МАНІПУЛЯТИВНІ СТРАТЕГІЇ В СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ КОМУНІКАЦІЇ (на матеріалі текстів друкованих та Інтернет-видань 2000–2005 років)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ДМИТРУК ОЛЬГА ВІКТОРІВНА

УДК 811.11’42:159.946.3

МАНІПУЛЯТИВНІ СТРАТЕГІЇ
В СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ КОМУНІКАЦІЇ
(на матеріалі текстів друкованих та Інтернет-видань 20002005 років)
10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Бєлова Алла Дмитрівна,
доктор філологічних наук, професор

Київ 2005

ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1. МАНІПУЛЯЦІЯ ЯК СОЦІОПСИХОЛІНГВІСТИЧНЕ ЯВИЩЕ. 9
1.1. Маніпуляція свідомістю як об’єкт міждисциплінарного дослідження. 10
1.2. Технічні можливості сучасних засобів масової інформації як чинник удосконалення маніпулятивних стратегій. 27
1.3. Соціокультурний і політичний складники маніпулятивних стратегій у сучасному комунікативному просторі 33
Висновки до розділу 1. 50
РОЗДІЛ 2. СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ МАНІПУЛЯЦІЇ МАСОВОЮ СВІДОМІСТЮ В АНГЛОМОВНИХ ЗМІ 53
2.1. Стратегія ухиляння від істини. 54
2.2. Стратегія викривлення інформації 86
2.3. Стратегія групової ідентифікації 105
2.4. Стратегія модифікації іллокутивної сили висловлювань. 112
2.5. Стратегія структурування інформаційного матеріалу за принципом релевантності 115
Висновки до розділу 2. 125
РОЗДІЛ 3. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ВЕРБАЛЬНИХ ТА ПАРАЛІНГВІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ ВПЛИВУ НА СВІДОМІСТЬ У МАНІПУЛЯТИВНИХ СТРАТЕГІЯХ.. 128
3.1. Невербальний складник стратегій маніпуляції свідомістю людини. 129
3.2. Графічні засоби в маніпулятивних стратегіях. 132
3.3. Взаємодія зображальних невербальних елементів з вербальними. 153
3.4. Кінесичні засоби в межах маніпулятивних стратегій. 169
Висновки до розділу 3. 181
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 190
СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.. 221
ДОДАТКИ........................................................................................................ 224

ВСТУП

Зміна наукової парадигми наприкінці ХХ на початку ХХІ століття спричинила розширення кола мовознавчих досліджень. Нові напрямки лінгвістики, спрямовані на вивчення мови в її функціональному аспекті (психолінгвістика, соціолінгвістика, прагмалінгвістика, паралінгвістика тощо), зосереджують увагу на явищах соціальної дійсності, які раніше розглядалися в межах інших гуманітарних наук. Зокрема явище маніпулятивного впливу на свідомість людини донедавна вивчалося переважно у сфері психології (С.І.Бернштейн, Р. Р. Гаріфуллін, Г.В. Грачев, Є.Л. Доценко, Т.М. Дрідзе, У.Кі, О.О. Леонтьєв, Х. Лунг, І.К. Мельник, В.М. Панкратов, К. Провант, С.К. Рощин, Б. Шелдон, Ю. Шерковін) та політології (Е.Я. Баталов, Дж.Ванкін, Р. Гудін, К.Єгорова-Гантман, К. Ілі, С. Кара-Мурза, С. Кроссен, Г.Лассуелл, Л. Левченко, К. Плешаков, Г. Г. Почепцов (мол.), А. Цуладзе, Н.Чомскі, Г.Шиллер).
Інтерес лінгвістів до феномена маніпуляції зумовлений тим, що маніпулятивний вплив здійснюється за допомогою природної мови. Однак лінгвістичні публікації, які торкаються цього явища, не мають комплексного характеру й зосереджуються лише на окремих аспектах маніпуляції, крім того, численні питання все ще залишаються поза увагою дослідників.
Актуальність та перспективність наукової розробки теми обумовлені загальним інтересом до пошуку моделей і механізмів мовленнєвого впливу на адресата, широким використанням маніпулятивних стратегій сучасними англомовними ЗМІ з залученням новітніх інформаційних технологій, необхідністю ідентифікації випадків маніпуляції з метою протидії та захисту адресата від маніпулятивного впливу.
Метою даної роботи є комплексне дослідження і систематизація вербальних та невербальних засобів впливу на свідомість реципієнта в англомовних ЗМІ.
Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань, які і визначили структуру роботи:
- з’ясувати суть механізмів здійснення маніпулятивного впливу на свідомість через ЗМІ;
- виявити та систематизувати основні екстралінгвальні чинники, що впливають на вибір мовних засобів для реалізації маніпулятивних стратегій у сучасних англомовних ЗМІ;
- висвітлити та проаналізувати на конкретних прикладах використання засобів англійської мови в маніпулятивних стратегіях і тактиках;
- здійснити аналіз взаємодії вербальних і невербальних засобів комунікативного впливу на адресата в англомовних друкованих та Інтернет-виданнях.
Об’єктом дослідження є друковані тексти і гіпертексти сучасних англомовних ЗМІ, у яких використовуються вербальні та невербальні засоби реалізації маніпулятивних стратегій і тактик.
Предметом дослідження виступають вербальні засоби лексичні одиниці, стилістичні та риторичні прийоми, а також невербальні засоби графічні, зображальні та кінесичні, які в поєднанні з вербальними засобами або окремо застосовуються для маніпуляції свідомістю адресата.
У дисертації використано інструментарій загальноприйнятих методів та прийомів лінгвістичного аналізу, які підпорядковані основним завданням роботи. Когнітивно-дискурсивний підхід застосовується для розгляду маніпулятивного впливу на свідомість як невід’ємної частини в процесі пізнавальної діяльності реципієнта сучасних англомовних ЗМІ. Комплексний аналіз маніпуляції, що реалізується за допомогою мовних засобів, передбачає інтегративне застосування низки методів дослідження: контекстуального, стилістичного, семантико-синтаксичного, дескриптивного та інтерпретаційного. На основі дослідження контекстуальної семантики лексичних одиниць із використанням стилістичного та семантико-синтаксичного методів установлено текстові імплікації та стійкі конотації конкретних мовних одиниць, що мають маніпулятивний потенціал. Дескриптивний та інтерпретаційний методи дослідження використовуються для спостереження, аналізу та класифікації окремих мовних випадків маніпуляції свідомістю з метою їх подальшого витлумачення в певній комунікативній ситуації та систематизації мовних засобів здійснення маніпуляції у вигляді маніпулятивних стратегій і тактик.
Матеріалом дослідження є статті англомовних друкованих та Інтернет-видань 20002005 років на суспільно-політичну тематику загальним обсягом близько 12 тис. стор., отримані методом суцільної вибірки.
Наукова новизна дослідження полягає в поглибленому вивченні і системному дослідженні основних теоретичних та практичних аспектів маніпуляції свідомістю як комунікативного явища. У роботі науково обґрунтовано і досліджено маніпулятивний потенціал вербальних та невербальних засобів, а також розроблено класифікацію стратегій і тактик маніпуляції свідомістю людини, що застосовуються в текстах англомовних ЗМІ на початку ХХІ ст.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в ньому на матеріалі сучасних текстів друкованих та Інтернет-видань англомовних ЗМІ вивчаються закономірності й особливості функціонування мовних засобів у межах маніпулятивних стратегій, які обираються з урахуванням певних екстралінгвальних чинників, а також розкриваються особливості взаємодії вербальних та невербальних засобів маніпуляції свідомістю.
Практична цінність роботи полягає в тому, що її результати можна використовувати в курсах з теорії дискурсу, лексикології, стилістики, теорії комунікації та соціолінгвістики, а також в інших сферах політології, психології, соціології та паблік рилейшнз.
На захист виносяться такі положення:
1. Маніпуляція свідомістю в ЗМІ є соціопсихолінгвістичним явищем і здійснюється за допомогою мовних засобів, які в поєднанні з позалінгвальними засобами, певними прийомами організації тексту, структурування та подання інформації становлять маніпулятивні стратегії.
2. Вплив на свідомість у ЗМІ відбувається через використання маніпулятивних стратегій, у межах яких реалізуються певні тактики, зокрема:
· стратегія ухиляння від істини включає тактики навішування ярликів, „сяючих узагальнень”, перенесення та вживання неологізмів;
· стратегія викривлення інформації тактики повторення, гіперболізації та применшення, спрощення понять, замовчування, підтасовки та фабрикації фактів, а також подрібнення цілісної картини;
· стратегія імунізації висловлювань тактики посилання на авторитети та вживання універсальних висловлювань;
· стратегія модифікації іллокутивної сили висловлювань тактики категоричної та некатегоричної номінації;
· стратегія групової ідентифікації тактики інклюзивності та дистанціювання;
· стратегія структурування за принципом релевантності тактики надання важливої інформації на початку й у кінці повідомлення та використання структур з імплікативним потенціалом.
3. Лінгвістичні механізми маніпуляції реалізуються за допомогою функціонально-семантичних категорій кількості (тактики гіперболізації та применшення), модальності (стратегія модифікації іллокутивної сили висловлювань), оцінки (стратегії ухиляння від істини й викривлення інформації) та дейксису (стратегія групової ідентифікації).
