Марченко Андрій Анатолійович. Формування та використання фінансових ресурсів суб'єктів господарювання в умовах трансформації економіки України

brief description

Марченко Андрій Анатолійович. Формування та використання фінансових ресурсів суб'єктів господарювання в умовах трансформації економіки України: дисертація канд. екон. наук: 08.04.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2003

Марченко А.А. Формування та використання фінансових ресурсів суб’єктів господарювання в умовах трансформації економіки України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01.- Фінанси, грошовий обіг і кредит Київський національний економічний університет, Київ, 2003 р.
Дисертацію присвячено питанням сутності фінансових ресурсів, особливостям їх формування й використання в умовах трансформації економіки України (на прикладі підприємств взуттєвої галузі промисловості). Уточнено категоріальну сутність дефініції фінансові ресурси суб’єктів господарювання”, розкрито її суспільне призначення, охарактеризовано функції. Обгрунтовано напрямки вдосконалення оптимізації формування й ефективного використання фінансових ресурсів. Запропоновано порядок визначення оптимальної структури фінансових ресурсів підприємств. Доведено, що в умовах ринкової економіки для більшості підприємств галузі важливими є проблеми адаптації до ринкового середовища, а також здатність забезпечувати фінансову стійкість та платоспроможність.
Проведено аналіз використання кредитів комерційних банків; визначено порядок розрахунку оптимальної суми поточних фінансових потреб; обгрунтовано необхідність визначення реального дефіциту (або лишку) грошових коштів; запропоновано методику розрахунку оптимального розміру банківського кредиту у відповідності з поточними фінансовими потребами підприємства.

Проведене дослідження сутності фінансових ресурсів суб’єктів господарювання, джерел їхнього оптимального формування й особливостей ефективного використання за умов ринкової трансформації економіки України дало можливість сформулювати низку узагальнень, висновків і рекомендацій:

Уточнено категоріальну дефініцію фінансові ресурси суб’єктів господарювання”, виявлено її суспільне призначення і функції. Здобувач вважає простішою фінансовою категорією як порівняти з більш грунтовною й широкою - фінансові ресурси”. Інакше кажучи, це - категорія в категорії”. У функціонуванні категорії фінансові ресурси” втілюється рух двох менш масштабних категорій: фінансові ресурси держави” (макроекономічний рівень) і фінансові ресурси суб’єктів господарювання” (мікроекономічний рівень). Отже, фінансові ресурси суб’єктів господарювання” є економічною (фінансовою) категорією, яка виражає фінансові відносини, пов’язані з рухом частини грошових коштів суб’єктів господарювання, що перебувають в їхньому розпорядженні та спрямовуються на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочення.
З метою зменшення дебіторської заборгованості здобувач рекомендує застосовувати знижки до вартості відвантаженої продукції за дострокову сплату покупцями дебіторської заборгованості в межах інфляції відповідного періоду, а також попередню оплату розрахункових документів. Для того, щоб забезпечувати своєчасні розрахунки за відвантажену продукцію, автор пропонує здійснювати індексацію простроченої дебіторської заборгованості відповідно до рівня інфляції.
Для скорочення простроченої кредиторської заборгованості запропоновано ввести її індексацію залежно від терміну її прострочення, але не нижче рівня інфляції за відповідний період
Аналіз структури капіталу на досліджуваних підприємствах засвідчив, що 2002 року ефективність фінансового левериджу була низькою, а на ВАТ Взуттєва фабрика Кияни” - навіть від’ємною. У зв’язку з цим підприємствам рекомендовано використовувати кредити комерційного банку лише в тому разі, якщо середня рентабельність активів перевищує середню процентну ставку за користування банківським кредитом.
Розгляд структури фінансових ресурсів дає підстави стверджувати, що на підприємствах не забезпечується їхня оптимальна структура. Для поліпшення такого становища запропоновано додержуватися таких вимог: по-перше, довгострокові активи підприємств мають дорівнювати або перевищувати власний капітал плюс довгострокові пасиви; по-друге, короткострокові активи мають дорівнювати або перевищувати короткострокові пасиви; по-третє, за рахунок власних коштів має формуватися не менше як 50% майна суб’єктів господарювання.
Вивчення формування амортизаційних відрахувань на досліджуваних підприємствах продемонструвало, що наявний прямолінійний метод нарахування амортизаційних відрахувань належно не забезпечує фінансовими ресурсами процес відтворення й оновлення основних засобів. Аргументовано, що вкрай потрібно застосовувати метод прискореної амортизації, який дає змогу значно збільшити суму амортизаційних відрахувань і забезпечити відтворення основних засобів за рахунок власних фінансових ресурсів. Розроблено методику розрахунку ефекту прискореної амортизації в порівнянні з прямим методом нарахування.

7. Аналіз використання банківського кредиту свідчить, що в разі залучення фінансових ресурсів досліджувані підприємства не розраховують його оптимальну суму, не зіставляють поточні фінансові потреби з наявними власними обіговими коштами, не визначають реальний дефіцит або лишки грошових коштів. Унаслідок цього подекуди сума отриманого кредиту перевищує поточну потребу у фінансових ресурсах. Запропоновано методику розрахунку оптимального розміру банківського кредиту відповідно до поточних фінансових потреб підприємства.