Манько Володимир Миколайович. Теоретичні та методичні основи ступеневого навчання майбутніх інженерів- механіків сільськогосподарського виробництва

brief description

Манько Володимир Миколайович. Теоретичні та методичні основи ступеневого навчання майбутніх інженерів- механіків сільськогосподарського виробництва: дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Тернопільський національний педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. - Т., 2005

Манько В.М. Теоретичні та методичні основи ступеневого навчання майбутніх інженерів-механіків сільськогосподарського виробництва. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2005.
Дисертація містить результати досліджень теоретико-методологічних, історико-педагогічних і науково-методичних основ ступеневого навчання майбутніх інженерів-механіків сільськогосподарського виробництва у вищих аграрних навчальних закладах.
Науково обґрунтовано і розроблено концепцію ступеневого навчання фахівців з механізації сільського господарства для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів (бакалавр, спеціаліст, магістр), за якою з позицій особистісно-діяльнісного і системно-цільового підходів розкривається сутність змістовного та процесуального блоків навчання у вищих закладах освіти сільськогосподарського профілю, розроблено систему науково-методичного забезпечення процесу навчання.
Педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованої системи ступеневого навчання для підготовки фахівців з механізації сільського господарства. Основні результати впроваджені у вищих аграрних закладах III - IV рівнів акредитації.

1. Результати аналізу процесу підготовки фахівців у вищій аграрній освіті свідчать, що нинішній стан не відповідає сучасним вимогам. Існуюча технологія навчання недостатньо створює умови для формування професійної компетентності спеціаліста, розвитку його творчого потенціалу, системної самостійної роботи студентів щодо оволодіння сучасними науковими знаннями. Низька мотивація оволодіння студентами майбутнім аграрним фахом детермінує недостатню їх освіченість та вихованість. Тим самим створюються умови до поповнення сільськогосподарських підприємств некомпетентними, слабо підготовленими фахівцями.
Недоліки у підготовці фахівців впливають на якість їх професійної діяльності. Досвід практичної діяльності не в змозі усунути цих недоліків, оскільки має ретроспективний характер і не придатний до розв’язання принципово нових завдань, що стоять перед фахівцями сьогодні і передбачаються в майбутньому. Тому система ступеневого навчання майбутніх інженерів-механіків сільськогосподарського виробництва має повністю реалізовувати свою випереджувальну функцію щодо розвитку суспільства і виробництва.
На основі здійсненого аналізу соціально-економічних та професійних вимог до фахівців з механізації сільського господарства теоретично обґрунтовано положення щодо оновлення їх підготовки з метою розв’язання суперечностей між існуючою підготовкою і потребами сучасного суспільства та виробництва. В основу побудови професійної підготовки покладено особистісно-розвивальний підхід, який забезпечує розвиток та самореалізацію особистості майбутнього фахівця в її цілісності та гармонійності.
2. На основі ретроспективного аналізу системи підготовки інженерів-механіків сільськогосподарського виробництва в Україні (вивчення державних та навчально-програмних і нормативних документів, статистичних матеріалів, літературних джерел) обґрунтовано таку періодизацію її розвитку: 1920-1929 рр. період зародження; 1929-1940 рр. період становлення; 1940-1991 рр. період розвитку, уніфікації та масовості; з 1991 р. період розвитку національної системи підготовки фахівців з механізації сільського господарства.
Виявлені прогностичні напрямки розвитку вищої інженерної освіти сільськогосподарського профілю у XXI столітті: активізація інтелектуального розвитку майбутнього інженера-механіка сільськогосподарського виробництва в органічній єдності з духовною та емоційно-ціннісною сферами особистості; впровадження особистісно-розвивального підходу у підготовку майбутнього фахівця та педагогічних технологій, що реалізують його; пріоритет гуманістичного спрямування, урахування індивідуальних особливостей кожної людини, розвиток самостійності особистості, високих естетичних ідеалів і етичних норм поведінки в суспільстві; здійснення професійної підготовки в умовах університету з вільним вибором спеціальності та спеціалізації; розвиток комп’ютерних навчальних систем і дистанційного навчання.
3. Сучасне сільськогосподарське виробництво базується на механізованих технологіях, його ефективність значною мірою залежить від технічної оснащеності та рівня використання технічного потенціалу. Проте можливості ефективної і творчої діяльності інженерів аграрного виробництва поки що не реалізуються належним чином. Інженерна діяльність звужена переважно до комплектування та забезпечення роботоздатності машинно-тракторного парку господарства. Основний час у структурі діяльності припадає на розв’язання поточних завдань. Це негативно позначається як на ефективності та культурі виробництва, так і на престижності інженерної професії.
Важливою умовою втілення діяльнісного підходу в змісті та технологіях навчання є розробка моделі системи професійної діяльності фахівців з механізації сільського господарства. Вона включає в себе такі основні компоненти:цілі, що обумовлюють результати професійної діяльності, такритерії(як кількісна міра досягнення мети);особистість фахівця, в професійній діяльності якого важливе місце належить мотиваційно-ціннісній та інструментальній сферам; узагальненіфункції фахівця, що реалізуються через прийняття інженерних рішень;засоби діяльностіфахівців з механізації сільського господарства (технічні та технологічні системи з операторами, засобами праці та предметом праці), за допомогою яких досягаються поставлені виробничі цілі;природничо-виробничі умовидіяльності, що включають матеріальні, енергетичні, трудові ресурси, фактор часу, агротехнічні та зоотехнічні вимоги, зовнішні умови (середовище);корисні результати і шкідливі наслідки, на основі яких фахівець з механізації сільського господарства здійснює оцінювання результатів виробничої діяльності, і які опосередковано впливають на всі складові системи професійної діяльності та на прийняття майбутніх інженерних рішень.
Модель орієнтує фахівця на критеріальне обґрунтування рішень, самостійне формулювання задач у процесі саморозвитку і самоорганізації. Структура і зміст моделі мають загальний характер, що дозволяє адаптувати її до інших інженерних спеціальностей і освітньо-кваліфікаційних рівнів. Ієрархія систем діяльності в просторі „цілі засоби умови час” дає об’єктивні підстави для розмежування та обґрунтування згідно з виробничими потребами освітньо-кваліфікаційних рівнів ступеневого навчання майбутніх інженерів-механіків сільськогосподарського виробництва.
4. Концепція професійної підготовки майбутніх фахівців з механізації сільського господарства побудована на таких основних положеннях: спрямування на формування особистості фахівця, який був би конкурентоспроможним на вітчизняному та європейському ринку праці; створення належних умов для набуття творчого потенціалу, рефлексії власної діяльності, здатності особи до неперервного саморозвитку на основі об’єктивних законів суспільства і природи, техніки і технологій з урахуванням екологічного та морального імперативів, гармонійного розвитку освіти, виробництва, суспільства і природи; необхідність урахування історичних здобутків у створенні моделі підготовки фахівців; ефективність професійної підготовки майбутніх фахівців з механізації сільського господарства забезпечується реалізацією трьох взаємозв’язаних напрямів: перший формуються професійні знання майбутніх фахівців; другий на основі певної виробничої функції визначаються типові завдання діяльності та формується необхідна система професійних умінь, яка, з одного боку, інтегрує набуті професійні знання з різних фахових дисциплін, а з іншого зумовлює якість їхньої професійної діяльності в суспільстві; третій на основі комплексу вмінь формується професіоналізм, компетентність майбутнього фахівця, досвід фахової діяльності.
5. Процес ступеневого навчання фахівців з механізації сільського господарства є складним, багатоаспектним та багатофакторним, провідна мета якого поетапне формування професійних знань, умінь, навичок та якостей особистості. Вищий рівень розвитку особистості фахівця є кінцевим результатом реалізації педагогічної системи цілеспрямованого формування продуктивної професійно-пізнавальної діяльності студентів, функціонування якої ґрунтується на діяльнісному та цілісному підходах.
