Максімова Вікторія Віталіївна. Корекція порушень мікробіоценозу статевих шляхів у жінок, які планують вагітність

brief description

Максімова Вікторія Віталіївна. Корекція порушень мікробіоценозу статевих шляхів у жінок, які планують вагітність : Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2005. — 156арк. — Бібліогр.: арк. 136-156.

Максимова В.В. Корекція порушень мікробіоценозу статевих шляхів у жінок, які планують вагітність. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. Київ, 2005.
Наукова робота присвячена зниженню частоти дисбіозів піхви і ускладнень І триместру вагітності у жінок з порушеннями мікробіоценозу статевих шляхів на підставі вивчення клініко-мікробіологічних та імунологічних особливостей, а також удосконалення лікувально-профілактичних заходів. Вперше на підставі клінічних, мікробіологічних та імунологічних досліджень проведено порівняльну оцінку мікроекології піхви у здорових жінок репродуктивного віку та жінок з різними дисбіозами піхви на етапі планування сім’ї. Показано, що вираженість клінічних проявів обумовлена зниженням резистентності колонізації вагінального біотопу. Проведено порівняльний аналіз факторів неспецифічної резистентності вагінального секрету і крові в нормі та при різних порушеннях мікробіоценозу статевих шляхів, а також встановлено їх взаємозв’язок з клінічними і мікробіологічними змінами. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез дисбіозу піхви на етапі планування сім’ї та в І триместрі вагітності, а також науково обгрунтувати необхідність удосконалення загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів.

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та запропоновано нове вирішення питання щодо зниження частоти ДП та ускладнень І триместру вагітності у жінок з порушеннями мікробіоценозу статевих шляхів на підставі вивчення клініко-мікробіологічних та імунологічних особливостей, а також удосконалення лікувально-профілактичних заходів.
1. Порушення мікробіоценозу статевих шляхів відбуваються у пацієнток на фоні високої частоти хронічного сальпінгоофориту (70,0%), патологічних змін шийки матки (66,0%), репродуктивних втрат в анамнезі (36,0%) і хронічної екстрагенітальної патології гастриту (38,0%), тонзиліту (32,0%), бронхіту (28,0%) і гаймориту (22,0%).
2. Основними скаргами у жінок з порушеннями мікробіоценозу статевих шляхів є специфічний запах виділень (52,0%), запори (56,0%), свербіж статевих органів (50,0%), печія статевих органів (42,0%), метеоризм (34,0%) та біль в животі (42,0%). Клінічний перебіг І триместру вагітності характеризується високою частотою порушень мікробіоценозу статевих шляхів (72,0%), загрози переривання вагітності (32,0%), раннього токсикозу (28,0%), гестаційної анемії (24,0%) та мимовільного переривання вагітності (10,0%).
3. При оцінці структури різних ДП встановлено переважання БВ (58,0%), кандидозу (34,0%) і хламідіозу (26,0%) порівняно з вірусною інфекцією (6,0%), трихомоніазом (4,0%) та уреа-, мікоплазмозом (4,0%).
4. Мікробіологічний статус пацієнток з порушеннями мікробіоценозу піхви характеризується зниженням відносної та абсолютної кількостіLactobacillus spp. іBifidobacterium spp. при одночасному збільшенніE.coli;Enterococcus spp. іS. aureus, а також появоюBacteroides spp. іPeptostreptococcus spp. В І триместрі вагітності встановлено додаткову появу високого рівняE. coli(lac+),E. coli(haem+) іPeptococcus spp.
5. Порушення мікробіоценозу статевих шляхів на прегравідарному етапі та в І триместрі відбуваються на фоні вираженої дисфункції клітинних і гуморальних факторів місцевого захисту збільшення вмісту IgМ, ІФН і -лізинів на зниження рівня IgА, показників фагоцитозу і лізоциму.
6. Запропонована лікувально-профілактична методика дозволяє після 1 циклу лікування знизити середню частоту клінічних скарг на 10-12,0%, а через 3 цикли на 18,0-20,0%. В І триместрі вагітності відбувається зниження частоти БВ (з 72,0 до 44,0%), загрози переривання вагітності (з 32,0 до 16,0%), погіршення соматичної захворюваності (з 12,0 до 6,0%) і мимовільного переривання вагітності (з 10,0 до 4,0%) на фоні виражених змін мікробіологічного статусу та корекції клітинних і гуморальних факторів місцевого захисту.