Макуха Світлана Миколаївна. Протиріччя світогосподарських зв'язків і форми їх розв'язання в умовах включення перехідних економік у глобалізаційний процес

brief description

Макуха Світлана Миколаївна. Протиріччя світогосподарських зв'язків і форми їх розв'язання в умовах включення перехідних економік у глобалізаційний процес : дис... д-ра екон. наук: 08.01.01 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2006. — 428арк. — Бібліогр.: арк. 388-416

Макуха С. М. Протиріччя світогосподарських зв’язків і форми їх розв’язання в умовах включення перехідних економік у глобалізаційний процес. Рукопис.
Дисертація на здобуття ученого ступня доктора економічних наук за фахом 08.01.01 економічна теорія. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2006.
Здійснено теоретико-методологічний аналіз сутності економічної глобалізації як сучасного етапу розвитку основного протиріччя світового господарства з метою концептуального обгрунту-вання ефективної зовнішньоекономічної доктрини перехідних суспільств, зокрема України.
Проведено розмежування понять інтернаціоналізація, міжнародна економічна інтеграція”, економічна глобалізація”, що представлені як етапи розвитку основного протиріччя світового господарства. Досліджено форми його прояву щодо складових елементів процесу економічної глобалізації: світової торгівлі, вивозу капіталу, розвитку спеціальних (вільних) економічних зон, валютних відносин та міжнародної міграції населення в умовах включення країн із перехідною економікою у світовий глобальний простір.