Реалізація навчальної, виховної та розвивальної функцій здійснюється через взаємодію основних підсистем, до яких належать: сучасне науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу для освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр, спеціаліст та магістр з механізації сільського господарства; педагогічні фактори і умови ефективної професійної підготовки; результати навчально-виховного процесу; діагностика, оцінювання та управління процесом ступеневого навчання майбутніх фахівців; система фахової діяльності; мета та цілі ступеневого навчання фахівців з механізації сільського господарства для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня.
6. Формування продуктивної професійно-пізнавальної діяльності студентів базується на реалізації загальнодидактичних принципів і конкретизується специфічними принципами навчання майбутніх фахівців з механізації сільського господарства, до яких належать: принцип композиційного проектування, принцип системності, принцип ускладнення професійних функцій, принцип функціональності, принцип прогностично-випереджувальної фахової підготовки. Виявлено і науково обґрунтовано основні психолого-педагогічні фактори та умови ступеневого навчання фахівців з механізації сільського господарства: відбір та структурування змісту навчального матеріалу відповідно до принципу ускладнення професійних функцій фахівців та пізнавальних можливостей студентів; цілеспрямоване формування професійно-пізнавальних інтересів; проблемне навчання на основі інтегруючого поняття та зорового посилювача; потреби та мотиви учіння; емоційна регуляція навчально-пізнавальної діяльності студентів; реалізація принципу наступності у змісті й організаційних формах підготовки бакалавра, спеціаліста та магістра з механізації сільського господарства.
Ефективне ступеневе навчання майбутніх фахівців з механізації сільського господарства передбачає: теоретично обґрунтовану зміну форм і методів навчання у вищих аграрних навчальних закладах, які повинні бути спрямовані на розвиток професійної компетентності майбутнього фахівця; забезпечення у процесі підготовки ознайомлення із різними напрямами діяльності та сучасним обладнанням провідних фірм світу; психолого-педагогічне забезпечення свідомого професійного самовизначення та самореалізації відповідно до особистих здібностей, нахилів, потреб та мотивів.
До основних напрямків формування продуктивної професійно-пізнавальної діяльності на основі особистісно-розвивального підходу віднесено: впровадження особистісно-орієнтованих, розвивальних та новітніх інформаційних (Інтернет, дистанційне навчання) технологій навчання студентів; комплексне застосування проблемних виробничо-технічних завдань та методів імітації майбутньої виробничої діяльності; сучасних методів проектування технологічних процесів і нових конструктивно-функціональних схем машин.
7. Закономірний характер впливу виявлених факторів і педагогічних умов формування особистості майбутніх фахівців-аграрників підтверджено у педагогічному експерименті. Констатовано, що формування професійно-пізнавальної діяльності студентів вищих аграрних закладів освіти техніко-технологічного спрямування не має достатнього наукового обґрунтування, а в практиці навчання відсутня логічна та чітка система ступеневого навчання фахівців. Це, значним чином, зумовлено тим, що більшість форм і методів навчання носять пояснювально-ілюстративний, репродуктивний характер, а науково-методичний рівень викладачів є загалом невисокий. Результати пошукового експерименту дозволили уточнити специфічні принципи та теоретично обґрунтовані педагогічні умови, конкретизувати методику системного формування професійно-пізнавальної діяльності студентів. Зокрема, для визначення ефективності впровадження системи ступеневого навчання майбутніх фахівців з механізації сільського господарства введено три групи критеріїв з відповідними показниками: змістово-результативний (рівень засвоєння знань студентами: І - пізнання об’єктів, властивостей, процесів; ІІ - репродуктивний або відтворення; ІІІ - реконструктивний використання здобутих знань для подальших дій; IV творчий, пошуковий або евристичний застосування знань у новій ситуації), мотиваційно-стимулюючий (прагнення студента самостійно оволодіти знаннями; професійно-пізнавальний інтерес до учіння та оволодіння фахом; систематичність у самостійній навчально-пізнавальній діяльності), розвивально-виховний (готовність студентів до професійної діяльності; сформованість у студентів вмінь самоконтролю; рівень розвитку навчально-пізнавальних умінь та навичок студентів; самоповага студента, його ставлення до викладачів, колег). За цими критеріями уточнено характеристичні ознаки рівнів навчальних досягнень студентів для проведення перетворювального експерименту. Перетворювальний експеримент засвідчив, що запропонована система ступеневого навчання майбутніх фахівців з механізації сільського господарства є ефективною і сприяє підвищенню якості підготовки фахівців-аграрників, розвитку їх потребо-мотиваційної сфери, професійної спрямованості та пізнавальної самостійності.
8. Теоретично і методично обґрунтовані положення щодо підвищення ефективності системи підготовки фахівців з механізації сільського господарства були покладені в основу розробки навчально-методичного комплексу для забезпечення ступеневої підготовки майбутніх інженерів-механіків сільськогосподарського виробництва у вищих аграрних навчальних закладах України. Він включає навчальні програми, тематичні плани, методичні рекомендації для викладачів і студентів вищих аграрних навчальних закладів, 2 підручники та 2 навчальні посібники для спеціальності „Механізація сільського господарства”; навчальний посібник для підготовки педагогів в аграрних вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації; навчально-методичний посібник для викладачів, студентів і слухачів педагогічного факультету та ФПК сільськогосподарських вузів. Розроблено у співавторстві та проходять затвердження освітньо-кваліфікаційні характеристики та освітньо-професійні програми для освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр, спеціаліст та магістр зі спеціальності „Механізація сільського господарства”.
Виконане дослідження дало змогу сформулювати ряд пропозицій:
- перебудова вищої аграрної професійної освіти на ступеневу підготовку потребує розв’язання багатьох науково-методичних питань щодо створення навчально-програмної документації, забезпечення гнучкості та варіативності у підготовці фахівців і диференціації професійного навчання відповідно до потреб ринку праці;
- створення систем науково-інформаційного та методичного обслуговування вищих аграрних закладів освіти на основі сучасних комп’ютерних технологій;
- організація підготовки та перепідготовки викладачів загальноінженерних та спеціальних дисциплін на педагогічних факультетах при вищих закладах освіти IV рівня акредитації з метою вивчення педагогіки і психології вищої школи, загальної та часткової методики;
- для вдосконалення підготовки фахівців сільськогосподарського виробництва на ступеневій основі необхідно створювати відповідну нормативно-правову базу, зокрема державні стандарти освіти (освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми, засоби діагностики та відповідні варіативні складові), підготовку і видання державною мовою підручників та навчальних посібників з дисциплін гуманітарного циклу і професійно орієнтованих, спеціальних дисциплін.
Результати дослідження можуть бути використані у вищих навчальних закладах I IV рівнів акредитації, закладах післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників, у діяльності органів державної влади та управління розвитком вищої аграрної освіти, а також викладачами спеціальних технічних дисциплін у вищих аграрних закладах освіти різних рівнів акредитації.
Проведене дослідження не вичерпує всіх завдань професійної підготовки фахівців з механізації сільського господарства у вищих аграрних навчальних закладах. До перспективних напрямів подальшого вивчення цієї проблеми можна віднести: теоретичне обґрунтування інтеграції змісту загальноосвітніх та спеціальних дисциплін у вищих аграрних закладах освіти; система оцінювання ефективності діяльності інженерно-педагогічних працівників та підвищення їх кваліфікації; особливості інноваційної діяльності педагогічного колективу; використання нових інформаційних технологій навчання на основі мультимедійних засобів, порівняльний аналіз здобутків зарубіжної науки у цій сфері тощо.