4. Використання паралінгвістичних засобів ґрунтується на апеляції до образно-емоційної сфери свідомості, воно підпорядковане певним маніпулятивним стратегіям і спрямоване на інтеракцію з вербальними засобами з метою посилення аргументативного впливу та перлокутивного ефекту. Різноманітні графічні засоби, кольори, сприяючи візуалізації тексту, збільшують психологічний вплив на адресата. Ретельно відібрані фотографії, фотомонтаж, карикатури та інші іміджеві елементи, що підкреслюють кінесичні елементи комунікації, здійснюють значний маніпулятивний вплив, перехоплюючи фокус уваги.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації було висвітлено на міжнародних наукових конференціях: Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження” (Київ, квітень 2003р.), „Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (Київ, жовтень 2003 р.), „Філологія в Київському університеті: історія та сучасність” (Київ, жовтень 2004 р.) та „Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації” (Київ, квітень 2005 р.).
Основні результати дисертаційного дослідження викладено в 5 статтях, надрукованих у фахових виданнях України.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел та 6 додатків. Загальний обсяг дисертації 229сторінок, із них основного тексту 187сторінок.
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність роботи і сформульовано положення, винесені на захист.
У розділі 1 дисертації „Маніпуляція як соціопсихолінгвістичне явище” викладено теоретичні засади дослідження, зокрема визначено поняття маніпуляції, досліджено питання впровадження та удосконалення маніпулятивних стратегій і тактик, подано огляд наукових праць, у яких розглядаються окремі аспекти маніпулятивного впливу, а також з’ясовано роль технічних можливостей сучасних ЗМІ в маніпулюванні суспільною думкою.
У розділі 2 „Стратегії і тактики маніпуляції масовою свідомістю в англомовних ЗМІ” висвітлено і класифіковано стратегії й тактики маніпуляції свідомістю адресата за допомогою вербального оформлення інформації.
У розділі 3 „Взаємозв’язок вербальних та паралінгвістичних засобів впливу на свідомість у маніпулятивних стратегіях” аналізуються маніпулятивні властивості графічних та зображальних елементів, а також розглядаються кінесичні засоби впливу на свідомість, опосередковано представлені в ЗМІ.
Кожен розділ складається з підрозділів і супроводжується висновками.
У загальних висновках підбито підсумки проведеного дослідження й окреслено перспективи подальшого вивчення проблеми.

Список використаних джерел включає 361 найменування, у тому числі 59 англійською мовою, та список ілюстративного матеріалу.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Маніпулятивний вплив на свідомість людини здійснюється за допомогою мовних засобів і застосовується в суспільно-політичних процесах через посередництво ЗМІ, отже його слід розглядати як соціопсихолінгвістичний феномен. Особливого значення маніпуляція набуває з удосконаленням інформаційних технологій, які розширюють спектр застосування маніпулятивних стратегій і тактик. За допомогою ЗМІ відбувається управління сучасним суспільством, де інформація перетворюється на головний засіб контролю над громадською думкою.
При лінгвістичному аналізі маніпулятивних прийомів необхідно враховувати низку екстралінгвальних чинників, оскільки вони є невід’ємним складником маніпулятивних процесів у сучасному суспільстві. Екстралінгвальні чинники поділяються на внутрішні (пов’язані зі змістом інформаційного повідомлення) та зовнішні (соціально обумовлені характеристики сприйняття повідомлення аудиторією). Сучасні ЗМІ мають можливість широко висвітлити певні події, привернути до них увагу громадськості, тоді як інші події можуть залишитися непоміченими через брак інформаційних повідомлень ЗМІ на цю тему. Повідомлення, які подаються ЗМІ, як правило, містять аксіологічний компонент, що формує відповідне ставлення аудиторії до подій або явищ суспільно-політичного життя.
Результати лінгвістичного аналізу маніпулятивних стратегій і тактик дозволили визначити маніпулятивний потенціал вербальних та невербальних засобів, що використовуються сучасними англомовними ЗМІ. Мовні стратегії, які застосовуються ЗМІ для маніпуляції свідомістю реципієнтів, полягають у непомітному ухилянні від реалій суспільно-політичного життя, які вони висвітлюють. Стратегія ухиляння від істини реалізується, у першу чергу, за рахунок лексики, яка використовується в повідомленні. Підбір слів, які приховують неприємні для політичної еліти явища та події, може повністю змінити сприйняття повідомлення, яке набуває інших оцінних акцентів. У межах стратегії ухиляння від істини реалізується тактика навішування ярликів явища, ідеї чи певні особи позначають лексикою з негативними конотаціями. Негативні емоції адресата, викликані такою лексикою, екстраполюються на денотат. На основі цієї тактики західні ЗМІ сформували коло проблем, які завжди оцінюються негативно (terrorism, dictatorship, etc.). Зарахування до цього кола й інших проблем чи людей, що не мають прямого зв’язку з першими, допомагає сформувати негативне ставлення адресата. При реалізації тактики „сяючих узагальнень” відбувається підміна понять за рахунок використання лексики з позитивною конотацією для позначення негативних явищ (choice, equality, harmony etc.). Тактика перенесення ґрунтується на майстерній заміні одного поняття з негативною конотацією на інше, яке має позитивну конотацію. Велика кількість евфемізмів, що мають маніпулятивну спрямованість, функціонує у воєнній сфері (напр., friendly fire, good-neighbour policy, soft-skinned target). Завдяки евфемізації західні ЗМІ намагаються пом’якшити негативне ставлення, яке викликають воєнні дії США та Великої Британії. Цей механізм ЗМІ залучають і в політичній царині для відволікання уваги реципієнтів від негативних явищ дійсності, вживаючи політично коректні евфемізми в межах тактики перенесення (напр., downsizing, physically challenged, the low-income brackets). Серед евфемізмів, які замінюють назви неприємних явищ, переважають іменники з абстрактним значенням (operation, pacification, etc.), оскільки в такому випадку розрив між предметом та лексемою, що його позначає, є найбільшим, тобто залишається мінімум неприємних конотацій.
Уживання неологізмів, в основі яких лежать уже наявні лексеми з певними оцінними значеннями, є маніпулятивною тактикою в межах стратегії ухиляння від істини. Неологізми, що створюються переважно в політичній сфері, як правило, мають більш яскраво виражений оцінний потенціал (напр., hard power / soft power). Це призводить до того, що ЗМІ широко їх використовують, викликаючи певну реакцію на матеріал, який вони подають. Неологізми, пов’язані з терористичними актами, викликають почуття страху (напр., 9-11, 9/11, 9.11, September 11, піпе-опе-опе, nine-eleven, mega-terrorism, mega-terrorist). Воно не дозволяє адресату адекватно оцінити зміст повідомлення, тому він одразу дає позитивну оцінку будь-яким діям, спрямованим на боротьбу з тероризмом. Нова воєнна лексика та фразеологія покликані завуалювати негативні аспекти ведення воєнних дій, оскільки нові терміни, що вживаються без додаткових пояснень, потребують окремих розумових зусиль для їх сприйняття адресатом (напр., asymmetric warfare, asymmetric tactics). До складу нових словосполучень вводяться компоненти з позитивною конотацією, що нейтралізує негативне сприйняття другого, традиційного компонента (напр., smart bomb, smart missile, smart weapon, slide-rule general, etc.). Неологізми, таким чином, надають інформаційному матеріалу певного емоційно-оцінного забарвлення, викликаючи відповідну реакцію адресата.
Стратегія викривлення інформації широко застосовується ЗМІ, про що свідчить цілий ряд маніпулятивних тактик, які входять до неї, зокрема повторення, гіперболізація, применшення, спрощення понять, замовчування, підтасовка та фабрикація фактів, а також подрібнення цілісної картини.
Повторення впливає на підсвідомість таким чином, що інформація, з якою адресат спочатку не погоджувався, починає сприйматися ним позитивно. Вербальне повторення здійснюється за рахунок не тільки однакових слів та висловів, а й загального значення повідомлення (теракт 11 вересня 2001 року → усі арабські країни підтримують тероризм → терористи → терористична загроза з боку Іраку → війна з Іраком). Тактика повторення застосовується ЗМІ для реалізації довгострокових планів здійснення загальної макроінтенції. Протягом тривалого часу видання повторює в різних статтях певну ідею, яка має різне вербальне оформлення. Отже, адресат поволі звикає до інтерпретації конкретної інформації в певному ключі, приймаючи її на підсвідомому рівні. Невербальна інформація, яка підкріплює текст повідомлення, також формує установку на позитивне чи негативне сприйняття повідомлення.
Перебільшення певних даних є типовим для ЗМІ, тому що цифри сприймаються людиною як конкретні й точні дані, які не підлягають сумніву. ЗМІ часто використовують цю особливість людської психіки при поданні результатів соціологічних опитувань населення, однак не вказують на те, як можуть коливатися результати залежно від урахування низки соціологічних чинників. Перебільшення застосовується також щодо кількості інформаційного матеріалу, що подається ЗМІ. Велика кількість повідомлень на одну тему, де подається ідентичний погляд щодо оцінки подій, сприяє укоріненню однобічного ставлення до проблеми.
Замовчування фактів, їх підтасовка чи фабрикація є маніпулятивними тактиками, що в цілому відповідають макроінтенціям правлячої еліти, яка нав’язує свою інтерпретацію подій адресатам. Це стосується і тактики подрібнення цілісної картини, оскільки вона сприяє однобічному висвітленню подій і допомагає сформувати ставлення аудиторії, яке відповідає інтересам ЗМІ. Подрібнення застосовують щодо змістовного наповнення інформаційного повідомлення, а також графічної презентації. Для відволікання уваги адресата візуальні елементи, що не стосуються повідомлення (рекламні оголошення, гіперзв’язки тощо), розташовують у такий спосіб, щоб відволікти увагу від важливої інформації, що не узгоджується з макроінтенціями адресата.
Для надання висловлюванням вигляду беззаперечної істини англомовними ЗМІ використовується стратегія імунізації, до якої належать тактики посилання на авторитети та вживання універсальних висловлювань (напр., Everyone understands, the fact that). Ці тактики спрямовані на те, щоб викликати в людини почуття гармонії з навколишнім середовищем, завдяки чому легше досягати її згоди з твердженнями, що наводяться в матеріалах ЗМІ.
Стратегія групової ідентифікації передбачає реалізацію тактик інклюзивності та дистанціювання. Семіотична опозиція „Ми Вони” служить для окреслення меж групи, яка повинна поділяти спільну сукупність поглядів та ідей. Прагнення людини належати до певної спільноти використовується ЗМІ для створення образів „своїх” та „чужих”, що особливо важливо в умовах воєнно-політичних конфліктів. Образ ворога екстраполюється на тих індивідів чи групи індивідів, які не поділяють інтересів політичної еліти. Займенники першої особи, які вживаються для формування своєї спільноти, реалізують тактику інклюзивності, залучають адресата до того кола, інтереси якого представляють ЗМІ (напр., we democracy, freedom, liberty; they tyranny, corruption, authocracy). Аналіз текстів видань показав, що займенники першої особи, які реалізують інклюзивну функцію, подаються в статтях у вигляді цитат, які добираються відповідно до маніпулятивних стратегій видання. Іншим випадком уживання займенників є статті, розміщені під рубрикою Comment” або Opinion”, де автор відверто висловлює свою думку, включаючи адресата до свого кола.
Мовні засоби модальності, які слугують для реалізації стратегії модифікації іллокутивної сили висловлювань, впливають на сприйняття повідомлень адресатом та їх оцінку завдяки тактикам категоричної та некатегоричної номінації. Вони використовуються в коментарях до статей, де подаються новини, або пропонуються у вигляді цитат авторитетних осіб. Таким чином, іллокутивна сила висловлювання, зробленого авторитетною особою, збільшується, впливаючи на свідомість адресата більш ефективно. Для захисту від критики та обмеження відповідальності за свої слова мовцем використовується тактика применшення іллокутивної сили висловлювань шляхом наведення цитат. Завдяки вибору таких цитат видання демонструє свою власну невпевненість, відсутність однозначної позиції.
Синтаксис текстів повідомлень та окремих речень реалізує стратегію структурування інформації за принципом релевантності. Тактика подання важливої інформації на початку та в кінці повідомлення, а також використання структур з імплікативним потенціалом допомагають концентрувати увагу адресата на певних частинах повідомлення. Так, може підсилюватися важливість суб’єкта, якому відводиться активна роль, або навпаки, участь агенса в певних реченнях є прихованою, імпліцитною. Це призводить до пасивізації його ролі в певних подіях, які сприймаються адресатом негативно. Інверсія, що вживається при побудові речень, привертає увагу адресата, завдяки чому підкреслюється певна частина інформації, важливої для створення позитивних або негативних установок адресата. Синтаксичні маніпулятивні прийоми застосовуються у формулюванні заголовків статей, оскільки вони завжди є першим, на що спрямовує свою увагу адресат. Аналіз заголовків певного видання дає змогу побачити загальну ідеологічну спрямованість видання та ставлення до важливих подій, що відбуваються в суспільстві.
Маніпулятивні стратегії й тактики широко використовуються при поданні Інтернет-новин, що становлять новий етап у текстотворенні й відображають новітні тенденції у здійсненні маніпулятивного впливу. Завдяки поєднанню різних семіотичних систем новини інформаційних агентств, розташовані в Інтернеті, мають більший маніпулятивний потенціал. Їх аналіз показав, що вони використовують поєднання стратегій і тактик маніпуляції за допомогою вербальних елементів з невербальними й мають ширші маніпулятивні можливості завдяки інтерактивному характеру текстів.
Невербальні елементи застосовуються і традиційними ЗМІ. Це обумовлено тим, що візуальна інформація сприймається краще, ніж вербальна. Використання невербальної інформації дає змогу задіяти образно-емоційну сферу адресата, яка є більш сприйнятливою, ніж раціональне мислення.
Використання графічних засобів організації тексту не тільки сприяє його чіткій візуалізації, а й допомагає по-іншому розставити акценти повідомлення, посилити його певні частини. Зображення, що супроводжують текст, підкріплюють вербальну аргументацію завдяки такому добору іконічних елементів, який відповідає загальній маніпулятивній інтенції адресанта. Цьому також сприяють кольорові виокремлення, які привертають увагу до повідомлення та через властивості кольорів певним чином впливати на психіку людини налаштовують її на конкретне емоційне сприйняття інформації.