1. Глибинна сутність економічної глобалізації полягає у перетворенні націо-нальних господарств на складову частину світового відтворювального процесу, який потребує створення планетарної системи регулювання міжнародних економічних відносин.
2. Глобалізацію слід розглядати як сучасний етап розв’язання основного протиріччя світового господарства між усуспільненням відтворювального процесу в планетарних масштабах і його відокремленням у межах певних країн і регіонів.
3. Додаткові аргументи, наведені в дисертації, дозволяють стверджувати, що регіоналізм це усебічна політика розвитку, яка не протистоїть глобалізму, а є засобом його просування і прискорення.
4. Сполучними елементами економічної глобалізації виступають, міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталу, спеціальні економічні зони, світова валютна система, міграція населення.
5. Надзвичайно високі та зростаючі темпи росту зовнішньої торгівлі (починаючи з 2003 р.) країн, що розвиваються, і перехідних економік та збереження зазначеної тенденції у майбутньому дозволяє припустити виникнення руху до зближення й вирівнювання економік різних регіонів щодо розвитку зовнішньоторговельних зв’язків.
6. Лібералізація зовнішньої торгівлі перехідних країн має насамперед спрямовуватись на прискорення структурної перебудови економіки, створення сприятливих умов для збільшення експорту.
7. Нині об’єктами державного регулювання інвестиційної політики стають більш конкретні питання, пов’язані з безпосередніми умовами функціонування іноземного капіталу. Так, зменшуються, а часто й зовсім скасовуються вимоги щодо мінімального обсягу інвестицій. Це дозволяє малим та середнім фірмам брати участь у загальносвітовому процесі глобалізації.
8. Удосконалення правових норм щодо створення оптимального інвестиційно-го клімату у країнах СНД має доповнюватись створенням сучасного фондового ринку, розвитком венчурного бізнесу, удосконаленням податкової системи, зменшенням інфляційних ризиків, забезпеченням твердих гарантій приватної власності, посиленням боротьби з корупцією й свавіллям чиновників.
9. Оцінка результативності функціонування СЕЗ не може грунтуватися виключно на фіскальних здобутках. Вона має враховувати їх роль у розвитку інноваційних процесів та реалізації соціальних завдань, що поставлені перед ними. Ліквідація СЕЗ найчастіше є свідченням низької якості управління їх діяльністю, незадовільним станом інфраструктури та недостатнім захистом прав власності в країні їх розташування.
10. Сучасна світова валютна система стає все більш глобалізованою, спрямованою на створення єдиного економічного простору. Одночасно розповсюджується регіональналізм валютної системи. Підкоряючись загальним принципам, визначеним світовими фінансовими організаціями, регіональні валютні угруповання розвиваються на власних основах. Отже на сучасному етапі розвитку світової економіки її основне протиріччя у валютній сфері проявляється як протиріччя між створенням та функціонуванням регіональних валютних союзів та тенденцією до створення єдиної світової валюти.
11. Глобальна економіка суттєво змінює всі елементи світової валютної системи. У свою чергу така модифікація прискорює процес входження національних валют у світову валютну систему. Ефективний розвиток міжнародних економічних зв’язків потребує повної конвертованості національної валюти. Однак для застосування режиму повної конвертованості необхідні відповідні умови, які б сприяли позитивному впливові її впровадження.
12. Інтенсивність міграційних потоків у Білорусі, Росії, Україні останніми роками слабшає. Незважаючи на певні особливості національного міграційного законодавства, можна констатувати посилення регулюючого впливу перехідних держав на міграційні процеси.
На основі дослідження запропоновано рекомендації щодо їхпрактичного застосуванняу розвитку економічних форм включення перехідних суспільств, зокрема України, у глобальні процеси та використання одержаних теоретичних результатів у викладанні економічних дисциплін.
1. Здійснюючи лібералізацію зовнішньої торгівлі перехідних суспільств, враховувати ступінь готовності країни до реалізації заходів, спрямованих на відкритість економіки, і поєднувати їх із збереженням протягом певного часу захисту пріоритетних галузей.
2. З метою активізації зовнішньоторговельного співробітництва перехідних країн із країнами членами СОТ та Європейським Союзом створити систему зовнішньоекономічної інформації для орієнтації на зовнішніх ринках і оцінки конкурентоспроможності товарів у нових умовах; для запобігання зростанню безробіття необхідно прийняти відповідні документи щодо підготовки системи освіти до потреб ринку в умовах інтеграції.
3. Розв’язати протиріччя, притаманні рухові іноземного капіталу у країнах СНД можливо шляхом створення відповідного інвестиційного клімату, спрямованого на використання іноземного інвестування для реалізації першочергових соціально-економічних завдань економічної політики держави: підвищення темпів економічного зростання; досягнення оптимальної структури економіки у цілому та експорту, зокрема; розширення внутрішнього ринку; розвиток енерго - та матеріалозберігаючих технологій та інновацій.
4. Для підвищення ефективності функціонування СЕЗ і територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності трансформаційних країн необхідно:
- чітко визначити функціональне призначення СЕЗ;
- особливу увагу приділити розвиткові технопарків як територій інноваційного прориву, які відіграють провідну роль у випуску високотехнологічної продукції;
- застосувати відповідні форми державної підтримки регіональних інноваційних центрів, які довели свою ефективність в інших країнах;
- на законодавчому рівні чітко визначити критерії ефективності функціонування кожної СЕЗ і ТПР із переліком кількісних параметрів для зіставлення і з урахуванням мети їх створення.
5. Запровадити бюджетне фінансування та створення інституціональних умов для інновацій у провідних взаємозв’язаних групах галузей (кластерах), включаючи насамперед машинобудівний комплекс та АПК, з метою підвищення конкурентоспроможності перехідних країн.
6. Застосовувати комплексний підхід у реалізації валютної політики України: посилення контролю безпосередньо за каналами відтоку капіталів та установами, через які цей відтік здійснюється, поєднувати з проведенням структурних реформ.
7. Посилити керованість міграцією шляхом скорочення нелегального сектора міграції та формування системи селективної імміграції, визначення певних регіонів України для розселення та працевлаштування мігрантів, створення необхідних соціальних умов і культурного середовища. З метою підвищення ефективності управління міграційними процесами доцільно створити єдину державну міграційну службу та програму регулювання міграції.
8. Включити у програму курсу Основи економічної теорії” теми: Економічна глобалізація: сутність, проблеми, соціально-економічні наслідки”, Особливості участі у процесі економічної глобалізації країн із трансформаційною економікою”. Доцільно на окремих факультетах увести спецкурс Економіко-правові основи активізації участі України у процесі економічної глобалізації”.