Матат Андрій Володимирович Принципи конституційного права: системно- функціональний аналіз

brief description

Матат Андрій Володимирович, асистент кафедри конституційного
права Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
тема дисертації: «Принципи конституційного права: системно-
функціональний аналіз», (081 Право). Спеціалізована вчена рада
ДФ 26.001.228 Київського національного університету імені Тараса
Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
МАТАТ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
Прим. №
УДК 342 (043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ПРИНЦИПИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА:
СИСТЕМНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ
Спеціальність 081 - Право
Г алузь знань 08 - Право
Подається на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело Матат А.В.
Науковий керівник: Васильченко Оксана Петрівна,
доктор юридичних наук, професор
Київ - 2021

Зміст
Вступ 15
РОЗДІЛ 1. ПРИНЦИПИ У КОНСТИТУЦІЙНОМУ ПРАВІ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ 25
1.1. Принципи конституційного права в системі правового регулювання 25
1.2. Конституціоналізм vs конституційне право: дискурс про
конституційні принципи 59
Висновки до Розділу 1 85
РОЗДІЛ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИНЦИПІВ
КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА: СИСТЕМНО-СТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА 90
2.1. Конституційний лад як система конституційних принципів 90
2.2. Фактори, що впливають на формування принципів конституційного права 113
2.3. Типи (моделі) принципів конституційного права в умовах
демократії 129
Висновки до Розділу 2 145
РОЗДІЛ 3. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРИНЦИПІВ, ЯК ЇХ ФУНКЦІОНАЛЬНА ОСОБЛИВІСТЬ 148
3.1. Загальні засади тлумачення (інтерпретації) в конституційному
праві 148
3.2. Тлумачення конституцій: об’єкт, принципи, способи та межі.... 178
3.3. Конкуренція між конституційними принципами та належна
юридична аргументація 200
Висновки до Розділу 3 213
Висновки 218
Список використаних джерел 227
Додатки 254

bibliography

ВИСНОВКИ
Проведене наукове дослідження теоретичних і практичних проблем принципів конституційного права в контексті їх системно-функціонального аналізу, дає можливість сформулювати наступні загальні висновки, спираючись на мету та завдання цієї дисертації.
На підставі вивчення доктринальних положень як українських, так і західних дослідників, деяких світових конституцій та практики конституційних (верховних) судів, в цій кваліфікаційній науковій праці нами було досягнуто відповідні результати, які далі узагальнимо.
1. З’ясовано, що принципи права визначаються в різний спосіб, а в теоретичній правничій літературі здебільшого принципи права називають такими ідеями (засадами, вихідними началами), які характеризують дух права, його фундамент, напрям для нормативної та правозастосовної діяльності. Співставляючи поняття «система права» та категорію «принципи права», запропоновано вважати, що принципи знаходяться на вершині системи права, що дає можливість пояснити виняткову роль принципів права в правовому регулюванні.
Встановлено, що в правничій науці розрізняють принципи залежно від їхньої сфери дії або застосування, виокремлюючи загальні, міжгалузеві, галузеві, а також принципи підгалузей та інститутів права.
З’ясовано, що в теоретичній літературі йдеться про загальні або основоположні принципи права, до яких відносяться такі принципи: справедливість, свобода, рівність, гуманізм. Крім того, у праві загалом діють також принципи, які в сучасних умовах розвитку доповнились іншими загальними принципами права, а саме: принципом правової визначеності, принципом пропорційності, принципом добросовісності, принципом розумності тощо.
Названі правові принципи на сьогодні втілюються через верховенство права (в сучасному українському варіанті - правовладдя), яке розвивається як основоположний принцип конституційного рівня.
2. Досліджуючи конституційні принципи неможливо залишити поза увагою питання правових цінностей. Таким чином наголошується, що принципи та цінності обумовлюють зміст сучасного права, яке не може розвиватись без аксіологічного начала.
Доведено, що цінності - це універсальні ідеали, які набули відповідного статусу в конкретному суспільстві (наприклад, людські права є такою сучасною цінністю у праві). Виходячи з історичних, політичних, культурних передумов - правові цінності уніфіковують базові засади розвитку суспільства. Тому для науки конституційного права, цінності стали важливим об’єктом правової регламентації.
Встановлено, що конституційні цінності та конституційні принципи мають тісний взаємозв’язок. Дане твердження доводиться тезою про те, що принципи конституційного права є його цінностями, адже функціональна роль конституційних принципів неможлива без згадки про конституційні цінності.