Кінесичні маніпулятивні прийоми вживаються ЗМІ опосередковано, шляхом добору фотографій, на яких зафіксовані рухи людини, що надають фотографії оцінного значення. Загалом невербальні елементи або підтверджують вербальну інформацію, яка містить оцінний компонент, роблячи її більш ефективною, або суперечать їй. В останньому випадку адресат керується саме невербальними елементами при оцінці інформації, оскільки вони виступають документальним підтвердженням, отже, людина їм більше довіряє.
У цілому можна стверджувати, що головною метою вербальних та невербальних маніпулятивних прийомів, які використовуються у ЗМІ, є формування позитивного чи негативного сприйняття інформації, що подається.
Подальше вивчення проблеми маніпулятивного впливу на свідомість людини дозволить розширити межі дослідження, поглибити аналіз стратегій, тактик та конкретних прийомів, які використовуються сучасними англомовними ЗМІ. Перспективним є розгляд мовних тактик маніпуляції, які застосовуються конкретними виданнями, оскільки це допоможе визначити маніпулятивні стратегії, які впроваджуються урядом за допомогою ЗМІ. Результати аналізу маніпулятивного впливу на свідомість можуть бути враховані в розробці нових комунікаційних технологій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации: Учебное пособие. М.: Владос, 1994. 335 с.
2. Абрамова Г.А. Метафора в тексте англоязычной рекламы: Автореф. дис. канд. филолог. наук: 10.02.04 / Киевский педагогический институт. К., 1980. 24 с.
3. Агеев В.Н. Семиотика. М.: Весь мир, 2002. 256 с.
4. Алешина И. Паблик рилейшнз // Реклама: внушение и манипуляция. Медиа-ориентированный подход / Учебное пособие для факультетов психологии, социологии, экономики и журналистики. Самара: «БАХРАХ-М», 2001. С.137170.
5. Алєксєєва І.О. Евфемізми як відображення соціальних змін: від позначення табу до етикетних форм та політичної коректності // Мовні і концептуальні картини світу. К., 2002. №7. С.110.
6. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. К., 2003. 20 с.
7. Анисимова Е.Е. Паралингвистика и текст (к проблеме креолизованных и гибридных текстов) // Вопросы языкознания. 1992. №1. С.7178.
8. Аристотель. О софистических опровержениях // Сочинения в четырех томах. Т. 2 М.: Мысль, 1978. 687 с.
9. Аристотель. Риторика. Пер. Н. Платоновой // Античные риторики / Под ред. А. А. Тахо-Годи. Вступ. ст. А. Ф. Лосева. М.: Изд-во МГУ, 1978. С. 15164.
10. Архелюк В.В. Прикметники розміру в сучасній англійській мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський університет імені Тараса Шевченка. К., 1999. 20 с.
11. Асеев Ю. Психология речевого воздействия // Реклама: внушение и манипуляция. Медиа-ориентированный подход / Учебное пособие для факультетов психологии, социологии, экономики и журналистики. Самара: «БАХРАХ-М», 2001. С. 435514.
12. Б’ялик В. Стилістична маркованість лексики та її реалізація в газетному тексті // Науковий вісник Чернівецького університету. Чернівці, 2003. Вип. 165166. С. 5462.
13. Баландьє Ж. Політична антропологія. Пер. з фр. / О. Хоми. К.: „Альтерпрес”, 2002. 252 с.
14. Баранов А.Н. Что нас убеждает? (Речевое воздействие и общественное сознание). М.: Знание, 1990. 64 с.
15. Барт Р. Мифологии. Пер. с фр., вступ. ст. и коммент. С. Н. Зенкина. М.: Изд-во им. Сабашниковых, 2000. 320 с.
16. Баталов Э.Я. Политическая культура современного американского общества. М.: «Наука», 1990. 356 с.
17. Белов А.И. Цветовые этнодеймы как объект этнолингвистики // Этнопсихолингвистика. М.: Наука, 1988. С. 4958.
18. Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации / Киевский ун-т им. Тараса Шевченко / А.И. Чередниченко (отв.ред.). К., 1997. 311 с.
19. Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации: Лингвистика. Теория коммуникации. Английский язык / Киевский национальный ун-т им. Тараса Шевченко / А.И. Чередниченко (отв.ред.). 2.изд., перераб. и доп. К., 2003. 304 с.
20. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации (на материале совр. англ. языка): Дис. д-ра филол. наук: 10.02.04 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. К.: 1998. 443 с.
