоєння прийомів гри в баскетбол є вік 12 років (6-й клас). Шестикласники здатні засвоїти навчальний матеріал з баскетболу, якщо цей процес забезпечить мотивацію учнів до навчання та передбачить визначення: змісту; загальних і конкретизованих завдань навчання, засобів розвитку фізичних якостей, засвоєння технічних прийомів та навчального матеріалу передбаченого шкільною програмою; методів навчання і тренування; можливих помилок, шляхів їх профілактики та усунення; форм та умов реалізації завдань навчання; норм навантаження; послідовності технологічних дій і процедур; засобів контролю й оцінки діяльності учнів, що в підсумку забезпечує бажаний результат навчання уміння учнів грати в баскетбол.
Експериментальна технологія навчання гри в баскетбол передбачає засвоєння комплексу рухів та рухових дій, що складають цілісну рухову діяльність гру в баскетбол, тому вона отримала назву макротехнології. Вона містить мезотехнології технічної, тактичної, ігрової підготовки, а також мікротехнології навчання прийомів гри в баскетбол та самостійної роботи з їх опанування.

Технологічні схеми, розроблені для кожного рівня технології, можуть використовуватися і для вивчення інших спортивних ігор та навчального матеріалу з легкої атлетики, гімнастики, туризму. Вони придатні для розробки технологій вивчення та вдосконалення рухових дій дітей різного віку та статі. Навчаючи окремих нескладних фізичних вправ, можна обмежитися мікротехнологією. Вправи, що складаються з певної сукупності складних рухів та рухових дій, передбачатимуть формування усіх рівнів технологій (мікро-, мезо- та макро-).

Реалізація експериментальної технології вимагає розробки системи тестів та критеріїв оцінювання рівня володіння прийомами гри та грою в баскетбол учнів за 12-бальною шкалою. Для розробки шкали оцінювання швидкості виконання прийомів ми модифікували 5-ти бальну шкалу у 12 бальну і на цій основі розробили критерії оцінювання прийомів гри в баскетбол у 6-му класі. За цими критеріями оцінювали швидкість виконання ловіння і передачі м’яча двома руками від грудей та однією від плеча (час, затрачений учнем на виконання 20 точних передач у стінку), швидкість ведення (24 м з обведенням перешкод та 36 м з поворотом) та швидкість переміщень (205м зі зміною напрямку), влучність кидків з близької відстані (кількість влучень із 15 спроб) та з подвійного кроку (кількість влучень із 7 спроб). При цьому враховували техніку володіння прийомами.
Педагогічними умовами реалізації експериментальної технології є: позитивне мотиваційне налаштування учнів на засвоєння навчального матеріалу, їхнє усвідомлення потреби у самовдосконаленні шляхом широкого використання ігрового та змагального методів; гуманізація навчально-виховного процесу; єдність всіх сторін (теоретичної, фізичної, технічної, тактичної та ігрової) підготовки під час вивчення навчального матеріалу з баскетболу; взаємозв’язок навчального матеріалу з баскетболу з іншими розділами шкільної програми; організація системного контролю й самоконтролю процесу та результатів навчальної діяльності.

Дотримання визначених педагогічних умов дозволило ефективно реалізувати технологію концентрованого навчання гри в баскетбол у формувальному експерименті, у результаті якого діти експериментального класу краще оволоділи прийомами гри в баскетбол, ніж однолітки з контрольного класу. У 50% тестів хлопці експериментального класу показали статистично достовірно кращі результати, ніж однолітки з контрольного класу, а дівчата у 78,6% тестів переважали дівчат з контрольного класу (p<0,05).

Дії учнів експериментального класу оцінювалися вище, ніж учнів контрольного класу, під час двосторонніх ігор. Середня оцінка за гру учнів контрольного класу становила 5,4±0,6 бала, а експериментального класу 7,8±0,5 бала (P<0,05). Результати двосторонніх ігор між учнями контрольного та експериментального класів засвідчують перевагу останніх і за результатами гри (хлопці 16:14; 13:18; 12:18 та дівчата 2:14; 0:12; 2:12). Це стосується і масовості володіння навчальним матеріалом з баскетболу учнів дослідних груп, оскільки в експериментальному класі практично всі хлопці і дівчата навчились грати в баскетбол, а в контрольному - уміння грати в баскетбол виявили 4-6 учнів.

Застосування експериментальної технології навчання гри в баскетбол позитивно вплинуло на рівень фізичної підготовленості шестикласників експериментального класу. У кінці експерименту хлопці експериментального класу показали кращі результати у розвитку спритності та витривалості (P<0,01) і значно підвищили показники швидкісно-силових якостей порівняно з показниками, отриманими до експерименту (P<0,05), що не спостерігалося в учнів контрольного класу (p>0,05). Це дає підстави стверджувати, що запропонована технологія може забезпечити початкову спортивну підготовку дітей в умовах загальноосвітньої школи, як на це націлює доктрина, прийнята І Спортивним конгресом України.

Експериментальна технологія суттєво не позначилася на соматичному здоров’ї учасників дослідження. Водночас діти, які навчалися за експериментальною технологією, випередили однолітків з контрольного класу за результатами випробувань з визначення стійкості і концентрації уваги, зорової пам’яті, розподілу уваги та сприйняття часу (P<0,05). Запропонована технологія навчання гри в баскетбол сприяла підвищенню показників поля зору кольорової і силуетної чутливості ока шестикласників експериментального класу.
Опитування учнів експериментального класу виявило їхню здатність критично і компетентно оцінити власні досягнення в засвоєнні навчального матеріалу з баскетболу, що свідчить про ефективність експериментальної технології навчання учнів грати в баскетбол.

Наше дослідження не розкриває всіх аспектів означеної проблеми, оскільки залишається не вирішеним питання щодо формування змісту навчального матеріалу та вивчення спортивних ігор у наступних класах, що є кроком подальшої роботи у визначені пошуку шляхів оптимізації фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи.