Маліновська Ольга Ярославівна. Державне регулювання розвитку підприємництва в Україні

brief description

Маліновська Ольга Ярославівна. Державне регулювання розвитку підприємництва в Україні : дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / НАН України; Інститут регіональних досліджень. — Л., 2006. — 203арк. — Бібліогр.: арк. 171-192

Маліновська О.Я. Державне регулювання розвитку підприємництва в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 Організація управління, планування і регулювання економіки.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретико-методологічних основ державного регулювання підприємництва. На основі узагальненя особливостей підприємництва як об’єкта державного регулювання досліджено принципи і механізми державного регулювання підприємництва.
Проаналізовано стан державного регулювання підприємницької діяльності в Україні, визначено тенденції та проблеми нормативно-правового забезпечення розвитку підприємництва.
Запропоновано концептуальну модель удосконалення державного регулювання розвитку підприємництва. Визначено напрямки формування механізму державного регулювання інноваційної діяльності. Обґрунтовано принципи створення спеціальних економічних зон (СЕЗ) і територій пріоритетного розвитку як інструмента активізації підприємництва в Україні.

Проведені в дисертаційній роботі дослідження дозволяють відзначити наступні головні позиції:

Розвиток підприємництва, його ефективність та вплив на національну економіку залежить від об’єктивних умов, що їх створює суспільство, тобто факторів, які можуть гальмувати або стимулювати цей процес. Дія більшості з цих факторів визначається існуючою державною політикою щодо підприємництва. Сукупність регулюючих заходів держави щодо розвитку підприємництва класифіковано за ознаками , що характеризують: вид взаємодії між державою та підприємницькими структурами; напрям дії регулюючих заходів; сферу діяльності, що регулюється; вид нормативно-правових актів; метод впливу на підприємницьку діяльність; рівень дії регулюючих заходів.
Дослідження показали, що створений в Україні за роки реформування економіки потужний підприємницький сектор характеризується у більшості випадків низькою ефективністю, що свідчить про наявність складних внутрішніх проблем. Однією з найбільш важливих причин цього є неефективне державне регулювання підприємницької діяльності.
При всій складності побудови механізмів впливу держави на підприємництво, їх формування в Україні відбувалось в умовах нестабільності, обумовленої кризовими явищами. Їм бракувало наукової обґрунтованості, системності, послідовності, багато питань теоретичного і методичного характеру щодо напрямків регулювання розвитку підприємництва в Україні залишаються невирішеними. Зокрема, проблемами, які перешкоджають розвитку підприємництва та потребують активних дій державної влади, є: регуляторні та адміністративні бар’єри, які ускладнюють вихід вітчизняного підприємництва на ринки; ускладнений доступ до ресурсів та інфраструктури, який гальмує розвиток бізнесу, знижує його продуктивність і конкурентоспроможність; відсутність гарантій захисту прав власників, що суттєво підвищує ризикованість інвестицій; брак чітких і справедливих правил бізнесу, що є однією з передумов виникнення корупції; несправедливий розподіл доходів через систему податків і загальнообов’язкових платежів, що знижує рентабельність бізнесу, а отже зменшує його привабливість для потенційних інвесторів.
Системними проблемами, які притаманні законодавству України у сфері регулювання підприємницької діяльності, є: значна кількість неузгоджених нормативно-правових актів, що зумовлює неякісність та неефективність регулюючих дій держави, надчасті зміни у законодавстві, що спричиняє нестабільність організаційно-правового впливу держави на підприємництво; переважання підзаконних нормативно-правових актів у загальній кількості нормативних документів, що призводить до нівелювання регуляторного впливу та розпорошення їх дієвості. Значною проблемою та причиною неефективного регулювання розвитку підприємництва в Україні є низький рівень виконавчої дисципліни у центральних і регіональних органах влади.
Вирішення проблемних питань потребує розробки і впровадження системи державного регулювання розвитку підприємництва, в основу якої покладена науково обґрунтована концепція удосконалення державного регулювання з використанням ринкових методів. Суть концепції полягає у розробці нормативно-правового забезпечення умов формування конкурентоспроможного підприємництва, за наступними напрямами: дебюрократизація економіки та регуляторної політики; детінізація економіки; забезпечення економічної безпеки підприємницької діяльності; становлення цивілізованих відносин між бізнесом та владою.
Удосконалення механізмів державного регулювання інноваційної діяльності підприємницьких структур передбачає створення в країні сприятливого середовища для інноваційних процесів, підтримки та стимулювання інноваційної діяльності. Основними напрямками формування організаційно-економічного механізму державного регулювання інноваційної діяльності визначено: формування високоосвіченої та культурної нації; становлення інноваційної культури вітчизняних підприємств та організацій; фінансове забезпечення інноваційної діяльності; нормативно-правове забезпечення ефективного функціонування інноваційної сфери; формування системи державної підтримки та стимулювання інноваційної діяльності.
Засадами створення СЕЗ (ТПР), як інструменту активізації розвитку підприємництва в Україні визнано: об’єктивність та наукову обґрунтованість розрахунків ефективності їх функціонування; проектування та створення територій та зон зі спеціальним режимом господарювання на основі чіткого визначення стратегії розвитку регіону, реалізації якої вони повинні служити; формування спеціалізованої системи управління процесами, які відбуваються у СЕЗ (ТПР), яка б здійснювала контроль за розподілом основних ресурсів: землі, правових і податкових пільг, інфраструктурних ресурсів, з тим щоб стимулювати направлення інвестицій у необхідні сфери.