3. Запропоновано авторське бачення категорії «конституціоналізм» у
широкому та вузькому значеннях. У широкому значенні конституціоналізм - це ідеологія про обмежене правління через гарантію прав людини, відповідно до якої сучасні держави слідують універсальним (а значить - конституційним) цінностям та принципам, серед яких: демократія, верховенство права
(правовладдя), права людини. Оскільки конституційні цінності та принципи можуть доповнюватись специфічними (регіональними) особливостями, то у вузькому значенні конституціоналізм є процесом практичного втілення конституційних принципів і цінностей в конкретній державі.
Наголошено, що категорія «конституціоналізм» засновується на доктрині верховенства права, яка сформувалась як ідея про обмежене правління. Таким чином, функціональний аспект обмеження влади є об’єктом конституційно - правового регулювання. Завдяки відповідним механізмам обмеження влади, які встановлені конституцією (чи конституційними актами), можна заміряти рівень досягнення конституціоналізму на прикладі конкретної демократії.
4. На підставі специфіки предмету конституційного права та статусу конституції як основного джерела обґрунтовано, що в рамках національної правової системи конституційне право - основа системи права. Конституційне право характеризують дві загальні ознаки в частині дискурсу про його місце в системі права: універсальність та горизонтальний ефект. Тому конституційне право через принципи і цінності засадничо пронизує сфери як публічного, так й приватного права.
Наголошено, що підхід до класифікації галузей права у сфері публічного чи приватного права некоректно застосовувати до конституційного права, за аналогією з поділом права на галузі.
5. Порівняння основоположних категорій «конституціоналізм» та «конституційне право» в контексті дискурсу про систематику конституційних принципів, дає можливість виокремити їх спільні та відмінні риси.
До спільного віднесено: 1) одна мета - гарантія прав людини через конституційно обмежене правління; 2) конституціоналізм доповнює собою сутнісне значення конституційного права; 3) конституційні цінності та конституційні принципи - обумовлені конституцією, яка є джерелом для конституційного права, а її феномен відбувся завдяки конституціоналізму.
До відмінного віднесено: 1) конституційне право є основою системи права, а конституціоналізм - це ідея, уявлення, доктрина про цінність людських прав, гідність людини, обмежене правління, верховенство права (правовладдя), демократію; 2) конституціоналізм є наслідком конституційного права; 3) конституційне право охоплює національні особливості конкретної держави (власне специфіку поділу влади, демократії, людських прав, верховенства права та його аналоги), а конституціоналізм є досягненням цивілізаційного поступу держав і суспільств, які розвиваються в русі конституційних демократій.
6. В дослідженні сформульовано підхід до характеристики принципів конституційного права (конституційних принципів), виходячи з таких основних рис, а саме: універсальність (як засадничі стандарти в рамках конституційного порядку), специфічність (як додаткові особливості системи конституційних принципів на національному рівні), конкуренція (як функціональна роль конституційних принципів, що змістовно наповнюється через інтерпретаційну діяльність судової влади), а також їх відкрита система.
Також доведено, що принципи конституційного права мають свої ознаки. По-перше, конституційні принципи змістовно розкриваються в процесі інтерпретаційної діяльності, що надає їм відповідного значення у конкретному контексті юридичної справи. По-друге, конституційні принципи пов’язані між собою, тому що вони мають комплексний характер та є універсальними в рамках правової системи. Та, по-третє, конституційні принципи як цінності в конституційному праві мають юридичну силу та слугують критерієм оцінки конституційності законів та інших правових актів.
Визначено, що абстрактність конституційних принципів сприяє їх універсальній ознаці, тому що принципи конституційного права можуть бути як конституційно закріплені прямо в тексті конституції, а також бути інтерпретовані з тексту, шляхом тлумачення конституції. За таких умов, конституційні принципи можуть вважатись джерелом права, адже незалежно від того чи прямо вони закріплені в тексті конституції, чи є результатом судового тлумачення - конституційні принципи мають свою вагу як в процесі нормотворчості, так й правозастосування.
7. З’ясовано, що для структурної характеристики принципів конституційного права доцільно спиратись на категорію «конституційний лад», за допомогою якої досліджувати систему конституційних принципів.
Встановлено, що категорія «конституційний лад» в порівняльному конституційному праві знаходить свої аналоги на прикладі таких понять, як «конституційна система», «конституційні принципи», «базова структура Конституції» тощо. Названі поняття в практичному сенсі відображають зміст перших розділів конституцій, які фіксують як універсальні конституційні принципи для різних демократій, так й специфічні, які закріплюються внаслідок особливостей розвитку правової системи.