21. Беляева Е.И. Модальность в различных типах речевых актов. Научн. докл. Высш. шк. // ФН. 1987. №3. С. 69.
22. Беляева Е.И. Прагматика модальности. Английский язык. 1993. Internet web site: http://www.lib.vsu.ru/elib/issue.phtml?id_iss=1
23. Бергельсон М.Б. Языковые аспекты виртуальной коммуникации // Вестник Московского университета. Серия 19: Лингвистика и межкультурная коммуникация. М., 2002. №1. С. 5567.
24. Берн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы: Пер. с англ. / М.С. Мацковский (ред.). М.: Центр общечеловеческих ценностей, 1996. 336 с.
25. Бернштейн С.И. Язык радио. М.: Наука, 1977. 46 с.
26. Бессонов Б. Пропаганда и манипуляция // Реклама: внушение и манипуляция. Медиа-ориентированный подход / Учебное пособие для факультетов психологии, социологии, экономики и журналистики. Самара: «БАХРАХ-М», 2001. С. 703726.
27. Бєлова А.Д. Комунікативні стратегії і тактики: проблеми систематики // Мовні і концептуальні картини світу. К., 2004. №10. С. 1116.
28. Бєлова А.Д. Лексична семантика і міжкультурні стереотипи // Мовні і концептуальні картини світу. К., 2002. №7. С. 4354.
29. Бєлова А.Д. Лінгвістичні аспекти аргументації (на матеріалі сучасної англійської мови): Автореф. дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1998. 30 с.
30. Бєлова А.Д., Дьяконова І.Л. Жанрові і комунікативні параметри флірта // Мовні і концептуальні картини світу. К., 2003. №9. С. 1417.
31. Бік О. Психологія мовного впливу // Нові шляхи комунікації. Internet Web site: http://www.new-ways.iatp.org.ua/new5/index5.htm
32. Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти // Язык и моделирование социального взаимодействия: Переводы / Сост. В.М. Сергеева, П.Б. Паршина; общ. Ред. В.В. Петрова. М.: Прогресс, 1987. С. 88125.
33. Блох М.Я., Мажар Е.Н. Аффект в ораторской речи и манипулирование аудиторией // Актуальные проблемы современной филологии. Смоленск, 2001. Выпуск ІІ. С. 315.
34. Блумер Г. Коллективное поведение // Психология масс. Хрестоматия. Самара: Издательский дом «БАХРАХ», 1998. 592 с.
35. Блэк С. Введение в паблик рилейшнз. Ростов н/Д: Изд-во «Феникс», 1998. 320 с.
36. Богомолова Н.Н. Социальная психология печати, радио и телевидения. М.: Изд-во МГУ, 1991. 127 с.
37. Болинджер Д. Истина проблема лингвистическая // Язык и моделирование социального взаимодействия: Переводы / Сост. В.М. Сергеева, П.Б. Паршина; общ. Ред. В.В. Петрова. М.: Прогресс, 1987. С. 2343.
38. Бороденко М. В. Два лица Януса-смеха. Ростов-на-Дону: РИО АО «Цветная печать», 1995. 86 с.
39. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка. М.: Высшая школа, 1990. 320 с.
40. Бредемайер К. Черная риторика: Власть и магия слова / Карстен Бредемайер; Пер. с нем. 2-е изд. М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. 224 с.
41. Брутян Г.А. Аргументация. Ереван: Из-дво АН Ари СССР, 1984. 105 с.
42. Вайнрих Х. Лингвистика лжи // Язык и моделирование социального взаимодействия: Переводы / Сост. В.М. Сергеева, П.Б. Паршина; общ. ред. В.В. Петрова. М.: Прогресс, 1987. С. 4487.
43. Валгина Н.С. Уточнение понятия авторской пунктуации // Филологические науки. 1995. №1. С. 7686.
44. Варзонин Ю. Н. Теоретические основы риторики. Тверь: Твер. гос. ун-т, 1998. 120 с.
45. Васильева Т.Е. Стереотипы в общественном сознании // Реклама: внушение и манипуляция. Медиа-ориентированный подход / Учебное пособие для факультетов психологии, социологии, экономики и журналистики. Самара: «БАХРАХ-М», 2001. С. 334368.
46. Весна Т.В. Ідеологічний та національно-культурний компоненти в семантичній структурі лексики політичного дискурсу (на матеріалі франко- і російськомовної преси 90-х років): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15 / Одеський національний ун-т ім. І.І. Мечникова. О., 2002. 20 с.
47. Власов А.И. В конфликте с реальностью. М.: Изд-во «Международные отношения», 1972. 244 с.
48. Власов А.И. Политические манипуляции (история и практика средств массовой информации США). М.: «Международные отношения», 1982. 304 с.
49. Воеводин А. Стратагемы. Стратегии войны, бизнеса, манипуляции, обмана. М.: Эт Сетера Паблишинг, 2004. 304 с.