На підставі аналізу перших розділів окремих світових конституцій визначено, що в сучасних демократіях функціонують конституційно закріплені принципи, які відносяться до універсальних принципів конституційного права (наприклад: демократія; верховенство права; поділ влади; верховенство Конституції та ін.). Разом з тим, універсальні конституційні принципи доповнюються специфічними, які обумовлені конституційною ідентичністю та конституційною традицією держави (наприклад: соціальна держава; правова держава; заборона дискримінації; пропорційність; демократичне суспільство, вільне від корупції та ін.). Додатково з’ясовано, що деякі конституції закріплюють перелік принципів міжнародного права (наприклад: невтручання; мирне врегулювання конфліктів; відмова від тероризму та расизму тощо), які у такий спосіб конституціоналізуються в межах правової системи держави. Зауважено, що такий підхід до вивчення системи конституційних принципів є одним із релевантних. Водночас, дослідження системи принципів конституційного права за таким підходом не обмежується.
8. Визначено, що на формування принципів конституційного права впливають різні фактори, серед яких можна назвати конституційну ідентичність, конституційну традицію та глобалізацію. На підставі аналізу вказаних факторів вбачається, що вони є обґрунтуванням специфічних конституційних принципів окремих країн.
9. Запропоновано виділяти англо-американський та європейський (континентальний) типи принципів конституційного права.
Обґрунтовано, що англо-американський тип принципів конституційного права включає в себе універсальні принципи конституційного права (наприклад, верховенство права, поділ влади), які доповнюються специфічними (наприклад, парламентський суверенітет, система стримувань і противаг). Названі принципи здебільшого неписані, проте їх змістовні характеристики сформувались під впливом доктрини та судової практики. В рамках англо-американського типу принципів конституційного права виділено і розглянуто англійську модель конституційних принципів та американську модель конституційних принципів.
Обґрунтовано європейський (континентальний) тип принципів конституційного права, який характеризується тим, що універсальні принципи конституційного права (наприклад, верховенство права, рівність, демократія) доповнюються принципами, що функціонують в рамках конкретної моделі та мають свою специфіку (наприклад, людська гідність, принцип правової держави, принцип соціальної держави). Специфіка конституційних принципів обумовлена становленням конституційного права конкретної країни, його історії розвитку, традицій та сучасних тенденцій (як приклади розглянуто функціонування німецької, французької, української моделей конституційних принципів). Для цього типу характерним є те, що здебільшого принципи об’єктивно виражені, а саме закріплені в конституціях держав.
10. Запропоновано розглядати тлумачення як інструмент пізнання права. Завдяки інтерпретації права правничою доктриною та судовою практикою, вдається сприяти розвиткові права крізь призму пошуків відповідної мети правової норми, що інтерпретується.
Наголошено, що інтерпретаційна діяльність в конституційному праві ускладнена тим, що вона пов’язана з особливим об’єктом тлумачення, яким є конституція чи конституційні акти. Навіть, оцінка нормативно-правових актів чи міжнародних договорів в рамках конституційного контролю також пов’язана із застосуванням конституційних принципів і цінностей, яким мають відповідати такі акти. Тому виникнення, становлення та розвиток конституційного контролю як спеціальної функції охорони і захисту конституції - тісно пов’язана з доктриною конституціоналізму. Якщо справжній конституціоналізм існує в державі, правовий порядок у якій засновано на конституційно захищених принципах (поділу влади, демократії, прав людини, верховенства права та інших), то специфіка таких основоположних засад полягає в тому, що вони повинні бути захищенні окремою незалежною від інших гілок влади інституцією.
11. Доведено, що конституційні принципи формуються завдяки інтерпретаційній діяльності судової влади. Тому що в актах судової влади розкривається зміст конституційних принципів, які застосовуються в процесі аналізу юридичної справи, що сприяє належній юридичній аргументації при мотивації судового рішення.
На підставі аналізу деякої практики органів конституційної юрисдикції доведено інтерпретацію та функціонування конституційних принципів, серед яких виділено: демократію як конституційний принцип (на матеріалах практики Верховного Суду Канади, Конституційного Суду Чеської Республіки); принцип пропорційності в конституційному праві (на матеріалах практики Федерального Конституційного Суду Німеччини, Верховного Суду Ізраїлю, Верховного Суду США); заборону дискримінації як принцип в конституційному праві (на матеріалах практики Конституційного Суду Королівства Бельгія, Конституційного Суду Республіки Хорватія, Конституційної Ради Французької Республіки). Такі приклади принципів доводять свою функціональну особливість завдяки інтерпретації судової влади як такі, що є конституційно захищеними та сформувались як універсальні в умовах конституційної держави.
12. Наголошується, що конституції є уособленням відповідних цінностей і принципів, система яких послідовно розвивається та доповнюється завдяки офіційній конституційній доктрині, що є продуктом інтерпретаційної діяльності конституційних (верховних) судів.
Таким чином, конституції не можуть бути інтерпретовані виключно як тексти, що містять положення про державний устрій, поділ влади, людські права, систему публічної влади та інші засадничі норми. За допомогою тлумачення (інтерпретації) конституції відбувається розвиток системи її цінностей та принципів.
13. З’ясовано, що преамбули в структурі конституцій виконують важливу роль в процесі інтерпретації конституційного тексту крізь призму конституційно захищених цінностей та принципів.
Наголошено, що преамбули конституцій спрямовують конституційні норми до єдиної ціннісної системи в конституційній державі. Преамбула впливає на зміст норм конституційного права, які за своєю природою не обмежуються виключно текстуальною формою закріплення. На прикладі преамбули Конституції Республіки Індія вбачається закріплення таких аксіологічних смислів, як справедливість, свобода, рівність та братність, що є передумовою для прийняття цієї Конституції. В преамбулі Конституції Французької Республіки також зафіксовано наступні конституційні принципи: «прихильність до прав людини і принципів національного суверенітету» та «ідеал свободи, рівності».
Визначено роль преамбули як інструменту інтерпретації конституційного тексту, що дає підстави практично обґрунтувати тезу про те, що конституція - це
не тільки текст, який міститься в її структурі. Преамбула є матрицею конституційного тексту, в якому втілюються явно (експліцитно) і приховано (імпліцитно) цінності та принципи конституційного рівня. Конституцію доповнює офіційна конституційна доктрина, яка в результаті тлумачення розкриває субстантивний зміст конституційних норм.
14. З’ясовано, що в конституційному праві інструментарій способів (прийомів, методів) тлумачення конституцій має свою особливість. Передовсім така специфіка пояснюється особливим об’єктом тлумачення. В конституційному праві так само застосовують класичні способи тлумачення права (граматичний, логічний, системний). Разом з тим, класифікація способів тлумачення конституцій розширюється такими способами, як: конституційно- конформний, телеологічний, історичний, функціональний, спеціально- юридичний, еволюційний.
Виділено принципи тлумачення Конституції України, зокрема: 1)
додержання цінностей та принципів, захищених самою Конституцією; 2) слідування європейській правовій традиції, що є стратегічним напрямом в Україні; 3) забезпечення верховенства Конституції в світлі концепції «жива конституція».
Наголошено на тому, що конституційні принципи є межами тлумачення в конституційному праві, за які інтерпретаційна діяльність не може виходити, a priori.
15. Зауважено, що у функціональному плані має місце конкуренція принципів конституційного права, що є завданням для судової влади: визначити принцип (принципи), який (які) переважає (переважають) над іншим (іншими). Розв’язання такого питання стає можливим в межах застосування належної юридичної аргументації, без чого не обійтись конституційному (верховному) суду, захищаючи конституцію.
На підставі аналізу деякої практики Федерального Конституційного Суду Німеччини встановлено, що має місце конкуренція між різними цінностями та принципами конституційного рівня. Так, наприклад, з’ясовано, що в німецькому конституційному правосудді принцип соціальної держави може вступати в конфлікт з принципом правової держави, принципом демократії тощо. Визначення балансу та ваги конкретного принципу досягається через належну юридичну аргументацію рішення в конкретній справі.
Обґрунтовано, що в німецькій правничій доктрині гідність людини розвивається і як принцип, і як цінність сучасного конституційного права. Оскільки в системі німецького права людська гідність є інструментом захисту основних (конституційних) прав, то для інших демократій - людська гідність може слугувати критерієм для оцінки в рамках судового захисту людських прав та при визначенні балансу між цінностями і принципами, які вступають в конкуренцію.
Наголошено, що застосування конституційних принципів при вироблені правових позицій Конституційним Судом України вплине як на обґрунтованість рішень загалом, так і рівень довіри до інституції в цілому. Тому запропоновано до структури рішень та висновків Конституційного Суду України додати частину, присвячену аналізу конституційних принципів і конституційних цінностей, які Суд зважує при розгляді справи. Такий підхід значно підвищить рівень належної аргументованості актів органу конституційної юрисдикції в Україні