50. Вознесенська О. Політичний текст і електоральна поведінка населення // Соціальна психологія. К., 2004. № 5. Internet Web site: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=31&c=488
51. Войтасик Л. Психология политической пропаганды / Пер. с польск. Под ред. Ю. А. Шерковина. М.: Прогресс, 1981. 280 с.
52. Волков Е.Н. Консультирование жертв интенсивного манипулирования психикой: основные принципы, особенности практики // Журнал практического психолога. М., 1997. №1. С. 102110.
53. Волкогон Н.Л. Іспаномовний рекламний дискурс та його відтворення українською мовою: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.16 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2002. 19 с.
54. Воробьев Г.Г. Психосемиотика цвета. Колористика и психосемиотика // Психосемиотика познавательной деятельности. М.: МГПИ, 1988. С. 5170.
55. Гаджиев К.С. Введение в политическую науку. М.: Логос, 1997. 544с.
56. Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского языка: Синтаксис. М.: Высшая школа, 1986. 219 с.
57. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования М.: Наука, 1981. 139 с.
58. Гарифуллин Р. Иллюзионизм личности как новая философско-психологическая концепция. Психология обмана, манипуляций, кодирования. (Научная монография). 1997. 404 с.
59. Гимпельсон Е.Г. Предвыборная антидеятельность” кандидата, или Специфика речи обращения // Речевое общение. Специализированный вестник. Красноярск, 2000. №2(10). С. 6673.
60. Глухова А.В. Политические конфликты: основания, типология, динамика М.: Эдиториал УРСС, 2000. 278 с.
61. Головатий М. Мистецтво здобувати владу // Політичний менеджмент. К., 2003. №1. С. 4958.
62. Головинський К. Творчій марксист”. Методи лінгвістично-психологічного аналізу текстів політичних лідерів (на прикладі виступів Голови ВР України О.Мороза) // Нова політика. К., 1997. №5. С. 3545.
63. Горелов И.Н. Кинесика // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. 2-е изд. М.: Большая Российская энциклопедия, 2000. 688 с.
64. Грачев Г.В. Информационные технологии политической борьбы в российских условиях // Полис. Политические исследования. М., 2000. №3. С.151156.
65. Грачев Г., Мельник И. Манипулирование личностью: организация, способы и технологии информационно-психологического воздействия / Издание второе, исправленное и дополненное. М.: Алгоритм, 2002. 288 с.
66. Грицина В.І. Інфраструктура речень публіцистичного стилю: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Запорізький держ. ун-т. Запоріжжя, 2002. 20 с.
67. Гуревич В.В. Модальная актуализация смысловых компонентов предложения и слова. // ФН. 1985. №2. С. 1720.
68. Гуревич Ж.-П. Политика и ее имиджи. М.: Специализированная информация, 1988. 16 с.
69. Гуревич П.С. Буржуазная идеология и массовое сознание. М.: Наука, 1980. 368 с.
70. Дащаківська О. Маніпуляція як легітимна технологія // Незалежний культурологічний часопис „Ї”. Львів, 2003. №30. С. 122131.
71. Дедова О.В. Лингвистическая концепция гипертекста: основные понятия и терминологическая парадигма // Вестник Московского университета. Серия 9: Филология. М., 2001. №4. С. 2236.
72. Дедова О.В. О гипертекстах: «книжных» и электронных // Вестник Московского университета. Серия 9: Филология. М., 2003. №3. С. 106120.
73. Дейк Т.А. ван Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. / Сост. В.В.Петрова; под ред. В. И. Герасимова. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
74. Джоуэтт Г.С., О’Доннел В. Пропаганда и внушение. М., 1988. 20с.
75. Дмитрук О.В. Вплив екстралінгвальних факторів на вибір маніпулятивних стратегій (на матеріалі сучасної англійської мови) // Мовні і концептуальні картини світу. К., 2004. №11. С.141145.
76. Дмитрук О.В. Інтернет-новини як засіб маніпуляції свідомістю (на матеріалі англійської мови) // Мовні і концептуальні картини світу. К., 2003. №10. С.8690.
77. Дмитрук О.В. Маніпулятивний потенціал візуальних елементів у друкованих та Інтернет-виданнях // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Чернівці, 2005. Вип.232: Германська філологія. С.114123.
78. Дмитрук О.В. Маніпулятивні прийоми у сучасних англомовних ЗМІ// Мовні і концептуальні картини світу. К., 2002. №7. С. 143150.
79. Дмитрук О.В. Маніпуляція поняттями і фактами в сучасних англомовних ЗМІ // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. Харків, 2005. № 667. С. 5761.
80. Донец П.Н. Основы общей теории межкультурной коммуникации: научный статус, понятийный аппарат, языковые и